www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юліан Романчук У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романчук Lib Народився 24 лютого 1842 1842 02 24 с Крил

Юліан Романчук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романчук.

Юліан Романчук
Юліан Романчук
Народився 24 лютого 1842(1842-02-24)
с. Крилос, нині Галицький район
Помер 22 квітня 1932(1932-04-22) (90 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина →  ЗУНР
Національність українець
Діяльність громадський діяч, педагог, письменник, журналіст
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Мова творів українська
Партія Українська Національно-Демократична Партія
Діти Романчук Тит Юліанович
 Юліан Романчук у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Юліян (Юліа́н) Семенович Романчу́к (24 лютого 1842, с. Крилос, нині Галицький район— 22 квітня 1932, Львів)— довголітній політичний провідник галицьких українців, визначний громадський та культурно-освітній діяч (педагог, письменник, журналіст, видавець).

Член-засновник материнського товариства «Просвіта» (1868) та довголітній його голова (1896—1906), один із засновників НТШ (1873), «Рідної школи» (1881), Учительської Громади (другий голова, згодом почесний член).

Батько та дід художників Тита й Антона Романчуків.

Біографія Редагувати

Народився 24 лютого 1842 року в с. Крилос (Станиславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Галицький район, Івано-Франківська область, Україна) в родині вчителя. Закінчив Львівський університет.

1863–1900— був гімназіальним учителем (класична філологія) у Львові, де мешкав до смерті. Разом з О. Барвінським упорядкував і видав український фонетичний правопис.

Член-засновник материнського товариства «Просвіта» (1868) та довголітній його голова (1896—1906), один із засновників НТШ (1873), «Рідної школи» (1881), Учительської Громади (другий голова, згодом почесний член).

Засновник і видавець газети «Батьківщина» (1879), співзасновник і співробітник «Діла» (1880), місячника Ruthenische Revue (Ukrainische Rundschau) у Відні.

1884— почав активізувати діяльність за реформування системи освіти задля збільшення шкіл, з українською мовою навчання.

Юліан Романчук (сидить) з Левом Левицьким (ліворуч) та Олександром Колессою (праворуч)

1883–1895 — посол до Галицького сейму (з 1889 — голова Українського Сеймового Клубу («Руського клубу»), до виходу з нього 24 травня 1894 року).

1885 — ініціатор і співзасновник Народної Ради. 1890 року став одним із творців так званої «нової ери», в опозиції до якої став 1894 року.

1891—1897 і 1901—1918 — посол до австрійського парламенту (1907—1910, 1916—1917 голова Української Парламентарної Репрезентації, з 1910 віце-президент парламенту).

1899 — співзасновник Національно-Демократичної Партії (до 1907 її голова).

Під час Першої світової війни — голова Українського Допомогового Комітету і Української Культурної Ради у Відні.

7 листопада 1916 — парламентські клуби націонал-демократичної і радикальної партій саморозпустилися, натомість утворили одноцільну парламентську організацію всіх українських послів Галичини; головою обрано Ю. Романчука, заступниками Лева Бачинського та Євгена Петрушевича, секретарем Льонґина Цегельського.

1918 — делегат Української Національної Ради ЗУНР.

10 листопада 1918 — Ю. Романчук заприсягнув у Львові членів Державного Секретаріату ЗУНР.

По відданні 1923 року Радою Амбасадорів Антанти Галичини Польщі прийняв на площі св. Юра від тисячних мас присягу на вірність українській державності.

Могила Юліана Романчука

Як сеньйор галицьких політичних і громадських діячів Романчук користувався загальною пошаною серед українського громадянства, мав великий вплив на розвиток політичного, громадського і культурно-освітнього життя. У 1900—1910 разом з Євгеном Олесницьким і Костем Левицьким був членом фактичного політичного проводу галицьких українців. У 1920-х роках очолював скликувану для політичних консультацій «Раду Сеньйорів».

Помер у Львові , похований на 69 полі Личаківського цвинтаря.

Літературна діяльність Редагувати

Редактор місячних книжечок і календарів «Просвіти», упорядник виданих 1879 року шкільних підручників (української читанки для народних і середніх шкіл), у які разом з Олександром Барвінським увів 1890 року фонетичний правопис, з 1899 — також у популярні видавництва «Просвіти». Підтримував активні зв'язки з українськими письменниками й громадськими діячами у центрі та на сході України. У 1903 репрезентував галичан на відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві.

Редактор збірника творів українських класиків під назвою «Руська письменність». Автор та укладач підручників «Читанка для низших кляс середніх шкіл» і «Руська читанка для четвертого класу народніх шкіл» (1879).

Видавець-редактор творів Тараса Шевченка в Галичині — «Поезії» (1902), «Твори» (I—II, 1907), «Кобзар» (1914), дослідник текстів Шевченкових поезій, автор літературно-критичних статей, ініціатор видання «Просвітою» бібліотеки українських класиків «Руська Письменність» і видавець-редактор 23 її томів у 1904—1920 роках.

Іван Франко та Юліян Романчук Редагувати

Львівська газета «Діло» опублікувала статтю Ю. Романчука «Смутна поява» після публікації в іншій львівській польськомовній газеті передмови Івана Франка до свого твору. У відповідь поет написав вірш «Сідоглавому».

Вшанування Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 377.
    d:Track:Q62416080
  2. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 175.
  3. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013. 
  4. Горак Я. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (Климович) // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 236. — ISBN 978-966-914-034-0.
  5. Іван Франко. Гримить.— К.: Радянська школа, 1986.— 671 с., іл.— С. 626
  6. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanchuk Lib Yulian RomanchukYulian RomanchukNarodivsya 24 lyutogo 1842 1842 02 24 s Krilos nini Galickij rajonPomer 22 kvitnya 1932 1932 04 22 90 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina ZUNRNacionalnist ukrayinecDiyalnist gromadskij diyach pedagog pismennik zhurnalistAlma mater LNU imeni Ivana FrankaMova tvoriv ukrayinskaPartiya Ukrayinska Nacionalno Demokratichna PartiyaDiti Romanchuk Tit Yulianovich Yulian Romanchuk u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahYuliyan 2 Yulia n Semenovich Romanchu k 24 lyutogo 1842 s Krilos nini Galickij rajon 22 kvitnya 1932 Lviv dovgolitnij politichnij providnik galickih ukrayinciv viznachnij gromadskij ta kulturno osvitnij diyach pedagog pismennik zhurnalist vidavec Chlen zasnovnik materinskogo tovaristva Prosvita 1868 ta dovgolitnij jogo golova 1896 1906 odin iz zasnovnikiv NTSh 1873 Ridnoyi shkoli 1881 Uchitelskoyi Gromadi drugij golova zgodom pochesnij chlen Batko ta did hudozhnikiv Tita j Antona Romanchukiv Zmist 1 Biografiya 2 Literaturna diyalnist 3 Ivan Franko ta Yuliyan Romanchuk 4 Vshanuvannya 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 24 lyutogo 1842 roku v s Krilos Stanislavivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Galickij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina v rodini vchitelya Zakinchiv Lvivskij universitet 1863 1900 buv gimnazialnim uchitelem klasichna filologiya u Lvovi de meshkav do smerti Razom z O Barvinskim uporyadkuvav i vidav ukrayinskij fonetichnij pravopis Chlen zasnovnik materinskogo tovaristva Prosvita 1868 ta dovgolitnij jogo golova 1896 1906 odin iz zasnovnikiv NTSh 1873 Ridnoyi shkoli 1881 Uchitelskoyi Gromadi drugij golova zgodom pochesnij chlen Zasnovnik i vidavec gazeti Batkivshina 1879 spivzasnovnik i spivrobitnik Dila 1880 misyachnika Ruthenische Revue Ukrainische Rundschau u Vidni 1884 pochav aktivizuvati diyalnist za reformuvannya sistemi osviti zadlya zbilshennya shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya 2 nbsp Yulian Romanchuk sidit z Levom Levickim livoruch ta Oleksandrom Kolessoyu pravoruch 1883 1895 posol do Galickogo sejmu 3 z 1889 golova Ukrayinskogo Sejmovogo Klubu Ruskogo klubu 2 do vihodu z nogo 24 travnya 1894 roku 4 1885 iniciator i spivzasnovnik Narodnoyi Radi 1890 roku stav odnim iz tvorciv tak zvanoyi novoyi eri v opoziciyi do yakoyi stav 1894 roku 1891 1897 i 1901 1918 posol do avstrijskogo parlamentu 1907 1910 1916 1917 golova Ukrayinskoyi Parlamentarnoyi Reprezentaciyi z 1910 vice prezident parlamentu 1899 spivzasnovnik Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi do 1907 yiyi golova Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni golova Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu i Ukrayinskoyi Kulturnoyi Radi u Vidni 7 listopada 1916 parlamentski klubi nacional demokratichnoyi i radikalnoyi partij samorozpustilisya natomist utvorili odnocilnu parlamentsku organizaciyu vsih ukrayinskih posliv Galichini golovoyu obrano Yu Romanchuka zastupnikami Leva Bachinskogo ta Yevgena Petrushevicha sekretarem Longina Cegelskogo 1918 delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR 10 listopada 1918 Yu Romanchuk zaprisyagnuv u Lvovi chleniv Derzhavnogo Sekretariatu ZUNR Po viddanni 1923 roku Radoyu Ambasadoriv Antanti Galichini Polshi prijnyav na ploshi sv Yura vid tisyachnih mas prisyagu na virnist ukrayinskij derzhavnosti nbsp Mogila Yuliana RomanchukaYak senjor galickih politichnih i gromadskih diyachiv Romanchuk koristuvavsya zagalnoyu poshanoyu sered ukrayinskogo gromadyanstva mav velikij vpliv na rozvitok politichnogo gromadskogo i kulturno osvitnogo zhittya U 1900 1910 razom z Yevgenom Olesnickim i Kostem Levickim buv chlenom faktichnogo politichnogo provodu galickih ukrayinciv U 1920 h rokah ocholyuvav sklikuvanu dlya politichnih konsultacij Radu Senjoriv Pomer u Lvovi pohovanij na 69 poli Lichakivskogo cvintarya Literaturna diyalnist RedaguvatiRedaktor misyachnih knizhechok i kalendariv Prosviti uporyadnik vidanih 1879 roku shkilnih pidruchnikiv ukrayinskoyi chitanki dlya narodnih i serednih shkil u yaki razom z Oleksandrom Barvinskim uviv 1890 roku fonetichnij pravopis z 1899 takozh u populyarni vidavnictva Prosviti Pidtrimuvav aktivni zv yazki z ukrayinskimi pismennikami j gromadskimi diyachami u centri ta na shodi Ukrayini U 1903 reprezentuvav galichan na vidkritti pam yatnika Ivanu Kotlyarevskomu v Poltavi Redaktor zbirnika tvoriv ukrayinskih klasikiv pid nazvoyu Ruska pismennist Avtor ta ukladach pidruchnikiv Chitanka dlya nizshih klyas serednih shkil i Ruska chitanka dlya chetvertogo klasu narodnih shkil 1879 Vidavec redaktor tvoriv Tarasa Shevchenka v Galichini Poeziyi 1902 Tvori I II 1907 Kobzar 1914 doslidnik tekstiv Shevchenkovih poezij avtor literaturno kritichnih statej iniciator vidannya Prosvitoyu biblioteki ukrayinskih klasikiv Ruska Pismennist i vidavec redaktor 23 yiyi tomiv u 1904 1920 rokah Ivan Franko ta Yuliyan Romanchuk RedaguvatiLvivska gazeta Dilo opublikuvala stattyu Yu Romanchuka Smutna poyava pislya publikaciyi v inshij lvivskij polskomovnij gazeti peredmovi Ivana Franka do svogo tvoru U vidpovid poet napisav virsh Sidoglavomu 5 Vshanuvannya RedaguvatiVulicya Yuliyana Romanchuka u Lvovi ranishe Yana Zamojskogo 6 Primitki Redaguvati Lichakivskij nekropol S 377 d Track Q62416080 a b v Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 175 Aleksander Stefanovich Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 Dyilo 7 06 1913 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 27 listopada 2013 Gorak Ya Vahnyanin Anatol Natal Klimentovich Klimovich Frankivska enciklopediya v 7 t redkol M Zhulinskij Ye Nahlik A Shvec ta in Lviv Svit 2016 T 1 A Zh nauk red i uporyad Ye Nahlik peredmova M Zhulinskij Ye Nahlik S 236 ISBN 978 966 914 034 0 Ivan Franko Grimit K Radyanska shkola 1986 671 s il S 626 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 276 s mapa pol Dzherela ta literatura RedaguvatiArtimishin P Solyar I Romanchuk Yulian Semenovich Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 346 347 ISBN 978 966 2067 65 1 Girich I Romanchuk Yulian Semenovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 642 ISBN 978 966 611 818 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Zhadko V uporyadnik Enciklopediya Cherkashina K 2010 S 754 Melenchuk O Shevchenkovi ideyi v zhitti i tvorchosti Yuliana Romanchuka O Melenchuk Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu Ser Filologiya 2018 33 T 1 Odesa Mizhnarodnij gumanitarnij universitet 2018 S 48 51 Melenchuk O Yulian Romanchuk vidavec i doslidnik tvoriv T Shevchenka Aktualni pitannya gumanitarnih nauk mizhvuzivskij zbirnik naukovih prac molodih vchenih Drogobickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Ivana Franka redaktori uporyadniki V Ilnickij A Dushnij I Zimomrya Drogobich Vidavnichij dim Gelvetika 2018 Vip 20 Tom 2 S 77 83 Pilipishin O I Viborchi kampaniyi do videnskogo parlamentu u Shidnij Galichini 1895 1910 rr propoziciyi Yu Romanchuka Arhivovano 12 listopada 2017 u Wayback Machine Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2013 Vip XXXVII S 60 65 Stefanovich Aleksander Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Dyilo 1913 7 cherv Chornovol I P Romanchuk Yuliyan Arhivovano 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 287 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Chornovol I Yuliyan Romanchuk senjor ukrayinskih politikiv Arhivovano 6 lipnya 2012 u Wayback Machine Biblioteka Yi Genius Loci Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Arhivovano 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2 Posilannya RedaguvatiRomanchuk Yulian Semenovich Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 537 Romanchuk Yuliyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1630 1000 ekz nbsp Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yulian Romanchuk amp oldid 40478529