www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шах Арменіди також Шахармени 1 або Ахлатшахи династія що з 1100 до 1207 року правила державою 2 3 у південно західній Ві

Шах-Арменіди

Шах-Арменіди (також Шахармени або Ахлатшахи) — династія, що з 1100 до 1207 року правила державою у південно-західній Вірменії з центром у місті Хлат. Їхні володіння охоплювали басейн озера Ван.

Держава Шах-Арменідів (позначена рожевим кольором у центрі) й сусідні країни на початку XIII століття
Історія Вірменії
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • Едеса • Мелітена • Пір • Кілікія
Шах-Арменіди • Хамс • Арран • Чухур-Саад • Карабах
Вірменська область • Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни та битви
Війни: Парфія • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • Арташат • Рандея • Аварайр
Варнакерт • Севан • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • Апаран • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • Тондракійці • Католицизм
Географія
Вірменія (Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Династії
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Національно-визвольний рух
Арменакан • Гнчак • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • Етногенез • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • Вірменофобія • Амшенці • Діаспора
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія
Портал «Вірменія»
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Історія Редагувати

Після розпаду імперії Сельджуків у південній частині Вірменії (сучасна південно-східна Туреччина), на території, що раніше частково належала Марванідам, утвердилась вірменизована сельджуцька династія Шах-Арменідів. Засновник династії, сельджуцький емір Сокман I, курд за походженням. Його онук Сокман II узяв титул Шах-Армена. Він був одружений з родичкою еміра Ерзурума Салтука.

У східній Малій Азії, де вірмени складали переважну більшість населення, мала місце певна «вірменизація» сельджуків, оскільки не лише більша частина населення була представлена вірменами різного віросповідання, але в результаті змішаних шлюбів утворилась вірменсько-тюркська громада. Спадкові правителі могутнього емірату Хлата на півдні Вірменії йменували себе Шах-і Армен (цар вірмен) та брали за дружин вірменок. Вірменизація була не лише етнічним, але й культурним процесом. Так сельджуцька архітектура надихалась, у тому числі, вірменською архітектурою.

Не всі вірмени після сельджуцького завоювання Вірменії та Малої Азії переходили в іслам насильно, багато ремісників і військовиків ставали мусульманами добровільно з економічних міркувань. Ісламізації сприяли також змішані шлюби між представниками турецьких і вірменських вищих класів. Низка незалежних емірів в Анатолії мали вірменське походження. Тим не менше, основна частина вірменського населення, селяни, залишились християнами.

Віремни, греки та грузини, які служили у військах Шах-Арменів і сусіднього Конійського султанату, отримували ікти (земельні наділи), влада над якими швидко стала спадковою.

Після смерті Сокмана II 1185 року владою заволодів мамлюк Бег-Тимур. 1198 року його син Мухаммад ал-Мансур змінив на престолі сина Сокмана, ак-Сонкора. Невдовзі після смерті Мухаммада, 1208 року в Хлаті затвердилась династія міяфракінських Аюбідів. Шах-Армени були запеклими противниками грузинських Багратидів у їхній боротьбі за Вірменію та зуміли зупинити їхнє просування на південь країни.

Список правителів Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Великий енциклопедичний словник, Шахармени [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Роберт Г'юсен «Armenia: A Historical Atlas», стор. 129
  3. Richard G. Hovannisian. The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol. I. Chapter 10 «Armenia during the Seljuk and Mongol Periods [ 4 січня 2012 у Wayback Machine.]» by Robert Bedrosian. стор. 241–271
  4. . Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 15 листопада 2015. 
  5. Joseph Strayer «Dictionary of the Middle Ages» vol. 1, 1982. стор. 505
  6. ↑ Рижов К. В. Шах-Арменіди // Всі монархи світу — Мусульманський схід VII—XV ст. — М. : Вече, 2004. — 544 с. — ISBN 5-94538-301-5.
  7. ↑ Richard G. Hovannisian. The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol. I. Chapter 10 «Armenia during the Seljuk and Mongol Periods» by Robert Bedrosian. стор. 241–271
  8. Seta B. Dadoyan «The Armenians in the Medieval Islamic World: Armenian Realpolitik in the Islamic World and Diverging ParadigmsCase of Cilicia Eleventh to Fourteenth Centuries» Transaction Publishers, 2013. «The „Dynastic Triangle“ or the Second Age of Kingdoms—Diverging Paradigms and the Case of Armenian Cilicia: Twelfth to Fourteenth Centuries», розділ II, частина A
  9. Richard G. Hovannisian. The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol. I. Chapter 10 «Armenia during the Seljuk and Mongol Periods» by Robert Bedrosian. стор. 241–271
  10. Джордж Бурнутян «A concise history of the Armenian people: (from ancient times to the present)» Mazda Publishers, 2005. стор. 109–110
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shah Armenidi takozh Shaharmeni 1 abo Ahlatshahi dinastiya sho z 1100 do 1207 roku pravila derzhavoyu 2 3 u pivdenno zahidnij Virmeniyi z centrom u misti Hlat 4 1 Yihni volodinnya ohoplyuvali basejn ozera Van Derzhava Shah Armenidiv poznachena rozhevim kolorom u centri j susidni krayini na pochatku XIII stolittyaIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emiratAnijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Edesa Melitena Pir Kilikiya Shah Armenidi Hams Arran Chuhur Saad KarabahVirmenska oblast Erivanska guberniyaYelizavetpolska guberniya Persha RespublikaVirmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni ta bitviVijni Parfiya Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Artashat Randeya AvarajrVarnakert Sevan Mancikert Garni Bitlis Sardarapat Aparan KarakilisReligiyiYazichnictvo MitrayizmVirmenska apostolska cerkvaPavlikiani Tondrakijci KatolicizmGeografiyaVirmeniya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaDinastiyiGajkidi Yervandidi ArtashesidiArshakuni Arcrunidi BagratuniRubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiNacionalno vizvolnij ruhArmenakan Gnchak Dashnakcutyun FidayiCegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Etnogenez Kultura Mova Virmenske pitannyaGenocid Virmenofobiya Amshenci Diaspora Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriya RedaguvatiPislya rozpadu imperiyi Seldzhukiv u pivdennij chastini Virmeniyi suchasna pivdenno shidna Turechchina na teritoriyi sho ranishe chastkovo nalezhala Marvanidam utverdilas virmenizovana 5 seldzhucka dinastiya Shah Armenidiv Zasnovnik dinastiyi seldzhuckij emir Sokman I kurd za pohodzhennyam 6 Jogo onuk Sokman II uzyav titul Shah Armena Vin buv odruzhenij z rodichkoyu emira Erzuruma Saltuka U shidnij Malij Aziyi de virmeni skladali perevazhnu bilshist naselennya 7 mala misce pevna virmenizaciya seldzhukiv 8 oskilki ne lishe bilsha chastina naselennya bula predstavlena virmenami riznogo virospovidannya ale v rezultati zmishanih shlyubiv utvorilas virmensko tyurkska gromada Spadkovi praviteli mogutnogo emiratu Hlata na pivdni Virmeniyi jmenuvali sebe Shah i Armen car virmen ta brali za druzhin virmenok Virmenizaciya bula ne lishe etnichnim ale j kulturnim procesom Tak seldzhucka arhitektura nadihalas u tomu chisli virmenskoyu arhitekturoyu 9 Ne vsi virmeni pislya seldzhuckogo zavoyuvannya Virmeniyi ta Maloyi Aziyi perehodili v islam nasilno bagato remisnikiv i vijskovikiv stavali musulmanami dobrovilno z ekonomichnih mirkuvan Islamizaciyi spriyali takozh zmishani shlyubi mizh predstavnikami tureckih i virmenskih vishih klasiv Nizka nezalezhnih emiriv v Anatoliyi mali virmenske pohodzhennya Tim ne menshe osnovna chastina virmenskogo naselennya selyani zalishilis hristiyanami 10 Viremni greki ta gruzini yaki sluzhili u vijskah Shah Armeniv i susidnogo Konijskogo sultanatu otrimuvali ikti zemelni nadili vlada nad yakimi shvidko stala spadkovoyu 7 Pislya smerti Sokmana II 1185 roku vladoyu zavolodiv mamlyuk Beg Timur 1198 roku jogo sin Muhammad al Mansur zminiv na prestoli sina Sokmana ak Sonkora Nevdovzi pislya smerti Muhammada 1208 roku v Hlati zatverdilas dinastiya miyafrakinskih Ayubidiv Shah Armeni buli zapeklimi protivnikami gruzinskih Bagratidiv u yihnij borotbi za Virmeniyu ta zumili zupiniti yihnye prosuvannya na pivden krayini 6 Spisok praviteliv RedaguvatiSokman I al Kutbi 1100 1112 Ibragim Zahir ad Din 1112 1127 Ahmad 1127 1128 Sokman II Nasir ad Din 1128 1185 Beg Timur Sayif ad Din 1185 1193 Badr ad din Ak Sonkor 1193 1198 Muhammad al Mansur 1198 1206 Balban Izz ad Din 1206 1207 Primitki Redaguvati a b Velikij enciklopedichnij slovnik Shaharmeni Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Robert G yusen Armenia A Historical Atlas stor 129 Richard G Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol I Chapter 10 Armenia during the Seljuk and Mongol Periods Arhivovano 4 sichnya 2012 u Wayback Machine by Robert Bedrosian stor 241 271 Iranika Virmeniya ta Iran G Bournoutian Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 15 listopada 2015 Joseph Strayer Dictionary of the Middle Ages vol 1 1982 stor 505 a b Rizhov K V Shah Armenidi Vsi monarhi svitu Musulmanskij shid VII XV st M Veche 2004 544 s ISBN 5 94538 301 5 a b Richard G Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol I Chapter 10 Armenia during the Seljuk and Mongol Periods by Robert Bedrosian stor 241 271 Seta B Dadoyan The Armenians in the Medieval Islamic World Armenian Realpolitik in the Islamic World and Diverging ParadigmsCase of Cilicia Eleventh to Fourteenth Centuries Transaction Publishers 2013 The Dynastic Triangle or the Second Age of Kingdoms Diverging Paradigms and the Case of Armenian Cilicia Twelfth to Fourteenth Centuries rozdil II chastina A Richard G Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times Vol I Chapter 10 Armenia during the Seljuk and Mongol Periods by Robert Bedrosian stor 241 271 Dzhordzh Burnutyan A concise history of the Armenian people from ancient times to the present Mazda Publishers 2005 stor 109 110 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shah Armenidi amp oldid 38224598