Ю́рій О́ттович Отмарште́йн (Отмарштайн, (10 квітня 1890, Тирасполь, нині Молдова — 2 травня 1922, Щипйорно) — український військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР, начальник штабу Осадного корпусу СС, начальник генерального штабу Повстанської армії УНР Другого зимового походу, шеф штабу Начальної команди УВО.
| Юрій Отмарштейн | |
|---|---|
| Полковник (14.9.1917) Полковник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 квітня 1890 Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 2 травня 1922 (32 роки) Щипйорно, Польська республіка |
| Alma Mater | Академія Генерального штабу |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| Начальник штабу Армії УНР у Другому Зимовому поході | |
| Нагороди та відзнаки | |
| Отмарштейн Юрій Оттович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився у Тирасполі Херсонської губернії (нині у складі невизнаної Придністровської республіки, офіційно — у складі Молдови). Батько був шведом, а мати грекинею.
У 1916 році закінчив Миколаївську військову академію Генштабу в Петербурзі. У роки Першої світової війни (1914—1918) служив у російській армії.
Військовий аташе Української Народної Республіки в Румунії.
У період Гетьманату командував Сердюцьким кінним Лубенським полком. 20 листопада 1918 під час антигетьманського повстання перейшов на сторону Директорії УНР. У грудні 1918 очолював штаб Осадного Корпусу Січових Стрільців під час боїв за Київ.
На початку 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, з липня 1919 — начальник штабу Другої дивізії Січових Стрільців.
У листопаді 1921 — начальник штабу Повстанської армії УНР у Другому зимовому поході.
Військові звання — полковник російської армії, полковник Генерального штабу Армії УНР.
Член Української військової організації (з 1920). Координував діяльність УВО на території УСРР.
Загибель Редагувати
Помер 2 травня 1922 за нез'ясованих обставин під час відвідання польського табору для українських військовополонених у Щипйорні (Польща). На думку деяких дослідників, загинув від кулі агента Дефензиви. Інші припускають, що Отмарштейна могли вбити агенти ЧК, що діяли в оточені Симона Петлюри. Детальніше про це розповідається у книзі Романа Сушка «Хто вбив полковника Отмарштайна».
У журналі «Літопис Червоної Калини» (Ч. 10 від жовтня 1937) є світлина могили Юрка Оттмарштайна на цвинтарі Каліша.
Вшанування пам'яті Редагувати
У листопаді 2018 року в Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890—1922).
Примітки Редагувати
- Юрій Юзич. До річниці Другого зимового походу та Базару. Невідомий документ Ю. Тютюнника «Історична правда»
- Отмарштайн / Журнал «Літопис Червоної Калини». — Ч. 10 від жовтня 1937. — С. 13 [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- [1]
- Нестеренко А. Час збирати забуті імена героїв // Голос України. — 2018. — № 219 (6974) (20 листопада). — С. 1, 6. — (День).
Джерела Редагувати
- Горліс-Горський Ю. Біографічні довідки про учасників Визвольної війни 1917—1920-х років, про яких йдеться в романі «Холодний Яр» [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.].
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Науменко К. Є. Отмарштейн Юрій Васильович [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 701. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Посилання Редагувати
- Отмарштайн Юрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1259. — 1000 екз.
- Командири — від Л до Р [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Українське військо у XX—XXI сторіччі.
| Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |