www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ширван історична область Ширван азерб şirvan перс شیروان історична область у Закавказзі на західному узбережжі Каспійськ

Ширван (історична область)

Ширван (азерб. Şirvan, перс. شیروان‎) — історична область у Закавказзі, на західному узбережжі Каспійського моря, що простягалася від Дербента на півночі до дельти річки Кура на півдні. До XV—XVI ст. назва — Шарван. В даний час — частина території Азербайджану. Історичне поняття Ширван ніколи не вживався в тому сенсі, щоб він охоплював територію нинішнього Азербайджану.

Ширван

Координати 39°55′54″ пн. ш. 48°55′13″ сх. д. / 39.93194400002777655° пн. ш. 48.92027800002777838° сх. д. / 39.93194400002777655; 48.92027800002777838Координати: 39°55′54″ пн. ш. 48°55′13″ сх. д. / 39.93194400002777655° пн. ш. 48.92027800002777838° сх. д. / 39.93194400002777655; 48.92027800002777838

Ширван
Ширван (Азербайджан)
 Ширван у Вікісховищі
Ширван на карті 1804 року

Основні міста — Шамахи, Баку, Кабала, Шабран.

Через Ширван проходив жвавий торговий шлях, тому цей регіон протягом багатьох століть піддавався численним іноземним навалам і входив до складу різних держав, що визначило надзвичайно строкатий етнічний склад населення, що включає кавказькі, іранські і тюркські елементи.

Історія Редагувати

Карта Арабського халіфату із зазначеною на ній областю Ширван

З кінця II ст. до н. е. до початку VIII до н. е. дана територія входила до складу Кавказької Албанії. Населення цього царства становило союз племен, які говорили різними мовами лезгинської гілки нахсько-дагестанської сім'ї.

У стародавніх авторів назва Ширван не згадується, він виник лише при Сасанідах. «Вірменська географія» VII століття згадує плем'я шарванів, що дали назву області. Балазурі згадує «Шарван-шаха» серед васалів Хосрова I Ануширвана (531—579). Найдавніша форма назви — «Шарван», форма «Ширван» утвердилася лише в XVI столітті.

В VI столітті область піддавалася регулярним набігам кочових племен з півночі, які проникали до Закавказзя через Дербентський прохід — так в 552 році сюди вторглися савіри і хазари. Після цього перський шах Хосров I Ануширван розгорнув у районі Дербента грандіозне фортифікаційне будівництво, покликане захистити його володіння від нової хвилі кочівників.

В 654 році Ширван був зайнятий арабами і пізніше став спадковим володінням арабських намісників. Але вже з середини VIII століття, у зв'язку з невдоволенням місцевого населення арабським правлінням, Ширван і Дагестан стали ареною частих кровопролитних битв між хазарами і армією арабських халіфів династії Омеядів.

Держава Ширваншахів Редагувати

Зображення Ширваншаха Хушенга ібн Кавуса

Ширваншахи — правлячі династії в Ширвані, хоча і мали арабське походження, але були піддані персизації і вважали себе нащадками перських царів. Держава включала всі землі від Кури до Дербента зі столицею в місті Шамаха. Перський історик XIV століття Хамдаллах Казвіні описує округу області Ширван: Бакуйа, Шамаха, Кабала, Фірузабад, Шабаран і Гуштасфі. На початку XIII століття в Ширван і Дербенд вторглися військові загони Чингісхана під проводом Джебе, а до середини століття після тривалих боїв між військами Хулагу і його двоюрідного брата, золотоординського хана Берке, Хулагу визнається правителем усіх завойованих ним територій.

У середині XV століття Ширван був центром землеробства, виробництва шовку і тканин й відігравав важливу роль у міжнародній торгівлі (вивезення нафти, бавовни тощо. Під владою ширваншахів процвітала література, в тому числі в XII столітті працював відомий перський поет, уродженець Ширвана — Хагані Ширвані, в XIV—XV століттях видатний поет Насімі, який писав азербайджанською, перською та арабською мовами.

Ширванське беглербекство Редагувати

З посиленням держави Сефевідів Ширван потрапляє до нього в залежність і з 1538 року стає його провінцією.. В середині XVI століття Сефевідів переселяють до Ширвана тюркські племена кизилбашів.

Італійський мандрівник П'єтро делла Валле, який відвідав Сефевідську держава в 1617—1623 роках, писав, що жителі Ширвана, іранці, крім своєї власної мови вчили своїх дітей тюркської мови. Те ж саме відбувалося в Азербайджані, Іраку, Багдаді та Еривані.

Відвідав Ширван у 1690 році єзуїтський місіонер повідомляв, що в Ширвані говорять трьома мовами: тюркською (азербайджанською), ламаною перською та вірменською. Тюркська була найпоширенішою мовою.

Шемахинське ханство Редагувати

У 1748 році на території Ширвана виникло самостійне Ширванське ханство (також відоме як Шемахинське ханство).

У XVIII столітті в Ширвані горці Дагестану постійно нападали на села, руйнуючи їх, а жителів перетворювали на рабів. Перські шахи, зі свого боку, робили невдалі спроби підпорядкування Дагестану.

  • Територія Ширвана в різні періоди

Примітки Редагувати

  1. ↑ V. Minorsky. Caucasia IV. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 15, No. 3 (1953), p. 521:«Sharvan is the usual designation of the territory lying to the north of the Kur, which only in the 15th-16th century was renamed Shirvan»
  2. В. В. Бартольд. Сочинения. — С. 703.
  3. Emil Souleimanov. Understanding Ethnopolitical Conflict Karabakh, South Ossetia, and Abkhazia Wars Reconsidered. — Palgrave Macmillan. — P. 194. — (Rethinking Peace and Conflict Studies) — ISBN 9781137280220.
    Оригінальний текст (англ.)
    ... Caucasian Albanians was related to the languages of the Lezgi branch of the Nakh-Daghestani language group.
  4. В. Ф. Минорский. История Ширвана и Дербенда X-XI веков. — М. : Издательство восточной литературы, 1963. — С. 34.
  5. Новосельцев А. П., Пашуто В. Т., Черепнин Л. В. Пути развития феодализма. — Наука, 1972. — С. 40.
  6. ↑ Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 травня 2020. 
  7. ↑ Семен Броневский. Новейшия географическия и историческия известия о Кавказе. Ширван. Общее обозрение. — Типография Скливановскаго, 1823. — т.2, стр. 355—375. [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]: «Ізмаель-Сефі почав завоювання свої з Ширвана і нарешті підкорив всю Персію, яка перебувала тоді під владою Уссум-Кассано.»; «Слово Ширван тлумачать двояким чином: від слова „лев“, перською шир, і від „Шаха Козроя Нуширвана“».
  8. Ширван (історична область) — стаття з Ираника. C. E. Bosworth
  9. Хамдаллах Казвини. Нузхат ал-Кулуб. Раздел 5. Описание земель Ширвана и Гуштасфи. — Баку: Элм, 1983. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 28 травня 2020. 
  10. F. Zarinebaf-Shahr, «The Qizilbash „Heresy“ and Rebellion in Ottoman Anatolia», p. 7-8
  11. Willem Floor and Hasan Javadi, The Role of Azerbaijani Turkish in Safavid Iran, стр. 573
    Оригінальний текст (англ.)
    The Turkish spoken in Safavid Iran was mostly what nowadays is referred to as Azeri or Azerbaijani Turkish. However, at that time it was referred to by various other names. It would seem that the poet and miniaturist Sadeqi Afshar (1533–1610), whose mother tongue was not Azerbaijani Turkish, but Chaghatay (although he was born in Tabriz), was the first to refer to speakers of Qizilbashi (motakallemin-e Qizilbash), but he, and one century later ‘Abdol-Jamil Nasiri, were the exception to this general rule of calling the language “Turki.” The Portuguese called it Turquesco. Other Europeans and most Iranians called it Turkish or Turki. For the sake of simplicity and to avoid confusion we call the Turkic language used in Safavid Iran, Azerbaijani Turkish. ...Adam Olearius, the secretary of the 1637 Holstein embassy, reports how, at the end of a royal banquet, the ishik aghasi bashi loudly called: “sofreh haqineh, shah dowlatineh, ghazilar allah dilam allah allah va hazerat kalamet-e allah allah ra tekrar kardand". He further reports that, apart from their own language, Iranians teach their children Turkish in particular in the provinces of Shirvan, Azerbaijan, Iraq, Baghdad, and Erevan that the Qizilbash conquered.“
  12. Willem Floor and Hasan Javadi, The Role of Azerbaijani Turkish in Safavid Iran, стр. 570
    Оригінальний текст (англ.)
    A Jesuit missionary noted around 1690 that in Shirvan three languages were spoken, Turkish which is the most common one, corrupted Persian, and Armenian. N. N., “Memoire de la province du Sirvan,” Lettres curieuses et edifiantes (Paris, 1780), 4: 31, 42, 51

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shirvan azerb Sirvan pers شیروان istorichna oblast u Zakavkazzi na zahidnomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya sho prostyagalasya vid Derbenta na pivnochi do delti richki Kura na pivdni Do XV XVI st nazva Sharvan 1 V danij chas chastina teritoriyi Azerbajdzhanu Istorichne ponyattya Shirvan nikoli ne vzhivavsya v tomu sensi shob vin ohoplyuvav teritoriyu ninishnogo Azerbajdzhanu 2 Shirvan Koordinati 39 55 54 pn sh 48 55 13 sh d 39 93194400002777655 pn sh 48 92027800002777838 sh d 39 93194400002777655 48 92027800002777838 Koordinati 39 55 54 pn sh 48 55 13 sh d 39 93194400002777655 pn sh 48 92027800002777838 sh d 39 93194400002777655 48 92027800002777838 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanShirvanShirvan Azerbajdzhan Shirvan u VikishovishiShirvan na karti 1804 rokuOsnovni mista Shamahi Baku Kabala Shabran Cherez Shirvan prohodiv zhvavij torgovij shlyah tomu cej region protyagom bagatoh stolit piddavavsya chislennim inozemnim navalam i vhodiv do skladu riznih derzhav sho viznachilo nadzvichajno strokatij etnichnij sklad naselennya sho vklyuchaye kavkazki iranski i tyurkski elementi Zmist 1 Istoriya 1 1 Derzhava Shirvanshahiv 1 2 Shirvanske beglerbekstvo 1 3 Shemahinske hanstvo 2 Primitki 3 Div takozh 4 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Karta Arabskogo halifatu iz zaznachenoyu na nij oblastyu ShirvanZ kincya II st do n e do pochatku VIII do n e dana teritoriya vhodila do skladu Kavkazkoyi Albaniyi Naselennya cogo carstva stanovilo soyuz plemen yaki govorili riznimi movami lezginskoyi gilki nahsko dagestanskoyi sim yi 3 U starodavnih avtoriv nazva Shirvan ne zgaduyetsya 4 vin vinik lishe pri Sasanidah Virmenska geografiya VII stolittya zgaduye plem ya sharvaniv sho dali nazvu oblasti 5 Balazuri zgaduye Sharvan shaha sered vasaliv Hosrova I Anushirvana 531 579 Najdavnisha forma nazvi Sharvan forma Shirvan utverdilasya lishe v XVI stolitti 1 V VI stolitti oblast piddavalasya regulyarnim nabigam kochovih plemen z pivnochi yaki pronikali do Zakavkazzya cherez Derbentskij prohid tak v 552 roci syudi vtorglisya saviri i hazari Pislya cogo perskij shah Hosrov I Anushirvan rozgornuv u rajoni Derbenta grandiozne fortifikacijne budivnictvo poklikane zahistiti jogo volodinnya vid novoyi hvili kochivnikiv V 654 roci Shirvan buv zajnyatij arabami i piznishe stav spadkovim volodinnyam arabskih namisnikiv 6 Ale vzhe z seredini VIII stolittya u zv yazku z nevdovolennyam miscevogo naselennya arabskim pravlinnyam Shirvan i Dagestan stali arenoyu chastih krovoprolitnih bitv mizh hazarami i armiyeyu arabskih halifiv dinastiyi Omeyadiv 7 Derzhava Shirvanshahiv Redaguvati nbsp Zobrazhennya Shirvanshaha Hushenga ibn KavusaShirvanshahi pravlyachi dinastiyi v Shirvani hocha i mali arabske pohodzhennya ale buli piddani persizaciyi i vvazhali sebe nashadkami perskih cariv 8 Derzhava vklyuchala vsi zemli vid Kuri do Derbenta zi stoliceyu v misti Shamaha 6 Perskij istorik XIV stolittya Hamdallah Kazvini opisuye okrugu oblasti Shirvan Bakuja Shamaha Kabala Firuzabad Shabaran i Gushtasfi 9 Na pochatku XIII stolittya v Shirvan i Derbend vtorglisya vijskovi zagoni Chingishana pid provodom Dzhebe a do seredini stolittya pislya trivalih boyiv mizh vijskami Hulagu i jogo dvoyuridnogo brata zolotoordinskogo hana Berke Hulagu viznayetsya pravitelem usih zavojovanih nim teritorij U seredini XV stolittya Shirvan buv centrom zemlerobstva virobnictva shovku i tkanin j vidigravav vazhlivu rol u mizhnarodnij torgivli vivezennya nafti bavovni tosho Pid vladoyu shirvanshahiv procvitala literatura v tomu chisli v XII stolitti pracyuvav vidomij perskij poet urodzhenec Shirvana Hagani Shirvani v XIV XV stolittyah vidatnij poet Nasimi yakij pisav azerbajdzhanskoyu perskoyu ta arabskoyu movami Shirvanske beglerbekstvo Redaguvati Z posilennyam derzhavi Sefevidiv Shirvan potraplyaye do nogo v zalezhnist i z 1538 roku staye jogo provinciyeyu 7 V seredini XVI stolittya Sefevidiv pereselyayut do Shirvana tyurkski plemena kizilbashiv 10 Italijskij mandrivnik P yetro della Valle yakij vidvidav Sefevidsku derzhava v 1617 1623 rokah pisav sho zhiteli Shirvana iranci krim svoyeyi vlasnoyi movi vchili svoyih ditej tyurkskoyi movi Te zh same vidbuvalosya v Azerbajdzhani Iraku Bagdadi ta Erivani 11 Vidvidav Shirvan u 1690 roci yezuyitskij misioner povidomlyav sho v Shirvani govoryat troma movami tyurkskoyu azerbajdzhanskoyu lamanoyu perskoyu ta virmenskoyu Tyurkska bula najposhirenishoyu movoyu 12 Shemahinske hanstvo Redaguvati U 1748 roci na teritoriyi Shirvana viniklo samostijne Shirvanske hanstvo takozh vidome yak Shemahinske hanstvo U XVIII stolitti v Shirvani gorci Dagestanu postijno napadali na sela rujnuyuchi yih a zhiteliv peretvoryuvali na rabiv Perski shahi zi svogo boku robili nevdali sprobi pidporyadkuvannya Dagestanu Teritoriya Shirvana v rizni periodi nbsp Na karti Zakavkazzya v XI XII st nbsp Teritoriya Shirvana v XVI pershij polovini XVII stolittyaPrimitki Redaguvati a b V Minorsky Caucasia IV Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London Vol 15 No 3 1953 p 521 Sharvan is the usual designation of the territory lying to the north of the Kur which only in the 15th 16th century was renamed Shirvan V V Bartold Sochineniya S 703 Emil Souleimanov Understanding Ethnopolitical Conflict Karabakh South Ossetia and Abkhazia Wars Reconsidered Palgrave Macmillan P 194 Rethinking Peace and Conflict Studies ISBN 9781137280220 Originalnij tekst angl Caucasian Albanians was related to the languages of the Lezgi branch of the Nakh Daghestani language group V F Minorskij Istoriya Shirvana i Derbenda X XI vekov M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1963 S 34 Novoselcev A P Pashuto V T Cherepnin L V Puti razvitiya feodalizma Nauka 1972 S 40 a b BSE Shirvan Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 28 travnya 2020 a b Semen Bronevskij Novejshiya geograficheskiya i istoricheskiya izvestiya o Kavkaze Shirvan Obshee obozrenie Tipografiya Sklivanovskago 1823 t 2 str 355 375 Arhivovano 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Izmael Sefi pochav zavoyuvannya svoyi z Shirvana i nareshti pidkoriv vsyu Persiyu yaka perebuvala todi pid vladoyu Ussum Kassano Slovo Shirvan tlumachat dvoyakim chinom vid slova lev perskoyu shir i vid Shaha Kozroya Nushirvana Shirvan istorichna oblast stattya z Iranika C E Bosworth Hamdallah Kazvini Nuzhat al Kulub Razdel 5 Opisanie zemel Shirvana i Gushtasfi Baku Elm 1983 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 28 travnya 2020 F Zarinebaf Shahr The Qizilbash Heresy and Rebellion in Ottoman Anatolia p 7 8 Willem Floor and Hasan Javadi The Role of Azerbaijani Turkish in Safavid Iran str 573Originalnij tekst angl The Turkish spoken in Safavid Iran was mostly what nowadays is referred to as Azeri or Azerbaijani Turkish However at that time it was referred to by various other names It would seem that the poet and miniaturist Sadeqi Afshar 1533 1610 whose mother tongue was not Azerbaijani Turkish but Chaghatay although he was born in Tabriz was the first to refer to speakers of Qizilbashi motakallemin e Qizilbash but he and one century later Abdol Jamil Nasiri were the exception to this general rule of calling the language Turki The Portuguese called it Turquesco Other Europeans and most Iranians called it Turkish or Turki For the sake of simplicity and to avoid confusion we call the Turkic language used in Safavid Iran Azerbaijani Turkish Adam Olearius the secretary of the 1637 Holstein embassy reports how at the end of a royal banquet the ishik aghasi bashi loudly called sofreh haqineh shah dowlatineh ghazilar allah dilam allah allah va hazerat kalamet e allah allah ra tekrar kardand He further reports that apart from their own language Iranians teach their children Turkish in particular in the provinces of Shirvan Azerbaijan Iraq Baghdad and Erevan that the Qizilbash conquered Willem Floor and Hasan Javadi The Role of Azerbaijani Turkish in Safavid Iran str 570Originalnij tekst angl A Jesuit missionary noted around 1690 that in Shirvan three languages were spoken Turkish which is the most common one corrupted Persian and Armenian N N Memoire de la province du Sirvan Lettres curieuses et edifiantes Paris 1780 4 31 42 51Div takozh RedaguvatiDerzhava Shirvanshahiv Shirvanshah Shirvanske hanstvoPosilannya RedaguvatiSERVAN Encylopaedia Iranica Online Arhivovano 17 travnya 2014 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shirvan istorichna oblast amp oldid 40693161