Хордофо́ни (від грец. χορδη — струна і грец. φωνη — звук) — група музичних інструментів, джерелом звуку яких є вібруюча струна, натягнута між двома фіксованими точками. Термін «хордофон» з'явився в класифікації Е. М. фон Горнбостеля та К. Закса, усім хордофонам присвоюється номер 3.
Термін "хордофони" нерідко розглядають як синонімічний до терміну струнні музичні інструменти. Між тим, немає точної відповідності між цими термінами. Так, сучасні фортепіано і клавесин відносять до клавішних музичних інструментів, попри їх належність за Горнбостеля-Закса до групи хордофонів.
Класифікація хордофонів у системі Горнбостеля-Закса така:
- 3.1 Прості (цитроподібні). Інструмент складається зі струн і механізму натяжіння, резонатор може бути відокремлений від решти конструкції або взагалі відсутній.
- 3.2 Складені хордофони. Резонатор є складовою частиною інструменту і не може бути відокремлений.
- 3.3 Хордофони без класифікації.
Більшість європейських струнних інструментів, включно зі скрипкою, гітарою та арфою належать до другої групи, тоді як фортепіано і клавесин — до першої. Критерієм належності того чи іншого інструменту до певної групи, згідно з класифікацією Закса-Горнбостеля, полягає у можливості вилучити резонатор без виведення інструменту з ладу. Ідея того, що дерев'яний корпус фортепіано може бути усунутий є дивною, однак дослідники вважали, що струни фортепіано разом із резонансною декою можуть звучати й поза дерев'яним корпусом інструменту. В той же час струни скрипки переходять через «місток», що розташований на резонуючому корпусі, і якщо його усунути, натягнуті струни втратять точку опори і, відповідно, належний ступінь натяжіння.
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [ ][рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Посилання Редагувати
- Хордофони // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 1 лютого 2014.