Пові́трянодеса́нтні війська́ Третього Рейху (нім. Fallschirmjäger (Wehrmacht) — високомобільний елітний рід військ Збройних сил Німеччини часів Третього Рейху, що становив легкоозброєну піхоту, призначену для ведення активних бойових дій у тиловій зоні противника.
Повітряно-десантні війська Третього Рейху | |
---|---|
нім. Fallschirmjäger (Wehrmacht) | |
На службі | 1936–1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе Ваффен-СС |
Роль | повітряно-десантні війська |
Чисельність | |
У складі | Люфтваффе Ваффен-СС |
Річниці | 29 січня 1936 |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі | генерал-полковник Курт Штудент генерал парашутних військ Ріхард Гайдріх генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке генерал парашутних військ Бруно Броєр генерал парашутних військ Ойген Майндль генерал парашутних військ Пауль Конрат генерал парашутних військ Альфред Шлемм |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
За часів світової війни входили до складу Люфтваффе та Ваффен-СС.
Зародження й формування ПДВ Німеччини
Збройні сили нацистської Німеччини стали одними з перших збройних сил світу, де були створені повітрянодесантні війська.
Німецьке військове відомство цікавилося можливістю бойового застосування повітрянодесантних військ ще з середини 30-х років. Локомотивом реалізації планів щодо їхнього створення став особисто командувач Люфтваффе й рейхсміністр авіації Рейху рейхсмаршал Г.Герінг. Закладені у новому роді військ можливості якнайкраще підходили для концепції бліцкригу: проведення блискавичних глибоких наступальних операцій із проривом у глибину розташування противника потужних танкових клинів. Прокладати для них дорогу відповідно до цієї доктрини й були покликані парашутні війська (нім. Fallschirmtruppen - FST). До їхніх завдань входило швидке оволодіння стратегічними об'єктами — мостами, якими повинні пройти колони танків і мотопіхоти, укріпленими районами, вузлами зв'язку тощо. Київські навчання 1935 року за участю повітрянодесантних частин Радянського Союзу, на яких були присутні кілька німецьких військових спостерігачів, наочно проілюстрували застосування теоретичних розробок радянських армійських фахівців і послужили додатковим поштовхом до початку формування Німеччиною власних ПДВ. Водночас, керівництво Вермахту, змушене відтворювати їх практично з нуля, було багато у чому вільне від дещо застарілих поглядів на ведення війни, що панували у військових колах інших країн.
Формування парашутних частин почалося практично одночасно як у сухопутних військах, так і у військово-повітряних силах Німеччині. 1 жовтня 1935 року поліцейський загін особистої охорони генерала Германа Герінга, що, крім інших чинів і титулів, був шефом поліції землі Пруссія, був переведений до складу Люфтваффе як окремий полк «General Göring».
Приблизно у цей же час добровольці з його складу направлялися до містечка Альтенграбов, в якому йде формування парашутно-піхотного полку ВПС, для проходження спеціальної підготовки. Під час першого показового стрибка перед особовим складом полку спортсмен-парашутист, що виконував його, несподівано отримав серйозну травму при приземленні й був винесений з поля на ношах. Попри цей інцидент, близько 600 солдатів і офіцерів елітної військової частини відразу ж добровільно виявили бажання пройти курс парашутної підготовки. 29 січня 1936 року у складі полку «Генерал Герінг» був сформований 1-й піхотний (парашутний) батальйон, розгорнутий наприкінці 30-х років у полк, який своєю чергою отримав назву 1-го парашутного. Очолив його майор Бруно Броєр, що згодом дослужився до чину генерала парашутних військ.
Значна кількість бійців нової частини були військовослужбовцями, що пройшли серйозне бойове загартування під час кровопролитної війни в Іспанії у складі відомого «Легіону Кондор». Умови відбору до батальйону були надзвичайно жорсткими — майже 2/3 первісних кандидатів були відкинуті, причому відсоток відсіювання волонтерів, що не задовольняли вимогам командування ПДВ, зберігався таким самим аж до 1940 року.
Командування сухопутних військ, у свою чергу, навесні 1936 року створило для розробки тактики застосування повітрянодесантних військ спеціальний штаб, до штату якого входило 15 офіцерів і 80 унтерофіцерів. На його базі згодом сформували парашутно-піхотний батальйон — другий у збройних силах. Його штатна організація приблизно відповідала організації піхотного батальйону підтримки, а на озброєнні перебували міномети й станкові кулемети, у той час як парашутисти ВПС мали у своєму розпорядженні лише легку стрілецьку зброю. Командиром був призначений майор, а в майбутньому — генерал парашутних військ, Ріхард Гайдріх. Восени 1937 року батальйон брав участь у великих навчаннях вермахту в Мекленбурзі, де справив гарне враження. Ця подія додала серйозного поштовху процесу консолідації розрізнених німецьких парашутних частин.
Офіційно факт існування повітрянодесантної частини повітряних сил був оформлений наказом міністра авіації Третього рейху Ергарда Мільха та затверджений Герінгом 29 січня 1936 року. Водночас був оголошений набір до школи у Штендалі. Надзвичайно суворий характер навчання у ній був відображений у «десяти заповідях», викладених десантникам особисто А.Гітлером. Першою з них була:
«Десантники — обрані бійці вермахту. Ви повинні рватися у бій і непохитно переносити будь-які труднощі. Битва стане вашим призначенням.»
Важка фізична й стрілецька підготовка, недосконалість парашутних систем, численні травми при приземленні та навіть випадки загибелі внаслідок нерозкриття парашутів сприяли створенню неофіційних товариських стосунків між офіцерами й солдатами, формуванню особливої атмосфери належності до елітних частин і зміцненню моралі взагалі.
Високу якість підготовки особового складу парашутних частин цього періоду підтверджує приклад одного з героїв висадки на Криті у травні 1941 року — 35-літнього Макса Шмелінга на прізвисько «Зиґфрід». Чемпіон світу з боксу у важкій вазі у 1930—1932 роках, що виграв 56 двобоїв з 70, він пройшов всю Другу світову війну у лавах повітрянодесантних військ.
Концепція застосування ПДВ у Німеччині
Попри створення одними з перших у світі своїх власних повітрянодесантних військ, німецька військова думка довго не могла до кінця визначитися з концепцією застосування парашутистів. Штабісти Люфтваффе наполягали на застосуванні парашутистів у складі невеликих диверсійних груп, чиїм основним завданням стало б порушення комунікацій противника й сіяння паніки у його тилах. Досить модною в колах ВПС стала ідея про те, що групи десантників повинні забезпечувати дії бомбардувальної авіації, завчасно висаджуючись поблизу позицій зенітної артилерії противника та нейтралізуючи у визначений час його систему ППО, проводячи активні диверсійні дії. Після виконання завдання парашутисти мали б відступати та перечікувати в укритті наліт своєї авіації, після чого готувати майданчик для приземлення транспортних літаків та евакуюватися на «велику землю». Для участі у таких операціях було цілком достатньо невеликих парашутних підрозділів, подібних 1-му батальйону, розділеному на бойові групи силою до взводу або роти. Бойове хрещення у такій якості невелика експериментальна група німецьких десантників отримала ще під час громадянської війни в Іспанії.
Армійське командування, навпроти, вважало доцільнішим застосовувати великі сили десантників у наступальних операціях, у тому числі як звичайну піхоту. Подібна доктрина пояснювалася тим, що до 1937 року Німеччина виявилася затиснутою двома безпрецедентними за своєю потужністю оборонними лініями — лінією Мажино на східному кордоні Франції й смугою Чехословацьких прикордонних укріплень на чесько-німецькому кордоні в Судетських горах. Спроба прориву цих позицій з фронту призвела б до великих втрат та легко могла бути зірваною, після чого не виключалося повторення «позиційного кошмару» часів Першої світової війни. Тому десантники, діючи в складі великих військових частин і з'єднань, повинні були надати істотну допомогу польовим військам, атакуючи ворожі укріплення з тилу. Апробація тактичних поглядів авіаційних і армійських теоретиків призвела до визнання їхньої рівної практичності, у зв'язку з чим підготовка солдатів і офіцерів ПДВ передбачала навчання обом прийомам ведення бою. У цілому ж взяла гору точка зору сухопутного командування, відповідно до якої кадри для укомплектування ПДВ рекрутувалися у повітряних силах.
В основі усіх найбільших повітрянодесантних операцій, проведених німецькими десантниками лежав майже той самий задум: спочатку атакувати у декількох місцях з повітря та створити кілька опорних пунктів, аби зламати зсередини систему оборони противника, перешкодити йому зосередити свої сили на одній ділянці та перерізати необхідні для оборони комунікації; потім обрати один зі створених опорних пунктів, зосередити на ньому усі наявні сили, аби звідти вони потім розтікалися, подібно чорнильній плямі, доти, поки основний опорний пункт не зіллється з іншими та не поглине їх. Цій тактиці — «тактиці чорнильної плями» — німці віддавали перевагу в усіх повітрянодесантних операціях на противагу «тактиці килима», що застосовувалася союзниками та полягала в тому, що на місцевості, яка підлягала захвату, парашутисти від самого початку розкидалися рівномірно. «Тактика чорнильної плями» виправдала себе як у Голландії, так й на Криті.
Одночасно з використанням своїх парашутних військ для рішення завдань оперативного характеру німецьке верховне командування в ході війни все частіше покладало на парашутистів тактичні завдання в рамках бойових дій великих фронтових об'єднань. При цьому повітрянодесантні війська використовувалися здебільшого як передові загони або як ар'єргарди, тобто відігравали роль модернізованої кавалерії. Дії десантних військ у Норвегії в районі Домбаса та на аеродромі Осло у квітні 1940 року, а також атака саперним взводом парашутних військ форту Ебен-Емаль, захоплення й забезпечення переправ через канал Альберта й оволодіння переправами через Нижній Рейн 10 травня 1940 року можуть розглядатися, як дії повітрянодесантних військ у ролі передових загонів. При наступі на Александрію Е.Роммель також задумував спочатку використати як передовий загін чотири бойові групи десантників для раптового захоплення й руйнування протитанкових загороджень англійців.
У 1942 планувалося застосування одного зі з'єднань повітрянодесантних військ для раптового захоплення нафтового району західніше Баку до моменту, коли відступаючі радянські війська, виведуть його з ладу, що також відводило повітрянодесантним військам роль передового загону. Нарешті, бойова група, скинута під час бойових дій німецьких парашутистів у грудні 1944 року в гірському районі Ейфель для забезпечення північного флангу військ, що наступали, та для захвату гірських проходів і доріг, була також передовим загоном.
Формування повітрянодесантних частин
У липні 1938 року гарячий ентузіаст концепції великомасштабних десантних операцій генерал-майор Курт Штудент — колишній інспектор льотної підготовки Люфтваффе, отримав наказ сприяти створенню боєздатних парашутних з'єднань. Молодий енергійний генерал, ще в чині полковника очолював делегацію Люфтваффе на Київських навчаннях Червоної Армії в 1935 році й із великим захопленням прийняв ідею застосування великих сил ПДВ у наступальних операціях, зіграв в історії німецьких повітрянодесантних військ таку ж роль, як Гайнц Ґудеріан у становленні танкових військ Вермахту. Попри його належність до повітряних сил, погляди Штудента на застосування повітрянодесантних військ спиралися на тактичні розрахунки армійського командування, внаслідок чого Штудент активно виступив проти використання ПДВ суто в ролі диверсійних формувань.
До кінця 1939 року перша велика бойова одиниця — 7-ма авіадивізія, командиром якої був призначений сам Штудент, перебувала в стадії формування. Розгортання дивізії відзначило початок нового етапу в розвитку німецьких ПДВ. Її ядром став батальйон майора Броєра, виведений на той час зі складу полку «General Goering». Під час окупації Судетів (осінь 1937 року), де не обійшлося без значної демонстрації військових мускулів Рейха, дивізія Штудента усе ще не являла собою істотної сили. Тому основне навантаження при десантуванні на чеську територію лягло на парашутний батальйон сухопутних військ підполковника Гайдріха, тимчасово підпорядкованого командуванню повітряних сил. Оскільки в ході цієї операції очікувалися досить напружені бої на потужній лінії прикордонних укріплень, влітку 1937-го десантники почали ретельну підготовку до висадки в тилу противника.
1 жовтня 1938 мав початися похід проти Чехословаччини, але до бойових дій так і не дійшло: «Мюнхенська змова» керівників Великої Британії та Франції з Гітлером поставила чехів перед необхідністю передати свої оборонні позиції разом з регіоном Судети у цілому до рук противника без будь-якого опору. Трохи розчаровані німецькі парашутисти висадилися на чеській території 1 жовтня, лише аби взяти участь у процесі окупації знову придбаних територій.
На підставі вивчення досвіду Судетської операції парашутний батальйон сухопутних військ 1 січня 1939 року передається до складу Люфтваффе під найменуванням 2-го парашутного, згодом він був розгорнутий в 3-й парашутний полк) та надалі спрямований на формування 7-ї повітряної дивізії. З цього часу набір особового складу, навчання, забезпечення й оперативне керівництво німецькими парашутистами повністю перейшли під контроль Люфтваффе.
Німеччина виявилася єдиної країною, де парашутні частини перебували винятково в підпорядкуванні командування ВПС. Пояснювалося це скоріше амбіційними намаганнями Герінга, який прагнув об'єднати у своїх руках якомога більшу владу, ніж міркуваннями доцільності. Німецьким парашутистам у майбутньому це послужило досить погану службу, тому що проведення реальних десантних операцій вимагало тісної координації з сухопутними військами та не могло проводитися силами одних лише Люфтваффе, як це планувалося теоретиками зі штабу рейхсмаршала. З урахуванням цих причин в 1943 році почався процес передачі десантних частин у розпорядження сухопутного командування.
Водночас інший важливий елемент повітрянодесантних військ — посадочно-десантні (планерні) частини залишалися у веденні армії. Їхній персонал являв собою піхотинців, натренованих для швидкої висадки на планерах в тилу противника. Озброєння та спорядження цих частин мало відрізнялося від піхотного, хоча й передбачало застосування спеціальних полегшених зразків. Необхідність мати у солдатів повітрянодесантних військ максимально полегшеного спорядження спричинила перехідний захід — залучення до операцій гірсько-піхотних частин і підрозділів, які вже мали його через специфіку свого роду військ.
У січні 1939-го приймається рішення про формування другого парашутного полку, командиром якого був призначений сам Гайдріх. Обидва полки досягли визначеного рівня бойової готовності до початку вторгнення в Норвегію навесні наступного року.
Організація парашутно-піхотних полків відповідала переважно організації піхотного полку сухопутних військ — вони включали в собі по три батальйони (2-й полк в 1940 році мав лише два). Вже ближче до кінця війни в складі деяких полків з'явилися саперні, розвідувальні й зенітно-кулеметні роти і кожний полк мав у цілому 17 рот. Парашутний батальйон, як і піхотний, складався з трьох парашутно-десантних рот і однієї роти важкої зброї (кулеметної). Кожна рота складалася з трьох взводів, а парашутно-десантний взвод, як правило, з трьох відділень. Кожне відділення мало на озброєнні два ручні кулемети, тобто удвічі більшу вогневу міць, ніж відділення піхотних полків сухопутних військ. Роти важкої зброї батальйонів складалися з трьох взводів станкових кулеметів і одного взводу середніх мінометів (80-мм). Кожний кулеметний взвод мав два відділення станкових кулеметів, по два кулемети у кожному. 13-та рота була озброєна мінометами середнього калібру й складалася з трьох взводів середніх мінометів (80-мм) і одного ракетного взводу, 14-та рота була винищувально-протитанковою та мала різне озброєння. Як експеримент у деяких полках на кожний батальйон і на кожну роту важкої зброї були створені взводи піднощиків для забезпечення безперебійного постачання боєприпасів.
Друга створена дивізія — 22-га планерна — була звичайним піхотним з'єднанням, натренованим і екіпірованим для перекидання повітрям. У її склад входили 16, 47 і 65-й піхотні полки та відповідне число окремих частин і підрозділів підтримки. Для штурмових операцій дивізія була не придатна й призначалася лише для швидкого посилення першої хвилі десанту у випадку захвату парашутистами придатних для висадки майданчиків. Спеціальну підготовку та перехід на нові штати особовий склад завершив на рубежі 1939/1940 років.
Таким чином, навесні 1940 року, після проведеної всебічної підготовки, німецькі збройні сили отримали у своє розпорядження корпус у складі 7-ї авіаційної (повітряної) і 22-ї піхотної (планерної) — дивізій. 7-ма авіадивізія на цей час мала наступну організаційну структуру: 1-й і 2-й парашутні піхотні полки трьох-батальйонного складу; рота зв'язку; транспортна рота; медична рота; легка зенітна батарея ((20-) і (37-мм зенітні гармати)); батарея 50-мм протитанкових гармат Pak 38; протитанкова рота; мотоциклетний взвод.
У ході війни з'єднання повітрянодесантних військ зазнали деяких змін. Наприклад, з 1944 1-ша парашутна дивізія мала в своєму складі такі частини:
- штаб;
- три парашутних полки трьох-батальйонного складу (у кожному батальйоні три парашутно-піхотні й одна кулеметна роти). Крім цього, у кожний полк входили протитанкова, мінометна й саперна роти;
- артилерійський полк (два дивізіони трьох-батарейного складу). У першому дивізіоні було 12 75-мм гірських гармат, у другому — 12 105-мм легких безвідкатних гармат;
- протитанковий батальйон (чотири роти 75-мм протитанкових гармат і рота самохідних гармат). Усього 16 протитанкових гармат Pak 40 і чотири легких САУ Marder II (SdKfz 132);
- батальйон зв'язку (телефонна й радіороти);
- кулеметний батальйон (три роти);
- інженерний батальйон (три саперні й одна кулеметна роти);
- медичний батальйон (дві роти).
Масовою парашутною підготовкою допризовників у Німеччині займався своєрідний аналог радянського Осоавіахіму, — Націонал-соціалістичний авіаційний корпус (нім. National-Sozialistisches Fliegerkorps - NSFK), створений у 1937 році шляхом злиття німецьких аероклубів і асоціацій. Хоча його основним завданням була підготовка льотчиків, ця парашутна школа дозволила німцям до початку війни укомплектувати значні сили своїх повітрянодесантних військ.
Бойові операції
Польща
Першого разу німецькі парашутисти пішли у бій ще під час вересневої кампанії 1939 року проти Польщі. Щоправда, через недостатню підготовленість і укомплектованість основні сили 7-ї авіадивізії у повному складі не застосовувалися (готовими до того часу були тільки чотири парашутних батальйони). Натомість задіяними були тільки окремі десантні підрозділи, які закидалися у тил до поляків з диверсійними й розвідувальними цілями (зокрема, під час рейду через Віслу, коли парашутисти втратили кілька людей убитими й пораненими у сутичці під містечком Воля-Гуловська). Основні сили повітрянодесантних військ, зосереджені на сілезьких аеродромах із завданням захвату мостів і інших важливих об'єктів, так і не отримали наказу на виліт до Польщі — темпи наступу моторизованих колон Вермахту виявилися настільки високими, що важливі об'єкти захоплювалися авангардами сухопутних військ без участі парашутистів.
Коли Штудент у липні 1939 року доповідав Гітлеру про стан довірених йому частин і повідомив, що десантники очікують наказу на участь у польському поході, то почув у відповідь:
«Вони ще побачать кілька боїв на Заході!»
А.Гітлер думав, що ще зарано витрачати дорогоцінні й нечисленні кадри парашутистів. Крім того, німецьке командування не хотіло розкривати свій козир (можливість раптової атаки з повітря сильних укріплень противника). Тому дійсне хрещення парашутисти одержали в ході норвезької кампанії («Навчання на Везері»).
Данія та Норвегія
Необхідність окупації скандинавських держав визначалася стратегічною важливістю забезпечення безперебійного постачання дефіцитної шведської залізної руди територіями Норвегії й Данії. Особливості майбутнього поля бою (наявність густонаселених островів у Данії та видовжена з півночі на південь вузька смуга норвезької території) ясно показували, що одними сухопутними силами тут не обійтися. ВМС Німеччини, що поступалися за чисельністю ВМС союзників, теж не могли забезпечити істотної підтримки. Із цієї причини на парашутистів покладали особливі надії.
На самому початку вторгнення в справу вступив 1-й парашутний батальйон. Дві його роти мали захопити аеродром Форнебю неподалік столиці Норвегії Осло, і утримати його до підльоту транспортних літаків з 163-ю піхотною дивізією на борту. 3-тя рота повинна була заволодіти аеродромом Сола, головною базою норвезьких ВПС, а 4-та рота захопити два данські летовища у Ольборзі та Вординбурзький міст. Необхідність його захоплення обумовлювалася тим, що ним проходив єдиний шлях до столиці Данії — Копенгагена. Нарешті, ще одна рота залишалася у резерві.
Вранці 9 квітня 1940 року десант почався. Першій групі із самого початку не пощастило — через погану погоду два Ю-52 зіштовхнулися у повітрі та розбилися. А на аеродром не вдалося висадитися — його закрив щільний туман і десантникам довелося повернутися. У результаті літаки 163-ї дивізії були змушені сідати на контрольованому ворогом аеродромі Форнебю. Німці понесли великі втрати, але все ж таки захопили аеродром.
Другий підрозділ вдало десантувався. Попри те, що десантники зазнали втрат від протиповітряного вогню із землі, вони захопили аеродром Сол. І більше того — їм вдалося взяти під контроль два важливі мости, що перебували неподалік.
4-та рота ще більш вдало виконала доручену їй частину завдання. Данські підрозділи, що охороняли Вордингборський міст, були настільки вражені видовищем десантування парашутистів, які приземлилися з обох кінців мосту, що здалися без бою. Також успішно пройшло й захоплення обох аеродромів в Ольборзі. Без жодного пострілу охорона була обеззброєна — як виявилося, вони спали, не вірячи у загрозу десанту.
Водночас, німецька гірсько-піхотна дивізія, що висадилася на півночі Норвегії у Нарвіку опинилася відрізаною від підтримки з моря. Кораблі, які забезпечували висадку та підтримку морського десанту, усі до єдиного були потоплені англійцями. Наступного дня англійці відрізали її й від основних сил, висадивши свій морський десант на узбережжі. Тому постачання дивізії покладалося на плечі літаків Люфтваффе, які скидали з повітря підкріплення та боєприпаси. На гору, що нависала над стратегічним шосе Осло-Нарвік для деблокування гірських стрільців була скинута рота десантників. Однак, їх відразу ж виявили відступаючі норвезькі частини, які дали рішучу відсіч. Більша частина парашутистів загинула у збитих літаках. Ті, хто залишився у живих (близько 60 осіб), окопалися на схилі гори, яку повинні були захопити, та продовжували вести бій у складних умовах ще 4 дні, доки не скінчилися усі боєприпаси. Після чого десантники, яких на той момент лишалося 34, були змушені здатися у полон.
Оскільки ця операція провалилася, командування ВМФ заявило, що угруповання у Нарвіку може бути знищене. Герінг сповістив Гітлера, що постачання частин по повітрю неможливо через погану погоду. Незабаром британці захопили Нарвік. Гірські єгері, десантники та моряки з потоплених кораблів, що залишилися в живих, відійшли у гори, де закріпилися й відбивали усі атаки. А за тиждень англійці під впливом звісток із Франції про важкі бої евакуювали свій корпус.
Бельгія та Голландія
При організації оборони розрахунок бельгійців ґрунтувався на тому, що німецька армія надовго зав'язне в павутині укріплень (подібно до того, як це трапилося у 1914-му), надавши англо-французьким військам час на стратегічне розгортання. Крім укріплень, на шляху німецьких військ простягалася мережа рік і каналів, обладнаних системою екстреного затоплення прибережних районів водою з Північного моря через шлюзи. Без оволодіння вищезгаданими переправами у недоторканому стані німці не змогли б витримувати заданий темп просування на захід, звідки тим часом підійшли б основні сили союзників — англо-французькі армії.
Водночас у німецькому Генштабі підсумки Першої світової війни пам'ятали занадто добре. Після завершення Норвезької операції усі парашутні частини були спрямовані на участь у двох самостійних десантних операціях у Північній Бельгії та Голландії, які за задумом певною мірою доповнювали одна одну. Усього в операції брали участь 6 800 парашутистів, яких десантували на різні ділянки фронту. До початку операції 7-ма й 22-га дивізії були зведені до імпровізованої повітрянодесантної корпусної групи під загальним керівництвом командувача 2-м повітряним флотом генерала А.Кессельрінга.
Ебен-Емаель
Вторгнення до Бельгії в травні 1940 року стало найбільш вражаючим тріумфом німецьких парашутистів. Під командуванням Штудента вони провели ретельно сплановану операцію з утворення пролому в системі потужних оборонних укріплень на бельгійському кордоні, що будувалася з урахуванням досвіду Першої світової війни. Її ядром був прикордонний напівпідземний форт Ебен-Емаель та потужні фортеці Льєж і Антверпен.
Гарнізон Ебен-Емаеля мав 18 артилерійських гармат, розміщених у бетонних казематах зі стінами двометрової товщини. Його східний фас становив одне ціле із набережною каналу, а три інші боки були оточені протитанковим ровом чотири метри завширшки. Озброєння форту складалося з 2-х 120-мм та 16-ти 75-мм гармат F.R.C Modèle 1935, а також значної кількості позицій із протитанковими засобами, мінометами та кулеметними точками. Гарматні башти у випадку бомбардування могли повністю спускатися під землю за допомогою електромоторів. Форт навіть мав захист від газових атак. Тому він міг стати міцним горішком на шляху будь-якої армії, особливо якщо врахувати, що збереження високих темпів наступу було основним фактором стратегії «бліцкригу». До того ж, гармати цього монстра інженерної ідеї прикривали три стратегічно важливих мости з Рурського басейну до бельгійського узбережжя: Вельдвезельтський, Вренховенський і Канський. Всі мости були підготовлені до вибуху, дистанційно керованому з КП Ебен-Емаеля.
Після детального обговорення ситуації, яка склалася, з оберстом Б.Броєром Штудент вирішив створити для захоплення форту Ебен-Емаель спеціальну штурмову групу на чолі з гауптманом Вальтером Кохом, для чого той отримав у своє розпорядження власну роту зі складу I/FJR 1 та саперну роту обер-лейтенанта Р.Вітціга з II/FJR 1. Загальна чисельність групи склала 11 офіцерів, а також 427 унтерофіцерів і солдатів. При підготовці до виконання операції у таборі Гідельсгайм під Дессау був побудований точний макет форту в масштабі 1:1. Тренування на ньому проводилися протягом зими 1939.
Загін був поділений на 4 групи. Штурмова група «Granit» («Граніт»), чисельністю 85 чоловік, під командуванням сапера обер-лейтенанта Вітціга призначалася для безпосередньої атаки форту. Крім стрілецької зброї, на озброєнні цієї групи перебували чотири ранцевих вогнемети Flammenwerfen 40, трофейні польські 7,92-мм протитанкові рушниці UR wz.35, толові шашки й потужні саперні кумулятивні заряди вагою до 50 кг з бронебійністю до 210 мм. Цими зарядами німці мали намір вивести з ладу броньові куполи башти форту.
Група «Сталь» була націлена на захоплення Вельдвезельтського мосту, група «Бетон» — Вренховенського мосту, група «Залізо» — Каннського мосту. У випадку успішного оволодіння цими пунктами групам пропонувалося за будь-яку ціну утримувати їх до підходу основних сил. Всі акції повинні були здійснюватися за допомогою планерів — на відміну від Голландії, де планували здійснювати десантування парашутним способом. Це пояснювалося тим, що площа форту не перевищувала одного квадратного кілометра, й існувала необхідність прицільного десантування парашутистів, не витрачаючи часу на збір. Усе вирішували лічені секунди — більше часу бельгійці б не дали.
Рано-вранці 10 травня 1940 перед прибуттям планерів з десантом до району Ебен-Емаеля німецька авіація скинула на форт велику кількість димових бомб, поставивши щільну завісу. Першими приземлилися групи «Бетон» і «Сталь», о 5:15 і 5:20 ранку відповідно. Вони більш-менш легко захопили свої цілі, але їхня радість була передчасною — весь день їм довелося відбивати люті контратаки бельгійців. Лише о 21:40 до них підійшли основні сили Вермахту й перейняли естафету.
В Ебен-Емаелі знали про наступ німців, але вважали, що перебувають у безпеці — форт був далеко від лінії фронту.
Група «Граніт» була вишикувана на аеродромі о 3:30 ночі, а о 5:20 ранку Ю-52 відчепили 11 планерів DFS 230 над фортом. Висадка пройшло вдало — тільки 2 планери промахнулися повз форт. Бельгійці зовсім не очікували нічого подібного — навіть вогонь по планерах, які приземлилися на дах форту, не відкрили. Атака почалася без гаяння часу: планери ще не зупинилися повністю, як відкрилися двері й з них посипалися десантники зі зброєю та кумулятивними зарядами. З цього моменту для гарнізону Ебен-Емаель почалося справжнє пекло.
Німці перш за все завалили виходи з бункерів вибухами динамітних шашок, після чого розправилися з артилеристами, вкидаючи до амбразур та вентиляційний колодязів гранати. У броньових ковпаках проломи пробивали кумулятивними зарядами, потім діяли гранатами або вогнеметами. Гармати, що стирчали з укріплення, виводили з ладу, вставляючи усередину заряди вибухівки, які розпорювали стволи до казенної частини. Таким чином, протягом лічених хвилин 7 казематів і 13 гармат, у тому числі усі 120-мм, були знищені. Все це відбувалося при мінімальній протидії захисників Ебен-Емаеля — лише в одному місці парашутистів затримав кулеметний вогонь з бункера, але сусідня група ліквідувала його, зайшовши з іншого боку. Гарнізон Ебен-Емаель, якій багаторазово переважав німців за чисельністю (1200 чоловік) у відкритий бій з противником вступити не міг — усі виходи були зруйновані. О 5:40 командир групи передав по радіо: «Успішно досягли об'єкта атаки. Усе розвивається за планом.»
Бельгійські війська, дислоковані на околицях, оговталися та почали контратаку при підтримці гармат. Десантникам довелося сховатися в покинутих казематах, надавши літакам прикриття можливість самотужки розбиратися з атакуючими бельгійцями.
Німці протрималися у форті всю ніч з 10 на 11 травня, відсидівшись під землею, після чого до них підійшов на допомогу саперний батальйон. Одержавши підкріплення, німці почали штурм укриттів й гармат противника, що залишалися. Незабаром підійшли передові частини і форт капітулював, усього за 24 години від початку вторгнення до Бельгії, відкривши тим самим дорогу німецьким військам углиб країни.
Останній групі «Залізо» випала найважча доля. На момент їхнього приземлення міст був вже висаджений у повітря, а сама група потрапила під обстріл з останніх башт Ебен-Емаеля. Підрозділ витримав декілька великих контратак, перш ніж о 23:30 до них підійшли передові частини Вермахту.
Переправи через канал Альберта та більшість мостів протягом доби були взяті й збережені від руйнування, піхота й танки ринулися ними до відкритого французького кордону.
Голландія
На «фортецю Голландія», що рясніла зручними для оборони природними перешкодами, на кшталт рік, каналів і шлюзів, було вирішено скинути кілька десантів. Чисельність групи, виділеної проти Бельгії, не перевищувала 500 чоловік, у Нідерланди ж скинули учетверо більше парашутистів, не враховуючи 22-ї авіадивізії, що призначалася для посилення десанту першої хвилі. Основними цілями десанту були мости у Мурдейку та Дордрехті, а також аеродроми у Ваалхавені та Валкенбурзі. При плануванні німці не знали, що голландці зробили правильні висновки зі скандинавської кампанії й стягли до района Валкенбурга значні сили.
Захоплення аеродрому у Ваалхавені було дуже важливе тому, що саме на нього повинна була висаджуватися посадочним способом 22-га дивізія. Попри те, що парашутисти потрапили під вогонь безпосередньо під час приземлення, їм пощастило під час короткого бою захопити свою ціль. Вони практично миттєво взяли мости й утримали їх до прибуття основних сил.
У Валкенбурзі усе склалося куди гірше. Голландці, що очікували нападу з повітря, відкрили вогонь по літаках парашутистів, коли ті з'явилися в зоні видимості. Втративши кілька десятків літаків, німці почали висадку другого ешелону посадочним способом, посадивши літаки біля аеродрому. Однак лісовий ґрунт аеродрому виявився занадто м'яким, аби витримати вагу транспортника. Смуга швидко заповнилася загрузлими літаками. Кілька літаків спробували сісти прямо на аеродромі, але посадочна смуга була загороджена в'язками колод, завбачливо встановленими голландцями. Після перекидання декількох літаків німці змушені були відступити. А через запеклий опір голландців довелося відступити й тим парашутистам, яким вдалося висадитися.
Відразу після захоплення Ваалхавена туди прибув Штудент, особисто взявши участь у бою. А 14 травня Голландія капітулювала. Захопити голландську королеву не вдалося — англійці евакуювали її на есмінці. В цілому операція вдалася — країна була захоплена у найкоротший термін. Були навіть захоплені новітні англійські винищувачі «Спітфайр». За іронією долі Штудент не зміг розділити тріумфу своїх людей — 14 травня його та групу офіцерів супроводження помилково обстріляли солдати з частини СС. Генерал був поранений у голову та відправлений до шпиталю у важкому стані.
Таким чином, застосування повітрянодесантних військ у війні проти країн Заходу завершилося повним успіхом, досягнутим ціною невеликих втрат — 290 убитих, 480 поранених і 439 зниклих безвісти. Потужна підтримка з боку парашутистів стала основним фактором успіху бліцкригу. Головний висновок із цієї кампанії — фактором успіху був стрімкий підхід головних сил на допомогу частинам, які висадилися.
Успіхи 7-ї повітряної дивізії в Голландії та Північній Бельгії спонукали німецьке верховне командування збільшити чисельність парашутних військ. На початку літа 1940 року XI повітряний корпус був перетворений на повітрянодесантний. У нього увійшли: колишня 7-ма повітряна, а тепер повітрянодесантна дивізія у складі 1-го, 2-го й 3-го парашутно-піхотних полків, одного винищувально-протитанкового парашутного батальйону, однієї артилерійської парашутної батареї (згодом артилерійський парашутний дивізіон), одного парашутно-саперного батальйону й одного парашутного батальйону зв'язку. Ця дивізія була винятково парашутним з'єднанням. У корпус також увійшли 16-та піхотна дивізія сухопутних військ та штурмовий полк, що був навчений як для дій з парашутом, так і для перекидання на планерах, і який підпорядковувався безпосередньо командуванню корпусу.
Командиром корпусу призначили Курта Штудента, якій повернувся до строю у січні 1941, з одночасним поданням останнього на отримання чину генерала парашутних військ: до того часу Гітлер, за свідченням міністра озброєнь Альберта Шпеєра, вважав Штудента «одним з найенергійніших воєначальників». На посаді командира 7-ї авіадивізії його змінив генерал-майор Вільгельм Зюссманн.
Греція
Після скасування плану вторгнення в Англію парашутистів направили у квітні 1941 року на Середземноморський театр воєнних дій, де вони взяли участь у вторгненні в Грецію. Після розгрому об'єднаних англійських і грецьких сил, англійці відступали у південному напрямку — на півострів Пелопоннес, з'єднаний з материком вузьким перешийком Істм. Останній був перерізаний глибоким Коринфським каналом. Частини британців, що відступали, прагнули досягти Пелопоннесу раніше за німців і встигнути організувати на його узбережжі оборону, аби за будь-яку ціну закріпитися на материковій частині Греції — традиційній сфері британських інтересів. Тому англійці намагалися якомога швидше перейти через канал єдиним мостом, підірвати його та окопатися на іншому березі. У разі успішного здійснення цього плану вибити їх звідти було б практично неможливо — канал був занадто глибокий, а його високі береги, «одягнені» у граніт, не дозволяли швидко подолати цю природну перешкоду. До того ж, глибина каналу становила близько 30 метрів.
Виходячи з цього, німецьке командування вирішило зірвати план противника та «запечатати» його на півночі від Коринфського каналу, зайнявши перешийок раніше за англійців. В операції взяли участь 2 батальйони 2-го парашутного полку, які повинні були десантуватися на обидві сторони мосту.
Однак німці прийняли рішення про проведення операції занадто пізно — майже 25 000 британців до ранку 26 квітня встигли перейти міст, залишивши на ньому заслін з грецького та англійського батальйонів.
Проте, операція почалася 26 квітня 1941 о 5:00 ранку.
Взвод лейтенанта Ганса Тойзена 6-ї роти 2-го батальйону, який мав завдання щодо безпосереднього захвату мосту, о 4:30 завантажився на 6 планерів. Двома годинами пізніше бомбардувальники завдали удару по військах англійців, а о 7:40 шістка планерів DFS 230 під шквальним вогнем приземлилася на мосту. Парашутисти швидко впоралися з охороною, захопивши 80 полонених і 6 гармат. Однак систему підриву мосту німці не стали виводити з ладу, розраховуючи у випадку невдалого результату операції підірвати його.
Тим часам 40 Ю-52 висадили десант на північних і південних берегах, з метою затримати противника та надати підтримку групі Тойзена. Операція була практично вже завершена, коли фортуна для німців раптом змінилася — по мосту раптово відкрила вогонь замаскована у двохстах метрах від нього 40-мм англійська зенітна гармата «Бофорс» L60. Від влучення одного зі снарядів здетонував укріплений на опорі мосту заряд вибухівки й міст звалився у воду разом з десантниками, що перебували на ньому. При вибуху загинуло багато людей Тойзена, а сам він був поранений.
Група парашутистів, яка залишилася в живих та була оточена переважаючими силами англійців, могла бути легко знищена. Але противник, сповіщений про появу у нього в тилу нових груп парашутистів, нервував.
Командир групи Тойзен використав сформовану ситуацію — зустрівшись з англійським офіцером, що очолював підрозділи біля мосту, він нахабно заявив, що його група є авангардом вторгнення, а незабаром очікується прибуття дивізії, підтриманої пікірувальниками Ю-87. Англійці повірили цій погрозі, в результаті поранений і обпалений Тойзен тріумфально прийняв капітуляцію гарнізону.
Обидва парашутних батальйони тим часом теж не сиділи склавши руки — 2-й парашутно-десантний батальйон 2-го полку після довгого бою з противником, що постійно контратакував, зумів оволодіти містом Коринф з розташованою на його околиці авіабазою, створивши плацдарм для продовження наступу на південь.
Підсумком операції стало нагородження Тойзена Лицарським хрестом за захоплення плацдарму на південному березі Коринфського каналу. Втрати парашутистів склали 80 чоловік убитими й зниклими безвісти, 160 отримали поранення. Замість висадженого мосту за два дні сапери навели понтонну переправу, якою на південь ринулися німецькі танки. У полон потрапило близько 12 000 англійців і греків, але основним силам Британського експедиційного корпусу (близько 50 000 чоловік) вдалося вирватися на Крит.
Британців просто витісняли з материку — у самому Пелопоннесі в полон потрапили тільки дві тисячі союзних солдатів, які не встигли евакуюватися; крім того, британські війська кинули напризволяще в Греції практично все важке озброєння. Якби Гітлер, що особисто віддав наказ на висадку десанту, зробив це двома днями раніше, експедиційний корпус мав би опинитися повністю заблокованим на півночі від Коринфського каналу й потрапити в полон у повному складі, що знекровило б англійські сили на Близькому Сході й вплинуло на хід усієї Північно-африканської кампанії.
Однак на цьому тріумфальний марш німецьких парашутистів скінчився: попереду була Критська операція.
Десант на Крит
У період з 20 травня по 1 червня 1941 року німцями була проведена одна з найбільших операцій десантних військ — Операція «Меркурій».
Англійці зуміли вивезти з острова не більше 15 тис. чоловік. Безпосередньо англійці втратили 612 вбитих, 5135 полонених і 1224 поранених; новозеландці — 671 загиблий, 2180 полонених і 967 поранених; австралійці — 450 убитих, 3000 полонених. Найбільші втрати понесли греки — з острова змогло евакуюватися лише 4 тис. чоловік з 11 тис.
На військових кораблях англійських ВМФ загинуло близько 2 тис. чоловік.
Втрати, понесені десантниками при висадці на добре укріплений острів з великим гарнізоном, що підготувався до відбиття нападу з повітря, практично знекровили війська Штудента: за два тижні боїв 7-ма та 5-та дивізії й, крім того, корпусні частини XI авіакорпусу втратили 2 124 загиблими (у тому числі командира 7 пдд — генерал-лейтенанта В.Зюссманна, що загинув у планері, який розбився об скелі), 1 917 чоловік зниклі безвісти, 2 640 було поранено та 17 було захоплено в полон.
Усього за німецькими даними втрати склали: 6 698 чоловік. Командир десантно-штурмового полку генерал-майор Майндль одержав важкі поранення в груди й живіт, але згодом зумів повернутися до строю. Загальне зменшення особового складу досягло 40 %. З майже 800 військово-транспортних літаків, що брали участь в операції, в строю лишилося 185. Було знищено 80 «Юнкерсів», ще кілька десятків не підлягало ремонту. Після завершення Критської операції 7-ма дивізія була виведена до резерву і спрямована в зону Східного фронту на відпочинок і переформування. Приблизно в цей же час її перейменували на 1-шу парашутну.
Захоплення Криту призвело до критичного ослаблення позицій Великої Британії в басейні Середземного моря уперше з 1797 року. Крім того, це був один з найблискучіших успіхів повітрянодесантних військ взагалі. Але Гітлер заборонив надалі проводити великомасштабні десанти, враховуючи втрати, понесені десантниками. В одній зі своїх розмов з Куртом Штудентом Гітлер сказав:
Крит показав, що дні парашутистів закінчилися.
У результаті елітні війська опинилися не при справах і аж до кінця війни воювали як добірна піхота.
Остання велика операція німецьких повітрянодесантних військ дала могутній поштовх до народження аналогічних підрозділів в інших країнах, зокрема в Англії та США, де раніше до цього роду військ ставилися з презирством.
1941—1945
У період 1941—1945 німці сформували 14 парашутних дивізій (з 1-ї по 11-ту та з 20-ї по 22-гу), три корпусних командування та навіть командування 1-ї парашутної армії, а також декілька окремих бригад, бойових груп і одну імпровізовану дивізію змішаного складу, створену в Північній Африці 1943 року, які здебільшого являли собою вже цілком традиційні загальновійськові з'єднання, слабко пристосовані для десантування з повітря. У новій для себе якості десантники боролися як і раніше вкрай непохитно, заслуживши поважне прізвисько «зелених дияволів», яким їх нагородили англійські та американські вояки.
Відповідну повагу з боку німецьких парашутистів продемонструвала перша ж їхня зустріч віч-на-віч з десантниками противника. Під час висадки британського десанту в Тунісі деякі британці отримали серйозні травми та були відразу захоплені німцями. Замість того аби поводитися з ними, як того вимагала особлива директива Гітлера, яка прирівнювала будь-якого іноземного військовослужбовця, який спускався з парашутом, до злочинця й терориста, та підлягав негайному знищенню, німецькі десантники надали пораненим британцям медичну допомогу, залишили запаси їжі, води та цигарок і передали під варту.
Коли ж охоронці (військовослужбовці однієї з танкових дивізій) вирішили було виконати наказ Гітлера та розстріляти полонених, десантники знову взяли ув'язнених під свій захист. Командир десантного батальйону пішов навіть на те, що відправив британців у табір військовополонених в Італії, причому у супровідних документах нічого не говорилося про їхню належність до повітрянодесантних військ. Як наслідок, поранені в Тунісі британські десантники виявилися єдиними бійцями повітрянодесантних військ союзників, які потрапили в полон і залишилися в живих.
Наприкінці липня 1942 для дій в Африці була сформована так звана бригада Рамке в складі чотирьох посилених батальйонів, які також називалися «бойовими групами». Навесні 1943 року із залишків бригади Рамке була створена 2-га парашутна дивізія, що мала таку ж організацію, як і 7-ма повітряна дивізія, перейменована тепер в 1-шу парашутну дивізію.
Після цього німецькі стрільці-парашутисти знайшли собі застосування лише у вересні 1943 року. Це була не велика десантна операція одного з'єднання, а цілий ряд невеликих справ, які стали необхідними у зв'язку з висадкою десанту союзників у Сицилії та капітуляцією Італії.
Навесні 1942 року 7-ма дивізія, що використовувалася як звичайна піхота під час блокади Ленінграду, зазнала значних втрат, у тому числі й серед останніх учасників захоплення Криту, та була відправлена на південь Франції на переформування. 1-ша парашутна дивізія, як вона стала тепер називатися, перейшла під прямий контроль верховного командування й вирушила до Італії, де так і не змогла перешкодити наступу союзників, втративши до дев'яти десятих свого особового складу. 3-й та 4-й її полки були передислоковані спочатку на Сицилію, а дедалі до континентальної Італії, для того щоб перешкодити висадці там союзних військ на Салернському плацдармі.
3-й парашутно-десантний полк брав участь у цих бойових діях разом з іншими частинами 1-ї парашутної дивізії. Одна бойова група 2-го парашутно-піхотного полку відразу ж після капітуляції Італії атакувала з повітря ставку італійського верховного командування у Монтеротондо. Друга бойова група раптовим ударом з повітря захопила острів Лерос в Егейському морі, а інші зайняли також острів Ельбу.
12 вересня одна з рот 7-го полку під час проведення операції «Дуб» разом із загоном командос СС-оберштурмбанфюрера Отто Скорцені висадилися на планерах у високогірському районі Гран-Сассо та звільнила Муссоліні з ув'язнення у готелю «Кампо Імператоре».
1-ша парашутна дивізія, що залишилася після боїв під Салерно в Італії, розгорнулася на лінії Густава. Втративши в боях та під бомбардуваннями до дев'яти десятих свого складу, десантники утримували монастир Монте-Кассіно до 17 травня 1944, коли отримали наказ відступити слідом за залишками інших частин.
6 червня 1944 року, коли союзники висадилися у Нормандії, 3-тя та 5-та парашутні дивізії були перекинуті до Франції, де 3-тя зайняла позиції у Сен-Ло, а 5-та — між Мортанем і Аржантаном. До 11 червня для посилення оборони Бреста зі Східного фронту була підтягнута й 2-га парашутна дивізія. Переформована після нормандських боїв, вона потрапила в Рурський котел, де боролася до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.
У грудні 1944 року, коли результат війни був уже вирішений і боротьба велася на німецьких кордонах, німецькі парашутисти повинні були провести ще одну й цього разу останню операцію. Під час наступу в Арденнах одна бойова група, створена спеціально для цього випадку, отримала завдання зайняти проходи через важкодоступний гірський район Ейфель на дорогах Верв'є—Мальмеді й Ейпен—Мальмеді, аби забезпечити просування з'єднань 6-й танкової армії СС, яка наступала на Льєж. Тільки чверті всієї бойової групи, що вилетіла з району Падерборна, вдалося досягти місця висадки. Ця невелика група людей, що загубилася в лісах, запекло боролася там протягом цілих шістьох днів доки не закінчилися боєприпаси і продовольство й солдати самі не змушені були розсіятися.
Усього в ході Другої світової війни близько 54 449 парашутистів загинуло та близько 8 000 зникло безвісти.
За часи Другої світової війни 134 десантники були удостоєні звання кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста — 24 за участь в операціях на Заході, 27 — за Критський десант. Зі 134 осіб, 14 отримали Лицарський хрест з дубовим листям, 5 — з дубовим листям та мечами й 1 — .
Парашутна частина військ СС
У ході Другої світової війни було зроблено декілька спроб створити парашутну частину військ СС. Причому основним поштовхом для прийняття такого рішення послужила операція з порятунку Муссоліні восени 1943.
Повне найменування даного підрозділу було «500-й парашутно-десантний батальйон СС» (нім. SS Fallschirmjagerbatallion 500). Перший командир — СС штурмбанфюрер Герберт Гільгоффер. У десант набиралися винятково добровольці, у тому числі і з числа військовослужбовців СС, засуджених за дисциплінарні вчинки.
Батальйон складався з п'яти рот — три піхотні, рота важкої зброї й штабна рота. Загальна чисельність — 1000 чоловік.
У листопаді 1943 особовий склад приступив до повітрянодесантної підготовки в містечку Матарушка-Баня, біля Сараєво, і після завершення навчання батальйон протягом трьох місяців брав участь у боях проти партизанів на території Югославії.
У середині квітня 1944 у батальйоні з'явився новий командир — СС гауптштурмфюрер Курт Рибка й почалася підготовка до антипартизанської повітрянодесантної операції «Хід конем». Основна мета операції — знищення штабу партизанського руху в Югославії й особисто маршала Йосипа Броз Тіто. Це була велика військова операція — крім парашутистів у ній брали участь частини 1-ї гірсько-піхотної дивізії, 7-ї дивізії СС «Принц Ойген», 92-й піхотний полк, хорватська піхотна дивізія, частина з'єднання «Бранденбург-800». Необхідність застосування десанту полягала у тому, що ціль, тобто штаб розташовувався у важко доступній місцевості, причому укріпленій та насиченій партизанами.
Операція почалася 25 травня 1944. Десантування здійснювалося двома хвилями: перша хвиля (загальна кількість 314 чоловік) висаджувалася на парашутах і готувала плацдарми для посадки планерів DFS 230 з десантом другої хвилі (близько 400 чоловік). Але операція не досягла своєї мети. Штаб партизанського руху Югославії уцілів. Втрати парашутистів СС склали 400 чоловік.
29 червня 1944 батальйон був перекинутий на Східний фронт. Планувалася операція із захоплення острова Ааланд. Згодом ця операція була скасована. Після цього батальйон переведений під Нарву до складу 3-го танкового корпусу СС.
У Прибалтиці батальйон узяв активну участь у боях. Особовий склад застосовувався, як танковий десант в атаках на шосе Каунас-Вільнюс з метою прориву до оточеного у Вільнюсі 11-го армійського корпусу та забезпечення його евакуації. Важкі бої на підступах до литовської столиці, у яких брав участь батальйон, дозволили німцям деблокувати й вивести війська, що перебували там. Втрати батальйону були величезні — у строю залишалося лише близько 90 чоловік. Після декількох днів відпочинку, у вересні 1944, залишки батальйону брали участь у боях у районі міста Мемеля (Клайпеда) з метою призупинення наступу радянських військ.
15 жовтня 1944 частина особового складу цього підрозділу під командуванням Отто Скорцені була задіяна в операції «Панцерфауст», у результаті якої угорський регент адмірал М. Горті був зміщений і Угорщина залишилася союзником рейха.
У грудні 1944 частина підрозділу брала участь в операції «Грейф» в Арденнах знову під командуванням О. Скорцені. Усього в ній брало участь понад 3 тисячі есесівців, переодягнених, у порушення міжнародних правил, в американську військову форму. Команда була забезпечена танками, американськими вантажівками й джипами. Їй ставилося завдання, вклинившись у бойові порядки противника, сіяти паніку серед союзників і робити диверсійні акти. Однак дана операція не мала істотного впливу на хід військових дій.
У березні 1945 року, після Арденн, батальйон брав участь у боях на Одерській ділянці Східного фронту, у районі Шведт-Цеден. На останньому етапі війни частина фахівців-десантників батальйону була залучена до підготовки особового складу диверсійних загонів проєкту «Цепелін».
Основна ж частина залишків батальйону билася в оточеному Берліні. При відступі від радянських військ в землі Мекленбург на захід, батальйон здався в полон американцям у районі Гагенова.
Підготовка
Повітрянодесантна підготовка
Навчанню німецьких десантників навичкам парашутних стрибків надавалося величезне значення. Недостатньо пророблене й примітивне спорядження для стрибків робило необхідною особливо ретельну підготовку особового складу. Основні прийоми, зокрема приземлення, відпрацьовувалися в ході тривалої спортивної підготовки. Ці тренування, разом з вивченням парашута, становили початковий етап підготовки бійця, після чого починався курс вивчення матеріальної частини та навчання укладанню парашута. Надалі солдатів починали тренувати здійсненню стрибка з макета літака, а також вивчали іноземні зразки матеріальної частини. До моменту завершення цієї частини курсанти були зобов'язані повністю опанувати навичками поводження з парашутом.
Спочатку й солдати, й офіцери готувалися разом, за ідентичними нормативами, але згодом заняття для офіцерів значно ускладнилися. Велика увага приділялася вихованню ініціативи в особистого рядового складу, тому що не виключався повний вихід зі строю в бою всіх офіцерів та унтер-офіцерів. У цих умовах рядовий повинен був активно діяти за власною ініціативою.
Десантником, що мав право на носіння особливого нагрудного знака (нім. Fallschirmschutzenabzeichen), вважався військовослужбовець, що пройшов повний курс спеціальної підготовки, здійснивши не менше шести залікових стрибків. Перший з них відбувався поодинці з висоти 180 метрів. Інші були груповими й проводилися з все нижчих висот. Вінчав курс спеціальної підготовки стрибок взводу парашутистів (36 чоловік) з трьох літаків з висоти менш ніж 120 метрів. Після завершення десантування підрозділ негайно приступав до виконання навчального тактичного завдання. Для підтвердження кваліфікації була необхідна щорічна переатестація.
Але до 1944 року, у зв'язку з різким зростанням чисельності повітрянодесантних військ, зміною характеру їхніх бойових завдань і відсутністю можливості проведення тривалого тренування особового складу така кваліфікація стала присвоюватися вже усім солдатам і офіцерам, а також представникам медичного, юридичного й адміністративного персоналу ВПС, що здійснили у житті хоча б один стрибок з парашутом.
Оснащення десанту
Засоби десантування
Німецькі десантники стрибали з парашутами RZ 1, досить простими за своєю конструкцією. На початку 1940 року на озброєння ПДВ була прийнята вдосконалена модель RZ 16, що здобула широкого поширення, а останнім масовим парашутом став випущений у 1941 році RZ 20.
Головним недоліком німецьких парашутів була відсутність можливості робити будь-які маневри — покинувши літак, вони ставали покірною іграшкою вітрів, не були здатні контролювати ані місце приземлення, ані його швидкість, ані положення, у якому вони при цьому опиняться. Запасні парашути не передбачалися.
Недоліком німецької підвісної системи була відсутність у десантника можливості швидко звільнитися від її лямок після приземлення. Украй ускладненим було й гасіння купола після приземлення — стропи починалися на досить великій відстані від спини десантника і дотягнутися до них руками було дуже складно.
Перевагою парашутів RZ було примусове відкриття витяжним фалом, що забезпечувало точність моменту розкриття парашута й знижувало висоту викиду, і, що було важливо, зменшувало майданчик приземлення, тому що зброя, спорядження й боєприпаси десантувалися окремо, у вантажних контейнерах.
У німецьких ПДВ нормальною висотою десантування вважався проміжок між 110 і 120 метрами. Але, на Криті, в умовах сильної протидії ППО противника, парашутисти викидалися й з висоти 75 метрів. У цьому випадку купол ефективно гальмував падіння парашутиста не більш ніж за 35 метрів від землі.
Засоби доставки
Крім парашутів, основним засобом десантування у німецьких ПДВ став планер DPS 230A. Ця машина була розроблена Німецьким інститутом досліджень безмоторних польотів. Планер пройшов випробування у 1937 році, а вже через рік почався його серійний випуск для потреб парашутних частин. DFS 230 являв собою високоплан.
Колісне шасі було відсутнє, замість нього під фюзеляжем кріпилася спеціальна посадкова лижа. У деяких випадках (наприклад, при атаці на Ебен-Емаль у травні 1940-го) планер комплектувався спеціальним гальмовим пристроєм за типом лемеша, що монтувався у хвостовій частині й різко скорочував пробіг при посадці. DFS 230A оснащувався озброєнням: 7,92-мм кулемет MG-15 встановлювався на відкритій турелі й обслуговувався одним з десантників. Пілотував DFS один льотчик, 8—9 чоловік десанту розміщалися на вузьких лавках поперек кабіни.
До цілі його доставляли на буксирі літаки Ю-52, після чого їх відчіплювали й вони планували на ціль. З метою гасіння швидкості на землі випускався гальмовий парашут. Під час війни повітряні сили вирішили доцільним замінити його на більше досконалу модель, якою став Go-242. Він ніс на борту 21 парашутиста. Для захисту були 4 кулемета MG-15, крім того, десантники могли стріляти з особистої зброї крізь вікна у вантажній кабіні. У процесі експлуатації планер забезпечили 2 двигунами, тим самим позбавивши їх від необхідності використання літаків-буксирувальників. Цю модель використовували з 1942 року до кінця війни.
У ході підготовки до висадки в Англії (операція «Морський лев», що не відбулася, передбачалося використати десантників для захоплення ключових пунктів. Але їм, за оцінками аналітиків, бракувало важкої зброї, аби надійно утримати плацдарм. З метою доставки такої зброї був розроблений планер-гігант — Me-321, вагою 40 тонн.
Він міг перевозити (88-мм зенітну гармату) з тягачем і основний німецький танк Т-IV або до 200 чоловік десанту. Вели цей планер два пілоти. Крім них були 2 стрільці, радист та технік із завантаження. Злет здійснювався за допомогою 8 ракетних прискорювачів і зв'язки з трьох винищувачів Me-110. Але ця громіздка й незграбна конструкція так і не ввійшла у стрій як засіб доставки десанту через складності пілотування та ненадійність. Але як транспортний планер, Me-321 використовувався в Африці та під Сталінградом.
Літаки десантників
Транспортування й викид десанту проводився за допомогою військово-транспортних літаків Ю-52, розроблених ще 1931 року. Злітна вага — 10500 кг, швидкість — 305 км/год, стеля — 5500 м, дальність — до 1200 км, екіпаж — 3 чоловіки (у десантному варіанті — 4).
На початку 30-х років ця машина була основним бомбардувальником Люфтваффе. Десантний варіант позначався літерою F і ніс на борту 14 чоловік, а також 37-мм гармату або мотоцикл під фюзеляжем. Усі машини забезпечувалися пристроєм для буксирування планерів. Озброєння складалося з 3 кулеметів MG-15. Літак перебував у серії до 1944 року, усього було випущено 3900 Ю-52 різних модифікацій.
До кінця війни з метою заміни застарілого Ю-52 була розроблена транспортна модифікація нового бомбардувальника німців Не-111 — Не-111Н-20/R-1. Злітна вага — 15000 кг, швидкість — 430 км/год, стеля — 6700 м, дальність — 1920 км, екіпаж 4-5 чоловік і 16 парашутистів на борту.
Справжньою революцією мав стати Fa-223 — перший нацистський вертоліт. Він міг перевозити 12 чоловік і гірсько-піхотну гармату. Але модель була нестійка у повітрі, тому її так і не встигли використати в реальній бойовій ситуації.
Зброя та особисте екіпірування
Стрілецька зброя
Десантувалися парашутисти лише з особистою зброєю — пістолетом Parabellum P08, необхідність чого була пов'язана з невдалою конструкцією парашута та підвісної системи. Усе їхнє спорядження: зброя, гранати, боєприпаси, радіостанції та аптечки перебували у спеціальних десантних контейнерах, пофарбованих у білі кольори з червоною смугою, які скидали одночасно з особовим складом. Після приземлення боєць повинен був якнайшвидше знайти перший-ліпший контейнер, розкрити його та озброїтися. Нерідко парашутисти були змушені з пістолетами у руках пробиватися через позиції противника до скинутих контейнерів зі зброєю, тому, без перебільшення, швидке виявлення контейнеру було питанням життя та смерті.
Крім пістолету солдати перших парашутних частин мали на озброєнні гвинтівку Gew 33/40 чеського виробництва. Десантний варіант передбачав наявність складаного дерев'яного приклада. Гвинтівка оснащувалася багнетом.
У 1938 році спеціально для десантників на озброєння надійшов пістолет-кулемет МР-38. Зброя була зроблена з урахуванням вимог щодо компактності та легкості. Цей зразок став настільки вдалим, що відразу ж був прийнятий на озброєння Вермахтом, ставши його своєрідним символом.
Також для десантних військ була розроблена спеціальна автоматична гвинтівка — під гвинтівковий патрон 7.92 мм — FG-42, що поставлялася тільки до десантних частин, і являла собою фактично легкий ручний кулемет.
Для посилення вогневої міці на озброєнні були ручні та станкові кулемети MG-34, що вважаються найкращими за всю Другу світову війну.
Бойова техніка й важке озброєння
З важкого озброєння у десантників були досить оригінальні зразки протитанкової рушниці — 28/20 мм sPz. Використалися вони на початку війни, але згодом були зняті з озброєння, оскільки броня танків стала для них занадто міцною.
Застосовувалися й мортири-гранатомети, що приєднувалися до гвинтівок, а також ранцеві вогнемети. До кінця війни стали широко застосовуватися одноразові гранатомети різних зразків, також активно використалися піхотні 50-мм, 81-мм та 120-мм міномети.
Парашутні дивізії були широко оснащені мінометами — легкою та компактною зброєю. До середини 1944 року у кожній десантній і саперній роті за штатом було по три 80-мм міномети GrW 42, спеціальна версія звичайного 81-мм міномета s.G.W.34 для десантних підрозділів, у ротах підтримки (при кожному батальйоні) — по чотири 120-мм sGr-42, а в мінометних ротах (при кожному полку) — по дев'ять sGr-42. Існував також і мінометний батальйон дивізіонного підпорядкування, у якому налічувалося 36 120-мм мінометів. Таким чином, кожна парашутна дивізія мала 131 міномет калібру 81-мм та 63 — калібру 120-мм.
Артилерійські підрозділи мали також спеціальні зразки артилерійських систем — 75-мм LG-40 та 105-мм LG-40, розроблені Г.Круппом і дороблені фірмою «Рейнметалл», а також 105-мм безвідкатні гармати LG 42 — перші у світі гармати подібної системи. З метою конспірації безвідкатки здобули офіційне позначення «легких гармат». Їхня суть була в тому, що струмінь порохових газів після пострілу не впирався у казенник, а частково або повністю виходив назад через спеціальні отвори — отже віддача була майже відсутня. За рахунок цієї системи вага гармати знизилася на 50-60 відсотків і становила усього 200—400 кг, оскільки відпала необхідність у противідкатних пристосуваннях. Це відкривало небачені досі можливості у досягненні майже необмеженої мобільності в артилерії середніх калібрів і в її застосуванні у ПДВ. Але був й недолік — вихлопний струмінь, що мав велику температуру та становив небезпеку для бойової обслуги гармати.
Зі звичайних артилерійських систем найбільше поширення одержали 75-мм гірські гармати Geb-36 з розбірним лафетом. Винищувачі танків мали у своєму розпорядженні 37-мм протитанкові гармати (Рак-35/36) і полегшений «парашутний» варіант 50-мм гармати Рак-38F.
Зенітне озброєння складалося переважно з «парашутного» варіанту (20-мм гармати FlaK-38), що відрізнявся від базового зразка наявністю полегшеного складного лафету з круговим обстрілом. Крім неї використалася 20-мм швидкострільна гармата MG-151/20. Усі ці системи доставлялися у тил противника посадочним способом — на зовнішній підвісці під фюзеляжем тримоторного транспортника Ю-52.
Основним недоліком німецьких повітряно-десантних військ була їхня недостатня, навіть для того часу, мобільність. Їхнім єдиним транспортом був мотоцикл BMW R75 з коляскою та його напівгусенична модифікація. Вважалося, що парашутисти відразу висадяться у потрібному районі, захоплять його та дочекаються підкріплення. Тому у деяких ситуаціях, наприклад на Криті, де парашутисти діяли самостійно, їм доводилося користуватися трофейним транспортом для досягнення хоча б мінімальної мобільності.
Екіпірування
Для парашутистів був введений спеціальний зразок сталевого шолома, хоча спочатку у ПДВ використовувалися звичайні армійські сталеві шоломи М35. Оскільки велика вага цих зразків не задовольняла командування ВПС, незабаром парашутисти отримали на озброєння сталевий шолом М38 конструкції інженера Гайслера з майже повністю зрізаними полями.
На початку війни шоломи фарбувалися у сіро-блакитні кольори й прикрашалися з правого боку національним триколірним щитком, а з лівого — зображенням орла ВПС у польоті. Згодом демаскуючі емблеми зникли.
Військовий однострій
Основним предметом польової форми одягу стали спеціально розроблені стрибкові комбінезони. Спочатку вони призначалися винятково для виконання стрибків з парашутом — їх надягали поверх мундирів і спорядження, аби їхні виступаючі деталі не заважали вільному розкриттю купола. Згодом комбінезон перетворився ще й у зручний і практичний елемент бойового одягу, а його тканину стали фарбувати у камуфльовані кольори.
У 1930-ті роки та відразу після початку Другої світової у парашутних частинах застосовували два різні типи комбінезонів — армійський «Knochensack» — «мішок для костей» (розроблений для парашутного батальйону сухопутних військ) і так званий «перший зразок», створений для десантників ВПС.
Маскувальний одяг доповнювався спеціальними чохлами на сталеві шоломи. Вже під час рейду на Ебен-Емаль бійці носили на шоломах матер'яні протиблимові сітки.
Військове звання парашутиста, одягнутого у комбінезон, можна було визначити за нарукавними знаками розрізнення у вигляді комбінацій ясно-сірих смужок і «пташок», запозиченим у льотчиків. Унтер-офіцери в чині до обер-фельдфебеля носили на них одну—чотири «пташки» відповідно, у штабс-фельдфебеля під ними наносилася чотирикутна зірочка. Лейтенант, обер-лейтенант і гауптман відрізнялися однієї—трьома «пташками» з вузькою горизонтальною смужкою під ними, а старші офіцери — з двома смужками.
Генеральські знаки були жовтими (одна — три «пташки» з однією смужкою). Курт Штудент після присвоєння йому звання генерал-полковника авіації носив сині овальні знаки з вишитим золотавим зображенням орла ВПС зі свастикою у лапах, укладеним у вінок.
У німецьких повітряно-десантних військах використалося два основних зразки взуття для стрибків з високими гомілками. Ранні варіанти виготовлялися з якісної чорної шкіри з зернистою структурою та мали бічне шнурування, пізні зразки взуття отримали темно-коричневі кольори — під відтінок шкіряного спорядження Люфтваффе.
Зимовий одяг містив у собі в'язані светри, що надівалися під польові куртки, а також спеціальні стьобані костюми.
Головними уборами, якими користалися десантники, були сіро-блакитні сукняні пілотки військово-повітряних сил, що з 1943 року стали витіснятися єдиним польовим кепі ВПС, також сіро-блакитних кольорів.
Парашутисти військ СС носили одяг свого роду військ, доповнений десантними шоломами та стрибковими комбінезонами, а також носили й есесівський камуфльований одяг з дрібноплямистим малюнком.
Відзнаки
Німецькі парашутисти мали дуже багатий набір різних емблем, знаків відзнаки, «бойових знаків» тощо. «Джерело» німецьких ПДВ — полк «Генерал Герінг» після його переведення до складу ВПС у 1935 році носив синю стрічку без окантовок з вишитим готичним написом «GENERAL GORING». Найбільша ж різноманітність, як і в інших родах військ, спостерігалася серед нагрудних знаків, які носилися на лівій кишені, нижче орденських хрестів 1-го класу, якщо такі були.
До числа нагрудних знаків ПДВ належать кваліфікаційні значки парашутистів, що виникли відразу після створення перших регулярних десантних частин у середині 30-х років. До них належать знак стрільця-парашутиста ВПС і знак стрільця-парашутиста сухопутних військ, що вручався тільки солдатам і офіцерам бойових частин, які пройшли курс підготовки й здійснили шість залікових стрибків. Перший знак був уведений у листопаді 1936 року, другий — у червні 1937-го.
Після початку активної участі парашутистів як елітної піхоти у польових боях їм почали вручати створений за ініціативою Герінга 31 березня 1942 року знак учасника наземних боїв ВПС. Аби заслужити цю відзнаку, військовослужбовець мав взяти участь у трьох боях. Згодом, у зв'язку з тривалим характером війни, у нижній частині знака з'явилися таблички з номерами «25», «50», «75» і «100», що свідчили про участь власника у відповідному числі боїв.
Парашутисти-есесівці носили традиційні чорні петлиці з рунами «SS» і погони з білим піхотним кантом. Парашутний батальйон військ СС носив також свою стрічку, що мала чорне поле зі сріблястою окантовкою. На стрічці прямою латиницею виводився напис «нім. SS-FALLSCHIRMJAGER», яку згодом змінили на «нім. SS-FALLSCHIRMREGIMENT».
Див. також
Відео
- Fallschirmjager — Abgeschmiert aus 100 Metern — пісня німецьких парашутистів часів Другої світової
- Fallschirmjägers
- Fallschirmjäger — Paratroopers
- Fallschirmjager lied (German paratrooper song)
- Fallschirmjäger — Rot scheint die Sonne
Примітки
- Дослівно: Парашутно-піхотні війська Німеччини. нім. від нім. Fallschirm — парашут та нім. Jäger — піхотинець, єгер, мисливець
- Ненахов Ю. Войска спецназначения во второй мировой войне. — Мн.: Харвест, М.: ACT, 2000.(рос.)
- . Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
- Проф. Хейдте: Парашютные войска во Второй мировой войне. (рос.)
- генерал-полковник Курт Штудент
генерал-лейтенант Генріх Треттнер
оберсти Карл-Гайнц Беккер, Вальтер Геріке, Еріх Пітчонка,
оберст-лейтенанти Рейнгард Еггер, Франц Грассмель, Фрідріх фон дер Гейдте, Рудольф Реннекке, Герхард Шірмер,
майори Курт Грошке, Гайнц Меєр, Рудольф Вітціг - генерали парашутних військ Ойген Майндль і Ріхард Гайдріх, генерал-майори Людвіг Гайльман, Еріх Вальтер, Ганс Крох та Карл-Лотар Шульц
- генерал парашутних військ Герман-Бернхард Рамке
Література
- Ненахов Ю.Ю. Воздушно-десантные войска во второй мировой войне. — Мн. : Литература, 1998. — 480 с. — (Энциклопедия военного искусства) — . (рос.)
- Lt. Gen. Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret). A Combat History of American Airborne Forces. — New York : Ballantine Books, 2003. — . (англ.)
- Козлов А. Парашютные войска Германии. 1939—1945 г. — М. : Восточный фронт, 1996. — 32 с. (рос.)
- Липатов П. Luftwaffe. Обмундирование, знаки различия, снаряжение и оружие Военно-Воздушных Сил Германии. 1935—1945 г. — М. : Рейтар, 1996. — 48 с. (рос.)
- Брюс Кверри. Германские парашютисты 1939—1945. — М. : АСТ, Астрель, 2003. — С. 62. (рос.)
- Н. Томас, П. Эббот. Немецкая армия во Второй мировой войне 1939—1945. — М. : АСТ, Астрель, 2004. — 370 с. (рос.)
- Миллер Д. Коммандос: Формирование, подготовка, выдающиеся операции спецподразделений. — Мн. : Харвест, 1999. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Повітрянодесантні війська Третього Рейху |
- U.S. World War II intelligence report on Fallschirmjäger (англ.)
- Weapons and equipment of the Fallschirmjäger (англ.)
- hist2004 (англ.)
- GermanParatrooper.org (англ.)
- (англ.)
- WW2 uniform of the fallschirmjäger (англ.)
- Fallschirmjager 1 Parachute Division (англ.)
- (англ.)
- (нім.)
- История ВДВ. Германия (рос.)
- (рос.)
- Deutsche Fallschirmjäger — перелік літератури, присвячений Fallschirmjäger
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povi tryanodesa ntni vijska Tretogo Rejhu nim Fallschirmjager Wehrmacht visokomobilnij elitnij rid vijsk Zbrojnih sil Nimechchini chasiv Tretogo Rejhu sho stanoviv legkoozbroyenu pihotu priznachenu dlya vedennya aktivnih bojovih dij u tilovij zoni protivnika Povitryano desantni vijska Tretogo Rejhunim Fallschirmjager Wehrmacht Znak parashutista Lyuftvaffe z 1937 po 1945Na sluzhbi 1936 1945Krayina Tretij RejhNalezhnist VermahtVid Lyuftvaffe Vaffen SSRol povitryano desantni vijskaChiselnist Lyuftvaffe 1 parashutna armiya 3 parashutnih korpusa 14 parashutnih divizij Vaffen SS 1 parashutnij bataljonU skladi Lyuftvaffe Vaffen SSRichnici 29 sichnya 1936Vijni bitvi Okupaciya Sudetiv Druga svitova vijna Operaciya Vezeryubung Francuzka kampaniya Operaciya Marita Operaciya Merkurij Blokada Leningrada Italijska kampaniya Bitva pri Monte Kassino Dodekaneska kampaniya Kirovogradska operaciya Boyi za Karantan Ardennska operaciyaKomanduvannyaViznachni komanduvachi general polkovnik Kurt Shtudent general parashutnih vijsk Rihard Gajdrih general parashutnih vijsk German Bernhard Ramke general parashutnih vijsk Bruno Broyer general parashutnih vijsk Ojgen Majndl general parashutnih vijsk Paul Konrat general parashutnih vijsk Alfred ShlemmMediafajli na VikishovishiCya stattya pro vijska periodu Tretogo Rejhu Pro vsi povitryanodesantni vijska Nimechchini v tomu chisli Tretogo Rejhu FRN ta NDR div Povitryanodesantni vijska Nimechchini German Gering Za chasiv svitovoyi vijni vhodili do skladu Lyuftvaffe ta Vaffen SS Zarodzhennya j formuvannya PDV NimechchiniZbrojni sili nacistskoyi Nimechchini stali odnimi z pershih zbrojnih sil svitu de buli stvoreni povitryanodesantni vijska Nimecke vijskove vidomstvo cikavilosya mozhlivistyu bojovogo zastosuvannya povitryanodesantnih vijsk she z seredini 30 h rokiv Lokomotivom realizaciyi planiv shodo yihnogo stvorennya stav osobisto komanduvach Lyuftvaffe j rejhsministr aviaciyi Rejhu rejhsmarshal G Gering Zakladeni u novomu rodi vijsk mozhlivosti yaknajkrashe pidhodili dlya koncepciyi blickrigu provedennya bliskavichnih glibokih nastupalnih operacij iz prorivom u glibinu roztashuvannya protivnika potuzhnih tankovih kliniv Prokladati dlya nih dorogu vidpovidno do ciyeyi doktrini j buli poklikani parashutni vijska nim Fallschirmtruppen FST Do yihnih zavdan vhodilo shvidke ovolodinnya strategichnimi ob yektami mostami yakimi povinni projti koloni tankiv i motopihoti ukriplenimi rajonami vuzlami zv yazku tosho Kiyivski navchannya 1935 roku za uchastyu povitryanodesantnih chastin Radyanskogo Soyuzu na yakih buli prisutni kilka nimeckih vijskovih sposterigachiv naochno proilyustruvali zastosuvannya teoretichnih rozrobok radyanskih armijskih fahivciv i posluzhili dodatkovim poshtovhom do pochatku formuvannya Nimechchinoyu vlasnih PDV Vodnochas kerivnictvo Vermahtu zmushene vidtvoryuvati yih praktichno z nulya bulo bagato u chomu vilne vid desho zastarilih poglyadiv na vedennya vijni sho panuvali u vijskovih kolah inshih krayin Formuvannya parashutnih chastin pochalosya praktichno odnochasno yak u suhoputnih vijskah tak i u vijskovo povitryanih silah Nimechchini 1 zhovtnya 1935 roku policejskij zagin osobistoyi ohoroni generala Germana Geringa sho krim inshih chiniv i tituliv buv shefom policiyi zemli Prussiya buv perevedenij do skladu Lyuftvaffe yak okremij polk General Goring Priblizno u cej zhe chas dobrovolci z jogo skladu napravlyalisya do mistechka Altengrabov v yakomu jde formuvannya parashutno pihotnogo polku VPS dlya prohodzhennya specialnoyi pidgotovki Pid chas pershogo pokazovogo stribka pered osobovim skladom polku sportsmen parashutist sho vikonuvav jogo nespodivano otrimav serjoznu travmu pri prizemlenni j buv vinesenij z polya na noshah Popri cej incident blizko 600 soldativ i oficeriv elitnoyi vijskovoyi chastini vidrazu zh dobrovilno viyavili bazhannya projti kurs parashutnoyi pidgotovki 29 sichnya 1936 roku u skladi polku General Gering buv sformovanij 1 j pihotnij parashutnij bataljon rozgornutij naprikinci 30 h rokiv u polk yakij svoyeyu chergoyu otrimav nazvu 1 go parashutnogo Ocholiv jogo major Bruno Broyer sho zgodom dosluzhivsya do chinu generala parashutnih vijsk Zasnovnik povitryanodesantnih vijsk Vermahtu general polkovnik Lyuftvaffe Kurt Shtudent Znachna kilkist bijciv novoyi chastini buli vijskovosluzhbovcyami sho projshli serjozne bojove zagartuvannya pid chas krovoprolitnoyi vijni v Ispaniyi u skladi vidomogo Legionu Kondor Umovi vidboru do bataljonu buli nadzvichajno zhorstkimi majzhe 2 3 pervisnih kandidativ buli vidkinuti prichomu vidsotok vidsiyuvannya volonteriv sho ne zadovolnyali vimogam komanduvannya PDV zberigavsya takim samim azh do 1940 roku Komanduvannya suhoputnih vijsk u svoyu chergu navesni 1936 roku stvorilo dlya rozrobki taktiki zastosuvannya povitryanodesantnih vijsk specialnij shtab do shtatu yakogo vhodilo 15 oficeriv i 80 unteroficeriv Na jogo bazi zgodom sformuvali parashutno pihotnij bataljon drugij u zbrojnih silah Jogo shtatna organizaciya priblizno vidpovidala organizaciyi pihotnogo bataljonu pidtrimki a na ozbroyenni perebuvali minometi j stankovi kulemeti u toj chas yak parashutisti VPS mali u svoyemu rozporyadzhenni lishe legku strilecku zbroyu Komandirom buv priznachenij major a v majbutnomu general parashutnih vijsk Rihard Gajdrih Voseni 1937 roku bataljon brav uchast u velikih navchannyah vermahtu v Meklenburzi de spraviv garne vrazhennya Cya podiya dodala serjoznogo poshtovhu procesu konsolidaciyi rozriznenih nimeckih parashutnih chastin Oficijno fakt isnuvannya povitryanodesantnoyi chastini povitryanih sil buv oformlenij nakazom ministra aviaciyi Tretogo rejhu Ergarda Milha ta zatverdzhenij Geringom 29 sichnya 1936 roku Vodnochas buv ogoloshenij nabir do shkoli u Shtendali Nadzvichajno suvorij harakter navchannya u nij buv vidobrazhenij u desyati zapovidyah vikladenih desantnikam osobisto A Gitlerom Pershoyu z nih bula Desantniki obrani bijci vermahtu Vi povinni rvatisya u bij i nepohitno perenositi bud yaki trudnoshi Bitva stane vashim priznachennyam Vazhka fizichna j strilecka pidgotovka nedoskonalist parashutnih sistem chislenni travmi pri prizemlenni ta navit vipadki zagibeli vnaslidok nerozkrittya parashutiv spriyali stvorennyu neoficijnih tovariskih stosunkiv mizh oficerami j soldatami formuvannyu osoblivoyi atmosferi nalezhnosti do elitnih chastin i zmicnennyu morali vzagali Nimeckij parashutist Maks Shmeling chempion svitu z boksu u vazhkij vazi u 1930 1932 Visoku yakist pidgotovki osobovogo skladu parashutnih chastin cogo periodu pidtverdzhuye priklad odnogo z geroyiv visadki na Kriti u travni 1941 roku 35 litnogo Maksa Shmelinga na prizvisko Zigfrid Chempion svitu z boksu u vazhkij vazi u 1930 1932 rokah sho vigrav 56 dvoboyiv z 70 vin projshov vsyu Drugu svitovu vijnu u lavah povitryanodesantnih vijsk Koncepciya zastosuvannya PDV u NimechchiniPopri stvorennya odnimi z pershih u sviti svoyih vlasnih povitryanodesantnih vijsk nimecka vijskova dumka dovgo ne mogla do kincya viznachitisya z koncepciyeyu zastosuvannya parashutistiv Shtabisti Lyuftvaffe napolyagali na zastosuvanni parashutistiv u skladi nevelikih diversijnih grup chiyim osnovnim zavdannyam stalo b porushennya komunikacij protivnika j siyannya paniki u jogo tilah Dosit modnoyu v kolah VPS stala ideya pro te sho grupi desantnikiv povinni zabezpechuvati diyi bombarduvalnoyi aviaciyi zavchasno visadzhuyuchis poblizu pozicij zenitnoyi artileriyi protivnika ta nejtralizuyuchi u viznachenij chas jogo sistemu PPO provodyachi aktivni diversijni diyi Pislya vikonannya zavdannya parashutisti mali b vidstupati ta perechikuvati v ukritti nalit svoyeyi aviaciyi pislya chogo gotuvati majdanchik dlya prizemlennya transportnih litakiv ta evakuyuvatisya na veliku zemlyu Dlya uchasti u takih operaciyah bulo cilkom dostatno nevelikih parashutnih pidrozdiliv podibnih 1 mu bataljonu rozdilenomu na bojovi grupi siloyu do vzvodu abo roti Bojove hreshennya u takij yakosti nevelika eksperimentalna grupa nimeckih desantnikiv otrimala she pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Armijske komanduvannya navproti vvazhalo docilnishim zastosovuvati veliki sili desantnikiv u nastupalnih operaciyah u tomu chisli yak zvichajnu pihotu Podibna doktrina poyasnyuvalasya tim sho do 1937 roku Nimechchina viyavilasya zatisnutoyu dvoma bezprecedentnimi za svoyeyu potuzhnistyu oboronnimi liniyami liniyeyu Mazhino na shidnomu kordoni Franciyi j smugoyu Chehoslovackih prikordonnih ukriplen na chesko nimeckomu kordoni v Sudetskih gorah Sproba prorivu cih pozicij z frontu prizvela b do velikih vtrat ta legko mogla buti zirvanoyu pislya chogo ne viklyuchalosya povtorennya pozicijnogo koshmaru chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Tomu desantniki diyuchi v skladi velikih vijskovih chastin i z yednan povinni buli nadati istotnu dopomogu polovim vijskam atakuyuchi vorozhi ukriplennya z tilu Aprobaciya taktichnih poglyadiv aviacijnih i armijskih teoretikiv prizvela do viznannya yihnoyi rivnoyi praktichnosti u zv yazku z chim pidgotovka soldativ i oficeriv PDV peredbachala navchannya obom prijomam vedennya boyu U cilomu zh vzyala goru tochka zoru suhoputnogo komanduvannya vidpovidno do yakoyi kadri dlya ukomplektuvannya PDV rekrutuvalisya u povitryanih silah V osnovi usih najbilshih povitryanodesantnih operacij provedenih nimeckimi desantnikami lezhav majzhe toj samij zadum spochatku atakuvati u dekilkoh miscyah z povitrya ta stvoriti kilka opornih punktiv abi zlamati zseredini sistemu oboroni protivnika pereshkoditi jomu zoserediti svoyi sili na odnij dilyanci ta pererizati neobhidni dlya oboroni komunikaciyi potim obrati odin zi stvorenih opornih punktiv zoserediti na nomu usi nayavni sili abi zvidti voni potim roztikalisya podibno chornilnij plyami doti poki osnovnij opornij punkt ne zillyetsya z inshimi ta ne pogline yih Cij taktici taktici chornilnoyi plyami nimci viddavali perevagu v usih povitryanodesantnih operaciyah na protivagu taktici kilima sho zastosovuvalasya soyuznikami ta polyagala v tomu sho na miscevosti yaka pidlyagala zahvatu parashutisti vid samogo pochatku rozkidalisya rivnomirno Taktika chornilnoyi plyami vipravdala sebe yak u Gollandiyi tak j na Kriti Odnochasno z vikoristannyam svoyih parashutnih vijsk dlya rishennya zavdan operativnogo harakteru nimecke verhovne komanduvannya v hodi vijni vse chastishe pokladalo na parashutistiv taktichni zavdannya v ramkah bojovih dij velikih frontovih ob yednan Pri comu povitryanodesantni vijska vikoristovuvalisya zdebilshogo yak peredovi zagoni abo yak ar yergardi tobto vidigravali rol modernizovanoyi kavaleriyi Diyi desantnih vijsk u Norvegiyi v rajoni Dombasa ta na aerodromi Oslo u kvitni 1940 roku a takozh ataka sapernim vzvodom parashutnih vijsk fortu Eben Emal zahoplennya j zabezpechennya pereprav cherez kanal Alberta j ovolodinnya perepravami cherez Nizhnij Rejn 10 travnya 1940 roku mozhut rozglyadatisya yak diyi povitryanodesantnih vijsk u roli peredovih zagoniv Pri nastupi na Aleksandriyu E Rommel takozh zadumuvav spochatku vikoristati yak peredovij zagin chotiri bojovi grupi desantnikiv dlya raptovogo zahoplennya j rujnuvannya protitankovih zagorodzhen anglijciv U 1942 planuvalosya zastosuvannya odnogo zi z yednan povitryanodesantnih vijsk dlya raptovogo zahoplennya naftovogo rajonu zahidnishe Baku do momentu koli vidstupayuchi radyanski vijska vivedut jogo z ladu sho takozh vidvodilo povitryanodesantnim vijskam rol peredovogo zagonu Nareshti bojova grupa skinuta pid chas bojovih dij nimeckih parashutistiv u grudni 1944 roku v girskomu rajoni Ejfel dlya zabezpechennya pivnichnogo flangu vijsk sho nastupali ta dlya zahvatu girskih prohodiv i dorig bula takozh peredovim zagonom Formuvannya povitryanodesantnih chastinU lipni 1938 roku garyachij entuziast koncepciyi velikomasshtabnih desantnih operacij general major Kurt Shtudent kolishnij inspektor lotnoyi pidgotovki Lyuftvaffe otrimav nakaz spriyati stvorennyu boyezdatnih parashutnih z yednan Molodij energijnij general she v chini polkovnika ocholyuvav delegaciyu Lyuftvaffe na Kiyivskih navchannyah Chervonoyi Armiyi v 1935 roci j iz velikim zahoplennyam prijnyav ideyu zastosuvannya velikih sil PDV u nastupalnih operaciyah zigrav v istoriyi nimeckih povitryanodesantnih vijsk taku zh rol yak Gajnc Guderian u stanovlenni tankovih vijsk Vermahtu Popri jogo nalezhnist do povitryanih sil poglyadi Shtudenta na zastosuvannya povitryanodesantnih vijsk spiralisya na taktichni rozrahunki armijskogo komanduvannya vnaslidok chogo Shtudent aktivno vistupiv proti vikoristannya PDV suto v roli diversijnih formuvan Do kincya 1939 roku persha velika bojova odinicya 7 ma aviadiviziya komandirom yakoyi buv priznachenij sam Shtudent perebuvala v stadiyi formuvannya Rozgortannya diviziyi vidznachilo pochatok novogo etapu v rozvitku nimeckih PDV Yiyi yadrom stav bataljon majora Broyera vivedenij na toj chas zi skladu polku General Goering Pid chas okupaciyi Sudetiv osin 1937 roku de ne obijshlosya bez znachnoyi demonstraciyi vijskovih muskuliv Rejha diviziya Shtudenta use she ne yavlyala soboyu istotnoyi sili Tomu osnovne navantazhennya pri desantuvanni na chesku teritoriyu lyaglo na parashutnij bataljon suhoputnih vijsk pidpolkovnika Gajdriha timchasovo pidporyadkovanogo komanduvannyu povitryanih sil Oskilki v hodi ciyeyi operaciyi ochikuvalisya dosit napruzheni boyi na potuzhnij liniyi prikordonnih ukriplen vlitku 1937 go desantniki pochali retelnu pidgotovku do visadki v tilu protivnika Visadka desantu na Krit Traven 1941 1 zhovtnya 1938 mav pochatisya pohid proti Chehoslovachchini ale do bojovih dij tak i ne dijshlo Myunhenska zmova kerivnikiv Velikoyi Britaniyi ta Franciyi z Gitlerom postavila chehiv pered neobhidnistyu peredati svoyi oboronni poziciyi razom z regionom Sudeti u cilomu do ruk protivnika bez bud yakogo oporu Trohi rozcharovani nimecki parashutisti visadilisya na cheskij teritoriyi 1 zhovtnya lishe abi vzyati uchast u procesi okupaciyi znovu pridbanih teritorij Na pidstavi vivchennya dosvidu Sudetskoyi operaciyi parashutnij bataljon suhoputnih vijsk 1 sichnya 1939 roku peredayetsya do skladu Lyuftvaffe pid najmenuvannyam 2 go parashutnogo zgodom vin buv rozgornutij v 3 j parashutnij polk ta nadali spryamovanij na formuvannya 7 yi povitryanoyi diviziyi Z cogo chasu nabir osobovogo skladu navchannya zabezpechennya j operativne kerivnictvo nimeckimi parashutistami povnistyu perejshli pid kontrol Lyuftvaffe Nimechchina viyavilasya yedinoyi krayinoyu de parashutni chastini perebuvali vinyatkovo v pidporyadkuvanni komanduvannya VPS Poyasnyuvalosya ce skorishe ambicijnimi namagannyami Geringa yakij pragnuv ob yednati u svoyih rukah yakomoga bilshu vladu nizh mirkuvannyami docilnosti Nimeckim parashutistam u majbutnomu ce posluzhilo dosit poganu sluzhbu tomu sho provedennya realnih desantnih operacij vimagalo tisnoyi koordinaciyi z suhoputnimi vijskami ta ne moglo provoditisya silami odnih lishe Lyuftvaffe yak ce planuvalosya teoretikami zi shtabu rejhsmarshala Z urahuvannyam cih prichin v 1943 roci pochavsya proces peredachi desantnih chastin u rozporyadzhennya suhoputnogo komanduvannya Vodnochas inshij vazhlivij element povitryanodesantnih vijsk posadochno desantni planerni chastini zalishalisya u vedenni armiyi Yihnij personal yavlyav soboyu pihotinciv natrenovanih dlya shvidkoyi visadki na planerah v tilu protivnika Ozbroyennya ta sporyadzhennya cih chastin malo vidriznyalosya vid pihotnogo hocha j peredbachalo zastosuvannya specialnih polegshenih zrazkiv Neobhidnist mati u soldativ povitryanodesantnih vijsk maksimalno polegshenogo sporyadzhennya sprichinila perehidnij zahid zaluchennya do operacij girsko pihotnih chastin i pidrozdiliv yaki vzhe mali jogo cherez specifiku svogo rodu vijsk U sichni 1939 go prijmayetsya rishennya pro formuvannya drugogo parashutnogo polku komandirom yakogo buv priznachenij sam Gajdrih Obidva polki dosyagli viznachenogo rivnya bojovoyi gotovnosti do pochatku vtorgnennya v Norvegiyu navesni nastupnogo roku Organizaciya parashutno pihotnih polkiv vidpovidala perevazhno organizaciyi pihotnogo polku suhoputnih vijsk voni vklyuchali v sobi po tri bataljoni 2 j polk v 1940 roci mav lishe dva Vzhe blizhche do kincya vijni v skladi deyakih polkiv z yavilisya saperni rozviduvalni j zenitno kulemetni roti i kozhnij polk mav u cilomu 17 rot Parashutnij bataljon yak i pihotnij skladavsya z troh parashutno desantnih rot i odniyeyi roti vazhkoyi zbroyi kulemetnoyi Kozhna rota skladalasya z troh vzvodiv a parashutno desantnij vzvod yak pravilo z troh viddilen Kozhne viddilennya malo na ozbroyenni dva ruchni kulemeti tobto udvichi bilshu vognevu mic nizh viddilennya pihotnih polkiv suhoputnih vijsk Roti vazhkoyi zbroyi bataljoniv skladalisya z troh vzvodiv stankovih kulemetiv i odnogo vzvodu serednih minometiv 80 mm Kozhnij kulemetnij vzvod mav dva viddilennya stankovih kulemetiv po dva kulemeti u kozhnomu 13 ta rota bula ozbroyena minometami serednogo kalibru j skladalasya z troh vzvodiv serednih minometiv 80 mm i odnogo raketnogo vzvodu 14 ta rota bula vinishuvalno protitankovoyu ta mala rizne ozbroyennya Yak eksperiment u deyakih polkah na kozhnij bataljon i na kozhnu rotu vazhkoyi zbroyi buli stvoreni vzvodi pidnoshikiv dlya zabezpechennya bezperebijnogo postachannya boyepripasiv Desantuvannya v hodi Kritskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi Traven 1941 Druga stvorena diviziya 22 ga planerna bula zvichajnim pihotnim z yednannyam natrenovanim i ekipirovanim dlya perekidannya povitryam U yiyi sklad vhodili 16 47 i 65 j pihotni polki ta vidpovidne chislo okremih chastin i pidrozdiliv pidtrimki Dlya shturmovih operacij diviziya bula ne pridatna j priznachalasya lishe dlya shvidkogo posilennya pershoyi hvili desantu u vipadku zahvatu parashutistami pridatnih dlya visadki majdanchikiv Specialnu pidgotovku ta perehid na novi shtati osobovij sklad zavershiv na rubezhi 1939 1940 rokiv Takim chinom navesni 1940 roku pislya provedenoyi vsebichnoyi pidgotovki nimecki zbrojni sili otrimali u svoye rozporyadzhennya korpus u skladi 7 yi aviacijnoyi povitryanoyi i 22 yi pihotnoyi planernoyi divizij 7 ma aviadiviziya na cej chas mala nastupnu organizacijnu strukturu 1 j i 2 j parashutni pihotni polki troh bataljonnogo skladu rota zv yazku transportna rota medichna rota legka zenitna batareya 20 i 37 mm zenitni garmati batareya 50 mm protitankovih garmat Pak 38 protitankova rota motocikletnij vzvod U hodi vijni z yednannya povitryanodesantnih vijsk zaznali deyakih zmin Napriklad z 1944 1 sha parashutna diviziya mala v svoyemu skladi taki chastini shtab tri parashutnih polki troh bataljonnogo skladu u kozhnomu bataljoni tri parashutno pihotni j odna kulemetna roti Krim cogo u kozhnij polk vhodili protitankova minometna j saperna roti artilerijskij polk dva divizioni troh batarejnogo skladu U pershomu divizioni bulo 12 75 mm girskih garmat u drugomu 12 105 mm legkih bezvidkatnih garmat protitankovij bataljon chotiri roti 75 mm protitankovih garmat i rota samohidnih garmat Usogo 16 protitankovih garmat Pak 40 i chotiri legkih SAU Marder II SdKfz 132 bataljon zv yazku telefonna j radioroti kulemetnij bataljon tri roti inzhenernij bataljon tri saperni j odna kulemetna roti medichnij bataljon dvi roti Masovoyu parashutnoyu pidgotovkoyu doprizovnikiv u Nimechchini zajmavsya svoyeridnij analog radyanskogo Osoaviahimu Nacional socialistichnij aviacijnij korpus nim National Sozialistisches Fliegerkorps NSFK stvorenij u 1937 roci shlyahom zlittya nimeckih aeroklubiv i asociacij Hocha jogo osnovnim zavdannyam bula pidgotovka lotchikiv cya parashutna shkola dozvolila nimcyam do pochatku vijni ukomplektuvati znachni sili svoyih povitryanodesantnih vijsk Bojovi operaciyiPolsha Dokladnishe Polska kampaniya 1939 Pershogo razu nimecki parashutisti pishli u bij she pid chas veresnevoyi kampaniyi 1939 roku proti Polshi Shopravda cherez nedostatnyu pidgotovlenist i ukomplektovanist osnovni sili 7 yi aviadiviziyi u povnomu skladi ne zastosovuvalisya gotovimi do togo chasu buli tilki chotiri parashutnih bataljoni Natomist zadiyanimi buli tilki okremi desantni pidrozdili yaki zakidalisya u til do polyakiv z diversijnimi j rozviduvalnimi cilyami zokrema pid chas rejdu cherez Vislu koli parashutisti vtratili kilka lyudej ubitimi j poranenimi u sutichci pid mistechkom Volya Gulovska Osnovni sili povitryanodesantnih vijsk zoseredzheni na silezkih aerodromah iz zavdannyam zahvatu mostiv i inshih vazhlivih ob yektiv tak i ne otrimali nakazu na vilit do Polshi tempi nastupu motorizovanih kolon Vermahtu viyavilisya nastilki visokimi sho vazhlivi ob yekti zahoplyuvalisya avangardami suhoputnih vijsk bez uchasti parashutistiv Koli Shtudent u lipni 1939 roku dopovidav Gitleru pro stan dovirenih jomu chastin i povidomiv sho desantniki ochikuyut nakazu na uchast u polskomu pohodi to pochuv u vidpovid Voni she pobachat kilka boyiv na Zahodi A Gitler dumav sho she zarano vitrachati dorogocinni j nechislenni kadri parashutistiv Krim togo nimecke komanduvannya ne hotilo rozkrivati svij kozir mozhlivist raptovoyi ataki z povitrya silnih ukriplen protivnika Tomu dijsne hreshennya parashutisti oderzhali v hodi norvezkoyi kampaniyi Navchannya na Vezeri Zbitij vijskovo transportnij litak Yu 52 Norvegiya Kviten 1940Daniya ta Norvegiya Dokladnishe Operaciya Vezeryubung ta Norvezka kampaniya Neobhidnist okupaciyi skandinavskih derzhav viznachalasya strategichnoyu vazhlivistyu zabezpechennya bezperebijnogo postachannya deficitnoyi shvedskoyi zaliznoyi rudi teritoriyami Norvegiyi j Daniyi Osoblivosti majbutnogo polya boyu nayavnist gustonaselenih ostroviv u Daniyi ta vidovzhena z pivnochi na pivden vuzka smuga norvezkoyi teritoriyi yasno pokazuvali sho odnimi suhoputnimi silami tut ne obijtisya VMS Nimechchini sho postupalisya za chiselnistyu VMS soyuznikiv tezh ne mogli zabezpechiti istotnoyi pidtrimki Iz ciyeyi prichini na parashutistiv pokladali osoblivi nadiyi Na samomu pochatku vtorgnennya v spravu vstupiv 1 j parashutnij bataljon Dvi jogo roti mali zahopiti aerodrom Fornebyu nepodalik stolici Norvegiyi Oslo i utrimati jogo do pidlotu transportnih litakiv z 163 yu pihotnoyu diviziyeyu na bortu 3 tya rota povinna bula zavoloditi aerodromom Sola golovnoyu bazoyu norvezkih VPS a 4 ta rota zahopiti dva danski letovisha u Olborzi ta Vordinburzkij mist Neobhidnist jogo zahoplennya obumovlyuvalasya tim sho nim prohodiv yedinij shlyah do stolici Daniyi Kopengagena Nareshti she odna rota zalishalasya u rezervi Vranci 9 kvitnya 1940 roku desant pochavsya Pershij grupi iz samogo pochatku ne poshastilo cherez poganu pogodu dva Yu 52 zishtovhnulisya u povitri ta rozbilisya A na aerodrom ne vdalosya visaditisya jogo zakriv shilnij tuman i desantnikam dovelosya povernutisya U rezultati litaki 163 yi diviziyi buli zmusheni sidati na kontrolovanomu vorogom aerodromi Fornebyu Nimci ponesli veliki vtrati ale vse zh taki zahopili aerodrom Drugij pidrozdil vdalo desantuvavsya Popri te sho desantniki zaznali vtrat vid protipovitryanogo vognyu iz zemli voni zahopili aerodrom Sol I bilshe togo yim vdalosya vzyati pid kontrol dva vazhlivi mosti sho perebuvali nepodalik 4 ta rota she bilsh vdalo vikonala doruchenu yij chastinu zavdannya Danski pidrozdili sho ohoronyali Vordingborskij mist buli nastilki vrazheni vidovishem desantuvannya parashutistiv yaki prizemlilisya z oboh kinciv mostu sho zdalisya bez boyu Takozh uspishno projshlo j zahoplennya oboh aerodromiv v Olborzi Bez zhodnogo postrilu ohorona bula obezzbroyena yak viyavilosya voni spali ne viryachi u zagrozu desantu Vodnochas nimecka girsko pihotna diviziya sho visadilasya na pivnochi Norvegiyi u Narviku opinilasya vidrizanoyu vid pidtrimki z morya Korabli yaki zabezpechuvali visadku ta pidtrimku morskogo desantu usi do yedinogo buli potopleni anglijcyami Nastupnogo dnya anglijci vidrizali yiyi j vid osnovnih sil visadivshi svij morskij desant na uzberezhzhi Tomu postachannya diviziyi pokladalosya na plechi litakiv Lyuftvaffe yaki skidali z povitrya pidkriplennya ta boyepripasi Na goru sho navisala nad strategichnim shose Oslo Narvik dlya deblokuvannya girskih strilciv bula skinuta rota desantnikiv Odnak yih vidrazu zh viyavili vidstupayuchi norvezki chastini yaki dali rishuchu vidsich Bilsha chastina parashutistiv zaginula u zbitih litakah Ti hto zalishivsya u zhivih blizko 60 osib okopalisya na shili gori yaku povinni buli zahopiti ta prodovzhuvali vesti bij u skladnih umovah she 4 dni doki ne skinchilisya usi boyepripasi Pislya chogo desantniki yakih na toj moment lishalosya 34 buli zmusheni zdatisya u polon Oskilki cya operaciya provalilasya komanduvannya VMF zayavilo sho ugrupovannya u Narviku mozhe buti znishene Gering spovistiv Gitlera sho postachannya chastin po povitryu nemozhlivo cherez poganu pogodu Nezabarom britanci zahopili Narvik Girski yegeri desantniki ta moryaki z potoplenih korabliv sho zalishilisya v zhivih vidijshli u gori de zakripilisya j vidbivali usi ataki A za tizhden anglijci pid vplivom zvistok iz Franciyi pro vazhki boyi evakuyuvali svij korpus Belgiya ta Gollandiya Dokladnishe Belgijska kampaniya 1940 ta Gollandska operaciya 1940 Pri organizaciyi oboroni rozrahunok belgijciv gruntuvavsya na tomu sho nimecka armiya nadovgo zav yazne v pavutini ukriplen podibno do togo yak ce trapilosya u 1914 mu nadavshi anglo francuzkim vijskam chas na strategichne rozgortannya Krim ukriplen na shlyahu nimeckih vijsk prostyagalasya merezha rik i kanaliv obladnanih sistemoyu ekstrenogo zatoplennya priberezhnih rajoniv vodoyu z Pivnichnogo morya cherez shlyuzi Bez ovolodinnya vishezgadanimi perepravami u nedotorkanomu stani nimci ne zmogli b vitrimuvati zadanij temp prosuvannya na zahid zvidki tim chasom pidijshli b osnovni sili soyuznikiv anglo francuzki armiyi Vodnochas u nimeckomu Genshtabi pidsumki Pershoyi svitovoyi vijni pam yatali zanadto dobre Pislya zavershennya Norvezkoyi operaciyi usi parashutni chastini buli spryamovani na uchast u dvoh samostijnih desantnih operaciyah u Pivnichnij Belgiyi ta Gollandiyi yaki za zadumom pevnoyu miroyu dopovnyuvali odna odnu Usogo v operaciyi brali uchast 6 800 parashutistiv yakih desantuvali na rizni dilyanki frontu Do pochatku operaciyi 7 ma j 22 ga diviziyi buli zvedeni do improvizovanoyi povitryanodesantnoyi korpusnoyi grupi pid zagalnim kerivnictvom komanduvacha 2 m povitryanim flotom generala A Kesselringa Shema roztashuvannya forteci Eben Emal bilya kordonuFort Eben EmalFort Eben Emal pislya boyu 23 travnya 1940Nimecki parashutisti yaki zahopili nepristupnu fortecyuEben Emael Dokladnishe Desant na fort Eben Emael Vtorgnennya do Belgiyi v travni 1940 roku stalo najbilsh vrazhayuchim triumfom nimeckih parashutistiv Pid komanduvannyam Shtudenta voni proveli retelno splanovanu operaciyu z utvorennya prolomu v sistemi potuzhnih oboronnih ukriplen na belgijskomu kordoni sho buduvalasya z urahuvannyam dosvidu Pershoyi svitovoyi vijni Yiyi yadrom buv prikordonnij napivpidzemnij fort Eben Emael ta potuzhni forteci Lyezh i Antverpen Garnizon Eben Emaelya mav 18 artilerijskih garmat rozmishenih u betonnih kazematah zi stinami dvometrovoyi tovshini Jogo shidnij fas stanoviv odne cile iz naberezhnoyu kanalu a tri inshi boki buli otocheni protitankovim rovom chotiri metri zavshirshki Ozbroyennya fortu skladalosya z 2 h 120 mm ta 16 ti 75 mm garmat F R C Modele 1935 a takozh znachnoyi kilkosti pozicij iz protitankovimi zasobami minometami ta kulemetnimi tochkami Garmatni bashti u vipadku bombarduvannya mogli povnistyu spuskatisya pid zemlyu za dopomogoyu elektromotoriv Fort navit mav zahist vid gazovih atak Tomu vin mig stati micnim gorishkom na shlyahu bud yakoyi armiyi osoblivo yaksho vrahuvati sho zberezhennya visokih tempiv nastupu bulo osnovnim faktorom strategiyi blickrigu Do togo zh garmati cogo monstra inzhenernoyi ideyi prikrivali tri strategichno vazhlivih mosti z Rurskogo basejnu do belgijskogo uzberezhzhya Veldvezeltskij Vrenhovenskij i Kanskij Vsi mosti buli pidgotovleni do vibuhu distancijno kerovanomu z KP Eben Emaelya Pislya detalnogo obgovorennya situaciyi yaka sklalasya z oberstom B Broyerom Shtudent virishiv stvoriti dlya zahoplennya fortu Eben Emael specialnu shturmovu grupu na choli z gauptmanom Valterom Kohom dlya chogo toj otrimav u svoye rozporyadzhennya vlasnu rotu zi skladu I FJR 1 ta sapernu rotu ober lejtenanta R Vitciga z II FJR 1 Zagalna chiselnist grupi sklala 11 oficeriv a takozh 427 unteroficeriv i soldativ Pri pidgotovci do vikonannya operaciyi u tabori Gidelsgajm pid Dessau buv pobudovanij tochnij maket fortu v masshtabi 1 1 Trenuvannya na nomu provodilisya protyagom zimi 1939 Zagin buv podilenij na 4 grupi Shturmova grupa Granit Granit chiselnistyu 85 cholovik pid komanduvannyam sapera ober lejtenanta Vitciga priznachalasya dlya bezposerednoyi ataki fortu Krim strileckoyi zbroyi na ozbroyenni ciyeyi grupi perebuvali chotiri rancevih vognemeti Flammenwerfen 40 trofejni polski 7 92 mm protitankovi rushnici UR wz 35 tolovi shashki j potuzhni saperni kumulyativni zaryadi vagoyu do 50 kg z bronebijnistyu do 210 mm Cimi zaryadami nimci mali namir vivesti z ladu bronovi kupoli bashti fortu Grupa Stal bula nacilena na zahoplennya Veldvezeltskogo mostu grupa Beton Vrenhovenskogo mostu grupa Zalizo Kannskogo mostu U vipadku uspishnogo ovolodinnya cimi punktami grupam proponuvalosya za bud yaku cinu utrimuvati yih do pidhodu osnovnih sil Vsi akciyi povinni buli zdijsnyuvatisya za dopomogoyu planeriv na vidminu vid Gollandiyi de planuvali zdijsnyuvati desantuvannya parashutnim sposobom Ce poyasnyuvalosya tim sho plosha fortu ne perevishuvala odnogo kvadratnogo kilometra j isnuvala neobhidnist pricilnogo desantuvannya parashutistiv ne vitrachayuchi chasu na zbir Use virishuvali licheni sekundi bilshe chasu belgijci b ne dali Rano vranci 10 travnya 1940 pered pributtyam planeriv z desantom do rajonu Eben Emaelya nimecka aviaciya skinula na fort veliku kilkist dimovih bomb postavivshi shilnu zavisu Pershimi prizemlilisya grupi Beton i Stal o 5 15 i 5 20 ranku vidpovidno Voni bilsh mensh legko zahopili svoyi cili ale yihnya radist bula peredchasnoyu ves den yim dovelosya vidbivati lyuti kontrataki belgijciv Lishe o 21 40 do nih pidijshli osnovni sili Vermahtu j perejnyali estafetu V Eben Emaeli znali pro nastup nimciv ale vvazhali sho perebuvayut u bezpeci fort buv daleko vid liniyi frontu Grupa Granit bula vishikuvana na aerodromi o 3 30 nochi a o 5 20 ranku Yu 52 vidchepili 11 planeriv DFS 230 nad fortom Visadka projshlo vdalo tilki 2 planeri promahnulisya povz fort Belgijci zovsim ne ochikuvali nichogo podibnogo navit vogon po planerah yaki prizemlilisya na dah fortu ne vidkrili Ataka pochalasya bez gayannya chasu planeri she ne zupinilisya povnistyu yak vidkrilisya dveri j z nih posipalisya desantniki zi zbroyeyu ta kumulyativnimi zaryadami Z cogo momentu dlya garnizonu Eben Emael pochalosya spravzhnye peklo Nimci persh za vse zavalili vihodi z bunkeriv vibuhami dinamitnih shashok pislya chogo rozpravilisya z artileristami vkidayuchi do ambrazur ta ventilyacijnij kolodyaziv granati U bronovih kovpakah prolomi probivali kumulyativnimi zaryadami potim diyali granatami abo vognemetami Garmati sho stirchali z ukriplennya vivodili z ladu vstavlyayuchi useredinu zaryadi vibuhivki yaki rozporyuvali stvoli do kazennoyi chastini Takim chinom protyagom lichenih hvilin 7 kazemativ i 13 garmat u tomu chisli usi 120 mm buli znisheni Vse ce vidbuvalosya pri minimalnij protidiyi zahisnikiv Eben Emaelya lishe v odnomu misci parashutistiv zatrimav kulemetnij vogon z bunkera ale susidnya grupa likviduvala jogo zajshovshi z inshogo boku Garnizon Eben Emael yakij bagatorazovo perevazhav nimciv za chiselnistyu 1200 cholovik u vidkritij bij z protivnikom vstupiti ne mig usi vihodi buli zrujnovani O 5 40 komandir grupi peredav po radio Uspishno dosyagli ob yekta ataki Use rozvivayetsya za planom Belgijski vijska dislokovani na okolicyah ogovtalisya ta pochali kontrataku pri pidtrimci garmat Desantnikam dovelosya shovatisya v pokinutih kazematah nadavshi litakam prikrittya mozhlivist samotuzhki rozbiratisya z atakuyuchimi belgijcyami Nimci protrimalisya u forti vsyu nich z 10 na 11 travnya vidsidivshis pid zemleyu pislya chogo do nih pidijshov na dopomogu sapernij bataljon Oderzhavshi pidkriplennya nimci pochali shturm ukrittiv j garmat protivnika sho zalishalisya Nezabarom pidijshli peredovi chastini i fort kapitulyuvav usogo za 24 godini vid pochatku vtorgnennya do Belgiyi vidkrivshi tim samim dorogu nimeckim vijskam uglib krayini Ostannij grupi Zalizo vipala najvazhcha dolya Na moment yihnogo prizemlennya mist buv vzhe visadzhenij u povitrya a sama grupa potrapila pid obstril z ostannih basht Eben Emaelya Pidrozdil vitrimav dekilka velikih kontratak persh nizh o 23 30 do nih pidijshli peredovi chastini Vermahtu Perepravi cherez kanal Alberta ta bilshist mostiv protyagom dobi buli vzyati j zberezheni vid rujnuvannya pihota j tanki rinulisya nimi do vidkritogo francuzkogo kordonu Gollandiya Na fortecyu Gollandiya sho ryasnila zruchnimi dlya oboroni prirodnimi pereshkodami na kshtalt rik kanaliv i shlyuziv bulo virisheno skinuti kilka desantiv Chiselnist grupi vidilenoyi proti Belgiyi ne perevishuvala 500 cholovik u Niderlandi zh skinuli uchetvero bilshe parashutistiv ne vrahovuyuchi 22 yi aviadiviziyi sho priznachalasya dlya posilennya desantu pershoyi hvili Osnovnimi cilyami desantu buli mosti u Murdejku ta Dordrehti a takozh aerodromi u Vaalhaveni ta Valkenburzi Pri planuvanni nimci ne znali sho gollandci zrobili pravilni visnovki zi skandinavskoyi kampaniyi j styagli do rajona Valkenburga znachni sili Zahoplennya aerodromu u Vaalhaveni bulo duzhe vazhlive tomu sho same na nogo povinna bula visadzhuvatisya posadochnim sposobom 22 ga diviziya Popri te sho parashutisti potrapili pid vogon bezposeredno pid chas prizemlennya yim poshastilo pid chas korotkogo boyu zahopiti svoyu cil Voni praktichno mittyevo vzyali mosti j utrimali yih do pributtya osnovnih sil U Valkenburzi use sklalosya kudi girshe Gollandci sho ochikuvali napadu z povitrya vidkrili vogon po litakah parashutistiv koli ti z yavilisya v zoni vidimosti Vtrativshi kilka desyatkiv litakiv nimci pochali visadku drugogo eshelonu posadochnim sposobom posadivshi litaki bilya aerodromu Odnak lisovij grunt aerodromu viyavivsya zanadto m yakim abi vitrimati vagu transportnika Smuga shvidko zapovnilasya zagruzlimi litakami Kilka litakiv sprobuvali sisti pryamo na aerodromi ale posadochna smuga bula zagorodzhena v yazkami kolod zavbachlivo vstanovlenimi gollandcyami Pislya perekidannya dekilkoh litakiv nimci zmusheni buli vidstupiti A cherez zapeklij opir gollandciv dovelosya vidstupiti j tim parashutistam yakim vdalosya visaditisya Vidrazu pislya zahoplennya Vaalhavena tudi pribuv Shtudent osobisto vzyavshi uchast u boyu A 14 travnya Gollandiya kapitulyuvala Zahopiti gollandsku korolevu ne vdalosya anglijci evakuyuvali yiyi na esminci V cilomu operaciya vdalasya krayina bula zahoplena u najkorotshij termin Buli navit zahopleni novitni anglijski vinishuvachi Spitfajr Za ironiyeyu doli Shtudent ne zmig rozdiliti triumfu svoyih lyudej 14 travnya jogo ta grupu oficeriv suprovodzhennya pomilkovo obstrilyali soldati z chastini SS General buv poranenij u golovu ta vidpravlenij do shpitalyu u vazhkomu stani Takim chinom zastosuvannya povitryanodesantnih vijsk u vijni proti krayin Zahodu zavershilosya povnim uspihom dosyagnutim cinoyu nevelikih vtrat 290 ubitih 480 poranenih i 439 zniklih bezvisti Potuzhna pidtrimka z boku parashutistiv stala osnovnim faktorom uspihu blickrigu Golovnij visnovok iz ciyeyi kampaniyi faktorom uspihu buv strimkij pidhid golovnih sil na dopomogu chastinam yaki visadilisya Uspihi 7 yi povitryanoyi diviziyi v Gollandiyi ta Pivnichnij Belgiyi sponukali nimecke verhovne komanduvannya zbilshiti chiselnist parashutnih vijsk Na pochatku lita 1940 roku XI povitryanij korpus buv peretvorenij na povitryanodesantnij U nogo uvijshli kolishnya 7 ma povitryana a teper povitryanodesantna diviziya u skladi 1 go 2 go j 3 go parashutno pihotnih polkiv odnogo vinishuvalno protitankovogo parashutnogo bataljonu odniyeyi artilerijskoyi parashutnoyi batareyi zgodom artilerijskij parashutnij divizion odnogo parashutno sapernogo bataljonu j odnogo parashutnogo bataljonu zv yazku Cya diviziya bula vinyatkovo parashutnim z yednannyam U korpus takozh uvijshli 16 ta pihotna diviziya suhoputnih vijsk ta shturmovij polk sho buv navchenij yak dlya dij z parashutom tak i dlya perekidannya na planerah i yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno komanduvannyu korpusu Komandirom korpusu priznachili Kurta Shtudenta yakij povernuvsya do stroyu u sichni 1941 z odnochasnim podannyam ostannogo na otrimannya chinu generala parashutnih vijsk do togo chasu Gitler za svidchennyam ministra ozbroyen Alberta Shpeyera vvazhav Shtudenta odnim z najenergijnishih voyenachalnikiv Na posadi komandira 7 yi aviadiviziyi jogo zminiv general major Vilgelm Zyussmann Pered visadkoyu na Korinfskij kanalPislya zahoplennya kanaluGreciya Dokladnishe Operaciya Marita Pislya skasuvannya planu vtorgnennya v Angliyu parashutistiv napravili u kvitni 1941 roku na Seredzemnomorskij teatr voyennih dij de voni vzyali uchast u vtorgnenni v Greciyu Pislya rozgromu ob yednanih anglijskih i greckih sil anglijci vidstupali u pivdennomu napryamku na pivostriv Peloponnes z yednanij z materikom vuzkim pereshijkom Istm Ostannij buv pererizanij glibokim Korinfskim kanalom Chastini britanciv sho vidstupali pragnuli dosyagti Peloponnesu ranishe za nimciv i vstignuti organizuvati na jogo uzberezhzhi oboronu abi za bud yaku cinu zakripitisya na materikovij chastini Greciyi tradicijnij sferi britanskih interesiv Tomu anglijci namagalisya yakomoga shvidshe perejti cherez kanal yedinim mostom pidirvati jogo ta okopatisya na inshomu berezi U razi uspishnogo zdijsnennya cogo planu vibiti yih zvidti bulo b praktichno nemozhlivo kanal buv zanadto glibokij a jogo visoki beregi odyagneni u granit ne dozvolyali shvidko podolati cyu prirodnu pereshkodu Do togo zh glibina kanalu stanovila blizko 30 metriv Vihodyachi z cogo nimecke komanduvannya virishilo zirvati plan protivnika ta zapechatati jogo na pivnochi vid Korinfskogo kanalu zajnyavshi pereshijok ranishe za anglijciv V operaciyi vzyali uchast 2 bataljoni 2 go parashutnogo polku yaki povinni buli desantuvatisya na obidvi storoni mostu Odnak nimci prijnyali rishennya pro provedennya operaciyi zanadto pizno majzhe 25 000 britanciv do ranku 26 kvitnya vstigli perejti mist zalishivshi na nomu zaslin z greckogo ta anglijskogo bataljoniv Prote operaciya pochalasya 26 kvitnya 1941 o 5 00 ranku Vzvod lejtenanta Gansa Tojzena 6 yi roti 2 go bataljonu yakij mav zavdannya shodo bezposerednogo zahvatu mostu o 4 30 zavantazhivsya na 6 planeriv Dvoma godinami piznishe bombarduvalniki zavdali udaru po vijskah anglijciv a o 7 40 shistka planeriv DFS 230 pid shkvalnim vognem prizemlilasya na mostu Parashutisti shvidko vporalisya z ohoronoyu zahopivshi 80 polonenih i 6 garmat Odnak sistemu pidrivu mostu nimci ne stali vivoditi z ladu rozrahovuyuchi u vipadku nevdalogo rezultatu operaciyi pidirvati jogo Tim chasam 40 Yu 52 visadili desant na pivnichnih i pivdennih beregah z metoyu zatrimati protivnika ta nadati pidtrimku grupi Tojzena Operaciya bula praktichno vzhe zavershena koli fortuna dlya nimciv raptom zminilasya po mostu raptovo vidkrila vogon zamaskovana u dvohstah metrah vid nogo 40 mm anglijska zenitna garmata Bofors L60 Vid vluchennya odnogo zi snaryadiv zdetonuvav ukriplenij na opori mostu zaryad vibuhivki j mist zvalivsya u vodu razom z desantnikami sho perebuvali na nomu Pri vibuhu zaginulo bagato lyudej Tojzena a sam vin buv poranenij Grupa parashutistiv yaka zalishilasya v zhivih ta bula otochena perevazhayuchimi silami anglijciv mogla buti legko znishena Ale protivnik spovishenij pro poyavu u nogo v tilu novih grup parashutistiv nervuvav Komandir grupi Tojzen vikoristav sformovanu situaciyu zustrivshis z anglijskim oficerom sho ocholyuvav pidrozdili bilya mostu vin nahabno zayaviv sho jogo grupa ye avangardom vtorgnennya a nezabarom ochikuyetsya pributtya diviziyi pidtrimanoyi pikiruvalnikami Yu 87 Anglijci povirili cij pogrozi v rezultati poranenij i obpalenij Tojzen triumfalno prijnyav kapitulyaciyu garnizonu Obidva parashutnih bataljoni tim chasom tezh ne sidili sklavshi ruki 2 j parashutno desantnij bataljon 2 go polku pislya dovgogo boyu z protivnikom sho postijno kontratakuvav zumiv ovoloditi mistom Korinf z roztashovanoyu na jogo okolici aviabazoyu stvorivshi placdarm dlya prodovzhennya nastupu na pivden Pidsumkom operaciyi stalo nagorodzhennya Tojzena Licarskim hrestom za zahoplennya placdarmu na pivdennomu berezi Korinfskogo kanalu Vtrati parashutistiv sklali 80 cholovik ubitimi j zniklimi bezvisti 160 otrimali poranennya Zamist visadzhenogo mostu za dva dni saperi naveli pontonnu perepravu yakoyu na pivden rinulisya nimecki tanki U polon potrapilo blizko 12 000 anglijciv i grekiv ale osnovnim silam Britanskogo ekspedicijnogo korpusu blizko 50 000 cholovik vdalosya virvatisya na Krit Britanciv prosto vitisnyali z materiku u samomu Peloponnesi v polon potrapili tilki dvi tisyachi soyuznih soldativ yaki ne vstigli evakuyuvatisya krim togo britanski vijska kinuli naprizvolyashe v Greciyi praktichno vse vazhke ozbroyennya Yakbi Gitler sho osobisto viddav nakaz na visadku desantu zrobiv ce dvoma dnyami ranishe ekspedicijnij korpus mav bi opinitisya povnistyu zablokovanim na pivnochi vid Korinfskogo kanalu j potrapiti v polon u povnomu skladi sho znekrovilo b anglijski sili na Blizkomu Shodi j vplinulo na hid usiyeyi Pivnichno afrikanskoyi kampaniyi Odnak na comu triumfalnij marsh nimeckih parashutistiv skinchivsya poperedu bula Kritska operaciya Desantniki na Kriti Operaciya Merkurij Traven 1941Desantniki na Kriti Operaciya Merkurij Traven 1941Desantniki na Kriti Operaciya Merkurij Traven 1941Desantniki na Kriti Operaciya Merkurij Traven 1941Nagorodzhennya uchasnikiv desantu na Krit 9 lipnya 1941Desant na Krit Dokladnishe Operaciya Merkurij U period z 20 travnya po 1 chervnya 1941 roku nimcyami bula provedena odna z najbilshih operacij desantnih vijsk Operaciya Merkurij Anglijci zumili vivezti z ostrova ne bilshe 15 tis cholovik Bezposeredno anglijci vtratili 612 vbitih 5135 polonenih i 1224 poranenih novozelandci 671 zagiblij 2180 polonenih i 967 poranenih avstralijci 450 ubitih 3000 polonenih Najbilshi vtrati ponesli greki z ostrova zmoglo evakuyuvatisya lishe 4 tis cholovik z 11 tis Na vijskovih korablyah anglijskih VMF zaginulo blizko 2 tis cholovik Vtrati poneseni desantnikami pri visadci na dobre ukriplenij ostriv z velikim garnizonom sho pidgotuvavsya do vidbittya napadu z povitrya praktichno znekrovili vijska Shtudenta za dva tizhni boyiv 7 ma ta 5 ta diviziyi j krim togo korpusni chastini XI aviakorpusu vtratili 2 124 zagiblimi u tomu chisli komandira 7 pdd general lejtenanta V Zyussmanna sho zaginuv u planeri yakij rozbivsya ob skeli 1 917 cholovik znikli bezvisti 2 640 bulo poraneno ta 17 bulo zahopleno v polon Usogo za nimeckimi danimi vtrati sklali 6 698 cholovik Komandir desantno shturmovogo polku general major Majndl oderzhav vazhki poranennya v grudi j zhivit ale zgodom zumiv povernutisya do stroyu Zagalne zmenshennya osobovogo skladu dosyaglo 40 Z majzhe 800 vijskovo transportnih litakiv sho brali uchast v operaciyi v stroyu lishilosya 185 Bulo znisheno 80 Yunkersiv she kilka desyatkiv ne pidlyagalo remontu Pislya zavershennya Kritskoyi operaciyi 7 ma diviziya bula vivedena do rezervu i spryamovana v zonu Shidnogo frontu na vidpochinok i pereformuvannya Priblizno v cej zhe chas yiyi perejmenuvali na 1 shu parashutnu Zahoplennya Kritu prizvelo do kritichnogo oslablennya pozicij Velikoyi Britaniyi v basejni Seredzemnogo morya upershe z 1797 roku Krim togo ce buv odin z najbliskuchishih uspihiv povitryanodesantnih vijsk vzagali Ale Gitler zaboroniv nadali provoditi velikomasshtabni desanti vrahovuyuchi vtrati poneseni desantnikami V odnij zi svoyih rozmov z Kurtom Shtudentom Gitler skazav Krit pokazav sho dni parashutistiv zakinchilisya U rezultati elitni vijska opinilisya ne pri spravah i azh do kincya vijni voyuvali yak dobirna pihota Nimeckij parashutist z kulemetom MG 42 XI povitryanij korpus Radyansko nimeckij front 1943 Ostannya velika operaciya nimeckih povitryanodesantnih vijsk dala mogutnij poshtovh do narodzhennya analogichnih pidrozdiliv v inshih krayinah zokrema v Angliyi ta SShA de ranishe do cogo rodu vijsk stavilisya z prezirstvom 1941 1945 U period 1941 1945 nimci sformuvali 14 parashutnih divizij z 1 yi po 11 tu ta z 20 yi po 22 gu tri korpusnih komanduvannya ta navit komanduvannya 1 yi parashutnoyi armiyi a takozh dekilka okremih brigad bojovih grup i odnu improvizovanu diviziyu zmishanogo skladu stvorenu v Pivnichnij Africi 1943 roku yaki zdebilshogo yavlyali soboyu vzhe cilkom tradicijni zagalnovijskovi z yednannya slabko pristosovani dlya desantuvannya z povitrya U novij dlya sebe yakosti desantniki borolisya yak i ranishe vkraj nepohitno zasluzhivshi povazhne prizvisko zelenih diyavoliv yakim yih nagorodili anglijski ta amerikanski voyaki Nimeckij parashutist Kropivnickij Gruden 1943 Vidpovidnu povagu z boku nimeckih parashutistiv prodemonstruvala persha zh yihnya zustrich vich na vich z desantnikami protivnika Pid chas visadki britanskogo desantu v Tunisi deyaki britanci otrimali serjozni travmi ta buli vidrazu zahopleni nimcyami Zamist togo abi povoditisya z nimi yak togo vimagala osobliva direktiva Gitlera yaka pririvnyuvala bud yakogo inozemnogo vijskovosluzhbovcya yakij spuskavsya z parashutom do zlochincya j terorista ta pidlyagav negajnomu znishennyu nimecki desantniki nadali poranenim britancyam medichnu dopomogu zalishili zapasi yizhi vodi ta cigarok i peredali pid vartu Koli zh ohoronci vijskovosluzhbovci odniyeyi z tankovih divizij virishili bulo vikonati nakaz Gitlera ta rozstrilyati polonenih desantniki znovu vzyali uv yaznenih pid svij zahist Komandir desantnogo bataljonu pishov navit na te sho vidpraviv britanciv u tabir vijskovopolonenih v Italiyi prichomu u suprovidnih dokumentah nichogo ne govorilosya pro yihnyu nalezhnist do povitryanodesantnih vijsk Yak naslidok poraneni v Tunisi britanski desantniki viyavilisya yedinimi bijcyami povitryanodesantnih vijsk soyuznikiv yaki potrapili v polon i zalishilisya v zhivih Naprikinci lipnya 1942 dlya dij v Africi bula sformovana tak zvana brigada Ramke v skladi chotiroh posilenih bataljoniv yaki takozh nazivalisya bojovimi grupami Navesni 1943 roku iz zalishkiv brigadi Ramke bula stvorena 2 ga parashutna diviziya sho mala taku zh organizaciyu yak i 7 ma povitryana diviziya perejmenovana teper v 1 shu parashutnu diviziyu Pislya cogo nimecki strilci parashutisti znajshli sobi zastosuvannya lishe u veresni 1943 roku Ce bula ne velika desantna operaciya odnogo z yednannya a cilij ryad nevelikih sprav yaki stali neobhidnimi u zv yazku z visadkoyu desantu soyuznikiv u Siciliyi ta kapitulyaciyeyu Italiyi Navesni 1942 roku 7 ma diviziya sho vikoristovuvalasya yak zvichajna pihota pid chas blokadi Leningradu zaznala znachnih vtrat u tomu chisli j sered ostannih uchasnikiv zahoplennya Kritu ta bula vidpravlena na pivden Franciyi na pereformuvannya 1 sha parashutna diviziya yak vona stala teper nazivatisya perejshla pid pryamij kontrol verhovnogo komanduvannya j virushila do Italiyi de tak i ne zmogla pereshkoditi nastupu soyuznikiv vtrativshi do dev yati desyatih svogo osobovogo skladu 3 j ta 4 j yiyi polki buli peredislokovani spochatku na Siciliyu a dedali do kontinentalnoyi Italiyi dlya togo shob pereshkoditi visadci tam soyuznih vijsk na Salernskomu placdarmi 3 j parashutno desantnij polk brav uchast u cih bojovih diyah razom z inshimi chastinami 1 yi parashutnoyi diviziyi Odna bojova grupa 2 go parashutno pihotnogo polku vidrazu zh pislya kapitulyaciyi Italiyi atakuvala z povitrya stavku italijskogo verhovnogo komanduvannya u Monterotondo Druga bojova grupa raptovim udarom z povitrya zahopila ostriv Leros v Egejskomu mori a inshi zajnyali takozh ostriv Elbu Nimecki desantniki pered posadkoyu na bort Yu 52 Dodekaneska kampaniya Listopad 1943Desantniki z kulemetom MG 42 Siciliya 1943Nimeckij desantnik z Pancerfaustom Normandiya 1944 12 veresnya odna z rot 7 go polku pid chas provedennya operaciyi Dub razom iz zagonom komandos SS obershturmbanfyurera Otto Skorceni visadilisya na planerah u visokogirskomu rajoni Gran Sasso ta zvilnila Mussolini z uv yaznennya u gotelyu Kampo Imperatore 1 sha parashutna diviziya sho zalishilasya pislya boyiv pid Salerno v Italiyi rozgornulasya na liniyi Gustava Vtrativshi v boyah ta pid bombarduvannyami do dev yati desyatih svogo skladu desantniki utrimuvali monastir Monte Kassino do 17 travnya 1944 koli otrimali nakaz vidstupiti slidom za zalishkami inshih chastin 6 chervnya 1944 roku koli soyuzniki visadilisya u Normandiyi 3 tya ta 5 ta parashutni diviziyi buli perekinuti do Franciyi de 3 tya zajnyala poziciyi u Sen Lo a 5 ta mizh Mortanem i Arzhantanom Do 11 chervnya dlya posilennya oboroni Bresta zi Shidnogo frontu bula pidtyagnuta j 2 ga parashutna diviziya Pereformovana pislya normandskih boyiv vona potrapila v Rurskij kotel de borolasya do kapitulyaciyi Nimechchini v travni 1945 roku U grudni 1944 roku koli rezultat vijni buv uzhe virishenij i borotba velasya na nimeckih kordonah nimecki parashutisti povinni buli provesti she odnu j cogo razu ostannyu operaciyu Pid chas nastupu v Ardennah odna bojova grupa stvorena specialno dlya cogo vipadku otrimala zavdannya zajnyati prohodi cherez vazhkodostupnij girskij rajon Ejfel na dorogah Verv ye Malmedi j Ejpen Malmedi abi zabezpechiti prosuvannya z yednan 6 j tankovoyi armiyi SS yaka nastupala na Lyezh Tilki chverti vsiyeyi bojovoyi grupi sho viletila z rajonu Paderborna vdalosya dosyagti miscya visadki Cya nevelika grupa lyudej sho zagubilasya v lisah zapeklo borolasya tam protyagom cilih shistoh dniv doki ne zakinchilisya boyepripasi i prodovolstvo j soldati sami ne zmusheni buli rozsiyatisya Usogo v hodi Drugoyi svitovoyi vijni blizko 54 449 parashutistiv zaginulo ta blizko 8 000 zniklo bezvisti Za chasi Drugoyi svitovoyi vijni 134 desantniki buli udostoyeni zvannya kavaleriv Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 24 za uchast v operaciyah na Zahodi 27 za Kritskij desant Zi 134 osib 14 otrimali Licarskij hrest z dubovim listyam 5 z dubovim listyam ta mechami j 1 z dubovim listyam mechami ta diamantami Parashutna chastina vijsk SS U hodi Drugoyi svitovoyi vijni bulo zrobleno dekilka sprob stvoriti parashutnu chastinu vijsk SS Prichomu osnovnim poshtovhom dlya prijnyattya takogo rishennya posluzhila operaciya z poryatunku Mussolini voseni 1943 Povne najmenuvannya danogo pidrozdilu bulo 500 j parashutno desantnij bataljon SS nim SS Fallschirmjagerbatallion 500 Pershij komandir SS shturmbanfyurer Gerbert Gilgoffer U desant nabiralisya vinyatkovo dobrovolci u tomu chisli i z chisla vijskovosluzhbovciv SS zasudzhenih za disciplinarni vchinki Bataljon skladavsya z p yati rot tri pihotni rota vazhkoyi zbroyi j shtabna rota Zagalna chiselnist 1000 cholovik U listopadi 1943 osobovij sklad pristupiv do povitryanodesantnoyi pidgotovki v mistechku Matarushka Banya bilya Sarayevo i pislya zavershennya navchannya bataljon protyagom troh misyaciv brav uchast u boyah proti partizaniv na teritoriyi Yugoslaviyi Nimecki parashutisti U seredini kvitnya 1944 u bataljoni z yavivsya novij komandir SS gauptshturmfyurer Kurt Ribka j pochalasya pidgotovka do antipartizanskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi Hid konem Osnovna meta operaciyi znishennya shtabu partizanskogo ruhu v Yugoslaviyi j osobisto marshala Josipa Broz Tito Ce bula velika vijskova operaciya krim parashutistiv u nij brali uchast chastini 1 yi girsko pihotnoyi diviziyi 7 yi diviziyi SS Princ Ojgen 92 j pihotnij polk horvatska pihotna diviziya chastina z yednannya Brandenburg 800 Neobhidnist zastosuvannya desantu polyagala u tomu sho cil tobto shtab roztashovuvavsya u vazhko dostupnij miscevosti prichomu ukriplenij ta nasichenij partizanami Operaciya pochalasya 25 travnya 1944 Desantuvannya zdijsnyuvalosya dvoma hvilyami persha hvilya zagalna kilkist 314 cholovik visadzhuvalasya na parashutah i gotuvala placdarmi dlya posadki planeriv DFS 230 z desantom drugoyi hvili blizko 400 cholovik Ale operaciya ne dosyagla svoyeyi meti Shtab partizanskogo ruhu Yugoslaviyi uciliv Vtrati parashutistiv SS sklali 400 cholovik 29 chervnya 1944 bataljon buv perekinutij na Shidnij front Planuvalasya operaciya iz zahoplennya ostrova Aaland Zgodom cya operaciya bula skasovana Pislya cogo bataljon perevedenij pid Narvu do skladu 3 go tankovogo korpusu SS U Pribaltici bataljon uzyav aktivnu uchast u boyah Osobovij sklad zastosovuvavsya yak tankovij desant v atakah na shose Kaunas Vilnyus z metoyu prorivu do otochenogo u Vilnyusi 11 go armijskogo korpusu ta zabezpechennya jogo evakuaciyi Vazhki boyi na pidstupah do litovskoyi stolici u yakih brav uchast bataljon dozvolili nimcyam deblokuvati j vivesti vijska sho perebuvali tam Vtrati bataljonu buli velichezni u stroyu zalishalosya lishe blizko 90 cholovik Pislya dekilkoh dniv vidpochinku u veresni 1944 zalishki bataljonu brali uchast u boyah u rajoni mista Memelya Klajpeda z metoyu prizupinennya nastupu radyanskih vijsk 15 zhovtnya 1944 chastina osobovogo skladu cogo pidrozdilu pid komanduvannyam Otto Skorceni bula zadiyana v operaciyi Pancerfaust u rezultati yakoyi ugorskij regent admiral M Gorti buv zmishenij i Ugorshina zalishilasya soyuznikom rejha U grudni 1944 chastina pidrozdilu brala uchast v operaciyi Grejf v Ardennah znovu pid komanduvannyam O Skorceni Usogo v nij bralo uchast ponad 3 tisyachi esesivciv pereodyagnenih u porushennya mizhnarodnih pravil v amerikansku vijskovu formu Komanda bula zabezpechena tankami amerikanskimi vantazhivkami j dzhipami Yij stavilosya zavdannya vklinivshis u bojovi poryadki protivnika siyati paniku sered soyuznikiv i robiti diversijni akti Odnak dana operaciya ne mala istotnogo vplivu na hid vijskovih dij U berezni 1945 roku pislya Ardenn bataljon brav uchast u boyah na Oderskij dilyanci Shidnogo frontu u rajoni Shvedt Ceden Na ostannomu etapi vijni chastina fahivciv desantnikiv bataljonu bula zaluchena do pidgotovki osobovogo skladu diversijnih zagoniv proyektu Cepelin Osnovna zh chastina zalishkiv bataljonu bilasya v otochenomu Berlini Pri vidstupi vid radyanskih vijsk v zemli Meklenburg na zahid bataljon zdavsya v polon amerikancyam u rajoni Gagenova Memorial desantnikam yaki zaginuli pid chas boyiv u Italiyi 1943PidgotovkaPovitryanodesantna pidgotovka Dokladnishe Povitryanodesantna pidgotovka Navchannyu nimeckih desantnikiv navichkam parashutnih stribkiv nadavalosya velichezne znachennya Nedostatno proroblene j primitivne sporyadzhennya dlya stribkiv robilo neobhidnoyu osoblivo retelnu pidgotovku osobovogo skladu Osnovni prijomi zokrema prizemlennya vidpracovuvalisya v hodi trivaloyi sportivnoyi pidgotovki Ci trenuvannya razom z vivchennyam parashuta stanovili pochatkovij etap pidgotovki bijcya pislya chogo pochinavsya kurs vivchennya materialnoyi chastini ta navchannya ukladannyu parashuta Nadali soldativ pochinali trenuvati zdijsnennyu stribka z maketa litaka a takozh vivchali inozemni zrazki materialnoyi chastini Do momentu zavershennya ciyeyi chastini kursanti buli zobov yazani povnistyu opanuvati navichkami povodzhennya z parashutom Spochatku j soldati j oficeri gotuvalisya razom za identichnimi normativami ale zgodom zanyattya dlya oficeriv znachno uskladnilisya Velika uvaga pridilyalasya vihovannyu iniciativi v osobistogo ryadovogo skladu tomu sho ne viklyuchavsya povnij vihid zi stroyu v boyu vsih oficeriv ta unter oficeriv U cih umovah ryadovij povinen buv aktivno diyati za vlasnoyu iniciativoyu Zdijsnennya stribka z vijskovo transportnogo litaka Yu 52 Desantnikom sho mav pravo na nosinnya osoblivogo nagrudnogo znaka nim Fallschirmschutzenabzeichen vvazhavsya vijskovosluzhbovec sho projshov povnij kurs specialnoyi pidgotovki zdijsnivshi ne menshe shesti zalikovih stribkiv Pershij z nih vidbuvavsya poodinci z visoti 180 metriv Inshi buli grupovimi j provodilisya z vse nizhchih visot Vinchav kurs specialnoyi pidgotovki stribok vzvodu parashutistiv 36 cholovik z troh litakiv z visoti mensh nizh 120 metriv Pislya zavershennya desantuvannya pidrozdil negajno pristupav do vikonannya navchalnogo taktichnogo zavdannya Dlya pidtverdzhennya kvalifikaciyi bula neobhidna shorichna pereatestaciya Ale do 1944 roku u zv yazku z rizkim zrostannyam chiselnosti povitryanodesantnih vijsk zminoyu harakteru yihnih bojovih zavdan i vidsutnistyu mozhlivosti provedennya trivalogo trenuvannya osobovogo skladu taka kvalifikaciya stala prisvoyuvatisya vzhe usim soldatam i oficeram a takozh predstavnikam medichnogo yuridichnogo j administrativnogo personalu VPS sho zdijsnili u zhitti hocha b odin stribok z parashutom Osnashennya desantuZasobi desantuvannya Nimecki desantniki stribali z parashutami RZ 1 dosit prostimi za svoyeyu konstrukciyeyu Na pochatku 1940 roku na ozbroyennya PDV bula prijnyata vdoskonalena model RZ 16 sho zdobula shirokogo poshirennya a ostannim masovim parashutom stav vipushenij u 1941 roci RZ 20 Golovnim nedolikom nimeckih parashutiv bula vidsutnist mozhlivosti robiti bud yaki manevri pokinuvshi litak voni stavali pokirnoyu igrashkoyu vitriv ne buli zdatni kontrolyuvati ani misce prizemlennya ani jogo shvidkist ani polozhennya u yakomu voni pri comu opinyatsya Zapasni parashuti ne peredbachalisya Nedolikom nimeckoyi pidvisnoyi sistemi bula vidsutnist u desantnika mozhlivosti shvidko zvilnitisya vid yiyi lyamok pislya prizemlennya Ukraj uskladnenim bulo j gasinnya kupola pislya prizemlennya stropi pochinalisya na dosit velikij vidstani vid spini desantnika i dotyagnutisya do nih rukami bulo duzhe skladno Perevagoyu parashutiv RZ bulo primusove vidkrittya vityazhnim falom sho zabezpechuvalo tochnist momentu rozkrittya parashuta j znizhuvalo visotu vikidu i sho bulo vazhlivo zmenshuvalo majdanchik prizemlennya tomu sho zbroya sporyadzhennya j boyepripasi desantuvalisya okremo u vantazhnih kontejnerah U nimeckih PDV normalnoyu visotoyu desantuvannya vvazhavsya promizhok mizh 110 i 120 metrami Ale na Kriti v umovah silnoyi protidiyi PPO protivnika parashutisti vikidalisya j z visoti 75 metriv U comu vipadku kupol efektivno galmuvav padinnya parashutista ne bilsh nizh za 35 metriv vid zemli Zasobi dostavki Krim parashutiv osnovnim zasobom desantuvannya u nimeckih PDV stav planer DPS 230A Cya mashina bula rozroblena Nimeckim institutom doslidzhen bezmotornih polotiv Planer projshov viprobuvannya u 1937 roci a vzhe cherez rik pochavsya jogo serijnij vipusk dlya potreb parashutnih chastin DFS 230 yavlyav soboyu visokoplan Kolisne shasi bulo vidsutnye zamist nogo pid fyuzelyazhem kripilasya specialna posadkova lizha U deyakih vipadkah napriklad pri ataci na Eben Emal u travni 1940 go planer komplektuvavsya specialnim galmovim pristroyem za tipom lemesha sho montuvavsya u hvostovij chastini j rizko skorochuvav probig pri posadci DFS 230A osnashuvavsya ozbroyennyam 7 92 mm kulemet MG 15 vstanovlyuvavsya na vidkritij tureli j obslugovuvavsya odnim z desantnikiv Pilotuvav DFS odin lotchik 8 9 cholovik desantu rozmishalisya na vuzkih lavkah poperek kabini Do cili jogo dostavlyali na buksiri litaki Yu 52 pislya chogo yih vidchiplyuvali j voni planuvali na cil Z metoyu gasinnya shvidkosti na zemli vipuskavsya galmovij parashut Pid chas vijni povitryani sili virishili docilnim zaminiti jogo na bilshe doskonalu model yakoyu stav Go 242 Vin nis na bortu 21 parashutista Dlya zahistu buli 4 kulemeta MG 15 krim togo desantniki mogli strilyati z osobistoyi zbroyi kriz vikna u vantazhnij kabini U procesi ekspluataciyi planer zabezpechili 2 dvigunami tim samim pozbavivshi yih vid neobhidnosti vikoristannya litakiv buksiruvalnikiv Cyu model vikoristovuvali z 1942 roku do kincya vijni Vazhkij planer DFS 230Posadka desantu na vijskovo transportnij litak Yu 52 1943 U hodi pidgotovki do visadki v Angliyi operaciya Morskij lev sho ne vidbulasya peredbachalosya vikoristati desantnikiv dlya zahoplennya klyuchovih punktiv Ale yim za ocinkami analitikiv brakuvalo vazhkoyi zbroyi abi nadijno utrimati placdarm Z metoyu dostavki takoyi zbroyi buv rozroblenij planer gigant Me 321 vagoyu 40 tonn Vin mig perevoziti 88 mm zenitnu garmatu z tyagachem i osnovnij nimeckij tank T IV abo do 200 cholovik desantu Veli cej planer dva piloti Krim nih buli 2 strilci radist ta tehnik iz zavantazhennya Zlet zdijsnyuvavsya za dopomogoyu 8 raketnih priskoryuvachiv i zv yazki z troh vinishuvachiv Me 110 Ale cya gromizdka j nezgrabna konstrukciya tak i ne vvijshla u strij yak zasib dostavki desantu cherez skladnosti pilotuvannya ta nenadijnist Ale yak transportnij planer Me 321 vikoristovuvavsya v Africi ta pid Stalingradom Litaki desantnikiv Transportuvannya j vikid desantu provodivsya za dopomogoyu vijskovo transportnih litakiv Yu 52 rozroblenih she 1931 roku Zlitna vaga 10500 kg shvidkist 305 km god stelya 5500 m dalnist do 1200 km ekipazh 3 choloviki u desantnomu varianti 4 Na pochatku 30 h rokiv cya mashina bula osnovnim bombarduvalnikom Lyuftvaffe Desantnij variant poznachavsya literoyu F i nis na bortu 14 cholovik a takozh 37 mm garmatu abo motocikl pid fyuzelyazhem Usi mashini zabezpechuvalisya pristroyem dlya buksiruvannya planeriv Ozbroyennya skladalosya z 3 kulemetiv MG 15 Litak perebuvav u seriyi do 1944 roku usogo bulo vipusheno 3900 Yu 52 riznih modifikacij Do kincya vijni z metoyu zamini zastarilogo Yu 52 bula rozroblena transportna modifikaciya novogo bombarduvalnika nimciv Ne 111 Ne 111N 20 R 1 Zlitna vaga 15000 kg shvidkist 430 km god stelya 6700 m dalnist 1920 km ekipazh 4 5 cholovik i 16 parashutistiv na bortu Spravzhnoyu revolyuciyeyu mav stati Fa 223 pershij nacistskij vertolit Vin mig perevoziti 12 cholovik i girsko pihotnu garmatu Ale model bula nestijka u povitri tomu yiyi tak i ne vstigli vikoristati v realnij bojovij situaciyi Zbroya ta osobiste ekipiruvannyaStrilecka zbroya Desantuvalisya parashutisti lishe z osobistoyu zbroyeyu pistoletom Parabellum P08 neobhidnist chogo bula pov yazana z nevdaloyu konstrukciyeyu parashuta ta pidvisnoyi sistemi Use yihnye sporyadzhennya zbroya granati boyepripasi radiostanciyi ta aptechki perebuvali u specialnih desantnih kontejnerah pofarbovanih u bili kolori z chervonoyu smugoyu yaki skidali odnochasno z osobovim skladom Pislya prizemlennya boyec povinen buv yaknajshvidshe znajti pershij lipshij kontejner rozkriti jogo ta ozbroyitisya Neridko parashutisti buli zmusheni z pistoletami u rukah probivatisya cherez poziciyi protivnika do skinutih kontejneriv zi zbroyeyu tomu bez perebilshennya shvidke viyavlennya kontejneru bulo pitannyam zhittya ta smerti Krim pistoletu soldati pershih parashutnih chastin mali na ozbroyenni gvintivku Gew 33 40 cheskogo virobnictva Desantnij variant peredbachav nayavnist skladanogo derev yanogo priklada Gvintivka osnashuvalasya bagnetom U 1938 roci specialno dlya desantnikiv na ozbroyennya nadijshov pistolet kulemet MR 38 Zbroya bula zroblena z urahuvannyam vimog shodo kompaktnosti ta legkosti Cej zrazok stav nastilki vdalim sho vidrazu zh buv prijnyatij na ozbroyennya Vermahtom stavshi jogo svoyeridnim simvolom Takozh dlya desantnih vijsk bula rozroblena specialna avtomatichna gvintivka pid gvintivkovij patron 7 92 mm FG 42 sho postavlyalasya tilki do desantnih chastin i yavlyala soboyu faktichno legkij ruchnij kulemet Dlya posilennya vognevoyi mici na ozbroyenni buli ruchni ta stankovi kulemeti MG 34 sho vvazhayutsya najkrashimi za vsyu Drugu svitovu vijnu Bojova tehnika j vazhke ozbroyennya Z vazhkogo ozbroyennya u desantnikiv buli dosit originalni zrazki protitankovoyi rushnici 28 20 mm sPz Vikoristalisya voni na pochatku vijni ale zgodom buli znyati z ozbroyennya oskilki bronya tankiv stala dlya nih zanadto micnoyu Zastosovuvalisya j mortiri granatometi sho priyednuvalisya do gvintivok a takozh rancevi vognemeti Do kincya vijni stali shiroko zastosovuvatisya odnorazovi granatometi riznih zrazkiv takozh aktivno vikoristalisya pihotni 50 mm 81 mm ta 120 mm minometi Parashutni diviziyi buli shiroko osnasheni minometami legkoyu ta kompaktnoyu zbroyeyu Do seredini 1944 roku u kozhnij desantnij i sapernij roti za shtatom bulo po tri 80 mm minometi GrW 42 specialna versiya zvichajnogo 81 mm minometa s G W 34 dlya desantnih pidrozdiliv u rotah pidtrimki pri kozhnomu bataljoni po chotiri 120 mm sGr 42 a v minometnih rotah pri kozhnomu polku po dev yat sGr 42 Isnuvav takozh i minometnij bataljon divizionnogo pidporyadkuvannya u yakomu nalichuvalosya 36 120 mm minometiv Takim chinom kozhna parashutna diviziya mala 131 minomet kalibru 81 mm ta 63 kalibru 120 mm Artilerijski pidrozdili mali takozh specialni zrazki artilerijskih sistem 75 mm LG 40 ta 105 mm LG 40 rozrobleni G Kruppom i dorobleni firmoyu Rejnmetall a takozh 105 mm bezvidkatni garmati LG 42 pershi u sviti garmati podibnoyi sistemi Z metoyu konspiraciyi bezvidkatki zdobuli oficijne poznachennya legkih garmat Yihnya sut bula v tomu sho strumin porohovih gaziv pislya postrilu ne vpiravsya u kazennik a chastkovo abo povnistyu vihodiv nazad cherez specialni otvori otzhe viddacha bula majzhe vidsutnya Za rahunok ciyeyi sistemi vaga garmati znizilasya na 50 60 vidsotkiv i stanovila usogo 200 400 kg oskilki vidpala neobhidnist u protividkatnih pristosuvannyah Ce vidkrivalo nebacheni dosi mozhlivosti u dosyagnenni majzhe neobmezhenoyi mobilnosti v artileriyi serednih kalibriv i v yiyi zastosuvanni u PDV Ale buv j nedolik vihlopnij strumin sho mav veliku temperaturu ta stanoviv nebezpeku dlya bojovoyi obslugi garmati Nimecki parashutisti vedut vogon z 80 mm minometa GrW 42 Operaciya Overlord Cherven 1944Protitankova garmata Pak 35 36 Italiya 1943Nimecki parashutisti vedut vogon z 105 mm bezvidkatnoyi garmati LG 40 26 grudnya 1943Desantnik z avtomatichnoyu gvintivkoyu FG 42 Franciya 1944 Zi zvichajnih artilerijskih sistem najbilshe poshirennya oderzhali 75 mm girski garmati Geb 36 z rozbirnim lafetom Vinishuvachi tankiv mali u svoyemu rozporyadzhenni 37 mm protitankovi garmati Rak 35 36 i polegshenij parashutnij variant 50 mm garmati Rak 38F Zenitne ozbroyennya skladalosya perevazhno z parashutnogo variantu 20 mm garmati FlaK 38 sho vidriznyavsya vid bazovogo zrazka nayavnistyu polegshenogo skladnogo lafetu z krugovim obstrilom Krim neyi vikoristalasya 20 mm shvidkostrilna garmata MG 151 20 Usi ci sistemi dostavlyalisya u til protivnika posadochnim sposobom na zovnishnij pidvisci pid fyuzelyazhem trimotornogo transportnika Yu 52 Osnovnim nedolikom nimeckih povitryano desantnih vijsk bula yihnya nedostatnya navit dlya togo chasu mobilnist Yihnim yedinim transportom buv motocikl BMW R75 z kolyaskoyu ta jogo napivgusenichna modifikaciya Vvazhalosya sho parashutisti vidrazu visadyatsya u potribnomu rajoni zahoplyat jogo ta dochekayutsya pidkriplennya Tomu u deyakih situaciyah napriklad na Kriti de parashutisti diyali samostijno yim dovodilosya koristuvatisya trofejnim transportom dlya dosyagnennya hocha b minimalnoyi mobilnosti Ekipiruvannya Dlya parashutistiv buv vvedenij specialnij zrazok stalevogo sholoma hocha spochatku u PDV vikoristovuvalisya zvichajni armijski stalevi sholomi M35 Oskilki velika vaga cih zrazkiv ne zadovolnyala komanduvannya VPS nezabarom parashutisti otrimali na ozbroyennya stalevij sholom M38 konstrukciyi inzhenera Gajslera z majzhe povnistyu zrizanimi polyami Na pochatku vijni sholomi farbuvalisya u siro blakitni kolori j prikrashalisya z pravogo boku nacionalnim trikolirnim shitkom a z livogo zobrazhennyam orla VPS u poloti Zgodom demaskuyuchi emblemi znikli Vijskovij odnostrij Osnovnim predmetom polovoyi formi odyagu stali specialno rozrobleni stribkovi kombinezoni Spochatku voni priznachalisya vinyatkovo dlya vikonannya stribkiv z parashutom yih nadyagali poverh mundiriv i sporyadzhennya abi yihni vistupayuchi detali ne zavazhali vilnomu rozkrittyu kupola Zgodom kombinezon peretvorivsya she j u zruchnij i praktichnij element bojovogo odyagu a jogo tkaninu stali farbuvati u kamuflovani kolori U 1930 ti roki ta vidrazu pislya pochatku Drugoyi svitovoyi u parashutnih chastinah zastosovuvali dva rizni tipi kombinezoniv armijskij Knochensack mishok dlya kostej rozroblenij dlya parashutnogo bataljonu suhoputnih vijsk i tak zvanij pershij zrazok stvorenij dlya desantnikiv VPS Maskuvalnij odyag dopovnyuvavsya specialnimi chohlami na stalevi sholomi Vzhe pid chas rejdu na Eben Emal bijci nosili na sholomah mater yani protiblimovi sitki Vijskove zvannya parashutista odyagnutogo u kombinezon mozhna bulo viznachiti za narukavnimi znakami rozriznennya u viglyadi kombinacij yasno sirih smuzhok i ptashok zapozichenim u lotchikiv Unter oficeri v chini do ober feldfebelya nosili na nih odnu chotiri ptashki vidpovidno u shtabs feldfebelya pid nimi nanosilasya chotirikutna zirochka Lejtenant ober lejtenant i gauptman vidriznyalisya odniyeyi troma ptashkami z vuzkoyu gorizontalnoyu smuzhkoyu pid nimi a starshi oficeri z dvoma smuzhkami Generalski znaki buli zhovtimi odna tri ptashki z odniyeyu smuzhkoyu Kurt Shtudent pislya prisvoyennya jomu zvannya general polkovnika aviaciyi nosiv sini ovalni znaki z vishitim zolotavim zobrazhennyam orla VPS zi svastikoyu u lapah ukladenim u vinok U nimeckih povitryano desantnih vijskah vikoristalosya dva osnovnih zrazki vzuttya dlya stribkiv z visokimi gomilkami Ranni varianti vigotovlyalisya z yakisnoyi chornoyi shkiri z zernistoyu strukturoyu ta mali bichne shnuruvannya pizni zrazki vzuttya otrimali temno korichnevi kolori pid vidtinok shkiryanogo sporyadzhennya Lyuftvaffe Zimovij odyag mistiv u sobi v yazani svetri sho nadivalisya pid polovi kurtki a takozh specialni stobani kostyumi Golovnimi uborami yakimi koristalisya desantniki buli siro blakitni suknyani pilotki vijskovo povitryanih sil sho z 1943 roku stali vitisnyatisya yedinim polovim kepi VPS takozh siro blakitnih koloriv Parashutisti vijsk SS nosili odyag svogo rodu vijsk dopovnenij desantnimi sholomami ta stribkovimi kombinezonami a takozh nosili j esesivskij kamuflovanij odyag z dribnoplyamistim malyunkom Vidznaki Nimecki parashutisti mali duzhe bagatij nabir riznih emblem znakiv vidznaki bojovih znakiv tosho Dzherelo nimeckih PDV polk General Gering pislya jogo perevedennya do skladu VPS u 1935 roci nosiv sinyu strichku bez okantovok z vishitim gotichnim napisom GENERAL GORING Najbilsha zh riznomanitnist yak i v inshih rodah vijsk sposterigalasya sered nagrudnih znakiv yaki nosilisya na livij kisheni nizhche ordenskih hrestiv 1 go klasu yaksho taki buli Do chisla nagrudnih znakiv PDV nalezhat kvalifikacijni znachki parashutistiv sho vinikli vidrazu pislya stvorennya pershih regulyarnih desantnih chastin u seredini 30 h rokiv Do nih nalezhat znak strilcya parashutista VPS i znak strilcya parashutista suhoputnih vijsk sho vruchavsya tilki soldatam i oficeram bojovih chastin yaki projshli kurs pidgotovki j zdijsnili shist zalikovih stribkiv Pershij znak buv uvedenij u listopadi 1936 roku drugij u chervni 1937 go Pislya pochatku aktivnoyi uchasti parashutistiv yak elitnoyi pihoti u polovih boyah yim pochali vruchati stvorenij za iniciativoyu Geringa 31 bereznya 1942 roku znak uchasnika nazemnih boyiv VPS Abi zasluzhiti cyu vidznaku vijskovosluzhbovec mav vzyati uchast u troh boyah Zgodom u zv yazku z trivalim harakterom vijni u nizhnij chastini znaka z yavilisya tablichki z nomerami 25 50 75 i 100 sho svidchili pro uchast vlasnika u vidpovidnomu chisli boyiv Parashutisti esesivci nosili tradicijni chorni petlici z runami SS i pogoni z bilim pihotnim kantom Parashutnij bataljon vijsk SS nosiv takozh svoyu strichku sho mala chorne pole zi sriblyastoyu okantovkoyu Na strichci pryamoyu latiniceyu vivodivsya napis nim SS FALLSCHIRMJAGER yaku zgodom zminili na nim SS FALLSCHIRMREGIMENT Div takozhPovitryanodesantni formuvannya krayin svitu Povitryanodesantni vijska Nimechchini Povitryanodesantni vijska Italiyi Povitryanodesantni vijska SShA Britanski komandos Povitryanodesantni formuvannya Velikoyi Britaniyi Povitryanodesantni vijska Franciyi Povitryanodesantni vijska YaponiyiVideoFallschirmjager Abgeschmiert aus 100 Metern pisnya nimeckih parashutistiv chasiv Drugoyi svitovoyi Fallschirmjagers Fallschirmjager Paratroopers Fallschirmjager lied German paratrooper song Fallschirmjager Rot scheint die SonnePrimitkiDoslivno Parashutno pihotni vijska Nimechchini nim vid nim Fallschirm parashut ta nim Jager pihotinec yeger mislivec Nenahov Yu Vojska specnaznacheniya vo vtoroj mirovoj vojne Mn Harvest M ACT 2000 ros Arhiv originalu za 23 sichnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2011 Prof Hejdte Parashyutnye vojska vo Vtoroj mirovoj vojne ros general polkovnik Kurt Shtudent general lejtenant Genrih Trettner obersti Karl Gajnc Bekker Valter Gerike Erih Pitchonka oberst lejtenanti Rejngard Egger Franc Grassmel Fridrih fon der Gejdte Rudolf Rennekke Gerhard Shirmer majori Kurt Groshke Gajnc Meyer Rudolf Vitcig generali parashutnih vijsk Ojgen Majndl i Rihard Gajdrih general majori Lyudvig Gajlman Erih Valter Gans Kroh ta Karl Lotar Shulc general parashutnih vijsk German Bernhard RamkeLiteraturaNenahov Yu Yu Vozdushno desantnye vojska vo vtoroj mirovoj vojne Mn Literatura 1998 480 s Enciklopediya voennogo iskusstva ISBN 985 437 361 4 ros Lt Gen Edward M Flanagan Jr USA Ret A Combat History of American Airborne Forces New York Ballantine Books 2003 ISBN 0 89141 688 9 angl Kozlov A Parashyutnye vojska Germanii 1939 1945 g M Vostochnyj front 1996 32 s ros Lipatov P Luftwaffe Obmundirovanie znaki razlichiya snaryazhenie i oruzhie Voenno Vozdushnyh Sil Germanii 1935 1945 g M Rejtar 1996 48 s ros Bryus Kverri Germanskie parashyutisty 1939 1945 M AST Astrel 2003 S 62 ros N Tomas P Ebbot Nemeckaya armiya vo Vtoroj mirovoj vojne 1939 1945 M AST Astrel 2004 370 s ros Miller D Kommandos Formirovanie podgotovka vydayushiesya operacii specpodrazdelenij Mn Harvest 1999 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Povitryanodesantni vijska Tretogo RejhuU S World War II intelligence report on Fallschirmjager angl Weapons and equipment of the Fallschirmjager angl hist2004 angl GermanParatrooper org angl angl WW2 uniform of the fallschirmjager angl Fallschirmjager 1 Parachute Division angl angl nim Istoriya VDV Germaniya ros ros Deutsche Fallschirmjager perelik literaturi prisvyachenij Fallschirmjager