О́йген Майндль (нім. Eugen Meindl; нар. 16 липня 1892, Донауешинген — пом. 24 січня 1951, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал парашутних військ повітряно-десантних військ Третього Рейху в роки Другої світової війни 1939–1945, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям і Мечами.
| Ойген Майндль | |
|---|---|
| Eugen Meindl | |
| Генерал-майор Майндль (1942). | |
| Народження | 16 липня 1892 Донауешинген, Баден |
| Смерть | 24 січня 1951 (58 років) Мюнхен |
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
| Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська Люфтваффе |
| Рід військ | артилерія, повітряно-десантні війська |
| Роки служби | 1912–1945 |
| Звання | Генерал парашутних військ |
| Командування | ІІ-й парашутний корпус |
| Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна Польська кампанія Операція «Везерюбунг» Французька кампанія Критська операція Східний фронт Операція «Оверлорд» |
| Нагороди | |
| Ойген Майндль у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Військова кар'єра
- 27 липня 1912 — фанен-юнкер
- 22 березня 1913 — фенріх
- 17 лютого 1914 — лейтенант
- 18 квітня 1917 — обер-лейтенант
- 1 серпня 1924 — гауптман
- 1 квітня 1934 — майор
- 1 серпня 1936 — оберст-лейтенант
- 1 квітня 1939 — оберст
- 1 січня 1941 — генерал-майор
- 1 лютого 1943 — генерал-лейтенант
- 1 квітня 1944 — генерал парашутних військ
27 липня 1912 року вступив в 67-й артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир батареї, ад'ютант свого полку, потім — 52-го артилерійського командування. Після демобілізації залишений в рейхсвері, служив в артилерії. 1 жовтня 1925 року переведений в штабу 5-ї дивізії, а 1 жовтня 1926 року — у Військове управління Імперського військового міністерства. З 1 жовтня 1927 року — співробітник штабу 2-го дивізіону 5-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1928 року — командир ескадрону 5-го транспортного батальйону. 1 жовтня 1928 року переведений в штаб 5-го артилерійського полку, з 15 вересня 1933 року — полковий ад'ютант, одночасно викладав в артилерійському училищі в Ютербозі. 15 жовтня 1935 року призначений командиром 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку.
З 10 листопада 1938 року — командиром 112-го гірського артилерійського полку. Під час Норвезької кампанії командував групою «Майндль» в Нарвіку. 1 серпня 1940 року зарахований в резерв при штабі 18-го військового округу. 10 серпня переведений в парашутні війська. 1 вересня 1940 року призначений командиром 1-го штурмового авіадесантного полку. З 16 травня по 1 червня 1941 року командував бойовою групою «Захід», на чолі якої брав участь в операції із захоплення Криту, був тяжко поранений. Учасник Німецько-радянської війни. В січні 1942 року прибув під Юхнов, де сформував бойовий (моторизований) загін люфтваффе «Майндль», куди увійшли розрізнені наземні частини люфтваффе, та організував оборону авіабази. З 26 лютого 1942 року — командир дивізії «Майндль», яка пізніше була переформована в 21-у авіапольову дивізію. З 1 жовтня 1942 по 1 серпня 1943 року — командир 13-го авіаційного корпусу (який також називався 1-м авіапольовим корпусом). Одночасно з 15 червня по 20 липня 1943 року був відряджений у 18-у інспекцію ОКЛ, яка займалася питаннями формування авіапольових дивізій. З 31 липня 1943 року — інспектор авіапольових частин. 5 листопада 1943 року призначений командиром 2-го парашутного корпусу, сформованого на базі штабу 13-го корпусу, і залишався на цій посаді до кінця війни. 25 травня 1945 року інтернований союзниками. 29 вересня 1947 року звільнений.
Нагороди Редагувати
- Залізний хрест (Королівство Пруссія)
- 2-го класу (18 липня 1915)
- 1-го класу (17 січня 1916)
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (Велике герцогство Баден)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Військова медаль (Османська імперія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 березня 1939)
- 1-го класу (10 червня 1940)
- Знак парашутиста Німеччини
- Нарвікський щит (10 листопада 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (14 червня 1941)
- Дубове листя (№564; 31 серпня 1944)
- Мечі (№155; 8 травня 1945)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (25 жовтня 1941)
- Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (9 серпня 1942)
- Нарукавна стрічка «Крит» (25 травня 1943)
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Meindl, Eugen — нагороди генерала парашутних військ Майндля (англ.)
Джерела та література Редагувати
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 — 1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.