Опера́ція «Марі́та» (нім. Unternehmen Marita) — операція німецьких військ з захоплення Греції в 1941 році.
| Операція «Маріта» | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Частина Середземноморського театру воєнних дій Другої світової війни | ||||||
Німецькі війська входять до Афін. 27 квітня 1941 | ||||||
| Координати: 38°30′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 38.500° пн. ш. 23.000° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Німеччина Італія | Греція Велика Британія Австралія Нова Зеландія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Вільгельм Ліст Максиміліан фон Вейхс Курт Штудент Уго Кавальєро Джованні Мессе | Александрос Папагос Генрі Мейтленд Вільсон | |||||
| Військові сили | ||||||
| : 680 000 солдатів, 1200 танків, 700 літаків : 565 000 солдатів, 463 літаків, 163 танки | : 430 000 солдат, 20 танків Велика Британія: 62 612 солдатів, 100 танків, 200–300 літаків | |||||
| Втрати | ||||||
| 1099 загиблих, 3752 поранених, 385 зниклих безвісти 13 755 загиблих, 63 142 поранених, 25 067 зниклих безвісти | : 13 408 загиблих, 42 485 поранених, 1290 зниклих безвісти, 270 000 захоплених |
Передумови Редагувати
28 жовтня 1940 Фашистська Італія оголосила війну Греції. Стратегічним плацдармом для нападу на країну була окупована ще в 1939 році Албанія. Наступ на Грецію вели італійські дивізії "Тосканські вовки", "Феррарські геркулеси", "Напівбоги з Італії", "Червоні дияволи з П’ємонту". Війна розвивалася невдало для Муссоліні 5 листопада 1940 р. грецька армія завдала поразки італійській армії і витіснила її на територію Албанії. Муссоліні звернувся до Гітлера по допомогу у війні проти Греції. Італія отримала допомогу від Німеччини в обмін на військову присутність Німеччини у східній частині Середземного моря (це був для Гітлера найближчий шлях в Індію).
Англійське командування з воєнних баз в Єгипті в листопаді 1940 р. активізувало бойові дії проти італійського флоту. 11 листопада 20 англійських бомбардувальників завдали серйозного удару по італійському флоту, що перебував в бухті Таранто. З цих пір Англія змогла вільно проводити свої конвої через усе Середземне море.
У Німеччині були завчасно розроблені (в жовтні 1940 р. генералом Гальдером) плани оволодіння Балканами. Німецькі агенти проникли в державний апарат Югославії, а воєнна розвідка діяла на усій території Югославії. До того ж німецька національна меншина в Югославії створила свої штурмові загони типу (СА) для захисту своїх поселень у разі війни.
Хід операції Редагувати
Вторгнення в Грецію розпочалося одночасно із вторгненням в Югославію. Проти 430 тис. солдатів і офіцерів грецької армії і британського корпусу Німеччина виставила угруповання в 680 тис. чоловік.
Греки перш за все, оборонялися біля кордону Болгарії, з території якої рухалися німці. Після кількох днів запеклих боїв частин вермахту вдалося прорвати фронт через південно-східний край Югославії. 9 квітня 1941 року німці підійшли до Салонік. 11 квітня стався великий бій між дивізією СС «Адольф Гітлер» і британськими танкістами. І все ж загальна картина складалася на користь Німеччини. Британцям довелося відступати по гірських перевалах. Танки і вантажівки в поспіху кидали або знищували. Разом з британцями і греками через Грецію йшла розгромлена югославська армія. Відступаючі на південь військові колони піддавалися нальотам люфтваффе. Того разу літаки Messerschmitt під командуванням генерала Ріхтгофена переграли ескадрильї Королівських ВПС. Ті ж німецькі льотчики, яких вдавалося збити, наштовхувалися на вкрай жорстоке поводження грецьких селян.
17 квітня 1941 року капітулювала Югославія. А 18-го, після рішення грецького уряду і короля Георга II евакуюватися на Крит, а потім на контрольований британцями Кіпр, голова уряду Коризис, усвідомлюючи приреченість Греції, покінчив життя самогубством.
Новий прем'єр Еммануїл Цудерос зажадав від командування армії продовжити опір. Але серед грецького генералітету вже розвинулися настрої поразки. Військова верхівка почала тиснути на уряд, підштовхуючи міністрів до мирних переговорів з Німеччиною. Відбувся військовий заколот, в результаті якого лояльний вліді командувач був замінений на генерала Георгіоса Цолакоглу. 21 квітня 1941 року в порушення рішення уряду він підписав в Ларисі за Грецію акт про капітуляцію. Але оскільки Цолакоглу не мав на це законних повноважень, капітуляція зізнавалася багатьма греками. Незважаючи на свою поразку у війні з греками, італійці висловили протест з приводу того, що капітуляція була підписана без них. Фюрер не відмовив своїм союзникам, замінивши представника Німеччини на церемонії капітуляції. Документ переробили і заново підписали в Салоніках 23 квітня 1941-го. 16 грецьких дивізій склали зброю.
24 квітня німецькі гірські стрілки взяли Фермопіли, 26-го парашутисти захопили Коринф, 27-го німецькі танки увійшли до Афін. Тим часом британці повним ходом вели евакуацію своїх частин із портів Аттики та Пелопоннесу на Крит та до Єгипту. Навантаження на кораблі відбувалося під бомбардуванням. Втрати британців убитими, пораненими та полоненими становили до 16 тис. осіб. Німецька авіація переслідувала британські кораблі і в Егейському морі.
Примітки Редагувати
- Ziemke, Earl F. "Balkan Campaigns". World War II Commemoration. Grolier. Archived from the original on 5 February 2007. Retrieved 4 April 2007.
- Richter 1998, pp. 595–97.
- Thermopylae Stand Expected by Nazis. The Milwaukee Star-Journal (Milwaukee). 20 квітня 1941. с. 1. Процитовано 15 грудня 2013.
- Балканська скалка Гітлера
Джерела Редагувати
- (рос.)
- THE GERMAN CAMPAIGN IN GREECE (Operation MARITA) (англ.)
Літуратура Редагувати
- Barber, Laurie; Tonkin-Covell, John (1990). Freyberg: Churchill's Salamander. Hutchinson. ISBN 978-1-86941-052-0.
- Bitzes, John (1989). Greece in World War II: To April 1941. Sunflower University Press. ISBN 978-0-89745-093-5.
- Bosworth, R. J. B. (2002). Mussolini. London: Hodder Arnold. ISBN 978-0-340-73144-4.
- Churchill, Winston (1974). У Rhodes James, Robert. His Complete Speeches, 1897–1963. Chelsea House Publisher. ISBN 978-0-8352-0693-8.
- Ciano, Galeazzo (1946). The Ciano Diaries, 1939–1943: The Complete, Unabridged Diaries of Count Galeazzo Ciano, Italian Minister for Foreign Affairs, 1936–1943. Doubleday. OCLC 245645.
- Ėrlikhman, Vadim (1946). The Ciano Diaries: the Complete, Unabridged Diaries of Count Galeazzo Ciano, Italian Minister for Foreign Affairs, 1936–1943. Doubleday. OCLC 245645.
- Goebbels, Joseph (1982). Diaries, 1939–41. transl Fred Taylor. Hamish Hamilton. ISBN 978-0-241-10893-2.
- Hitler, Adolf (1981). Hitlers politisches Testament. Die Bormann Diktate vom Februar und April 1945 [Hitler's political testament. The Bormann dictations from February and April 1945] (German). Hamburg: Albrecht Knaus. ISBN 978-3-81355-111-2.