Спільний всеосяжний план дій (англ. Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA; перс. برنامه جامع اقدام مشترک) — ядерна угода, підписана у Відні 14 липня 2015 між Іраном, групою 5+1 (п'ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН: США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією, а також Німеччиною) та ЄС щодо ядерної програми Ірану.
| Спільний всеосяжний план дій | |
| Коротка назва | JCPOA |
|---|---|
| Назва | англ. Joint Comprehensive Plan of Action перс. برنامه جامع اقدام مشترک |
| Попередник | Іранська ядерна угода |
| Місце публікації | Відень |
| Дата публікації | 14 липня 2015 |
| Сторона, яка підписала | Іран, США, Росія, Велика Британія, Франція, Німеччина, ЄС і КНР |
| Офіційний сайт | |
| Спільний всеосяжний план дій у Вікісховищі |
Список заявлених ядерних об'єктів Редагувати
Неповний список ядерних об'єктів Ірану (згідно з даними Міжнародного агентства з атомної енергії, Ініціативи зі скорочення ядерної загрози та інших джерел):
- Тегеранський дослідний реактор (TRR) — невеликий дослідний реактор потужністю 5 МВт.
- Ісфахан, Uranium Conversion Facility (UCF).
- Нетенз, Завод зі збагачення палива (FEP) — Завод з виробництва низькозбагаченого урану (LEU), 16428 встановлених центрифуг.
- Нетенз, Дослідний завод зі збагачення палива (PFEP) — Завод з виробництва, дослідження та розробки низькозбагаченого урану, 702 встановлених центрифуг.
- Кум, Завод зі збагачення палива Фордо (FFEP) — Завод з виробництва UF6 збагаченого до 20 % U-235, 2710 встановлених центрифуг.
- Ерак, Іранський ядерний дослідницький реактор (IR-40) 40 МВт реактор (у стадії будівництва).
- Бушерська АЕС (BNPP).
Передісторія Редагувати
Перемовини між Іраном та P5+1 почалися у 2006 році, головна мета яких переконатися, що Іран не зможе виробляти ядерну зброю, проте має право збагачувати ядерне паливо для використання у цивільних цілях.
Переговори в рамках спільного плану дій Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2015) |
Останній раунд переговорів Редагувати
Основні пункти домовленості:
- Більша частина іранського збагаченого урану буде вивезена за кордон.
- Жоден із ядерних об'єктів в Ірані не буде демонтований.
- Завод зі збагачення палива Фордо стане науково-дослідним центром ядерної фізики без потужностей зі збагачення урану.
- МАГАТЕ отримає доступ до всіх ядерних об'єктів в країні терміном на 20 років, що дозволить організації простежити за тим, щоб іранська ядерна програма мала виключно мирний характер.
- Санкції США, Євросоюзу та Ради безпеки ООН будуть зняті після укладення всеосяжної угоди щодо ядерної програми Ірану, підписання якої заплановано на кінець червня. Деякі обмежувальні заходи з боку P5+1 залишаться у дії на певний час, проте потім будуть скасовані.
Міжнародна реакція після підписання угоди Редагувати
15 липня 2015 МЗС України виступив із заявою щодо результатів переговорів з іранської проблематики:
Вихід США з угоди Редагувати
8 травня 2018 року, президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з даної угоди і поновлення санкцій проти Ірану.
Примітки Редагувати
- Haidar, J.I., 2015."Sanctions and Exports Deflection: Evidence from Iran [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.], " Paris School of Economics, University of Paris 1 Pantheon Sorbonne, Mimeo
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.
- Трамп офіційно оголосив про вихід США з Іранської ядерної угоди [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] Укрінформ, 08.05.2018
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спільний всеосяжний план дій |
| Це незавершена стаття про ядерний вибух чи ядерну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Іран. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |