Роди́мцев Олекса́ндр Іллі́ч (рос. Родимцев, Александр Ильич) (8 березня 1905 — 13 квітня 1977, Москва) — радянський воєначальник, генерал-полковник (1961), двічі Герой Радянського Союзу (1937, 1945).
Олександр Ілліч Родимцев | |
---|---|
рос. Александр Ильич Родимцев | |
Ім'я при народженні | Олександр Ілліч |
Народження | 8 березня 1905 с. Шарлик, Оренбурзької губернії Російської імперії |
Смерть | 13 квітня 1977 (72 роки) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | кавалерія, повітряно-десантні війська |
Освіта | Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1947) і Військова академія імені М. В. Фрунзе (1939) |
Роки служби | 1927–1977 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | d, Q16486667?, 13-а гвардійська стрілецька дивізія, Q28650718? і 1-а гвардійська армія |
Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна • Сталінградська битва • Курська битва • Битва за Дніпро |
Діти | d |
Інше | |
Автограф | |
Нагороди | |
Родимцев Олександр Ілліч у Вікісховищі |
Біографія
Народився 8 березня 1905 року в селі Шарлик (нині Шарлицького району Оренбурзької області) в бідній селянській сім'ї. Росіянин. Член ВКП(б) /КПРС з 1929 року. У Червоній Армії з 1927 року. У 1932 закінчив Військову школу ім. ВЦІК, в 1939 році Родімцев закінчує Військову академію імені М. В. Фрунзе та в 1947 Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1947).
Майор Родімцев добровольцем брав активну участь у громадянській війні в Іспанії, бився під Ґвадалахарою, Брунете, Теруелем та на р. Харама. Звання Героя Радянського Союзу майорові О. І. Родімцеву присвоєне 22 жовтня 1937 року за зразкове виконання особливого завдання в Іспанії.
Після повернення з Іспанії командував кавалерійським полком, а після закінчення академії з травня 1939 був помічником командира кавалерійської дивізії. Брав участь у вторгненні СРСР до Польщі (1939).
У 1940 бере активну участь в агресії СРСР до Фінляндії.
У роки німецько-радянської війни О. І. Родімцев командував 5-ю повітряно-десантною бригадою 3-го повітряно-десантного корпусу (5-та, 6-та, 212-та пдбр), яка в 1941 брала участь в обороні Києва (червень — листопад 1941).
6 листопада 1941 управління 5-ї пдбр було переформоване на управління 87-ї стрілецької дивізії, створеної з військ 3-го повітряно-десантного корпусу, яку очолив Родимцев. 19 січня 1942 87-ма стрілецька дивізія була переформована на 13-ту гвардійську стрілецьку дивізію. 13-та гвардійська стрілецька дивізія (згодом — 13-та Полтавська ордена Леніна двічі Червонопрапорна гвардійська стрілецька дивізія) увійшла до складу 62-ї армії, що брала участь у битві за Сталінград.
З травня 1943 року генерал-майор Родимцев — командир , з яким дійшов до столиці Чехословаччини — Праги. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському, Степовому, Воронезькому, 2-му та 1-м Українських фронтах. Брав участь в Курської битвах, в звільненні Лівобережної і Правобережної України, в розгромі німецьких військ в Західній Україні, Польщі, в Нижньо-Сілезькій, Берлінської і Празькій операціях.
Другої медалі «Золота Зірка» командир 32-го гвардійського стрілецького корпусу гвардії генерал-лейтенант Родимцев удостоєний 2 червня 1945 року за уміле керівництво військами при форсуванні річки Одер 25 січня 1945 в районі населеного пункту Лінден (Польща), особистий героїзм і мужність.
Після закінчення Вищих академічних курсів при Академії Генерального штабу, був командиром з'єднання, помічником командира військами Східно-Сибірського військового округу, головним військовим радником і військовим аташе в Албанії.
З листопада 1956 року продовжує службу у військах. З березня 1966 року — в групі генеральних інспекторів МО СРСР.
Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР другого скликання і депутатом Верховної Ради СРСР третього скликання.
О. І. Родимцев помер у Москві 13 квітня 1977. Похований на Новодівичому кладовищі (ділянка 9).
Праці, мемуари
- «Под небом Испании»
- «На последнем рубеже. Записки командира дивизии»
- «Люди легендарного подвига»
- «Гвардейцы стояли насмерть»
- «Твои, Отечество, сыны»
- «Машенька из Мышеловки» (за ними був знятий фільм «Немає невідомих солдатів»)
- «На берегах Мансанареса и Волги»
- «Добровольцы-интернационалисты»
Пам'ять
Бронзовий бюст генерала О. І. Родімцева встановлений на його батьківщині, меморіальні дошки — в Москві і Волгограді; ім'ям Родімцева названі вулиці у Волгограді, Оренбурзі. В місті Первомайську Миколаївської області є вулиця Гвардійців Родімцева.
Джерела та література
- Поїздник І. І. Родимцев Олександр Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 253. — .
Література
- Советская военная энциклопедия в 8-и томах, т. 7
Посилання
- Біографія О. І. Родимцева на сайті «Герои страны» (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rodi mcev Oleksa ndr Illi ch ros Rodimcev Aleksandr Ilich 8 bereznya 1905 13 kvitnya 1977 Moskva radyanskij voyenachalnik general polkovnik 1961 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1937 1945 Oleksandr Illich Rodimcevros Aleksandr Ilich RodimcevIm ya pri narodzhenniOleksandr IllichNarodzhennya8 bereznya 1905 1905 03 08 s Sharlik Orenburzkoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyiSmert13 kvitnya 1977 1977 04 13 72 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskkavaleriya povitryano desantni vijskaOsvitaVisha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1947 i Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1939 Roki sluzhbi1927 1977PartiyaVKP b Zvannya General polkovnikKomanduvannyad Q16486667 13 a gvardijska strilecka diviziya Q28650718 i 1 a gvardijska armiyaVijni bitviGromadyanska vijna v Ispaniyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Stalingradska bitva Kurska bitva Bitva za DniproDitidInsheAvtografNagorodiOrden Bilogo Leva I stupenya Orden Hrest Gryunvalda 3 stupenya Rodimcev Oleksandr Illich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 8 bereznya 1905 roku v seli Sharlik nini Sharlickogo rajonu Orenburzkoyi oblasti v bidnij selyanskij sim yi Rosiyanin Chlen VKP b KPRS z 1929 roku U Chervonij Armiyi z 1927 roku U 1932 zakinchiv Vijskovu shkolu im VCIK v 1939 roci Rodimcev zakinchuye Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze ta v 1947 Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu 1947 Major Rodimcev dobrovolcem brav aktivnu uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi bivsya pid Gvadalaharoyu Brunete Teruelem ta na r Harama Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu majorovi O I Rodimcevu prisvoyene 22 zhovtnya 1937 roku za zrazkove vikonannya osoblivogo zavdannya v Ispaniyi Pislya povernennya z Ispaniyi komanduvav kavalerijskim polkom a pislya zakinchennya akademiyi z travnya 1939 buv pomichnikom komandira kavalerijskoyi diviziyi Brav uchast u vtorgnenni SRSR do Polshi 1939 U 1940 bere aktivnu uchast v agresiyi SRSR do Finlyandiyi U roki nimecko radyanskoyi vijni O I Rodimcev komanduvav 5 yu povitryano desantnoyu brigadoyu 3 go povitryano desantnogo korpusu 5 ta 6 ta 212 ta pdbr yaka v 1941 brala uchast v oboroni Kiyeva cherven listopad 1941 Komandnij punkt 62 yi armiyi nachalnik shtabu armiyi M I Krilov komanduvach armiyeyu V I Chujkov chlen vijskovoyi radi K A Gurov komandir 13 j gv strileckoyi diviziyi O I Rodimcev gruden 1942 r 6 listopada 1941 upravlinnya 5 yi pdbr bulo pereformovane na upravlinnya 87 yi strileckoyi diviziyi stvorenoyi z vijsk 3 go povitryano desantnogo korpusu yaku ocholiv Rodimcev 19 sichnya 1942 87 ma strilecka diviziya bula pereformovana na 13 tu gvardijsku strilecku diviziyu 13 ta gvardijska strilecka diviziya zgodom 13 ta Poltavska ordena Lenina dvichi Chervonopraporna gvardijska strilecka diviziya uvijshla do skladu 62 yi armiyi sho brala uchast u bitvi za Stalingrad Z travnya 1943 roku general major Rodimcev komandir z yakim dijshov do stolici Chehoslovachchini Pragi Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Donskomu Stalingradskomu Stepovomu Voronezkomu 2 mu ta 1 m Ukrayinskih frontah Brav uchast v Kurskoyi bitvah v zvilnenni Livoberezhnoyi i Pravoberezhnoyi Ukrayini v rozgromi nimeckih vijsk v Zahidnij Ukrayini Polshi v Nizhno Silezkij Berlinskoyi i Prazkij operaciyah Drugoyi medali Zolota Zirka komandir 32 go gvardijskogo strileckogo korpusu gvardiyi general lejtenant Rodimcev udostoyenij 2 chervnya 1945 roku za umile kerivnictvo vijskami pri forsuvanni richki Oder 25 sichnya 1945 v rajoni naselenogo punktu Linden Polsha osobistij geroyizm i muzhnist Pislya zakinchennya Vishih akademichnih kursiv pri Akademiyi Generalnogo shtabu buv komandirom z yednannya pomichnikom komandira vijskami Shidno Sibirskogo vijskovogo okrugu golovnim vijskovim radnikom i vijskovim atashe v Albaniyi Z listopada 1956 roku prodovzhuye sluzhbu u vijskah Z bereznya 1966 roku v grupi generalnih inspektoriv MO SRSR Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR drugogo sklikannya i deputatom Verhovnoyi Radi SRSR tretogo sklikannya O I Rodimcev pomer u Moskvi 13 kvitnya 1977 Pohovanij na Novodivichomu kladovishi dilyanka 9 Praci memuari Pod nebom Ispanii Na poslednem rubezhe Zapiski komandira divizii Lyudi legendarnogo podviga Gvardejcy stoyali nasmert Tvoi Otechestvo syny Mashenka iz Myshelovki za nimi buv znyatij film Nemaye nevidomih soldativ Na beregah Mansanaresa i Volgi Dobrovolcy internacionalisty Pam yatBronzovij byust generala O I Rodimceva vstanovlenij na jogo batkivshini memorialni doshki v Moskvi i Volgogradi im yam Rodimceva nazvani vulici u Volgogradi Orenburzi V misti Pervomajsku Mikolayivskoyi oblasti ye vulicya Gvardijciv Rodimceva Dzherela ta literaturaPoyizdnik I I Rodimcev Oleksandr Illich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 253 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 i tomah t 7PosilannyaBiografiya O I Rodimceva na sajti Geroi strany ros Div takozhBudinok Pavlova 1 sha povitryano desantna brigada SRSR 1 sha parashutna diviziya Tretij Rejh Diviziya German Gering