www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеукраїнський центральний повстанський комітет Всеукраї нський центра льний повста нський коміте т ВУЦПК або Центра льн

Всеукраїнський центральний повстанський комітет

Всеукраї́нський центра́льний повста́нський коміте́т, ВУЦПК або Центра́льний украї́нський повста́нський коміте́т, Цупко́м — підпільний військово-політичний центр з керівництва українським антибільшовицьким рухом опору на території УСРР.

Докладніше див. Повстансько-партизанський штаб УНР

Історія Редагувати

Був створений 18 березня 1921 року у Києві. В його задачі входило забезпечення підготовки, початок та розвиток загально-українського повстання проти більшовицького режиму. Кінцева мета — відновлення суверенної Української Народної Республіки. Політично повстанський комітет орієнтувався на уряд Симона Петлюри в екзилі. Для військово-оперативного керування на польському боці кордону в місті Тарнові був створений Повстансько-партизанський штаб під керівництвом Юрія Тютюнника. Йому допомагали начальник Розвідувальної управи Першого генерал-квартирмейстерства Генерального штабу армії УНР підполковник Олександр Кузьмінський та 3-5 технічних працівників.

Досить швидко Київська губернська НК через агентуру дізналася про існування повстанського комітету та почала відстежувати та блокувати його діяльність. Це спричинило перманентні зміни у його складі. Спочатку він був таким:

  • Іван Чепілко — голова,
  • Олександр Грудницький — уповноважений з військових справ,
  • Іван Данчевський — уповноважений у зв'язках з периферією,
  • Свирид Махиня — секретар, уповноважений з внутрішніх справ та інформації
  • Федір Наконечний — уповноважений у закордонних зв'язках.

Серед організаторів ВУЦПК були також старший діловод окружного квартирного управління Микола Комар, працівники Київської поштової контори Зотик Коростюк та Леонтій Онищук, секретар геофізичної секції Академії наук Макар Суходольський та колишній начальник оперативного штабу корпусу Січових Стрільців армії УНР, на той час діловод районної філії Київської губернської спілки Іван Андрух (Авраменко). До активної роботи в ВУЦПК було залучено інструктора шкіл Капітона Бендрик-Ганджу, відомого літератора Григорія Чупринку.

Штаб комітету спочатку розташовувався у Києві, згодом перемістився у м. Ірпінь. Його комендантом було призначено племінника голови ВУЦПК Миколу Чепілка.

Комітет безпосередньо підтримував зв'язок губернськими та іншими периферійними повстанськими комітетами та з підпільною Київською міською військовою організацією (яка базувалася в школі Червоних старшин) на чолі з полковником Юрієм Гринем, який займав посаду уповноваженого Київського повітового відділу охорони здоров'я. Серед організаторів також була дружина полковника Гриня Юлія Кривицька (за іншими даними Криницька).

З ВУЦПК були пов'язані впливові на Київщині отамани Юліан Мордалевич та Орлик (Федір Артеменко). Перший 12 квітня 1921 року був призначений ВУЦПК керівником повстанських сил у районі Київ — Козятин — Фастів — Київ, а розпорядженням Симона Петлюри від 24 травня 1921 року — командуючим Другою повстанською групою. Повноважними представниками ВУЦПК з організації повстанського руху на Полтавщині та Чернігівщині було затверджено Юрія Гриня, на Катеринославщині і Таврії — голову Катеринославського губернського повстанкому Андрія Зірку, а в Холодноярській військовій організації — Григорія Чупринку. Представником Цупкому на Катеринославщині був старшина для доручень Олександр Нестеренко.

Особливі повноваження організатора повстання на Катеринославщині, в Північній Таврії і Західній Херсонщині Повстансько-партизанським штабом було надано доктору Гелєву, який після відвідин резиденції УНР у Тарнові на початку 1921 року з групою осіб прибув у Катеринославську губернію. Разом з ним приїхали з Тарнова його помічник, учитель з Нікопольщини, отаман Рибалка-Зірка, ад'ютант Гелєва Олексій Кравченко, організатор повстання в Нікопольському районі Микитенко-Огник, організатор з Мелітопольського повіту Кімлач, організатор з Білозерського району Мелітопольського повіту полковник Семінько, організатор з Новомосковського району Сердюк, організатор з Верхньодніпровського повіту отаман Бондаренко і зв’язковий Олександр Белінський, які приїздили до закордонного штабу для консультацій і роз’яснень та отримання повноважень. Згодом для такої ж роботи на Київщині були направлені з Тарнова Завгородній, Бесарабенко, Заяць і Ковбаса. До Одеського району виїхав також полковник Зейгош та низка інших організаторів повстання в районах. При штабі Петлюри на деякий час залишалися для зв’язку Цибенко і Карпенко, які також приїздили до Тарнова для з’ясування обставин організації повстання та узгодження позицій, але в подальшому також відбули в Україну.

Згідно з розробленим за кордоном планом, на місцях мали бути утворені повстанкоми – сільські, волосні, районні, повітові та губернські. Останнім потрібно було підтримувати зв’язок для отримання директив з центру через прикордонні губернські повстанкоми, які в свою чергу повинні були одержувати їх безпосередньо від командувача майбутньої Повстанської армії УНР Юрка Тютюнника.

Через недостатню підготовленість початок повстання в Києві та окрузі неодноразово переносився. Спочатку за директивою Симона Петлюри його було перенесено з 1 травня на 15 червня 1921 року. Надалі він ще не раз відтягувався. Це дозволило ЧК виявити і ліквідувати військово-організаційні структури та загони, на які спирався ВУЦПК (зокрема, повстанські сили в Уманському, Звенигородському повітах Київської губернії, у районі Холодного Яру) та посилити морально-політичний розклад українського підпілля.

Ліквідація ВУЦПК була розпочата 18 червня 1921 року Чекістська операція була проведена одночасно у Києві та Ірпені. Велику роль у ліквідації ВУЦПК зіграли катеринославські чекісти, група яких за допомогою зрадників — отамана Андрія Рибалки-Зірки та члена Мелітопольського повстанкому Івана Іваницького-Карпенка, заарештувала керівництво ВУЦПК.

Арешт ВУЦПК похитнув частину отаманів, вони почали вести переговори з представниками влади про здачу своїх загонів. Одним з перших почав вести такі переговори 10 червня 1921 року з Реввійськрадою Київського військового округу отаман Юліан Арсентійович Мордалевич. З примусу чекістів Мордалевич написав 29 червня звернення, яке незабаром було віддруковане у формі листівки Державним видавництвом УСРР у Києві і швидко поширювалося серед повстанців. В ньому було проаналізовано соціальні процеси, які проходили в житті України, доводилась безперспективність подальшої боротьби.

Спочатку за справою Цупкому було заарештовано близько 1200 чоловік, але залишили для розгляду 180, серед яких було багато офіцерів доби Центральної Ради і Директорії, працівників державних установ, вчителів гімназій і шкіл.

5 серпня 1921 року, зусиллями вцілілих від арештів членів Цупкому, в Білій Церкві була створена «Козача Рада Правобережної України», яка повинна була стати новим центром всієї підпільної, політичної, військової, суспільної влади на території Київщини, Поділля, Волині, Миколаївщини та Одещини.

За постановою колегії київського ГубЧК від 28 серпня 1921 року за справою Цупкому було розстріляно 39 осіб, з них 4 жінки, до ув'язнення в концентраційні табори на різні строки — 25 осіб, серед них 12 жінок. Вирок суду було виконано 28 серпня 1921 року.

Список розстріляних повстанців Редагувати

  1. Чепілко Іван Йосипович, 40 років;
  2. Наконечний Федір Юхимович, 37 років;
  3. Махиня Спиридон Григорович, 26 років;
  4. Грудницький Олександр Григорович, 29 років;
  5. Комар Микола Степанович, 45 років;
  6. Коростюк Зотик Іванович, 39 років;
  7. Онищук Леонтій Сидорович, 34 роки;
  8. Косар Олена Сергіївна, 33 років;
  9. Заєць Феодосій Панасович, 35 років;
  10. Заєць Анастасія Михайлівна, 35 років;
  11. Абраменко (Андрух) Іван Антонович, 25 років;
  12. Гринь Юрій Сидорович, 29 років;
  13. Бендрик-Ганджа Капітон Юхимович, 42 роки;
  14. Кривицька Юлія Митрофанівна, 30 років;
  15. Суходольський Макарій Іванович, 36 років;
  16. Колтунович Аркадій Дементійович, 24 роки;
  17. Курдиш-Івашко Кіндрат Кузьмич, 29 років;
  18. Лимаренко Іван Петрович, 30 років;
  19. Філоненко Юхим Іванович, 25 років;
  20. Чупринка Григорій Абрамович, 42 роки;
  21. Копиця Феогност Іванович, 19 років;
  22. Никифоренко Петро Васильович, 50 років;
  23. Карпенко Абрам Сергійович, 23 роки;
  24. Дашковський Олександр Олексійович, 20 років;
  25. Шаповал Юхим Артемович, 23 роки;
  26. Решетуха Антон Іванович, 31 рік;
  27. Шостак Терентій Іванович, 24 роки;
  28. Перослик Микола Макарович, 30 років;
  29. Бендарький Деонисій Лук'янович, 24 роки;
  30. Тимошенко Володимир Семенович, 25 років;
  31. Бойко Іван Онуфрійович, 28 років;
  32. Гуринський-Кухта Петро Михайлович, 24 роки;
  33. Дашковський Осип Станіславович, 25 років;
  34. Залужний Михайло Львович, 27 років;
  35. Зубрицький Олександр Федорович, 31 рік;
  36. Стасін Мойсей Макарович, 50 років;
  37. Баньковський Олександр Антонович, 31 рік;
  38. Майорський Марк Ізраїлевич, 44 роки;
  39. Степанова Надія Семенівна, 29 років.

Примітки Редагувати

  1. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.147.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vseukrayi nskij centra lnij povsta nskij komite t VUCPK abo Centra lnij ukrayi nskij povsta nskij komite t Cupko m pidpilnij vijskovo politichnij centr z kerivnictva ukrayinskim antibilshovickim ruhom oporu na teritoriyi USRR Dokladnishe div Povstansko partizanskij shtab UNR Zmist 1 Istoriya 2 Spisok rozstrilyanih povstanciv 3 Primitki 4 Dzherela ta literaturaIstoriya RedaguvatiBuv stvorenij 18 bereznya 1921 roku u Kiyevi V jogo zadachi vhodilo zabezpechennya pidgotovki pochatok ta rozvitok zagalno ukrayinskogo povstannya proti bilshovickogo rezhimu Kinceva meta vidnovlennya suverennoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Politichno povstanskij komitet oriyentuvavsya na uryad Simona Petlyuri v ekzili Dlya vijskovo operativnogo keruvannya na polskomu boci kordonu v misti Tarnovi buv stvorenij Povstansko partizanskij shtab pid kerivnictvom Yuriya Tyutyunnika Jomu dopomagali nachalnik Rozviduvalnoyi upravi Pershogo general kvartirmejsterstva Generalnogo shtabu armiyi UNR pidpolkovnik Oleksandr Kuzminskij ta 3 5 tehnichnih pracivnikiv Dosit shvidko Kiyivska gubernska NK cherez agenturu diznalasya pro isnuvannya povstanskogo komitetu ta pochala vidstezhuvati ta blokuvati jogo diyalnist Ce sprichinilo permanentni zmini u jogo skladi Spochatku vin buv takim Ivan Chepilko golova Oleksandr Grudnickij upovnovazhenij z vijskovih sprav Ivan Danchevskij upovnovazhenij u zv yazkah z periferiyeyu Svirid Mahinya sekretar upovnovazhenij z vnutrishnih sprav ta informaciyi Fedir Nakonechnij upovnovazhenij u zakordonnih zv yazkah Sered organizatoriv VUCPK buli takozh starshij dilovod okruzhnogo kvartirnogo upravlinnya Mikola Komar pracivniki Kiyivskoyi poshtovoyi kontori Zotik Korostyuk ta Leontij Onishuk sekretar geofizichnoyi sekciyi Akademiyi nauk Makar Suhodolskij ta kolishnij nachalnik operativnogo shtabu korpusu Sichovih Strilciv armiyi UNR na toj chas dilovod rajonnoyi filiyi Kiyivskoyi gubernskoyi spilki Ivan Andruh Avramenko Do aktivnoyi roboti v VUCPK bulo zalucheno instruktora shkil Kapitona Bendrik Gandzhu vidomogo literatora Grigoriya Chuprinku Shtab komitetu spochatku roztashovuvavsya u Kiyevi zgodom peremistivsya u m Irpin Jogo komendantom bulo priznacheno pleminnika golovi VUCPK Mikolu Chepilka Komitet bezposeredno pidtrimuvav zv yazok gubernskimi ta inshimi periferijnimi povstanskimi komitetami ta z pidpilnoyu Kiyivskoyu miskoyu vijskovoyu organizaciyeyu yaka bazuvalasya v shkoli Chervonih starshin na choli z polkovnikom Yuriyem Grinem yakij zajmav posadu upovnovazhenogo Kiyivskogo povitovogo viddilu ohoroni zdorov ya Sered organizatoriv takozh bula druzhina polkovnika Grinya Yuliya Krivicka za inshimi danimi Krinicka Z VUCPK buli pov yazani vplivovi na Kiyivshini otamani Yulian Mordalevich ta Orlik Fedir Artemenko Pershij 12 kvitnya 1921 roku buv priznachenij VUCPK kerivnikom povstanskih sil u rajoni Kiyiv Kozyatin Fastiv Kiyiv a rozporyadzhennyam Simona Petlyuri vid 24 travnya 1921 roku komanduyuchim Drugoyu povstanskoyu grupoyu Povnovazhnimi predstavnikami VUCPK z organizaciyi povstanskogo ruhu na Poltavshini ta Chernigivshini bulo zatverdzheno Yuriya Grinya na Katerinoslavshini i Tavriyi golovu Katerinoslavskogo gubernskogo povstankomu Andriya Zirku a v Holodnoyarskij vijskovij organizaciyi Grigoriya Chuprinku Predstavnikom Cupkomu na Katerinoslavshini buv starshina dlya doruchen Oleksandr Nesterenko Osoblivi povnovazhennya organizatora povstannya na Katerinoslavshini v Pivnichnij Tavriyi i Zahidnij Hersonshini Povstansko partizanskim shtabom bulo nadano doktoru Gelyevu yakij pislya vidvidin rezidenciyi UNR u Tarnovi na pochatku 1921 roku z grupoyu osib pribuv u Katerinoslavsku guberniyu Razom z nim priyihali z Tarnova jogo pomichnik uchitel z Nikopolshini otaman Ribalka Zirka ad yutant Gelyeva Oleksij Kravchenko organizator povstannya v Nikopolskomu rajoni Mikitenko Ognik organizator z Melitopolskogo povitu Kimlach organizator z Bilozerskogo rajonu Melitopolskogo povitu polkovnik Seminko organizator z Novomoskovskogo rajonu Serdyuk organizator z Verhnodniprovskogo povitu otaman Bondarenko i zv yazkovij Oleksandr Belinskij yaki priyizdili do zakordonnogo shtabu dlya konsultacij i roz yasnen ta otrimannya povnovazhen Zgodom dlya takoyi zh roboti na Kiyivshini buli napravleni z Tarnova Zavgorodnij Besarabenko Zayac i Kovbasa Do Odeskogo rajonu viyihav takozh polkovnik Zejgosh ta nizka inshih organizatoriv povstannya v rajonah Pri shtabi Petlyuri na deyakij chas zalishalisya dlya zv yazku Cibenko i Karpenko yaki takozh priyizdili do Tarnova dlya z yasuvannya obstavin organizaciyi povstannya ta uzgodzhennya pozicij ale v podalshomu takozh vidbuli v Ukrayinu Zgidno z rozroblenim za kordonom planom na miscyah mali buti utvoreni povstankomi silski volosni rajonni povitovi ta gubernski Ostannim potribno bulo pidtrimuvati zv yazok dlya otrimannya direktiv z centru cherez prikordonni gubernski povstankomi yaki v svoyu chergu povinni buli oderzhuvati yih bezposeredno vid komanduvacha majbutnoyi Povstanskoyi armiyi UNR Yurka Tyutyunnika Cherez nedostatnyu pidgotovlenist pochatok povstannya v Kiyevi ta okruzi neodnorazovo perenosivsya Spochatku za direktivoyu Simona Petlyuri jogo bulo pereneseno z 1 travnya na 15 chervnya 1921 roku Nadali vin she ne raz vidtyaguvavsya Ce dozvolilo ChK viyaviti i likviduvati vijskovo organizacijni strukturi ta zagoni na yaki spiravsya VUCPK zokrema povstanski sili v Umanskomu Zvenigorodskomu povitah Kiyivskoyi guberniyi u rajoni Holodnogo Yaru ta posiliti moralno politichnij rozklad ukrayinskogo pidpillya Likvidaciya VUCPK bula rozpochata 18 chervnya 1921 roku Chekistska operaciya bula provedena odnochasno u Kiyevi ta Irpeni Veliku rol u likvidaciyi VUCPK zigrali katerinoslavski chekisti grupa yakih za dopomogoyu zradnikiv otamana Andriya Ribalki Zirki ta chlena Melitopolskogo povstankomu Ivana Ivanickogo Karpenka zaareshtuvala kerivnictvo VUCPK Aresht VUCPK pohitnuv chastinu otamaniv voni pochali vesti peregovori z predstavnikami vladi pro zdachu svoyih zagoniv Odnim z pershih pochav vesti taki peregovori 10 chervnya 1921 roku z Revvijskradoyu Kiyivskogo vijskovogo okrugu otaman Yulian Arsentijovich Mordalevich Z primusu chekistiv Mordalevich napisav 29 chervnya zvernennya yake nezabarom bulo viddrukovane u formi listivki Derzhavnim vidavnictvom USRR u Kiyevi i shvidko poshiryuvalosya sered povstanciv V nomu bulo proanalizovano socialni procesi yaki prohodili v zhitti Ukrayini dovodilas bezperspektivnist podalshoyi borotbi Spochatku za spravoyu Cupkomu bulo zaareshtovano blizko 1200 cholovik ale zalishili dlya rozglyadu 180 sered yakih bulo bagato oficeriv dobi Centralnoyi Radi i Direktoriyi pracivnikiv derzhavnih ustanov vchiteliv gimnazij i shkil 5 serpnya 1921 roku zusillyami vcililih vid areshtiv chleniv Cupkomu v Bilij Cerkvi bula stvorena Kozacha Rada Pravoberezhnoyi Ukrayini yaka povinna bula stati novim centrom vsiyeyi pidpilnoyi politichnoyi vijskovoyi suspilnoyi vladi na teritoriyi Kiyivshini Podillya Volini Mikolayivshini ta Odeshini 1 Za postanovoyu kolegiyi kiyivskogo GubChK vid 28 serpnya 1921 roku za spravoyu Cupkomu bulo rozstrilyano 39 osib z nih 4 zhinki do uv yaznennya v koncentracijni tabori na rizni stroki 25 osib sered nih 12 zhinok Virok sudu bulo vikonano 28 serpnya 1921 roku Spisok rozstrilyanih povstanciv RedaguvatiChepilko Ivan Josipovich 40 rokiv Nakonechnij Fedir Yuhimovich 37 rokiv Mahinya Spiridon Grigorovich 26 rokiv Grudnickij Oleksandr Grigorovich 29 rokiv Komar Mikola Stepanovich 45 rokiv Korostyuk Zotik Ivanovich 39 rokiv Onishuk Leontij Sidorovich 34 roki Kosar Olena Sergiyivna 33 rokiv Zayec Feodosij Panasovich 35 rokiv Zayec Anastasiya Mihajlivna 35 rokiv Abramenko Andruh Ivan Antonovich 25 rokiv Grin Yurij Sidorovich 29 rokiv Bendrik Gandzha Kapiton Yuhimovich 42 roki Krivicka Yuliya Mitrofanivna 30 rokiv Suhodolskij Makarij Ivanovich 36 rokiv Koltunovich Arkadij Dementijovich 24 roki Kurdish Ivashko Kindrat Kuzmich 29 rokiv Limarenko Ivan Petrovich 30 rokiv Filonenko Yuhim Ivanovich 25 rokiv Chuprinka Grigorij Abramovich 42 roki Kopicya Feognost Ivanovich 19 rokiv Nikiforenko Petro Vasilovich 50 rokiv Karpenko Abram Sergijovich 23 roki Dashkovskij Oleksandr Oleksijovich 20 rokiv Shapoval Yuhim Artemovich 23 roki Reshetuha Anton Ivanovich 31 rik Shostak Terentij Ivanovich 24 roki Peroslik Mikola Makarovich 30 rokiv Bendarkij Deonisij Luk yanovich 24 roki Timoshenko Volodimir Semenovich 25 rokiv Bojko Ivan Onufrijovich 28 rokiv Gurinskij Kuhta Petro Mihajlovich 24 roki Dashkovskij Osip Stanislavovich 25 rokiv Zaluzhnij Mihajlo Lvovich 27 rokiv Zubrickij Oleksandr Fedorovich 31 rik Stasin Mojsej Makarovich 50 rokiv Bankovskij Oleksandr Antonovich 31 rik Majorskij Mark Izrayilevich 44 roki Stepanova Nadiya Semenivna 29 rokiv Primitki Redaguvati Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 147 Dzherela ta literatura RedaguvatiLikvidaciya petlyurovskih povstankomov na Ukraine ot Inform otdela VUChK Kommunist 1921 7 avg Likvidaciya petlyurovskogo gnezda Tam samo 1 avg Golenkov D M Krushenie antisovetskogo podpolya v SSSR kn 2 M 1986 Tyutyunnik Yu J Avtobiografiya Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 1998 1 2 Yurenko O Za mandatom golovnogo otamana Oleksandr Grudnickij V kn Poltavska petlyuriana vip 3 Poltava 1999 O P Yurenko Vseukrayinskij povstanskij komitet Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 660 688 s il ISBN 966 00 0734 5 O P Yurenko Vseukrayinskij povstanskij komitet Arhivovano 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Centralni organi kerivnictva povstanskih sil pravoberezhzhya USRR U 1921 roci Vseukrayinskij centralnij povstanskij komitet ta Ukrayinska vijskova organizaciya P A Stegnij Dokumentalni svidchennya pro pidgotovku v Ukrayini zagalnogo antibilshovickogo povstannya ta vidnovlennya UNR 1921 r V Vasilenko Galuzevij derzhavnij arhivSluzhbi bezpeki Ukrayini Reabilitovani istoriyeyu Kiyivska oblast Kniga tretya K Osnova 2011 984 s Ne sklavshi zbroyi Arhivovano 10 veresnya 2013 u Wayback Machine Volodimir Stecyuk Sprava petlyurivskoyi povstanskoyi organizaciyi gazeta Den K 29 serpnya 2020 Arhivovano 28 listopada 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vseukrayinskij centralnij povstanskij komitet amp oldid 39026916