www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сефардська мова Сефа рдська мова єврейсько іспанська лади но 2 джудекка джудесмо спаньйолі жудезмо хебронео мова сефарді

Сефардська мова

Сефа́рдська мова (єврейсько-іспанська, лади́но, джудекка, джудесмо, спаньйолі, жудезмо, хебронео) — мова сефардів, одна з єврейських мов. Належить до іберо-романської підгрупи романських мов.

сефардська мова (Ладино)
גודיאו - איספאנייול Djudeo-espanyol, לאדינו Ladino
Поширена в  Ізраїль,  Туреччина,  Греція,  Болгарія,  Сербія, Північна Македонія,  Іспанія,  Бразилія,  Франція,  Боснія і Герцеговина,  Мексика, Кюрасао.
Носії Ізраїль — 100 000, Туреччина — 8 000, Греція — 1000, усюди постійно зменшується.
Писемність єврейський алфавіт, латинський алфавіт
Класифікація

Індоєвропейські мови

Офіційний статус
Регулює Національний регулятор ладіноd
Коди мови
ISO 639-1  —
ISO 639-2 lad
ISO 639-3 lad
Місця відносно великої кількості мовців
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ладино.

Сефардська мова є фактично продовженням ранньо-єврейсько-кастильського діалекту, що включив в себе носіїв і риси інших єврейських іберо-романських діалектів. Він використовує власну систему орфографії.

Слід розрізняти мову ладино, як одну з єврейсько-кастильських мов на Іберійському півострові, та ладинську мову в Швейцарії й Північній Італії, що належить до ретороманської-групи романських мов.

Початок утворення цього різновиду іспанської мови пов'язано з вигнанням з Іспанії в 1492 році євреїв, що розселилися головним чином на території Османської імперії, в Північній Африці, потім в Португалії, Італії, Греції, Румунії, Палестині та ін.

Перебуваючи в умовах іншомовного оточення і не маючи статусу офіційної мови, вона досі зберігає риси (головним чином у фонетиці) іспанської мови кінця XV ст. Функціонує як побутова мова, що виявляє ознаки вимирання. Поширена в Ізраїлі, окремих районах Туреччини, Греції, Югославії, Румунії, Болгарії.

Кількість носіїв становить близько 100 тисяч. Діалектне членування пов'язане з країнами проживання носіїв. Основні діалектні варіанти — турецький, румунський, югославський. У 1996 році Кнесет прийняв закон про створення Національного управління з охорони культурної спадщини сефардською мовою.

Назва Редагувати

Термінологія в застосуванні до сефардської мови різноманітна і нестійка. У науковій літературі все більшого поширення набуває термін «сефардська», який охоплює всі усні та письмові різновиди мовлення; як самоназва не вживається.

Так само широкий зміст має і термін «єврейсько-іспанська», проте іноді його застосовують в більш вузькому сенсі, для позначення мови єврейсько-іспанських письмових текстів починаючи з другої половини XIX ст. У цьому значенні він протистоїть терміну «ладино», який відноситься до традиційної мови єврейсько-іспанської релігійної літератури, що склався до XIII ст., Тобто ще під час перебування євреїв на Піренейському півострові.

Терміном «ладино» нерідко називають сефардську мову в цілому; в цьому значенні він був уживаний до кінця XIX ст.; Як самоназва ніколи не вживався.

Найпоширенішою самоназвою є «джида» або «джуді» (Туреччина, Боснія, частково Греція), а також «джудезмо» (Болгарія, Македонія, частково Греція і Румунія); останній термін вживається також у науковій літературі.

В Ізраїлі та Туреччині існує самоназва «(е)спаньйолі»; в Ізраїлі також вживаються назви «еспаньйол», «спаньйолі». Мова сефардів Північної Африки (Алжир, Туніс, Марокко) має самоназву «хакітія», «хакет», що вживається і в науковій літературі для позначення відповідного діалекту.

Лінгвістична характеристика Редагувати

Фонетичні особливості ладіно: спірантизації d, g в інтервокальній позиції, опозиція змичкових і фрикативних b, збереження давньої кастильської системи фрикативних приголосних [f] — [v], [s] — [z], відсутність палаталізації приголосних, перехід голосних о, е в ненаголошеному положенні в u, i.

Основний пласт лексики — слова романського походження, проте їх фонетична структура та морфологічне оформлення можуть бути змінені. Запозичення з івриту належать переважно до релігійно-ритуальної сфери.

У турецькому діалекті ладіно сильний вплив турецької та італійської мов, в румунському і югославському діалектах — вплив французької мови. Літературний ладіно склався на основі койне XV ст. Перший пам'ятка — П'ятикнижжя 1547 р., видане в Константинополі. Писемність існує з XVI ст. на основі єврейського алфавіту (застосовувався рабинський шрифт, він же шрифт Раші), використовуються діакритичні надрядкові знаки і гортанні букви єврейського алфавіту для позначення голосних. Нині преса в Туреччині (з 1928 р.) та Ізраїлі використовує латинський шрифт.

Для письма від руки використовувався курсивний шрифт, званий солетрео (солітрео) або хаці-кульмус (івр. חצי קולמוס‎). На ладіно видаються книги і періодика, в Ізраїлі ведеться радіомовлення.

Орфографія Редагувати

Для сефардської мови було застосоване або запропоновано декілька варіантів писемності:

  • Традиційна писемність на основі єврейського письма, що залишалося єдиною в сефардській мові аж до XIX століття. Алфавіт продовжує використовуватися сьогодні, особливо в релігійній літературі.
  • Писемність на основі грецького алфавіту (у Греції) і кирилиці (в Югославії та Болгарії) застосовувалася в минулому в окремих випадках, але не використовується сьогодні.
  • Писемність на основі турецького алфавіту застосовується сефардами, що проживають в Туреччині. Цей варіант є одним з найпоширеніших, оскільки у зв'язку з Голокостом, значна частина носіїв сефардської мови сьогодні проживає в Туреччині.
  • Ізраїльський інститут сефардської мови «Autoridad Nasionala del Ladino» і сефардський культурний фонд «Акі Єрушалаїм» просувають варіант латинського алфавіту, при якому слова транслітерує фонетично, незалежно від їх правопису в іспанському або старокастильському (ісп. " como «- сефард.» komo "; ісп. «Niña» — сефард. «Ninya»).
  • Писемність на основі іспанської абетки, включаючи орфографічні норми сучасної іспанської мови. Ефективність цього варіанта сумнівна, тому що фонетика іспанської мови зазнала значних змін з XV століття, в той час як фонетика сефардської зберегла архаїчні риси, що більше не відображаються у неодноразово реформованому іспанському правописі.
  • Найконсервативнішим і набагато менш популярним є варіант прийняття іспанського алфавіту зразка 1492 року (старокастильського). У цьому випадку фонетичні особливості сефардської отримають своє відображення на письмі. Однак у деяких випадках є невизначеність у вигляді подвійного використання букв і буквосполучень в цьому алфавіті, а також проблема передачі слів, запозичених з інших мов (зокрема з івриту).

Примітки Редагувати

  1. Guinea Ecuatorial tendrá este año Academia de la Lengua de la RAE // El País — Madrid: Grupo PRISA, 1976. — ISSN 1576-3757; 1134-6582
    d:Track:Q2807d:Track:Q1466106d:Track:Q50009
  2. Євреї в Україні
  3. Ґаус, 2016, с. 4.

Література Редагувати

  • Габінський М. А. Сефардська мова / / Основи балканського мовознавства. Мови балканського регіону. Л., 1990, ч. 1.
  • Габінський М. А. Сефардська (єврейсько-іспанська) мова. Балканський діалект. Кишинів: Штіінца, 1992.
  • Карл-Маркус Ґаус. Зникомі європейці. Слідами сефардів Сараєва, ґотшейських німців, арберешів, лужичан і арумунів. — Київ : Темпора, 2016. — Т. пер. Христина Назаркевич. — 300 с. — ISBN 978-617-569-292-9.
  • Кънчев И. Фонетика и фонология на испано-еврейския говор в България. София, 1971.
  • Actas del primer simposio de estudios sefardies. Madrid, 1-6 de junio de 1964. Madrid, 1970.
  • Bossong G. Die traditionelle Orthographie des Judenspanischen (udezmo) // Zum Stand der Kodifizierung romanischer Kleinsprachen. Tübingen, 1991.
  • Crews C. M. Recherches sur le Judeo-Espagnol dans les pays balcaniques. Paris, 1935.
  • Gabinski M. A. Das Judenspanische in der gegenwärtigen Diskussion // Archiv für das Studium der neueren Sprachen und Literaturen. 1993, Bd. 230.
  • Kramer J. Das Ladino als sakrale Schriftsprache der Spaniolen // Zum Stand der Kodifizierung romanischer Kleinsprachen. Tübingen, 1991.
  • Marcus S. Ha-safa ha-sfaradit yehudit… The Judeo-Spanish Language. Jerusalem, 1965.
  • Renard R. Sepharad. Le monde et la langue judeo-espagnole des Sephardim. Mons, s. d.
  • Sala M. Phonetique et phonologie du judeo-espagnol de Bucarest. The Hague; Paris, 1971.
  • Sephiha H. V. Le ladino (judeo-espagnol calque). Structure et evolution d'une langue liturgique. Paris, 1979, 2 vols.
  • Socolovsky, Jerome. «Lost Language of Ladino Revived in Spain», Morning Edition, National Public Radio, March 19, 2007. [1]
  • Studemund M. Bibliographie zum Judenspanischen. Hamburg, 1975.
  • Wagner M. L. Beiträge zur Kenntnis des Judenspanischen von Konstantinopel. Wien, 1914.
  • Wagner M. L. Caracteres generales del judeo-español de Oriente. Madrid, 1930.

Словники Редагувати

  • Nehama J. avec la col. de Jesus Cantera. Dictionnaire du judeo-espagnol. Madrid, 1977.
  • Pascual Recuero P. Diccionario basico ladino-español. Barcelona, 1977.
  • Kohen Eli, Kohen-Gordon, Dahlia. Ladino-English, English-Ladino: Concise Encyclopedic Dictionary (Judeo-Spanish), Hippocrene Concise Dictionary, Hippocrene Books, 2000.

Посилання Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
сефардською мовою
La Primera Hoja

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sefa rdska mova yevrejsko ispanska ladi no 2 dzhudekka dzhudesmo spanjoli zhudezmo hebroneo mova sefardiv odna z yevrejskih mov Nalezhit do ibero romanskoyi pidgrupi romanskih mov sefardska mova Ladino גודיאו איספאנייול Djudeo espanyol לאדינו LadinoPoshirena v Izrayil Turechchina Greciya Bolgariya Serbiya Pivnichna Makedoniya Ispaniya Braziliya Franciya Bosniya i Gercegovina Meksika Kyurasao Nosiyi Izrayil 100 000 Turechchina 8 000 Greciya 1000 usyudi postijno zmenshuyetsya Pisemnist yevrejskij alfavit latinskij alfavitKlasifikaciya Indoyevropejski movi Romanski moviIbero romanski movi dd Oficijnij statusRegulyuye Nacionalnij regulyator ladinod 1 Kodi moviISO 639 1 ISO 639 2 ladISO 639 3 ladMiscya vidnosno velikoyi kilkosti movcivU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ladino Sefardska mova ye faktichno prodovzhennyam ranno yevrejsko kastilskogo dialektu sho vklyuchiv v sebe nosiyiv i risi inshih yevrejskih ibero romanskih dialektiv Vin vikoristovuye vlasnu sistemu orfografiyi Slid rozriznyati movu ladino yak odnu z yevrejsko kastilskih mov na Iberijskomu pivostrovi ta ladinsku movu v Shvejcariyi j Pivnichnij Italiyi sho nalezhit do retoromanskoyi grupi romanskih mov Pochatok utvorennya cogo riznovidu ispanskoyi movi pov yazano z vignannyam z Ispaniyi v 1492 roci yevreyiv sho rozselilisya golovnim chinom na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi v Pivnichnij Africi potim v Portugaliyi Italiyi Greciyi Rumuniyi Palestini ta in Perebuvayuchi v umovah inshomovnogo otochennya i ne mayuchi statusu oficijnoyi movi vona dosi zberigaye risi golovnim chinom u fonetici ispanskoyi movi kincya XV st Funkcionuye yak pobutova mova sho viyavlyaye oznaki vimirannya Poshirena v Izrayili okremih rajonah Turechchini Greciyi Yugoslaviyi Rumuniyi Bolgariyi Kilkist nosiyiv stanovit blizko 100 tisyach Dialektne chlenuvannya pov yazane z krayinami prozhivannya nosiyiv Osnovni dialektni varianti tureckij rumunskij yugoslavskij U 1996 roci Kneset prijnyav zakon pro stvorennya Nacionalnogo upravlinnya z ohoroni kulturnoyi spadshini sefardskoyu movoyu Zmist 1 Nazva 2 Lingvistichna harakteristika 3 Orfografiya 4 Primitki 5 Literatura 5 1 Slovniki 6 PosilannyaNazva RedaguvatiTerminologiya v zastosuvanni do sefardskoyi movi riznomanitna i nestijka U naukovij literaturi vse bilshogo poshirennya nabuvaye termin sefardska yakij ohoplyuye vsi usni ta pismovi riznovidi movlennya yak samonazva ne vzhivayetsya Tak samo shirokij zmist maye i termin yevrejsko ispanska prote inodi jogo zastosovuyut v bilsh vuzkomu sensi dlya poznachennya movi yevrejsko ispanskih pismovih tekstiv pochinayuchi z drugoyi polovini XIX st U comu znachenni vin protistoyit terminu ladino yakij vidnositsya do tradicijnoyi movi yevrejsko ispanskoyi religijnoyi literaturi sho sklavsya do XIII st Tobto she pid chas perebuvannya yevreyiv na Pirenejskomu pivostrovi Terminom ladino neridko nazivayut sefardsku movu v cilomu v comu znachenni vin buv uzhivanij do kincya XIX st 3 Yak samonazva nikoli ne vzhivavsya Najposhirenishoyu samonazvoyu ye dzhida abo dzhudi Turechchina Bosniya chastkovo Greciya a takozh dzhudezmo Bolgariya Makedoniya chastkovo Greciya i Rumuniya ostannij termin vzhivayetsya takozh u naukovij literaturi V Izrayili ta Turechchini isnuye samonazva e spanjoli v Izrayili takozh vzhivayutsya nazvi espanjol spanjoli Mova sefardiv Pivnichnoyi Afriki Alzhir Tunis Marokko maye samonazvu hakitiya haket sho vzhivayetsya i v naukovij literaturi dlya poznachennya vidpovidnogo dialektu Lingvistichna harakteristika RedaguvatiFonetichni osoblivosti ladino spirantizaciyi d g v intervokalnij poziciyi opoziciya zmichkovih i frikativnih b zberezhennya davnoyi kastilskoyi sistemi frikativnih prigolosnih f v s z vidsutnist palatalizaciyi prigolosnih perehid golosnih o e v nenagoloshenomu polozhenni v u i Osnovnij plast leksiki slova romanskogo pohodzhennya prote yih fonetichna struktura ta morfologichne oformlennya mozhut buti zmineni Zapozichennya z ivritu nalezhat perevazhno do religijno ritualnoyi sferi U tureckomu dialekti ladino silnij vpliv tureckoyi ta italijskoyi mov v rumunskomu i yugoslavskomu dialektah vpliv francuzkoyi movi Literaturnij ladino sklavsya na osnovi kojne XV st Pershij pam yatka P yatiknizhzhya 1547 r vidane v Konstantinopoli Pisemnist isnuye z XVI st na osnovi yevrejskogo alfavitu zastosovuvavsya rabinskij shrift vin zhe shrift Rashi vikoristovuyutsya diakritichni nadryadkovi znaki i gortanni bukvi yevrejskogo alfavitu dlya poznachennya golosnih Nini presa v Turechchini z 1928 r ta Izrayili vikoristovuye latinskij shrift Dlya pisma vid ruki vikoristovuvavsya kursivnij shrift zvanij soletreo solitreo abo haci kulmus ivr חצי קולמוס Na ladino vidayutsya knigi i periodika v Izrayili vedetsya radiomovlennya Orfografiya RedaguvatiDlya sefardskoyi movi bulo zastosovane abo zaproponovano dekilka variantiv pisemnosti Tradicijna pisemnist na osnovi yevrejskogo pisma sho zalishalosya yedinoyu v sefardskij movi azh do XIX stolittya Alfavit prodovzhuye vikoristovuvatisya sogodni osoblivo v religijnij literaturi Pisemnist na osnovi greckogo alfavitu u Greciyi i kirilici v Yugoslaviyi ta Bolgariyi zastosovuvalasya v minulomu v okremih vipadkah ale ne vikoristovuyetsya sogodni Pisemnist na osnovi tureckogo alfavitu zastosovuyetsya sefardami sho prozhivayut v Turechchini Cej variant ye odnim z najposhirenishih oskilki u zv yazku z Golokostom znachna chastina nosiyiv sefardskoyi movi sogodni prozhivaye v Turechchini Izrayilskij institut sefardskoyi movi Autoridad Nasionala del Ladino i sefardskij kulturnij fond Aki Yerushalayim prosuvayut variant latinskogo alfavitu pri yakomu slova transliteruye fonetichno nezalezhno vid yih pravopisu v ispanskomu abo starokastilskomu isp como sefard komo isp Nina sefard Ninya Pisemnist na osnovi ispanskoyi abetki vklyuchayuchi orfografichni normi suchasnoyi ispanskoyi movi Efektivnist cogo varianta sumnivna tomu sho fonetika ispanskoyi movi zaznala znachnih zmin z XV stolittya v toj chas yak fonetika sefardskoyi zberegla arhayichni risi sho bilshe ne vidobrazhayutsya u neodnorazovo reformovanomu ispanskomu pravopisi Najkonservativnishim i nabagato mensh populyarnim ye variant prijnyattya ispanskogo alfavitu zrazka 1492 roku starokastilskogo U comu vipadku fonetichni osoblivosti sefardskoyi otrimayut svoye vidobrazhennya na pismi Odnak u deyakih vipadkah ye neviznachenist u viglyadi podvijnogo vikoristannya bukv i bukvospoluchen v comu alfaviti a takozh problema peredachi sliv zapozichenih z inshih mov zokrema z ivritu Primitki Redaguvati Guinea Ecuatorial tendra este ano Academia de la Lengua de la RAE El Pais Madrid Grupo PRISA 1976 ISSN 1576 3757 1134 6582 d Track Q2807d Track Q1466106d Track Q50009 Yevreyi v Ukrayini Gaus 2016 s 4 Literatura RedaguvatiGabinskij M A Sefardska mova Osnovi balkanskogo movoznavstva Movi balkanskogo regionu L 1990 ch 1 Gabinskij M A Sefardska yevrejsko ispanska mova Balkanskij dialekt Kishiniv Shtiinca 1992 Karl Markus Gaus Znikomi yevropejci Slidami sefardiv Sarayeva gotshejskih nimciv arbereshiv luzhichan i arumuniv Kiyiv Tempora 2016 T per Hristina Nazarkevich 300 s ISBN 978 617 569 292 9 Knchev I Fonetika i fonologiya na ispano evrejskiya govor v Blgariya Sofiya 1971 Actas del primer simposio de estudios sefardies Madrid 1 6 de junio de 1964 Madrid 1970 Bossong G Die traditionelle Orthographie des Judenspanischen udezmo Zum Stand der Kodifizierung romanischer Kleinsprachen Tubingen 1991 Crews C M Recherches sur le Judeo Espagnol dans les pays balcaniques Paris 1935 Gabinski M A Das Judenspanische in der gegenwartigen Diskussion Archiv fur das Studium der neueren Sprachen und Literaturen 1993 Bd 230 Kramer J Das Ladino als sakrale Schriftsprache der Spaniolen Zum Stand der Kodifizierung romanischer Kleinsprachen Tubingen 1991 Marcus S Ha safa ha sfaradit yehudit The Judeo Spanish Language Jerusalem 1965 Renard R Sepharad Le monde et la langue judeo espagnole des Sephardim Mons s d Sala M Phonetique et phonologie du judeo espagnol de Bucarest The Hague Paris 1971 Sephiha H V Le ladino judeo espagnol calque Structure et evolution d une langue liturgique Paris 1979 2 vols Socolovsky Jerome Lost Language of Ladino Revived in Spain Morning Edition National Public Radio March 19 2007 1 Studemund M Bibliographie zum Judenspanischen Hamburg 1975 Wagner M L Beitrage zur Kenntnis des Judenspanischen von Konstantinopel Wien 1914 Wagner M L Caracteres generales del judeo espanol de Oriente Madrid 1930 Slovniki Redaguvati Nehama J avec la col de Jesus Cantera Dictionnaire du judeo espagnol Madrid 1977 Pascual Recuero P Diccionario basico ladino espanol Barcelona 1977 Kohen Eli Kohen Gordon Dahlia Ladino English English Ladino Concise Encyclopedic Dictionary Judeo Spanish Hippocrene Concise Dictionary Hippocrene Books 2000 Posilannya Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilsefardskoyu movoyuLa Primera Hoja Shrift solitreo Shrift solitreo A Shkolnik Mova yak batkivshina narodu Nevzhe ladino vmiraye ros Evrejsko ispanskij yazyk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Mova ladino na sajti Ethnologue Ladino A language of Israel angl Mova ladino na sajti Glottolog 3 0 Language Ladino angl Mova ladino na sajti WALS Online Language Ladino angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sefardska mova amp oldid 38381781