www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єврейська діаспора івр ת פו צ ה англ Tfutza примусове вигнання розсіювання галут ג לו ת є однією з найстаріших і добре в

Єврейська діаспора

Єврейська діаспора (івр. תְּפוּצָה (англ. Tfutza) — [примусове] вигнання, розсіювання; галут (גָּלוּת) є однією з найстаріших і добре вивчених діаспор світу.

Синагоги в діаспорі перших двох століть.

Розсіювання євреїв почалося після падіння Ізраїльського царства, наприкінці VIII століття до н. е., потім продовжилося в часи вавилонського полону VI століття до н. е., збільшилася в елліністичну епоху і, нарешті, стало масовим в римську. Унікальність єврейської діаспори полягає в тому, що протягом тривалого періоду своєї історії абсолютна більшість євреїв виявилася відірваною від своєї історичної батьківщини Юдеї (Ізраїлю), яка піддалася інтенсивній арабізації та ісламізації за часів арабських завоювань. Таким чином, на відміну від греків і вірмен, всі євреї в певний період виявилися членами діаспори, фактично втративши не тільки контроль над своєю батьківщиною, але і зв'язок з нею на довгі століття.

Основні групи діаспор Редагувати

Мізрахі Редагувати

Термін «мізрахім» означає «жителі Сходу». Це найдавніша група євреїв діаспори, що сформувалася в арабських країнах, країнах Близького Сходу та Північної Африки. Спочатку мізрахі були найчисельнішою групою, проте з часом поступилися лідерством ашкеназам.

Унаслідок хвилі насильства щодо євреїв, що спалахнула з 1940-х років, більшість з них покинули мусульманські країни протягом 1950—1970-х років, причому в деяких країнах єврейські громади зникли взагалі. Винятком серед арабських країн залишається Марокко, де до євреїв зберігається загалом доброзичливе ставлення. Вихідці з мусульманських країн і їхні нащадки становлять близько 40 % населення Ізраїлю.

Сефарди Редагувати

Статуя Маймоніду в Кордові.

Сефарди (івр. סְפָרַדִּים «сфарадім», від топоніма Сфарад (סְפָרַד), яке ототожнюється з Іспанією) — субетнічна група євреїв, що сформувалася на Піренейському півострові з потоків міграції юдеїв всередині Римської імперії, а потім всередині Халіфату. Історично побутовою мовою сефардських євреїв служив ладіно, що належить до іберо-романської підгрупи романських мов. У своїй (сефардській) літургійній традиції використовувався сефардський варіант вимови давньоєврейської мови.

Після їх вигнання з Іспанії та Португалії наприкінці 1492 року (Альгамбрський едикт), а також після виходу з Піренейського півострова згодом (в XVI—XVIII ст.) переселилися на південь і південний схід (країни Північної Африки), на схід (Палестина, Мала Азія, Балканський півострів, Апеннінський півострів), на північний схід (південь Франції), на північ (Англія, Нідерланди). У північній Африці вигнані іспанські євреї асимілювалися в місцеві єврейські громади, натомість в інших країнах розселення іспанських євреїв асиміляція відбувалася в нові мовні культури; проте в Туреччині та Греції їх нащадки продовжували залишатися ладіномовними аж до середини XX століття.

З утворенням Держави Ізраїль в 1948 більшість ладіномовних сефардів Туреччини і Греції іммігрувало в Ізраїль. Відтоді спостерігається процес їх асиміляції з іншими євреями Ізраїлю і забування мови ладіно.

Ашкеназі Редагувати

У Центральній Європі сформувалася субетнічна група під назвою «ашкеназі». Вживання цієї назви зафіксовано джерелами, що відносяться до XIV століття. Історично побутовою мовою переважної більшості ашкеназі був їдиш, що належить до німецької гілки індоєвропейської мовної сім'ї.

Термін походить від слова «Ашкеназ» — семітського назви середньовічної Німеччини, яка сприймалася як місце розселення нащадків Ашкеназа, внука Яфета. Станом на кінець XX століття, ашкеназі становлять більшу частину (близько 80 %) євреїв світу, їх частка серед євреїв США ще вища. Однак в Ізраїлі вони становлять лише близько половини єврейського населення. Традиційно протиставляються сефардам.

Караїми Редагувати

До них належать євреї, які сповідують караїмізм. Традиційними місцями проживання караїмів є Крим, деякі міста Західної України (Галич, Луцьк) і Литви (Тракай, Паневежис). Караїмська мова належить до кипчакської групи тюркських мов.

Головні дати в історії діаспори Редагувати

Смуга осілості і Конгрес в Польщі, з відсотком єврейського населення. 1905
  • 586—537 — Вавилонський полон
  • 132—135 рр. — повстання Бар-Кохби. Вигнання римлянами євреїв з Ізраїлю.
  • 200—500 рр. — складено Вавилонський Талмуд. Складення основ юдаїзму.
  • з VII до X століття — діяльність рахданітів.
  • VIII ст. — поява караїмів.
  • 711—1090 — Золота доба євреїв в Іспанії.
  • 740 — прийняття юдаїзму в Хозарському каганаті.
  • 950—1028 — Рабин Гершем. Заборона багатоженства.
  • 968 — падіння Хозарського каганату (похід Святослава).
  • 1095 — хрестові походи. Початок міграції мізрахі та з мусульманських країн.
  • 1492 — вигнання сефардів з Іспанії (див. Альгамбрський едикт). Умовою, за якою вони могли залишитися, було прийняття християнства. Так виникла група євреїв, які таємно сповідували юдаїзм, — маррани.
  • У середині XVI століття на польських землях проживало 80 % усіх євреїв світу
  • 1648 — Газерот-тах — трагедія єврейства часів Хмельниччини.
  • 1665 — Саббатай Цеві оголошений Месією кабалістом Натаном з Гази. Заснування Саббатіанства.
  • в другій половині XVIII століття — Гаскала (єврейське просвітництво).
  • 1768 — «Уманська різанина»
  • 1770—1783 роки — емансипація євреїв в США.
  • 1791 — введення смуги осілості в Російській імперії.
  • 1939—1945 — Голокост. Жертвами Катастрофи стали близько 6 мільйонів євреїв Європи (ашкеназі).
  • 1948—1949 — війна за незалежність Ізраїлю. Відновлення державності.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . www.jewishvirtuallibrary.org (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevrejska diaspora ivr ת פו צ ה angl Tfutza primusove vignannya rozsiyuvannya galut ג לו ת ye odniyeyu z najstarishih i dobre vivchenih diaspor svitu Sinagogi v diaspori pershih dvoh stolit Rozsiyuvannya yevreyiv pochalosya pislya padinnya Izrayilskogo carstva naprikinci VIII stolittya do n e potim prodovzhilosya v chasi vavilonskogo polonu VI stolittya do n e zbilshilasya v ellinistichnu epohu i nareshti stalo masovim v rimsku Unikalnist yevrejskoyi diaspori polyagaye v tomu sho protyagom trivalogo periodu svoyeyi istoriyi absolyutna bilshist yevreyiv viyavilasya vidirvanoyu vid svoyeyi istorichnoyi batkivshini Yudeyi Izrayilyu yaka piddalasya intensivnij arabizaciyi ta islamizaciyi za chasiv arabskih zavoyuvan Takim chinom na vidminu vid grekiv i virmen vsi yevreyi v pevnij period viyavilisya chlenami diaspori faktichno vtrativshi ne tilki kontrol nad svoyeyu batkivshinoyu ale i zv yazok z neyu na dovgi stolittya Zmist 1 Osnovni grupi diaspor 1 1 Mizrahi 1 2 Sefardi 1 3 Ashkenazi 1 4 Karayimi 2 Golovni dati v istoriyi diaspori 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaOsnovni grupi diaspor RedaguvatiMizrahi Redaguvati Dokladnishe MizrahiTermin mizrahim oznachaye zhiteli Shodu Ce najdavnisha grupa yevreyiv diaspori sho sformuvalasya v arabskih krayinah krayinah Blizkogo Shodu ta Pivnichnoyi Afriki Spochatku mizrahi buli najchiselnishoyu grupoyu prote z chasom postupilisya liderstvom ashkenazam Unaslidok hvili nasilstva shodo yevreyiv sho spalahnula z 1940 h rokiv bilshist z nih pokinuli musulmanski krayini protyagom 1950 1970 h rokiv prichomu v deyakih krayinah yevrejski gromadi znikli vzagali Vinyatkom sered arabskih krayin zalishayetsya Marokko de do yevreyiv zberigayetsya zagalom dobrozichlive stavlennya Vihidci z musulmanskih krayin i yihni nashadki stanovlyat blizko 40 naselennya Izrayilyu Sefardi Redaguvati nbsp Statuya Majmonidu v Kordovi Dokladnishe SefardiSefardi ivr ס פ ר ד ים sfaradim vid toponima Sfarad ס פ ר ד yake ototozhnyuyetsya z Ispaniyeyu subetnichna grupa yevreyiv sho sformuvalasya na Pirenejskomu pivostrovi z potokiv migraciyi yudeyiv vseredini Rimskoyi imperiyi a potim vseredini Halifatu Istorichno pobutovoyu movoyu sefardskih yevreyiv sluzhiv ladino sho nalezhit do ibero romanskoyi pidgrupi romanskih mov U svoyij sefardskij liturgijnij tradiciyi vikoristovuvavsya sefardskij variant vimovi davnoyevrejskoyi movi Pislya yih vignannya z Ispaniyi ta Portugaliyi naprikinci 1492 roku Algambrskij edikt a takozh pislya vihodu z Pirenejskogo pivostrova zgodom v XVI XVIII st pereselilisya na pivden i pivdennij shid krayini Pivnichnoyi Afriki na shid Palestina Mala Aziya Balkanskij pivostriv Apenninskij pivostriv na pivnichnij shid pivden Franciyi na pivnich Angliya Niderlandi U pivnichnij Africi vignani ispanski yevreyi asimilyuvalisya v miscevi yevrejski gromadi natomist v inshih krayinah rozselennya ispanskih yevreyiv asimilyaciya vidbuvalasya v novi movni kulturi prote v Turechchini ta Greciyi yih nashadki prodovzhuvali zalishatisya ladinomovnimi azh do seredini XX stolittya Z utvorennyam Derzhavi Izrayil v 1948 bilshist ladinomovnih sefardiv Turechchini i Greciyi immigruvalo v Izrayil Vidtodi sposterigayetsya proces yih asimilyaciyi z inshimi yevreyami Izrayilyu i zabuvannya movi ladino Ashkenazi Redaguvati Dokladnishe AshkenaziU Centralnij Yevropi sformuvalasya subetnichna grupa pid nazvoyu ashkenazi Vzhivannya ciyeyi nazvi zafiksovano dzherelami sho vidnosyatsya do XIV stolittya Istorichno pobutovoyu movoyu perevazhnoyi bilshosti ashkenazi buv yidish sho nalezhit do nimeckoyi gilki indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Termin pohodit vid slova Ashkenaz semitskogo nazvi serednovichnoyi Nimechchini yaka sprijmalasya yak misce rozselennya nashadkiv Ashkenaza vnuka Yafeta Stanom na kinec XX stolittya ashkenazi stanovlyat bilshu chastinu blizko 80 yevreyiv svitu yih chastka sered yevreyiv SShA she visha Odnak v Izrayili voni stanovlyat lishe blizko polovini yevrejskogo naselennya Tradicijno protistavlyayutsya sefardam Karayimi Redaguvati Dokladnishe KarayimiDo nih nalezhat yevreyi yaki spoviduyut karayimizm Tradicijnimi miscyami prozhivannya karayimiv ye Krim deyaki mista Zahidnoyi Ukrayini Galich Luck i Litvi Trakaj Panevezhis Karayimska mova nalezhit do kipchakskoyi grupi tyurkskih mov Golovni dati v istoriyi diaspori Redaguvati nbsp Smuga osilosti i Kongres v Polshi z vidsotkom yevrejskogo naselennya 1905586 537 Vavilonskij polon 132 135 rr povstannya Bar Kohbi Vignannya rimlyanami yevreyiv z Izrayilyu 200 500 rr skladeno Vavilonskij Talmud Skladennya osnov yudayizmu z VII do X stolittya diyalnist rahdanitiv VIII st poyava karayimiv 711 1090 Zolota doba yevreyiv v Ispaniyi 740 prijnyattya yudayizmu v Hozarskomu kaganati 950 1028 Rabin Gershem Zaborona bagatozhenstva 968 padinnya Hozarskogo kaganatu pohid Svyatoslava 1095 hrestovi pohodi Pochatok migraciyi mizrahi ta z musulmanskih krayin 1492 vignannya sefardiv z Ispaniyi div Algambrskij edikt Umovoyu za yakoyu voni mogli zalishitisya bulo prijnyattya hristiyanstva Tak vinikla grupa yevreyiv yaki tayemno spoviduvali yudayizm marrani U seredini XVI stolittya na polskih zemlyah prozhivalo 80 usih yevreyiv svitu 1 1648 Gazerot tah tragediya yevrejstva chasiv Hmelnichchini 1665 Sabbataj Cevi ogoloshenij Mesiyeyu kabalistom Natanom z Gazi Zasnuvannya Sabbatianstva v drugij polovini XVIII stolittya Gaskala yevrejske prosvitnictvo 1768 Umanska rizanina 1770 1783 roki emansipaciya yevreyiv v SShA 1791 vvedennya smugi osilosti v Rosijskij imperiyi 1939 1945 Golokost Zhertvami Katastrofi stali blizko 6 miljoniv yevreyiv Yevropi ashkenazi 1948 1949 vijna za nezalezhnist Izrayilyu Vidnovlennya derzhavnosti Div takozh RedaguvatiAliya repatriaciya yevreyiv Istoriya yevreyiv v Ukrayini MASA TaglitPrimitki Redaguvati Poland Virtual Jewish History Tour www jewishvirtuallibrary org angl Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 9 bereznya 2017 Dzherela RedaguvatiDubnov S Kratkaya istoriya evreev Arhivovano 1 bereznya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevrejska diaspora amp oldid 39184187