www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чуйков Василь Іванович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чуйков Чуйко в Васи ль Іва нович 31 січня 12

Чуйков Василь Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чуйков.

Чуйко́в Васи́ль Іва́нович (31 січня [12 лютого] 1900(19000212) с. Срібні Пруди, Московська губернія — 18 березня 1982, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (з 1955), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Кандидат у члени ЦК КПРС в жовтні 1952 — жовтні 1961 р. Член ЦК КПРС в жовтні 1961 — березні 1982 р. Член ЦК КПУ в березні 1954 — вересні 1961 р. Кандидат у члени Президії ЦК КПУ в березні 1954 — липні 1960 р. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—10-го скликань.

Василь Іванович Чуйков
рос. Василий Иванович Чуйков
Прізвисько Генерал Штурм
Народження 31 січня (12 лютого) 1900(1900-02-12)
с. Срібні Пруди
Московської губернії,
Російська імперія
Смерть 18 березня 1982(1982-03-18) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання
Мамаїв курган : 

Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе (1925) і Особливий факультет Військової академії РСЧА імені М. Фрунзеd (1927)
Роки служби 1918—1982
Партія РКП(б)
Член ЦК КПРС
Звання  Маршал Радянського Союзу
Командування  СРСР Заступник Міністра оборони СРСР — Головнокомандувач Сухопутними військами,
Командувач Київським військовим округом, Головнокомандувач Групою радянських військ в Німеччині
Командувач 8-й гвардійської та 62-й арміями, Військовий аташе в Китаї
Війни / битви Громадянська війна в Росії,
Радянсько-фінська війна,
Вторгнення СРСР до Польщі,
Німецько-радянська війна
Автограф
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Нагороди інших країн

Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Virtuti Militari (Золотий Хрест)
Орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль «За Одру, Нису і Балтику»
Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (1968)
 Чуйков Василь Іванович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Ранні роки і початок військової кар'єри Редагувати

Народився 31 січня (12 лютого) 1900(19000212) року в багатодітній селянській родині (було 8 братів і 4 сестри).

Закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи. В 12 років поїхав на заробітки в Петроград, працював слюсарем. У 1917 році служив юнгою загону мінерів в Кронштадті.

В РСЧА з квітня 1918 року, курсант Перших Московських військово-інструкторських курсів, в липні 1918 року брав участь у придушенні повстання лівих есерів у Москві.

Під час Громадянської війни був помічником командира стрілецької роти, з листопада 1918 року — помічник командира стрілецького полку. З травня 1919 і до кінця 1921 року був командиром полку. Воював на Південному, Східному та Західному фронтах, був поранений чотири рази.

За відвагу і героїзм Василь Чуйков був нагороджений двома орденами Червоного Прапора, іменним золотим годинником та золотою зброєю.

Міжвоєнний період Редагувати

У 1925 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, у 1927 році — Східний факультет академії. В липні 1927 року був відправлений військовим радником у Китай.

З вересня 1929 року — начальник відділу штабу Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії В. К. Блюхера. З серпня 1932 року — начальник Курсів удосконалення начскладу з розвідки.

Закінчив академічні курси при Військовій академії механізації і моторизації РСЧА імені Й. В. Сталіна в 1936 році.

З грудня 1936 року — командир бригади, з квітня 1938 — командир 5-го стрілецького корпусу, з червня 1938 року — командувач армійською групою в Білоруському військовому окрузі.

Друга світова війна Редагувати

У вересні 1939 року брав участь у вторгненні СРСР до Польщі.

Після поразки у битві біля Суомуссалмі, коли три фінських полки оточили і розгромили дві радянські дивізії 22 грудня 1939 року був призначений командувачем 9-й армією замість М.П. Духанова в ході Радянсько-фінської війни в північній Карелії.

У 1940-1942 займав посаду військового аташе в Китаї при головнокомандуючому китайською армією Чан Кайши. В цей час Китай вів війну проти Японії. Японські війська захопили центральні райони країни, Маньчжурію та багато інших китайських міст. У цей період проти японської армії був проведений ряд військових операцій. При цьому перед Чуйковим стояло важке завдання — необхідно було утримати в країні єдиний фронт у боротьбі з японцями, в той час, коли в самому Китаї велися бойові дії між військами компартії Китаю (Мао Цзедун) і військами гоміньдану (Чан Кайши). Завдяки В. І. Чуйкову вдалося в такій складній військово-політичній обстановці переламати ситуацію в Китаї, де почав створюватися потужний фронт, який захистив радянські далекосхідні рубежі від можливої загрози Японії.

Після нападу Німеччини на Радянський Союз неодноразово звертався до командування з рапортом, у якому просив відкликати його з Китаю і направити на фронт.

Командний пункт 62-ї армії: начальник штабу армії М. І. Крилов, командувач армією В. І. Чуйков, член військової ради К. А. Гуров, командир 13-ї гв. стрілецької дивізії О. І. Родимцев, грудень 1942 р.

З травня 1942 року Чуйков брав участь у війні, командував 64-ю армією, а потім оперативною групою 64-ї армії. Брав участь в оборонних боях на підступах до Сталінграда.

З вересня 1942 року командував 62-ю армією, яка прославилася героїчною шестимісячною обороною Сталінграда. Для Червоної армії вуличні бої в Сталінграді були першими серйозними боями в місті. З ім'ям В. І. Чуйкова пов'язують і появу спеціальних штурмових груп. Ці групи першими несподівано вривалися в будинки, а для переміщень використовували підземні комунікації. Пізніше цей досвід знадобився В. І. Чуйкову у битві за Берлін.

За масовий героїзм і стійкість особового складу, 62-га армія отримала звання гвардійської (8-ма гвардійська армія). Василь Чуйков керував цією армією до останнього дня війни. За оборону Сталінграда Василь Чуйков був нагороджений орденом Суворова І ступеня. Хоча спочатку був представлений до звання Героя Радянського Союзу.

У складі Південно-Західного, Південного і 1-го Білоруського фронтів 8-ма гвардійська армія успішно діяла в Донбаській, Запорізькій, Дніпропетрівській, Нікопольсько-Криворізькій, Березнегувато-Снігурівській, Одеській, Люблін-Берестейській операціях.

19 березня 1944 року за видатні успіхи при визволенні південної України гвардії генерал-полковнику Чуйкову Василю Івановичу присвоєне звання Герой Радянського Союзу.

Під час Вісло-Одерської операції війська 8-ї гвардійської армії В. І. Чуйкова брали участь у прориві глибоко ешелонованої оборони противника, захопили плацдарм на лівому березі річки Вісла (Магнушевський плацдарм), пройшли через табір смерті Майданек, визволили міста Лодзь і Познань і захопили плацдарм на західному березі Одеру.

6 квітня 1945 року за успіхи у Вісло-Одерській операції, штурм і взяття міста Познань Чуйков В. І. був удостоєний другої медалі «Золота Зірка».

У Берлінській операції, діючи на головному напрямку 1-го Білоруського фронту, гвардійці В. І. Чуйкова прорвали сильну оборону противника на Зеєльовських висотах і успішно вели бойові дії за місто Берлін.

Бійці 8-ї гвардійської армії під командуванням двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковника В. І. Чуйкова, маючи великий досвід боїв в Сталінграді та інших містах, вміло вели вуличні бої і в Берліні, разом з військами інших з'єднань в короткий термін розгромили і змусили капітулювати Берлінський гарнізон. Саме на командному пункті В. І. Чуйкова 2 травня 1945 року начальник Берлінського гарнізону генерал Вейдлінг підписав капітуляцію німецьких військ і здався разом із залишками гарнізону в полон.

Післявоєнний період Редагувати

День передачі повноважень управління в радянській зоні окупації уряду НДР. Головком ГРОВН, очільник РВАН В. І. Чуйков на передньому плані. 10 жовтня 1949 року

Після війни продовжував командувати до липня 1946 року 8-й гвардійської армією, яка дислокувалася в Німеччині.

З липня 1946 року — заступник, потім перший заступник Головнокомандувача Групою радянських військ у Німеччині та заступник начальника Радянської військової адміністрації в Німеччині. З березня 1949 року — Головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині, одночасно, безпосередньо управляв в Радянській зоною окупації Німеччини, з жовтня 1949 — Голова Радянської контрольної комісії, що здійснювала контроль на території утвореної після закінчення Другої світової війни Німецької Демократичної Республіки.

Чуйков прослужив на різних посадах, на території Німеччини вісім років. У 1953 році відкликаний з Німеччини у внутрішній військовий округ. З травня 1953 по 1960 рік В. І. Чуйков командував військами Київського військового округу.

11 березня 1955 році отримав звання Маршала Радянського Союзу.

З 1960 року — Головнокомандувач Сухопутними військами СРСР — заступник Міністра оборони СРСР. Це була найвища посада, яку займав Чуйков за роки своєї служби.

З серпня 1961 В. І. Чуйков одночасно — перший начальник створеної Цивільної оборони СРСР. Визначив основні завдання цивільної оборони — комплекс заходів, що проводяться завчасно в мирний час, до настання військових дій. Після ліквідації Главкомату Сухопутних військ залишається на посаді керівника Цивільної оборони СРСР до 1972 року.

З 1952 року В. І. Чуйков був кандидатом у члени ЦК КПРС. З 1961 року — член ЦК КПРС.

Почесний громадянин міста Берліна (8 травня 1965 — 29 вересня 1992). 4 травня 1970 за особливі заслуги, проявлені в обороні міста і розгромі німецьких військ у Сталінградській битві Чуйкову Василю Івановичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста-героя Волгограда».

У відставці з 1972 року. З липня 1972 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Василь Іванович вів активний спосіб життя — часто бував у військах, на навчаннях, спілкувався з молоддю, відвідував військові училища та школи, займався літературною діяльністю. Його перу належать ряд спогадів про німецько-радянську війну. Був головою ради ветеранів 62-ї армії (8-й гвардійської армії).

В липні 1981 року написав листа в ЦК КПРС:

… Чувствуя приближение конца жизни, я в полном сознании обращаюсь с просьбой: после моей смерти прах похороните на Мамаевом кургане в Сталинграде, где был организован мной 12 сентября 1942 года мой командный пункт. … С того места слышится рёв волжских вод, залпы орудий и боль сталинградских руин, там захоронены тысячи бойцов, которыми я командовал … 27 июля 1981 года. В. Чуйков.

Василь Чуйков помер 18 березня 1982 року.

Згідно із заповітом, похований у Волгограді на Мамаєвому кургані у підніжжя монумента «Батьківщина-мати», поруч з воїнами своєї армії, які загинули в Сталінградській битві. Попрощатися з Василем Івановичем вийшло все місто.

Єдиний в історії Маршал Радянського Союзу, який був похований за межами Москви.

Військові звання Редагувати

Нагороди Редагувати

СРСР Редагувати

Іноземні нагороди Редагувати

Відгуки сучасників Редагувати

У мемуарах радянських генералів та маршалів відгуки про Чуйкова - зазвичай панегіричні. Водночас підлеглі згадують про його особисту грубість. Так, Володимир Сабік-Вогулов писав:

Виключне обурення шоферів одного автомобільного батальйону викликав вчинок командувача військами. У місті Н. стояв контрольний пост дорожньо-експлуатаційного батальйону; на посаді стояла дівчина - регулювальниця. Вона не знала, що на машині, яка щойно під'їхала, був командувач і водночас начальник однієї федеральної землі, і зупинила його автомашину для перевірки. Оскаженілий командарм вихопив пістолет і пристрелив регулювальницю. Мені обурення шоферів було тим більше близьким і зрозумілим, оскільки я знав, як шофери взагалі не люблять регулювальників, вважаючи їх своїми ворогами. Тут було щире обурення солдатів вчинком генерала-ката, за якого ці солдати через півроку голосували і «одноголосно» вибрали у Верховну Раду. Цей генерал серед офіцерів і солдатів користується особливо поганою славою; це - типовий виродок і самодур, який виявив себе як майстер мордобою підлеглих йому людей.
Це він бив особисто командирів дивізій, начальників штабів, це він особисто під час війни розстріляв кількох хороших офіцерів тільки тому, що йому щось не сподобалося, або він був не в дусі, або йому не так відповіли, не так доповіли.

Чуйков в культурі Редагувати

Кінематографі Редагувати

Відеоігри Редагувати

Література Редагувати

  • В. А. Егоршин, «Фельдмаршалы и маршалы». М., 2000 (рос.)

Примітки Редагувати

  1. Сабик-Вогулов. В побеждённой Германии. — Б.м, 1947, — 78 с.
  2. Стрічка «Мічений атом» на youtube. Відео [1] [ 18 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chujkov Chujko v Vasi l Iva novich 31 sichnya 12 lyutogo 1900 19000212 s Sribni Prudi Moskovska guberniya 18 bereznya 1982 Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu z 1955 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 1945 Kandidat u chleni CK KPRS v zhovtni 1952 zhovtni 1961 r Chlen CK KPRS v zhovtni 1961 berezni 1982 r Chlen CK KPU v berezni 1954 veresni 1961 r Kandidat u chleni Prezidiyi CK KPU v berezni 1954 lipni 1960 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 4 5 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 10 go sklikan Vasil Ivanovich Chujkovros Vasilij Ivanovich ChujkovPrizvisko General ShturmNarodzhennya 31 sichnya 12 lyutogo 1900 1900 02 12 s Sribni PrudiMoskovskoyi guberniyi Rosijska imperiyaSmert 18 bereznya 1982 1982 03 18 82 roki Moskva SRSRPohovannya Mamayiv kurgan Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1925 i Osoblivij fakultet Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M Frunzed 1927 Roki sluzhbi 1918 1982Partiya RKP b Chlen CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya SRSR Zastupnik Ministra oboroni SRSR Golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami Komanduvach Kiyivskim vijskovim okrugom Golovnokomanduvach Grupoyu radyanskih vijsk v Nimechchini Komanduvach 8 j gvardijskoyi ta 62 j armiyami Vijskovij atashe v KitayiVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko finska vijna Vtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijnaAvtografNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagorodi inshih krayin Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Virtuti Militari Zolotij Hrest Orden Hrest Gryunvalda 2 stupenyaHrest Za vidatni zaslugi SShA Medal Za Odru Nisu i Baltiku Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Chujkov Vasil Ivanovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki i pochatok vijskovoyi kar yeri 1 2 Mizhvoyennij period 1 3 Druga svitova vijna 1 4 Pislyavoyennij period 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 3 1 SRSR 3 2 Inozemni nagorodi 4 Vidguki suchasnikiv 5 Chujkov v kulturi 5 1 Kinematografi 5 2 Videoigri 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRanni roki i pochatok vijskovoyi kar yeri Redaguvati Narodivsya 31 sichnya 12 lyutogo 1900 19000212 roku v bagatoditnij selyanskij rodini bulo 8 brativ i 4 sestri Zakinchiv chotiri klasi cerkovnoparafiyalnoyi shkoli V 12 rokiv poyihav na zarobitki v Petrograd pracyuvav slyusarem U 1917 roci sluzhiv yungoyu zagonu mineriv v Kronshtadti V RSChA z kvitnya 1918 roku kursant Pershih Moskovskih vijskovo instruktorskih kursiv v lipni 1918 roku brav uchast u pridushenni povstannya livih eseriv u Moskvi Pid chas Gromadyanskoyi vijni buv pomichnikom komandira strileckoyi roti z listopada 1918 roku pomichnik komandira strileckogo polku Z travnya 1919 i do kincya 1921 roku buv komandirom polku Voyuvav na Pivdennomu Shidnomu ta Zahidnomu frontah buv poranenij chotiri razi Za vidvagu i geroyizm Vasil Chujkov buv nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonogo Prapora imennim zolotim godinnikom ta zolotoyu zbroyeyu Mizhvoyennij period Redaguvati U 1925 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze u 1927 roci Shidnij fakultet akademiyi V lipni 1927 roku buv vidpravlenij vijskovim radnikom u Kitaj Z veresnya 1929 roku nachalnik viddilu shtabu Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi V K Blyuhera Z serpnya 1932 roku nachalnik Kursiv udoskonalennya nachskladu z rozvidki Zakinchiv akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni J V Stalina v 1936 roci Z grudnya 1936 roku komandir brigadi z kvitnya 1938 komandir 5 go strileckogo korpusu z chervnya 1938 roku komanduvach armijskoyu grupoyu v Biloruskomu vijskovomu okruzi Druga svitova vijna Redaguvati U veresni 1939 roku brav uchast u vtorgnenni SRSR do Polshi Pislya porazki u bitvi bilya Suomussalmi koli tri finskih polki otochili i rozgromili dvi radyanski diviziyi 22 grudnya 1939 roku buv priznachenij komanduvachem 9 j armiyeyu zamist M P Duhanova v hodi Radyansko finskoyi vijni v pivnichnij Kareliyi U 1940 1942 zajmav posadu vijskovogo atashe v Kitayi pri golovnokomanduyuchomu kitajskoyu armiyeyu Chan Kajshi V cej chas Kitaj viv vijnu proti Yaponiyi Yaponski vijska zahopili centralni rajoni krayini Manchzhuriyu ta bagato inshih kitajskih mist U cej period proti yaponskoyi armiyi buv provedenij ryad vijskovih operacij Pri comu pered Chujkovim stoyalo vazhke zavdannya neobhidno bulo utrimati v krayini yedinij front u borotbi z yaponcyami v toj chas koli v samomu Kitayi velisya bojovi diyi mizh vijskami kompartiyi Kitayu Mao Czedun i vijskami gomindanu Chan Kajshi Zavdyaki V I Chujkovu vdalosya v takij skladnij vijskovo politichnij obstanovci perelamati situaciyu v Kitayi de pochav stvoryuvatisya potuzhnij front yakij zahistiv radyanski dalekoshidni rubezhi vid mozhlivoyi zagrozi Yaponiyi Pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz neodnorazovo zvertavsya do komanduvannya z raportom u yakomu prosiv vidklikati jogo z Kitayu i napraviti na front nbsp Komandnij punkt 62 yi armiyi nachalnik shtabu armiyi M I Krilov komanduvach armiyeyu V I Chujkov chlen vijskovoyi radi K A Gurov komandir 13 yi gv strileckoyi diviziyi O I Rodimcev gruden 1942 r Z travnya 1942 roku Chujkov brav uchast u vijni komanduvav 64 yu armiyeyu a potim operativnoyu grupoyu 64 yi armiyi Brav uchast v oboronnih boyah na pidstupah do Stalingrada Z veresnya 1942 roku komanduvav 62 yu armiyeyu yaka proslavilasya geroyichnoyu shestimisyachnoyu oboronoyu Stalingrada Dlya Chervonoyi armiyi vulichni boyi v Stalingradi buli pershimi serjoznimi boyami v misti Z im yam V I Chujkova pov yazuyut i poyavu specialnih shturmovih grup Ci grupi pershimi nespodivano vrivalisya v budinki a dlya peremishen vikoristovuvali pidzemni komunikaciyi Piznishe cej dosvid znadobivsya V I Chujkovu u bitvi za Berlin Za masovij geroyizm i stijkist osobovogo skladu 62 ga armiya otrimala zvannya gvardijskoyi 8 ma gvardijska armiya Vasil Chujkov keruvav ciyeyu armiyeyu do ostannogo dnya vijni Za oboronu Stalingrada Vasil Chujkov buv nagorodzhenij ordenom Suvorova I stupenya Hocha spochatku buv predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U skladi Pivdenno Zahidnogo Pivdennogo i 1 go Biloruskogo frontiv 8 ma gvardijska armiya uspishno diyala v Donbaskij Zaporizkij Dnipropetrivskij Nikopolsko Krivorizkij Berezneguvato Snigurivskij Odeskij Lyublin Berestejskij operaciyah 19 bereznya 1944 roku za vidatni uspihi pri vizvolenni pivdennoyi Ukrayini gvardiyi general polkovniku Chujkovu Vasilyu Ivanovichu prisvoyene zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Pid chas Vislo Oderskoyi operaciyi vijska 8 yi gvardijskoyi armiyi V I Chujkova brali uchast u prorivi gliboko eshelonovanoyi oboroni protivnika zahopili placdarm na livomu berezi richki Visla Magnushevskij placdarm projshli cherez tabir smerti Majdanek vizvolili mista Lodz i Poznan i zahopili placdarm na zahidnomu berezi Oderu 6 kvitnya 1945 roku za uspihi u Vislo Oderskij operaciyi shturm i vzyattya mista Poznan Chujkov V I buv udostoyenij drugoyi medali Zolota Zirka U Berlinskij operaciyi diyuchi na golovnomu napryamku 1 go Biloruskogo frontu gvardijci V I Chujkova prorvali silnu oboronu protivnika na Zeyelovskih visotah i uspishno veli bojovi diyi za misto Berlin Bijci 8 yi gvardijskoyi armiyi pid komanduvannyam dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu general polkovnika V I Chujkova mayuchi velikij dosvid boyiv v Stalingradi ta inshih mistah vmilo veli vulichni boyi i v Berlini razom z vijskami inshih z yednan v korotkij termin rozgromili i zmusili kapitulyuvati Berlinskij garnizon Same na komandnomu punkti V I Chujkova 2 travnya 1945 roku nachalnik Berlinskogo garnizonu general Vejdling pidpisav kapitulyaciyu nimeckih vijsk i zdavsya razom iz zalishkami garnizonu v polon Pislyavoyennij period Redaguvati nbsp Den peredachi povnovazhen upravlinnya v radyanskij zoni okupaciyi uryadu NDR Golovkom GROVN ochilnik RVAN V I Chujkov na perednomu plani 10 zhovtnya 1949 rokuPislya vijni prodovzhuvav komanduvati do lipnya 1946 roku 8 j gvardijskoyi armiyeyu yaka dislokuvalasya v Nimechchini Z lipnya 1946 roku zastupnik potim pershij zastupnik Golovnokomanduvacha Grupoyu radyanskih vijsk u Nimechchini ta zastupnik nachalnika Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi v Nimechchini Z bereznya 1949 roku Golovnokomanduvach Grupoyu radyanskih vijsk u Nimechchini odnochasno bezposeredno upravlyav v Radyanskij zonoyu okupaciyi Nimechchini z zhovtnya 1949 Golova Radyanskoyi kontrolnoyi komisiyi sho zdijsnyuvala kontrol na teritoriyi utvorenoyi pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Chujkov prosluzhiv na riznih posadah na teritoriyi Nimechchini visim rokiv U 1953 roci vidklikanij z Nimechchini u vnutrishnij vijskovij okrug Z travnya 1953 po 1960 rik V I Chujkov komanduvav vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu 11 bereznya 1955 roci otrimav zvannya Marshala Radyanskogo Soyuzu Z 1960 roku Golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami SRSR zastupnik Ministra oboroni SRSR Ce bula najvisha posada yaku zajmav Chujkov za roki svoyeyi sluzhbi Z serpnya 1961 V I Chujkov odnochasno pershij nachalnik stvorenoyi Civilnoyi oboroni SRSR Viznachiv osnovni zavdannya civilnoyi oboroni kompleks zahodiv sho provodyatsya zavchasno v mirnij chas do nastannya vijskovih dij Pislya likvidaciyi Glavkomatu Suhoputnih vijsk zalishayetsya na posadi kerivnika Civilnoyi oboroni SRSR do 1972 roku Z 1952 roku V I Chujkov buv kandidatom u chleni CK KPRS Z 1961 roku chlen CK KPRS Pochesnij gromadyanin mista Berlina 8 travnya 1965 29 veresnya 1992 4 travnya 1970 za osoblivi zaslugi proyavleni v oboroni mista i rozgromi nimeckih vijsk u Stalingradskij bitvi Chujkovu Vasilyu Ivanovichu prisvoyene zvannya Pochesnij gromadyanin mista geroya Volgograda U vidstavci z 1972 roku Z lipnya 1972 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Vasil Ivanovich viv aktivnij sposib zhittya chasto buvav u vijskah na navchannyah spilkuvavsya z moloddyu vidviduvav vijskovi uchilisha ta shkoli zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu Jogo peru nalezhat ryad spogadiv pro nimecko radyansku vijnu Buv golovoyu radi veteraniv 62 yi armiyi 8 j gvardijskoyi armiyi V lipni 1981 roku napisav lista v CK KPRS Chuvstvuya priblizhenie konca zhizni ya v polnom soznanii obrashayus s prosboj posle moej smerti prah pohoronite na Mamaevom kurgane v Stalingrade gde byl organizovan mnoj 12 sentyabrya 1942 goda moj komandnyj punkt S togo mesta slyshitsya ryov volzhskih vod zalpy orudij i bol stalingradskih ruin tam zahoroneny tysyachi bojcov kotorymi ya komandoval 27 iyulya 1981 goda V Chujkov Vasil Chujkov pomer 18 bereznya 1982 roku Zgidno iz zapovitom pohovanij u Volgogradi na Mamayevomu kurgani u pidnizhzhya monumenta Batkivshina mati poruch z voyinami svoyeyi armiyi yaki zaginuli v Stalingradskij bitvi Poproshatisya z Vasilem Ivanovichem vijshlo vse misto Yedinij v istoriyi Marshal Radyanskogo Soyuzu yakij buv pohovanij za mezhami Moskvi Vijskovi zvannya RedaguvatiKombrig 17 02 1938 Komdiv 23 07 1938 Komkor 9 02 1939 General lejtenant 4 06 1940 General polkovnik 27 10 1943 General armiyi 12 11 1948 Marshal Radyanskogo Soyuzu 11 03 1955 Nagorodi RedaguvatiSRSR Redaguvati Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 19 bereznya 1944 6 kvitnya 1945 9 ordeniv Lenina 26 10 1943 19 03 1944 21 02 1945 11 02 1950 11 02 1960 12 02 1970 11 02 1975 21 02 1978 11 02 1980 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 02 1968 4 ordena Chervonogo Prapora 1920 1925 1944 1948 3 ordena Suvorova I stupenya 28 01 1943 23 08 1944 29 05 1945 Orden Chervonoyi Zirki 1940 Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 22 02 1968 MedaliInozemni nagorodi Redaguvati Virtuti Militari Polsha Hrest Gryunvalda II stupenya Polsha Orden Vidrodzhennya Polshi Hrest Za vidatni zaslugi SShA 2 ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu NDR Orden Zirka druzhbi narodiv NDR Orden Suhe Batora Mongoliya MedaliVidguki suchasnikiv RedaguvatiU memuarah radyanskih generaliv ta marshaliv vidguki pro Chujkova zazvichaj panegirichni Vodnochas pidlegli zgaduyut pro jogo osobistu grubist Tak Volodimir Sabik Vogulov pisav Viklyuchne oburennya shoferiv odnogo avtomobilnogo bataljonu viklikav vchinok komanduvacha vijskami U misti N stoyav kontrolnij post dorozhno ekspluatacijnogo bataljonu na posadi stoyala divchina regulyuvalnicya Vona ne znala sho na mashini yaka shojno pid yihala buv komanduvach i vodnochas nachalnik odniyeyi federalnoyi zemli i zupinila jogo avtomashinu dlya perevirki Oskazhenilij komandarm vihopiv pistolet i pristreliv regulyuvalnicyu Meni oburennya shoferiv bulo tim bilshe blizkim i zrozumilim oskilki ya znav yak shoferi vzagali ne lyublyat regulyuvalnikiv vvazhayuchi yih svoyimi vorogami Tut bulo shire oburennya soldativ vchinkom generala kata za yakogo ci soldati cherez pivroku golosuvali i odnogolosno vibrali u Verhovnu Radu Cej general sered oficeriv i soldativ koristuyetsya osoblivo poganoyu slavoyu ce tipovij virodok i samodur yakij viyaviv sebe yak majster mordoboyu pidleglih jomu lyudej Ce vin biv osobisto komandiriv divizij nachalnikiv shtabiv ce vin osobisto pid chas vijni rozstrilyav kilkoh horoshih oficeriv tilki tomu sho jomu shos ne spodobalosya abo vin buv ne v dusi abo jomu ne tak vidpovili ne tak dopovili 1 Chujkov v kulturi RedaguvatiKinematografi Redaguvati Chujkov z yavlyayetsya u pochatkovih kadrah radyanskogo filmu Michenij atom 1972 roku chitayuchi vstupnij tekst 2 V nimeckomu filmi Bunker pokazani peregovori Chujkova z generalom pihoti Gansom Krebsom Rol Chujkova vikonav rosijskij aktor Oleksandr Slastin Videoigri Redaguvati U finalnomu roliku videogri Sniper Elite V2 golovnij geroj amerikanskij snajper Karl Fejrbern zgaduye pro te yak 2 travnya 1945 roku Chujkov prijnyav kapitulyaciyu berlinskogo garnizonu v generala artileriyi Gelmuta Vajdlinga Literatura RedaguvatiV A Egorshin Feldmarshaly i marshaly M 2000 ros Primitki Redaguvati Sabik Vogulov V pobezhdyonnoj Germanii B m 1947 78 s Strichka Michenij atom na youtube Video 1 Arhivovano 18 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiChujkov Vasil Ivanovich ros Chujkov Vasil Ivanovich Arhivovano 28 kvitnya 2012 u WebCite ros Chujkov Vasil Ivanovich Arhivovano 2 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Vasil Ivanovich Chujkov Arhivovano 16 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Chujkov Vasil Ivanovich Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Chujkov Vasil Ivanovich Arhivovano 1 sichnya 2010 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poperednik Marshal Radyanskogo SoyuzuGrechko Andrij Antonovich1957 1960 nbsp Golovnokomanduvach Suhoputnih vijsk SRSR1960 1964 Nastupnik posada likvidovana Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chujkov Vasil Ivanovich amp oldid 36830133