Ґріммів закон

Ґрі́ммів зако́н (також «зако́н Ра́ска — Ґрі́мма», «пе́рший пересу́в при́голосних», «Ра́скове пра́вило») — фонетичний закон у прагерманській мові, що полягав у зміні прагерманських змичних приголосних. Явище пересуву 1814, можливо, 1818 року відкрив Расмус Раск, а 1822 року Я. Ґрімм, виправивши Расмусові помилки, у книзі «Німецька граматика» (нім. Deutsche Grammatik) довів систему переходу до досконалості, додавши нових змін. Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].

Якоб Ґрімм

Расмус Раск

	Праіндоєвропейська мова	Ґріммів закон	Прагерманська
	Губні		Зубні		Велярні	Лабіовелярні	Губні	Зубні	Велярні	Лабіовелярні
Глухі проривні	p	t	k	kʷ	→	f	þ	x (h)	xʷ (hʷ)	Глухі фрикативні
Дзвінкі проривні	b	d	g	gʷ		p	t	k	kʷ	Глухі проривні
Дзвінкі придихові	bʰ	dʰ	gʰ	gʷʰ		β [b]	ð [d]	ɣ [g]	ɣʷ [gʷ]	Дзвінкі фрикативні (проривні)

Суть

Суть пересуву змичних можна представити так:

• індоєвропейським дзвінким змичним придиховим відповідають германські дзвінкі фрикативні:
  • пра-і.є. *bʰ > прагерм. *β > *b;
  • пра-і.є. *dʰ > прагерм. *ð > *d;
  • пра-і.є. *gʰ > прагерм. *ɣ > *g;
  • пра-і.є. *gʰʷ > прагерм. *ɣʷ > *gʷ.
• індоєвропейським дзвінким змичним відповідають германські глухі змичні:
  • пра-і.є. *b > прагерм. *p;
  • пра-і.є. *d > прагерм. *t;
  • пра-і.є. *g > прагерм. *k;
  • пра-і.є. *gʷ > прагерм. *kʷ.
• індоєвропейським глухим змичним відповідають германські глухі фрикативні:
  • пра-і.є. *p > прагерм. *f;
  • пра-і.є. *t > прагерм. *þ;
  • пра-і.є. *k > прагерм. *h;
  • пра-і.є. *kʷ > прагерм. *hʷ.

Приклади звукових змін

Нижче наведено приклади Ґріммового закону на початку слів:

• пра-і.є. *bʰ > прагерм. *β > *b:
  • пра-і.є. *bʰrāter «брат» > лат. frāter, але англ. brother;
  • пра-і.є. bʰibʰru- «бобер» > лат. fiber, але англ. beaver;
  • пра-і.є. *bʰlē «дути» > лат. flāre, але англ. blow;
  • пра-і.є. *bʰreg- «ламати» > лат. fra(n)go, але англ. break;
  • пра-і.є. *bʰudʰ- «низ» > лат. fundus, але англ. bоttom;
  • пра-і.є. *bʰāgo- «бук» > лат. fāgus, але англ. beеch;
  • пра-і.є. *bʰag- «смажити, пекти» > грец. phōgein, але англ. bake.
• пра-і.є. *dʰ > прагерм. *ð > *d:
  • пра-і.є. dʰeigʰ «тісто, ліпити» > лат. fi(n)gere, але англ. dough;
  • пра-і.є. dʰwer- «двері» > лат. foris, але англ. door;
  • пра-і.є. dʰē- «робити, виконувати» > грец. thē-, але англ. do;
  • пра-і.є. dʰugʰətēr «дочка» > грец. thugatēr, але англ. daughter.
• пра-і.є. *gʰ > прагерм. *ɣ > *g:
  • пра-і.є. gʰordʰo- «двір» > лат. hortus, але давн-англ. geard;
  • пра-і.є. gʰosti- «гість» > лат. hostis, але англ. guest;
  • пра-і.є. gʰomon- > лат. homo, але англ. gome (заст.);
  • пра-і.є. gʰol- «жовч» > грец. chole, але англ. gall;
  • пра-і.є. gʰed- «брати» > лат. (pre)he(n)dere, але англ. get;
  • пра-і.є. gʰaido- «коза» > лат. haedus, але англ. gоat.
• пра-і.є. *b > прагерм. *p:
  • пра-і.є. abel- «яблуко» > укр. яблуко, але англ. аpple.
• пра-і.є. *d > прагерм. *t:
  • пра-і.є. dwō «два» > лат. duo, ісп. dos, укр. два, але англ. two;
  • пра-і.є. dent- «зуб» > лат. dentis, але англ. tooth.
• пра-і.є. *g > прагерм. *k:
  • пра-і.є. genu «коліно» > лат. genu, але англ. knee;
  • пра-і.є. аgro- «поле» > лат. ager, але англ. аcre.
• пра-і.є. *p > прагерм. *f:
  • пра-і.є. *pisk «риба» > лат. pisces, ісп. pesco, італ. pesce, але (давн-англ. fisc >) англ. fish;
  • пра-і.є. *peter «батько» > лат. pater, ісп. padre, фр. père, скр. pitar ^IAST, але англ. father;
  • пра-і.є. *pel «шкіра» > лат. pellis, але англ. felt;
  • пра-і.є. *pur- «вогонь» > грец. pyr-, але англ. fire;
  • пра-і.є. *portu- «прохід» > лат. portus, але англ. ford;
  • пра-і.є. *pulo- «птаха» > лат. pullus, але англ. fowl;
  • пра-і.є. *ped- «нога, ступня» > лат. pes / ped(em), ісп. pie, фр. pied, грец. pod-, pos-, але англ. foot.
• пра-і.є. *t > прагерм. *þ:
  • пра-і.є. *treyes «три» > ісп. tres, фр. trois, грец. trios, укр. три, скр. trayas ^IAST, але англ. three;
  • пра-і.є. *ters- «спрага, сухий» > лат. torrere, але англ. thirst;
  • пра-і.є. *tonuh- «шумний» > лат. tonare, але англ. thunder;
  • пра-і.є. *tu «ти» > лат. tu, ісп. tu, фр. tu, укр. ти, але давн-англ. thou;
  • пра-і.є. *tum- «товстий, жирний» > лат. tumere, але англ. thumb;
• пра-і.є. *k > прагерм. *h:
  • пра-і.є. *korn- «ріг» > лат. cornu, але англ. horn;
  • пра-і.є. *kap- «мати, хватати» > лат. capere, але англ. have, heave;
  • пра-і.є. *kerd- «серце» > лат. cor, cordis, ісп. corazón, фр. cœur,, укр. серце, але англ. heart;
  • пра-і.є. *ker- «звір, олень» > лат. cervus, але англ. hart;
  • пра-і.є. *kel- «покривати» > лат. celare, але англ. hall, hell;
  • пра-і.є. *kemtom «тисяча» > лат. centum, ісп. ciento, фр. cien, скр. satem ^IAST, але англ. hundred.
• пра-і.є. *kʷ > прагерм. *hʷ:
  • пра-і.є. *kʷod «що» > лат. quod, але (давн-англ. hwaet >) англ. what.

Винятки

Винятки з Ґріммового закону становлять такі випадки:

• індоєвропейські глухі проривні не перетворюються на щілинні, якщо їм передує щілинний [s]:
  • пра-і.є. *st > прагерм. *st, наприклад: лат. est, гот. ist;
  • пра-і.є. *sp > прагерм. *sp, наприклад: лат. spuere, гот. speiwan;
  • пра-і.є. *sk > прагерм. *sk, наприклад: лат. scindere, гот. skaidan.
• у сполуці двох проривних перший стає щілинним, а другий – ні:
  • пра-і.є. *pt > прагерм. *ft, наприклад: лат. captus, гот. hafts;
  • пра-і.є. *kt > прагерм. *ht, наприклад: лат. octo, гот. autau.

Хронологія

Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н.е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].

Дія закону мала місце до германської акцентуаційної зміни, тобто до того, як наголос було зафіксовано на початку всіх слів.

Причини пересуву

Психологічна теорія

Я. Ґрімм пов'язував пересув приголосних зі схильністю германців до зміни місця проживання, тобто з їхньою етнопсихологією. Він убачав у переході дзвінких («слабких») звуків у глухі («сильні») прояв сміливості та гордості давніх германців. Звичайно, що таку гіпотезу прийнято вважати «наївною», «антинауковою», подекуди навіть «шовіністичною».

Джерела

• Lyle Campbell. Historical linguistics. An Introduction. — Cambridge, Massachusetts : The MIT Press, 1998. — С. 46-47. — ISBN 0-262-53159-3.
• Левицький В.В. Основи германістики. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 209. — ISBN 966-8609-66-2.

Примітки

1. . Encyclopedia Britannica (Англійською). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. 
2. Михаленко, Алексей. (Російською). Интересная лингвистика. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. 
3. Пиперски, Александр (30.05.2017). . ПостНаука (Російською). Архів оригіналу за 18 березня 2018. 
4. (Англійською). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 19 березня 2018. 
5. . Encyclopedia Britannica (Англійською). Архів оригіналу за 18 березня 2018. 
6. Арсеньева М. Г.; Балашова С. П.; Берков В. П.; Соловьёва Л. Н (2006). (Російською). Москва. с. 57–58. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. 
7. . Dr. Wheeler's Website (Англійською). Архів оригіналу за 28 квітня 2018. 
8. (Англійською). Архів оригіналу за 8 січня 2010. Процитовано 19 березня 2018. 
9. (Англійською). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 19 березня 2018.