www.wikidata.uk-ua.nina.az

Диско Ди ско англ disco стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970 х років Пісні цього напрямку характери

Диско

Ди́ско (англ. disco) — стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970-х років. Пісні цього напрямку характеризуються високим, часто реверберованим вокалом, рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами в партії бас-барабану, 8-мі або 16-ті тривалості у хай-хетів, причому на слабку долю (offbeat) грає відкритий хет та синкопованою електронною басовою лінією. На відміну від року, де переважають гітари, у звучанні диско переважають клавішні, струнні та електронні музичні інструменти, які створюють соковитий акомпанемент. Як сольні інструменти використовуються переважно оркестрові інструменти (напр. флейти). Темп — від 80 до 140 ударів на хвилину. Диско властива значна кількість оркестрових п'єс.

Серед перших виконавців стилю Диско — Bee Gees, Ottawan, Donna Summer, the Village People, The Jackson 5, Барі Вайт, Dschinghis Khan та Boney M. Зі зростанням популярності диско, до цього стилю зверталися й «недискові» виконавці, на хвилі популярності диско з'являються такі музичні фільми як Thank God It's Friday[en] та Лихоманка суботнього вечора. Одним з перших європейських хітів диско вважається пісня «J'attendrai» Даліди.

Прийнято виділяти такі різновиди диско: Bright disco, Dance-punk, Disco polo, Euro disco, Hi-NRG, House, Italo disco — Spacesynth, Hard Disco. На початку 1980-х популярність диско спадає, проте стиль значно вплинув на виниклі у 1980-х та 1990-х напрямки електронної танцювальної музики хауз і техно. Впливи диско простежують також у таких течіях хіп-хопу 1990-х — 2000-х років, як crunk, hyphy та snap.

Етимологія Редагувати

Термін «диско» є скороченим словом discothèque, французького слова, що означало «бібліотеку фонографних записів», похідне від «bibliothèque».

Словом «Discothèque» французькою почали називати нічні клуби в Парижі після того, як вони вдалися до відтворення пластинок під час нацистської окупації на початку 1940-х. Деякі клуби використовували це як власну назву. У 1960 році дискотеками називали паризькі нічні клуби і в англійському журналі.

Влітку 1964 року коротке плаття без рукавів під назвою «одяг дискотеки» ненадовго було дуже популярним у США. Найдавніший приклад вживання скороченої форми «disco» також на опис дискотечного одягу було знайдене в The Salt Lake Tribune 12 липня 1964 року, а у вересні того ж року в журналі Playboy словом disco назвали нічні клуби Лос-Анджелеса.

Вінс Алетті був одним із перших, хто описав дискотеку як звук чи музичний напрям у статті «Discotheque Rock Paaaaarty», яка вийшла в журналі Rolling Stone у вересні 1973 р.

Музичні характеристики Редагувати

Партія басу. Playфайл
Ритми барабанів рок та диско: диско характеризується дрібнішим поділом поділ ритму в основі якого — удари на кожну з 4 долей  Playфайл  Playфайл

Музика диско являє собою поєднання реверберованого вокалу, що часто дублюється валторнами, і фоновою гармонією, що виконується на електричних піаніно та ритмічного акомпанементу на електрогітарі. Соло-гітарау диско використовується рідше, ніж у рок-музиці. Партія ритм-гітари характеризується «легким натисканням гітарних струн на гриф, а потім їх швидким відпусканням, лише для того, щоб отримати трохи приглушений звук, під час гри дуже близько до мосту.» Також в акомапанементі можуть використовуватися фортепіано, електричний орган (у перші роки), струнні синтезатори та клавішні електронні, такі як електричне піаніно Fender Rhodes, електричне піаніно Wurlitzer та Hohner Clavinet. Синтезатори також досить поширені на дискотеках, особливо наприкінці 1970-х.

Ритм характеризується синкопованими лініями басу (з інтенсивним використанням ламаних октав), що граються на бас-гітарі та на ударних, в тому числі африканських, латиноамериканських та електронних, такі як барабанні модулі Сіммонса та Роланда. Звучання збагачується окремими сольними лініями та підтирмкою гармончних функцій різноманітними оркестрові інструментами (арфа, скрипка, альт, віолончель, труба, саксофон, тромбон, кларнет, флюгельгорн, валторна, туба, англійський рожок, гобой, флейта (іноді альтова та зрідка басова флейта), флейта-пікколо, литаври та синтетичні струнні, струнна група або повний струнний оркестр.

Більшість пісень на дискотеці мають стійкий прямий 4-х четвертний ритмХай-хет, з відкритим хай-хетом між долями і синкопованою басовою лінією. Звичними є і інші латинські ритми, такі як румба, самба та ча-ча-ча, а також поліритмія, наприкад поєднання румби і меренги. Пульсація чвертками часто підтримується ритм-гітарою, але не завжди прослуховується явно.

У піснях часто використовується синкопування. Загалом, різниця між дискотекою, будь-якою танцювальною піснею та рок-популярною піснею полягає в тому, що в танцювальній музиці басовий барабан удари на кожну з 4-х долей такту. Крім того, дискотека характеризується 16-м розділом нот на чверть, як показано на другому барабанному малюнку нижче, після типового рок-барабанного малюнка.

Оркестровий звук, як правило, відомий як «звучання диско», в значній мірі спирається на групи струнних і валорн, що грають лінеарні фрази, в унісон з вокалом або грою на інструментальних заливках, тоді як електричні фортепіано та гітари створюють акомпанемент, що виконує гармонічну та ритмічну функції. Однак існують і більш мінімалістичні різновиди диско, з меншою кільістю інструментів.

У гармонічному відношенні, диско включає мажорні та мінорні септакорди, які частіше зустрічаються в джазі, ніж у поп-музиці.

Виробництво Редагувати

Створення «звучання диско» було набагато дорожчим, ніж у багатьох інших популярних музичних жанрах 1970-х років. На відміну від простішого звучання фанку, музики соулу кінця 1960-х років або невеликих джазових тріо, у диско-музиці часто входила велика група з декількома акордовими інструментами (гітара, клавішні, синтезатор), декілька ударних, група духових, струнний оркестр та різноманітні «класичні» сольні інструменти (наприклад, флейта, піколо тощо).

Пісні для дискотеки аранжували та складали досвідчені аранжувальники, а продюсери звукозаписів додавали свої творчі штрихи до загального звучання, використовуючи багатодоріжковий запис (до 64 треків) та звукові ефекти. Для запису складних аранжувань з великою кількістю інструментів залучали диригентів, переписувачів нот, інженерів мікшування.

Ранні записи були «стандартною» трихвилинною версією, доки Том Моултон не знайшов спосіб робити пісні довшими, аби довше тримати натовп клубних танцюристів у танці. Тогочасні платівки, розраховані на швидкість 45 обертів на хвилину могли вміщати лише до п'яти хвилин якісної музики. Натомість Молутон, разом з інженером Хосе Родрігесом, навчились використовувати 10-дюймові, а згодом і 12-дюймові диски, замість 7-дюймових. 12 дюймові записи, також відомі як" сингли Maxi", швидко стали стандартним форматом для всіх ді-джеїв диско.

Клубна культура Редагувати

Нічні клуби Редагувати

Наприкінці 1970-х у більшості великих міст США процвітали сцени диско-клубів. Найбільші сцени діяли в Нью-Йорку, а також у Філадельфії, Сан-Франциско, Маямі та Вашингтоні. Сцена була зосереджена на дискотеках, нічних клубах та приватних вечірках- лофтах.

Звукове та світлове обладнання Редагувати

У великих диско-клубах були освітлені танцмайданчики, а вогні блимали, щоб доповнити ритм.
Диско-куля, що відбиває світло, була кріпленням на стелях багатьох дискотек.

Потужні, hi-fi звукові системи розглядалися як ключова принада диско-клубу. "На початку 1970-х Mancuso представив технології подєнання високочастотних динаміків (скупчення невеликих гучномовців, які випромінюють високочастотні частоти, розташовані над підлогою) та низькочастотних (додаткові комплекти сабвуферів, розташовані на рівні підлоги), для підсилення високих та високі частот. До кінця десятиліття звукорежисери Річард Лонг та інші, примножили ефекти цих інновацій на таких майданчиках, як «Гараж».

Типовий дизайн освітлення для танцювальних майданчиків для дискотек може включати різнокольорові вогні, що кружляють навколо або спалахують у такт, стробоскоп, освітлений танцпол та дзеркальна куля.

Ді-джеї Редагувати

Диско-жокеї (ді-джеї, DJ) часто поєднували пісні за допомогою магнітофонів, а також додавали збивки ударних, нові розділи та нові звуки. Ді-джеї підбирали пісні та груви відповідно до побажань танцюючих, переходячи від однієї пісні до іншої за допомогою мікшера для ді-джеїв та використовуючи мікрофон для представлення пісень та розмов з аудиторією. Інше обладнання було додано до базової установки DJ, забезпечуючи унікальні звукові ефети, такі як реверберація, еквалайзер та блок ехо-ефектів. Використовуючи це обладнання, ді-джей міг робити такі ефекти, як вирізання всіх партій, крім басової, а потім повільне змішування на початку іншої пісні за допомогою крос-фейдера DJ-мікшера. Серед ді-діджеїв США: Френсіс Грассо, Девід Манкузо з The Loft, Frankie Knuckles з Чикаго та інші.

Деякі ді-джеї, наприклад Ларрі Леван, готували звукозаписи самостійно на студії звукозапису. Оскільки продажі платівок часто залежали від вибору ді-джеїв під час виступу у нічних клубах, ді-джеї також впливали на розвиток та популяризацію певних видів диско-музики, що випускалася звукозаписними компаніями.

У перші роки на дискотеках танцювали у вільному стилі або «фрістайл». Спочатку багато танцюристів імпровізували у власній манері, пізніше в епоху диско були розроблені популярні танцювальні стилі, зокрема «Bump», «Penguin», «Boogaloo», «Watergate» і «Robot». Популярним в 1790-х роках був Хастл.

В часи диско в багатьох нічних клубах влаштовувались конкурси дискотечних танців або пропонувались безкоштовні уроки танців. У деяких містах працювали викладачі танців на дискотеках або школи танців, які вчили людей танцювати в популярних стилях. Популярні диско танці були описані Карен Люстгартен у книзі «Повне керівництво з танців на дискотеці» (1978), яка користувалась великим попитом і очолювала список бестселерів New York Times протягом 13 тижнів та була перекладена китайською, німецькою та французькою мовами.

Серед відомих професійних танцювальних колективів 1970-х років були Pan's People та Hot Gossip. Для багатьох танцюристів ключовим джерелом натхнення для диско-танців 1970-х був фільм «Лихоманка суботнього вечора» (1977). Це переросло в музично-танцювальний стиль таких фільмів, як «Слава» (1980), «Танцюрист диско» (1982), «Флеш-данс» (1983) і «Останні дні диско» (1998). Інтерес до танців на дискотеці також допоміг породити танцювальні телевізійні шоу, такі як Dance Fever (1979).

Мода Редагувати

Танцюючі в східнонімецькій дискотеці в 1977 році

Наприкінці 1970-х дискотечна мода була дуже поширеною. Люди, які відвідували дискотеки, часто носили гламурну, дорогу та екстравагантну моду на вечірках у своєму місцевому диско-клубі. Деякі жінки одягали прозорі сукні або вільні розкльошені штани. Інші жінки носили облягаючий, сексуальний одяг. Чоловіки одягали блискучі сорочки з поліестеру Qiana з різнокольоровими візерунками та загостреними надзвичайно широкими комірами, бажано відкритими на грудях. Чоловічі костюми для дозвілля, як правило, облягали талію і ноги, але нижня частина штанів була розкльошена в стилі дзвону, щоб забезпечити свободу пересування.

В епоху диско чоловіки марнували час на вибір модного одягу не менш ніж жінки. Жінки носили блискучий макіяж, блискітки або золотий одяг ламе, який мерехтів під вогнями. Популярним взуттям були туфлі та черевики на платформі і для чоловіків, і для жінок, на високих підборах — тільки для жінок. Намиста та медальйони були звичним модним аксесуаром. Рідше деякі танцівниці дискотек носили дивні костюми, одягалися в волоку, покривали тіло золотою або срібною фарбою або вдягали мінімалістичні вбрання, залишаючи значну частину тіла оголеною; так одягались на вечірках-лофтах у Нью-Йорку та диско-клубах, на які можна було потрапити лише за запрошенням.

Наркотики Редагувати

Пол Гутенберг заявляє, що «відношення кокаїну до диско-культури 1970-х років не можна підкреслити в достатній мірі…» Протягом 1970-х років вживання кокаїну знаменитостями призвело до його «гламуризації» і до загальноприйнятої думки, що це «м'який наркотик». ЛСД, марихуана та амфетаміни також були популярними в диско-клубах, і вживання цих наркотиків «… сприяло гедоністичній якості досвіду танцполу». Оскільки дискотечні танці зазвичай проводилися у закладах, що мали ліцензію на продаж алкоголю, алкогольні напої також рясно вживалися, причому деякі відвідувачі поєднували алкоголь із вживанням наркотиків для посилення ефекту.

За словами Пітера Браунштейна, «величезна кількість наркотиків, що потрапляють у дискотеки, спричинила до популярності вільних статевих стосунків та публічного сексу. Поки танцпол був центральною ареною спокушання, фактичний секс зазвичай відбувався в інших локаціях: у ванній, на сходах тощо. [...] Дискотека стала своєрідною „основною стравою“ в меню гедоніста для нічного відпочинку».

У своїй роботі «На захист дискотеки» (1979) Річард Дайєр стверджує, що еротика є однією з трьох основних характеристик дискотеки. На відміну від рок-музики, яка має дуже фалічно орієнтований еротизм, Дайєр описує дискотеку як нефалічну еротику всього тіла. Завдяки різноманітним ударним інструментам, готовності грати з ритмом та нескінченному повторюванню фраз, не втрачаючи уваги слухача, дискотека досягла еротизму у всьому тілі для обох статей.

Історія Редагувати

1940–1960-ті роки: Перші дискотеки Редагувати

Дискотека в основному походить музики, яка була популярною на танцполі в клубах, які почали грати платівки замість запрошення музикантів. Перші дискотеки в основному грали свінгову музику. Пізніше популярним в американських клубах став ритм-енд-блюз, а у Великій Британії — глем-рок. На початку 1940-х нічні клуби Парижу вдавалися до відтворення джазових платівок під час нацистської окупації.

Реджин Зільберберг стверджував, що створив першу дискотеку і був першим клубним ді-джеєм в 1953 році в «Whisky à Go-Go» в Парижі. Там було встановило танцпол з кольоровими вогнями та двома вертушками, щоб грати записи уникаючи перерв між творами. У жовтні 1959 року власник Скотч-клубу в Аахені (Західна Німеччина) на відкритті закладу вирішив встановити програвач замість запрошення музикантів. Це не справляло враження на присутніх, допоки молодий репортер Клаус Квіріні, який випадково висвітлював відкриття клубу, імпульсивно не взяв під контроль програвач і не почав представляти записи, які він вирішив відтворити. Пізніше Квіріні заявив, що таким чином першим у світі ді-джеєм у нічному клубі був він.

1960—1974 роки: попередники та рання диско-музика Редагувати

Протягом 1960-х танці на дискотеках стали популярними по всій Європі, а згодом і в США. На дискотеках звучала різна музика із танцювальними ритмами: ритм-блюз (виник у 1940-х), соул (кінець 1950-х та 1960-ті), фанк (середина 1960-х) та go-go (середина 1960-х та 1970-х).

Також протягом 1960-х лейбл Моутаун розробив популярне звучання, що описувалось так: «1) просто структуровані пісні з витонченими мелодіями та змінами акордів, 2) невпинний чотиридольний барабан, 3) використання госпелу для фонових голосів, 4) регулярне та вишукане використання духових і струнних, 5) сольні співаки з манерою співу поп-музикою та госпел, 6) група досвідчених у поп-музиці музикантів, що створюють акомпанент 7) стиль мікшування, що в значній мірі покладається на електронну компресію та еквалайзер (посилення верхніх частот) для надання характерного звуку, особливо ефективного для трансляції по AM радіо.» Мотаун випустив чимало хітів із з елементами стилю диско з окрема з гуртом Supremes (наприклад, пісня «You Keep Me Hangin 'On» у 1966 році), Стіві Вандером («Superstition», 1972), гуртом The Jackson 5 та Едді Кендріксом[en] («Keep on Truckin», 1973).

Наприкінці 1960-х музиканти та слухачі із числа темношкірих, італійців та латиноамериканських спільнот перейняли риси субкультур хіпі та психоделії. Під час танців вони включали музику на великій гучності, одягали барвисті костюми та вживали галюциногенні наркотики. Частково завдяки успіху Джімі Хендрікса, психоделічні елементи, які були популярні в рок-музиці кінця 1960-х, потрапили в соул і ранню фанк-музику і сформували течію психоделічний соул. Приклади такої можна знайти в творчості братів Чемберс, Джорджа Клінтона, гурту Sly & the Family Stone та постановок Нормана Вітфілда з гуртом «The Temptations».

Довгими інструментальними вступами і детальним оркеструванням відзрізняються психоделічні треки душі «Спокусами», також вважаються кінематичною душею. На початку 1970-х Кертіс Мейфілд та Айзек Гейз створили хіти з кінематографічними піснями соулу, які насправді були створені для саундтреків до фільмів: «Superfly» (1972) та «Theme from Shaft» (1971). Останній іноді розглядають як ранню дискотечну пісню. Психоделічна душа вплинула на прото-дискотечні дії, такі як Віллі Хатч та Філадельфійська душа. З середини 1960-х до початку 1970-х філлі-соул та нью-йоркська соул розвивались як піджанри, які також мали пишні перкусії, пишні аранжування струнного оркестру та дорогі виробничі процеси. На початку 1970-х п'єси соулу Філлі від Гамбла і Хаффа з простих аранжувань кінця 1960-х перетворилися на стиль із пишними струнами, гучними басовими лініями та ковзними ритмами хай-хет. Ці елементи стали типовими для диско-музики, і їх можна знайти в декількох хітах, які вони випустили на початку 1970-х:

  • «Love Train» групи O'Jays (з групою MFSB у резерві) вийшов у 1972 році і очолив Billboard Hot 100 у березні 1973 року
  • «The Love I Lost» гурту Harold Melvin & the Blue Notes (1973)
  • «Now That We Found Love» The O'Jays (1973), пізніше хіт гурту «Third World» в 1978 році.
  • «TSOP (The Sound of Philadelphia)» від MFSB з вокалом The Three Degrees, безсловесна пісня, написана як тема для Soul Train та хіт № 1 у Billboard Hot 100 у 1974 році.

Інші ранні диско-треки, які допомогли сформувати дискотеку та стали популярними на танцполах клубів та вечірок (підземних) дискотек:

  • «Soul Makossa» Ману Дібанго вперше вийшов у Франції у 1972 році. Його підхопила андеграундна дискотека в Нью-Йорку, а згодом отримала належний реліз у США, досягши 35-го місця на Billboard Hot 100 у 1973 році.
  • «The Night» гурту «The Four Seasons» вийшла в 1972 році і стала хітом у Великій Британії в 1975 році.
  • «Love's Theme» у виконанні The Love Unlimited Orchestra[en] під керівництвом Бері Вайта, інструментальна пісня з альбому Rhapsody in White вийшла на перше місце в Billboard Hot 100 на початку 1974 року.
  • «Jungle Fever» гурту The Chakachas[en] вперше вийшла в Бельгії в 1971 році, пізніше була випущена в США в 1972 році, де того ж року вона потрапила на 8-е місце в Billboard Hot 100.
  • «Girl You Need a Change of Mind[en]» Едді Кендрікса вийшов у травні 1972 року в альбомі People … Hold On.

У 1970-х у на ринку музики диско домінували лейблиSalsoul Records (Кен, Стенлі та Джозеф Кейр), West End Records (Мел Черен), Касабланка (Ніл Богарт) та Prelude (Марвін Шлахтер). Вплинув на розвиток диско Том Моултон, який впровадив 12-дюймові платівки задля збільшення тривалості записів.

Диско вийшла на теле-ефіри в рамках музично-танцювального естрадного шоу Soul Train у 1971 р., яке проводив Дон Корнеліус, а в 1975 — у шоу-програмі Disco_Step-by-Step_Television_Show[en] Марті Анджело.

У 1974 році в Нью-Йорку WPIX-FM відбулася прем'єра першого радіо-шоу в стилі диско.

1974—1979: Пік популярності Редагувати

З 1974 по 1977 рік чимало композицій у стилі диско очолювали хіт-паради. Пісня «Rock the Boat» ансамблю The Hues Corporation[en] (1974), стала синглом номер один у США досягши мільйону продажів. Того ж року вийшла пісня «Kung Fu Fighting», створена Biddu і виконана Карлом Дугласом, що досягла першого місця в хіт-парадах Великої Британії та США і стала одним із найбільше тиражованих синглів усіх часів — її наклад склав 11 мільйонів копій. Помітний успіх здобув альбом Джорджа Маккрей «Rock Your Baby», що очолив хіт-парад Великої Британії.

Євродиско Редагувати

ABBA в 1974 році.

Найуспішнішим виконавцем євро-диско вважається гурт ABBA (1972—1982), якому належать англомовні пісні «Waterloo» (1974), «Fernando» (1976), «Take a Chance on Me» (1978), «Gimme! Gimme! Gimme! (A Man After Midnight)» (1979), а їхній фірмовий хіт «Dancing Queen» (1976) став четвертою найбільш тиражованою композицією усіх часів.

Італійський композитор Джорджо Мородер відомий як «Батько диско».
Донна Саммер в 1977 році

У 1970-х роках у Мюнхені, Західна Німеччина, музичні продюсери Джорджо Мородер та Піт Беллотт зробили вирішальний внесок у музику дискотеки завдяки низці хітів для Донни Саммер, яка стала відомою як «Мюнхенський звук». У 1975 році Мородер і Беллот створили пісню «Love to Love You Baby» на слова Донни Самер. Композиція містила звуки, що імітували оргазм, і це рішення викликало фурор у клубах. 17-хвилинний сингл, записаний 12-дюймовій платівці потрапив у хіт-паради багатьох європейських країн та США (№ 2). Наступними хітами стали пісні Could It Be Magic[en] (1976), I Feel Love[en] (1977). Остання, завдяки специфічному використанню електроніки передбачила появу течії Hi-NRG. Джорджіо Мородер був описаний AllMusic як «один з головних архітекторів звучання диско».

Боні М. (1974—1986) — західнонімецька диско-група з чотирьох західно-індійських співаків та танцюристів, яку створив продюсер звукозаписів Франк Фаріан. Боні М. прославився піснями «Daddy Cool» (1976) «Ma Baker» (1977) та «Rivers Of Babylon» (1978). Іншим успішним заходом із записів дискотек у Західній Німеччині стала Silver Convention (1974—1979). Німецька група Kraftwerk також мала вплив на дискотеку Євро.

На піку своєї популярності багато не-дискових виконавців записали пісні з елементами диско. Зокрема, це пісні «Da Ya Think I'm Sexy?» (1979) Рода Стюарта, «Another Brick in the Wall, Part 2» (1979) гурту Pink Floyd, «One of These Nights» (1975) гурту The Eagles, «Silly Love Songs» (1976) і «Goodnight Tonight» (1979) гурту Paul McCartney & Wings, «Another One Bites the Dust» (1980) гурту Queen, «Miss You» (1978) та «Emotional Rescue» (1980) гурту «Rolling Stones», Стівен Стіллз з альбомом Thoroughfare Gap (1978), «Shine a Little Love[en]» і «Last Train to London[en]»(обидва 1979) гурту Electric Light Orchestra, «Street Player» (1979) гурту Чикаго, «Shakedown Street» гурту Grateful Dead, «Eminence Front» (1982) гурту The Who та «Come Back» гурту J. Geils Band (1980). Елементи диско простежуються у пісні хард-рок- групи KISS «I Was Made For Lovin 'You» (1979) та в альбомі Рінго Старра «Ringo the 4th» (1978).

1979—1981: Занепад диско Редагувати

До кінця 70-х років серед шанувальників рок-музики та музикантів, особливо у США, розвинулися антидискотечні настрої. Дискотеку критикували як безглузду, споживацьку, занадто багато продуковану та ескапістську. Гасла «Диско — відстій» та «Смерть диско» стали звичними. Таких рок-виконавців, як Род Стюарт та Девід Боуї, які додавали елементи дискотеки до своєї музики, звинувачували у продажності.

Панкова субкультура в США та Великій Британії часто була ворожою до диско, хоча у Великій Британії багатьом фанатам гурту Sex Pistols, диско подобалось? принаймні трек «Love Hangover» Діани Росс ранніми британськими панками сприймався схвально.

Антидискотечні настрої були виражені в деяких телевізійних шоу, наприклад WKRP у Цинциннаті , та окремих фільмах. Наприклад, в одній із сцен комедійного фільму «Літак!» (1980), літак розрізає крилом радіовежу, відключааючи усю радіостанцію, що грає диско. 12 липня 1979 року став відомий як «день, коли дискотека померла» після «Ночі знесення дискотеки[en]» — акції, що відбулась на бейсбольному стадіоні в Чикаго. Ді-джеї рок-станції Стів Дал і Гаррі Мейєр разом із Майклом Віком, сином власника бейсбольного клубу Чикаго Вайт Сокс Біллом Віком, влаштували акцію протесту між іграми дублера White Sox, в ході якої платівки із записами диско були спалені у центрі поля. Коли вже мала початися друга гра, збуджений натовп увірвалася на поле і продовжив розпалювати багаття, нищити сидіння та обладнання стадіону. Поліція провела численні арешти, а значні пошкодження поля змусили «White Sox» відмовитись від другої гри з «Detroit Tigers», попри поразку в першій.

Після Ночі знесення популярність диско стрімко падає. Ще 21 липня 1979 року пісні у стилі диско займали 6 кращих ползицій у хіт-парадах США. Натомість до 22 вересня в до першої 10-ки не увійшло жодної композиції диско, за винятком хіба джазової композиції «Rise» Герба Алперта з деякими елементами диско. Карен Міксон Кук, перша жінка-ді-джей, заявила, що кожного року 12 липня вшановуємо диско хвилиною мовчання.

У наступні роки антидискотечний рух у поєднанні з іншими соціальними чинниками змінив обличчя поп-радіо. Починаючи з 1980-х років вершин хіт-парадів США досягають композиції кантрі. Символом популяризації кантрі-музики став комерційно успішний фільм «Урбан ковбой» 1980 року. Продовження популярності пауер-попу та відродження старших напрямів наприкінці 1970-х також було пов'язане із занепадом диско; символічним в цьому відношенні став фільм «Змазка» 1978 року. За збігом обставин, зіркою обох фільмів став Джон Траволта, який у 1977 році знявся у «Лихоманці суботнього вечора», яка залишається одним із найбільш знакових фільмів епохи диско.

Чинники занепаду диско Редагувати

До факторів, що призвели до занепаду дискотеки в США, належать економічні та політичні зміни наприкінці 1970-х років, а також вигорання від гедоністичного способу життя, який ведуть учасники. Також вказувалось на консервативні тенденції, що посилились у США з обранням Рональда Рейгана в 1980 році, і відповідно, приходом до влади республіканців.

1981—1989: наслідки Редагувати

Народження електронної танцювальної музики Редагувати

Диско, незважаючи на занепад, посприяла розвитку напрямів електронної танцювальної музики, таких як Хауз, техно, євроденс.

На початку 1980-х років традиційне звучання диско, замість складних аранжувань та залучення біг-бендів, натомість швидші темпи та синтезовані ефекти сприяють популярносі танцювальної музики, починаючи з hi-NRG. Серед популярних пісень 1980-х у цьому напрямі — «Flashdance» Ірени Кара. та «Self Control» Лори Бреніген. Однак відродження дискотеки в традиційному стилі під назвою ну-диско було популярним з 1990-х років.

Найбільше вплив диско помітний у хауз-музиці, успіх цього напряму в сучасній клубній культурі часто називають «помстою дискотеки». Рання хауз-музика характеризується чотиридольними ритмами, що виконувались драм-машинами, і хай-хетами та синтезованими басовими лініями. У порівнянні з диско, хауз є більш електронним та більш мінімалістичний і не використовував звучання струнних, які були характерними для звучання диско.

Відродження Редагувати

1990-ті Редагувати

У 1990-х роках інтерес до музики диско поступово відроджується на хвилі ностальгії по 1970-м. Прикладами пісень цього часу, написаними під впливом диско, були «Groove Is in the Heart» (1990), «Deee-Lite» і «Lemon» гурту U2 (1993), «Girls & Boys» гурту Blur (1994) і «Entertain Me» (1995), «Disco 2000» гурту «Pulp» (1995), «Canned Heat» гурту Jamiroquai (1999), а також фільми «Ночі в стилі бугі» (1997) та «Останні дні дискотеки» (1998).

2000-ні Редагувати

Студенти Монтеррейського інституту технологій та вищої освіти, Мехіко, танцюють на дискотеці під час культурного заходу в кампусі

На початку 2000-х все більшу популярність здобуває напрям ну-диско, представлений у творчості гуртів «Daft Punk» (пісня «One More Time») та Кайлі Міноуг (пісні «Love At First Sight» and «Can't Get You Out of My Head»). Окремі пісні поєднували стильові риси ню-диско і фанк-хаузу, наприклад Groovejet (If This Ain't Love) Шпіллера та «Lady (Hear Me Tonight)» дуету Modjo. Диско-сингл Роббі Вільямса «Rock DJ» став четвертим найбільш продаваним синглом того ж року. Рок-гурт Manic Street Preachers випустив пісню у стилі диско «Miss Europa Disco Dancer» у 2001 році. У 2005 році Мадонна випустила свій альбом Confessions on a Dance Floor у стилі диско 1970-х, а її пісня «Hung Up» увійшла до десятки найкращих клубних пісень.

Успіх відродження «ну-диско» на початку 2000-х років музичний критик Том Юінг описав так: «Відродження диско спиралось на те, що зникло за 90-ті: почуття музики не просто для танців, а для танців з кимось. Дискотека була музикою взаємного потягу: флірт, знайомства, а його танцпол — місцем негайного задоволення і виконання обіцянок…».

2010-ті Редагувати

У 2013 році до хіт-параду потрапляє більше танцювальних пісень, ніж будь-коли з кінця 1970-х. Серед найуспішніших — пісня «Get Lucky» від Daft Punk, а також їх альбом Random Access Memories, що здобув «Греммі-2014» Серед інших пісень — «Blured Lines» Робіна Тіка, «Take Back the Nigh» Джастіна Тімберлейка, «Treasure» Бруно Марса та посмертний реліз Майкла Джексона «Love Never Felt So Good».У 2014 році риси диско-музики позначились у піснях Artpop Леді Гаги та «Birthday» Кеті Перрі.

У 2015 серед найпопулярніших диско-композицій: «Uptown Funk[en]» Марка Ронсона, «Sugar» гурту Maroon 5, «Can't Feel My Face» гурту The Weeknd, «Want To Want Me[en]» Джейсона Деруло", а також альбом Déjà Vu Джордіо Мородера.

У 2016 році пісні в стилі диско демонструють також добре представлені у хіт-парадах серед яких пісня Джастіна Тімберлейка «Can't Stop the Feeling!» Музика диско звучить у фільмі 2015 року «Марсіанин», проте для головного героя, космонавта Марка Вотні, гіршим, ніж потрапити на Марс, є лише одне: потрапити на Марс лише з музикою дискотеки.

Музичні приклади Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ Hilton, Denny (19 жовтня 2012). . OUPblog. Oxford University Press. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 21 грудня 2020. 
  2. . Resident Advisor. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 15 квітня 2021. 
  3. Morley, Paul (20 серпня 2009). . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2021. 
  4. . The New York Times, USA. 10 грудня 2002. Архів оригіналу за November 6, 2015. Процитовано 25 серпня 2015. 
  5. . Gibson.com. Архів оригіналу за March 4, 2016. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  6. . disco-disco.com. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  7. . timlawrence.info. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017. 
  8. ↑ . The Ultimate History Project. Архів оригіналу за October 6, 2017. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  9. Gootenberg, Paul 1954– — Between Coca and Cocaine: A Century or More of U.S.-Peruvian Drug Paradoxes, 1860—1980 — Hispanic American Historical Review — 83:1, February 2003, pp. 119—150.
  10. Brownstein, Henry H. The Handbook of Drugs and Society.
  11. Tim Lawrence: «Beyond the Hustle: Seventies Social Dancing, Discothèque Culture and the Emergence of the Contemporary Club Dancer.»
  12. Braunstein, Peter (November 1999). . American Heritage 50 (7). Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 5 лютого 2010. 
  13. Richard Dyer: «In Defense of Disco.»
  14. Frith, Simon; Brennan, Matt; Webster, Emma (9 березня 2016). . Routledge. ISBN 9781317028871. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021. 
  15. . Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2016. 
  16. (1998) «The Cambridge History of American Music», ISBN 978-0-521-45429-2, ISBN 978-0-521-45429-2, p.372: «Initially, disco musicians and audiences alike belonged to marginalized communities: women, gay, black, and Latinos»
  17. (2002) «Traces of the Spirit: The Religious Dimensions of Popular Music», ISBN 978-0-8147-9809-6, ISBN 978-0-8147-9809-6, p.117: «New York City was the primary center of disco, and the original audience was primarily gay African Americans and Latinos.»
  18. Echols, Alice (29 березня 2010). Hot Stuff: Disco and the Remaking of American Culture. W. W. Norton & Company. с. 24. ISBN 9780393066753. «shaft disco.»  
  19. Psychedelic Soul Allmusic
  20. . officialchart.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  21. . discosavvy.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 18 червня 2019. «In November 1974, WPIX FM launched the world's first disco radio show, "Disco 102", hosted by Steve Andrews for 4 hours every Saturday night.»  
  22. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 344. ISBN 0-214-20512-6. 
  23. James Ellis. . Metro. Архів оригіналу за September 2, 2011. Процитовано 17 квітня 2011. 
  24. Malika Browne (20 серпня 2004). It's a big step from disco to Sanskrit chants, but Biddu has made it. The Sunday Times. Процитовано 30 травня 2011. 
  25. Moore-Gilbert, Bart (11 березня 2002). . Routledge. ISBN 9780415099066. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 30 травня 2012. 
  26. Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2, illustrated). Barrie & Jenkins. ISBN 0-214-20480-4. «Biggest selling singles discs.»  
  27. «This record was a collaboration between Philip Oakey, the big-voiced lead singer of the techno-pop band the Human League, and Giorgio Moroder, the Italian-born father of disco who spent the 1980s writing synth-based pop and film music.» Evan Cater. Philip Oakey & Giorgio Moroder: Overview. AllMusic. Процитовано 21 грудня 2009. 
  28. Krettenauer, Thomas (2017). Hit Men: Giorgio Moroder, Frank Farian and the eurodisco sound of the 1970s/80s. У Ahlers, Michael; Jacke, Christoph. Perspectives on German Popular Music. London: Routledge. с. 77–78. ISBN 978-1-4724-7962-4. 
  29. Giorgio Moroder Allmusic.com
  30. Abjorensen, Norman (2017). Historical Dictionary of Popular Music. Rowman & Littlefield. с. 143. ISBN 9781538102152. 
  31. Paul Stanley, a guitarist for the rock group Kiss became friends with Desmond Child and, as Child remembered in Billboard, «Paul and I talked about how dance music at that time didn't have any rock elements.»
  32. ↑ . AllMusic. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017. 
  33. Encyclopedia of Contemporary American Culture, ISBN 978-0-415-16161-9, ISBN 978-0-415-16161-9 (2001) p. 217: «In fact, by 1977, before punk rock spread, there was a 'disco sucks' movement sponsored by radio stations that attracted some suburban white youth, who thought that disco was escapist, synthetic, and overproduced.»
  34. . Reason. 27 травня 2014. Архів оригіналу за August 2, 2017. Процитовано 5 червня 2017. 
  35. . Архів оригіналу за May 4, 2010. 
  36. England's Dreaming, Jon Savage Faber & Faber 1991, pp 93, 95, 185—186
  37. Campion, Chris Walking on the Moon: The Untold Story of the Police and the Rise of New Wave Rock.
  38. . NBC News. 12 липня 2004. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 15 лютого 2013. 
  39. Allmusic BeeGees bio
  40. Ben Myers: «Why 'Disco sucks!' sucked» [ 20 березня 2021 у Wayback Machine.], in: The Guardian, June 18, 2009, accessed on March 26, 2020.
  41. «House Music is Disco's Revenge: A Look at the Early Days of American House» [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.], in: Vice magazine, September 9, 2014, accessed on March 26, 2020.
  42. . AllMusic. Архів оригіналу за October 6, 2012. Процитовано 12 жовтня 2012. 
  43. Ewing, Tom (22 квітня 2015). . Freaky Trigger. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 12 квітня 2017. 
  44. . The New York Times. 30 травня 2013. Архів оригіналу за March 3, 2017. Процитовано 15 лютого 2017. 
  45. Billboard Hot 100 webpage. billboard.com. Процитовано 5 червня 2017. 
  46. . Billboard. 19 грудня 2013. Архів оригіналу за January 3, 2014. Процитовано 4 січня 2014. 
  47. Shriver, Jerry (5 листопада 2013). . USA Today. Архів оригіналу за July 9, 2017. Процитовано 26 серпня 2017. 
  48. Roberts, Randall (22 жовтня 2013). . Los Angeles Times. Tribune Company. Архів оригіналу за 25 січня 2014. Процитовано 25 листопада 2013. 
  49. Newman, Melinda (2 жовтня 2015). . Billboard. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 6 травня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Di sko angl disco stil populyarnoyi tancyuvalnoyi muziki drugoyi polovini 1970 h rokiv Pisni cogo napryamku harakterizuyutsya visokim chasto reverberovanim vokalom rivnomirnim chitkim ritmom viznachenim chetvertnimi notami v partiyi bas barabanu 8 mi abo 16 ti trivalosti u haj hetiv prichomu na slabku dolyu offbeat graye vidkritij het ta sinkopovanoyu elektronnoyu basovoyu liniyeyu Na vidminu vid roku de perevazhayut gitari u zvuchanni disko perevazhayut klavishni strunni ta elektronni muzichni instrumenti yaki stvoryuyut sokovitij akompanement Yak solni instrumenti vikoristovuyutsya perevazhno orkestrovi instrumenti napr flejti Temp vid 80 do 140 udariv na hvilinu Disko vlastiva znachna kilkist orkestrovih p yes Sered pershih vikonavciv stilyu Disko Bee Gees Ottawan Donna Summer the Village People The Jackson 5 Bari Vajt Dschinghis Khan ta Boney M Zi zrostannyam populyarnosti disko do cogo stilyu zvertalisya j nediskovi vikonavci na hvili populyarnosti disko z yavlyayutsya taki muzichni filmi yak Thank God It s Friday en ta Lihomanka subotnogo vechora Odnim z pershih yevropejskih hitiv disko vvazhayetsya pisnya J attendrai Dalidi Prijnyato vidilyati taki riznovidi disko Bright disco Dance punk Disco polo Euro disco Hi NRG House Italo disco Spacesynth Hard Disco Na pochatku 1980 h populyarnist disko spadaye prote stil znachno vplinuv na vinikli u 1980 h ta 1990 h napryamki elektronnoyi tancyuvalnoyi muziki hauz i tehno Vplivi disko prostezhuyut takozh u takih techiyah hip hopu 1990 h 2000 h rokiv yak crunk hyphy ta snap Zmist 1 Etimologiya 2 Muzichni harakteristiki 3 Virobnictvo 4 Klubna kultura 4 1 Nichni klubi 4 2 Zvukove ta svitlove obladnannya 4 3 Di dzheyi 4 4 Moda 4 5 Narkotiki 5 Istoriya 5 1 1940 1960 ti roki Pershi diskoteki 5 2 1960 1974 roki poperedniki ta rannya disko muzika 5 3 1974 1979 Pik populyarnosti 5 3 1 Yevrodisko 5 4 1979 1981 Zanepad disko 5 4 1 Chinniki zanepadu disko 5 5 1981 1989 naslidki 5 5 1 Narodzhennya elektronnoyi tancyuvalnoyi muziki 6 Vidrodzhennya 6 1 1990 ti 6 2 2000 ni 6 3 2010 ti 7 Muzichni prikladi 8 DzherelaEtimologiya RedaguvatiTermin disko ye skorochenim slovom discotheque francuzkogo slova sho oznachalo biblioteku fonografnih zapisiv pohidne vid bibliotheque 1 Slovom Discotheque francuzkoyu pochali nazivati nichni klubi v Parizhi pislya togo yak voni vdalisya do vidtvorennya plastinok pid chas nacistskoyi okupaciyi na pochatku 1940 h Deyaki klubi vikoristovuvali ce yak vlasnu nazvu U 1960 roci diskotekami nazivali parizki nichni klubi i v anglijskomu zhurnali 1 Vlitku 1964 roku korotke plattya bez rukaviv pid nazvoyu odyag diskoteki nenadovgo bulo duzhe populyarnim u SShA Najdavnishij priklad vzhivannya skorochenoyi formi disco takozh na opis diskotechnogo odyagu bulo znajdene v The Salt Lake Tribune 12 lipnya 1964 roku a u veresni togo zh roku v zhurnali Playboy slovom disco nazvali nichni klubi Los Andzhelesa 1 Vins Aletti buv odnim iz pershih hto opisav diskoteku yak zvuk chi muzichnij napryam u statti Discotheque Rock Paaaaarty yaka vijshla v zhurnali Rolling Stone u veresni 1973 r 2 3 4 Muzichni harakteristiki Redaguvati nbsp Partiya basu nbsp Playfajl nbsp Ritmi barabaniv rok ta disko disko harakterizuyetsya dribnishim podilom podil ritmu v osnovi yakogo udari na kozhnu z 4 dolej nbsp Playfajl nbsp PlayfajlMuzika disko yavlyaye soboyu poyednannya reverberovanogo vokalu sho chasto dublyuyetsya valtornami i fonovoyu garmoniyeyu sho vikonuyetsya na elektrichnih pianino ta ritmichnogo akompanementu na elektrogitari Solo gitarau disko vikoristovuyetsya ridshe nizh u rok muzici Partiya ritm gitari harakterizuyetsya legkim natiskannyam gitarnih strun na grif a potim yih shvidkim vidpuskannyam lishe dlya togo shob otrimati trohi priglushenij zvuk pid chas gri duzhe blizko do mostu 5 Takozh v akomapanementi mozhut vikoristovuvatisya fortepiano elektrichnij organ u pershi roki strunni sintezatori ta klavishni elektronni taki yak elektrichne pianino Fender Rhodes elektrichne pianino Wurlitzer ta Hohner Clavinet Sintezatori takozh dosit poshireni na diskotekah osoblivo naprikinci 1970 h Ritm harakterizuyetsya sinkopovanimi liniyami basu z intensivnim vikoristannyam lamanih oktav sho grayutsya na bas gitari ta na udarnih v tomu chisli afrikanskih latinoamerikanskih ta elektronnih taki yak barabanni moduli Simmonsa ta Rolanda Zvuchannya zbagachuyetsya okremimi solnimi liniyami ta pidtirmkoyu garmonchnih funkcij riznomanitnimi orkestrovi instrumentami arfa skripka alt violonchel truba saksofon trombon klarnet flyugelgorn valtorna tuba anglijskij rozhok goboj flejta inodi altova ta zridka basova flejta flejta pikkolo litavri ta sintetichni strunni strunna grupa abo povnij strunnij orkestr Bilshist pisen na diskoteci mayut stijkij pryamij 4 h chetvertnij ritmHaj het z vidkritim haj hetom mizh dolyami i sinkopovanoyu basovoyu liniyeyu Zvichnimi ye i inshi latinski ritmi taki yak rumba samba ta cha cha cha a takozh poliritmiya naprikad poyednannya rumbi i merengi Pulsaciya chvertkami chasto pidtrimuyetsya ritm gitaroyu ale ne zavzhdi prosluhovuyetsya yavno U pisnyah chasto vikoristovuyetsya sinkopuvannya Zagalom riznicya mizh diskotekoyu bud yakoyu tancyuvalnoyu pisneyu ta rok populyarnoyu pisneyu polyagaye v tomu sho v tancyuvalnij muzici basovij baraban udari na kozhnu z 4 h dolej taktu Krim togo diskoteka harakterizuyetsya 16 m rozdilom not na chvert yak pokazano na drugomu barabannomu malyunku nizhche pislya tipovogo rok barabannogo malyunka Orkestrovij zvuk yak pravilo vidomij yak zvuchannya disko v znachnij miri spirayetsya na grupi strunnih i valorn sho grayut linearni frazi v unison z vokalom abo groyu na instrumentalnih zalivkah todi yak elektrichni fortepiano ta gitari stvoryuyut akompanement sho vikonuye garmonichnu ta ritmichnu funkciyi Odnak isnuyut i bilsh minimalistichni riznovidi disko z menshoyu kilistyu instrumentiv U garmonichnomu vidnoshenni disko vklyuchaye mazhorni ta minorni septakordi yaki chastishe zustrichayutsya v dzhazi nizh u pop muzici Virobnictvo RedaguvatiStvorennya zvuchannya disko bulo nabagato dorozhchim nizh u bagatoh inshih populyarnih muzichnih zhanrah 1970 h rokiv Na vidminu vid prostishogo zvuchannya fanku muziki soulu kincya 1960 h rokiv abo nevelikih dzhazovih trio u disko muzici chasto vhodila velika grupa z dekilkoma akordovimi instrumentami gitara klavishni sintezator dekilka udarnih grupa duhovih strunnij orkestr ta riznomanitni klasichni solni instrumenti napriklad flejta pikolo tosho Pisni dlya diskoteki aranzhuvali ta skladali dosvidcheni aranzhuvalniki a prodyuseri zvukozapisiv dodavali svoyi tvorchi shtrihi do zagalnogo zvuchannya vikoristovuyuchi bagatodorizhkovij zapis do 64 trekiv ta zvukovi efekti Dlya zapisu skladnih aranzhuvan z velikoyu kilkistyu instrumentiv zaluchali dirigentiv perepisuvachiv not inzheneriv mikshuvannya Ranni zapisi buli standartnoyu trihvilinnoyu versiyeyu doki Tom Moulton ne znajshov sposib robiti pisni dovshimi abi dovshe trimati natovp klubnih tancyuristiv u tanci Togochasni plativki rozrahovani na shvidkist 45 obertiv na hvilinu mogli vmishati lishe do p yati hvilin yakisnoyi muziki Natomist Moluton razom z inzhenerom Hose Rodrigesom navchilis vikoristovuvati 10 dyujmovi a zgodom i 12 dyujmovi diski zamist 7 dyujmovih 12 dyujmovi zapisi takozh vidomi yak singli Maxi shvidko stali standartnim formatom dlya vsih di dzheyiv disko 6 Klubna kultura RedaguvatiNichni klubi Redaguvati Naprikinci 1970 h u bilshosti velikih mist SShA procvitali sceni disko klubiv Najbilshi sceni diyali v Nyu Jorku a takozh u Filadelfiyi San Francisko Mayami ta Vashingtoni Scena bula zoseredzhena na diskotekah nichnih klubah ta privatnih vechirkah loftah Zvukove ta svitlove obladnannya Redaguvati nbsp U velikih disko klubah buli osvitleni tancmajdanchiki a vogni blimali shob dopovniti ritm nbsp Disko kulya sho vidbivaye svitlo bula kriplennyam na stelyah bagatoh diskotek Potuzhni hi fi zvukovi sistemi rozglyadalisya yak klyuchova prinada disko klubu Na pochatku 1970 h Mancuso predstaviv tehnologiyi podyenannya visokochastotnih dinamikiv skupchennya nevelikih guchnomovciv yaki viprominyuyut visokochastotni chastoti roztashovani nad pidlogoyu ta nizkochastotnih dodatkovi komplekti sabvuferiv roztashovani na rivni pidlogi dlya pidsilennya visokih ta visoki chastot Do kincya desyatilittya zvukorezhiseri Richard Long ta inshi primnozhili efekti cih innovacij na takih majdanchikah yak Garazh 7 Tipovij dizajn osvitlennya dlya tancyuvalnih majdanchikiv dlya diskotek mozhe vklyuchati riznokolorovi vogni sho kruzhlyayut navkolo abo spalahuyut u takt stroboskop osvitlenij tancpol ta dzerkalna kulya Di dzheyi Redaguvati Disko zhokeyi di dzheyi DJ chasto poyednuvali pisni za dopomogoyu magnitofoniv a takozh dodavali zbivki udarnih novi rozdili ta novi zvuki Di dzheyi pidbirali pisni ta gruvi vidpovidno do pobazhan tancyuyuchih perehodyachi vid odniyeyi pisni do inshoyi za dopomogoyu mikshera dlya di dzheyiv ta vikoristovuyuchi mikrofon dlya predstavlennya pisen ta rozmov z auditoriyeyu Inshe obladnannya bulo dodano do bazovoyi ustanovki DJ zabezpechuyuchi unikalni zvukovi efeti taki yak reverberaciya ekvalajzer ta blok eho efektiv Vikoristovuyuchi ce obladnannya di dzhej mig robiti taki efekti yak virizannya vsih partij krim basovoyi a potim povilne zmishuvannya na pochatku inshoyi pisni za dopomogoyu kros fejdera DJ mikshera Sered di didzheyiv SShA Frensis Grasso Devid Mankuzo z The Loft Frankie Knuckles z Chikago ta inshi Deyaki di dzheyi napriklad Larri Levan gotuvali zvukozapisi samostijno na studiyi zvukozapisu Oskilki prodazhi plativok chasto zalezhali vid viboru di dzheyiv pid chas vistupu u nichnih klubah di dzheyi takozh vplivali na rozvitok ta populyarizaciyu pevnih vidiv disko muziki sho vipuskalasya zvukozapisnimi kompaniyami U pershi roki na diskotekah tancyuvali u vilnomu stili abo fristajl Spochatku bagato tancyuristiv improvizuvali u vlasnij maneri piznishe v epohu disko buli rozrobleni populyarni tancyuvalni stili zokrema Bump Penguin Boogaloo Watergate i Robot Populyarnim v 1790 h rokah buv Hastl V chasi disko v bagatoh nichnih klubah vlashtovuvalis konkursi diskotechnih tanciv abo proponuvalis bezkoshtovni uroki tanciv U deyakih mistah pracyuvali vikladachi tanciv na diskotekah abo shkoli tanciv yaki vchili lyudej tancyuvati v populyarnih stilyah Populyarni disko tanci buli opisani Karen Lyustgarten u knizi Povne kerivnictvo z tanciv na diskoteci 1978 yaka koristuvalas velikim popitom i ocholyuvala spisok bestseleriv New York Times protyagom 13 tizhniv ta bula perekladena kitajskoyu nimeckoyu ta francuzkoyu movami Sered vidomih profesijnih tancyuvalnih kolektiviv 1970 h rokiv buli Pan s People ta Hot Gossip Dlya bagatoh tancyuristiv klyuchovim dzherelom nathnennya dlya disko tanciv 1970 h buv film Lihomanka subotnogo vechora 1977 Ce pereroslo v muzichno tancyuvalnij stil takih filmiv yak Slava 1980 Tancyurist disko 1982 Flesh dans 1983 i Ostanni dni disko 1998 Interes do tanciv na diskoteci takozh dopomig poroditi tancyuvalni televizijni shou taki yak Dance Fever 1979 Moda Redaguvati nbsp Tancyuyuchi v shidnonimeckij diskoteci v 1977 rociNaprikinci 1970 h diskotechna moda bula duzhe poshirenoyu Lyudi yaki vidviduvali diskoteki chasto nosili glamurnu dorogu ta ekstravagantnu modu na vechirkah u svoyemu miscevomu disko klubi Deyaki zhinki odyagali prozori sukni abo vilni rozklosheni shtani Inshi zhinki nosili oblyagayuchij seksualnij odyag 8 Choloviki odyagali bliskuchi sorochki z poliesteru Qiana z riznokolorovimi vizerunkami ta zagostrenimi nadzvichajno shirokimi komirami bazhano vidkritimi na grudyah Cholovichi kostyumi dlya dozvillya yak pravilo oblyagali taliyu i nogi ale nizhnya chastina shtaniv bula rozkloshena v stili dzvonu shob zabezpechiti svobodu peresuvannya V epohu disko choloviki marnuvali chas na vibir modnogo odyagu ne mensh nizh zhinki 8 Zhinki nosili bliskuchij makiyazh bliskitki abo zolotij odyag lame yakij merehtiv pid vognyami Populyarnim vzuttyam buli tufli ta chereviki na platformi i dlya cholovikiv i dlya zhinok na visokih pidborah tilki dlya zhinok Namista ta medaljoni buli zvichnim modnim aksesuarom Ridshe deyaki tancivnici diskotek nosili divni kostyumi odyagalisya v voloku pokrivali tilo zolotoyu abo sribnoyu farboyu abo vdyagali minimalistichni vbrannya zalishayuchi znachnu chastinu tila ogolenoyu tak odyagalis na vechirkah loftah u Nyu Jorku ta disko klubah na yaki mozhna bulo potrapiti lishe za zaproshennyam Narkotiki Redaguvati Pol Gutenberg zayavlyaye sho vidnoshennya kokayinu do disko kulturi 1970 h rokiv ne mozhna pidkresliti v dostatnij miri 9 Protyagom 1970 h rokiv vzhivannya kokayinu znamenitostyami prizvelo do jogo glamurizaciyi i do zagalnoprijnyatoyi dumki sho ce m yakij narkotik 10 LSD marihuana ta amfetamini takozh buli populyarnimi v disko klubah i vzhivannya cih narkotikiv spriyalo gedonistichnij yakosti dosvidu tancpolu 11 Oskilki diskotechni tanci zazvichaj provodilisya u zakladah sho mali licenziyu na prodazh alkogolyu alkogolni napoyi takozh ryasno vzhivalisya prichomu deyaki vidviduvachi poyednuvali alkogol iz vzhivannyam narkotikiv dlya posilennya efektu Za slovami Pitera Braunshtejna velichezna kilkist narkotikiv sho potraplyayut u diskoteki sprichinila do populyarnosti vilnih statevih stosunkiv ta publichnogo seksu Poki tancpol buv centralnoyu arenoyu spokushannya faktichnij seks zazvichaj vidbuvavsya v inshih lokaciyah u vannij na shodah tosho Diskoteka stala svoyeridnoyu osnovnoyu stravoyu v menyu gedonista dlya nichnogo vidpochinku 12 U svoyij roboti Na zahist diskoteki 1979 Richard Dajyer stverdzhuye sho erotika ye odniyeyu z troh osnovnih harakteristik diskoteki 13 Na vidminu vid rok muziki yaka maye duzhe falichno oriyentovanij erotizm Dajyer opisuye diskoteku yak nefalichnu erotiku vsogo tila Zavdyaki riznomanitnim udarnim instrumentam gotovnosti grati z ritmom ta neskinchennomu povtoryuvannyu fraz ne vtrachayuchi uvagi sluhacha diskoteka dosyagla erotizmu u vsomu tili dlya oboh statej Istoriya Redaguvati1940 1960 ti roki Pershi diskoteki Redaguvati Diskoteka v osnovnomu pohodit muziki yaka bula populyarnoyu na tancpoli v klubah yaki pochali grati plativki zamist zaproshennya muzikantiv Pershi diskoteki v osnovnomu grali svingovu muziku Piznishe populyarnim v amerikanskih klubah stav ritm end blyuz a u Velikij Britaniyi glem rok Na pochatku 1940 h nichni klubi Parizhu vdavalisya do vidtvorennya dzhazovih plativok pid chas nacistskoyi okupaciyi 1 Redzhin Zilberberg stverdzhuvav sho stvoriv pershu diskoteku i buv pershim klubnim di dzheyem v 1953 roci v Whisky a Go Go v Parizhi Tam bulo vstanovilo tancpol z kolorovimi vognyami ta dvoma vertushkami shob grati zapisi unikayuchi pererv mizh tvorami 14 U zhovtni 1959 roku vlasnik Skotch klubu v Aaheni Zahidna Nimechchina na vidkritti zakladu virishiv vstanoviti progravach zamist zaproshennya muzikantiv Ce ne spravlyalo vrazhennya na prisutnih dopoki molodij reporter Klaus Kvirini yakij vipadkovo visvitlyuvav vidkrittya klubu impulsivno ne vzyav pid kontrol progravach i ne pochav predstavlyati zapisi yaki vin virishiv vidtvoriti Piznishe Kvirini zayaviv sho takim chinom pershim u sviti di dzheyem u nichnomu klubi buv vin 1 1960 1974 roki poperedniki ta rannya disko muzika Redaguvati Protyagom 1960 h tanci na diskotekah stali populyarnimi po vsij Yevropi a zgodom i v SShA 1 Na diskotekah zvuchala rizna muzika iz tancyuvalnimi ritmami ritm blyuz vinik u 1940 h soul kinec 1950 h ta 1960 ti fank seredina 1960 h ta go go seredina 1960 h ta 1970 h Takozh protyagom 1960 h lejbl Moutaun rozrobiv populyarne zvuchannya sho opisuvalos tak 1 prosto strukturovani pisni z vitonchenimi melodiyami ta zminami akordiv 2 nevpinnij chotiridolnij baraban 3 vikoristannya gospelu dlya fonovih golosiv 4 regulyarne ta vishukane vikoristannya duhovih i strunnih 5 solni spivaki z maneroyu spivu pop muzikoyu ta gospel 6 grupa dosvidchenih u pop muzici muzikantiv sho stvoryuyut akompanent 7 stil mikshuvannya sho v znachnij miri pokladayetsya na elektronnu kompresiyu ta ekvalajzer posilennya verhnih chastot dlya nadannya harakternogo zvuku osoblivo efektivnogo dlya translyaciyi po AM radio 15 Motaun vipustiv chimalo hitiv iz z elementami stilyu disko z okrema z gurtom Supremes napriklad pisnya You Keep Me Hangin On u 1966 roci Stivi Vanderom Superstition 1972 gurtom The Jackson 5 ta Eddi Kendriksom en Keep on Truckin 1973 Naprikinci 1960 h muzikanti ta sluhachi iz chisla temnoshkirih italijciv ta latinoamerikanskih spilnot perejnyali risi subkultur hipi ta psihodeliyi Pid chas tanciv voni vklyuchali muziku na velikij guchnosti odyagali barvisti kostyumi ta vzhivali galyucinogenni narkotiki 16 17 Chastkovo zavdyaki uspihu Dzhimi Hendriksa psihodelichni elementi yaki buli populyarni v rok muzici kincya 1960 h potrapili v soul i rannyu fank muziku i sformuvali techiyu psihodelichnij soul Prikladi takoyi mozhna znajti v tvorchosti brativ Chembers Dzhordzha Klintona gurtu Sly amp the Family Stone ta postanovok Normana Vitfilda z gurtom The Temptations Dovgimi instrumentalnimi vstupami i detalnim orkestruvannyam vidzriznyayutsya psihodelichni treki dushi Spokusami takozh vvazhayutsya kinematichnoyu dusheyu Na pochatku 1970 h Kertis Mejfild ta Ajzek Gejz stvorili hiti z kinematografichnimi pisnyami soulu yaki naspravdi buli stvoreni dlya saundtrekiv do filmiv Superfly 1972 ta Theme from Shaft 1971 Ostannij inodi rozglyadayut yak rannyu diskotechnu pisnyu 18 Psihodelichna dusha vplinula na proto diskotechni diyi taki yak Villi Hatch ta Filadelfijska dusha 19 Z seredini 1960 h do pochatku 1970 h filli soul ta nyu jorkska soul rozvivalis yak pidzhanri yaki takozh mali pishni perkusiyi pishni aranzhuvannya strunnogo orkestru ta dorogi virobnichi procesi Na pochatku 1970 h p yesi soulu Filli vid Gambla i Haffa z prostih aranzhuvan kincya 1960 h peretvorilisya na stil iz pishnimi strunami guchnimi basovimi liniyami ta kovznimi ritmami haj het Ci elementi stali tipovimi dlya disko muziki i yih mozhna znajti v dekilkoh hitah yaki voni vipustili na pochatku 1970 h Love Train grupi O Jays z grupoyu MFSB u rezervi vijshov u 1972 roci i ocholiv Billboard Hot 100 u berezni 1973 roku The Love I Lost gurtu Harold Melvin amp the Blue Notes 1973 Now That We Found Love The O Jays 1973 piznishe hit gurtu Third World v 1978 roci TSOP The Sound of Philadelphia vid MFSB z vokalom The Three Degrees bezslovesna pisnya napisana yak tema dlya Soul Train ta hit 1 u Billboard Hot 100 u 1974 roci Inshi ranni disko treki yaki dopomogli sformuvati diskoteku ta stali populyarnimi na tancpolah klubiv ta vechirok pidzemnih diskotek Soul Makossa Manu Dibango vpershe vijshov u Franciyi u 1972 roci Jogo pidhopila andegraundna diskoteka v Nyu Jorku a zgodom otrimala nalezhnij reliz u SShA dosyagshi 35 go miscya na Billboard Hot 100 u 1973 roci The Night gurtu The Four Seasons vijshla v 1972 roci i stala hitom u Velikij Britaniyi v 1975 roci 20 Love s Theme u vikonanni The Love Unlimited Orchestra en pid kerivnictvom Beri Vajta instrumentalna pisnya z albomu Rhapsody in White vijshla na pershe misce v Billboard Hot 100 na pochatku 1974 roku Jungle Fever gurtu The Chakachas en vpershe vijshla v Belgiyi v 1971 roci piznishe bula vipushena v SShA v 1972 roci de togo zh roku vona potrapila na 8 e misce v Billboard Hot 100 Girl You Need a Change of Mind en Eddi Kendriksa vijshov u travni 1972 roku v albomi People Hold On U 1970 h u na rinku muziki disko dominuvali lejbliSalsoul Records Ken Stenli ta Dzhozef Kejr West End Records Mel Cheren Kasablanka Nil Bogart ta Prelude Marvin Shlahter Vplinuv na rozvitok disko Tom Moulton yakij vprovadiv 12 dyujmovi plativki zadlya zbilshennya trivalosti zapisiv Disko vijshla na tele efiri v ramkah muzichno tancyuvalnogo estradnogo shou Soul Train u 1971 r yake provodiv Don Kornelius a v 1975 u shou programi Disco Step by Step Television Show en Marti Andzhelo U 1974 roci v Nyu Jorku WPIX FM vidbulasya prem yera pershogo radio shou v stili disko 21 1974 1979 Pik populyarnosti Redaguvati Z 1974 po 1977 rik chimalo kompozicij u stili disko ocholyuvali hit paradi Pisnya Rock the Boat ansamblyu The Hues Corporation en 1974 stala singlom nomer odin u SShA dosyagshi miljonu prodazhiv Togo zh roku vijshla pisnya Kung Fu Fighting stvorena Biddu i vikonana Karlom Duglasom sho dosyagla pershogo miscya v hit paradah Velikoyi Britaniyi ta SShA 22 i stala odnim iz najbilshe tirazhovanih singliv usih chasiv yiyi naklad sklav 11 miljoniv kopij 23 24 Pomitnij uspih zdobuv albom Dzhordzha Makkrej Rock Your Baby 25 sho ocholiv hit parad Velikoyi Britaniyi 26 Yevrodisko Redaguvati nbsp ABBA v 1974 roci Najuspishnishim vikonavcem yevro disko vvazhayetsya gurt ABBA 1972 1982 yakomu nalezhat anglomovni pisni Waterloo 1974 Fernando 1976 Take a Chance on Me 1978 Gimme Gimme Gimme A Man After Midnight 1979 a yihnij firmovij hit Dancing Queen 1976 stav chetvertoyu najbilsh tirazhovanoyu kompoziciyeyu usih chasiv nbsp Italijskij kompozitor Dzhordzho Moroder vidomij yak Batko disko 27 nbsp Donna Sammer v 1977 rociU 1970 h rokah u Myunheni Zahidna Nimechchina muzichni prodyuseri Dzhordzho Moroder ta Pit Bellott zrobili virishalnij vnesok u muziku diskoteki zavdyaki nizci hitiv dlya Donni Sammer yaka stala vidomoyu yak Myunhenskij zvuk 28 U 1975 roci Moroder i Bellot stvorili pisnyu Love to Love You Baby na slova Donni Samer Kompoziciya mistila zvuki sho imituvali orgazm i ce rishennya viklikalo furor u klubah 17 hvilinnij singl zapisanij 12 dyujmovij plativci potrapiv u hit paradi bagatoh yevropejskih krayin ta SShA 2 Nastupnimi hitami stali pisni Could It Be Magic en 1976 I Feel Love en 1977 Ostannya zavdyaki specifichnomu vikoristannyu elektroniki peredbachila poyavu techiyi Hi NRG Dzhordzhio Moroder buv opisanij AllMusic yak odin z golovnih arhitektoriv zvuchannya disko 29 Boni M 1974 1986 zahidnonimecka disko grupa z chotiroh zahidno indijskih spivakiv ta tancyuristiv yaku stvoriv prodyuser zvukozapisiv Frank Farian Boni M proslavivsya pisnyami Daddy Cool 1976 Ma Baker 1977 ta Rivers Of Babylon 1978 Inshim uspishnim zahodom iz zapisiv diskotek u Zahidnij Nimechchini stala Silver Convention 1974 1979 Nimecka grupa Kraftwerk takozh mala vpliv na diskoteku Yevro Na piku svoyeyi populyarnosti bagato ne diskovih vikonavciv zapisali pisni z elementami disko Zokrema ce pisni Da Ya Think I m Sexy 1979 Roda Styuarta 30 Another Brick in the Wall Part 2 1979 gurtu Pink Floyd One of These Nights 1975 gurtu The Eagles Silly Love Songs 1976 i Goodnight Tonight 1979 gurtu Paul McCartney amp Wings Another One Bites the Dust 1980 gurtu Queen Miss You 1978 ta Emotional Rescue 1980 gurtu Rolling Stones Stiven Stillz z albomom Thoroughfare Gap 1978 Shine a Little Love en i Last Train to London en obidva 1979 gurtu Electric Light Orchestra Street Player 1979 gurtu Chikago Shakedown Street gurtu Grateful Dead Eminence Front 1982 gurtu The Who ta Come Back gurtu J Geils Band 1980 Elementi disko prostezhuyutsya u pisni hard rok grupi KISS I Was Made For Lovin You 1979 31 ta v albomi Ringo Starra Ringo the 4th 1978 1979 1981 Zanepad disko Redaguvati Do kincya 70 h rokiv sered shanuvalnikiv rok muziki ta muzikantiv osoblivo u SShA rozvinulisya antidiskotechni nastroyi 32 33 Diskoteku kritikuvali yak bezgluzdu spozhivacku zanadto bagato produkovanu ta eskapistsku 34 Gasla Disko vidstij ta Smert disko stali zvichnimi Takih rok vikonavciv yak Rod Styuart ta Devid Bouyi yaki dodavali elementi diskoteki do svoyeyi muziki zvinuvachuvali u prodazhnosti 35 Pankova subkultura v SShA ta Velikij Britaniyi chasto bula vorozhoyu do disko 32 hocha u Velikij Britaniyi bagatom fanatam gurtu Sex Pistols disko podobalos prinajmni trek Love Hangover Diani Ross rannimi britanskimi pankami sprijmavsya shvalno 36 Antidiskotechni nastroyi buli virazheni v deyakih televizijnih shou napriklad WKRP u Cincinnati ta okremih filmah Napriklad v odnij iz scen komedijnogo filmu Litak 1980 litak rozrizaye krilom radiovezhu vidklyuchaayuchi usyu radiostanciyu sho graye disko 12 lipnya 1979 roku stav vidomij yak den koli diskoteka pomerla pislya Nochi znesennya diskoteki en akciyi sho vidbulas na bejsbolnomu stadioni v Chikago 37 Di dzheyi rok stanciyi Stiv Dal i Garri Mejyer razom iz Majklom Vikom sinom vlasnika bejsbolnogo klubu Chikago Vajt Soks Billom Vikom vlashtuvali akciyu protestu mizh igrami dublera White Sox v hodi yakoyi plativki iz zapisami disko buli spaleni u centri polya Koli vzhe mala pochatisya druga gra zbudzhenij natovp uvirvalasya na pole i prodovzhiv rozpalyuvati bagattya nishiti sidinnya ta obladnannya stadionu Policiya provela chislenni areshti a znachni poshkodzhennya polya zmusili White Sox vidmovitis vid drugoyi gri z Detroit Tigers popri porazku v pershij Pislya Nochi znesennya populyarnist disko strimko padaye She 21 lipnya 1979 roku pisni u stili disko zajmali 6 krashih polzicij u hit paradah SShA Natomist do 22 veresnya v do pershoyi 10 ki ne uvijshlo zhodnoyi kompoziciyi disko za vinyatkom hiba dzhazovoyi kompoziciyi Rise Gerba Alperta z deyakimi elementami disko Karen Mikson Kuk persha zhinka di dzhej zayavila sho kozhnogo roku 12 lipnya vshanovuyemo disko hvilinoyu movchannya 38 U nastupni roki antidiskotechnij ruh u poyednanni z inshimi socialnimi chinnikami zminiv oblichchya pop radio Pochinayuchi z 1980 h rokiv vershin hit paradiv SShA dosyagayut kompoziciyi kantri Simvolom populyarizaciyi kantri muziki stav komercijno uspishnij film Urban kovboj 1980 roku Prodovzhennya populyarnosti pauer popu ta vidrodzhennya starshih napryamiv naprikinci 1970 h takozh bulo pov yazane iz zanepadom disko simvolichnim v comu vidnoshenni stav film Zmazka 1978 roku Za zbigom obstavin zirkoyu oboh filmiv stav Dzhon Travolta yakij u 1977 roci znyavsya u Lihomanci subotnogo vechora yaka zalishayetsya odnim iz najbilsh znakovih filmiv epohi disko Chinniki zanepadu disko Redaguvati Do faktoriv sho prizveli do zanepadu diskoteki v SShA nalezhat ekonomichni ta politichni zmini naprikinci 1970 h rokiv a takozh vigorannya vid gedonistichnogo sposobu zhittya yakij vedut uchasniki 39 Takozh vkazuvalos na konservativni tendenciyi 40 sho posililis u SShA z obrannyam Ronalda Rejgana v 1980 roci i vidpovidno prihodom do vladi respublikanciv 1981 1989 naslidki Redaguvati Narodzhennya elektronnoyi tancyuvalnoyi muziki Redaguvati Disko nezvazhayuchi na zanepad pospriyala rozvitku napryamiv elektronnoyi tancyuvalnoyi muziki takih yak Hauz tehno yevrodens Na pochatku 1980 h rokiv tradicijne zvuchannya disko zamist skladnih aranzhuvan ta zaluchennya big bendiv natomist shvidshi tempi ta sintezovani efekti spriyayut populyarnosi tancyuvalnoyi muziki pochinayuchi z hi NRG Sered populyarnih pisen 1980 h u comu napryami Flashdance Ireni Kara ta Self Control Lori Brenigen Odnak vidrodzhennya diskoteki v tradicijnomu stili pid nazvoyu nu disko bulo populyarnim z 1990 h rokiv Najbilshe vpliv disko pomitnij u hauz muzici uspih cogo napryamu v suchasnij klubnij kulturi chasto nazivayut pomstoyu diskoteki 41 Rannya hauz muzika harakterizuyetsya chotiridolnimi ritmami sho vikonuvalis dram mashinami 42 i haj hetami ta sintezovanimi basovimi liniyami U porivnyanni z disko hauz ye bilsh elektronnim ta bilsh minimalistichnij i ne vikoristovuvav zvuchannya strunnih yaki buli harakternimi dlya zvuchannya disko Vidrodzhennya Redaguvati1990 ti Redaguvati U 1990 h rokah interes do muziki disko postupovo vidrodzhuyetsya na hvili nostalgiyi po 1970 m Prikladami pisen cogo chasu napisanimi pid vplivom disko buli Groove Is in the Heart 1990 Deee Lite i Lemon gurtu U2 1993 Girls amp amp Boys gurtu Blur 1994 i Entertain Me 1995 Disco 2000 gurtu Pulp 1995 Canned Heat gurtu Jamiroquai 1999 a takozh filmi Nochi v stili bugi 1997 ta Ostanni dni diskoteki 1998 2000 ni Redaguvati nbsp Studenti Monterrejskogo institutu tehnologij ta vishoyi osviti Mehiko tancyuyut na diskoteci pid chas kulturnogo zahodu v kampusiNa pochatku 2000 h vse bilshu populyarnist zdobuvaye napryam nu disko predstavlenij u tvorchosti gurtiv Daft Punk pisnya One More Time ta Kajli Minoug pisni Love At First Sight and Can t Get You Out of My Head Okremi pisni poyednuvali stilovi risi nyu disko i fank hauzu napriklad Groovejet If This Ain t Love Shpillera ta Lady Hear Me Tonight duetu Modjo Disko singl Robbi Vilyamsa Rock DJ stav chetvertim najbilsh prodavanim singlom togo zh roku Rok gurt Manic Street Preachers vipustiv pisnyu u stili disko Miss Europa Disco Dancer u 2001 roci U 2005 roci Madonna vipustila svij albom Confessions on a Dance Floor u stili disko 1970 h a yiyi pisnya Hung Up uvijshla do desyatki najkrashih klubnih pisen Uspih vidrodzhennya nu disko na pochatku 2000 h rokiv muzichnij kritik Tom Yuing opisav tak Vidrodzhennya disko spiralos na te sho zniklo za 90 ti pochuttya muziki ne prosto dlya tanciv a dlya tanciv z kimos Diskoteka bula muzikoyu vzayemnogo potyagu flirt znajomstva a jogo tancpol miscem negajnogo zadovolennya i vikonannya obicyanok 43 2010 ti Redaguvati U 2013 roci do hit paradu potraplyaye bilshe tancyuvalnih pisen nizh bud koli z kincya 1970 h 44 Sered najuspishnishih pisnya Get Lucky vid Daft Punk a takozh yih albom Random Access Memories sho zdobuv Gremmi 2014 45 Sered inshih pisen Blured Lines Robina Tika Take Back the Nigh Dzhastina Timberlejka Treasure Bruno Marsa ta posmertnij reliz Majkla Dzheksona Love Never Felt So Good U 2014 roci risi disko muziki poznachilis u pisnyah Artpop 46 47 Ledi Gagi ta Birthday Keti Perri 48 U 2015 sered najpopulyarnishih disko kompozicij Uptown Funk en Marka Ronsona Sugar gurtu Maroon 5 Can t Feel My Face gurtu The Weeknd Want To Want Me en Dzhejsona Derulo a takozh albom Deja Vu Dzhordio Morodera U 2016 roci pisni v stili disko demonstruyut takozh dobre predstavleni u hit paradah sered yakih pisnya Dzhastina Timberlejka Can t Stop the Feeling Muzika disko zvuchit u filmi 2015 roku Marsianin prote dlya golovnogo geroya kosmonavta Marka Votni girshim nizh potrapiti na Mars ye lishe odne potrapiti na Mars lishe z muzikoyu diskoteki 49 Muzichni prikladi Redaguvati nbsp Bonney M Rivers of Babylon fajl Riki Vavilonski 1977 na teksti psalma 136 fragment nbsp Donna Summer Love To Love You Baby fajl 1975 fragment nbsp Donna Summer I Feel Love fajl 1977Dzherela Redaguvati a b v g d e Hilton Denny 19 zhovtnya 2012 The birth of disco OUPblog Oxford University Press Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 21 grudnya 2020 Playing favourites Vince Aletti Resident Advisor Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2021 Morley Paul 20 serpnya 2009 Paul Morley s showing off Vince Aletti Bill Brewster and Luke Howard Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2021 ARTS IN AMERICA Here s to Disco It Never Could Say Goodbye The New York Times USA 10 grudnya 2002 Arhiv originalu za November 6 2015 Procitovano 25 serpnya 2015 What the Funk How to Get That James Brown Sound Gibson com Arhiv originalu za March 4 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2017 DISCO History Disco Disco com disco disco com Arhiv originalu za 21 sichnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2017 Beyond the Hustle Seventies Social Dancing Discotheque Culture and the Emergence of the Contemporary Club Dancer Urbana and Chicago University of Illinois Press 2009 199 214 timlawrence info Arhiv originalu za 14 chervnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 a b Disco Fashion That s the way They Liked It The Ultimate History Project Arhiv originalu za October 6 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2017 Gootenberg Paul 1954 Between Coca and Cocaine A Century or More of U S Peruvian Drug Paradoxes 1860 1980 Hispanic American Historical Review 83 1 February 2003 pp 119 150 Brownstein Henry H The Handbook of Drugs and Society Tim Lawrence Beyond the Hustle Seventies Social Dancing Discotheque Culture and the Emergence of the Contemporary Club Dancer Braunstein Peter November 1999 DISCO American Heritage 50 7 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 Richard Dyer In Defense of Disco Frith Simon Brennan Matt Webster Emma 9 bereznya 2016 The History of Live Music in Britain Volume I 1950 1967 From Dance Hall to the 100 Club Routledge ISBN 9781317028871 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 The Motown Story Rolling Stone Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2016 1998 The Cambridge History of American Music ISBN 978 0 521 45429 2 ISBN 978 0 521 45429 2 p 372 Initially disco musicians and audiences alike belonged to marginalized communities women gay black and Latinos 2002 Traces of the Spirit The Religious Dimensions of Popular Music ISBN 978 0 8147 9809 6 ISBN 978 0 8147 9809 6 p 117 New York City was the primary center of disco and the original audience was primarily gay African Americans and Latinos Echols Alice 29 bereznya 2010 Hot Stuff Disco and the Remaking of American Culture W W Norton amp Company s 24 ISBN 9780393066753 shaft disco Psychedelic Soul Allmusic Official Singles Chart Top 50 04 May 1975 10 May 1975 officialchart com Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 The First Years of Disco 1972 1974 discosavvy com Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2019 In November 1974 WPIX FM launched the world s first disco radio show Disco 102 hosted by Steve Andrews for 4 hours every Saturday night Murrells Joseph 1978 The Book of Golden Discs vid 2nd London Barrie and Jenkins Ltd s 344 ISBN 0 214 20512 6 James Ellis Biddu Metro Arhiv originalu za September 2 2011 Procitovano 17 kvitnya 2011 Malika Browne 20 serpnya 2004 It s a big step from disco to Sanskrit chants but Biddu has made it The Sunday Times Procitovano 30 travnya 2011 Moore Gilbert Bart 11 bereznya 2002 The Arts in the 1970s Cultural Closure Routledge ISBN 9780415099066 Arhiv originalu za 26 grudnya 2016 Procitovano 30 travnya 2012 Murrells Joseph 1978 The Book of Golden Discs vid 2 illustrated Barrie amp Jenkins ISBN 0 214 20480 4 Biggest selling singles discs This record was a collaboration between Philip Oakey the big voiced lead singer of the techno pop band the Human League and Giorgio Moroder the Italian born father of disco who spent the 1980s writing synth based pop and film music Evan Cater Philip Oakey amp Giorgio Moroder Overview AllMusic Procitovano 21 grudnya 2009 Krettenauer Thomas 2017 Hit Men Giorgio Moroder Frank Farian and the eurodisco sound of the 1970s 80s U Ahlers Michael Jacke Christoph Perspectives on German Popular Music London Routledge s 77 78 ISBN 978 1 4724 7962 4 Giorgio Moroder Allmusic com Abjorensen Norman 2017 Historical Dictionary of Popular Music Rowman amp Littlefield s 143 ISBN 9781538102152 Paul Stanley a guitarist for the rock group Kiss became friends with Desmond Child and as Child remembered in Billboard Paul and I talked about how dance music at that time didn t have any rock elements a b Disco Music Genre Overview AllMusic AllMusic Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2017 Encyclopedia of Contemporary American Culture ISBN 978 0 415 16161 9 ISBN 978 0 415 16161 9 2001 p 217 In fact by 1977 before punk rock spread there was a disco sucks movement sponsored by radio stations that attracted some suburban white youth who thought that disco was escapist synthetic and overproduced Disco Doesn t Suck Here s Why Reason 27 travnya 2014 Arhiv originalu za August 2 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Top Sports Searches ESPN Arhiv originalu za May 4 2010 England s Dreaming Jon Savage Faber amp Faber 1991 pp 93 95 185 186 Campion Chris Walking on the Moon The Untold Story of the Police and the Rise of New Wave Rock Countdown with Keith Olbermann Complete Transcript for July 12 2004 NBC News 12 lipnya 2004 Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 15 lyutogo 2013 Allmusic BeeGees bio Ben Myers Why Disco sucks sucked Arhivovano 20 bereznya 2021 u Wayback Machine in The Guardian June 18 2009 accessed on March 26 2020 House Music is Disco s Revenge A Look at the Early Days of American House Arhivovano 3 veresnya 2020 u Wayback Machine in Vice magazine September 9 2014 accessed on March 26 2020 House Significant Albums Artists and Songs Most Viewed AllMusic Arhiv originalu za October 6 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2012 Ewing Tom 22 kvitnya 2015 SPILLER Groovejet If This Ain t Love Freaky Trigger Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 It s Happy It s Danceable and It May Rule Summer The New York Times 30 travnya 2013 Arhiv originalu za March 3 2017 Procitovano 15 lyutogo 2017 Billboard Hot 100 webpage billboard com Procitovano 5 chervnya 2017 15 Best Albums of 2013 Critics Picks Billboard 19 grudnya 2013 Arhiv originalu za January 3 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Shriver Jerry 5 listopada 2013 Review Lady Gaga s Artpop bursts with disco energy USA Today Arhiv originalu za July 9 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Roberts Randall 22 zhovtnya 2013 Review Hits pack Katy Perry s Prism Los Angeles Times Tribune Company Arhiv originalu za 25 sichnya 2014 Procitovano 25 listopada 2013 Newman Melinda 2 zhovtnya 2015 Will the 70s Disco Soundtrack of The Martian Be the Next Guardians of the Galaxy Billboard Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2015 Procitovano 6 travnya 2016 Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Disko amp oldid 40583813