Хассан Рухані (перс. حسن روحانی), ім'я при народжені Хассан Ферідон (перс. حسن فریدون; нар. 12 листопада 1948, Сорхе, провінція Семнан, Імперська Держава Іран) — іранський політик та муджтахід, президент Ірану (2013—2021). Член Ради експертів з 1999, член Ради доцільності з 1991, член Вищої ради національної безпеки з 1989, та голова Центру стратегічних досліджень з 1992.
Хассан Рухані перс. حسن روحانی | |
---|---|
перс. حسن روحانی | |
7-й президент Ірану | |
4 серпня 2013 — 3 серпня 2021 | |
Попередник | Махмуд Ахмадінежад |
Наступник | Ібрагім Райсі |
Член Ради експертів | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 18 лютого 2000 |
Член Ради доцільності | |
8 травня 1991 — 3 серпня 2013 | |
Член Вищої ради національної безпеки | |
14 жовтня 1989 — 15 серпня 2005 | |
Голова Центру стратегічних досліджень Ірану | |
серпень 1992 — 10 червня 1997 | |
Народився | 12 листопада 1948 (74 роки) Сорхе, Семнан, Іран |
Відомий як | політик, дипломат, письменник, клерик, адвокат, учасник міжнародних форумів |
Місце роботи | Тегеранський університет |
Громадянство | Іран |
Національність | перс |
Alma mater | Glasgow Caledonian Universityd (1995), Glasgow Caledonian Universityd (1999), Ісламський теологічний коледж в Кумі (1978) і Тегеранський університет (1972) |
Політична партія | Moderation and Development Partyd |
Батько | Haj Asdollah Fereydoon Rohanid |
У шлюбі з | Sahebeh Rouhanid |
Діти | Mohammad Rouhanid |
Релігія | Іслам шиїтської течії |
Підпис | |
rouhani.ir | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис Редагувати
Був заступником спікеру Меджлісу іранського народу (парламенту), секретарем Верховної ради національної безпеки у 1989—2005. Перебуваючи на цій посаді, очолював команду переговорників стосовно ядерної програми на переговорах EU-3 (з представниками Великої Британії, Франції та Німеччини).
Президентські вибори 2013 року Редагувати
7 травня 2013 року подав документи на реєстрацію кандидатом на виборах Президента Ірану 2013. Він пообіцяв підготувати «хартію з прав людини», відновити економіку та поліпшити стосунки з країнами Заходу.
14 червня відбувся перший тур президентських виборів в Ірані, на якому перемогу здобув Рухані. Він набрав більше половини (50,71 %; 18 613 329) голосів, що робить непотрібним другий тур. 3 серпня відбулася інавгурація новообраного президента.
Президентські вибори 2017 року Редагувати
Хассан Рухані переміг на президентських виборах, що відбулись 19 травня 2017 року. За попередньою інформацією він набирає 58.5 % голосів виборців або 23.5 млн з 41 млн усіх бюлетенів. Найближчого конкурента консерватора Ебрахіма Раїса підтримали 15.7 мільйонів виборців.
Діяльність Редагувати
Вища рада національної безпеки Редагувати
За даними розслідування, проведеного аргентинськими слідчими, рішення про здійснення терористичного акту в єврейському культурному центрі в Буенос-Айресі, який забрав життя 85 осіб, було ухвалене в окремому комітеті Вищої ради національної безпеки Ірану. На той час секретарем Ради був Рухані і він також входив до складу комітету, на якому було ухвалене це рішення.
Відлига у міжнародних відносинах Редагувати
За участю Хассана Рухані влітку 2015 підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій.
На початку 2016 вирушив з офіційними візитами до Італії та Франції — перший візит президента Ірану до Європи за 16 років.
В понеділок, 25 січня, були укладені договори з будівництва нафтогонів вартістю $4–5 млрд з компанією «Saipem» («дочка» Eni), угоди на суму до €5,7 млрд зі сталеливарним підприємством Danieli, та до €4 млрд на інфраструктурні проекти з «Condotte d'Acqua». Також на офіційний обід з Рухані прибули очільники фірми Eni та автовиробника Fiat Chrysler Automobiles. На вимогу іранської сторони вино не подавали. Оскільки французька сторона відмовилась від цієї умови, офіційного обіду в Парижі не буде. Також під час відвідання іранською делегацією Капітолійських музеїв були прикриті всі оголені статуї, хоча сам Рухані зазначив, що не просив цього робити.
У вівторок, 26 січня 2016, прийнятий Папою Франциском у Ватикані. Останній раз Папа приймав президента Ірану в 1999 — Іван Павло II прийняв Мохаммада Хатамі.
28 січня 2016 з офіційним візитом прибув до Франції. В Парижі були підписані численні угоди та анонсовано про створення спільних підприємств. Зокрема, була підписана угода на придбання 118 літаків Airbus, серед них: 73 далекомагістральних і 45 середньомагістральних, в тому числі A380. Угода має набрати чинності тільки після повного зняття санкцій з Ірану. Оцінки її вартості коливаються в межах $16–$27 млрд. Автовиробник PSA Peugeot Citroen погодився створити разом з іранською Khodro спільне підприємство з виробництва машин неподалік Теграну, що має отримати €400 млн інвестицій в наступні 5 років. Також будівельна група Bouygues та оператор аеропортів ADP погодились розширити Тегеранський аеропорт, а фірма Vinci має розробити та побудувати нові термінали в аеропортах Машхаду та Ісфахану. Total заявила про намір купувати 200 тис. барелів нафти щодоби.
Проте, не всі угоди остаточні, а їхнє виконання залежить від додаткових умов.
На тлі візиту Рухані в Парижі відбулись акції протесту, в яких взяло участь до 3 000 осіб.
Погляди Редагувати
Заперечення Голокосту Редагувати
В інтерв'ю телеканалу CNN у вересні 2013 року свідомо ухилився від визнання Голокосту геноцидом євреїв. Спершу його слова були перекладені невірно, але з точнішого перекладу, зокрема іранської інформаційної агенції Фарс, випливало, що Рухані вдався до тактики «м'якого» заперечення.
Примітки Редагувати
- Encyclopædia Britannica
- Munzinger Personen
- Geni.com — 2006.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 червня 2013.
- Трапляється також транслітерація Роухані.
- Members of Assembly of Experts. Assembly of Experts. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
- . The Office of the Supreme Leader. 8 травня 1991. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 14 червня 2013.
- . The Office of the Supreme Leader. 13 листопада 1989. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 14 червня 2013.
- ↑ Hassan Rouhani's Résumé. CSR. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
- Rouhani, Hassan (2011). National Security and Nuclear Diplomacy (Persian). Tehran, Iran: Center for Strategic Research. ISBN 978-600-290-007-4.
- . People's Daily Online. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
- Iran opens registration for presidential race with ruling clerics holding strong hand. The Washington Post. 7 травня 2013.[недоступне посилання]
- . Reuters. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
- Iran presidential candidate vows ‘constructive’ outreach to West if elected. The Washington Post. 11 квітня 2013.[недоступне посилання]
- . PressTV. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
- В Ірані святкують перемогу реформатора Хассана Рухані
- . dw.com. 20 травня 2017 року. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
- ↑ Antonella Cinelli and Crispian Balmer (25 січня 2016). . Reuters. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
- Saeed Kamali Dehghan (25 січня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
- Umberto Bacchi (26 січня 2016). . International Business Times. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
- . Hurriyet Daily News. 27 січня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- . Radio Vatican. 26 січня 2016. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
- . France24. 28.01.2016. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ Michel Rose, John Irish (28.01.2016). . Reuters. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- Michael Moynihan (26 вересня 2013). . The Daily Beast. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- . Fars News. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- Arash Karami (26 вересня 2013). . Iran Pulse. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- Josh Levs and Mick Krever (25 вересня 2013). . CNN. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
Див. також Редагувати
- Спільний всеосяжний план дій з врегулювання конфлікту навколо ядерної програми Ірану
- Алі Хаменеї — верховний лідер Ірану під час президенства Рухані
Посилання Редагувати
- Вебсайт Хассана Рухані [ 8 червня 2013 у Wayback Machine.]
- BBC Profile: Hassan Rowhani [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]