7-ма пові́тряна диві́зія (нім. 7. Flieger-Division) — елітне з'єднання, повітрянодесантна дивізія, у складі повітрянодесантних військ Третього Рейху Люфтваффе за часів Другої світової війни. З 1 травня 1943 року переформована на 1-шу парашутну дивізію Люфтваффе.
| 7-ма повітряна дивізія 7. Flieger-Division | |
|---|---|
| Прапор 7-ї повітряної дивізії | |
| На службі | 1 вересня 1938 — 1 травня 1943 |
| Країна | Третій Рейх |
| Належність | Вермахт |
| Вид | Люфтваффе |
| Тип | повітрянодесантні війська |
| Чисельність | повітрянодесантна дивізія |
| У складі | 11-й повітряний корпус |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал парашутних військ Ріхард Гайдріх генерал-полковник Курт Штудент |
Історія дивізії Редагувати
Польська кампанія Редагувати
Наприкінці Польської кампанії була здійснена висадка двох батальйонів дивізії на два польські аеродроми (посадочним способом). Метою цих десантів було недопущення евакуації з країни вищого державного і військового керівництва Польщі. Під час однієї з висадок десантники вступили в бій з польськими військами і зазнали перших втрат.
Норвезька кампанія Редагувати
14 квітня 1940 року був здійснений парашутний десант (одна рота, 185 парашутистів) з метою захвату залізничного вузла Думбос (між Осло і Тронгеймом, в центрі південної частини Норвегії). Після 6 днів боїв проти норвезьких військ (два батальйони), парашутисти, що залишилися в живих були узяті в полон.
14 травня 1940 року був здійснений наступний парашутний десант (один батальйон) у районі Нарвіка (на півночі Норвегії), для посилення німецьких військ, що вели бойові дії там проти британських і польських військ.
Вторгнення до Нідерландів і Бельгії Редагувати
У ході вторгнення німецьких військ до Бельгії дивізія брала участь у проведенні 4-х парашутних десантів (кожен силою до роти) для захвату трьох ключових мостів і форту Ебен-Емаель. Всі десанти пройшли успішно, (бельгійці встигли висадити в повітря лише один міст).
Під час захвату Нідерландів були проведені парашутні та посадочні десанти (спільно з 22-ю планерною дивізією) з метою зайняття Гааги, трьох ключових мостів і аеродрому біля Роттердама. В цілому операції пройшли вдало, проте невдачею закінчилася лише спроба зайняти Гаагу (десантники зазнали великих втрат).
Операція «Маріта» Редагувати
Після вторгнення 6 квітня 1941 року німецьких військ до Греції, був проведений парашутний десант (силами одного 2-го парашутного полку) для захвату стратегічно важливого моста через Коринфський канал. Десантники вдало захопили підходи до мосту та утримували свою позицію, відбиваючи атаки австралійських військ, до підходу основних німецьких сил.
Критська повітряно-десантна операція Редагувати
20 травня 1941 року 7-ма повітряна дивізія разом з окремим десантно-штурмовим полком генерал-майора Майнделя десантувалася на острів Крит, з метою захвату плацдармів та забезпечення подальшої висадки на аеродромах 5-ї гірсько-стрілецької дивізії.
Десантування здійснювалося в чотирьох головних районах:
Висадка на перших двох пунктах була проведена вранці 20 травня, силами по полку в кожному (штаб дивізії — в другому пункті висадки, при цьому командир дивізії генерал-лейтенант Зюссман загинув, командування дивізією прийняв на себе командир 2-го парашутного полку, полковник Штурм), решта сил дивізії висадилася в останніх двох пунктах в другій половині дня 20 травня.
Аеродром Малеме, що наполегливо обороняється новозеландською бригадою, німецькі десантники змогли захопити на другий день операції, там відразу ж почалася висадка гірських єгерів, доставлених транспортними літаками.
Єгері остаточно подавили оборону новозеландців в цьому районі.
Потім єгері зайняли порт Ханья і рушили далі в східному напрямі. Вони деблокували групи парашутистів біля Ретімнона і Геракліона, змусивши залишки австралійських і британських військ (якими командував новозеландський генерал-майор Бернард Фрейберг) залишити Крит.
1 червня 1941 року острів Крит повністю перейшов під контроль німецьких військ. Проте німецькі парашутисти зазнали в цій операції вельми важких втрат.
Східний фронт (1941—1943) Редагувати
24 вересня 1941 року 7-ма повітряна дивізія отримала наказ про відправку на Східний фронт, під Ленінград.
29 вересня 1941 року два полки (1-й і 3-й) дивізії зайняли ділянку фронту в районі Неви. Ці полки брали участь в бойових діях (як піхота) до середини грудня, коли були відправлені на відпочинок до Німеччини. 2-й полк дивізії з листопада 1941 року воював (також як піхота) південніше, в районі Волхова, і був відправлений на відпочинок в червні 1942 року.
У жовтні 1942 року дивізія була знов відправлена як піхота на Східний фронт, в район Ржева. Після важких боїв дивізія була в квітні 1943 року знов відведена в тил (до Франції), і з травня 1943 року переформована на 1-шу парашутну дивізію.
Склад дивізії Редагувати
| Бойовий склад 7-ї пдд | |
| Постійні | |
| 1939 |
|
| Непостійні | |
| 10 травня 1940 |
|
| травень 1941 |
|
Командири дивізії Редагувати
- генерал-майор (з січня 1940 — генерал-лейтенант) Курт Штудент (нім. Kurt Student) (1 вересня 1938 — 14 травня 1940);
- генерал-майор Ріхард Пуцір (нім. Richard Putzier) (14 травня 1940 — 21 січня 1941);
- генерал-лейтенант Вільгельм Зюссманн (нім. Wilhelm Süssmann) (21 січня — 20 травня 1941) (загинув у ході десанту на Крит);
- полковник Альфред Штурм (нім. Alfred Sturm) (20 травня — 30 травня 1941);
- генерал авіації Еріх Петерсен (нім. Erich Petersen) (1 червня 1941 — 1 серпня 1942);
- генерал парашутних військ Ріхард Гайдріх (нім. Richard Heidrich) (1 серпня 1942 — 1 травня 1943).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- 7th Flieger Division 10 May 1940 [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання Редагувати
- 1. Fallschirmjäger-Division [Архівовано 7 липня 2013 у WebCite]
- (англ.)
- 7. Flieger-Division [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Fallschirm-Jäger-Regimenter [ 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- 7. Flieger-Division Kommandeure [ 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- 7. Flieger-Division during the Polish Campaign [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- 7. flieger-division — 20 травня 1940
- 7. Flieger Div. 10 MAY 1940 [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- 7e Fliegerdivision [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (нід.)
Література Редагувати
- Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936—1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
- Brian L. Davis, Chris Ellis, Michael Sharpe, Mike Verier. Airborne At War: 7th Flieger Division & the 82nd Airborne Division (Elite Attack Forces). — Book Sales, Inc, 2008. — 192 с. — ISBN 0785823247. (англ.)
- Bruce Quarrie, Chris Ellis. 7TH FLIEGER DIVISION: Student's Fallschirmjager Elite. — Chartwell Books. — Ian Allan Publishing, 2001. — 96 с. — (Spearhead Series) — ISBN 0711028559. (англ.)
- Bruce Quarrie. German Airborne Divisions: Blitzkrieg 1940-1941. — Oxford, United Kingdom : Osprey Publishing, 2004. — 95 с. — ISBN 1-84176-571-6. (англ.)