Е́двард Те́ллер (англ. Edward Teller, угор. Teller Ede; 15 січня 1908, Будапешт — 9 вересня 2003, Станфорд, Каліфорнія) — американський фізик угорського походження, безпосередній керівник робіт зі створення американської водневої бомби.
| Edward Teller | |
|---|---|
| англ. Edward (Ede) Teller угор. Teller Ede | |
| | |
| Народився | 15 січня 1908 Будапешт, Австро-Угорщина |
| Помер | 9 вересня 2003 (95 років) Стенфорд, Каліфорнія, США |
| Місце проживання | США |
| Країна | Угорсько-Американське |
| Національність | угорець |
| Діяльність | фізик-ядерник, письменник-документаліст, викладач університету, фізик-теоретик, винахідник, фізик |
| Alma mater | Університет Карлсруе Лейпцизький університет |
| Галузь | Фізик-(теоретик) |
| Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) Чиказький університет Геттінгенський університет |
| Науковий керівник | Вернер Гайзенберг |
| Відомі учні | Чженьнін Янг Лінкольн Вульфенштейн Маршал Розенблат Чарльз Крічфілд |
| Аспіранти, докторанти | Чженьнін Янг Lincoln Wolfensteind Hans-Peter Dürrd Suresh V. Lawanded Boris Jacobsohnd |
| Членство | Національна академія наук США Угорська академія наук International Academy of Quantum Molecular Scienced Американська академія мистецтв і наук AAAS |
| Відомий завдяки: | Ефект Яна-Теллера воднева бомба |
| Батько | Max Neufeldd |
| У шлюбі з | Augusta H. Tellerd |
| Нагороди | |
| Автограф | Файл:Підпис Едвард Теллер .svg |
Висловлювання у Вікіцитатах Едвард Теллер у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився 15 січня 1908 року в Будапешті. Навчався у Вищій технічній школі в Карлсруе, в Мюнхенському (в Арнольда Зоммерфельда) та Лейпцизькому університетах (у Вернера Гейзенберга). В останньому закладі 1930 року захистив докторську дисертацію (PhD). У тому ж році він подружився з радянськими фізиками Георгієм Гамовим і Львом Ландау. Довічна дружба Теллера з чеським фізиком Георгом Плачеком також була дуже важливою для його становлення в науці. Саме Плачек організував 1932 року його річне перебування в Римі у Енріко Фермі, таким чином визначивши подальшу наукову кар'єру Теллера в ядерній фізиці. 1930 року Теллер перебрався до Геттінгенського університету, у той час одного з найбільших світових центрів фізики завдяки присутності Макса Борна і Джеймса Франка.
Після того, як Адольф Гітлер став канцлером Німеччини в січні 1933 року, Німеччина стала небезпечною для євреїв, і Теллер виїхав з країни за допомогою Міжнародного комітету порятунку. 1934 року отримав Рокфеллерівську стипендію, працював у Нільса Бора в Данії. 1935 року емігрував до США. У 1935—1941 роках працював професором фізики університету Джорджа Вашингтона разом з Георгієм Гамовим. 1941 року, отримавши американське громадянство, увійшов до складу дослідницької групи зі створення атомної бомби (працював у Колумбійському та Чиказькому університетах, а також у Лос-Аламоській лабораторії). У 1946—1952 роках Теллер — професор Чиказького університету, в 1953—1975 роках — професор Каліфорнійського університету в Берклі, з 1954 року — директор щойно організованої Ліверморської радіаційної лабораторії ім. Лоуренса при Каліфорнійському університеті. Керівник програми зі створення водневої бомби (перше її випробування пройшло на Маршаллових островах 1 листопада 1952 року). З 1955 по 1958 рік Теллер був членом генерального консультативного комітету Комісії з атомної енергії США.
Теллер належав до тих американських вчених, які наполягали на необхідності забезпечення пріоритету США у сфері ядерних озброєнь. Він був проти заборони ядерних випробувань у трьох середовищах, виступав за створення ефективніших і дешевих видів атомної зброї, що вражала б ціль з мінімальним випадінням радіоактивних опадів, за розгортання лазерної зброї в космосі.
Крім робіт, пов'язаних з атомним озброєнням, Теллер займався дослідженнями в області квантової механіки, ядерної фізики, спектроскопії багатоатомних молекул, фізичної хімії, фізики космічних променів та елементарних частинок. Спільно з Джорджем Гамовим в 1936 році сформулював правило відбору при β-розпаді, вніс внесок у теорію ядерних взаємодій. Незалежно від інших в 1947 році довів існування мезоатомів. Спільно з Морісом Гольдхабером в 1948 році передбачив резонансне розсіювання на ядрах (гігантський резонанс).
У 1962 році Теллер був удостоєний премії Енріко Фермі «за внесок у хімічну та ядерну фізику, за керівництво дослідженнями в області термоядерного синтезу і за зусилля щодо зміцнення національної безпеки». У 1975 році залишив посаду професора Каліфорнійського університету. У 1982 році виступив ініціатором проєкту стратегічної оборонної ініціативи (СОІ).
Помер 10 вересня 2003 року в Стенфорді (Каліфорнія).
На його честь названо астероїд 5006 Теллер.
Наукові праці ред.
- Our Nuclear Future; Facts, Dangers, and Opportunities (1958)
- Basic Concepts of Physics (1960)
- The Legacy of Hiroshima (1962)
- Energy from Heaven and Earth (1979)
- The Pursuit of Simplicity (1980)
- Better a Shield Than a Sword: Perspectives on Defense and Technology (1987)
- Conversations on the Dark Secrets of Physics (1991)
- Memoirs: A Twentieth-Century Journey in Science and Politics (2001)
- Теллер Э., Латтер А. Р. Наше ядерное будущее. М., 1958 (рос.)
- Теллер Э. и др. Физика высоких плотностей энергии. М., 1974 (рос.)
Див. також ред.
Примітки ред.
- (google book). Critical assembly : a technical history of Los Alamos during the Opppenheimer years, 1943–1945 (вид. 1. publ.). Cambridge u.a.: Cambridge Univ. Press. 1993. ISBN 0-521-44132-3. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
{{cite book}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (unspecified title) — doi:10.1063/1.3034179
- ↑ NNDB — 2002.
- Augusta "Mici" Teller, Mathematician , Los Alamos, NM — Atomic Heritage Foundation.
- . Peoples Archive. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
- Teller та Shoolery, 2001, с. 77–80.
- Teller та Shoolery, 2001, с. 118–120.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Едвард Теллер |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Edward Teller |
- William J. Broad, Teller's war: the top-secret story behind the Star Wars deception (Simon & Schuster, 1992).
- Gregg Herken, Brotherhood of the bomb: the tangled lives and loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence (Henry Holt, 2002).
- Peter Goodchild, Edward Teller: the real Dr. Strangelove (Harvard University Press, 2005).
- Stanley A. Blumberg and Louis G. Panos. Edward Teller: giant of the golden age of physics; a biography (Scribner's, 1990)
- Istvan Hargittai, Judging Edward Teller: a closer look at one of the most influential scientists of the twentieth century (Prometheus, 2010).