www.wikidata.uk-ua.nina.az

Храм Різдва Христового Координати 31 42 15 пн ш 35 12 27 сх д 31 7043056 пн ш 35 2076389 сх д 31 7043056 35 2076389 Храм

Храм Різдва Христового

Координати: 31°42′15″ пн. ш. 35°12′27″ сх. д. / 31.7043056° пн. ш. 35.2076389° сх. д. / 31.7043056; 35.2076389

Храм Різдва́ Христо́вого (грец. Βασιλική της Γεννήσεως, араб. كنيسة المهد‎, івр. כנסיית המולד‎) — християнська церква у Вифлеємі, побудована над печерою, в якій, згідно з християнською традицією народився Ісус Христос. Є одним із найстаріших безперервно діючих християнських храмів світу та разом з Храмом Гробу Господнього входить до числа головних християнських святинь Святої Землі і світу в цілому. Як місце народження Ісуса Христа також шанується мусульманами.

Храм Різдва Христового
Храм Різдва Христового, листопад 2008 року
31°42′15″ пн. ш. 35°12′27″ сх. д. / 31.7043056° пн. ш. 35.2076389° сх. д. / 31.7043056; 35.2076389
Тип споруди мала базиліка
Розташування  Ізраїль, Вифлеєм
Засновник Костянтин Великий і Олена Константинопольська
Початок будівництва 326 рік
Відбудовано сер. VI століття (розширення)
Будівельна система гірська порода
Стиль ранній романський
Належність Православна Церква Єрусалима
Єпархія Єрусалимська православна церква, Латинський патріарх Єрусалима і Єрусалимський вірменський патріархат
Оригінальна назва араб. كنيسة المهد‎
Епонім Різдво Христове і Ясла Христові
Присвячення Народження Ісуса Христа
Вебсайт custodia.org/it/santuari/betlemme
Храм Різдва Христового (Палестинська держава)
 Храм Різдва Христового у Вікісховищі
Храм Різдва Христового
Світова спадщина
Храм Різдва Христового
31°42′15″ пн. ш. 35°12′27″ сх. д. / 31.70430555558333552° пн. ш. 35.20758333336110724° сх. д. / 31.70430555558333552; 35.20758333336110724
Країна  Палестина
 Ізраїль
Тип мала базиліка
 Храм Різдва Христового у Вікісховищі

Історія Редагувати

Ранньохристиянський період Редагувати

Згадку про існування уже в ранньохристиянський період традиції означення конкретного місце знаходження печери та стайні в яких народився Христос можна знайти у Орігена в його творі «Проти Цельса». Там зокрема сказано:

«У цих місцях ще є живим передання про цю подію, відомо також і ворогам віри, що в тій печері народився Ісус, Якого шанують і Якому дивуються християни»

Подібні свідчення можна знайти у Юстина Мученика та Євсевія. Таким чином можна стверджувати, що вже в той час серед християн існувала традиція ідентифікації та вшанування місця, де нині розташовано храм, а тоді було околицею міста.

Римський та візантійський періоди Редагувати

План першого храму Різдва часів Костянтина, IV ст.
Аксонометрія та внутрішній вигляд першого храму Різдва часів Костянтина, IV ст

Після припинення періоду гонінь та перетворення християнства на державну релігію Римської імперії починається активне церковне будівництво. Перший храм на місці Різдва, був закладений у 327 році Святої Оленою — матір'ю імператора Костянтина Великого. Будівництво було завершене у 333 році. Освячення відбулося 31 травня 339 року. Євсевій Кесарійський так описує цю подію:

Костянтинова базиліка складалась з атріуму, нави та восьмигранної прибудови (так званого октагона) навколо печери Різдва. В 386 році, до храму було добудовано два монастирі — чоловічий і жіночий. Саме на цей час припадає діяльність тут Св. Єроніма, який у цьому монастирі вперше переклав Біблію на латинську мову.

Перша базиліка, була зруйнована в час Самарійського повстання у 529 році. Від цього найбільш раннього храму до нас дійшли лише археологічні рештки у вигляді шару попелу, уламків черепичного даху та мозаїчного покриття підлоги.

План храму Різдва часів Юстиніана, VI ст.
Західний фасад храму Різдва часів Юстиніана, VI ст. з мозаїкою (реконструкція А.Уоллса). Зліва видно зображення трьох царів у одязі перських священиків, яке згідно з переказом врятувало храм від руйнування під час перської окупації Палестини 614—629 рр.

Новий храм Різдва Христового був невдовзі споруджений на кошти імператора Юстиніана. Була повністю перебудована колонада і видовжений загальний об'єм споруди. Октагон був замінений на простір з трьох апсид повернутих своїми осями до печери Різдва, утворюючи своєрідний трилисник. До печери Різдва було зроблено два нових входи. Підлога і стіни були викладені мозаїками. Також великою мозаїкою із сценою Різдва було викладено зовнішню західну стіну над входом.

Саме ця мозаїка на фасаді, згідно з поширеною традицією врятувала храм Різдва від руйнування в період перського нашестя 614-629 рр., коли були розорені і знищені майже всі головні християнські святині Палестини, включно з храмом Гробу Господнього в Єрусалимі. Як заведено вважати, командувач перського відділу, що зайняв Вифлеєм, підійшовши до храму, угледів мозаїку на фасаді і побачив на ній зображення трьох царів, одягнених у перський одяг. Ця обставина змінила наміри персів і вони вирішили не чіпати храм. Деяким підтвердженням цього переказу може бути той факт, що в тодішньому християнському мистецтві було прийнято зображати трьох царів у одязі перських зороастрійських священиків (прикладами можуть бути мозаїки церков Св. Марії Маджоре в Римі, Св. Аполінарія Нуово і Св. Віталія в Равенні)

Арабське завоювання Редагувати

Після завоювання Палестини арабами у 636 році, одна з трьох апсид, що оточували печеру Різдва, а саме південна, була віддана для використання мусульманам. Молитви та поклоніння мусульман в храмі, були зумовлені шануванням Діви Марії та Ісуса у ісламі, а також визнання факту його Різдва у Вифлеємі. Саме ці обставини, очевидно збереженню споруди майже у незмінному вигляді протягом всього періоду арабського панування, в тому числі і протягом антихристиянських акцій халіфа Аль-Хакіма, коли були зруйновані численні палестинські церкви, в тому числі і вдруге Храм Гробу Господнього.

Оздоблення південного входу печери Різдва часів хрестоносців

Період Хрестових походів Редагувати

Коли хрестоносці зайняли Вифлеєм в 1099, вони застали церкву Різдва приблизно в тому ж стані в якому вона була за часів Юстиніана. Особливий статус церкви в період панування хрестоносців, визначився відразу ж, коли у 1100 році вона стала місцем коронації першого Єрусалимського короля Балдуіна І, а згодом у 1119 році його наступника Балдуіна ІІ. В 1099 році згадується перший єпископ Вифлеєма. У 1100 на прохання Балдуїна І, папа призначає до Вифлеєма нового єпископа на ім'я Анселін, а при храмі з'являються монахи августинського ордену. У зв'язку із цим комплекс храму зазнає певних змін — тут з'являється єпископський будинок і капітул.

Хоча з цього часу дійшло багато описів Вифлеєму різноманітних паломників, вони надають досить мало інформації про нові ті чи інші будівельно-оздоблювальні роботи. В основному їх описи стосуються ключового пункту будівлі — печери Різдва, місця поховання вбитих Іродом вифлеємських немовлят, а також перенесеного сюди тіла Йосифа Ариматейського. Дещо більше про зміни привнесені у храм хрестоносцями говорять результати пізніших досліджень. З їх допомогою було виявлено двомовний греко-латинський напис, який повідомляє про відновлення настінних мозаїк монахом Єфраїмом у 1165–1169 рр., в час правління імператора Мануїла І Комнина, короля Аморі І та єпископства Ральфа І. Інший напис свідчить, що принаймні одна серія розписів на колонах була виконана у 1130 році.

До періоду хрестоносців відносять також і нове оформлення головного входу. Верхня частина високої арки центральних дверей була замурована і завершена стрільчатим склепінням, а з двох боків побудовано вежі від яких зараз не залишилось жодних видимих слідів

Османський період Редагувати

Сучасний стан Редагувати

Базиліка Редагувати

Теперішня будівля базиліки є єдиним християнським храмом у Палестині, що зберігся у своєму первинному вигляді від домусульманського періоду.

Печера Різдва Редагувати

Печера має розміри 12,3×3,5 м і 3 м у висоту та орієнтована по лінії захід-схід. Місце Різдва знаходиться у її східній частині. У печеру ведуть з півночі і півдня ведуть двоє сходів часів Юстиніана Великого, які складаються із 15 порфірових сходинок. Північні сходи належить католикам, південні православним і вірменам. Зазвичай паломники спускаються південними сходах а піднімаються північними. Ці входи придбали свій нинішній вигляд в XII столітті, коли бронзові двері V—VI століть були укладені хрестоносцями в мармурові портали а люнети над дверима прикрашені кам'яним різьбленням. Підлога печери і нижня частина стін оброблені світлим мармуром, решта покриті тканиною або шпалерами XIX століття, по стінах розвішані ікони. На закопченій стеля підвішені 32 лампади, із всього традиційних 53. Печера не має природного освітлення і освітлюється електрикою, лампадами та свічками. У західній стіні печери є двері, що ведуть у північну частину системи гротів, розташованих під базилікою, у тому числі в грот де жив святий Ієронім. Як правило ці двері зачинені. Срібна зірка з позолотою є точною копією зірки викраденої у 1847 році і яка була виготовлена та встановлена у 1847 році за наказом султана Абдул-Меджида I і на його кошти.

Церква Св. Катерини Редагувати

Церква Святої Катерини — головна римо-католицька споруда Вифлеєма, що належить ордену францисканців була зведена в 1881 році архітектором Гіємо на руїнах колишніх християнських монастирів — заснованого ще у IV ст. жіночого монастиря Св. Катерини та пізніших будівель часів хрестоносців. Згодом у 1947-1953 роках, відомий зодчий Антоніо Барлуцці відреставрував середньовічні фрагменти внутрішнього дворику монастиря.

Каплиці Св. Йосифа, Немовлят, Св. Єроніма Редагувати

Площа Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Оріген. Проти Цельса. Книга 1 [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Євсевий Кесарійський. «Життя блаженного василевса Костянтина». Книга третя. Глава 43. Ще про церкву вифлеємську
  3. Pierre Nautin, article Hieronymus, in: Theologische Realenzyklopädie, Vol. 15, Walter de Gruyter, Berlin — New York 1986, p. 304—315, p. 309—310.
  4. R. Hamilton. The Church of the Nativity at Bethlehem. A Guide. Jerusalem 1947, 19-22
  5. . Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011. 
  6. W. Harvey, W. Lethaby, O. Dalton, H. Cruso, A. Headlam. The Church of the Nativity at Bethlehem. London 1910, 33.
  7. . Архів оригіналу за 16 лютого 2014. Процитовано 2 жовтня 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 6 листопада 2011. 
  9. . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 6 листопада 2011. 
  10. . Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011. 
  11. Святая Земля. Исторический путеводитель по памятным местам Израиля, Египта, Иордании и Ливана / Ред. М. В. Бибиков. М., 2000. С.96
  12. Вифлеем Церковь Святой Екатерины[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 31 42 15 pn sh 35 12 27 sh d 31 7043056 pn sh 35 2076389 sh d 31 7043056 35 2076389 Hram Rizdva Hristo vogo grec Basilikh ths Gennhsews arab كنيسة المهد ivr כנסיית המולד hristiyanska cerkva u Vifleyemi pobudovana nad pecheroyu v yakij zgidno z hristiyanskoyu tradiciyeyu narodivsya Isus Hristos Ye odnim iz najstarishih bezperervno diyuchih hristiyanskih hramiv svitu ta razom z Hramom Grobu Gospodnogo vhodit do chisla golovnih hristiyanskih svyatin Svyatoyi Zemli i svitu v cilomu Yak misce narodzhennya Isusa Hrista takozh shanuyetsya musulmanami Hram Rizdva HristovogoHram Rizdva Hristovogo listopad 2008 roku31 42 15 pn sh 35 12 27 sh d 31 7043056 pn sh 35 2076389 sh d 31 7043056 35 2076389Tip sporudi mala bazilikaRoztashuvannya Izrayil VifleyemZasnovnik Kostyantin Velikij i Olena KonstantinopolskaPochatok budivnictva 326 rikVidbudovano ser VI stolittya rozshirennya Budivelna sistema girska porodaStil rannij romanskijNalezhnist Pravoslavna Cerkva YerusalimaYeparhiya Yerusalimska pravoslavna cerkva Latinskij patriarh Yerusalima i Yerusalimskij virmenskij patriarhatOriginalna nazva arab كنيسة المهد Eponim Rizdvo Hristove i Yasla HristoviPrisvyachennya Narodzhennya Isusa HristaVebsajt custodia org it santuari betlemmeHram Rizdva Hristovogo Palestinska derzhava Hram Rizdva Hristovogo u VikishovishiHram Rizdva HristovogoSvitova spadshinaHram Rizdva Hristovogo31 42 15 pn sh 35 12 27 sh d 31 70430555558333552 pn sh 35 20758333336110724 sh d 31 70430555558333552 35 20758333336110724Krayina Palestina IzrayilTip mala bazilika Hram Rizdva Hristovogo u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Rannohristiyanskij period 1 2 Rimskij ta vizantijskij periodi 1 3 Arabske zavoyuvannya 1 4 Period Hrestovih pohodiv 1 5 Osmanskij period 2 Suchasnij stan 2 1 Bazilika 2 2 Pechera Rizdva 2 3 Cerkva Sv Katerini 2 4 Kaplici Sv Josifa Nemovlyat Sv Yeronima 2 5 Plosha 3 Galereya 4 PrimitkiIstoriya RedaguvatiRannohristiyanskij period Redaguvati Zgadku pro isnuvannya uzhe v rannohristiyanskij period tradiciyi oznachennya konkretnogo misce znahodzhennya pecheri ta stajni v yakih narodivsya Hristos mozhna znajti u Origena v jogo tvori Proti Celsa Tam zokrema skazano U cih miscyah she ye zhivim peredannya pro cyu podiyu vidomo takozh i vorogam viri sho v tij pecheri narodivsya Isus Yakogo shanuyut i Yakomu divuyutsya hristiyani 1 Podibni svidchennya mozhna znajti u Yustina Muchenika ta Yevseviya Takim chinom mozhna stverdzhuvati sho vzhe v toj chas sered hristiyan isnuvala tradiciya identifikaciyi ta vshanuvannya miscya de nini roztashovano hram a todi bulo okoliceyu mista Rimskij ta vizantijskij periodi Redaguvati nbsp Plan pershogo hramu Rizdva chasiv Kostyantina IV st nbsp Aksonometriya ta vnutrishnij viglyad pershogo hramu Rizdva chasiv Kostyantina IV stPislya pripinennya periodu gonin ta peretvorennya hristiyanstva na derzhavnu religiyu Rimskoyi imperiyi pochinayetsya aktivne cerkovne budivnictvo Pershij hram na misci Rizdva buv zakladenij u 327 roci Svyatoyi Olenoyu matir yu imperatora Kostyantina Velikogo Budivnictvo bulo zavershene u 333 roci Osvyachennya vidbulosya 31 travnya 339 roku Yevsevij Kesarijskij tak opisuye cyu podiyu Sporudila vona Bogu yakomu mi poklonyayemos dva hrami odin pri pecheri narodzhennya inshij na gori Voznesinnya bo Emmanuyil blagovoliv naroditisya dlya nas pid zemleyu i miscem plotskogo jogo narodzhennya yevreyi viznayut same Vifleyem Tomu blagochestiva vasilisa vsilyako prikrasila cyu svyashennu pecheru i vshanuvala chudovimi pam yatkami plid Bogorodici A trohi zgodom tu zh samu pecheru vshanuvav svoyimi prinoshennyami i vasilevs kotrij do shedrot svoyeyi materi priyednav zoloti ta sribni dari i riznomanitni zavisi 2 Kostyantinova bazilika skladalas z atriumu navi ta vosmigrannoyi pribudovi tak zvanogo oktagona navkolo pecheri Rizdva V 386 roci do hramu bulo dobudovano dva monastiri cholovichij i zhinochij Same na cej chas pripadaye diyalnist tut Sv Yeronima yakij u comu monastiri vpershe pereklav Bibliyu na latinsku movu 3 Persha bazilika bula zrujnovana v chas Samarijskogo povstannya u 529 roci Vid cogo najbilsh rannogo hramu do nas dijshli lishe arheologichni reshtki u viglyadi sharu popelu ulamkiv cherepichnogo dahu ta mozayichnogo pokrittya pidlogi nbsp Plan hramu Rizdva chasiv Yustiniana VI st nbsp Zahidnij fasad hramu Rizdva chasiv Yustiniana VI st z mozayikoyu rekonstrukciya A Uollsa Zliva vidno zobrazhennya troh cariv u odyazi perskih svyashenikiv yake zgidno z perekazom vryatuvalo hram vid rujnuvannya pid chas perskoyi okupaciyi Palestini 614 629 rr Novij hram Rizdva Hristovogo buv nevdovzi sporudzhenij na koshti imperatora Yustiniana Bula povnistyu perebudovana kolonada i vidovzhenij zagalnij ob yem sporudi Oktagon buv zaminenij na prostir z troh apsid povernutih svoyimi osyami do pecheri Rizdva utvoryuyuchi svoyeridnij trilisnik Do pecheri Rizdva bulo zrobleno dva novih vhodi Pidloga i stini buli vikladeni mozayikami Takozh velikoyu mozayikoyu iz scenoyu Rizdva bulo vikladeno zovnishnyu zahidnu stinu nad vhodom 4 Same cya mozayika na fasadi zgidno z poshirenoyu tradiciyeyu vryatuvala hram Rizdva vid rujnuvannya v period perskogo nashestya 614 629 rr koli buli rozoreni i znisheni majzhe vsi golovni hristiyanski svyatini Palestini vklyuchno z hramom Grobu Gospodnogo v Yerusalimi Yak zavedeno vvazhati komanduvach perskogo viddilu sho zajnyav Vifleyem pidijshovshi do hramu uglediv mozayiku na fasadi i pobachiv na nij zobrazhennya troh cariv odyagnenih u perskij odyag Cya obstavina zminila namiri persiv i voni virishili ne chipati hram Deyakim pidtverdzhennyam cogo perekazu mozhe buti toj fakt sho v todishnomu hristiyanskomu mistectvi bulo prijnyato zobrazhati troh cariv u odyazi perskih zoroastrijskih svyashenikiv prikladami mozhut buti mozayiki cerkov Sv Mariyi Madzhore v Rimi Sv Apolinariya Nuovo i Sv Vitaliya v Ravenni 5 Arabske zavoyuvannya Redaguvati Pislya zavoyuvannya Palestini arabami u 636 roci odna z troh apsid sho otochuvali pecheru Rizdva a same pivdenna bula viddana dlya vikoristannya musulmanam Molitvi ta pokloninnya musulman v hrami buli zumovleni shanuvannyam Divi Mariyi ta Isusa u islami a takozh viznannya faktu jogo Rizdva u Vifleyemi Same ci obstavini ochevidno zberezhennyu sporudi majzhe u nezminnomu viglyadi protyagom vsogo periodu arabskogo panuvannya v tomu chisli i protyagom antihristiyanskih akcij halifa Al Hakima koli buli zrujnovani chislenni palestinski cerkvi v tomu chisli i vdruge Hram Grobu Gospodnogo 6 7 nbsp Ozdoblennya pivdennogo vhodu pecheri Rizdva chasiv hrestonoscivPeriod Hrestovih pohodiv Redaguvati Koli hrestonosci zajnyali Vifleyem v 1099 voni zastali cerkvu Rizdva priblizno v tomu zh stani v yakomu vona bula za chasiv Yustiniana Osoblivij status cerkvi v period panuvannya hrestonosciv viznachivsya vidrazu zh koli u 1100 roci vona stala miscem koronaciyi pershogo Yerusalimskogo korolya Balduina I 8 a zgodom u 1119 roci jogo nastupnika Balduina II V 1099 roci zgaduyetsya pershij yepiskop Vifleyema 9 U 1100 na prohannya Balduyina I papa priznachaye do Vifleyema novogo yepiskopa na im ya Anselin a pri hrami z yavlyayutsya monahi avgustinskogo ordenu U zv yazku iz cim kompleks hramu zaznaye pevnih zmin tut z yavlyayetsya yepiskopskij budinok i kapitul Hocha z cogo chasu dijshlo bagato opisiv Vifleyemu riznomanitnih palomnikiv voni nadayut dosit malo informaciyi pro novi ti chi inshi budivelno ozdoblyuvalni roboti V osnovnomu yih opisi stosuyutsya klyuchovogo punktu budivli pecheri Rizdva miscya pohovannya vbitih Irodom vifleyemskih nemovlyat a takozh perenesenogo syudi tila Josifa Arimatejskogo Desho bilshe pro zmini privneseni u hram hrestonoscyami govoryat rezultati piznishih doslidzhen Z yih dopomogoyu bulo viyavleno dvomovnij greko latinskij napis yakij povidomlyaye pro vidnovlennya nastinnih mozayik monahom Yefrayimom u 1165 1169 rr v chas pravlinnya imperatora Manuyila I Komnina korolya Amori I ta yepiskopstva Ralfa I Inshij napis svidchit sho prinajmni odna seriya rozpisiv na kolonah bula vikonana u 1130 roci Do periodu hrestonosciv vidnosyat takozh i nove oformlennya golovnogo vhodu Verhnya chastina visokoyi arki centralnih dverej bula zamurovana i zavershena strilchatim sklepinnyam a z dvoh bokiv pobudovano vezhi vid yakih zaraz ne zalishilos zhodnih vidimih slidiv 10 Osmanskij period RedaguvatiSuchasnij stan RedaguvatiBazilika Redaguvati Teperishnya budivlya baziliki ye yedinim hristiyanskim hramom u Palestini sho zberigsya u svoyemu pervinnomu viglyadi vid domusulmanskogo periodu Pechera Rizdva Redaguvati Pechera maye rozmiri 12 3 3 5 m i 3 m u visotu ta oriyentovana po liniyi zahid shid Misce Rizdva znahoditsya u yiyi shidnij chastini U pecheru vedut z pivnochi i pivdnya vedut dvoye shodiv chasiv Yustiniana Velikogo yaki skladayutsya iz 15 porfirovih shodinok Pivnichni shodi nalezhit katolikam pivdenni pravoslavnim i virmenam Zazvichaj palomniki spuskayutsya pivdennimi shodah a pidnimayutsya pivnichnimi Ci vhodi pridbali svij ninishnij viglyad v XII stolitti koli bronzovi dveri V VI stolit buli ukladeni hrestonoscyami v marmurovi portali a lyuneti nad dverima prikrasheni kam yanim rizblennyam Pidloga pecheri i nizhnya chastina stin obrobleni svitlim marmurom reshta pokriti tkaninoyu abo shpalerami XIX stolittya po stinah rozvishani ikoni Na zakopchenij stelya pidvisheni 32 lampadi iz vsogo tradicijnih 53 Pechera ne maye prirodnogo osvitlennya i osvitlyuyetsya elektrikoyu lampadami ta svichkami U zahidnij stini pecheri ye dveri sho vedut u pivnichnu chastinu sistemi grotiv roztashovanih pid bazilikoyu u tomu chisli v grot de zhiv svyatij Iyeronim Yak pravilo ci dveri zachineni Sribna zirka z pozolotoyu ye tochnoyu kopiyeyu zirki vikradenoyi u 1847 roci i yaka bula vigotovlena ta vstanovlena u 1847 roci za nakazom sultana Abdul Medzhida I i na jogo koshti 11 Cerkva Sv Katerini Redaguvati Cerkva Svyatoyi Katerini golovna rimo katolicka sporuda Vifleyema sho nalezhit ordenu franciskanciv bula zvedena v 1881 roci arhitektorom Giyemo na ruyinah kolishnih hristiyanskih monastiriv zasnovanogo she u IV st zhinochogo monastirya Sv Katerini ta piznishih budivel chasiv hrestonosciv Zgodom u 1947 1953 rokah vidomij zodchij Antonio Barlucci vidrestavruvav serednovichni fragmenti vnutrishnogo dvoriku monastirya 12 Kaplici Sv Josifa Nemovlyat Sv Yeronima Redaguvati Plosha RedaguvatiGalereya Redaguvati nbsp Fragment budovi z vhodom do hramu nbsp Vhid do Hramu nbsp Vhid do Pecheri Rizdva nbsp Vifliyemska zirka u Pecheri Rizdva nbsp Ikona Ma tir Bo zhaPrimitki Redaguvati Origen Proti Celsa Kniga 1 Arhivovano 9 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Yevsevij Kesarijskij Zhittya blazhennogo vasilevsa Kostyantina Kniga tretya Glava 43 She pro cerkvu vifleyemsku Pierre Nautin article Hieronymus in Theologische Realenzyklopadie Vol 15 Walter de Gruyter Berlin New York 1986 p 304 315 p 309 310 R Hamilton The Church of the Nativity at Bethlehem A Guide Jerusalem 1947 19 22 The Church of the Nativity Bethlehem Early Christian Period After 529 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2011 W Harvey W Lethaby O Dalton H Cruso A Headlam The Church of the Nativity at Bethlehem London 1910 33 Church of the Nativity Bethlehem History Arhiv originalu za 16 lyutogo 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2011 Guillaume de Tyr Historia belli sacri a principibus christianis in Palaestina et in Oriente gesti X 9 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 6 listopada 2011 Albert of Aix Historia Hierosolymitanae Expeditions IX XVI Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 6 listopada 2011 The Church of the Nativity Bethlehem Present Condition of the Church Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2011 Svyataya Zemlya Istoricheskij putevoditel po pamyatnym mestam Izrailya Egipta Iordanii i Livana Red M V Bibikov M 2000 S 96 Vifleem Cerkov Svyatoj Ekateriny nedostupne posilannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hram Rizdva Hristovogo amp oldid 38892932