www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штефан Августин Омелянович Штефан Августин 11 січня 1893 с Порошково нині Перечинського району Закарпатської області 4 в

Штефан Августин Омелянович

Штефан Августин (11 січня 1893, с. Порошково, нині Перечинського району Закарпатської області — 4 вересня 1986, м.Філадельфія, США) — український педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ. Син отця Омеляна Штефана. Адвокат у Рахові.

Августин Штефан
Голова Сойму Карпатської України
15 березня 1939 — 18 березня 1939
Президент Августин Волошин
Прем'єр-міністр Юліян Ревай
Попередник посада запроваджена
Наступник посада скасована
Народився 11 січня 1893(1893-01-11)
Порошково, Унґський комітат, Угорське королівство,  Австро-Угорщина
Помер 4 вересня 1986(1986-09-04) (93 роки)
Філадельфія,  США
Похований Український католицький цвинтар Святого Духаd
Відомий як політик
Громадянство  Австро-Угорщина
 Карпатська Україна
 США
Національність українець
Політична партія Християнсько-народна партія
Релігія греко-католик

Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штефан.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штефан Августин.
Посли Сойму Карпатської України.
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич

Життєпис ред.

Народився 11 січня 1893 у селі Порошково (тепер Перечинський район Закарпатської області) у сім'ї священика Омеляна Штефана.

Теологічну освіту здобув в Ужгороді, філософську в Будапешті у 1917 році. Працював викладачем учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді протягом 1917—1921 років.

У жовтні 1918 p. вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною. 18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово Клочурак Степан та Климпуш Василь — Ясіня, Бращайко Михайло — Рахів, Йосипчук Василь — Великий Бичків). Учасник Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті 21 січня 1919 р., який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Українську (Руську) Народну Раду Закарпаття, (членом президії якої був до березневих подій 1939 р.).

Августин Штефан був співзасновником «Просвіти», головою Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 — 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім головою (1938 — 39).

Працював також редактором тижневика «Русинъ», а потім щоденника «Русинъ» в Ужгороді (1921 — 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924 — 38), «Учительський Голос» (1930 — 39) та тижневика української фракції аграрної партії «Земля і Воля» (1934 — 38).

Був засновником і директором Торгової Академії в Мукачеві (1922 — 38), яку після угорської окупації було евакуйовано до Братислави.

Урядовець Карпатської України ред.

З жовтня 1938 до березня 1939 р. — начальник міністерства шкільництва Карпатської України. На першому засіданні Сойму Карпатської України обраний Головою Сойму. За його кандидатуру проголосувало 20 із 22 депутатів парламенту.

На еміграції ред.

Працював директором Української гімназії в Модржанах біля Праги (1940 — 45), з якою евакуювався до Аугсбургу (Німеччина), де був її директором (1945 — 49).

У 1949 році емігрував до США, де став викладачем у жіночій Академії у Стемфорді (1949 — 69). У 1978 — 85 pp. був заступником голови Уряду УНР в екзилі.

Від 1969 р. жив у Філадельфії.

Помер уранці 4 вересня 1986, похований на українському цвинтарі св. Духа в Гемптонбургу, Нью-Йорк.

Праці ред.

  • автор шкільних підручників з математики,
  • співавтор першої на Закарпатті граматики української мови фонетичним правописом (1931);
  • «From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine» (1969),
  • «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карп. України» (т. 1, 1973; т. 2, 1981),
  • «Августин Волошин — Президент Карпатської України» (1977)

Пам'ять ред.

Вулицю на честь Августина Штефана названо у середмісті Мукачева. Також вулиця є в Ужгороді.

Меморіальна дошка є у рідному селі Порошково.

Примітки ред.

  1. ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 71. — ISBN 5-7707-7867-9.
  2. А. Штефана поховано з гідністю державного мужа // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 180 (20 вересня). — С. 3.
  3. Помер проф. Августин Штефан // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 170 (6 вересня). — С. 1.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shtefan Avgustin 11 sichnya 1893 s Poroshkovo nini Perechinskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti 4 veresnya 1986 m Filadelfiya SShA ukrayinskij pedagog osvityanin suspilno politichnij diyach Golova Sojmu Karpatskoyi Ukrayini dijsnij chlen NTSh Sin otcya Omelyana Shtefana Advokat u Rahovi 1 Avgustin ShtefanGolova Sojmu Karpatskoyi Ukrayini15 bereznya 1939 18 bereznya 1939Prezident Avgustin VoloshinPrem yer ministr Yuliyan RevajPoperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovanaNarodivsya 11 sichnya 1893 1893 01 11 Poroshkovo Ungskij komitat Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer 4 veresnya 1986 1986 09 04 93 roki Filadelfiya SShAPohovanij Ukrayinskij katolickij cvintar Svyatogo DuhadVidomij yak politikGromadyanstvo Avstro Ugorshina Karpatska Ukrayina SShANacionalnist ukrayinecPolitichna partiya Hristiyansko narodna partiyaReligiya greko katolikMediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtefan U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtefan Avgustin Posli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil LacanichZmist 1 Zhittyepis 1 1 Uryadovec Karpatskoyi Ukrayini 1 2 Na emigraciyi 2 Praci 3 Pam yat 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 11 sichnya 1893 u seli Poroshkovo teper Perechinskij rajon Zakarpatskoyi oblasti u sim yi svyashenika Omelyana Shtefana Teologichnu osvitu zdobuv v Uzhgorodi filosofsku v Budapeshti u 1917 roci Pracyuvav vikladachem uchitelskoyi seminariyi ta realnoyi gimnaziyi v Uzhgorodi protyagom 1917 1921 rokiv U zhovtni 1918 p viv peregovori z Ukrayinskoyu Parlamentarnoyu Reprezentaciyeyu u Vidni pro ob yednannya Zakarpattya z Galichinoyu 18 grudnya 1918 r vistupav na z yizdi Maramoroshini de bulo obrano Sigitsku Narodnu Radu takozh mali slovo Klochurak Stepan ta Klimpush Vasil Yasinya Brashajko Mihajlo Rahiv Josipchuk Vasil Velikij Bichkiv 1 Uchasnik Vsenarodnogo Kongresu Ugorskih Rusiniv u Husti 21 sichnya 1919 r yakij virishiv ob yednati Zakarpattya z Ukrayinoyu i zasnuvav Centralnu Ukrayinsku Rusku Narodnu Radu Zakarpattya chlenom prezidiyi yakoyi buv do bereznevih podij 1939 r Avgustin Shtefan buv spivzasnovnikom Prosviti golovoyu Narodnoprosvitnoyi Radi m Mukacheva 1925 38 spivzasnovnikom Uchitelskoyi Gromadi 1929 ta yiyi ostannim golovoyu 1938 39 Pracyuvav takozh redaktorom tizhnevika Rusin a potim shodennika Rusin v Uzhgorodi 1921 23 spivredaktor zhurnalu Pidkarpatska Rus 1924 38 Uchitelskij Golos 1930 39 ta tizhnevika ukrayinskoyi frakciyi agrarnoyi partiyi Zemlya i Volya 1934 38 Buv zasnovnikom i direktorom Torgovoyi Akademiyi v Mukachevi 1922 38 yaku pislya ugorskoyi okupaciyi bulo evakujovano do Bratislavi Uryadovec Karpatskoyi Ukrayini red Z zhovtnya 1938 do bereznya 1939 r nachalnik ministerstva shkilnictva Karpatskoyi Ukrayini Na pershomu zasidanni Sojmu Karpatskoyi Ukrayini obranij Golovoyu Sojmu Za jogo kandidaturu progolosuvalo 20 iz 22 deputativ parlamentu Na emigraciyi red Pracyuvav direktorom Ukrayinskoyi gimnaziyi v Modrzhanah bilya Pragi 1940 45 z yakoyu evakuyuvavsya do Augsburgu Nimechchina de buv yiyi direktorom 1945 49 U 1949 roci emigruvav do SShA de stav vikladachem u zhinochij Akademiyi u Stemfordi 1949 69 U 1978 85 pp buv zastupnikom golovi Uryadu UNR v ekzili Vid 1969 r zhiv u Filadelfiyi Pomer uranci 2 4 veresnya 1986 3 pohovanij na ukrayinskomu cvintari sv Duha v Gemptonburgu Nyu Jork Praci red avtor shkilnih pidruchnikiv z matematiki spivavtor pershoyi na Zakarpatti gramatiki ukrayinskoyi movi fonetichnim pravopisom 1931 From Carpatho Ruthenia to Carpatho Ukraine 1969 Za pravdu i volyu spomini i desho z istoriyi Karp Ukrayini t 1 1973 t 2 1981 Avgustin Voloshin Prezident Karpatskoyi Ukrayini 1977 Pam yat red Vulicyu na chest Avgustina Shtefana nazvano u seredmisti Mukacheva Takozh vulicya ye v Uzhgorodi Memorialna doshka ye u ridnomu seli Poroshkovo Primitki red a b Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 il S 71 ISBN 5 7707 7867 9 A Shtefana pohovano z gidnistyu derzhavnogo muzha Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 180 20 veresnya S 3 Pomer prof Avgustin Shtefan Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 170 6 veresnya S 1 Dzherela ta literatura red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Vidnyanskij S Shtefan Avgustin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 662 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 bl p prof Avgustin Shtefan Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 175 13 veresnya S 3 Posilannya red Shtefan Avgustin Omelyanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 335 337 Avgustin Shtefan Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shtefan Avgustin Omelyanovich amp oldid 36743788