www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цімцум КабалаОсновні книгиТора Сефер ЙєцираСефер ха зогар Сефер ха бахірСефер ха разім Сефер Разіель ха малахКнига Ец Ха

Цімцум

Кабала

Основні книги
Тора • Сефер Йєцира
Сефер ха-зогар • Сефер ха-бахір
Сефер ха-разім • Сефер Разіель ха-малах
Книга Ец Хаім • Талмуд есер ха-сфірот
Танія • Сефер ха-ілан ха-кадош
Святі місця

Єрусалим • Цфат • Хеврон • Тверія

Основи

Основи Кабали • Дерево Життя • Сфірот
Кетер • Хохма • Біна • Даат
Хесед • Гвура • Тіферет • Нецах
Ход • Єсод • Малхут

Кабалісти
Авраам • Мойсей • Рабі Аківа

РаШБІ • Арізаль • Хаім Віталь
Рамбан • Бааль Сулам
Баал Шем Тов • Барух Ашлаг
Рав Іцхак Гінзбург
Йєгуда Брандвайн • Іцхак Кадурі
Філіп Берг • Михаэль Лайтман

Світи АБЕА

Адам Кадмон • Ацілут
Брія • Єцира • Асія

Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Цімцум ( іврит צמצום ṣimṣūm «скорочення/звуження/згущення») — термін, який використовується в луріанській кабалі для пояснення доктрини Ісаака Лурії про те, що Бог почав процес сотворіння, «скорочуючи» своє Ор Ейн Соф (нескінченне світло), щоб забезпечити «концептуальний простір», в якому можуть існувати обмежені та, здавалося б, незалежні сфери. Це первісне початкове скорочення, що утворює ḥālāl happānuy «вільний простір» (חלל הפנוי‬), в який може променіти нове творче світло, позначається терміном "цімцум" . У кабалістичній інтерпретації цімцум породжує парадокс одночасних божественних присутності та відсутності у вакуумі та існування результату Сотворіння.

Функція ред.

Цімцум призводить до «порожнього простору», в якому можуть існувати духовний та фізичний світи й, зрештою, свобода волі, тому послідовники Кабали часто називають Бога «Га-Маком» (המקום‬ «Місце», «Всюдисущий») у рабинській літературі («Він є місцем світу, однак світ не є його місцем» ). Відповідно, Олам — слово івриту, яке означає «світ/царство» — походить від кореня "עלם", що означає «приховування». Ця етимологія доповнює концепцію Цимцум у тому, що різні духовні світи та кінцевий фізичний всесвіт різною мірою приховують нескінченну духовну життєву силу сотворіння.

Поступове зменшення божественного Ор (Світла) у чотирьох духовних світах також згадується у множині як вторинний цімцумім (незліченні «згущення/завіси/звуження» життєвої сили). Такі ж приховування можна знайти і в більш ранній, середньовічній Кабалі . Нова доктрина Лурії висунула поняття первісного відходу ( dilug – радикальний «стрибок»), щоб узгодити логічний причинно-наслідковий ланцюг від Нескінченного до кінцевого Існування.

Внутрішній парадокс ред.

Загальноприйнятим твердженням в кабалі є те, що концепція цімцуму містить вбудований парадокс, який полягає в тому, що Бог одночасно трансцендентний та іманентний. З одного боку, якби «Нескінченне» не обмежувало себе, то ніщо не могло б існувати — все було б переповнене Божою тотальністю. Таким чином, існування вимагає трансцендентності Бога, як зазначено вище. З іншого боку, Бог постійно підтримує існування сотвореного всесвіту, і, отже, він не відсутній у ньому.

Наука і каббала ред.

Фундаментальною відмінностю між сучасною наукою та традиційною кабалою є «постарістотелівська наукова доктрина» яка полягає в тому, що простір був створений першим, тоді як у єврейська релігія говорить, що світло було створено раніше за все.

Луріанська думка ред.

Діаграма світів, створених після першого Цимцума, знайдена в рукописі, написаному Менахемом Лонцано, версія діаграми, знайдена в працях Хайїма бен Джозефа Вітала

Ісаак Лурія ввів чотири центральні поняття в кабалістичне вчення: цімцум, Шевірат ХаКелім (розбиття посудин), Тіккун (ремонт) і Парцуфім . Ці чотири поняття є групою взаємопов’язаних і триваючих процесів. Цімцум описує перший крок Бога, за допомогою якого він розпочав процес сотворення, вилучивши власну сутність із певної області, створивши територію, в якій могло початися сотворіння. Шевірат ХаКелім описує, як після цімцуму Бог створив посудини (ХаКелім) у порожньому просторі та як і коли він почав вливати в них Своє Світло, вони були недостатньо міцні, щоб утримувати силу Божого Світла, і розбилися (Шевірат). Третій крок, Тіккун, — це процес збору воєдино та піднесення іскор Божого Світла, які були знесені разом із уламками розбитих посудин.

Оскільки поняття цімцуму поєднане з вигнанням, а Тіккун – з необхідністю виправити проблеми світу та людського існування, Лурія об’єднує космологію Кабали з практикою єврейської етики, а також розробляє етичну систему та традиційні єврейські релігійні обряди, які допомогають Богу завершити й удосконалити матеріальний світ, дотримуючись правил традиційного єврейського життя. Таким чином, на відміну від попередньої середньовічної каббали, Луріанська Кабала пов'язала перший творчий акт приховування з божественним вигнанням, а не відкритим одкровенням. Ця динамічна криза-катарсис у божественному потоці повторюється в усій луріанській схемі.

Точка зору Хабаду ред.

У Хабадському хасидизмі під поняттям цімцум не мається на увазі буквальне тлумачення, а скоріше пояснення того, як Бог вміщує свою присутність у єстві кінцевої реальності: таким чином цімцум розглядається не лише як реальний процес, але також розглядається як доктрина, яку кожна людина здатна і повинна зрозуміти та розмірковувати над нею.

З точки зору Хабаду, функція цімцума полягає в «приховуванні від створених істот активну силу всередині них, дозволяючи їм існувати як матеріальні сутності, замість того, щоб бути повністю розчиненому у своєму джерелі». Цімцум виробляє необхідний «звільнений простір» ( chalal panuiחלל פנוי‬ халалחלל‬), що позбавлений прямого усвідомлення присутності Бога.

Точка зору Віленського Гаона ред.

Віленський Гаон стверджував, що поняття цімцуму не потрібно тлумачити буквально, проте «вища єдність», той факт, що всесвіт лише ілюзорний і що цімцум був лише фігуративним, не був сприйнятим або навіть дійсно зрозумілим для тих, хто не був повністю посвячений у таємниці кабали.

Інші кажуть, що Віленський Гаон дотримувався буквального тлумачення поняття цімцуму.

Шломо Ельяшів чітко формулює таку точку зору (і стверджує, що це не лише думка Віленського Гаона, але також є прямим і простим прочитанням Луріанської кабали та єдиним істинним тлумаченням).

Однак Гаон і Ельяшів вважали, що цімцум відбувався тільки з волі Бога (Ратцон), але про самого Бога взагалі нічого сказати неможливо (Ацмус). Таким чином, вони насправді не були сторонниками буквального тлумачення поняття цімцуму в сутності Бога. Сам твір «Ец-Хаїм» Ісаака Лурії в Першому Шаарі неоднозначний: в одному місці йдеться про буквальне розуміння цимцуму в сутності Бога та його «Я», а потім він змінюється кількома рядками на цимцум у божественному світлі (як еманована, отже, створена, а не частина Божого Я, енергії). 

Історія та Хестер Панім ред.

У сучасну епоху Холокост є предметом дискусії в теологічному мисленні. Хестер Панім[прояснити] — екзегетик, пояснював цімцум як процес до Сотворіння, але в історії ця сама «структура» також присутня. Характеристика Голокосту відносить його до частиною цієї структури історії:

Це можна порівняти з людиною, яка йде вниз у темряві ночі. Боявся він теренів і колодязів, диких звірів і розбійників; не знаючи, куди він іде. Знайшовши палаючий смолоскип, він позбувся колючок і ям, але все ще боявся диких звірів і бандитів... не знаючи, де він. На світанку його врятували від диких звірів і бандитів, але він ще не знав, куди йде. Коли він підійшов до роздоріжжя, він врятувався від усіх.... Що це за перехрестя? Рав Чісда каже: «Це талмідський чачам і день смерті» (Талмуд, Сотах 21а)

Застосування в клінічній психології ред.

Ізраїльський професор Мордехай Ротенберг вважає, що каббалістично-хасидська парадигма цімцуму має значне значення для клінічної психології. Згідно з цією парадигмою, «самостиснення» Бога, задля звільнення простору для світу, служить моделлю людської поведінки та взаємодії. Модель цімцуму сприяє унікальному підходу, орієнтованому на громаду, який різко контрастує із західними напрямками в психології.  

У масовій культурі ред.

Цімцум займає центральне місце в сюжеті роману Ар'є Лева Столлмана «Далекий Євфрат» 1997 року.

Цімцум згадується як предмет захоплення Нахмана Самуеля бен Леві з Буська та його друга Лейбка, персонажів роману Ольги Токарчук «Книги Якова» .

«Цім цум» — це назва збірки віньєток фотографині Сабріни Ора Марк (вид. 2009).

У романі Яна Мартела «Життя Пі» та його екранізації 2012 року вантажне судно під назвою «Цімцум» тоне в центральному місці сюжету. Історія стосується існування чи неіснування божественної сили, а затоплення корабля знаменує собою створення всесвіту в алегорії роману.

Дивіться також ред.

Примітки ред.

  1. Parshat Vayeitzei: Yalkut Shimoni on the verse "He arrived..." Also, alternate sages in Midrash Bereishit Rabbah 68:9. HaMakom article [ 2010-07-05 у Wayback Machine.], inner.org
  2. James David Dunn, Windows of the Soul, p.21-24
  3. J.H. Laenen, Jewish Mysticism, p.168-169
  4. Tzimtzum: Contraction. Inner.org. Процитовано 8 грудня 2013. 
  5. Tanya, Shaar Hayichud veHaEmunah, ch.4
  6. E. J. Schochet, The Hasidic Movement and the Gaon of Vilna
  7. Allan Nadler, The Faith of the Mithnagdim
  8. Rotenberg Center for Jewish Psychology. Jewishpsychology.org. Процитовано 8 грудня 2013. 

Список літератури ред.

  • Якоб Іммануїл Шохет, Містичні концепції в хасидизмі, особливо розділ II, Кехот 1979, третє переглянуте видання 1988.ISBN 0-8266-0412-9
  • Ар’є Каплан, «Парадокси», у «The Aryeh Kaplan Reader», Artscroll 1983.ISBN 0-89906-174-5
  • Ар’є Каплан, «Innerspace», Moznaim Pub. Корпорація 1990.ISBN 0-940118-56-4
  • Ар'є Каплан Розуміння Бога, Ch2. у «Довіднику з єврейської думки», Moznaim 1979.ISBN 0-940118-49-1

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
KabalaOsnovni knigiTora Sefer JyeciraSefer ha zogar Sefer ha bahirSefer ha razim Sefer Raziel ha malahKniga Ec Haim Talmud eser ha sfirotTaniya Sefer ha ilan ha kadoshSvyati miscyaYerusalim Cfat Hevron TveriyaOsnoviOsnovi Kabali Derevo Zhittya SfirotKeter Hohma Bina DaatHesed Gvura Tiferet NecahHod Yesod MalhutKabalistiAvraam Mojsej Rabi AkivaRaShBI Arizal Haim VitalRamban Baal SulamBaal Shem Tov Baruh AshlagRav Ichak GinzburgJyeguda Brandvajn Ichak KaduriFilip Berg Mihael LajtmanSviti ABEAAdam Kadmon AcilutBriya Yecira AsiyaCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiCimcum ivrit צמצום ṣimṣum skorochennya zvuzhennya zgushennya termin yakij vikoristovuyetsya v lurianskij kabali dlya poyasnennya doktrini Isaaka Luriyi pro te sho Bog pochav proces sotvorinnya skorochuyuchi svoye Or Ejn Sof neskinchenne svitlo shob zabezpechiti konceptualnij prostir v yakomu mozhut isnuvati obmezheni ta zdavalosya b nezalezhni sferi Ce pervisne pochatkove skorochennya sho utvoryuye ḥalal happanuy vilnij prostir חלל הפנוי v yakij mozhe promeniti nove tvorche svitlo poznachayetsya terminom cimcum U kabalistichnij interpretaciyi cimcum porodzhuye paradoks odnochasnih bozhestvennih prisutnosti ta vidsutnosti u vakuumi ta isnuvannya rezultatu Sotvorinnya Zmist 1 Funkciya 1 1 Vnutrishnij paradoks 1 1 1 Nauka i kabbala 2 Lurianska dumka 3 Tochka zoru Habadu 4 Tochka zoru Vilenskogo Gaona 5 Istoriya ta Hester Panim 6 Zastosuvannya v klinichnij psihologiyi 7 U masovij kulturi 8 Divitsya takozh 9 Primitki 10 Spisok literaturi 11 Zovnishni posilannyaFunkciya red Cimcum prizvodit do porozhnogo prostoru v yakomu mozhut isnuvati duhovnij ta fizichnij sviti j zreshtoyu svoboda voli tomu poslidovniki Kabali chasto nazivayut Boga Ga Makom המקום Misce Vsyudisushij u rabinskij literaturi Vin ye miscem svitu odnak svit ne ye jogo miscem 1 Vidpovidno Olam slovo ivritu yake oznachaye svit carstvo pohodit vid korenya עלם sho oznachaye prihovuvannya Cya etimologiya dopovnyuye koncepciyu Cimcum u tomu sho rizni duhovni sviti ta kincevij fizichnij vsesvit riznoyu miroyu prihovuyut neskinchennu duhovnu zhittyevu silu sotvorinnya Postupove zmenshennya bozhestvennogo Or Svitla u chotiroh duhovnih svitah takozh zgaduyetsya u mnozhini yak vtorinnij cimcumim nezlichenni zgushennya zavisi zvuzhennya zhittyevoyi sili Taki zh prihovuvannya mozhna znajti i v bilsh rannij serednovichnij Kabali Nova doktrina Luriyi visunula ponyattya pervisnogo vidhodu dilug radikalnij stribok shob uzgoditi logichnij prichinno naslidkovij lancyug vid Neskinchennogo do kincevogo Isnuvannya Vnutrishnij paradoks red Zagalnoprijnyatim tverdzhennyam v kabali ye te sho koncepciya cimcumu mistit vbudovanij paradoks yakij polyagaye v tomu sho Bog odnochasno transcendentnij ta imanentnij Z odnogo boku yakbi Neskinchenne ne obmezhuvalo sebe to nisho ne moglo b isnuvati vse bulo b perepovnene Bozhoyu totalnistyu Takim chinom isnuvannya vimagaye transcendentnosti Boga yak zaznacheno vishe Z inshogo boku Bog postijno pidtrimuye isnuvannya sotvorenogo vsesvitu i otzhe vin ne vidsutnij u nomu Nauka i kabbala red Fundamentalnoyu vidminnostyu mizh suchasnoyu naukoyu ta tradicijnoyu kabaloyu ye postaristotelivska naukova doktrina yaka polyagaye v tomu sho prostir buv stvorenij pershim todi yak u yevrejska religiya govorit sho svitlo bulo stvoreno ranishe za vse Lurianska dumka red nbsp Diagrama svitiv stvorenih pislya pershogo Cimcuma znajdena v rukopisi napisanomu Menahemom Loncano versiya diagrami znajdena v pracyah Hajyima ben Dzhozefa VitalaIsaak Luriya vviv chotiri centralni ponyattya v kabalistichne vchennya cimcum Shevirat HaKelim rozbittya posudin Tikkun remont i Parcufim Ci chotiri ponyattya ye grupoyu vzayemopov yazanih i trivayuchih procesiv Cimcum opisuye pershij krok Boga za dopomogoyu yakogo vin rozpochav proces sotvorennya viluchivshi vlasnu sutnist iz pevnoyi oblasti stvorivshi teritoriyu v yakij moglo pochatisya sotvorinnya Shevirat HaKelim opisuye yak pislya cimcumu Bog stvoriv posudini HaKelim u porozhnomu prostori ta yak i koli vin pochav vlivati v nih Svoye Svitlo voni buli nedostatno micni shob utrimuvati silu Bozhogo Svitla i rozbilisya Shevirat Tretij krok Tikkun ce proces zboru voyedino ta pidnesennya iskor Bozhogo Svitla yaki buli zneseni razom iz ulamkami rozbitih posudin 2 Oskilki ponyattya cimcumu poyednane z vignannyam a Tikkun z neobhidnistyu vipraviti problemi svitu ta lyudskogo isnuvannya Luriya ob yednuye kosmologiyu Kabali z praktikoyu yevrejskoyi etiki a takozh rozroblyaye etichnu sistemu ta tradicijni yevrejski religijni obryadi yaki dopomogayut Bogu zavershiti j udoskonaliti materialnij svit dotrimuyuchis pravil tradicijnogo yevrejskogo zhittya 3 Takim chinom na vidminu vid poperednoyi serednovichnoyi kabbali Lurianska Kabala pov yazala pershij tvorchij akt prihovuvannya z bozhestvennim vignannyam a ne vidkritim odkrovennyam Cya dinamichna kriza katarsis u bozhestvennomu potoci povtoryuyetsya v usij lurianskij shemi Tochka zoru Habadu red U Habadskomu hasidizmi pid ponyattyam cimcum ne mayetsya na uvazi bukvalne tlumachennya a skorishe poyasnennya togo yak Bog vmishuye svoyu prisutnist u yestvi kincevoyi realnosti 4 takim chinom cimcum rozglyadayetsya ne lishe yak realnij proces ale takozh rozglyadayetsya yak doktrina yaku kozhna lyudina zdatna i povinna zrozumiti ta rozmirkovuvati nad neyu Z tochki zoru Habadu funkciya cimcuma polyagaye v prihovuvanni vid stvorenih istot aktivnu silu vseredini nih dozvolyayuchi yim isnuvati yak materialni sutnosti zamist togo shob buti povnistyu rozchinenomu u svoyemu dzhereli 5 Cimcum viroblyaye neobhidnij zvilnenij prostir chalal panuiחלל פנוי halalחלל sho pozbavlenij pryamogo usvidomlennya prisutnosti Boga Tochka zoru Vilenskogo Gaona red Vilenskij Gaon stverdzhuvav sho ponyattya cimcumu ne potribno tlumachiti bukvalno prote visha yednist toj fakt sho vsesvit lishe ilyuzornij i sho cimcum buv lishe figurativnim ne buv sprijnyatim abo navit dijsno zrozumilim dlya tih hto ne buv povnistyu posvyachenij u tayemnici kabali 6 Inshi kazhut sho Vilenskij Gaon dotrimuvavsya bukvalnogo tlumachennya ponyattya cimcumu 7 Shlomo Elyashiv chitko formulyuye taku tochku zoru i stverdzhuye sho ce ne lishe dumka Vilenskogo Gaona ale takozh ye pryamim i prostim prochitannyam Lurianskoyi kabali ta yedinim istinnim tlumachennyam Odnak Gaon i Elyashiv vvazhali sho cimcum vidbuvavsya tilki z voli Boga Ratcon ale pro samogo Boga vzagali nichogo skazati nemozhlivo Acmus Takim chinom voni naspravdi ne buli storonnikami bukvalnogo tlumachennya ponyattya cimcumu v sutnosti Boga Sam tvir Ec Hayim Isaaka Luriyi v Pershomu Shaari neodnoznachnij v odnomu misci jdetsya pro bukvalne rozuminnya cimcumu v sutnosti Boga ta jogo Ya a potim vin zminyuyetsya kilkoma ryadkami na cimcum u bozhestvennomu svitli yak emanovana otzhe stvorena a ne chastina Bozhogo Ya energiyi Istoriya ta Hester Panim red U suchasnu epohu Holokost ye predmetom diskusiyi v teologichnomu mislenni Hester Panim proyasniti ekzegetik poyasnyuvav cimcum yak proces do Sotvorinnya ale v istoriyi cya sama struktura takozh prisutnya Harakteristika Golokostu vidnosit jogo do chastinoyu ciyeyi strukturi istoriyi Ce mozhna porivnyati z lyudinoyu yaka jde vniz u temryavi nochi Boyavsya vin tereniv i kolodyaziv dikih zviriv i rozbijnikiv ne znayuchi kudi vin ide Znajshovshi palayuchij smoloskip vin pozbuvsya kolyuchok i yam ale vse she boyavsya dikih zviriv i banditiv ne znayuchi de vin Na svitanku jogo vryatuvali vid dikih zviriv i banditiv ale vin she ne znav kudi jde Koli vin pidijshov do rozdorizhzhya vin vryatuvavsya vid usih Sho ce za perehrestya Rav Chisda kazhe Ce talmidskij chacham i den smerti Talmud Sotah 21a Zastosuvannya v klinichnij psihologiyi red Izrayilskij profesor Mordehaj Rotenberg vvazhaye sho kabbalistichno hasidska paradigma cimcumu maye znachne znachennya dlya klinichnoyi psihologiyi Zgidno z ciyeyu paradigmoyu samostisnennya Boga zadlya zvilnennya prostoru dlya svitu sluzhit modellyu lyudskoyi povedinki ta vzayemodiyi Model cimcumu spriyaye unikalnomu pidhodu oriyentovanomu na gromadu yakij rizko kontrastuye iz zahidnimi napryamkami v psihologiyi 8 U masovij kulturi red Cimcum zajmaye centralne misce v syuzheti romanu Ar ye Leva Stollmana Dalekij Yevfrat 1997 roku Cimcum zgaduyetsya yak predmet zahoplennya Nahmana Samuelya ben Levi z Buska ta jogo druga Lejbka personazhiv romanu Olgi Tokarchuk Knigi Yakova Cim cum ce nazva zbirki vinyetok fotografini Sabrini Ora Mark vid 2009 U romani Yana Martela Zhittya Pi ta jogo ekranizaciyi 2012 roku vantazhne sudno pid nazvoyu Cimcum tone v centralnomu misci syuzhetu Istoriya stosuyetsya isnuvannya chi neisnuvannya bozhestvennoyi sili a zatoplennya korablya znamenuye soboyu stvorennya vsesvitu v alegoriyi romanu Divitsya takozh red Akosmizm Apejron kosmologiya Velikij vidskok Inflyaciya kosmologiya Monizm NondualizmPrimitki red Parshat Vayeitzei Yalkut Shimoni on the verse He arrived Also alternate sages in Midrash Bereishit Rabbah 68 9 HaMakom article Arhivovano 2010 07 05 u Wayback Machine inner org James David Dunn Windows of the Soul p 21 24 J H Laenen Jewish Mysticism p 168 169 Tzimtzum Contraction Inner org Procitovano 8 grudnya 2013 Tanya Shaar Hayichud veHaEmunah ch 4 E J Schochet The Hasidic Movement and the Gaon of Vilna Allan Nadler The Faith of the Mithnagdim Rotenberg Center for Jewish Psychology Jewishpsychology org Procitovano 8 grudnya 2013 Spisok literaturi red Yakob Immanuyil Shohet Mistichni koncepciyi v hasidizmi osoblivo rozdil II Kehot 1979 tretye pereglyanute vidannya 1988 ISBN 0 8266 0412 9 Ar ye Kaplan Paradoksi u The Aryeh Kaplan Reader Artscroll 1983 ISBN 0 89906 174 5 Ar ye Kaplan Innerspace Moznaim Pub Korporaciya 1990 ISBN 0 940118 56 4 Ar ye Kaplan Rozuminnya Boga Ch2 u Dovidniku z yevrejskoyi dumki Moznaim 1979 ISBN 0 940118 49 1Zovnishni posilannya red Cimcum Pochatok chabad org Tanya Shaar HaYichud VehaEmunah Shneur Zalman of Liadi div Lessons in Tanya chabad org Shaar HaYichud The Gate of Unity Dovber Schneuri detalne poyasnennya ponyattya Cimcum Veyadaata To Know Gd Sholom Dovber Schneersohn hasidska rozmova pro paradoks Cimcuma inner org Osnovi kabbali ta hasiduta Tanya Cimcum i zbroya ekonomiki u sviti z Cedakoyu www chabad org Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cimcum amp oldid 40566920