Повстансько-партизанський штаб УНР — таємний орган, створений для підготовки походу в Україну Повстанської армії Української Народної Республіки, а також координації діяльності повстанських загонів на окупованій більшовиками території, підпорядкований Державному центру УНР та польському генеральному штабу.
Повстансько-партизанський штаб УНР | |
---|---|
На службі | 21 січня — 23 жовтня 1921 |
Країна | Українська Народна Республіка |
Вид | сухопутні війська |
Гарнізон/Штаб | Тарнів (січень — квітень 1921) Львів (квітень — 23 жовтня 1921) |
Конфлікти | Радянсько-українська війна |
Командування | |
Головнокомандувач армії УНР | Симон Петлюра |
Командувач Повстанської армії | Юрій Тютюнник |
Начальник штабу | Юрій Отмарштейн |
Створення штабу Редагувати
На початку грудня 1920 року для організації повстанського руху в Україні наказом № 73 по Головній управі Генерального штабу Армії УНР було створено відділ повстанських організацій у складі 5 осіб на чолі з підполковником В.Зеєргошем. Проте скоро виявилося, що цей орган не відповідає рівню покладених на нього завдань.
З 1921 року керівництво УНР починає формувати більш централізовану і розгалужену систему координації та підтримки повстанського руху в Україні. 21 січня при Головній Команді військ УНР на засіданні Ради Народних Міністрів у Тарнові було утворено Повстансько-партизанський штаб, завданням якого було підготувати загальне повстання в Україні проти окупаційного російсько-більшовицького режиму.
За пропозицією генерал-хорунжого Всеволода Петрова керувати новоствореним штабом мав безпосередньо Симон Петлюра як головнокомондувач армії УНР. Справу підготовки до походу в Україну головнокомандувач доручив відомому військовому діячеві генерал-хорунжому Юрію Тютюннику. Штаб мав вирішувати усі питання, пов'язані зі збройною протидією більшовицьким окупантам та організацією широкомасштабного антикомуністичного повстання в Україні. Начальником штабу було призначено полковника Юрія Отмарштейна.
Переїзд Редагувати
22 червня 1921 року Повстансько-партизанський штаб переїхав до Львова з дорученням — розробити там план організації повстанської армії. Поляки зобов'язалися постачати необхідні засоби для штабу та його станиць, через які переходитимуть посланці в Україну, дозволяли використовувати інтернованих старшин та козаків як посланців в Україну, обіцяли видавати документи на безкоштовний переїзд залізницею для службовців Штабу. Причиною зміни місця перебування стало бажання Тютюнника посилити конспірацію у Повстансько-партизанському штабі і наблизити його до кордону.
Керівництво Редагувати
- Начальник Штабу — полковник Юрій Отмарштейн. Завдання: опрацювати план походу в Україну.
- Командувач Повстанчею Армією — генерал Юрій Тютюнник. Завдання: керівництво повстанням.
- Ад'ютант начальника Штабу — сотник Дмитро Герчанівський (псевдо — Дмитро Стрілець).
- Начальник розвідчого відділу — полковник Митрофан Очеретько
- Помічник начальника розвідчого відділу — сотник Петро Ващенко.
- Начальник військового управління — генерал Михайло Пересада-Суходольський, згодом полковник Йосип Добротворський.
- Начальник оперативного відділу — сотник Юрій Скорняков.
Діяльність Редагувати
У березні 1921 року Повстансько-партизанським штабом на кордоні створено два контрольно-розвідувальні пункти: у Тернополі та Дубно. Згодом кількість контрольно-розвідувальних пунктів збільшено до п'яти. Один був на Галичині, один у Поділлі в містечку Копичинці (командир — сотник Кузьменко-Титаренко) та три на Волині: у Кременці (командир — сотник Редька), у Корці (сотник Лінкевич), у Сарнах (сотник Головко-Левицький).
Навесні 1921 року територію України було розділено на п'ять повстанських груп і 22 повстанських райони. Штаб кожної групи координував діяльність 3-5 повстанських районів. Керівники груп підпорядковувалися керівнику ППШ. Вони передавали отримані від ППШ завдання керівникам повстанських районів і слідкували за їх виконанням, координували повстанські операції в районах, перевіряли і пересилали до ППШ розвідувальні відомості, організовували агітаційну антибільшовицьку діяльність, а також наглядали за тим, щоб захоплені в більшовиків кошти передавалися до повстанських організацій.
Зв'язок із закордонним штабом Петлюри і координацію між місцевими повстанськими організаціями здійснював Центральний український повстанський комітет (Цупком) або в іншому варіанті — Всеукраїнський центральний повстанський комітет (ВУЦПК), який знаходився в Києві. Цупком мав на місцях старшин для доручень, обов'язком яких було встановлення та підтримання зв'язку з діючими повстанськими загонами. Представником Цупкому на Катеринославщині був старшина для доручень Олександр Нестеренко. Проте Олександр Нестеренко навіть не встиг розгорнути підпільний рух, оскільки був заарештований.
Розформування Редагувати
23 жовтня 1921 року напередодні початку Другого зимового походу львівський штаб реорганізовано в Українське інформаційно-пресове бюро, а на зміну ППШ створено Штаб Повстанської армії. Згодом, у лютому 1922-го інформаційно-пресове бюро було розформовано. Після розформування українським співробітникам надано польське громадянство, а поляків, які брали активну участь у діяльності штабу, на вимогу уряду УСРР звільнено із державних посад. Зважаючи на безперспективність подальших воєнних дій у боротьбі за українську державність, один з керівників штабу — Юрій Тютюнник — вирішив остаточно розірвати відносини з поляками. Подальші спроби Польщі відновити роботу організації з метою визволення України не увінчалися успіхом.
Примітки Редагувати
- Срібняк І. Діяльність Партизанського-Повстанського Штабу при Головній Команді Військ УНР у 1921 р. // Український історичний журнал. — К., 2001. — № 5. — С.108
- Бессарабська повстанська група в Другому Зимовому поході Армії УНР / Я. Файзулін — К.: Інститут історії України НАН України, 2011 — с. 369
- Котович І. Повстання в Україні в листопаді 1921 року//Українські вісті. — Детройд, 1981. — № 39 (2471), 40 (2472)
- Повстанці Одещини і Придністров'я. Антикомуністичний повстанський рух на Південному Заході України./ Боган С. М. — Кам'янець-Подільський: Друкарня «Рута», 2013. — c. 43
- Documenty i materiały do historii stosunków polsko-radzieckich. T.4:kwieceń 1921 — maj 1926. — Warszawa: Ksiąźuka, 1965. — 77 s. (пол.)
- Голинков Д. А. Крушение антисоветского подполья в СССР. — М.: Политиздат, 1975. — c.c. 486—487
- ЦДАВОВУ.— Ф.2297.— Оп.1.— Спр.15.— Арк.15.
- Вигнати окупанта./ Гречанівський Д. — Мюнхен, 1963. — с. 32.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — К.: «Стікс», 2011. — с. 34 ISBN 978-966-96849-8-1
- Перелоги Української революції: Другий зимовий похід армії УНР./ Файзулін Я. М., Скальський В. В. — К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2008. — c. 25
- Володимир Стецюк Справа петлюрівської повстанської організації // газета «День». — К., 29 серпня, 2020
- Подпольное движение - курс на поражение (1921 год) Ч.2/2 | Дневник повстанца Подгорного-Полина | (uk-UA). Процитовано 26 квітня 2023.
- Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 11 вересня 2016.
- Повстансько-партизанський штаб УНР. О. Муравський, О. Вішка.; Інститут Історії України
Джерела та література Редагувати
- О. Муравський, О. Вішка. Повстансько-партизанський штаб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 289. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Верига В. Листопадовий рейд. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1995. — сс. 20-37 ISBN 5-7707-7031-7
- Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921—1924 рр.). — Київ-Філядельфія, 1997. — 187 с.
- Срібняк І. Діяльність Партизанського-Повстанського Штабу при Головній Команді Військ УНР у 1921 р. // Український історичний журнал. — К., 2001. — № 5. — С.107-120.
- Срібняк І., Палієнко М. Уенерівська конспірація в Бессарабії: створення підпільних структур та їх організаційно-бойова діяльність на півдні України (1921 р.) // Rusin: International Historical Journal. — Chisinau (Moldova), 2018. — Vol.53. — Issue 3. — C.254-274 (DOI:10.17223/18572685/53/15)
- Срібняк І. Республіка Польща і Українська Народна Республіка у боротьбі з більшовизмом у 1921 р. Організаційно-агентурна діяльність Партизансько-Повстанського штабу при головній команді Військ УНР (за матеріалами ЗНіО і БН) // Rozpad imperiów. Kształtowanie powojennego ładu w Europie Środkowo-Wschodniej w latach 1918-1923 / red. M. Gibiec, G. Hryciuk, R. Klementowski. Wrocław-Warszawa, 2020. S. 492-507.