Штонда Тарас Борисович Тара с Бори сович Што нда нар 1 грудня 1966 Київ український оперний співак бас баритон соліст На

Народився в Києві. Дитинство провів на Русанівці, займався в музичній школі. У 1988 р. закінчив Київське державне музичне училище імені Р. М. Глієра (нині - Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра), а в 1993-му - Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, де його педагогом була професор Галина Сухорукова. З 1992 року — соліст Національної опери України ім. Т. Шевченка. Отримав звання лауреата на 10 міжнародних конкурсах. Багато виступає в кантатно-ораторіальному й камерному жанрах; виконує українську класичну й сучасну музику. Гастролює у Франції, Італії, Іспанії, Великобританії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії, Угорщині, Словенії, Фінляндії, Данії, Норвегії, Швеції, Греції, Сербії, Польщі, Чехії, Словаччині, Молдові, Білорусі, Росії, Литві, Латвії, Естонії, Казахстані, Азербайджані, Китаї, Японії, Південній Кореї, Бразилії, Ізраїлі, Лівані. Має в репертуарі понад 70 оперних партій. Його записи видано на численних CD в Україні та за кордоном. Крім того, співак здійснив багато записів камерних творів та українських народних пісень для фонду Українського радіо.

Невдовзі після перших перемог на міжнародних конкурсах розпочав міжнародну карʼєру.

В часи російсько-української війни продовжував гастрольну діяльність в РФ, зокрема співав у Большому театрі в опері «Катерина Ізмайлова» (2016), виступив у концертному залі ім. П. І. Чайковського 26 лютого 2019 Але з початком повномасштабної агресії відмовився від усіх контрактів, повʼязаних з РФ.

Оперні партії ред.

• Командор («Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта)

• Зарастро («Чарівна флейта» Вольфґанґа Амадея Моцарта)

• Оровезо («Норма» Вінченцо Белліні)

• Дулькамара («Любовний напій» Ґаетано Доніцетті)

• Раймонд («Лючія ді Ламмермур» Ґаетано Доніцетті)

• Дон Манʼїфіко («Попелюшка» Джоаккіно Россіні)

• Дон Базіліо («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні)

• Амонасро, Рамфіс, Фараон («Аїда» Джузеппе Верді)

• Король Філіп II, Великий Інквізитор («Дон Карлос» Джузеппе Верді)

• Граф Вальтер («Луїза Міллер» Джузеппе Верді)

• Захарія («Набукко» Джузеппе Верді)

• Монтероне («Ріголетто» Джузеппе Верді)

• Бонза («Чіо Чіо Сан» Джакомо Пуччіні)

• Капулетті («Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно)

• Мефістофель («Фауст» Шарля Гуно)

• Ліндорф, Коппеліус, Міракль, Дапертутто, Креспель («Казки Гофмана» Жака Оффенбаха)

• Нілаканта («Лакме» Лео Деліба)

• Вотан, Хундінґ («Валькірія» Ріхарда Вагнера)

• Хаґен («Загибель богів» Ріхарда Вагнера)

• Фафнер («Зіґфрід» Ріхарда Вагнера)

• Фафнер («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера)

• Даланд («Летючий голландець» Ріхарда Вагнера)

• Королівський герольд («Лоенґрін» Ріхарда Вагнера)

• Ґурнеманц («Парсіфаль» Ріхарда Вагнера)

• Король Марк («Трістан і Ізольда» Ріхарда Вагнера)

• Султан, Імам («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського)

• Тарас Бульба, Кирдяга («Тарас Бульба» Миколи Лисенка)

• Максим («Купало» Анатоля Вахнянина)

• Ярослав Мудрий («Анна Ярославна, королева Франції» Антона Рудницького)

• Ярослав Мудрий («Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди)

• Генерал Чарнота («Біг» Валентина Бібіка), світова премʼєра

• Руслан («Руслан і Людмила» Михайла Глінки)

• Борис Годунов, Пімен, Варлаам, Рангоні («Борис Годунов» Модеста Мусоргського)

• Досіфей («Хованщина» Модеста Мусоргського)

• Гремін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського)

• Король Рене, Ебн-Хакіа («Іоланта» Петра Чайковського)

• Кочубей («Мазепа» Петра Чайковського)

• Мамиров («Чародійка» Петра Чайковського)

• Цар Салтан («Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова)

• Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова)

• Варязький гість («Садко» Миколи Римського-Корсакова)

• Собакін («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова)

• Князь Ігор, Володимир Галицький («Князь Ігор» Олександра Бородіна)

• Алєко («Алєко» Сергія Рахманінова)

• Маг Челій («Любов до трьох апельсинів» Сергія Прокофʼєва)

• Йоганн Фауст («Вогненний янгол» Сергія Прокофʼєва)

• Борис Тимофійович («Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича)

• Священик («Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича)

Кантатно-ораторіальний репертуар ред.

Йоган Себастьян Бах

• «Маґніфікат»

• «Меса сі-мінор»

• «Страсті за Матвієм»

Георг Фрідріх Гендель

• «Месія»

Вольфганг Амадей Моцарт

• «Реквієм»

Людвиг ван Бетховен

• «Симфонія N 9»

• «Урочиста меса»

• «Кантата на смерть імператора Йозефа II»

• «Реквієм»

• «Стабат матер»

• «Реквієм»

• «Реквієм»

• «Реквіем»

• «Те Деум»

Леош Яначек

• «Глаголична меса»

Микола Лисенко

• Кантата «Бʼють пороги»

Михайло Вериківський

• Поема «Чернець»

Євген Станкович

• Кадиш-Реквієм «Бабин Яр»

• «Панахида за померлими з голоду»

• «Страсті за Тарасом»

Ганна Кузіна

• «In memoriam»

Дмитро Шостакович

• Симфонія N 13

• Симфонія N 14

• «Страта Степана Разіна»

Камерний репертуар ред.

Відзнаки та нагороди ред.

Лауреат міжнародних конкурсів імені Михайла Глінки (1991, м. Алма-Ата, III премія), Хуліана Гаярре (1996, м. Памплона, III премія), Франсіско Виньяса (1997, м. Барселона, II премія), Марії Каллас (1997, м. Афіни, I премія), Івана Паторжинского (1999, м. Луганськ, I премія), Івана Алчевского (1999, м. Харків, I премія), Бюльбюля (2000, м. Баку, II премія), Георгія Свиридова (2001, м. Курськ, I премія), Конкурсу конкурсів Собіновського музичного фестивалю (2001, м. Саратов, I премія), Соломії Крушельницької (2003, м. Львів, II премія), дипломант Міжнародного конкурсу співаків у м. Більбао (1996).

Заслужений артист України (1999).

Народний артист України (2008).

Орден «За заслуги» III ст. — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю (2016).

Дискографія ред.

Дж. Верді «Реквієм», солісти Сімона Бертіні, Алла Горобченко, Серджо Панайя, Тарас Штонда, хорова капела «Думка», диригент Дуайт Беннетт, Verdi Records, 2001.
«Руслан і Людмила» М. Глінки, опера, 3 CD, Pentatone, 2005.
«Шедеври російської музики», CD, Pentatone, 2005.
Фрагменти з опери О. Бородіна «Князь Ігор», Тарас Штонда, Анжеліна Швачка, Дмитро Попов, Микола Коваль, камерний хор «Київ», оркестр Національної радіокомпанії України, диригент Теодор Кучар, CD, Naxos, 2005.
Симфонія № 13 Д. Шостаковича, диригент Роман Кофман, 2005 р. * Dmitri Shostakovich - Beethoven Orchester Bonn, Roman Kofman – Complete Symphonies. MDG Gold – MDG9371200 Cofre, Compilation, Limited Editionhhh 11 x SACD, Hybrid, Multichannel. Vol. 5. (У 2006 р. цей запис також вийшов окремим диском).
Симфонія № 14 Д. Шостаковича, диригент Роман Кофман, 2006 р. * Dmitri Shostakovich - Beethoven Orchester Bonn, Roman Kofman – Complete Symphonies. MDG Gold – MDG9371200 Cofre, Compilation, Limited Editionhhh 11 x SACD, Hybrid, Multichannel. Vol. 11. (У 2008 р. цей запис також вийшов окремим диском).
Фільм-опера «Запорожець за Дунаєм» (за оперою С. Гулака-Артемовского, режисери Микола Засєєв-Руденко, Оксана Ковальова, 2007 р.). DVD. Роль Імама.
CD Тарас Штонда, Анастасія Тітович «Перлини романсу», CD, Національна радіокомпанія України, 2009.
CD Академічний хор ім. П. Майбороди Національної радіокомпанії України, Тарас Штонда. Господи, Господи, силою Твоєю! Духовна музика, CD, Національна радіокомпанія України, 2012.
DVD Verdi: Luisa Miller [Olesya Golovneva, Vladislav Sulimsky, Taras Shtonda] [Arthaus: 101688] [DVD] [2013] [NTSC].
ГОТУЄТЬСЯ ДО ВИПУСКУ: Українські народні пісні в супроводі оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії України під керівництвом …, CD, Національна радіокомпанія України, 2023.

Примітки ред.

«Катерина Измайлова» Д. Шостаковича в Большом театре (премьера — февраль-2016). classicalforum.ru. оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
Большой театр представляет премьеру новой постановки оперы "Катерина Измайлова". classicalmusicnews.ru. оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
Уникальный концерт: оркестр Когана исполнит произведения Сибелиуса, Штрауса и Шостаковича — Рамблер/новости. news.rambler.ru. оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
Указ Президента України від 19.07.1999 року № 874/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, м. Київ»
Указ Президента України від 17.01.2008 року № 32/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»

Посилання ред.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] «Катерина Измайлова» Д. Шостаковича в Большом театре (премьера — февраль-2016). classicalforum.ru. оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.

[2] Большой театр представляет премьеру новой постановки оперы "Катерина Измайлова". classicalmusicnews.ru. оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.

[3] Уникальный концерт: оркестр Когана исполнит произведения Сибелиуса, Штрауса и Шостаковича — Рамблер/новости. news.rambler.ru. оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.

[4] Указ Президента України від 19.07.1999 року № 874/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, м. Київ»

[5] Указ Президента України від 17.01.2008 року № 32/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»