Каракіліська битва (вірм. Ղարաքիլիսայի ճակատամարտ Gharakilisayi chakatamart, тур. Karakilise Muharebesi або Karakilise Muharebeleri) — битва між османськими та вірменськими військами поблизу міста Каракіліс на Кавказькому театрі воєнних дій у роки Першої світової війни та Вірмено-турецької війни.
| Каракіліська битва | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кавказький ТВД Вірмено-турецька війна | ||||||
Наступ турецької армії в 1918 році | ||||||
| Координати: 40°48′00″ пн. ш. 44°29′00″ сх. д. / 40.80000000002777227336991928° пн. ш. 44.48333333336077544117870275° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Вірменський національний конгресс | Османська імперія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Назарбекян Товмас Ованесович Гарегін Нжде | Мехмет Вехіп-паша | |||||
| Військові сили | ||||||
| 6 000 о/с | ~10 000 о/с |
Історія Редагувати
Після Жовтневого перевороту деморалізована Російська Кавказька армія була замінена військами новоствореної вірменської держави, що складалися з вірменські загонів добровольців і вірменських іррегулярних формувань. У 1918 році у край були введені війська Диктатури Центрокаспію, республіки Гірська Вірменія і британські війська Данстерфорс — елітні війська зняті з Месопотамського і Західного фронтів. Німецька імперія відрядила також в Батумі Німецьку Кавказьку експедицію, головна мета якої полягала в забезпеченні поставок нафти. Вірменськими військами командував генерал Назарбекян Товмас Ованесович.
На початку 1918 року турецька армія вторглася в Західну Вірменію, захопивши кілька міст (Ерзурум, Сарикамиш, Карс, Александропіль). Вірменські війська відступили під натиском переважаючих сил противника разом із тисячами біженців, безпеку яких забезпечував загін Андраніка. З Александрополя частина турецьких військ рушила до Ерівані (див.: Сардарапатська битва), інша частина — до Каракліса. Після дводенних боїв у Джалалахлі (нині Степанаван) загін Андраніка 20 травня зосередився в селі Дзех, а потім підійшов до Діліжана.
25 травня вірменські військові сили організували Каракіліський фронт, де вірмени зосередили близько 7 тисяч солдатів та офіцерів, 20 кулеметів, 12 гармат.
Протягом 3 днів (25-28 травня) велися жорстокі бої на околицях Базума. І вірмени, і турки зазнали великих втрат. 26 травня вірменські війська зайняли Ванадзор і перейшли в контрнаступ. Турки змушені були відступити, але, отримавши підкріплення, перейшли в контрнаступ. Турки зайняли Варданлу, потім Ванадзор, у битві за Ванадзор обидві сторони зазнали великих втрат. Хоча туркам вдалося зайняти Ванадзор і влаштувати масову різанину місцевого населення (близько 4 тис. осіб), попри цьому, вони наразилися на затятий опір вірменського населення, внаслідок чого турки вирішили не просуватися далі вглиб Вірменії.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Бібліографія Редагувати
- Le GENERAL G. Korganoff. La Participation des Arméniens à la Guerre Mondiale sur le Front du Caucase (Paris: Masis, 1927), 208 p. / Корганов Г. Г. Участие армян в мировой войне на Кавказском фронте (1914—1918). — М. МАКС Пресс, 2011. — 184 с. — ISBN 978-5-31703-563-1.
- Hohanissian, Richard G. (1997) The Armenian People from Ancient to Modern Times. New York. St. Martin's Press, 299
Посилання Редагувати
- КАРАКИЛИССКОЕ СРАЖЕНИЕ [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Каракилисское сражение (1918 г.) [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- КАРАКИЛИССКОЕ СРАЖЕНИЕ [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)