www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грудницький Олександр Григорович нар 7 19 липня 1892 18920719 після 28 серпня 1921 політичний діяч письменник публіцист

Грудницький Олександр Григорович

Грудницький Олександр Григорович (нар. 7 (19) липня 1892(18920719) — після 28 серпня 1921) — політичний діяч, письменник, публіцист.

Олександр Григорович Грудницький
Псевдо Ангел, Вернигора, Струк, Шуба
Народився 1892(1892)
Полтава, Російська імперія
Помер після 1921
Громадянство Російська імперія  УНР
Національність українець
Діяльність письменник
Відомий завдяки український політичний діяч, один з керівників повстанського руху проти більшовиків у 1918—21 роках в Україні , публіцист, письменник

Біографічні відомості Редагувати

Народився в місті Полтава. Закінчив гімназію, навчався в Київському комерційному інституті, а за іншими даними на юридичному факультеті Київського університету ім. Святого Володимира. Брав участь у І-й Світовій війні, останнє звання в російській армії — поручик.

Член Української соціал-демократичної робітничої партії. Від березня 1917  року — співробітник її центрального органу — «Робітничої газети».

За режиму Павла Скоропадського Грудницький — учитель, державний службовець у Золотоніському повіті Полтавської губернії. Після падіння Української Держави організував і очолив Золотоніський ревком, а згодом — повітвиконком, орієнтуючись на Директорію УНР, а від січня 1919  року — на радянську владу. Незабаром увійшов до Української соціал-демократичної робітничої партії (незалежних) і зайняв ворожу щодо більшовицької влади позицію, шукаючи політичних контактів з українськими повстанцями, з одного боку, і з Симоном Петлюрою — з другого.

Від квітня 1919 р.  року — один із керівників антибільшовицьких виступів у Середньому Подніпров'ї. Намагався політично підпорядкувати та скоординувати дії розрізнених повстанських загонів і таким чином блокувати Київ. 10 квітня 1919 року в Трипіллі на Київщині був створений Всеукраїнський ревком, головою якого став Олександр Грудницький, військовим комісаром був отаман Зелений, а до складу ревкому ввійшли отамани Євген Ангел та Дмитро Соколовський. Ревкомом при участі лівих українських партій 17 квітня був утворений у Каневі Раднарком на противагу більшовицькому на чолі з Х. Раковським. Головою Раднаркому також став О. Грудницький. В кінці квітня після поразок отамана Зеленого Раднарком припинив свою діяльність.

Влітку 1919 року неофіційно примкнув до групи УСДРП (незалежних — лівих), а з ними — до Української комуністичної партії (боротьбистів). Очолював партизанський загін, який діяв проти військ генерала А. Денікіна на Полтавщині та Катеринославщині, а в жовтні 1919 року влився до боротьбистського з'єднання Я. Огія, К. Матяша, О. Лісовика. Редаґував газету боротьбистів «Український Пролетар». У березні 1920 року напередодні самоліквідації боротьбистів Грудницький відійшов від них, не бажаючи підпорядковуватися РКП(б). У листопаді 1919 року вів політичні переговори з Нестором Махном про створення української Червоної армії і з її допомогою — самостійної Української радянської республіки. Редагував у Катеринославі (нині м. Дніпро) махновську газету українською мовою «Шлях до волі» і одночасно видання УКП(б) — газету «Боротьба». Після відступу білих з України Грудницький — член Катеринославського губкому УКП(б), завідував його літературним відділом. Публічно вів гостру полеміку з більшовиками щодо національного питання.

Далі О. Грудницький перекинувся на боротьбу з більшовиками, діяв на Київщині. Він об'єднав свої можливості з повстанцями українського поета Григорія Чупринки. Г. Чупринка очолював невеликий мобільний загін, який збирався за необхідністю, і мав великий запас зброї. Грудницький в селах Зазим'я і Літки роздав зброю повсталим селянам. Причиною повстання стала спроба конфіскації червоноармійцями 12-ї армії на військові потреби коней в селах у квітні 1920 року, напередодні посівної кампанії, що прирікало жителів на майбутній голод. Селяни розгромили сільради, вбили місцеву владу, а потім у Зазим'ї розгромили загін Київської ЧК під командуванням комбата Шпаковського. Повстання тривало більше місяця і було жорстоко придушене «дикою» 7-ю башкирською бригадою 7-ї червоної дивізії.

Влітку 1920 року згідно з наказом Симона Петлюри Україна була поділена на чотири райони: Волинський, Поділля-Херсон, Катеринослав-Полтава та Чернігів-Харків. Командиром повстанців району Чернігів-Харків було призначено Грудницького. В наказі його названо отаманом Ангелом. Симон Петлюра вважав, що використання імені загиблого отамана підтримує віру народу в безперервність, непереможність та успішність визвольного руху. Про використання Грудницьким імені отамана Ангела згадував у своїх мемуарах і підполковник армії УНР Михайло Середа. «Це був уже інший Ангел», — писав він.

На початку 1921 року О. Грудницький працював учителем в селі Голе на Київщині, де на основі місцевої «Просвіти» створив повстанський комітет та встановив зв'язки з отаманами Мордалевичем, Орликом і Струком. У лютому 1921 року представники української інтелігенції організували у Києві повстанську групу, на основі якої у березні 1921 року було утворено Всеукраїнський центральний повстанський комітет, що підпорядковувався Повстансько-партизанському штабу армії УНР у Польщі. Уповноваженим по військовим справам тимчасово було призначено Грудницького. Він не мав належного військового досвіду, тому в червні 1921 року із польського штабу був висланий до комітету генерал-хорунжий В. Галкін, але до Києва він не доїхав. Грудницький передав командування Північною групою повстанських військ отаману Ю.Мордалевичу.

Відомості про подальшу діяльність Грудницького суперечливі, наявні джерела містять взаємовиключаючі дані. Пов'язано це з недавно відкритими архівними документами ОГПУ. З метою дискредитації діячів повстанського руху чекісти часто оголошували їх своїми агентами, приховуючи справжніх інформаторів.

По даним архівів ОГПУ О. Грудницький на початку квітня 1921 року став секретним співробітником Київської ЧК. Він активно спілкувався з повстанцями Київщини, мав підробні документи від імені Симона Петлюри і використовував псевдоніми Ангел, Вернигора, Струк та Шуба. Але за іншими даними документи були спрвжніми, Грудницький отримав мандат безпосередньо від Симона Петлюри та Юрія Тютюнника. Про свої відвідини Повстансько-партизанського штабу армії УНР у Польщі навесні 1921 року писав Юрій Горліс-Горський у художньо-історичному романі «Холодний яр». Там згадується отаман Вернидуб з Чернігівщини, вдягнений в однострій студента київського університету. Вірогідно, то і був Грудницький.

Схоже, що Грудницький вів подвійну гру, оскільки повстанці у ряді випадків отримували попередження про облави чекістів і уникали арешту.

Деякі автори пишуть, що чекісти майже одразу довідалися про Центрповстанком, а стосовно Грудницького вони влаштували провокацію, наказавши йому на початку травня 1921 року повідомити червоноармійському батальйону на ст. Бородянка про місцезнаходження загону отамана Мордалевича. Грудницький все зрозумів і встиг зникнути. Він перейшов на нелегальне становище і працював у залізничному кооперативі в Полтаві під ім'ям Олександр Куниця.

До серпня 1921 року Київська ЧК заарештувала більшість членів повстанського комітету. Грудницького заарештували 28 червня 1921 року, хоча за даними з архіву ОГПУ він здався добровільно. За даними В. Я. Ревегука Грудницького арештували в Полтаві.

У в'язниці і на допитах він називав себе отаманом Ангелом, слідчий зробив запит в апарат ЧК, звідки надійшла відповідь, що справжній отаман Ангел загинув ще два роки тому. Слідству повідомили, що Грудницький є секретним співробітником ЧК, але у київських чекістів був донос, з якого випливало, що насправді він є повстанцем і пов'язаний з повстанськими отаманами Київщини. Зокрема, чекісти вважали, що саме він і є отаманом Шубою. Грудницький же стверджував, що псевдоніми Шуба і Ангел він використовував тільки для провокування петлюрівців. Рятуючи власне життя, пояснював свою участь у повстанському русі бажанням прислужитися радянській владі.

Грудницькому не повірили і відповідно до Постанови колегії Київського губернського ЧК від 28 серпня 1921 року йому винесли смертний вирок. Фото Грудницького в кримінальній справі немає, дата і місце розстрілу невідомі, як і місце поховання. Є свідчення, що Олександра Грудницького розстріляли в 1922 році разом з Григорієм Чупринкою. Як написав В. Я. Ревегук: «Четвертим у списку приречених був О.Грудницький. Свою трагічну долю він передбачив ще на початку Української революції: „Дарма. Де рубають, там тріски летять. Де боротьба, там і жертви, і я буду такою. Тільки зарані, тільки зарані я на шляху впаду“. Але на обраному шляху боротьби за державну незалежність України він, помиляючись і вагаючись, свідомо йшов до кінця».

За даними Я. Тинченко в 1930 році Грудницький під вигаданим ім'ям працював у Баку інженером на нафтопереробному заводі. Це інформація із архівів ОГПУ. До нього, ніби-то, приїздили для консультацій емісари з емігрантських організацій. В українських емігрантських колах саме Грудницького вважали «достовірним» отаманом Ангелом. Хто то був — невідомо.

Реабілітований в 1996 році.

Творчий доробок Редагувати

Як літератор О. Грудницький проявив себе у 15-річному віці, ще будучи гімназистом. У період 1910–1914 рр. його твори українською та російською мовами друкувалися на сторінках української газети «Рада», в загальноросійських журналах/часописах «Русское богатство» та «Новый журнал для всех», а також в українському літературно-громадському журналі «Українська хата». У період національно-визвольних змагань 1917–1918 рр. О.Грудницький був автором художніх та публіцистичних творів, які публікувалися у київських журналах «Кооперативна зоря», «Будяк», «Книгарь» та «Універсальний журнал». Автор збірки новел «П'ять бризків пензля» (1919).

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 7 червня 2017. 
  2. . Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 7 червня 2017. 
  3. Літопис революції. Журнал історії КП(б)У та Жовтневої революції на Україні. — № 5, 1930. — С. 284[недоступне посилання з липня 2019]
  4. . Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 7 червня 2017. 
  5. . Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 7 червня 2017. 
  6. . Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 7 червня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017. 
  8. Юліан Мордалевич: доля петлюрівського отамана
  9. . Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 7 липня 2017. 
  10. . Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 7 липня 2017. 
  11. Юрій Горліс-Горський. Холодний Яр
  12. Комуніст із серцем українця-патріота[недоступне посилання з липня 2019]
  13. . Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 6 липня 2017. 
  14. . Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2012. 
  15. Воєнно-історичний форум. 11 грудня 2007 14:28[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grudnickij Oleksandr Grigorovich nar 7 19 lipnya 1892 18920719 pislya 28 serpnya 1921 politichnij diyach pismennik publicist Oleksandr Grigorovich GrudnickijPsevdo Angel Vernigora Struk ShubaNarodivsya 1892 1892 Poltava Rosijska imperiyaPomer pislya 1921Gromadyanstvo Rosijska imperiya UNRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikVidomij zavdyaki ukrayinskij politichnij diyach odin z kerivnikiv povstanskogo ruhu proti bilshovikiv u 1918 21 rokah v Ukrayini publicist pismennik Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Tvorchij dorobok 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaBiografichni vidomosti RedaguvatiNarodivsya v misti Poltava Zakinchiv gimnaziyu navchavsya v Kiyivskomu komercijnomu instituti a za inshimi danimi na yuridichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu im Svyatogo Volodimira Brav uchast u I j Svitovij vijni ostannye zvannya v rosijskij armiyi poruchik Chlen Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Vid bereznya 1917 roku spivrobitnik yiyi centralnogo organu Robitnichoyi gazeti Za rezhimu Pavla Skoropadskogo Grudnickij uchitel derzhavnij sluzhbovec u Zolotoniskomu poviti Poltavskoyi guberniyi Pislya padinnya Ukrayinskoyi Derzhavi organizuvav i ocholiv Zolotoniskij revkom a zgodom povitvikonkom oriyentuyuchis na Direktoriyu UNR a vid sichnya 1919 roku na radyansku vladu Nezabarom uvijshov do Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi nezalezhnih i zajnyav vorozhu shodo bilshovickoyi vladi poziciyu shukayuchi politichnih kontaktiv z ukrayinskimi povstancyami z odnogo boku i z Simonom Petlyuroyu z drugogo Vid kvitnya 1919 r roku odin iz kerivnikiv antibilshovickih vistupiv u Serednomu Podniprov yi Namagavsya politichno pidporyadkuvati ta skoordinuvati diyi rozriznenih povstanskih zagoniv i takim chinom blokuvati Kiyiv 10 kvitnya 1919 roku v Tripilli na Kiyivshini buv stvorenij Vseukrayinskij revkom golovoyu yakogo stav Oleksandr Grudnickij vijskovim komisarom buv otaman Zelenij a do skladu revkomu vvijshli otamani Yevgen Angel ta Dmitro Sokolovskij Revkomom pri uchasti livih ukrayinskih partij 17 kvitnya buv utvorenij u Kanevi Radnarkom na protivagu bilshovickomu na choli z H Rakovskim Golovoyu Radnarkomu takozh stav O Grudnickij V kinci kvitnya pislya porazok otamana Zelenogo Radnarkom pripiniv svoyu diyalnist 1 2 Vlitku 1919 roku neoficijno primknuv do grupi USDRP nezalezhnih livih a z nimi do Ukrayinskoyi komunistichnoyi partiyi borotbistiv Ocholyuvav partizanskij zagin yakij diyav proti vijsk generala A Denikina na Poltavshini ta Katerinoslavshini a v zhovtni 1919 roku vlivsya do borotbistskogo z yednannya Ya Ogiya K Matyasha O Lisovika Redaguvav gazetu borotbistiv Ukrayinskij Proletar 3 U berezni 1920 roku naperedodni samolikvidaciyi borotbistiv Grudnickij vidijshov vid nih ne bazhayuchi pidporyadkovuvatisya RKP b U listopadi 1919 roku viv politichni peregovori z Nestorom Mahnom 4 pro stvorennya ukrayinskoyi Chervonoyi armiyi i z yiyi dopomogoyu samostijnoyi Ukrayinskoyi radyanskoyi respubliki Redaguvav u Katerinoslavi nini m Dnipro mahnovsku gazetu ukrayinskoyu movoyu Shlyah do voli i odnochasno vidannya UKP b gazetu Borotba Pislya vidstupu bilih z Ukrayini Grudnickij chlen Katerinoslavskogo gubkomu UKP b zaviduvav jogo literaturnim viddilom Publichno viv gostru polemiku z bilshovikami shodo nacionalnogo pitannya Dali O Grudnickij perekinuvsya na borotbu z bilshovikami diyav na Kiyivshini Vin ob yednav svoyi mozhlivosti z povstancyami ukrayinskogo poeta Grigoriya Chuprinki G Chuprinka ocholyuvav nevelikij mobilnij zagin yakij zbiravsya za neobhidnistyu i mav velikij zapas zbroyi Grudnickij v selah Zazim ya i Litki rozdav zbroyu povstalim selyanam 5 6 Prichinoyu povstannya stala sproba konfiskaciyi chervonoarmijcyami 12 yi armiyi na vijskovi potrebi konej v selah u kvitni 1920 roku naperedodni posivnoyi kampaniyi sho pririkalo zhiteliv na majbutnij golod Selyani rozgromili silradi vbili miscevu vladu a potim u Zazim yi rozgromili zagin Kiyivskoyi ChK pid komanduvannyam kombata Shpakovskogo Povstannya trivalo bilshe misyacya i bulo zhorstoko pridushene dikoyu 7 yu bashkirskoyu brigadoyu 7 yi chervonoyi diviziyi Vlitku 1920 roku zgidno z nakazom Simona Petlyuri Ukrayina bula podilena na chotiri rajoni Volinskij Podillya Herson Katerinoslav Poltava ta Chernigiv Harkiv Komandirom povstanciv rajonu Chernigiv Harkiv bulo priznacheno Grudnickogo V nakazi jogo nazvano otamanom Angelom 7 Simon Petlyura vvazhav sho vikoristannya imeni zagiblogo otamana pidtrimuye viru narodu v bezperervnist neperemozhnist ta uspishnist vizvolnogo ruhu Pro vikoristannya Grudnickim imeni otamana Angela zgaduvav u svoyih memuarah i pidpolkovnik armiyi UNR Mihajlo Sereda Ce buv uzhe inshij Angel pisav vin Na pochatku 1921 roku O Grudnickij pracyuvav uchitelem v seli Gole na Kiyivshini de na osnovi miscevoyi Prosviti stvoriv povstanskij komitet ta vstanoviv zv yazki z otamanami Mordalevichem Orlikom i Strukom U lyutomu 1921 roku predstavniki ukrayinskoyi inteligenciyi organizuvali u Kiyevi povstansku grupu na osnovi yakoyi u berezni 1921 roku bulo utvoreno Vseukrayinskij centralnij povstanskij komitet sho pidporyadkovuvavsya Povstansko partizanskomu shtabu armiyi UNR u Polshi Upovnovazhenim po vijskovim spravam timchasovo bulo priznacheno Grudnickogo Vin ne mav nalezhnogo vijskovogo dosvidu tomu v chervni 1921 roku iz polskogo shtabu buv vislanij do komitetu general horunzhij V Galkin ale do Kiyeva vin ne doyihav Grudnickij peredav komanduvannya Pivnichnoyu grupoyu povstanskih vijsk otamanu Yu Mordalevichu Vidomosti pro podalshu diyalnist Grudnickogo superechlivi nayavni dzherela mistyat vzayemoviklyuchayuchi dani Pov yazano ce z nedavno vidkritimi arhivnimi dokumentami OGPU Z metoyu diskreditaciyi diyachiv povstanskogo ruhu chekisti chasto ogoloshuvali yih svoyimi agentami prihovuyuchi spravzhnih informatoriv Po danim arhiviv OGPU O Grudnickij na pochatku kvitnya 1921 roku stav sekretnim spivrobitnikom Kiyivskoyi ChK Vin aktivno spilkuvavsya z povstancyami Kiyivshini mav pidrobni dokumenti vid imeni Simona Petlyuri i vikoristovuvav psevdonimi Angel Vernigora Struk ta Shuba 8 9 Ale za inshimi danimi dokumenti buli sprvzhnimi Grudnickij otrimav mandat bezposeredno vid Simona Petlyuri ta Yuriya Tyutyunnika 10 Pro svoyi vidvidini Povstansko partizanskogo shtabu armiyi UNR u Polshi navesni 1921 roku pisav Yurij Gorlis Gorskij u hudozhno istorichnomu romani Holodnij yar 11 Tam zgaduyetsya otaman Vernidub z Chernigivshini vdyagnenij v odnostrij studenta kiyivskogo universitetu Virogidno to i buv Grudnickij Shozhe sho Grudnickij viv podvijnu gru oskilki povstanci u ryadi vipadkiv otrimuvali poperedzhennya pro oblavi chekistiv i unikali areshtu Deyaki avtori pishut sho chekisti majzhe odrazu dovidalisya pro Centrpovstankom a stosovno Grudnickogo voni vlashtuvali provokaciyu nakazavshi jomu na pochatku travnya 1921 roku povidomiti chervonoarmijskomu bataljonu na st Borodyanka pro misceznahodzhennya zagonu otamana Mordalevicha Grudnickij vse zrozumiv i vstig zniknuti 12 Vin perejshov na nelegalne stanovishe i pracyuvav u zaliznichnomu kooperativi v Poltavi pid im yam Oleksandr Kunicya Do serpnya 1921 roku Kiyivska ChK zaareshtuvala bilshist chleniv povstanskogo komitetu Grudnickogo zaareshtuvali 28 chervnya 1921 roku hocha za danimi z arhivu OGPU vin zdavsya dobrovilno 13 Za danimi V Ya Reveguka Grudnickogo areshtuvali v Poltavi U v yaznici i na dopitah vin nazivav sebe otamanom Angelom slidchij zrobiv zapit v aparat ChK zvidki nadijshla vidpovid sho spravzhnij otaman Angel zaginuv she dva roki tomu Slidstvu povidomili sho Grudnickij ye sekretnim spivrobitnikom ChK ale u kiyivskih chekistiv buv donos z yakogo viplivalo sho naspravdi vin ye povstancem i pov yazanij z povstanskimi otamanami Kiyivshini Zokrema chekisti vvazhali sho same vin i ye otamanom Shuboyu Grudnickij zhe stverdzhuvav sho psevdonimi Shuba i Angel vin vikoristovuvav tilki dlya provokuvannya petlyurivciv Ryatuyuchi vlasne zhittya poyasnyuvav svoyu uchast u povstanskomu rusi bazhannyam prisluzhitisya radyanskij vladi 14 Grudnickomu ne povirili i vidpovidno do Postanovi kolegiyi Kiyivskogo gubernskogo ChK vid 28 serpnya 1921 roku jomu vinesli smertnij virok Foto Grudnickogo v kriminalnij spravi nemaye data i misce rozstrilu nevidomi yak i misce pohovannya Ye svidchennya sho Oleksandra Grudnickogo rozstrilyali v 1922 roci razom z Grigoriyem Chuprinkoyu Yak napisav V Ya Reveguk Chetvertim u spisku prirechenih buv O Grudnickij Svoyu tragichnu dolyu vin peredbachiv she na pochatku Ukrayinskoyi revolyuciyi Darma De rubayut tam triski letyat De borotba tam i zhertvi i ya budu takoyu Tilki zarani tilki zarani ya na shlyahu vpadu Ale na obranomu shlyahu borotbi za derzhavnu nezalezhnist Ukrayini vin pomilyayuchis i vagayuchis svidomo jshov do kincya Za danimi Ya Tinchenko v 1930 roci Grudnickij pid vigadanim im yam pracyuvav u Baku inzhenerom na naftopererobnomu zavodi 15 Ce informaciya iz arhiviv OGPU Do nogo nibi to priyizdili dlya konsultacij emisari z emigrantskih organizacij V ukrayinskih emigrantskih kolah same Grudnickogo vvazhali dostovirnim otamanom Angelom Hto to buv nevidomo Reabilitovanij v 1996 roci Tvorchij dorobok RedaguvatiYak literator O Grudnickij proyaviv sebe u 15 richnomu vici she buduchi gimnazistom U period 1910 1914 rr jogo tvori ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami drukuvalisya na storinkah ukrayinskoyi gazeti Rada v zagalnorosijskih zhurnalah chasopisah Russkoe bogatstvo ta Novyj zhurnal dlya vseh a takozh v ukrayinskomu literaturno gromadskomu zhurnali Ukrayinska hata U period nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1918 rr O Grudnickij buv avtorom hudozhnih ta publicistichnih tvoriv yaki publikuvalisya u kiyivskih zhurnalah Kooperativna zorya Budyak Knigar ta Universalnij zhurnal Avtor zbirki novel P yat brizkiv penzlya 1919 Dzherela ta literatura RedaguvatiYurenko O P Grudnickij Oleksandr Grigorovich Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 225 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Yurenko O P Grudnickij Oleksandr Grigorovich Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Zolotoniskij knigodruk kinec HIH pochatok HH stolittya Istoriko bibliografichne doslidzhennya za red ta uporyad O Z Silki Cherkasi ChNU im B Hmelnickogo 2012 232 s S 120 156 Arhivovano 23 listopada 2018 u Wayback Machine Pedagogi Cherkashini zhertvi totalitarnogo rezhimu Arhivovano 1 chervnya 2018 u Wayback Machine Posilannya Redaguvati Vseukrayinskij revolyucijnij komitet Arhiv originalu za 7 grudnya 2016 Procitovano 7 chervnya 2017 Vosstanie martovskih atamanov Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 7 chervnya 2017 Litopis revolyuciyi Zhurnal istoriyi KP b U ta Zhovtnevoyi revolyuciyi na Ukrayini 5 1930 S 284 nedostupne posilannya z lipnya 2019 V N Chop Gazeti mahnovskogo ruhu Arhiv originalu za 6 listopada 2016 Procitovano 7 chervnya 2017 Oleksandr Yasenchuk Livoberezhni povstanci Kiyivshini ta Chernigivshini yih porivnyuvali z Mahnom Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 7 chervnya 2017 Chornij angel revolyuciyi Arhiv originalu za 3 travnya 2017 Procitovano 7 chervnya 2017 Vitalij Leus Otaman Angel Arhiv originalu za 18 lipnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2017 Yulian Mordalevich dolya petlyurivskogo otamana Yaroslav Fajzzulin Vseukrainskij Centralnyj Povstancheskij Komitet 1921 goda iz istorii agenturno operativnoj razrabotki VUChK Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 7 lipnya 2017 Reveguk V Ya Poltavci poborniki derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini Poltava Poltavskij literator 2016 392 s S 34 Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 7 lipnya 2017 Yurij Gorlis Gorskij Holodnij Yar Komunist iz sercem ukrayincya patriota nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ya Yu Tinchenko Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Arhiv originalu za 27 chervnya 2017 Procitovano 6 lipnya 2017 Ya mogu byt poleznym dlya raboty sredi petlyurovcev Gazeta po ukrayinski 1458 za 02 08 2012 Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 13 listopada 2012 Voyenno istorichnij forum 11 grudnya 2007 14 28 nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grudnickij Oleksandr Grigorovich amp oldid 39149190