www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крилов Микола Іванович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Крилов Крило в Мико ла Іва нович 16 29 квітн

Крилов Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крилов.

Крило́в Мико́ла Іва́нович (16 (29) квітня 1903(19030429) село Голяївка Саратовської губернії (тепер село Вишневе Тамалінського району Пензенська область) — 9 лютого 1972, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1962), двічі Герой Радянського Союзу (19.04.1945, 8.09.1945), Головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення СРСР. Депутат Верховної ради Російської РФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3—8-го скликань. Член ЦК КПРС у 1961—1972 роках.

Крилов Микола Іванович
рос. Никола̀й Ива̀нович Крыло̀в
полковник Крилов. 1940
Ім'я при народженні Николай Иванович Крылов
Народження 16 (29) квітня 1903(1903-04-29)
с. Галяївка Саратовської губернії (нині Пензенська область)
Російська імперія
Смерть 9 лютого 1972(1972-02-09) (68 років)
Москва, СРСР
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ піхота,
ракетні війська стратегічного призначення
Освіта Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ (1920) і Постріл (серпень 1928)
Роки служби 1919–1972
Партія ВКП(б)
Член ЦК КПРС і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
Звання  Маршал Радянського Союзу
Командування  СРСР Головнокомандувач Ракетними військами стратегічного призначення СРСР, Командувач військами Московського, Ленінградського, Далекосхідного військових округів, Командувач 21-ю та 5-ю арміями
Війни / битви Громадянська війна в Росії,
Друга Світова війна
Радянсько-японська війна
Інше Сталинградский рубеж. — М.: Воениздат, 1979. — 380 с.
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Командор ордена Почесного легіону
Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (1968)
 Крилов Микола Іванович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в родині сільських учителів. З 1918 року — в комсомолі, був секретарем повітової комсомольського осередку і бійцем добровольчого партійно-комсомольського червоногвардійського загону. У роки громадянської війни намагався вступити в Червону армію, на початку 1919 року був зарахований в авіаційний дивізіон Південного фронту, але через кілька днів важко захворів і був залишений у батьків. Тоді ж склав екстерном іспит за шкільний курс і отримав свідоцтво про закінчення школи 2-го ступеня.

У квітні 1919 року став бійцем Червоної армії. Після успішного закінчення в 1920 році Саратовських піхотно-кулеметних курсів в 1920 році був призначений командиром стрілецького взводу, потім стрілецької півроти в складі 28-ї стрілецької дивізії імені Азіна. У лавах 11-ї армії воював на Південному фронті, брав участь в окупації червоними військами Азербайджану, в радянсько-грузинській війні 1921 року. У 1921 році переведений на Далекий Схід і призначений командиром стрілецького батальйону в 3-м Верхньоудінському полку 1-ї Тихоокеанської дивізії Народно-революційної армії Далекосхідної республіки. Брав участь у штурмі Спаська, захопленні Нікольська-Усурійського та Владивостока в 1922 році.

Після закінчення громадянської війни Крилов залишився служити в Червоній армії на Далекому Сході. З 1922 року — командир 3-го батальйону 1-ї Забайкальської (1-ї Тихоокеанської) дивізії Далекосхідного фронту, з 1923 по червень 1927 року — помічник начальника штабу полку 1-ї Тихоокеанської дивізії, потім в оперативному відділенні штабу дивізії.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1928 роках навчався на вищих курсах удосконалення командного складу РСЧА «Постріл».

У 1929—1931 роках — начальник штабу стрілецького полку 1-ї Тихоокеанської дивізії. З 1931 по листопад 1936 року — на командних і штабних посадах: командир батальйону Благовіщенського укріпрайону, начальник штабу 1-ї моторизованої протитанкової артилерійської бригади, начальник штабу стрілецького полку 1-ї Тихоокеанської дивізії, командир стрілецького полку, потім в оперативному відділі штабу 1-ї Тихоокеанської дивізії і в укріпленому районі на Далекому Сході. У 1936—1938 роках — начальник штабу Благовіщенського укріпрайону. Учасник боїв на озері Хасан.

У 1938—1939 роках — командир окремої бригади Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

У 1939—1940 роках — начальник відділу ОСОАВІАХІМу в Ставрополі.

З літа 1940 по липень 1941 року — начальник штабу Дунайського укріпленого району на південній ділянці радянсько-румунського кордону в Одеському військовому окрузі.

У липні — серпні 1941 року — начальник оперативного відділу Приморської армії; з серпня 1941 по вересень 1942 року — начальник штабу Приморської армії в Криму, начальник штабу Севастопольського оборонного району. Учасник оборони Одеси і Севастополя. Був важко поранений 8 січня 1942 року. З вересня 1942 по березень 1943 року — начальник штабу 62-ї армії. Учасник оборони Сталінграда. З квітня по травень 1943 року — начальник штабу 8-ї гвардійської армії. Брав участь у прориві блокади Ленінграда на Синявському напрямку.

З травня по липень 1943 року — командувач 3-ї резервної армії, з липня по жовтень 1943 року — командувач 21-ї армії. Командував військами в районі Єльні і Дорогобуж, здійснював прорив сильно укріпленої оборони противника в Смоленській наступальної операції, форсував річки Десна і Сож. З жовтня 1943 по жовтень 1944 року і з грудня 1944 по вересень 1945 року — командувач 5-ї армії. У жовтні — грудні 1944 року перебував на лікуванні в госпіталі.

За роки війни воював на Південному, Північно-Кавказькому, Сталінградському, Донському, Південно-Західному, Західному, 3-му Білоруському і 1-му Далекосхідному фронтах. Брав участь у бойових діях у Білорусії, Литві, Східній Прусії та Маньчжурії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за особисту мужність і вміле керівництво військами армії в період Білоруської наступальної операції, генерал-полковнику Крилову Миколі Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7111).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за розгром великого угруповання японських військ на території Маньчжурії та проявлені при цьому особисту відвагу і мужність, генерал-полковник Крилов Микола Іванович удостоєний другої медалі «Золота Зірка» (№ 4309).

У ​​вересні — листопаді 1945 командував 15-ю армією. З листопада 1945 по січень 1947 року — заступник командувача Приморського військового округу, з січня 1947 по квітень 1953 року — командувач військ Далекосхідного військового округу.

У квітні — вересні 1953 року — командувач армії, з вересня 1953 по січень 1956 року — 1-й заступник командувача Далекосхідного військового округу.

З січня 1956 по листопад 1957 року — командувач військ Уральського військового округу.

З листопада 1957 по 26 жовтня 1960 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

З жовтня 1960 по березень 1963 року — командувач військ Московського військового округу.

З 5 березня 1963 по 9 лютого 1972 року — головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) — заступник міністра оборони СРСР.

Військові звання Редагувати

Нагороди Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Абрамов А. С. У Кремлёвской стены. — Изд. 7-е, доп. — М.: Политиздат, 1987.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениз., 1987
  • Румянцев. Н. М. Люди легендарного подвига. — Саратов, 1968

Посилання Редагувати



Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krilov Krilo v Miko la Iva novich 16 29 kvitnya 1903 19030429 selo Golyayivka Saratovskoyi guberniyi teper selo Vishneve Tamalinskogo rajonu Penzenska oblast 9 lyutogo 1972 Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu 1962 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 19 04 1945 8 09 1945 Golovnokomanduvach Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya SRSR Deputat Verhovnoyi radi Rosijskoyi RFSR 2 go sklikannya Deputat Verhovnoyi radi SRSR 3 8 go sklikan Chlen CK KPRS u 1961 1972 rokah Krilov Mikola Ivanovichros Nikola j Iva novich Krylo vpolkovnik Krilov 1940Im ya pri narodzhenni Nikolaj Ivanovich KrylovNarodzhennya 16 29 kvitnya 1903 1903 04 29 s Galyayivka Saratovskoyi guberniyi nini Penzenska oblast Rosijska imperiyaSmert 9 lyutogo 1972 1972 02 09 68 rokiv Moskva SRSRPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihota raketni vijska strategichnogo priznachennyaOsvita Saratovske vishe vijskove komandno inzhenerne uchilishe raketnih vijsk 1920 i Postril serpen 1928 Roki sluzhbi 1919 1972Partiya VKP b Chlen CK KPRS i Vsesoyuzna leninska komunistichna spilka molodiZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya SRSR Golovnokomanduvach Raketnimi vijskami strategichnogo priznachennya SRSR Komanduvach vijskami Moskovskogo Leningradskogo Dalekoshidnogo vijskovih okrugiv Komanduvach 21 yu ta 5 yu armiyamiVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Druga Svitova vijna Radyansko yaponska vijnaInshe Stalingradskij rubezh M Voenizdat 1979 380 s Nagorodi Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Kenigsberga Komandor ordena Pochesnogo legionuPochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Krilov Mikola Ivanovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vijskovi zvannya 3 Nagorodi 4 Dzherela ta literatura 4 1 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v rodini silskih uchiteliv Z 1918 roku v komsomoli buv sekretarem povitovoyi komsomolskogo oseredku i bijcem dobrovolchogo partijno komsomolskogo chervonogvardijskogo zagonu U roki gromadyanskoyi vijni namagavsya vstupiti v Chervonu armiyu na pochatku 1919 roku buv zarahovanij v aviacijnij divizion Pivdennogo frontu ale cherez kilka dniv vazhko zahvoriv i buv zalishenij u batkiv Todi zh sklav eksternom ispit za shkilnij kurs i otrimav svidoctvo pro zakinchennya shkoli 2 go stupenya U kvitni 1919 roku stav bijcem Chervonoyi armiyi Pislya uspishnogo zakinchennya v 1920 roci Saratovskih pihotno kulemetnih kursiv v 1920 roci buv priznachenij komandirom strileckogo vzvodu potim strileckoyi pivroti v skladi 28 yi strileckoyi diviziyi imeni Azina U lavah 11 yi armiyi voyuvav na Pivdennomu fronti brav uchast v okupaciyi chervonimi vijskami Azerbajdzhanu v radyansko gruzinskij vijni 1921 roku U 1921 roci perevedenij na Dalekij Shid i priznachenij komandirom strileckogo bataljonu v 3 m Verhnoudinskomu polku 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi Narodno revolyucijnoyi armiyi Dalekoshidnoyi respubliki Brav uchast u shturmi Spaska zahoplenni Nikolska Usurijskogo ta Vladivostoka v 1922 roci Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Krilov zalishivsya sluzhiti v Chervonij armiyi na Dalekomu Shodi Z 1922 roku komandir 3 go bataljonu 1 yi Zabajkalskoyi 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi Dalekoshidnogo frontu z 1923 po cherven 1927 roku pomichnik nachalnika shtabu polku 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi potim v operativnomu viddilenni shtabu diviziyi Chlen VKP b z 1927 roku U 1927 1928 rokah navchavsya na vishih kursah udoskonalennya komandnogo skladu RSChA Postril U 1929 1931 rokah nachalnik shtabu strileckogo polku 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi Z 1931 po listopad 1936 roku na komandnih i shtabnih posadah komandir bataljonu Blagovishenskogo ukriprajonu nachalnik shtabu 1 yi motorizovanoyi protitankovoyi artilerijskoyi brigadi nachalnik shtabu strileckogo polku 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi komandir strileckogo polku potim v operativnomu viddili shtabu 1 yi Tihookeanskoyi diviziyi i v ukriplenomu rajoni na Dalekomu Shodi U 1936 1938 rokah nachalnik shtabu Blagovishenskogo ukriprajonu Uchasnik boyiv na ozeri Hasan U 1938 1939 rokah komandir okremoyi brigadi Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi U 1939 1940 rokah nachalnik viddilu OSOAVIAHIMu v Stavropoli Z lita 1940 po lipen 1941 roku nachalnik shtabu Dunajskogo ukriplenogo rajonu na pivdennij dilyanci radyansko rumunskogo kordonu v Odeskomu vijskovomu okruzi U lipni serpni 1941 roku nachalnik operativnogo viddilu Primorskoyi armiyi z serpnya 1941 po veresen 1942 roku nachalnik shtabu Primorskoyi armiyi v Krimu nachalnik shtabu Sevastopolskogo oboronnogo rajonu Uchasnik oboroni Odesi i Sevastopolya Buv vazhko poranenij 8 sichnya 1942 roku Z veresnya 1942 po berezen 1943 roku nachalnik shtabu 62 yi armiyi Uchasnik oboroni Stalingrada Z kvitnya po traven 1943 roku nachalnik shtabu 8 yi gvardijskoyi armiyi Brav uchast u prorivi blokadi Leningrada na Sinyavskomu napryamku Z travnya po lipen 1943 roku komanduvach 3 yi rezervnoyi armiyi z lipnya po zhovten 1943 roku komanduvach 21 yi armiyi Komanduvav vijskami v rajoni Yelni i Dorogobuzh zdijsnyuvav proriv silno ukriplenoyi oboroni protivnika v Smolenskij nastupalnoyi operaciyi forsuvav richki Desna i Sozh Z zhovtnya 1943 po zhovten 1944 roku i z grudnya 1944 po veresen 1945 roku komanduvach 5 yi armiyi U zhovtni grudni 1944 roku perebuvav na likuvanni v gospitali Za roki vijni voyuvav na Pivdennomu Pivnichno Kavkazkomu Stalingradskomu Donskomu Pivdenno Zahidnomu Zahidnomu 3 mu Biloruskomu i 1 mu Dalekoshidnomu frontah Brav uchast u bojovih diyah u Bilorusiyi Litvi Shidnij Prusiyi ta Manchzhuriyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku za osobistu muzhnist i vmile kerivnictvo vijskami armiyi v period Biloruskoyi nastupalnoyi operaciyi general polkovniku Krilovu Mikoli Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7111 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 veresnya 1945 roku za rozgrom velikogo ugrupovannya yaponskih vijsk na teritoriyi Manchzhuriyi ta proyavleni pri comu osobistu vidvagu i muzhnist general polkovnik Krilov Mikola Ivanovich udostoyenij drugoyi medali Zolota Zirka 4309 U veresni listopadi 1945 komanduvav 15 yu armiyeyu Z listopada 1945 po sichen 1947 roku zastupnik komanduvacha Primorskogo vijskovogo okrugu z sichnya 1947 po kviten 1953 roku komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U kvitni veresni 1953 roku komanduvach armiyi z veresnya 1953 po sichen 1956 roku 1 j zastupnik komanduvacha Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1956 po listopad 1957 roku komanduvach vijsk Uralskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1957 po 26 zhovtnya 1960 roku komanduvach vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu Z zhovtnya 1960 po berezen 1963 roku komanduvach vijsk Moskovskogo vijskovogo okrugu Z 5 bereznya 1963 po 9 lyutogo 1972 roku golovnokomanduvach Raketnih vijsk strategichnogo priznachennya RVSP zastupnik ministra oboroni SRSR Vijskovi zvannya RedaguvatiMajor 1935 Polkovnik 17 02 1938 General major 27 12 1941 General lejtenant 9 09 1943 General polkovnik 15 07 1944 General armiyi 18 09 1953 Marshal Radyanskogo Soyuzu 29 04 1962 Nagorodi RedaguvatiDvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 19 04 1945 8 09 1945 Chotiri ordeni Lenina 8 10 1942 21 02 1945 19 04 1945 28 03 1963 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 22 02 1968 Chotiri ordeni Chervonogo Prapora 10 02 1942 4 02 1943 3 11 1944 20 06 1949 Orden Suvorova 1 go stupenya 4 07 1944 Orden Kutuzova 1 go stupenya 28 09 1943 Medali Pochesnij gromadyanin mista Vilnyus Litovska RSR Dzherela ta literatura RedaguvatiT S Pershina Krilov Mikola Ivanovich Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 339 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 B G Lapidus Krilov Mikola Ivanovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Literatura Redaguvati Abramov A S U Kremlyovskoj steny Izd 7 e dop M Politizdat 1987 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Rumyancev N M Lyudi legendarnogo podviga Saratov 1968Posilannya RedaguvatiKrilov Mikola Ivanovich Sajt Geroi strany ros Krylov Nikolaj Ivanovich Nikolaj Ivanovich Krylov Arhivovano 8 sichnya 2010 u Wayback Machine Krylov Nikolaj Ivanovich Arhivovano 26 veresnya 2010 u Wayback Machine Krylov Nikolaj Ivanovich KRYLOV nbsp Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krilov Mikola Ivanovich amp oldid 40428214