www.wikidata.uk-ua.nina.az

13 та гвардійська стрілецька дивізія СРСР 13 та Гвардійська Полтавська ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів Сувор

13-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)

13-та Гвардійська Полтавська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова стрілецька дивізія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА в часи Німецько-радянської війни.

13-та гвардійська стрілецька дивізія
На службі листопад 1941 — червень 1945
Країна  СРСР
Вид загальновійськова
Тип Червона армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Почесні найменування
Медіафайли на Вікісховищі

Історія з'єднання Редагувати

Дивізія сформована в листопаді 1941 року в Курській області на базі частин 3-го повітряно-десантного корпусу як 87-ма стрілецька дивізія (II формування).

У складі військ Південно-Західного, Сталінградського, Донського, Воронезького, 2-го і 1-го Українських фронтів брала участь у боях на воронезькому, харківському, валуйсько-росошанському напрямках, у великому закруті Дону, Сталінградській і Курській битвах, звільненні України, Лівівсько-Сандомирській, Вісло-Одерській, Нижньо-сілезькій, Верхньо-сілезькій, Берлінській і Празькій наступальних операціях.

За бойові заслуги 19 січня 1942 року 87-ма стрілецька дивізія була перейменована у 13-ту гвардійську стрілецьку дивізію.

У березні 1942 року за успішні бойові дії під Курськом 13-та гвардійська дивізія була нагороджена орденом Леніна, а її командиру Олександру Іллічу Родимцеву було присвоєно військове звання генерал-майор.

Після поразки радянських військ під Харковом дивізія була відведена для переформування на лівий берег Волги. У вересні 1942 року дивізія увійшла до складу 62-ї армії і отримала завдання переправитися через Волгу в Сталінград, вибити противника з прибережної смуги, зайняти і міцно обороняти центральну частину міста. В ніч з 14 на 15 вересня передовий загін 42-го гвардійського полку переправившись через Волгу з ходу вступив в бій і 15 вересня захопив вокзал, давши цим можливість переправитися в місто всієї дивізії.

16 вересня 39-й гвардійський полк 13 дивізії і зведений 416-й стрілецький полк 112-ї дивізії штурмували і після запеклого бою захопили вершину Мамаєва кургану. 21—23 вересня в запеклих боях 13-та гвардійська дивізія при підтримці фронтовий артилерії витримала самий потужний натиск противника і не допустила його виходу до Волги в центральній частині міста та оволодіння Мамаєвим курганом. У жовтні — листопаді дивізія, притиснута до Волги, займала оборону від вулиці Київської (тепер вул. Ю. Гагаріна) до східного схилу Мамаєва кургану. Бійці дивізії створили міцну оборону, перетворивши окремі будівлі в опорні пункти. За період боїв у Сталінграді воїни дивізії знищили понад 15 тисяч солдатів і офіцерів противника, підбили понад 100 танків, кілька тисяч німців було взято в полон. Активними діями, наполегливим опором дивізія сковувала значні сили противника, зупинила його на підступах до Волги, чим сприяла виконанню загального завдання 62-ї армії з оборони міста.

За оборону Сталінграда 13-та гвардійська дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора. Після Сталінградської битви, у травні 1943 року дивізія увійшла до складу 32-го гвардійського стрілецького корпусу.

З'єднання відзначилося в боях за визволення Полтави: 32-му гвардійському стрілецькому корпусу, до якого входила і 13-та гвардійська стрілецькв дивізія, було поставлене завдання наступати в напрямку Решетилівка, Власівка, обійти Полтаву з північного сходу і відрізати шляхи відходу противнику до Дніпра. В передовий загін корпусу входили 39-й гвардійський стрілецький полк, 57-й танковий полк, 301-й винищувально-протитанковий і 1902-й самохідно-артилерійський полки. Очолював загін заступник командира 13-ї дивізії полковник П. В. Гаєв. Виконуючи це завдання захопити переправи через Ворсклу, передовий загін Гаєва вже до вечора 21 вересня 1943 року вийшов до Ворскли, форсував її в районі Кротенків, захопив плацдарм і зав'язав бій з частинами противника, що оборонялися на західному березі. Першими слідом за передовим загоном Гаєва на правий берег річки переправилися підрозділи 13-ї гвардійської стрілецької дивізії. Противник був приголомшений настільки стрімкою атакою і почав відходити. До кінця дня частини дивізії вийшли на рубіж Решетилівка — Жуки, створивши загрозу правому флангу і тилу угруповання ворога і, тим самим, сприятливі умови для штурму Полтави з'єднанням 33-го гвардійського стрілецького корпусу.

В ознаменування звільнення Полтави наказом Верховного головнокомандувача від 23 вересня 1943 року № 22 13-та гвардійська стрілецька дивізія удостоєна почесного найменування «Полтавська».

За бойові заслуги дивізія в подальшому була нагороджена ще одним орденом Червоного Прапора, орденами Суворова і Кутузова. Близько 20 тисяч її воїнів нагороджені орденами і медалями, дев'ятнадцятьом присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а її командир Олександр Ілліч Родимцев удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу.

Бойовий склад Редагувати

Командири Редагувати

Дивізією командували:

Начальник штабу дивізії:

Герої дивізії Редагувати

  • Агеєв Іван Олексійович — гвардії підполковник, командир 32-го гвардійського артилерійського полку.
  • Бондарєв Матвій Арсентійович — гвардії капітан, заступник командира дивізіону 32-го гвардійського артилерійського полку.
  • Брик Григорій Євдокимович — гвардії капітан, командир мінометної роти 42-го гвардійського стрілецького полку.
  • Биков Єгор Іванович — гвардії єфрейтор, навідник кулемета 39-го гвардійського стрілецького полку.
  • Биков Іван Михайлович — гвардії старший лейтенант, командир батареї 32-го гвардійського артилерійського полку.
  • Грязнов Володимир Михайлович — гвардії лейтенант, командир взводу автоматників 39-го гвардійського стрілецького полку.
  • Казаков Петро Іванович — гвардії капітан, командир батальйону 42-го гвардійського стрілецького полку.
  • Кисельов Василь Йосипович — гвардії лейтенант, командир вогневого взводу 34-го гвардійського стрілецького полку.
  • Комаров Володимир Миколайович — гвардії полковник, командир 13-ї гвардійської стрілецької дивізії.
  • Овчинников Максим Михайлович — гвардії молодший сержант, кулеметник 34-го гвардійського стрілецького полку.
  • Павлов Яків Федотович — гвардії старший сержант, командир кулеметного відділення 42-го гвардійського стрілецького полку.
  • Підкопай Іван Якович — гвардії капітан, командир роти автоматників 39-го гвардійського стрілецького полку.
  • Половець Іван Кузьмич — гвардії майор, командир 42-го гвардійського стрілецького полку.
  • Славгородський Георгій Васильович — гвардії майор, командир батальйону 34-го гвардійського стрілецького полку.
  • Степанов Олександр Миколайович — гвардії сержант, помічник командира взводу 42-го гвардійського стрілецького полку.
  • Фролов Микола Никикофорович — гвардії молодший сержант, навідник кулемета 39-го гвардійського стрілецького полку.
  • Шаймарданов Закій Шаймарданович — гвардії сержант, навідник гармати 32-го гвардійського артилерійського полку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Военный энциклопедический словарь. — под. ред. Н. В. Огаркова. — Москва : Военное издательство, 1983. — С. 573. — ISBN ББК 68я2 В63. (рос.)
  2. Приказ Верховного Главнокомандующего от 23 сентября 1943 года № 22. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза: Сборник. — М.: Воениздат, 1975. С. 46-47. Електронна версія на сайті Бібліотеки Михайла Грачова [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Література Редагувати

  • Самчук И. А. Тринадцатая гвардейская: боевой путь 13 гвардейской Полтавской ордена Ленина дважды Краснознаменной, орденов Суворова и Кутузова стрелковой дивизии (1941–1945). — 2-ге доп. — М. : Воениздат, 1970. — 331 с. (рос.)
  • Чуйков В. И. Сражение века. — М. : Советская Россия, 1975. — 317 с. (рос.)
  • Жадов А. С. Четыре года войны. — М. : Воениздат, 1978. — 334 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
13 ta Gvardijska Poltavska ordena Lenina dvichi Chervonopraporna ordeniv Suvorova i Kutuzova strilecka diviziya strilecka diviziya zagalnovijskove z yednannya RSChA v chasi Nimecko radyanskoyi vijni 13 ta gvardijska strilecka diviziyaNa sluzhbi listopad 1941 cherven 1945Krayina SRSRVid zagalnovijskovaTip Chervona armiyaVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaPochesni najmenuvannyaMediafajli na Vikishovishi Zmist 1 Istoriya z yednannya 2 Bojovij sklad 3 Komandiri 4 Geroyi diviziyi 5 Primitki 6 LiteraturaIstoriya z yednannya RedaguvatiDiviziya sformovana v listopadi 1941 roku v Kurskij oblasti na bazi chastin 3 go povitryano desantnogo korpusu yak 87 ma strilecka diviziya II formuvannya 1 U skladi vijsk Pivdenno Zahidnogo Stalingradskogo Donskogo Voronezkogo 2 go i 1 go Ukrayinskih frontiv brala uchast u boyah na voronezkomu harkivskomu valujsko rososhanskomu napryamkah u velikomu zakruti Donu Stalingradskij i Kurskij bitvah zvilnenni Ukrayini Livivsko Sandomirskij Vislo Oderskij Nizhno silezkij Verhno silezkij Berlinskij i Prazkij nastupalnih operaciyah 1 Za bojovi zaslugi 19 sichnya 1942 roku 87 ma strilecka diviziya bula perejmenovana u 13 tu gvardijsku strilecku diviziyu U berezni 1942 roku za uspishni bojovi diyi pid Kurskom 13 ta gvardijska diviziya bula nagorodzhena ordenom Lenina a yiyi komandiru Oleksandru Illichu Rodimcevu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general major Pislya porazki radyanskih vijsk pid Harkovom diviziya bula vidvedena dlya pereformuvannya na livij bereg Volgi U veresni 1942 roku diviziya uvijshla do skladu 62 yi armiyi i otrimala zavdannya perepravitisya cherez Volgu v Stalingrad vibiti protivnika z priberezhnoyi smugi zajnyati i micno oboronyati centralnu chastinu mista V nich z 14 na 15 veresnya peredovij zagin 42 go gvardijskogo polku perepravivshis cherez Volgu z hodu vstupiv v bij i 15 veresnya zahopiv vokzal davshi cim mozhlivist perepravitisya v misto vsiyeyi diviziyi 16 veresnya 39 j gvardijskij polk 13 diviziyi i zvedenij 416 j strileckij polk 112 yi diviziyi shturmuvali i pislya zapeklogo boyu zahopili vershinu Mamayeva kurganu 21 23 veresnya v zapeklih boyah 13 ta gvardijska diviziya pri pidtrimci frontovij artileriyi vitrimala samij potuzhnij natisk protivnika i ne dopustila jogo vihodu do Volgi v centralnij chastini mista ta ovolodinnya Mamayevim kurganom U zhovtni listopadi diviziya pritisnuta do Volgi zajmala oboronu vid vulici Kiyivskoyi teper vul Yu Gagarina do shidnogo shilu Mamayeva kurganu Bijci diviziyi stvorili micnu oboronu peretvorivshi okremi budivli v oporni punkti Za period boyiv u Stalingradi voyini diviziyi znishili ponad 15 tisyach soldativ i oficeriv protivnika pidbili ponad 100 tankiv kilka tisyach nimciv bulo vzyato v polon Aktivnimi diyami napoleglivim oporom diviziya skovuvala znachni sili protivnika zupinila jogo na pidstupah do Volgi chim spriyala vikonannyu zagalnogo zavdannya 62 yi armiyi z oboroni mista Za oboronu Stalingrada 13 ta gvardijska diviziya bula nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora Pislya Stalingradskoyi bitvi u travni 1943 roku diviziya uvijshla do skladu 32 go gvardijskogo strileckogo korpusu Z yednannya vidznachilosya v boyah za vizvolennya Poltavi 32 mu gvardijskomu strileckomu korpusu do yakogo vhodila i 13 ta gvardijska strileckv diviziya bulo postavlene zavdannya nastupati v napryamku Reshetilivka Vlasivka obijti Poltavu z pivnichnogo shodu i vidrizati shlyahi vidhodu protivniku do Dnipra V peredovij zagin korpusu vhodili 39 j gvardijskij strileckij polk 57 j tankovij polk 301 j vinishuvalno protitankovij i 1902 j samohidno artilerijskij polki Ocholyuvav zagin zastupnik komandira 13 yi diviziyi polkovnik P V Gayev Vikonuyuchi ce zavdannya zahopiti perepravi cherez Vorsklu peredovij zagin Gayeva vzhe do vechora 21 veresnya 1943 roku vijshov do Vorskli forsuvav yiyi v rajoni Krotenkiv zahopiv placdarm i zav yazav bij z chastinami protivnika sho oboronyalisya na zahidnomu berezi Pershimi slidom za peredovim zagonom Gayeva na pravij bereg richki perepravilisya pidrozdili 13 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Protivnik buv prigolomshenij nastilki strimkoyu atakoyu i pochav vidhoditi Do kincya dnya chastini diviziyi vijshli na rubizh Reshetilivka Zhuki stvorivshi zagrozu pravomu flangu i tilu ugrupovannya voroga i tim samim spriyatlivi umovi dlya shturmu Poltavi z yednannyam 33 go gvardijskogo strileckogo korpusu V oznamenuvannya zvilnennya Poltavi nakazom Verhovnogo golovnokomanduvacha vid 23 veresnya 1943 roku 22 13 ta gvardijska strilecka diviziya udostoyena pochesnogo najmenuvannya Poltavska 2 Za bojovi zaslugi diviziya v podalshomu bula nagorodzhena she odnim ordenom Chervonogo Prapora ordenami Suvorova i Kutuzova Blizko 20 tisyach yiyi voyiniv nagorodzheni ordenami i medalyami dev yatnadcyatom prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu a yiyi komandir Oleksandr Illich Rodimcev udostoyenij zvannya dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu 1 Bojovij sklad Redaguvati34 j gvardijskij strileckij polk 39 j gvardijskij strileckij polk 42 j gvardijskij strileckij polk 32 j gvardijskij artilerijskij polk 4 j gvardijskij okremij vinishuvalnij protitankovij divizion 10 ta gvardijska zenitna artilerijska batareya 14 okremij zenitnij artilerijskij divizion do 05 02 1943 24 j gvardijskij minometnij divizion do 20 11 1942 14 ta 49 ta gvardijska rozviduvalna rota 8 j gvardijskij sapernij bataljon 139 j 9 j 18 j gvardijskij okremij bataljon zv yazku 136 j 15 j mediko sanitarnij bataljon 12 ta gvardijska okrema rota himzahistu 338 ma 11 ta avtotransportna rota 196 ta 17 ta polova hlibopekarnya 439 j 2 j divizijnij veterinarnij lazaret 907 ma polova poshtova stanciya 403 tya polova kasa Derzhbanku Komandiri RedaguvatiDiviziyeyu komanduvali gvardiyi polkovnik z travnya 1942 roku general major Rodimcev Oleksandr Illich 19 01 1942 21 05 1943 gvardiyi pidpolkovnik Samchuk Ivan Onikijovich 22 05 1943 29 05 1943 gvardiyi general major Baklanov Glib Volodimirovich 30 05 1943 15 12 1943 gvardiyi polkovnik Laptadze Illya Josipovich 16 12 1943 11 01 1944 gvardiyi general major Baklanov Glib Volodimirovich 16 02 1944 29 10 1944 gvardiyi polkovnik Komarov Volodimir Mikolajovich 30 10 1944 11 05 1945 Nachalnik shtabu diviziyi polkovnik Belskij Tihin Volodimirovich serpen 1942 gruden 1945 Geroyi diviziyi Redaguvati nbsp Ageyev Ivan Oleksijovich gvardiyi pidpolkovnik komandir 32 go gvardijskogo artilerijskogo polku nbsp Bondaryev Matvij Arsentijovich gvardiyi kapitan zastupnik komandira divizionu 32 go gvardijskogo artilerijskogo polku nbsp Brik Grigorij Yevdokimovich gvardiyi kapitan komandir minometnoyi roti 42 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Bikov Yegor Ivanovich gvardiyi yefrejtor navidnik kulemeta 39 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Bikov Ivan Mihajlovich gvardiyi starshij lejtenant komandir batareyi 32 go gvardijskogo artilerijskogo polku nbsp Gryaznov Volodimir Mihajlovich gvardiyi lejtenant komandir vzvodu avtomatnikiv 39 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Kazakov Petro Ivanovich gvardiyi kapitan komandir bataljonu 42 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Kiselov Vasil Josipovich gvardiyi lejtenant komandir vognevogo vzvodu 34 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Komarov Volodimir Mikolajovich gvardiyi polkovnik komandir 13 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi nbsp Ovchinnikov Maksim Mihajlovich gvardiyi molodshij serzhant kulemetnik 34 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Pavlov Yakiv Fedotovich gvardiyi starshij serzhant komandir kulemetnogo viddilennya 42 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Pidkopaj Ivan Yakovich gvardiyi kapitan komandir roti avtomatnikiv 39 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Polovec Ivan Kuzmich gvardiyi major komandir 42 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Slavgorodskij Georgij Vasilovich gvardiyi major komandir bataljonu 34 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Stepanov Oleksandr Mikolajovich gvardiyi serzhant pomichnik komandira vzvodu 42 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Frolov Mikola Nikikoforovich gvardiyi molodshij serzhant navidnik kulemeta 39 go gvardijskogo strileckogo polku nbsp Shajmardanov Zakij Shajmardanovich gvardiyi serzhant navidnik garmati 32 go gvardijskogo artilerijskogo polku Primitki Redaguvati a b v Voennyj enciklopedicheskij slovar pod red N V Ogarkova Moskva Voennoe izdatelstvo 1983 S 573 ISBN BBK 68ya2 V63 ros Prikaz Verhovnogo Glavnokomanduyushego ot 23 sentyabrya 1943 goda 22 Prikazy Verhovnogo Glavnokomanduyushego v period Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza Sbornik M Voenizdat 1975 S 46 47 Elektronna versiya na sajti Biblioteki Mihajla Grachova Arhivovano 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiSamchuk I A Trinadcataya gvardejskaya boevoj put 13 gvardejskoj Poltavskoj ordena Lenina dvazhdy Krasnoznamennoj ordenov Suvorova i Kutuzova strelkovoj divizii 1941 1945 2 ge dop M Voenizdat 1970 331 s ros Chujkov V I Srazhenie veka M Sovetskaya Rossiya 1975 317 s ros Zhadov A S Chetyre goda vojny M Voenizdat 1978 334 s ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 13 ta gvardijska strilecka diviziya SRSR amp oldid 35303498