Чортовець в радянські часи Назаренкове село в Україні у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано Франк

48°42′30″ пн. ш. 25°16′13″ сх. д. / 48.70833° пн. ш. 25.27028° сх. д. / 48.70833; 25.27028Координати: 48°42′30″ пн. ш. 25°16′13″ сх. д. / 48.70833° пн. ш. 25.27028° сх. д. / 48.70833; 25.27028

Водойми

річка Сага

Місцева влада

Адреса ради

78123 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Чортовець, вул. Галицька, 32

Карта

Чортовець

Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.

Опис Редагувати

Село Чортовець розташоване на відстані 18 км від центру громади, за 6 км від залізничної станції Острівець. Через село проходить шосе. Населення села — 3030 осіб.

Географія Редагувати

Селом протікає річка Сага.

Археологія Редагувати

Давніми слідами проживання людини на місцевості, де утворилось село, є знаряддя праці скребки, придатні до різання і здирання шкіри тварин палеолітичного віку близько 40-20 тисяч років до н. е. Про пізньопалеолітичні контакти, що були між людьми, свідчать матеріали, знайдені недалеко між с. Чортовець і с. Незвисько (північно західна сторона).

З пам'яток матеріальної культури доби неоліту близько 5-2,5 тис. років до н. е. виявлено такі знахідки: в основному камінні сокири, глиняний посуд із зображенням спіралей, а також кістяні вироби.

Близько с. Чортовець на межі з с. Острівець, знайдено свідчення людської діяльності часів бронзової доби — це вироби з чистої міді, а пізніше з бронзи. Це серпи, ножі, наконечники списів тощо.

Історія Редагувати

Перші свідчення проживання ранньослов'янських племен є знахідки глиняного посуду 6-9 століття. З 9 по 10 століття територію і околиці теперішнього села населяло слов'янське плем'я білих хорватів.

У князівську добу свідченням заселення села є виявлені неукріплені поселення сільського типу Городенківщини в тому числі с.Незвисько, неподалік від села Чортовець. До середини 14 ст. територія села Чортовець входила до складу Галицько-Волинського князівства з навколишніми селами.

Згадується 28 квітня 1462 року в книгах галицького суду.

Починаючи з 16 ст. населення піддавалось нападам татар.

Всередині 17 століття на Галичині розгорілося величезне на той час повстання під проводом Семена Височана, загін якого проходив через село. Восени 1648 року мешканці села приєдналися до повстанського загону.

Після надання м. Городенці (теперішньому райцентру) Магдебурзького права з середини 18 ст. в селі стали поселятися євреї. З 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої вся Городенківщина, в тому числі і Чортовець увійшли до складу Австрійської імперії.

В 1856 р. в селі була заснована однокласна школа.

У 1870-х рр. відомий львівський краєзнавець Антоній Шнайдер опрацював для Чортівця (як колишнього містечка) проект герба: на червоному тлі зелений, обернений назад дракон, з пащі якого виходить полум'я (ЛНБ ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Ф. 144. — Оп. 5. — Спр. 5. — Арк. 276).

Під час Другої світової війни Редагувати

22 червня 1941 року зазнали бомбардувань сусідні з Чортівцем населені пункти.

Більшість громадян єврейської нації зазнали репресій з боку нацистів. В селі було їх 36 родин. Їм дали наказ зібратись в Городенці. Відібрали в них всі цінні речі і дозволили решті повернутися, але житло було в них відібране. Шевці, кушніри, кравці, жили у людей в комірних і працювали. За нацистською термінологією «Єврейське питання» остаточно було вирішене зимою 1941—1943 рр. Євреїв села знову зігнали в гетто, декого з євреїв місцеві жителі переховували в своїх оселях. Це Ленцегер Гершко і його син Абрум, Е. Карлік Саля (22 р.) у громадянина Борисевича П. І., Срумшина Сара з дитиною у Водянчика М. І. Після визволення вони переїхали у м. Чернівці.

У зв'язку з тим, що фронт зупинився на довгий час, довелося евакувати прифронтові села, в тому числі і Чортовець. Евакуація жителів села відбулася 7 травня 1944 року. На підводах селяни прибули у села Снятинського району Красноставці, Підвисоке, Трофанівка, Балинці. І там проживали майже 2 місяці.

Радянський період Редагувати

Внаслідок посухи 1946 р. до осені 1947 р. значна частина населення була охоплена голодом.

У 1948 р. відкрито сільський клуб з бібліотекою. У 1948 р. почалась організація колгоспів. У селі було створено 4 колгоспи. У 1950 році в селі було відкрито дільничу лікарню в приміщенні резиденції священика. В 1971 році збудовано новий Будинок культури (Народний Дім). При Народному домі є бібліотека на 15 тисяч книг, працюють різні гуртки художньої самодіяльності. В останні роки побудовано дитячий садок на 140 місць. З 1989 року розпочато газифікацію села і продовжується і зараз.

В 1976 р. село було перейменоване на Назаренкове, на честь полковника, Героя Радянського Союзу Назаренка П. Д., що загинув на Івано-Франківщині, у 1993 р. повернена історична назва.

Сьогодення Редагувати

У селі діють початкова та середня школа, клуб, 2 бібліотеки; медичний пункт. Закладено парк і 2 сквери.

Село спеціалізується на вирощуванні капусти і здобуло славу «капустяної столиці Західної України».

Також село відоме унікальною гаївкою-танцем «Сербен», яку танцюють на Провідну неділю чоловіки села з давніх-давен.

Пам'ятки місцевого значення Редагувати

Церква Пресвятої Трійці (мур.); 1790 р.; реєстраційний номер 410-іф (Коломийська єпархія УГКЦ [ 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]).
Церква святого Миколая (дер.); 1906 р.; реєстраційний номер 698. (Коломийська єпархія УПЦ КП).

Обертинська Долина — ботанічний заказник.

Відомі люди Редагувати

Вихідці із Чортівця Редагувати

д-р Борковський Іван — відомий археолог, вчений зі світовим ім'ям, дослідник Празького граду.Чомусь у вікіпедії записано с. Раковець, а не Чортовець, як місце народження.
д-р Іван Головацький — доктор біологічних наук, професор, голова Громадської ради «Музею визвольної боротьби України».
Ольга Плешкан — українська художниця.

Пов'язані з селом Редагувати

Багато років працював у селі український поет Іван Дмитрович Плешкан (1866—1902).

Василь Стефаник Редагувати

В червні-вересні 1900 року в селі перебував український письменник і громадський діяч Василь Стефаник. Тут він написав новели «Озимина», «Злодій», «Похорон», «Сон», «Такий панок», які згодом ввійшли до збірки «Кленові листки». Василь Стефаник гостював у свого товариша Івана Плешкана. Іван Дмитрович Плешкан (1866—1902) був родом з с. Тулова на Снятинщині.

Меморіальна дошка встановлена на фасаді Чортовецького Народного Дому.

Примітки Редагувати

. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)
. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16 квітня 2018.
. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 11 травня 2016.
. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.

Джерела Редагувати

Czortowiec, wieś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 875. (пол.)

Посилання Редагувати

Історія села Чортовець Городенківського району [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.

[2] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.280, № 3050 (лат.)

[3] . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.

[4] . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16 квітня 2018.

[5] . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.

[6] Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 11 травня 2016.

[7] . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.