www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шелюжко Лев Андрійович Лев Андрійович Шелю жко 14 26 вересня 1890 18900926 Київ 22 вересня 1969 Мюнхен український ентом

Шелюжко Лев Андрійович

Лев Андрійович Шелю́жко (14 (26) вересня 1890(18900926), Київ — 22 вересня 1969, Мюнхен) — український ентомолог, лепідоптеролог, акваріуміст. Організатор однієї з найбільших в Європі риборозводень, піонер аматорської акваріумістики, збирач однієї з найбільших у світі колекцій лускокрилих. Виходець з родини мільйонера, всі свої зусилля спрямував на дослідження риб і лускокрилих. Учасник багатьох зоологічних експедицій, один із перших співробітників Всеукраїнської академії наук. Під час німецько-радянської війни емігрував до Німеччини.

Лев Андрійович Шелю́жко
рос. Лев Андреевич Шелю́жко, нім. Leo Sheljuzhko
Народився 14 (26) вересня 1890(1890-09-26)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 22 вересня 1969(1969-09-22) (78 років)
Мюнхен, Баварія, Німеччина
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Німеччина
Національність українець
Діяльність лепідоптеролог
Alma mater Університет Святого Володимира у Києві (1912)
Галузь біологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Зоологічний музей ВУАН;
Зоологічна державна колекція, Мюнхен
Вчене звання доцент
Відомі учні Юрій Некрутенко
Відомий завдяки: ентомологія, лепідоптерологія, акваріумістика
 Шелюжко Лев Андрійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Дитинство й початки колекції (1890–1908) ред.

Походив з родини багатого землевласника. Батько, Андрій Іванович Шелюжко, мав освіту агронома, був любителем і колекціонером метеликів. Під час своїх поїздок на Північний Кавказ (район Мінеральних Вод, у Дагестан), у Туркменістан, Тамбовську губернію збирав комах, що надалі стали початком однієї з найбільших колекцій у світі.

Початкову освіту Лев здобував вдома, де оволодів англійською, французькою, німецькою мовами. З 1900 по 1908 рік навчався в Київській першій імператорській Олександрівській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У цей же час (1902–1903) розпочав збирати колекцію метеликів зі знахідок на околицях Києва. Далі разом із батьком їздив по Україні, до Уфимської губернії, відпочивав з родиною у Криму, Боржомі, Бад-Кіссінгені (Баварія), Карлсбаді, Швейцарії, Італії, Далмації, Герцеговині, Греції — і звідусіль привозив багаті збори метеликів.

Паралельно цікавився акваріумістикою. Вже у 1907 році виступив із доповіддю на зібранні Київського товариства любителів природи «Сомові і їхнє розведення в акваріумі».

Підприємець і колекціонер (1908–1920) ред.

Молодий Лев Шелюжко (початок 1910-х років)

У 1908 році вступив до природничого відділення Київського університету Св. Володимира, який закінчив у 1912 році. Тоді ж розпочав власну комерційну діяльність — відкрив риборозвідню, першу в Російській імперії. Вона знаходилася у флігелі-оранжереї біля садиби Шелюжків (Київ, вул. Львівська, зараз Січових Стрільців, 45А) і містила 256 акваріумів і басейнів для розведення тропічних риб та водяних рослин. У цей час Шелюжко не лише займався комерцією, але й зробив перші описи біології риб, написав рекомендації з акваріумістики, критичні статті щодо наукових робіт з іхтіології. Також став завідувачем секції акваріумів київського відділення Товариства любителів рослин і акваріумів.

Прибутки від підприємства Шелюжко здебільшого вкладав у розширення лепідоптерологічної колекції через найманих збирачів, купівлю цілих колекцій за кордоном тощо. Зокрема, у такий спосіб було куплено колекції француза А. Деккерта, російського ентомолога Леоніда Круліковського, П. І. Трусевича. До 1917 року в колекції було 200 тис. екземплярів. Коли з наближенням фронту Першої світової війни до Києва Шелюжко вирішив евакуювати її до Ростова, довелося замовити 2 залізничних вагони для 20 ентомологічних шаф по 81 шухляді у кожному. 1916 року таким же чином колекція повернулася до Києва.

Шелюжко підтримував зв'язок із багатьма сучасними йому ентомологами, зокрема з Антоном Ксєнжопольським. У 1916 році до Шелюжка приїхав російський ентомолог Леонід Круліковський для опрацювання матеріалів колекції. Під час бурхливих подій 1917–1918 роках робота продовжувалася, незважаючи на артилерійські обстріли Києва та вуличні бої. У 1918 році після створення Всеукраїнської академії наук Шелюжка та Круліковського призначили у фауністичний комітет, а потім у 1919 р. — у новостворений Зоологічний музей ВУАН. На жаль, передчасна смерть Круліковського у 1920 році не дозволила закінчити працю з повного аналізу лускокрилих фауни України.

У Зоологічному музеї ВУАН (1920–1933) ред.

У 1920–1933 роках Шелюжко продовжував працювати співробітником Зоологічного музею ВУАН. За цей час він опублікував серію робіт з систематики і фауністики лускокрилих в українських, німецьких, австрійських наукових журналах.

За радянської влади садибу та риборозвідню Шелюжка було націоналізовано. Через нестачу палива взимку всі риби та рослини загинули.

У січні 1930 року Шелюжко звернувся до Зоологічного музею ВУАН із запискою щодо умов передачі власної колекції музею. Зокрема, він писав:

…продовжуючи усі ці роки свою наукову роботу із вивчення лускокрилих, так само як поповненням та розширенням моєї колекції, я дійшов переконання, що робота моя без державної підтримки не може дати належної ефективності, так само, як і колекція моя не може одержати широти подальшого розвитку. Враховуючи ці моменти… я пропоную принести усю мою колекцію в дар Зоологічному музеєві ВУАН з тим, що мені буде забезпечена спроможність роботи з колекцією та її поповнення та розвитку протягом решти мого життя

Також Шелюжко просив надати йому довічну штатну посаду хранителя колекції «з окладом старшого зоолога Музею, але не менше 200 рублів на місяць», надати колекції статус самостійного підрозділу з гарантією її неподільності, передати їй значне приміщення, виготовити додаткові шафи, найняти лаборанта-препаратора, закупити обладнання та літературу для подальших досліджень. Також Шелюжко вимагав викупити в нього наявні ентомологічні шафи, що він оцінив у 15 тис. рублів, тоді як уся колекція передавалася безкоштовно й оцінювалася у 200 тис. рублів. Однак такі умови через фінансову скруту Зоомузею не могли бути виконані.

Зоологічний музей університету і експедиції (1933–1941) ред.

У 1933 році Шелюжко перейшов до Зоологічного музею відновленого Київського університету під керівництвом Володимира Артоболевського, який перетворював музей з навчальної бази на науковий центр. Організовувалися експедиції по СРСР з метою поповнення фондів музею. Колекція Зоомузею швидко зростала і за рахунок купівлі приватних колекцій, і за рахунок експедицій.

За 7 років перед війною зусиллями Шелюжка музей закупив близько 30 колекцій метеликів, зокрема колекції Антона Ксєжнопольського (багаторічного колеги Шелюжка), що налічувала близько 28 тисяч екземплярів; Ф. Ф. Вайдінгера — близько 23 тисяч метеликів з Сибіру, Казахстану, Середньої Азії, околиць Києва і Теберди; Н. М. Єгорова — 6600 екземплярів з Кавказу і Закавказзя; А. К. Мольтрехта — 1500 екземплярів переважно з Далекого сходу і Північного Кавказу; Б. П. Ткачукова — близько 10 тисяч лускокрилих з Вірменії, до того ж переважно з місцевостей, що перейшли до Туреччини.

Науковий співробітник Шелюжко від'їжджав до району Теберди на Північному Кавказі, де збирав лускокрилих з 22 липня по 2 вересня 1933 року. Район досліджень був обраний за порадою Сергія Четверикова, який ловив там метеликів у 1912 році. За результатами зборів Шелюжко опублікував 4 роботи.

Географічна етикетка голотипу мухи Urelliosoma pamirica (Tephritidae) з Паміру, заповнена рукою Лева Шелюжка (1937 рік)

Шелюжко брав участь у комплексній експедиції на Західний Памір (4 місяці у 1937 році), організував експедиції у Вірменію (1938) і Дагестан (1939). Вірменська експедиція тривала з 5 червня по 30 серпня. Дослідники працювали на північних схилах Айоцдзорського пасма, де зібрали не менше 11,5 тисяч метеликів. Експедиція до Дагестану проходила з 14 липня по 5 вересня в районі селищ Усухчай і Куруш. Під час роботи Шелюжко захворів на малярію, тому від сходження на місцеву гору Шахдаг довелося відмовитись. Сумарно за ці роки було зібрано 47500 екземплярів лускокрилих.

У 1936 році Шелюжко запропонував Артоболевському безоплатно передати свою колекцію Зоомузею на тих же умовах, що він пропонував музею ВУАН. Цього разу умови було прийнято. При музеї було створено відділ ентомології, лаборантом відділу стала Н. С. Павлицька, у 1937 році у відділ переходить викладач кафедри біології Київського медичного інституту Микола Образцов. У 1940 році колекція, що складалася з 350 тисяч лепідоптерів, посіла своє місце в музеї, а Шелюжко з Образцовим почали роботу з об'єднання всіх колекцій в єдину систему.

У 1936 році Шелюжку присвоїли звання доцента, з 1939 року він став завідувачем лепідоптерного музею Київського університету.

Війна та еміграція (1941–1969) ред.

Війна та окупація Києва німцями з 19 вересня 1941 року перервала цю роботу. Керівництво університету при евакуації не оцінило вартості музейних фондів і залишило їх в окупації. У Києві залишився й Шелюжко зі співробітниками, що продовжували працювати у музеї, хоча університет було закрито. Перед наступом радянських військ восени 1943 року найцінніші ентомологічні колекції музею (перш за все колекцію метеликів Шелюжка) було відправлено як трофей до Німеччини. Шелюжко не міг полишити справу свого життя і тому з деякими іншими українськими ентомологами (Миколою Образцовим, Н. Павлицькою, Сергієм Парамоновим) також виїхав разом з німецьким керівництвом Музею та Інституту зоології. У Кенігсбергу він деякий час працював в університеті. Під час наступу радянських військ у 1944 році німці розпочали евакуацію колекції в Мюнхен, туди ж вирушили Шелюжко, Павлицька і Образцов. Але 5 вантажних вагонів були відрізані наступаючими радянськими частинами, як і все німецьке угруповання в Пруссії. Кинуті напризволяще вагони були знайдені одним з офіцерів та відправлені до Москви. Там їх у 1946 році випадково знайшов інший відомий ентомолог Вадим Совинський та з допомогою орнітолога Київського університету Михайла Воїнственського, повернув колекцію до Києва, де вона зберігається і досі в Зоологічному музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Шелюжко, потрапивши до Мюнхена, почав працювати у професора В. Форстера, з яким він підтримував зв'язок ще з 1936 року. З 1 квітня 1946 року був зарахований науковим співробітником Зоологічної державної колекції Мюнхена. Там він і працював до осені 1961 року, коли пішов на пенсію. У 1952 році брав участь у експедиції до Кот-д'Івуару, звідки привіз збори лускокрилих та риб. Впорядковував зібрання музею і далі до смерті 22 серпня 1969 року.

Науковий внесок ред.

Автор наукових праць з ентомології, зоології і біології в українських, російських, німецьких, англійських і французьких наукових журналах.

«Батько української акваріумістики» ред.

Будівля риборозвідні Шелюжків на вулиці Січових Стрільців, 45А в Києві (1910)

Шелюжко був не лише засновником і власником найбільшої фірми з продажу тропічних риб. Він займався описом біології та вивченням умов утримання й розмноження нових для акваріумів видів. Так, наприклад, він був єдиним на свій час розмножувачем сомика-каліхта Calichthys calichthys. Шелюжко докладно описав та один із перших розмножив живородну щучку Belonesox belizanus[en]. У 1908 році він придбав у Німеччині 6-сантиметровий екземпляр під назвою «Cynodon spec.». У тому ж році цей вид було визначено як Serrasalmo rhombeus (L.), або піранья. Таким чином, Шелюжко вперше привіз у Росію екземпляр піраньї, а роком пізніше — ще двох особин. Першим представив публіці у 1911 екземпляри тетрадона куткутья[en]. Лев Шелюжко був постійним учасником усіх російських виставок з акваріумістики.

Видатний лепідоптеролог ред.

Утім, в зоологічному світі Шелюжко відомий найперше як лепідоптеролог. Він не просто збирав лускокрилих, а й був справжнім знавцем, що намагався якнайповніше описати українську та світову фауну. Так, він доклав зусилля, щоб у його колекції було представлено все світове різноманіття метеликів Parnassius та Colias. Разом із зоологом Образцовим він склав опис денних метеликів України, що налічував 157 видів. За результатами власних та чужих експедицій Шелюжко описав десятки нових видів та підвидів метеликів з Європи, Кавказу, Середньої Азії, Далекого Сходу. Для багатьох груп прояснив структуру родів.

Колекція лускокрилих Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, що була створена багаторічними зусиллями Шелюжка, безумовно є національним надбанням України і має ним залишатися.

Працюючи в Києві, вплинув на наукове становлення багатьох українських ентомологів (з ним працювали Євген Савченко, Микола Образцов та інші), а також вже з Німеччини у 50-ті роки листувався з Юрієм Некрутенком, який, за власними словами, отримав від Шелюжка перші уроки «камерної лепідоптерології».

Вшанування пам'яті ред.

У зоології ред.

На честь Шелюжка було названо метеликів:

  • два види п'ядунів Шелюжка, Charissa sheljuzhkoi (Schawerda, 1924) і Tshimganitia sheljuzhkoi[sv] Wehrli, 1935
  • синявець Філліс Шелюжка, Agrodiaetus phyllis sheljuzhkoi Forster, 1960
  • древоточець Cossulus sheljuzhkoi[en] (Zukovski, 1936)
  • синявець Polyommatus vanensis sheljuzhkoi Forster, 1960
  • совка Шелюжка Scotocampa sheljuzhkoi Gyulai & Ronkai, 2002
  • очняк Шелюжка Hyponephele sheljuzhkoi Samodurov & Tschikolovez, 1996
  • очняк Erebia iranica sheljuzhkoi
  • бражник Hyles nicaea sheljuzhkoi (Dublitzky, 1928)

Також було названо два види риб:

Спогади Тимофеєва-Ресовського ред.

У будинку Шелюжків своє дитинство (1908–1914) проводив видатний російський генетик Микола Тимофєєв-Ресовський. Він згадував про Льва і Андрія Шелюжків:

Меморіальні дошки на будівлі риборозводні

У Києві ми жили на Великій Житомирській, 8 в будинку, що належав такому цукровому мільйонеру Шелюжку. Як мільйонер він був мені відверто нецікавий, але ми були великими друзями, попри те, що він був, напевне, рази в чотири старший. Він був власником знаменитої розвідні Шелюжка в Києві на Львівській вулиці. Поруч із риборозвіднею Андрія Івановича Шелюжка на Львівській, 45 знаходилось також київське відділення Товариства любителів рослин і акваріумів, секцію акваріумів якого очолював Л. А. Шелюжко, син цукрозаводчика.

Розвідня Шелюжка — це були дві великі оранжереї, засклені бетон і скло. З басейнами, акваріумами і всякою штукою. Це була найбільша риборозвідня акваріумних рибок у світі, більше гамбурзьких риборозводень. Головними імпортерами в той час були гамбурзькі рибоводи. Ну, і потім Шелюжко до їхньої компанії теж увійшов. А я в молодості, і з дитинства навіть, захоплювався акваріумами. В мене бувало до 35-40 акваріумів одночасно...

...Шелюжко, в будинку якого ми жили в Києві, також з малих років, незважаючи на те, що був мільйонером і цукрозаводчиком, по суті, був зоологом, акваріумістом. В нього були як гамбурзькі всі види риб, так і час від часу він, так би мовити, оплачував власні експедиції для добування нових акваріумних тропічних рибок. І я, звичайно, час від часу в його риборозвіднях днював і ледве не ночував. І тому риб, що мене цікавили, в мене був максимально можливий набір.

Оригінальний текст (рос.)
В Киеве мы жили на Большой Житомирской, 8, в доме, принадлежавшем такому сахарному миллионеру Шелюжко. Как, миллионер он был мне совершенно неинтересен, но мы были большими друзьями, несмотря на то, что он был, наверное, раза в четыре старше. Он был владельцем знаменитой разводни Шелюжки в Киеве на Львовской улице. Рядом с рыборазводней Андрея Ивановича Шелюжко на Львовской, 45 находилось также киевское отделение Общества любителей растений и аквариумов, секцию аквариумов которого возглавлял Л.А. Шелюжко, сын сахарозаводчика.


Разводня Шелюжко — это были две больших оранжереи застекленных, бетон и стекло. С бассейнами, аквариумами и всякой штукой. Это была самая крупная рыборазводня аквариумных рыбок в мире, больше гамбургских рыборазводен. Главными импортерами в то время были гамбургские рыбоводы. Ну, и потом Шелюжко в их компанию тоже вошел. А я в молодости, и с детства даже, увлекался аквариумами. У меня бывало до 35-40 аквариумов одновременно...

...Шелюжко, в доме которого мы жили в Киеве, тоже с малых лет, несмотря на то, что был миллионером и сахарозаводчиком, по сути дела, был зоологом, аквариумистом. У него были как гамбургские все виды рыб, так и время от времени он, так сказать, оплачивал собственные экспедиции для добычи новых аквариумных тропических рыбок. И я, конечно, временами в его рыборазводнях дневал и чуть не ночевал. И поэтому интересующих меня рыб у меня был максимально возможный набор.

Цікаві факти ред.

Будівлю риборозвідні Шелюжків на вулиці Січових Стрільців у 30-ті роки XX століття передали Українському науково-дослідному інституту рибного господарства. У 1950-х роках тут знову стали розводити екзотичних риб, які продавали в єдиному тоді зоомагазині. У міській садибі Шелюжків зараз знаходиться Держкомітет рибного господарства. На будинку вказано, що саме тут знаходилася перша вітчизняна риборозвідня, але ім'я Шелюжка не згадується.

Список метеликів, описаних Шелюжком ред.

Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Sheljuzhko».

  • Agrodiaetus damocles krymaeus Sheljuzhko, 1928
  • Acrodontis kotshubjei Sheljuzhko, 1944
  • Archon apollinus armeniaca Sheljuzhko, 1925
  • Aricia teberdina Sheljuzhko, 1934
  • Bembecia albanensis kalavrytana Sheljuzhko, 1924
  • Boloria selenis samkoi Sheljuzhko, 1931
  • Catocala aenigma[en] Sheljuzhko, 1943
  • Catopta rocharva[en] Sheljuzhko, 1943
  • Chamaesphecia ferganae Sheljuzhko, 1924
  • Coenonympha glycerion alta Sheljuzhko, 1937
  • Colias thisoa shakuhensis Sheljuzhko, 1935
  • Colias thisoa strandiana Sheljuzhko, 1935
  • Erebia kozhantshikovi Sheljuzhko,1925
  • Euphydryas iduna inexpectata Sheljuzhko, 1934
  • Gastropacha orientalis Sheljuzhko, 1943
  • Gonepteryx cleopatra citrina Sheljuzhko, 1925
  • Hypermnestra helios hyrcana Sheljuzhko,1956
  • Luehdorfia puziloi inexpecta Sheljuzhko, 1913
  • Maculinea ussuriensis Sheljuzhko 1928
  • Maculinea nausithous kijevensis Sheljuzhko, 1928
  • Melitaea avinovi Sheljuzhko, 1914
  • Melitaea didyma turkestanica Sheljuzhko,1929
  • Ochropacha (Palimpsestis) duplaris kamtschadalis Sheljuzhko, 1926
  • Papilio machaon neochinensis Sheljuzhko, 1913
  • Papilio machaon ussuriensis Sheljuzhko, 1910
  • Pararge jachontovi[sv] Sheljuzhko, 1937
  • Parnassius apollo tkatshukovi Sheljuzhko, 1935
  • Pieris napi bryonides Sheljuzhko, 1910
  • Pieris napi neobryonix Sheljuzhko
  • Pieris pseudorapae suffusa Sheljuzhko, 1931
  • Polyommatus eros kamtshadalis Sheljuzhko, 1933
  • Polyommatus icarus fuchsi Sheljuzhko,1928
  • Polytela cliens aethiopica Sheljuzhko, 1960
  • Proterebia afra krymaea Sheljuzhko, 1929
  • Pseudochazara alpina rjabovi Sheljuzhko, 1935
  • Scopula tessellaria proutiana Sheljuzhko, 1955
  • Sesia shugnana Sheljuzhko, 1943
  • Synanthedon martjanovi Sheljuzhko, 1918
  • Zeuzera nubila babadzhanidii Sheljuzhko, 1913
  • Zygaena (Coelestis) ferganae Sheljuzhko, 1941
  • Zygaena alpherakyi Sheljuzhko, 1936
  • Zygaena dorycnii karabaghensis Holik & Sheljuzhko, 1958
  • Zygaena ephialtes tambovensis Holik & Sheljuzhko, 1953
  • Zygaena ephialtes taurida Holik & Sheljuzhko, 1953
  • Zygaena pamira Sheljuzhko, 1919

Бібліографія ред.

Роботи з акваріумістики ред.

  • Л. А. Шелюжко. Редкие рыбы аквариума (Serrasalmo rhombeus) — В., 1911, 35.
  • Л. А. Шелюжко. Каталог первой русской рыборазводни. — Киев: [б. и.], 1912 — N 3. — 56 с. — б.ц.
  • Л. А. Шелюжко. Каталог первой русской рыборазводни. — Киев: [б. и.], 1912 — N 4. — 32 с. — 0.03 р.
  • Л. А. Шелюжко. Семейство зубатых карпов. I часть. Икромечущие (Oviparae). Г. Киев.
  • Л. Шелюжко. Сомовые рыбы и их содержание в аквариуме (Ж., 1908, 69, 104 и 162).
  • Л. А. Шелюжко. Belonesox belizanus (В., 1911, 3).
  • Л. Шелюжко. Мои четырезубцы (В., 1911, 241).

Наукові праці з ентомології ред.

1907—1919 ред.

  • . Русское Энтомологическое обозрение (С-Пб) VII: 232–234. (1907) 1908. Архів оригіналу за 2 липня 2016. 
  • . Русское Энтомологическое обозрение (С-Пб) IX: 383–385. (1909) 1910. Архів оригіналу за 2 липня 2016. 
  • Eine neue Form von Melitaea didyma O. — Iris(Dresden), XXVI, 1912, pp. 137-138.
  • Lepidopterologische Notizen. — Там же, XXVII, 1913, pp. 13-22.
  • Gegen unnütze und bewußte Aufstellung von Synonymen. — Там же, pp. 111-115.
  • Euchloe falloui Allard f. (morpha aest.?) lucida (f. nova). — Там же, pp. 166 bis 168(mit 1 Abbildung).
  • Neue Rhopaloceren vom Pamir.— Там же, XXVIII, 1914, pp. 18-22.
  • Bemerkungen über Parnassius eversmanni Men.— Zeitschr. wiss. Ins.- biol., Berlin, X, 1918, pp. 1-6.
  • Diagnoses lepidopterorum novorum Sibiriae. — N. Beitr. System. Insektenkunde (Berlin), I, 1918, p. 104.
  • Einige Ergänzungen zu meinen Arbeiten. — Iris(Dresden), XXXII, 1919, pp. 130-133.
  • Parnassius Apollo in Südwest-Rußland. — Zeitschr. wiss. Ins.-biol, (Berlin), XV, 1919, pp. 36-41.
  • Neue palaearktische Lepidopteren-Formen. — N. Beitr. System. Ins.-kunde, (Berlin), I, 1919, pp. 123-132.

1920—1933 ред.

  • Panthea coenobita ussuriensis Warnecke. — Zeitschr. wiss. Ins.-biologie(Berlin), XV,1920,p. 188.
  • Panthea coenobita f. Immaculata (f.nova). — Там же, XV., 1920, p. 188.
  • Цікаві лепідоптерологічні знахідки на Вкраїні. — «Наукові записки» (Київ), 1922,т. 1,8 стор.
  • Lepidopteres nouveaux ou peu connus de la Siberie. — Annales Soc. Ent.France(Paris), XCI,1923,pp. 281-290,tab V.
  • Zvgaena centaureae F. d. W. und ihr Vorkommen in der Ukraine. — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XIV, 1924, pp. 25-37.
  • Eine verspätete Antwort. — Там же, pp. 37 — 42, 55—56.
  • Übersicht der kaukasischen Rassen von Parnassius Apollo L. — Там же, pp. 42-54.
  • Neue Parnassius-Formen. — Zeitschr. Oesterr. Ent. Ver. (Wien), IX, 1924, pp. 57-60, 67—71.
  • Zur Verbreitung von Smerinthus caecus Men. — Iris (Dresden), XXXVIII, 1924, pp. 181-182.
  • Zwei neue palaearktische Aegeriiden-Arten. — Там же, pp. 183-185.
  • Eine verkannte Noctuide(Erastria umbrivaga Krul.). — Zeitschr. Oesterr. Ent. Ver.(Wien), IX, 1924, pp. 38-39.
  • Neue Erebien aus Sibirien. — Ent. Anzeiger (Wien), IV, 1924, pp. 165 bis 167; V, 1925, pp. 1-3,9—10.
  • Eine neue Rasse von Pararge climene Esp. — Там же, V, 1925, pp. 89 — 91.
  • Eine merkwürdige Parnassius-Aberration.— Там же, pp. 137-138.
  • Neue Pieriden-Formen. — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XV, 1925, pp. 96 bis 100.
  • Neue Parnassünen-Formen. — Zeitschr. Oesterr. Ent. Ver. (Wien), X, 1925, pp. 85-89.
  • Neue palaearktische Heteroceren. — Iris (Dresden), XL, 1926, pp. 56 — 65.
  • Berichtigung. — Там же, p. 154.
  • Eineneue Catocala-Art aus dem Ussuri-Gebiete. — Lep. Rundsch. (Wien), I, 1927, pp. 1-3.
  • Zerynthia (Thais) cerisyi God. In Transkaukasien. — Iris (Dresden), XVi, 1927, pp. 197-204.
  • Parnassius bremeri amgunensis (subsp. nov.) — ein vermutliches Binde- glied zwischen P. bi-emeri Brem.und P. hoebus F. —Mitteil. Münchn. Ent. Ges.,XVIII, 1928, pp. 1-8.
  • Callogonia (Telesilla) virgo Tr. in Transkaukasien. — Lep.Rundsch., (Wien).I., 1927, pp. 134-136.
  • Euchloe ausonia pfaffi. — Там же, p. 144.
  • Neue palaearktische Lycaeniden.—Там же, II,1928, pp. 44 — 46,51 — 2, 62—4, 1tab.
  • Nochmals über die ost-russischen Euchloe ausonia-Rassen. — Там же, pp. 71-76.
  • Nachschrift zum Artikel: «Nochmals über die ost-russischen Euchloeausonia-Rassen». — Там же, p. 76.
  • Bemerkungen über einige Lycaenidendes Bezirkes von Minussinsk (Gouv. Jenissej, Sibirien).— Там же, pp. 110-112, 116—120.
  • Über Parnassius apolloab. Bergeri Otto. — Zeitschr. österr. Ent.Ver., (Wien), XIII, 1928, p. 49.
  • Памяти Л. К. Круликовского. — Русск. энтомол. обозр., 18: 1-9, 1930
  • Zur Kenntnis der Melanargia halimede-Gruppe.— Ent. Anz. (Wien), IX, 1929,pp. 13-15,25—29, 45—50, 118—119,120—122, 33figs.
  • Einige neue palaearktische Lepidopteren-Formen. — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XIX,1929, pt3. 337—362, t.XXVIII.
  • Einige Bemerkungen über Melitaea alaStgr. — Там же, pp. 363 — 369, t. XXVI.
  • Berichtigung. — Там же, p. 370.
  • Was ist Nacliamodesta Krul.? — Ent. Zeitschr. (Frankf. a. M.), XLIV, 1930, pp. 163-164.
  • Achschrift um Artikel: «Zur Kenntnis er Melanargia halimede- Gruppe». —nt. Anzeiger, Wien, IX, 1929, pp. 120-122.
  • Zwei neue Brenthis-Rassen aus West-Sibirien. — Intern. Ent. Zeitschr. (Guben), XXV, pp. 45-47.
  • Einige Randbemerkungen zum «Supplement» zuden «Groß- chmetterl. Der Erde». — Там же, pp. 69-74.
  • Nochmals über die Melanargia halimede-Gruppe. — Ent. Anzeiger (Wien), XI, 1931, pp. 7-10, 25—28, 45—48, 65—68, 95—98, 113—116, 137 bis 139, 3 figs
  • Berichtigung zum Aufsatz: «Zwei neue Brenthis-Rassen aus West-Sibirien». — Intern. Ent.Zeitschr. (Guben), XXVI, 1932, p. 199.
  • Л. Шелюжко, Е. Савченко. Обзор насекомых-вредителей махорки. — Тр. Всесоюзн. ин-та махорочной пром-сти. № 1. С. 202—217
  • Zwei neue Rassen von Celerio hippophaes Esp.— Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XXIII, 1933,pp. 43-45.
  • Главнейшие вредители махорки и основные меры борьбы с ними. / Харьков-Киев: Изд-во НКСнаба УССР, 1933. 52 с.
  • Eine neue Aplecta aus Ostsibirien. — Zeitschr. österr.Ent. Ver. (Wien), XVIII, 1933,pp. 69-70,t. XIII.
  • Eine neue Lycaena-Formaus Kamtschatka. — Там же, p. 85.

1934—1941 ред.

  • Neue Lepidopteren aus dem Nordkaukasus. — Там же, XIX, 1934, pp. 30 bis 32, 39—40, t. IV.
  • Eine neue Callimorpha dominulaasse aus dem Kaukasus. — Ent. Zeitschr. (Frankf. a. M.), XLVIII, 1934, pp. 73-75.
  • Zwei neue Parnassius-Rassen aus Transkaukasien. — Zeitschr. österr. Ent. Ver. (Wien), XX,1935, pp. 22-24, Tab. II.
  • Eine neue Rassevon Callimorpha quadripunctaria Poda aus Transkaukasien. — Там же, pp. 21-22. 36.
  • Berichtigung. Callimorphaquadripunctaria tkatshukovi Shel. (1935) = splendidior Tams (1922). — Там же, p. 67.
  • Lepidopterologische Ergebnisse meiner Reise nach dem Teberda- ebiet (Nordwest-Kaukasus). Einleitung, Papilionidae, Pieridae. — Folia Zool. Hydrobiol. (Riga), VIII, 1935, pp. 117-140, tab. VI.
  • Zur Kenntnis des Formenkreises von Satyrus guriensis. — Там же, pp. 294-302.
  • Papilionidae, Nymphalidae, Satyridae, Lycaenidae. — In: Visser, Karakorum (Berlin), I, 1935.
  • Einige neue und wenig bekannte Lepidopteren aus demwestlichen Tian-Shan. — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XXV, 1935, pp. 27-38, tab. II.
  • Drei neue Aegeriiden- Artenaus Zentral-Asien. — Zeitschr. Österr. Ent. Ver. (Wien), XX, 1935,pp. 53-55, 64.
  • ZurKenntnis der kaukasischen Zygaenen.— Folia Zool. Hydrobiol.(Riga), IX, 1936, pp. 14-22.
  • Lepidopteiologische Ergebnisse meiner Reise nach dem Teberda-Gebiet (Nordwest-Kaukasus). Satyridae. — Festschr. Prof. Dr. E. Strand (Riga), II, 1937, pp. 322-354.
  • Образцов М. С., Шелюжко Л.А. Денні метелики (Rhopalocera) УРСР. Додаток. — А. А. Яхонтов. Денні метелики. — К: Рад. шк., 1939
  • К фауне чешуекрылых Сванетии. — Труды зоологического сектора, т. 3, 1941, стр. 105—115
  • Матеріали до лепідоптерофауни Київщини . Bombyces i Sphinges. 1. — Тр. Зоологічного музею. — К., КДУ, 1941. — Т. 1. — С. 1-101.
  • Eine neue Zygaena aus Zentralasien. — Zeitschr. Wien. Ent. Ges., XXVIII, 1941, pp. 6-9.

1943—1969 ред.

  • Leo Sheljuzhko (1943). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 33: 58—74. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Leo Sheljuzhko (1943). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 33: 75–85. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Eine neue Rasse von Parnassius Mnemosyne L. aus Zentralasien.— Zeitschr. Wien. Ent.Ges., XXVIII, 1943, pp. 81-85.
  • Neue palaearktische Lasiocampiden. — Там же, pp. 245-250, tab. XIII.
  • Drei neue Rassen von Eudia pavonia. — Там же, pp. 266-268, t. XVII.
  • Neuepalaearktische Catocalinen. — Iris (Dresden), LVII, 1943, pp. 55bis 66, tt. I—IL
  • Ein neuer Spanner aus dem Ussuri-Gebiet (Acrodontis kotshubeji spec. nov.). — Zeitschr. Wien. Ent. Ges. XXIX,1944, pp. 208-210, t. XII.
  • Bemerkungen überdie sibirischen Rassen von Leucobrephos middendorffii Men. — Там же, pp. 257-261.
  • Neue und wenigbekannte Noctuidenund Geometriden der Zoologischen Staatssammlungin München. — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., XXXXIV/XXXXV, 1955, pp. 277-292 (mit 2 Textfig.), tab.V.
  • Otto Holik, Leo Sheljuzhko (1955). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 43: 102–226. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Otto Holik, Leo Sheljuzhko (1955). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft. 44-45: 26—158. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Otto Holik, Leo Sheljuzhko (1956). Über die Zygaenen-Fauna Osteuropas, Klein-Asiens, Irans, Zentralasiens und Sibiriens. Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 46: 92–239. 
  • Otto Holik, Leo Sheljuzhko (1957). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 47: 143–185. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Über Parnassius mnemosyne teberdaensis Eisner. Entom. Zeitschr. (Frankf. a.M.), 66, 1956, pp. 213-215.
  • Über Aberrationsnamen und «nomina collectiva».— Entom.Zeitschr. (Frankf. a. M.), 67, 1957, pp. 28-40.
  • Leo Sheljuzhko (1956). . Mitteilungen der Münchner Entomologischen Gesellschaft 46: 291—303. Архів оригіналу за 27 липня 2014. 
  • Comment on Almasov/Boltovslcoy Plan relating of the transliteration of Cyrillic Cliaracters. (Document 26/9). — Bull. Zool. Nomencl. (London), vol. 15, 1958, Double-Part 18/19.
  • Zur Verbreitung von Polytela cliens (Fldr. u. Rgnhf.), nebst Beschreibung einer neuen Unterart. — Opuscula Zool. (München), Nr. 45, 1960.
  • Zur Kenntnis der Pieris melete-Gruppe. Einleitung und Teil I (Amur- und Ussuri-Gebiet, Mandschurei und Korea). — Zeitschr. Wien. Ent. Ges., 47,1960, pp. 4-13, 20—29, 36—51 (mit 5 Taf. u.2 Textflg.).
  • Parnassius nordmanni Men. in Kleinasien. — Ent. Zeitschr. (Frankf. a. Main) 71, 1961, pp. 33-36.
  • Zur Kenntnis der mazedonischen Unterarten von Parnassius mnemosyne L. — Ent. Zeitschr. (Frankf. a. M.), 72, 1962, pp. 85-92, 96—108, 117—123.
  • Leo Sheljuzhko (1963). . Zeitschr. Wien. Ent. Ges. 48 (mit 21 Fig. auf 5 Taf. u. 1 Kartenskizze): 6—10, 51—64. Архів оригіналу за 22 липня 2012. 
  • Noctuidae, Quadrifinae, Agaristidae. — In: Lepidoptera der Deutschen Nepal-Expedition 1955. II. — Veröff. Zool. Staatssamml. München, 8, 1964, pp. 41-42.
  • Otto Holik, F. Daniel, Leo Sheljuzhko — Nachrichtenblatt Bayer. Entomologen, 13, 1964, pp. 49-54 (mit 1 Lichtbild).
  • Zur Kenntnis der Pieris meleteruppe. Teil III. Nochmals über die Korea-Unterarten von Pieris melete Men. — Zeitschr. Wien. Ent. Ges., 49, 1965, pp. 159-174 (mit 26 Fig. auf 4 Taf. u. 1 Kartenskizze).
  • C. Eisner, L. Sheljuzhko. Was ist Parnassius caesar? — Zool. Mededel., Leiden, 40, 1965, pp. 211 bis 214, tt. 1 — 2 («Parnassiana nova», XXXVIII)
  • Literaturbesprechung: Eisner C, Parnassiiden-Typen inder Sammlung J.C. Eisner. (Zool. Verhandel.,No 81. Leiden. 1966, 190 pp., 84 tt.). — Mitteil. Münchn. Ent. Ges., 56, (1966) 1967, pp. 205-206.
  • Ergebnisseder zoologischen Forschungen von Dr. Z.Kaszab in der Mongolei. Noctuidae der I. und II. Expedition. — Reichenbachia, IX, 1967, Nr. 24,Dresden, pp. 209-227, ff. 1—9. ZurKenntnis der Pierismelete-Gruppe. Teil IV. Japan. Z. Wien. Ent.G es., 54, 1969, pp. 23-43,Tf. 6—11.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Некрутенко Ю. П. і Чиколовець В. В. Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського, 2005. — 232 с.
  2. . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 6 квітня 2013. 
  3. Корнєєв В. О. Листи Л. А. Шелюжка до А. В. Ксєнжопольського 1917—1918 рр. Українська ентомофауністика 2011, 2(1): 25-32[недоступне посилання]
  4. . Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 6 квітня 2013. 
  5. Клочков, Андрей (весна 2005). . Современный аквариум 19: 2–3, 14–15. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 квітня 2013. 
  7. Ю. П. Некрутенко Колекція лускокрилих Зоологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка — національний скарб України. — Праці зоол. муз. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка 1(1): 7-15.
  8. Samodurov, G.D. , Korolev, V.A. & Tshikolovez, V.V. Neue Taxa der Satyrinen–Gattung Hyponephele Muschamp 1915 (Lepidoptera: Nymphalidae, Satyrinae) aus Mittelasien und Transkaukasien // Nachrichten des Entomologischen Vereins Apollo. — 1996. — Т. 17, вип. 1 (6 листопада). — С. 21–40.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 15 вересня 2013. 
  10. . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 15 вересня 2013. 
  11. . Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 15 вересня 2013. 
  12. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2013. 
  13. . Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 6 квітня 2013. 

Література ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lev Andrijovich Shelyu zhko 14 26 veresnya 1890 18900926 Kiyiv 22 veresnya 1969 Myunhen ukrayinskij entomolog lepidopterolog akvariumist Organizator odniyeyi z najbilshih v Yevropi riborozvoden pioner amatorskoyi akvariumistiki zbirach odniyeyi z najbilshih u sviti kolekcij luskokrilih Vihodec z rodini miljonera vsi svoyi zusillya spryamuvav na doslidzhennya rib i luskokrilih Uchasnik bagatoh zoologichnih ekspedicij odin iz pershih spivrobitnikiv Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Pid chas nimecko radyanskoyi vijni emigruvav do Nimechchini Lev Andrijovich Shelyu zhkoros Lev Andreevich Shelyu zhko nim Leo SheljuzhkoNarodivsya 14 26 veresnya 1890 1890 09 26 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 22 veresnya 1969 1969 09 22 78 rokiv Myunhen Bavariya NimechchinaKrayina Rosijska imperiya SRSR NimechchinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist lepidopterologAlma mater Universitet Svyatogo Volodimira u Kiyevi 1912 Galuz biologiyaZaklad Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Zoologichnij muzej VUAN Zoologichna derzhavna kolekciya MyunhenVchene zvannya docentVidomi uchni Yurij NekrutenkoVidomij zavdyaki entomologiya lepidopterologiya akvariumistika Shelyuzhko Lev Andrijovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo j pochatki kolekciyi 1890 1908 1 2 Pidpriyemec i kolekcioner 1908 1920 1 3 U Zoologichnomu muzeyi VUAN 1920 1933 1 4 Zoologichnij muzej universitetu i ekspediciyi 1933 1941 1 5 Vijna ta emigraciya 1941 1969 2 Naukovij vnesok 2 1 Batko ukrayinskoyi akvariumistiki 2 2 Vidatnij lepidopterolog 3 Vshanuvannya pam yati 3 1 U zoologiyi 3 2 Spogadi Timofeyeva Resovskogo 4 Cikavi fakti 5 Spisok metelikiv opisanih Shelyuzhkom 6 Bibliografiya 6 1 Roboti z akvariumistiki 6 2 Naukovi praci z entomologiyi 6 2 1 1907 1919 6 2 2 1920 1933 6 2 3 1934 1941 6 2 4 1943 1969 7 Div takozh 8 Primitki 9 LiteraturaBiografiya red Ditinstvo j pochatki kolekciyi 1890 1908 red Pohodiv z rodini bagatogo zemlevlasnika Batko Andrij Ivanovich Shelyuzhko mav osvitu agronoma buv lyubitelem i kolekcionerom metelikiv Pid chas svoyih poyizdok na Pivnichnij Kavkaz rajon Mineralnih Vod u Dagestan u Turkmenistan Tambovsku guberniyu zbirav komah sho nadali stali pochatkom odniyeyi z najbilshih kolekcij u sviti Pochatkovu osvitu Lev zdobuvav vdoma de ovolodiv anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu movami Z 1900 po 1908 rik navchavsya v Kiyivskij pershij imperatorskij Oleksandrivskij gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu U cej zhe chas 1902 1903 rozpochav zbirati kolekciyu metelikiv zi znahidok na okolicyah Kiyeva Dali razom iz batkom yizdiv po Ukrayini do Ufimskoyi guberniyi vidpochivav z rodinoyu u Krimu Borzhomi Bad Kissingeni Bavariya Karlsbadi Shvejcariyi Italiyi Dalmaciyi Gercegovini Greciyi i zvidusil privoziv bagati zbori metelikiv 1 Paralelno cikavivsya akvariumistikoyu Vzhe u 1907 roci vistupiv iz dopoviddyu na zibranni Kiyivskogo tovaristva lyubiteliv prirodi Somovi i yihnye rozvedennya v akvariumi 2 Pidpriyemec i kolekcioner 1908 1920 red nbsp Molodij Lev Shelyuzhko pochatok 1910 h rokiv U 1908 roci vstupiv do prirodnichogo viddilennya Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira yakij zakinchiv u 1912 roci Todi zh rozpochav vlasnu komercijnu diyalnist vidkriv riborozvidnyu pershu v Rosijskij imperiyi Vona znahodilasya u fligeli oranzhereyi bilya sadibi Shelyuzhkiv Kiyiv vul Lvivska zaraz Sichovih Strilciv 45A i mistila 256 akvariumiv i basejniv dlya rozvedennya tropichnih rib ta vodyanih roslin U cej chas Shelyuzhko ne lishe zajmavsya komerciyeyu ale j zrobiv pershi opisi biologiyi rib napisav rekomendaciyi z akvariumistiki kritichni statti shodo naukovih robit z ihtiologiyi Takozh stav zaviduvachem sekciyi akvariumiv kiyivskogo viddilennya Tovaristva lyubiteliv roslin i akvariumiv Pributki vid pidpriyemstva Shelyuzhko zdebilshogo vkladav u rozshirennya lepidopterologichnoyi kolekciyi cherez najmanih zbirachiv kupivlyu cilih kolekcij za kordonom tosho Zokrema u takij sposib bulo kupleno kolekciyi francuza A Dekkerta rosijskogo entomologa Leonida Krulikovskogo P I Trusevicha Do 1917 roku v kolekciyi bulo 200 tis ekzemplyariv Koli z nablizhennyam frontu Pershoyi svitovoyi vijni do Kiyeva Shelyuzhko virishiv evakuyuvati yiyi do Rostova dovelosya zamoviti 2 zaliznichnih vagoni dlya 20 entomologichnih shaf po 81 shuhlyadi u kozhnomu 1916 roku takim zhe chinom kolekciya povernulasya do Kiyeva 1 Shelyuzhko pidtrimuvav zv yazok iz bagatma suchasnimi jomu entomologami zokrema z Antonom Ksyenzhopolskim U 1916 roci do Shelyuzhka priyihav rosijskij entomolog Leonid Krulikovskij dlya opracyuvannya materialiv kolekciyi Pid chas burhlivih podij 1917 1918 rokah robota prodovzhuvalasya nezvazhayuchi na artilerijski obstrili Kiyeva ta vulichni boyi 3 U 1918 roci pislya stvorennya Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Shelyuzhka ta Krulikovskogo priznachili u faunistichnij komitet a potim u 1919 r u novostvorenij Zoologichnij muzej VUAN Na zhal peredchasna smert Krulikovskogo u 1920 roci ne dozvolila zakinchiti pracyu z povnogo analizu luskokrilih fauni Ukrayini 1 U Zoologichnomu muzeyi VUAN 1920 1933 red U 1920 1933 rokah Shelyuzhko prodovzhuvav pracyuvati spivrobitnikom Zoologichnogo muzeyu VUAN Za cej chas vin opublikuvav seriyu robit z sistematiki i faunistiki luskokrilih v ukrayinskih nimeckih avstrijskih naukovih zhurnalah Za radyanskoyi vladi sadibu ta riborozvidnyu Shelyuzhka bulo nacionalizovano Cherez nestachu paliva vzimku vsi ribi ta roslini zaginuli U sichni 1930 roku Shelyuzhko zvernuvsya do Zoologichnogo muzeyu VUAN iz zapiskoyu shodo umov peredachi vlasnoyi kolekciyi muzeyu Zokrema vin pisav prodovzhuyuchi usi ci roki svoyu naukovu robotu iz vivchennya luskokrilih tak samo yak popovnennyam ta rozshirennyam moyeyi kolekciyi ya dijshov perekonannya sho robota moya bez derzhavnoyi pidtrimki ne mozhe dati nalezhnoyi efektivnosti tak samo yak i kolekciya moya ne mozhe oderzhati shiroti podalshogo rozvitku Vrahovuyuchi ci momenti ya proponuyu prinesti usyu moyu kolekciyu v dar Zoologichnomu muzeyevi VUAN z tim sho meni bude zabezpechena spromozhnist roboti z kolekciyeyu ta yiyi popovnennya ta rozvitku protyagom reshti mogo zhittya 1 Takozh Shelyuzhko prosiv nadati jomu dovichnu shtatnu posadu hranitelya kolekciyi z okladom starshogo zoologa Muzeyu ale ne menshe 200 rubliv na misyac nadati kolekciyi status samostijnogo pidrozdilu z garantiyeyu yiyi nepodilnosti peredati yij znachne primishennya vigotoviti dodatkovi shafi najnyati laboranta preparatora zakupiti obladnannya ta literaturu dlya podalshih doslidzhen Takozh Shelyuzhko vimagav vikupiti v nogo nayavni entomologichni shafi sho vin ociniv u 15 tis rubliv todi yak usya kolekciya peredavalasya bezkoshtovno j ocinyuvalasya u 200 tis rubliv Odnak taki umovi cherez finansovu skrutu Zoomuzeyu ne mogli buti vikonani 1 Zoologichnij muzej universitetu i ekspediciyi 1933 1941 red U 1933 roci Shelyuzhko perejshov do Zoologichnogo muzeyu vidnovlenogo Kiyivskogo universitetu pid kerivnictvom Volodimira Artobolevskogo yakij peretvoryuvav muzej z navchalnoyi bazi na naukovij centr Organizovuvalisya ekspediciyi po SRSR z metoyu popovnennya fondiv muzeyu Kolekciya Zoomuzeyu shvidko zrostala i za rahunok kupivli privatnih kolekcij i za rahunok ekspedicij Za 7 rokiv pered vijnoyu zusillyami Shelyuzhka muzej zakupiv blizko 30 kolekcij metelikiv zokrema kolekciyi Antona Ksyezhnopolskogo bagatorichnogo kolegi Shelyuzhka sho nalichuvala blizko 28 tisyach ekzemplyariv F F Vajdingera blizko 23 tisyach metelikiv z Sibiru Kazahstanu Serednoyi Aziyi okolic Kiyeva i Teberdi N M Yegorova 6600 ekzemplyariv z Kavkazu i Zakavkazzya A K Moltrehta 1500 ekzemplyariv perevazhno z Dalekogo shodu i Pivnichnogo Kavkazu B P Tkachukova blizko 10 tisyach luskokrilih z Virmeniyi do togo zh perevazhno z miscevostej sho perejshli do Turechchini Naukovij spivrobitnik Shelyuzhko vid yizhdzhav do rajonu Teberdi na Pivnichnomu Kavkazi de zbirav luskokrilih z 22 lipnya po 2 veresnya 1933 roku Rajon doslidzhen buv obranij za poradoyu Sergiya Chetverikova yakij loviv tam metelikiv u 1912 roci Za rezultatami zboriv Shelyuzhko opublikuvav 4 roboti nbsp Geografichna etiketka golotipu muhi Urelliosoma pamirica Tephritidae z Pamiru zapovnena rukoyu Leva Shelyuzhka 1937 rik Shelyuzhko brav uchast u kompleksnij ekspediciyi na Zahidnij Pamir 4 misyaci u 1937 roci organizuvav ekspediciyi u Virmeniyu 1938 i Dagestan 1939 Virmenska ekspediciya trivala z 5 chervnya po 30 serpnya Doslidniki pracyuvali na pivnichnih shilah Ajocdzorskogo pasma de zibrali ne menshe 11 5 tisyach metelikiv Ekspediciya do Dagestanu prohodila z 14 lipnya po 5 veresnya v rajoni selish Usuhchaj i Kurush Pid chas roboti Shelyuzhko zahvoriv na malyariyu tomu vid shodzhennya na miscevu goru Shahdag dovelosya vidmovitis Sumarno za ci roki bulo zibrano 47500 ekzemplyariv luskokrilih U 1936 roci Shelyuzhko zaproponuvav Artobolevskomu bezoplatno peredati svoyu kolekciyu Zoomuzeyu na tih zhe umovah sho vin proponuvav muzeyu VUAN Cogo razu umovi bulo prijnyato Pri muzeyi bulo stvoreno viddil entomologiyi laborantom viddilu stala N S Pavlicka u 1937 roci u viddil perehodit vikladach kafedri biologiyi Kiyivskogo medichnogo institutu Mikola Obrazcov U 1940 roci kolekciya sho skladalasya z 350 tisyach lepidopteriv posila svoye misce v muzeyi a Shelyuzhko z Obrazcovim pochali robotu z ob yednannya vsih kolekcij v yedinu sistemu 1 U 1936 roci Shelyuzhku prisvoyili zvannya docenta z 1939 roku vin stav zaviduvachem lepidopternogo muzeyu Kiyivskogo universitetu Vijna ta emigraciya 1941 1969 red Vijna ta okupaciya Kiyeva nimcyami z 19 veresnya 1941 roku perervala cyu robotu Kerivnictvo universitetu pri evakuaciyi ne ocinilo vartosti muzejnih fondiv i zalishilo yih v okupaciyi U Kiyevi zalishivsya j Shelyuzhko zi spivrobitnikami sho prodovzhuvali pracyuvati u muzeyi hocha universitet bulo zakrito Pered nastupom radyanskih vijsk voseni 1943 roku najcinnishi entomologichni kolekciyi muzeyu persh za vse kolekciyu metelikiv Shelyuzhka bulo vidpravleno yak trofej do Nimechchini Shelyuzhko ne mig polishiti spravu svogo zhittya i tomu z deyakimi inshimi ukrayinskimi entomologami Mikoloyu Obrazcovim N Pavlickoyu Sergiyem Paramonovim takozh viyihav razom z nimeckim kerivnictvom Muzeyu ta Institutu zoologiyi U Kenigsbergu vin deyakij chas pracyuvav v universiteti Pid chas nastupu radyanskih vijsk u 1944 roci nimci rozpochali evakuaciyu kolekciyi v Myunhen tudi zh virushili Shelyuzhko Pavlicka i Obrazcov Ale 5 vantazhnih vagoniv buli vidrizani nastupayuchimi radyanskimi chastinami yak i vse nimecke ugrupovannya v Prussiyi Kinuti naprizvolyashe vagoni buli znajdeni odnim z oficeriv ta vidpravleni do Moskvi Tam yih u 1946 roci vipadkovo znajshov inshij vidomij entomolog Vadim Sovinskij ta z dopomogoyu ornitologa Kiyivskogo universitetu Mihajla Voyinstvenskogo povernuv kolekciyu do Kiyeva de vona zberigayetsya i dosi v Zoologichnomu muzeyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1 Shelyuzhko potrapivshi do Myunhena pochav pracyuvati u profesora V Forstera z yakim vin pidtrimuvav zv yazok she z 1936 roku Z 1 kvitnya 1946 roku buv zarahovanij naukovim spivrobitnikom Zoologichnoyi derzhavnoyi kolekciyi Myunhena Tam vin i pracyuvav do oseni 1961 roku koli pishov na pensiyu U 1952 roci brav uchast u ekspediciyi do Kot d Ivuaru zvidki priviz zbori luskokrilih ta rib Vporyadkovuvav zibrannya muzeyu i dali do smerti 22 serpnya 1969 roku Naukovij vnesok red Avtor naukovih prac z entomologiyi zoologiyi i biologiyi v ukrayinskih rosijskih nimeckih anglijskih i francuzkih naukovih zhurnalah Batko ukrayinskoyi akvariumistiki red nbsp Budivlya riborozvidni Shelyuzhkiv na vulici Sichovih Strilciv 45A v Kiyevi 1910 Shelyuzhko buv ne lishe zasnovnikom i vlasnikom najbilshoyi firmi z prodazhu tropichnih rib Vin zajmavsya opisom biologiyi ta vivchennyam umov utrimannya j rozmnozhennya novih dlya akvariumiv vidiv Tak napriklad vin buv yedinim na svij chas rozmnozhuvachem somika kalihta Calichthys calichthys Shelyuzhko dokladno opisav ta odin iz pershih rozmnozhiv zhivorodnu shuchku Belonesox belizanus en 4 U 1908 roci vin pridbav u Nimechchini 6 santimetrovij ekzemplyar pid nazvoyu Cynodon spec U tomu zh roci cej vid bulo viznacheno yak Serrasalmo rhombeus L abo piranya Takim chinom Shelyuzhko vpershe priviz u Rosiyu ekzemplyar piranyi a rokom piznishe she dvoh osobin Pershim predstaviv publici u 1911 ekzemplyari tetradona kutkutya en 5 Lev Shelyuzhko buv postijnim uchasnikom usih rosijskih vistavok z akvariumistiki 6 Vidatnij lepidopterolog red Utim v zoologichnomu sviti Shelyuzhko vidomij najpershe yak lepidopterolog Vin ne prosto zbirav luskokrilih a j buv spravzhnim znavcem sho namagavsya yaknajpovnishe opisati ukrayinsku ta svitovu faunu Tak vin doklav zusillya shob u jogo kolekciyi bulo predstavleno vse svitove riznomanittya metelikiv Parnassius ta Colias Razom iz zoologom Obrazcovim vin sklav opis dennih metelikiv Ukrayini sho nalichuvav 157 vidiv Za rezultatami vlasnih ta chuzhih ekspedicij Shelyuzhko opisav desyatki novih vidiv ta pidvidiv metelikiv z Yevropi Kavkazu Serednoyi Aziyi Dalekogo Shodu Dlya bagatoh grup proyasniv strukturu rodiv Kolekciya luskokrilih Zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka sho bula stvorena bagatorichnimi zusillyami Shelyuzhka bezumovno ye nacionalnim nadbannyam Ukrayini i maye nim zalishatisya 7 Pracyuyuchi v Kiyevi vplinuv na naukove stanovlennya bagatoh ukrayinskih entomologiv z nim pracyuvali Yevgen Savchenko Mikola Obrazcov ta inshi a takozh vzhe z Nimechchini u 50 ti roki listuvavsya z Yuriyem Nekrutenkom yakij za vlasnimi slovami otrimav vid Shelyuzhka pershi uroki kamernoyi lepidopterologiyi Vshanuvannya pam yati red U zoologiyi red Na chest Shelyuzhka bulo nazvano metelikiv dva vidi p yaduniv Shelyuzhka Charissa sheljuzhkoi Schawerda 1924 i Tshimganitia sheljuzhkoi sv Wehrli 1935 sinyavec Fillis Shelyuzhka Agrodiaetus phyllis sheljuzhkoi Forster 1960 drevotochec Cossulus sheljuzhkoi en Zukovski 1936 sinyavec Polyommatus vanensis sheljuzhkoi Forster 1960 sovka Shelyuzhka Scotocampa sheljuzhkoi Gyulai amp Ronkai 2002 ochnyak Shelyuzhka Hyponephele sheljuzhkoi Samodurov amp Tschikolovez 1996 8 9 ochnyak Erebia iranica sheljuzhkoi brazhnik Hyles nicaea sheljuzhkoi Dublitzky 1928 10 Takozh bulo nazvano dva vidi rib Epiplatys chaperi sheljuzhkoi 11 Afronandus Shelyuzhka Meinken 1954 12 Spogadi Timofeyeva Resovskogo red U budinku Shelyuzhkiv svoye ditinstvo 1908 1914 provodiv vidatnij rosijskij genetik Mikola Timofyeyev Resovskij Vin zgaduvav pro Lva i Andriya Shelyuzhkiv 13 nbsp Memorialni doshki na budivli riborozvodni nbsp U Kiyevi mi zhili na Velikij Zhitomirskij 8 v budinku sho nalezhav takomu cukrovomu miljoneru Shelyuzhku Yak miljoner vin buv meni vidverto necikavij ale mi buli velikimi druzyami popri te sho vin buv napevne razi v chotiri starshij Vin buv vlasnikom znamenitoyi rozvidni Shelyuzhka v Kiyevi na Lvivskij vulici Poruch iz riborozvidneyu Andriya Ivanovicha Shelyuzhka na Lvivskij 45 znahodilos takozh kiyivske viddilennya Tovaristva lyubiteliv roslin i akvariumiv sekciyu akvariumiv yakogo ocholyuvav L A Shelyuzhko sin cukrozavodchika Rozvidnya Shelyuzhka ce buli dvi veliki oranzhereyi zaskleni beton i sklo Z basejnami akvariumami i vsyakoyu shtukoyu Ce bula najbilsha riborozvidnya akvariumnih ribok u sviti bilshe gamburzkih riborozvoden Golovnimi importerami v toj chas buli gamburzki ribovodi Nu i potim Shelyuzhko do yihnoyi kompaniyi tezh uvijshov A ya v molodosti i z ditinstva navit zahoplyuvavsya akvariumami V mene buvalo do 35 40 akvariumiv odnochasno Shelyuzhko v budinku yakogo mi zhili v Kiyevi takozh z malih rokiv nezvazhayuchi na te sho buv miljonerom i cukrozavodchikom po suti buv zoologom akvariumistom V nogo buli yak gamburzki vsi vidi rib tak i chas vid chasu vin tak bi moviti oplachuvav vlasni ekspediciyi dlya dobuvannya novih akvariumnih tropichnih ribok I ya zvichajno chas vid chasu v jogo riborozvidnyah dnyuvav i ledve ne nochuvav I tomu rib sho mene cikavili v mene buv maksimalno mozhlivij nabir Originalnij tekst ros V Kieve my zhili na Bolshoj Zhitomirskoj 8 v dome prinadlezhavshem takomu saharnomu millioneru Shelyuzhko Kak millioner on byl mne sovershenno neinteresen no my byli bolshimi druzyami nesmotrya na to chto on byl navernoe raza v chetyre starshe On byl vladelcem znamenitoj razvodni Shelyuzhki v Kieve na Lvovskoj ulice Ryadom s ryborazvodnej Andreya Ivanovicha Shelyuzhko na Lvovskoj 45 nahodilos takzhe kievskoe otdelenie Obshestva lyubitelej rastenij i akvariumov sekciyu akvariumov kotorogo vozglavlyal L A Shelyuzhko syn saharozavodchika Razvodnya Shelyuzhko eto byli dve bolshih oranzherei zasteklennyh beton i steklo S bassejnami akvariumami i vsyakoj shtukoj Eto byla samaya krupnaya ryborazvodnya akvariumnyh rybok v mire bolshe gamburgskih ryborazvoden Glavnymi importerami v to vremya byli gamburgskie rybovody Nu i potom Shelyuzhko v ih kompaniyu tozhe voshel A ya v molodosti i s detstva dazhe uvlekalsya akvariumami U menya byvalo do 35 40 akvariumov odnovremenno Shelyuzhko v dome kotorogo my zhili v Kieve tozhe s malyh let nesmotrya na to chto byl millionerom i saharozavodchikom po suti dela byl zoologom akvariumistom U nego byli kak gamburgskie vse vidy ryb tak i vremya ot vremeni on tak skazat oplachival sobstvennye ekspedicii dlya dobychi novyh akvariumnyh tropicheskih rybok I ya konechno vremenami v ego ryborazvodnyah dneval i chut ne nocheval I poetomu interesuyushih menya ryb u menya byl maksimalno vozmozhnyj nabor nbsp Cikavi fakti red Budivlyu riborozvidni Shelyuzhkiv na vulici Sichovih Strilciv u 30 ti roki XX stolittya peredali Ukrayinskomu naukovo doslidnomu institutu ribnogo gospodarstva U 1950 h rokah tut znovu stali rozvoditi ekzotichnih rib yaki prodavali v yedinomu todi zoomagazini U miskij sadibi Shelyuzhkiv zaraz znahoditsya Derzhkomitet ribnogo gospodarstva Na budinku vkazano sho same tut znahodilasya persha vitchiznyana riborozvidnya ale im ya Shelyuzhka ne zgaduyetsya Spisok metelikiv opisanih Shelyuzhkom red Sistematik zhivoyi prirodi nbsp Doslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Sheljuzhko Agrodiaetus damocles krymaeus Sheljuzhko 1928 Acrodontis kotshubjei Sheljuzhko 1944 Archon apollinus armeniaca Sheljuzhko 1925 Aricia teberdina Sheljuzhko 1934 Bembecia albanensis kalavrytana Sheljuzhko 1924 Boloria selenis samkoi Sheljuzhko 1931 Catocala aenigma en Sheljuzhko 1943 Catopta rocharva en Sheljuzhko 1943 Chamaesphecia ferganae Sheljuzhko 1924 Coenonympha glycerion alta Sheljuzhko 1937 Colias thisoa shakuhensis Sheljuzhko 1935 Colias thisoa strandiana Sheljuzhko 1935 Erebia kozhantshikovi Sheljuzhko 1925 Euphydryas iduna inexpectata Sheljuzhko 1934 Gastropacha orientalis Sheljuzhko 1943 Gonepteryx cleopatra citrina Sheljuzhko 1925 Hypermnestra helios hyrcana Sheljuzhko 1956 Luehdorfia puziloi inexpecta Sheljuzhko 1913 Maculinea ussuriensis Sheljuzhko 1928 Maculinea nausithous kijevensis Sheljuzhko 1928 Melitaea avinovi Sheljuzhko 1914 Melitaea didyma turkestanica Sheljuzhko 1929 Ochropacha Palimpsestis duplaris kamtschadalis Sheljuzhko 1926 Papilio machaon neochinensis Sheljuzhko 1913 Papilio machaon ussuriensis Sheljuzhko 1910 Pararge jachontovi sv Sheljuzhko 1937 Parnassius apollo tkatshukovi Sheljuzhko 1935 Pieris napi bryonides Sheljuzhko 1910 Pieris napi neobryonix Sheljuzhko Pieris pseudorapae suffusa Sheljuzhko 1931 Polyommatus eros kamtshadalis Sheljuzhko 1933 Polyommatus icarus fuchsi Sheljuzhko 1928 Polytela cliens aethiopica Sheljuzhko 1960 Proterebia afra krymaea Sheljuzhko 1929 Pseudochazara alpina rjabovi Sheljuzhko 1935 Scopula tessellaria proutiana Sheljuzhko 1955 Sesia shugnana Sheljuzhko 1943 Synanthedon martjanovi Sheljuzhko 1918 Zeuzera nubila babadzhanidii Sheljuzhko 1913 Zygaena Coelestis ferganae Sheljuzhko 1941 Zygaena alpherakyi Sheljuzhko 1936 Zygaena dorycnii karabaghensis Holik amp Sheljuzhko 1958 Zygaena ephialtes tambovensis Holik amp Sheljuzhko 1953 Zygaena ephialtes taurida Holik amp Sheljuzhko 1953 Zygaena pamira Sheljuzhko 1919Bibliografiya red Roboti z akvariumistiki red L A Shelyuzhko Redkie ryby akvariuma Serrasalmo rhombeus V 1911 35 L A Shelyuzhko Katalog pervoj russkoj ryborazvodni Kiev b i 1912 N 3 56 s b c L A Shelyuzhko Katalog pervoj russkoj ryborazvodni Kiev b i 1912 N 4 32 s 0 03 r L A Shelyuzhko Semejstvo zubatyh karpov I chast Ikromechushie Oviparae G Kiev L Shelyuzhko Somovye ryby i ih soderzhanie v akvariume Zh 1908 69 104 i 162 L A Shelyuzhko Belonesox belizanus V 1911 3 L Shelyuzhko Moi chetyrezubcy V 1911 241 Naukovi praci z entomologiyi red 1907 1919 red Nekotorye novye formy cheshuekrylyh Russkoe Entomologicheskoe obozrenie S Pb VII 232 234 1907 1908 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Melkie lepidopterologicheskie zametki Russkoe Entomologicheskoe obozrenie S Pb IX 383 385 1909 1910 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Eine neue Form von Melitaea didyma O Iris Dresden XXVI 1912 pp 137 138 Lepidopterologische Notizen Tam zhe XXVII 1913 pp 13 22 Gegen unnutze und bewusste Aufstellung von Synonymen Tam zhe pp 111 115 Euchloe falloui Allard f morpha aest lucida f nova Tam zhe pp 166 bis 168 mit 1 Abbildung Neue Rhopaloceren vom Pamir Tam zhe XXVIII 1914 pp 18 22 Bemerkungen uber Parnassius eversmanni Men Zeitschr wiss Ins biol Berlin X 1918 pp 1 6 Diagnoses lepidopterorum novorum Sibiriae N Beitr System Insektenkunde Berlin I 1918 p 104 Einige Erganzungen zu meinen Arbeiten Iris Dresden XXXII 1919 pp 130 133 Parnassius Apollo in Sudwest Russland Zeitschr wiss Ins biol Berlin XV 1919 pp 36 41 Neue palaearktische Lepidopteren Formen N Beitr System Ins kunde Berlin I 1919 pp 123 132 1920 1933 red Panthea coenobita ussuriensis Warnecke Zeitschr wiss Ins biologie Berlin XV 1920 p 188 Panthea coenobita f Immaculata f nova Tam zhe XV 1920 p 188 Cikavi lepidopterologichni znahidki na Vkrayini Naukovi zapiski Kiyiv 1922 t 1 8 stor Lepidopteres nouveaux ou peu connus de la Siberie Annales Soc Ent France Paris XCI 1923 pp 281 290 tab V Zvgaena centaureae F d W und ihr Vorkommen in der Ukraine Mitteil Munchn Ent Ges XIV 1924 pp 25 37 Eine verspatete Antwort Tam zhe pp 37 42 55 56 Ubersicht der kaukasischen Rassen von Parnassius Apollo L Tam zhe pp 42 54 Neue Parnassius Formen Zeitschr Oesterr Ent Ver Wien IX 1924 pp 57 60 67 71 Zur Verbreitung von Smerinthus caecus Men Iris Dresden XXXVIII 1924 pp 181 182 Zwei neue palaearktische Aegeriiden Arten Tam zhe pp 183 185 Eine verkannte Noctuide Erastria umbrivaga Krul Zeitschr Oesterr Ent Ver Wien IX 1924 pp 38 39 Neue Erebien aus Sibirien Ent Anzeiger Wien IV 1924 pp 165 bis 167 V 1925 pp 1 3 9 10 Eine neue Rasse von Pararge climene Esp Tam zhe V 1925 pp 89 91 Eine merkwurdige Parnassius Aberration Tam zhe pp 137 138 Neue Pieriden Formen Mitteil Munchn Ent Ges XV 1925 pp 96 bis 100 Neue Parnassunen Formen Zeitschr Oesterr Ent Ver Wien X 1925 pp 85 89 Neue palaearktische Heteroceren Iris Dresden XL 1926 pp 56 65 Berichtigung Tam zhe p 154 Eineneue Catocala Art aus dem Ussuri Gebiete Lep Rundsch Wien I 1927 pp 1 3 Zerynthia Thais cerisyi God In Transkaukasien Iris Dresden XVi 1927 pp 197 204 Parnassius bremeri amgunensis subsp nov ein vermutliches Binde glied zwischen P bi emeri Brem und P hoebus F Mitteil Munchn Ent Ges XVIII 1928 pp 1 8 Callogonia Telesilla virgo Tr in Transkaukasien Lep Rundsch Wien I 1927 pp 134 136 Euchloe ausonia pfaffi Tam zhe p 144 Neue palaearktische Lycaeniden Tam zhe II 1928 pp 44 46 51 2 62 4 1tab Nochmals uber die ost russischen Euchloe ausonia Rassen Tam zhe pp 71 76 Nachschrift zum Artikel Nochmals uber die ost russischen Euchloeausonia Rassen Tam zhe p 76 Bemerkungen uber einige Lycaenidendes Bezirkes von Minussinsk Gouv Jenissej Sibirien Tam zhe pp 110 112 116 120 Uber Parnassius apolloab Bergeri Otto Zeitschr osterr Ent Ver Wien XIII 1928 p 49 Pamyati L K Krulikovskogo Russk entomol obozr 18 1 9 1930 Zur Kenntnis der Melanargia halimede Gruppe Ent Anz Wien IX 1929 pp 13 15 25 29 45 50 118 119 120 122 33figs Einige neue palaearktische Lepidopteren Formen Mitteil Munchn Ent Ges XIX 1929 pt3 337 362 t XXVIII Einige Bemerkungen uber Melitaea alaStgr Tam zhe pp 363 369 t XXVI Berichtigung Tam zhe p 370 Was ist Nacliamodesta Krul Ent Zeitschr Frankf a M XLIV 1930 pp 163 164 Achschrift um Artikel Zur Kenntnis er Melanargia halimede Gruppe nt Anzeiger Wien IX 1929 pp 120 122 Zwei neue Brenthis Rassen aus West Sibirien Intern Ent Zeitschr Guben XXV pp 45 47 Einige Randbemerkungen zum Supplement zuden Gross chmetterl Der Erde Tam zhe pp 69 74 Nochmals uber die Melanargia halimede Gruppe Ent Anzeiger Wien XI 1931 pp 7 10 25 28 45 48 65 68 95 98 113 116 137 bis 139 3 figs Berichtigung zum Aufsatz Zwei neue Brenthis Rassen aus West Sibirien Intern Ent Zeitschr Guben XXVI 1932 p 199 L Shelyuzhko E Savchenko Obzor nasekomyh vreditelej mahorki Tr Vsesoyuzn in ta mahorochnoj prom sti 1 S 202 217 Zwei neue Rassen von Celerio hippophaes Esp Mitteil Munchn Ent Ges XXIII 1933 pp 43 45 Glavnejshie vrediteli mahorki i osnovnye mery borby s nimi Harkov Kiev Izd vo NKSnaba USSR 1933 52 s Eine neue Aplecta aus Ostsibirien Zeitschr osterr Ent Ver Wien XVIII 1933 pp 69 70 t XIII Eine neue Lycaena Formaus Kamtschatka Tam zhe p 85 1934 1941 red Neue Lepidopteren aus dem Nordkaukasus Tam zhe XIX 1934 pp 30 bis 32 39 40 t IV Eine neue Callimorpha dominulaasse aus dem Kaukasus Ent Zeitschr Frankf a M XLVIII 1934 pp 73 75 Zwei neue Parnassius Rassen aus Transkaukasien Zeitschr osterr Ent Ver Wien XX 1935 pp 22 24 Tab II Eine neue Rassevon Callimorpha quadripunctaria Poda aus Transkaukasien Tam zhe pp 21 22 36 Berichtigung Callimorphaquadripunctaria tkatshukovi Shel 1935 splendidior Tams 1922 Tam zhe p 67 Lepidopterologische Ergebnisse meiner Reise nach dem Teberda ebiet Nordwest Kaukasus Einleitung Papilionidae Pieridae Folia Zool Hydrobiol Riga VIII 1935 pp 117 140 tab VI Zur Kenntnis des Formenkreises von Satyrus guriensis Tam zhe pp 294 302 Papilionidae Nymphalidae Satyridae Lycaenidae In Visser Karakorum Berlin I 1935 Einige neue und wenig bekannte Lepidopteren aus demwestlichen Tian Shan Mitteil Munchn Ent Ges XXV 1935 pp 27 38 tab II Drei neue Aegeriiden Artenaus Zentral Asien Zeitschr Osterr Ent Ver Wien XX 1935 pp 53 55 64 ZurKenntnis der kaukasischen Zygaenen Folia Zool Hydrobiol Riga IX 1936 pp 14 22 Lepidopteiologische Ergebnisse meiner Reise nach dem Teberda Gebiet Nordwest Kaukasus Satyridae Festschr Prof Dr E Strand Riga II 1937 pp 322 354 Obrazcov M S Shelyuzhko L A Denni meteliki Rhopalocera URSR Dodatok A A Yahontov Denni meteliki K Rad shk 1939 K faune cheshuekrylyh Svanetii Trudy zoologicheskogo sektora t 3 1941 str 105 115 Materiali do lepidopterofauni Kiyivshini Bombyces i Sphinges 1 Tr Zoologichnogo muzeyu K KDU 1941 T 1 S 1 101 Eine neue Zygaena aus Zentralasien Zeitschr Wien Ent Ges XXVIII 1941 pp 6 9 1943 1969 red Leo Sheljuzhko 1943 Lepidopterologische Ergebnisse der Pamir Expedition des Kijever Zoologischen Museums im Jahre 1937 I Reisebericht Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 33 58 74 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Leo Sheljuzhko 1943 Lepidopterologische Ergebnisse der Pamir Expedition II Neue Lepidopteren aus dem westlichen Pamir Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 33 75 85 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Eine neue Rasse von Parnassius Mnemosyne L aus Zentralasien Zeitschr Wien Ent Ges XXVIII 1943 pp 81 85 Neue palaearktische Lasiocampiden Tam zhe pp 245 250 tab XIII Drei neue Rassen von Eudia pavonia Tam zhe pp 266 268 t XVII Neuepalaearktische Catocalinen Iris Dresden LVII 1943 pp 55bis 66 tt I IL Ein neuer Spanner aus dem Ussuri Gebiet Acrodontis kotshubeji spec nov Zeitschr Wien Ent Ges XXIX 1944 pp 208 210 t XII Bemerkungen uberdie sibirischen Rassen von Leucobrephos middendorffii Men Tam zhe pp 257 261 Neue und wenigbekannte Noctuidenund Geometriden der Zoologischen Staatssammlungin Munchen Mitteil Munchn Ent Ges XXXXIV XXXXV 1955 pp 277 292 mit 2 Textfig tab V Otto Holik Leo Sheljuzhko 1955 Uber die Zygaenen Fauna Osteuropas Klein Asiens Irans Zentralasiens und Sibiriens Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 43 102 226 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Otto Holik Leo Sheljuzhko 1955 Uber die Zygaenen Fauna Osteuropas Klein Asiens Irans Zentralasiens und Sibiriens Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 44 45 26 158 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Otto Holik Leo Sheljuzhko 1956 Uber die Zygaenen Fauna Osteuropas Klein Asiens Irans Zentralasiens und Sibiriens Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 46 92 239 Otto Holik Leo Sheljuzhko 1957 Uber die Zygaenen Fauna Osteuropas Klein Asiens Irans Zentralasiens und Sibiriens Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 47 143 185 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Uber Parnassius mnemosyne teberdaensis Eisner Entom Zeitschr Frankf a M 66 1956 pp 213 215 Uber Aberrationsnamen und nomina collectiva Entom Zeitschr Frankf a M 67 1957 pp 28 40 Leo Sheljuzhko 1956 Uber die Ubertragung von Aberrationsnamen auf Subspezies Mitteilungen der Munchner Entomologischen Gesellschaft 46 291 303 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Comment on Almasov Boltovslcoy Plan relating of the transliteration of Cyrillic Cliaracters Document 26 9 Bull Zool Nomencl London vol 15 1958 Double Part 18 19 Zur Verbreitung von Polytela cliens Fldr u Rgnhf nebst Beschreibung einer neuen Unterart Opuscula Zool Munchen Nr 45 1960 Zur Kenntnis der Pieris melete Gruppe Einleitung und Teil I Amur und Ussuri Gebiet Mandschurei und Korea Zeitschr Wien Ent Ges 47 1960 pp 4 13 20 29 36 51 mit 5 Taf u 2 Textflg Parnassius nordmanni Men in Kleinasien Ent Zeitschr Frankf a Main 71 1961 pp 33 36 Zur Kenntnis der mazedonischen Unterarten von Parnassius mnemosyne L Ent Zeitschr Frankf a M 72 1962 pp 85 92 96 108 117 123 Leo Sheljuzhko 1963 Zur Kenntnis der Pieris melete Gruppe Teil II Nordliche Inseln Sachalin Saghalien Karafuto und die Kurilen Zeitschr Wien Ent Ges 48 mit 21 Fig auf 5 Taf u 1 Kartenskizze 6 10 51 64 Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Noctuidae Quadrifinae Agaristidae In Lepidoptera der Deutschen Nepal Expedition 1955 II Veroff Zool Staatssamml Munchen 8 1964 pp 41 42 Otto Holik F Daniel Leo Sheljuzhko Nachrichtenblatt Bayer Entomologen 13 1964 pp 49 54 mit 1 Lichtbild Zur Kenntnis der Pieris meleteruppe Teil III Nochmals uber die Korea Unterarten von Pieris melete Men Zeitschr Wien Ent Ges 49 1965 pp 159 174 mit 26 Fig auf 4 Taf u 1 Kartenskizze C Eisner L Sheljuzhko Was ist Parnassius caesar Zool Mededel Leiden 40 1965 pp 211 bis 214 tt 1 2 Parnassiana nova XXXVIII Literaturbesprechung Eisner C Parnassiiden Typen inder Sammlung J C Eisner Zool Verhandel No 81 Leiden 1966 190 pp 84 tt Mitteil Munchn Ent Ges 56 1966 1967 pp 205 206 Ergebnisseder zoologischen Forschungen von Dr Z Kaszab in der Mongolei Noctuidae der I und II Expedition Reichenbachia IX 1967 Nr 24 Dresden pp 209 227 ff 1 9 ZurKenntnis der Pierismelete Gruppe Teil IV Japan Z Wien Ent G es 54 1969 pp 23 43 Tf 6 11 Div takozh red Zoologichnij muzej imeni M M SherbakaPrimitki red a b v g d e zh Nekrutenko Yu P i Chikolovec V V Denni meteliki Ukrayini Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2005 232 s O Z Yacenya Kratkij ocherk razvitiya v Kieve lyubitelskih obshestv Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2013 Kornyeyev V O Listi L A Shelyuzhka do A V Ksyenzhopolskogo 1917 1918 rr Ukrayinska entomofaunistika 2011 2 1 25 32 nedostupne posilannya S Zemskov Nachalo akvariumistiki v Kieve Rybovodstvo i Rybolovstvo 6 1980 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2013 Procitovano 6 kvitnya 2013 Klochkov Andrej vesna 2005 Iz istorii akvariumistiki Chast III Akvariumistika na Ukraine Sovremennyj akvarium 19 2 3 14 15 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2015 A Nozhnov Piranya Rybovodstvo i Rybolovstvo 5 1978 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2013 Yu P Nekrutenko Kolekciya luskokrilih Zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka nacionalnij skarb Ukrayini Praci zool muz Kiyiv nac un tu im T Shevchenka 1 1 7 15 Samodurov G D Korolev V A amp Tshikolovez V V Neue Taxa der Satyrinen Gattung Hyponephele Muschamp 1915 Lepidoptera Nymphalidae Satyrinae aus Mittelasien und Transkaukasien Nachrichten des Entomologischen Vereins Apollo 1996 T 17 vip 1 6 listopada S 21 40 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 travnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 15 veresnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 travnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2013 Shelyuzhko Lev otec ukrainskoj akvariumistiki Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2013 Timofeev Resovskij N V Vospominaniya Istorii rasskazannye im samim s pismami fotografiyami i dokumentami sost i red Dubrovina N M Soglasie 2000 880 s 120 s il Arhiv originalu za 11 grudnya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2013 Literatura red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kornyeyev V O 2011 Listi L A Shelyuzhka do A V Ksyenzhopolskogo 1917 1918 rr Ukrayinska entomofaunistika 2 1 25 32 Nekrutenko Yu P Chikolovec V V 2005 Naris istoriyi doslidzhennya dennih metelikiv Ukrayini Denni meteliki Ukrayini Kiyiv Vid vo Rayevskogo s 191 201 V Forster 1971 Leo Sheljuzhko 1890 1969 Nachrichten der Bayerischen Entomologen 5 81 86 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 N F Zolotnickij Akvarium lyubitelya 1885 pereizd 1994 Biljaschivs kij M M 2004 Leo A and Andryi I Sheljuzhko the Creators of the Lepidoptera Collection of the Zoological Museum of Kyjv Taras Shevchenko National University New Facts for their Biographies Praci Zool muz KNUT Schevtsch 27 43 Biografiya Shelyuzhka na sajti Babochki Kavkaza Arhivovano 19 listopada 2015 u Wayback Machine ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shelyuzhko Lev Andrijovich amp oldid 40688102