Зінаї́да Макси́мівна Шарко́ (рос. Зинаи́да Макси́мовна Шарко́; 14 травня 1929, Ростов-на-Дону — 4 серпня 2016, Санкт-Петербург) — радянська, російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1960). Народна артистка Росії (1980). Лауреат ряду театральних і кінопремій («Ніка», «Золотий овен», «Кіношок», «Лістапад» (Мінськ) та ін.). Протягом декількох десятиліть була однією з провідних актрис Великого драматичного театру, очолюваного режисером Георгієм Товстоноговим.
| Зінаїда Шарко | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Зінаїда Максимівна Шарко |
| Народилася | 14 травня 1929 Ростов-на-Дону, СРСР |
| Померла | 4 серпня 2016 (87 років) Санкт-Петербург |
| Поховання | Большеохтінський цвинтарd :
|
| Громадянство | СРСР Росія |
| Діяльність | актриса театру і кіно |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Заклад | ВДТ імені Товстоногова |
| Роки діяльності | з 1947 |
| У шлюбі з | Владимиров Ігор Петрович і Юрський Сергій Юрійович |
| Провідні ролі | у х/ф «Довгі проводи», «Фантазії Фарятьєва», «Місяцем був повний сад» |
| IMDb | ID 0788835 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Зінаїда Шарко у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народилася 14 травня 1929 р. в Ростові-на-Дону. Батьки Зінаїди Шарко були далекі від мистецтва. Мама — домогосподарка, донська козачка, родом з-під Ростова. Батько — за професією пожежник, родом з України. За спогадами Зінаїди, він за все своє життя прочитав лише дві книжки — «Підняту цілину» і спогади маршала Жукова, але при цьому був надзвичайно інтелігентною людиною.
Дитинство пройшло на півдні Росії: в Ростові-на-Дону, Туапсе, Новоросійську. Вперше вийшла на сцену в п'ятирічному віці на самодіяльності при пожежній охороні, де працював батько, задекламувавши поему «Їжакові рукавиці», присвячену наркому НКВС Миколі Єжову.
Перед війною сім'я Шарко переїхала в Чебоксари, де Зіна продовжила свою сценічну діяльність. Зокрема в школі, у другому класі грала на сцені самодіяльності Попелюшку, в третьому — була Царівною-Лебідь, а в четвертому — співала партію кози у виставі-опері «Вовк і семеро козенят».
У роки війни в будинку піонерів був організований ансамбль пісні і танцю. Діти проводили в госпіталях концерти для поранених бійців. Всього Зінаїда взяла участь в 90 концертах, за що була удостоєна медалі «За доблесну працю».
У часі війни написала наркому освіти заяву з текстом про своє бажання йти воювати на фронт:
| Наркому освіти товаришеві Макарову. Від учениці сьомого класу Зінаїди Шарко. Прошу направити мене на навчання в Кронштадтське торпедне училище. |
Закінчивши школу із золотою медаллю, вирішила вступати до театрального училища. Закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (1951, нині Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва, клас Бориса Зона).
З 1951 року — актриса «Лєнгосестради», театру імені Лєнсовета.
З 1956 року — Ленінградського АБДТ ім. М. Горького (з 1992 — ім. Г. О. Товстоногова). Працює в петербурзькому театрі «Приют Комедианта», в антрепризі. Актриса виступає з читанням віршів на естраді, знімається в кіно і на телебаченні.
В кіно з 1954 року (дебютувала роллю поштового службовеця у фільмі «Ми з вами десь зустрічалися»). Зіграла понад 60 ролей у фільмах і телеспектаклях. Провідні ролі — у фільмах «Довгі проводи» (1971, реж. Кіра Муратова, «Одеська кіностудія»), «Фантазії Фарятьєва» (1979, реж. Ілля Авербах), «Місяцем був повний сад» (2000, реж. Віталій Мельников).
Сім'я ред.
- Першим чоловіком Зінаїди Шарко був режисер Ігор Владимиров (1919, Катеринослав (нині Дніпропетровськ) — 1999, Санкт-Петербург). У 1956 році у подружжя народився син Іван. Коли йому виповнилося сім років, Ігор Владимиров пішов з сім'ї до Аліси Фрейндліх.
- Другий раз заміж Зінаїда Шарко вийшла за актора Сергія Юрського, проте згодом розвелася. Має двох онуків та правнука.
Ролі в театрі ред.
Ленінградський обласний гастрольний театр ред.
- 1950/1951 — «Ніч помилок» О. Голдсміта
- 1951/1952 — «Кожен день»
Театр імені Лєнсовета ред.
Великий драматичний театр ім. Горького ред.
- 1956 — «Коли цвіте акація» Н. Г. Віннікова. Постановка Г. О. Товстоногова — Раїса Ковригіна
- 1957 — «Лисиця і виноград» Г. Фігейредо. Постановка Г. О. Товстоногова — Мелі
- 1957 — «Достігаєв та інші» М. Горького. Постановка Н. А. Рашевський — Шура (відновлення)
- 1957 — «Коли горить серце» В. П. Кін. Постановка І. П. Владимирова — Варя
- 1957 — «У пошуках радості» В. С. Розова. Постановка І. П. Владимирова — Лєночка
- 1958 — «Далі безмежні» М. Є. Вірти. Постановка І. П. Владимирова — Настя
- 1959 — «П'ять вечорів» О. М. Володіна. Постановка Г. О. Товстоногова — Тамара (перша виконавиця цієї ролі)
- 1959 — «Варвари» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Катя Редозубова
- 1960 — «Іркутська історія» О. М. Арбузов. Постановка Г. О. Товстоногова — Зінька
- 1960 — «Вірю в тебе» В. М. Коростильов. Постановка Р. А. Сироти — Ірина
- 1961 — «Не схилили голови» Н. Дуглас, Г. Сміт. Постановка Г. О. Товстоногова — Жінка
- 1961 — «Четвертий» К. М. Симонов. Постановка Г. О. Товстоногова — Жінка, яку він любив
- 1961 — «Моя старша сестра» А. М. Володіна. Постановка Г. О. Товстоногова — Шура
- 1962 — «Божественна комедія» І. В. Штока. Постановка Г. О. Товстоногова — Жінка і Єва
- 1962 — «Снігова королева» Є. Л. Шварца. Постановка Г. О. Товстоногова — Маленька розбійниця
- 1963 — «Перед вечерею» В. С. Розова. Постановка Г. О. Товстоногова — Емма Костянтинівна
- 1963 — «Кар'єра Артуро Уї» Б. Брехт. Постановка Г. О. Товстоногова — Докдейзі
- 1964 — «Ще раз про любов» Е. Радзинського. Постановка Г. О. Товстоногова — Галя Острецова
- 1965 — «Три сестри» А. П. Чехов. Постановка Г. О. Товстоногова — Ольга
- 1965 — «Римська комедія» Л. Г. Зорін. Постановка Г. О. Товстоногова — Фульвія (28 травня відбулася генеральна репетиція, спектакль не дозволений)
- 1966 — «Ідіот» Ф. Достоєвський. Постановка Г. О. Товстоногова — Варя Іволгіна
- 1966 — « Скільки років, скільки зим!» В. Панової. Постановка Г. О. Товстоногова — Шеметова
- 1966 — «Традиційний збір» В. Розов. Постановка Г. О. Товстоногова — Ліза Хренова
- 1967 — « Правду! Нічого крім правди!» Д. Н. Аль. Постановка Г. О. Товстоногова — Луїза Брайант
- 1969 — «Король Генріх IV» Шекспіра. Постановка Г. О. Товстоногова — Поголос
- 1969 — «З вечора до полудня» В. С. Розова. Постановка Г. О. Товстоногова — Ніна
- 1971 — «Валентин і Валентина» М. М. Рощина. Постановка Г. О. Товстоногова — Мати
- 1974 — «Кішки-мишки» І. Еркен. Постановка Г. О. Товстоногова — Ержебет Орбан
- 1974 — « Три мішки смітної пшениці» В. Ф. Тендрякова. Постановка Г. О. Товстоногова — Манька
- 1976 — «Дачники» М. Горького. Постановка Г. О. Товстоногова — Калерія Ольга Алексєєва
- 1976 — «Фантазії Фарятьєва» О. М. Соколова. Постановка С. Ю. Юрського — Тітка Фарятьєва
- 1977 — «Останній термін» В. Г. Распутін. Постановка Є. О. Лебедєва — Анна
- 1978 — «Жорстокі ігри» О. М. Арбузова. Постановка Г. О. Товстоногова — Мати Нелі
- 1978 — «Телевізійні перешкоди» К. Сакон. Постановка Г. О. Товстоногова — Дружина Бодог
- 1979 — «Наш городок» Т. Вайлдер. Постановка Г. О. Товстоногова — Місіс Джиббс
- 1982 — «Дядя Ваня» А. П. Чехов. Постановка Г. О. Товстоногова — Нянька
- 1983 — « Мачуха Саманішвілі» Д. Кладіашвілі. Постановка Г. А. Товстоногова — Елене
- 1983 — «Кафедра» В. В. Врублевська. Постановка М. Рєзникович — Панченко
- 1984 — «Поріг» О. О. Дударєв. Постановка Г. С. Єгоров — Мати
- 1987 — «Жанна» А. Л. Галин — Сверчкова Світлана Василівна
- 1992 — «Дворянське гніздо» І. С. Тургенєва. Постановка М. Ю. Резниковича — Пестова Марфа Тимофіївна
- «Істинний Захід» С. Шепард. Постановка В. Камінський — Ма
- 1996 — «Антігона» Ж. Ануя. Постановка Т. Чхеідзе — Годувальниця
- 1997 — «Кадриль» В. П. Гуркін. Постановка А. Максимова — Ліда Звягінцева
- 2005 — «Квартет» Р. Харвуда. Постановка М. Пінігін — Сессілія Робсон
- 2009 — «Кішки-мишки» І. Еркен. Постановка Ю. Є. Аксьонова — Ержебет Орбан
Інші театри ред.
- 1997 — Сара Бернар — «Вона кидає виклик», за п'єсою Джона Маррелл «Сміх лангусти» («Мемуари»), реж. Віктор Мінков / «Притулок Комедіанта»
- 1998 — Софія Іванівна — «Стара діва», за п'єсою Надії Птушкіної «Поки вона вмирала», реж. Борис Мільграм
- 1999 — Циганка Таня — «О ви, які любили…», режисер Геннадій Тростянецький / Пушкінський театральний центр, Будинок Кочнева
- 2000 — Майя — «Голубки», за п'єсою Пола Вогила «Найдавніша професія» (англ. «The Oldest Profession»), режисер В'ячеслав Долгачев / «ТеатрДом»
Фільмографія ред.
1950-ті ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1954 | Мы с вами где-то встречались | Ми з вами десь зустрічалися | поштовий службовець | Микола Досталь | ||
| 1956 | Дорога правды | Дорога правди | ||||
| 1956 | Старик Хоттабыч | Старий Хотабич | продавець морозива | Геннадій Казанський | ||
| 1957 | Рядом с нами | Поруч з нами | телеграфістка | Адольф Бергункер | ||
| 1957 | Всего дороже | Всього дорожче | офіціянтка | Юрій Музикант[ru] | ||
| 1959 | Достигаев и другие | Достігаєв та інші | сестра Єлизавети Достігаєвої | Наталія Рашевська |
1960-ті ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1965 | Римские рассказы | Римські оповідання | дочка Мелені | |||
| 1965 | Страх и отчаяние в Третьей империи | Страх і відчай у Третій імперії | ||||
| 1967 | 31-й отдел | 31-й відділ | ||||
| 1969 | Правду! Ничего, кроме правды! | Правду! Нічого, крім правди! |
1970-ті ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1971 | Долгие проводы | Довгі проводи | Євгенія Василівна Устинова, мати Сашка (головна роль) | Кіра Муратова | ||
| 1974 | День приема по личным вопросам | День прийому з особистих питань | Софія Михайлівна, секретарка | Соломон Шустер | ||
| 1975 | Любовь с первого взгляда | Кохання з першого погляду | Резо Есадзе | |||
| 1975 | Полковник в отставке | Полковник у відставці | Анастасія Петрівна, мати Гени Форманюк | Ігор Шешуков | ||
| 1975 | Чужие письма | Чужі листи | Ангеліна Григорівна Єгорова, зауч | Ілля Авербах | ||
| 1976 | Всегда со мною… | Завжди зі мною... | Ніна Романівна, співробітник Ермітажу | |||
| 1977 | Собака на сене | Собака на сіні | Анарда | Ян Фрід | ||
| 1977 | Нос | Ніс | штабс-офіцерша Подточіна | Ролан Биков | ||
| 1978 | Случайные пассажиры | Випадкові пасажири | Камелія Миколаївна | |||
| 1978 | Прыжок с крыши | Стрибок з даху | бабуся Ксюши, сусідка | |||
| 1979 | Осенняя история | Осіння історія | Надія Романівна, інспектор ГОРОНО | |||
| 1979 | Сегодня и завтра | Сьогодні і завтра | санітарний лікар | |||
| 1979 | Фантазии Фарятьева | Фантазії Фарятьєва | мати сестер (головна роль) | Ілля Авербах | Лілія Гриценко, Андрій Миронов |
1980-ті ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1980 | Сергей Иванович уходит на пенсию | Сергій Іванович іде на пенсію | Ксенія, приятелька Ірини Аркадіївни | |||
| 1981 | Самоубийство | Самогубство | ||||
| 1982 | Пространство для маневра | Простір для маневру | ||||
| 1982 | Формула памяти | Формула пам'яті | Віра Олексіївна | |||
| 1983 | Оловянные кольца | Олов'яні кільця | королева Януарія | |||
| 1983 | Уникум | Унікум | мати Павлика | |||
| 1985 | Я тебя помню | Я тебе пам'ятаю | Ася, мати Кіма та Марата | |||
| 1985 | Криминальный талант | Кримінальний талант | ||||
| 1986 | Дядя Ваня. Сцены из деревенской жизни | Дядя Ваня. Сцени з сільського життя | Марина, стара нянька | |||
| 1988 | Полёт птицы | Політ птаха | Іраїда Степанівна, мати Леки |
1990-ті ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1990 | Короткая игра | Коротка гра | мати Валери Дьякова | |||
| 1991 | Арифметика убийства | Арифметика вбивства | головна роль | Дмитро Светозаров | ||
| 1992 | Ангелы в раю | Ангели в раю | ||||
| 1992 | Рин. Легенда об иконе | Рін. Легенда про ікону | ||||
| 1992 | Ричард II | Річард II | ||||
| 1993 | Кинфия | Кінфія | ||||
| 1997 | Цирк сгорел, и клоуны разбежались | Цирк згорів, і клоуни розбіглися | мати Миколи | |||
| 1998 | Она бросает вызов | Вона кидає виклик | Сара Бернар (головна роль) | |||
| 1998 | Сочинение ко Дню Победы | Твір до Дня Перемоги | головна роль | Сергій Урсуляк | ||
| 1999 | Агент национальной безопасности-1 (Доктор Фауст) | Агент національної безпеки-1 (Доктор Фауст) | стара |
2000-ні ред.
| Рік | Оригінальна назва | Назва українською | Жанр | Роль | Режисер | Інші актори |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2000 | Бандитский Петербург-2 (Адвокат) | Бандитський Петербург-2 (Адвокат) | Євдокія Андріївна Кузнєцова | |||
| 2000 | Луной был полон сад | Місяцем був повний сад | Віра Андріївна (головна роль) (Премія «Ніка» за найкращу жіночу роль у 2000 році) | Віталій Мельников | ||
| 2000 | Механическая сюита | Механічна сюїта | мати Плюгановського | Дмитро Месхієв | ||
| 2002 | Три высокие женщины (фильм-спектакль) | Три високі жінки | ||||
| 2002 | Театральный роман | Театральний роман | Настасья Іванівна Колдибаєва | Олег Бабицький, Юрій Гольдін | ||
| 2003 | Русские амазонки 2 | Російські амазонки 2 | Ольга Сергіївна | |||
| 2003 | Линии судьбы | Лінії долі | баба Нюра | |||
| 2004 | Дунечка | Дунечка | бабуся Дунечки | Олександр Єфремов | ||
| 2004 | Дурная привычка | Погана звичка | тітка Клава | |||
| 2005 | Пари | Парі | Тетяна Олексіївна Кузіна | |||
| 2006 | Печальный марафон | Сумний марафон | документальний фільм | |||
| 2006 | Сонька Золотая ручка | Сонька Золота ручка | Манька Портова | |||
| 2009 | Аннушка | Аннушка | ||||
| 2009 | Дилер (Старуха на обочине) | Дилер (Стара на узбіччі) | Єфросинія Семенівна | |||
| 2009 | Кошки-мышки (фильм-спектакль) | Кішки-мишки | Ержебет Орбан | |||
| 2009 | Банкрут | Банкрут | ключниця Фомінішна | Ігор Масленников | ||
| 2013 | За кефиром (короткометражный) | За кефіром (к/м)) |
Документальні фільми ред.
- 2009 — «Зінаїда Шарко. Актриса на всі часи»/(рос.)«Зинаида Шарко. Актриса на все времена [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.]» (реж. Ольга Висоцька, телеканал «Культура», ВДТРК).
Нагороди ред.
- Заслужена артистка РРФСР (1960)
- Народна артистка РРФСР (1980)
- Премія імені К. С. Станіславського (1997)
- Премія «Кумир» у номінації «найкраща актриса» (1998)
- Художня премія «Петрополь» «За поетичний малюнок ролей в театрі і кіно останніх років» (2002)
- Вища театральна премія Санкт-Петербурга «Золотий софіт» (2001, 2006)
- Орден Дружби (2004) - до 85-річчя БДТ ім. Г. А. Товстоногова
- Премія ім. О. Володіна (2004)
- Орден Пошани (5 лютого 2009) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність
- Національна премія імені Є. О. Лебедєва «За видатний внесок у розвиток російського національного театрального мистецтва» (2008)
- Спеціальна премія «Золота маска» «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва» (2013)
Фестивалі та премії ред.
- 1998 — ВРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «Діамантова троянда» за найкращу жіночу роль (1998 «Твір до Дня Перемоги»)
- 1998 — ВРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «Діамантова троянда» за найкращу жіночу роль (1998 «Цирк згорів, і клоуни розбіглися»)
- 1999 — КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі: Приз «За вірність ідеалу в мистецтві»
- 2000 — КФ «Сузір'я»: Приз за найкращу головну жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
- 2000 — МКФ «Лістапад» в Мінську: Приз за найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
- 2000 — ВКФ «Кіношок» в Анапі: Приз за найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
- 2000 — Премія «Золотий овен»: За найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
- 2000 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 8 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 8 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
Література ред.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.862;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.401-402.
- Светлана Мазурова, «Зинаида Шарко: „Плохие режиссеры меня никогда не приглашали“», «Восточно-Сибирская правда», 25.01.2003;
- Шарко Зинаида Максимовна // Личности Петербурга [ 14 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Актриса Зинаида Шарко: «Я хотела быть торпедисткой» // Известия [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Актриса Зинаида Шарко: «Когда Товстоногову что-то нравилось, он похрюкивал» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ирина Грушина. Зинаида Шарко — настоящая актриса идеальной труппы // womenclub.ru [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/4823/works/ [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Шарко Зинаида Максимовна — Большой драматический театр им. Г. А. Товстоногова(рос.) [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]