www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінно пермські мови одна з двох гілок фінно угорських мов Іншою гілкою є угорські мови Мови поширені на території Росії

Фінно-пермські мови

Фінно-пермські мови — одна з двох гілок фінно-угорських мов. Іншою гілкою є угорські мови. Мови поширені на території Росії, Фінляндії, Естонії, Норвегії та Швеції.

Згідно з традиційною систематикою уральських мов, фіно-пермська мова відокремилася від фіно-угорської близько 3000–2500 років до Р. Х. та розгалужилася на пермські мови та фіно-волзькі мови близько 2000 р. до Р. Х. Нині вірогідність групи як таксономічної цілісності ставиться під сумнів, а взаємозв’язки її п’яти гілок обговорюються без консенсусу.

Термін «фінські мови» часто використовувався для позначення всіх фінно-пермських мов, а термін «балто-фінські» використовувався для усунення неоднозначності власне фінських мов. У фінському та естонському науковому вжитку фінські мови найчастіше стосується лише балто-фінських мов.

До фінно-пермських мов належать:

Носії прамови Редагувати

Господарство носіїв фінно-пермської прамови, жителів лісової зони Поволжя, як і раніше, було переважно привласнювальним і базувалося на полюванні та рибальстві. Однак, у більш розвинених арійських та прабалтських культур бронзової доби[en] вони починають переймати елементи землеробства та скотарства, про що свідчать відповідні слова та запозичення, спільні для фінно-пермських мов :

  • jewä 'зерно, хліб у зерні' < арійськ. *iawa
  • kʊ̈ntɜ 'хліб у зерні, насіння'
  • riŋe-še 'рига, стодола'
  • esuka 'ість, полова' < арійськ.: др.-інд. esūka-
  • pošɜ 'сито, просіювати; віяти зерно'
  • oča 'вівця' < протобалт. *avikā
  • porśas 'свиня' < протобалт. *paršas

Очевидно, землеробство поки що відігравало допоміжну вузько-спеціальну роль — зерно вирощувалося для приготування пива чи браги.

  • surɜ 'пиво' < ар.: др.-інд. surā 'алкогольний напій'
  • taŋka/*takka 'кисть, бахрома; хміль ' < іран.: осет. tag 'смуга, пасмо'
  • čоше 'ячмінь; солод '
  • jimä 'солод, саламата '
  • čamćɜ 'прокислий'

Лише після розпаду фінно-пермської єдності, до кінця 2 тисячоліття до Р. Х., землеробство стане значною частиною господарства фінно-волжан і прапермян. У міру переходу до землеробства та поширення вівчарства, в раціоні стає необхідною сіль, назва якої *sōla також протобалтського походження.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Taagepera, Rein (1999). The Finno-Ugric republics and the Russian state. с. 32–33. ISBN 0-415-91977-0. 
  2. Salminen, Tapani (2002). Problems in the taxonomy of the Uralic languages in the light of modern comparative studies. 
  3. Aikio, Ante (2019). «Proto-Uralic». У Bakró-Nagy, Marianne; Laakso, Johanna; Skribnik, Elena. Oxford Guide to the Uralic Languages. Oxford, UK: Oxford University Press. pp. 1–4. https://www.academia.edu/40193033. 
  4. «Finno-Ugric languages». Encyclopædia Britannica Online. 2013. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/207644/Finno-Ugric-languages. 
  5. See "The Finnic languages" by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180.
  6. Напольських В. В. До походження назв солі у фінно-пермських мовах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Finno permski movi odna z dvoh gilok finno ugorskih mov Inshoyu gilkoyu ye ugorski movi Movi poshireni na teritoriyi Rosiyi Finlyandiyi Estoniyi Norvegiyi ta Shveciyi Zgidno z tradicijnoyu sistematikoyu uralskih mov fino permska mova vidokremilasya vid fino ugorskoyi blizko 3000 2500 rokiv do R H ta rozgaluzhilasya na permski movi ta fino volzki movi blizko 2000 r do R H 1 Nini virogidnist grupi yak taksonomichnoyi cilisnosti stavitsya pid sumniv a vzayemozv yazki yiyi p yati gilok obgovoryuyutsya bez konsensusu 2 3 Termin finski movi chasto vikoristovuvavsya dlya poznachennya vsih finno permskih mov a termin balto finski vikoristovuvavsya dlya usunennya neodnoznachnosti vlasne finskih mov 4 1 U finskomu ta estonskomu naukovomu vzhitku finski movi najchastishe stosuyetsya lishe balto finskih mov 5 Do finno permskih mov nalezhat permska grupa udmurtska mova komi ziryanska mova komi perm yacka mova marijska grupa girskomarijska mova zahidna lukovomarijska mova en shidna finno volzka grupa mordovska pidgrupa erzyanska mova shokshinska govirka ru mokshanska mova meryanska mova imovirno mesherska mova imovirno muromska mova imovirno pivnichnofinska mova imovirno pribaltijsko finska pidgrupa finska finska mova meyankiyeli kvenska mova izhorska mova karelska mova vlasne karelska govirka fi livvikivska govirka en lyudivska govirka en tverska karelska govirka ru vepska mova vodska mova pivnichnoestonska mova vlasne estonska pivdennoestonska mova livska mova pivnichna Latviya saamska pidgrupa zahidnosaamskij klaster pivdennosaamska mova Norvegiya ta Shveciya ume saamska mova en uume Norvegiya ta Shveciya lule saamska mova en luule Norvegiya ta Shveciya pite saamska mova en pite Norvegiya ta Shveciya pivnichnosaamska mova Norvegiya Shveciya ta Finlyandiya shidnosaamskij klaster babinska saamska mova en akkala kemi saamska mova saami centralnoyi Finlyandiyi inari saamska mova Finlyandiya jokangsko saamska mova en tersko saamska Rosiya kildinska saamska mova en Rosiya koltta saamska mova skolt vkl Notozerskij dialekt u Rosiyi Nosiyi pramovi RedaguvatiGospodarstvo nosiyiv finno permskoyi pramovi zhiteliv lisovoyi zoni Povolzhya yak i ranishe bulo perevazhno privlasnyuvalnim i bazuvalosya na polyuvanni ta ribalstvi Odnak u bilsh rozvinenih arijskih ta prabaltskih kultur bronzovoyi dobi en voni pochinayut perejmati elementi zemlerobstva ta skotarstva pro sho svidchat vidpovidni slova ta zapozichennya spilni dlya finno permskih mov 6 jewa zerno hlib u zerni lt arijsk iawa kʊ ntɜ hlib u zerni nasinnya riŋe se riga stodola esuka ist polova lt arijsk dr ind esuka posɜ sito prosiyuvati viyati zerno oca vivcya lt protobalt avika porsas svinya lt protobalt parsasOchevidno zemlerobstvo poki sho vidigravalo dopomizhnu vuzko specialnu rol zerno viroshuvalosya dlya prigotuvannya piva chi bragi surɜ pivo lt ar dr ind sura alkogolnij napij taŋka takka kist bahroma hmil lt iran oset tag smuga pasmo coshe yachmin solod jima solod salamata camcɜ prokislij Lishe pislya rozpadu finno permskoyi yednosti do kincya 2 tisyacholittya do R H zemlerobstvo stane znachnoyu chastinoyu gospodarstva finno volzhan i prapermyan U miru perehodu do zemlerobstva ta poshirennya vivcharstva v racioni staye neobhidnoyu sil nazva yakoyi sōla takozh protobaltskogo pohodzhennya Primitki Redaguvati a b Taagepera Rein 1999 The Finno Ugric republics and the Russian state s 32 33 ISBN 0 415 91977 0 Salminen Tapani 2002 Problems in the taxonomy of the Uralic languages in the light of modern comparative studies Aikio Ante 2019 Proto Uralic U Bakro Nagy Marianne Laakso Johanna Skribnik Elena Oxford Guide to the Uralic Languages Oxford UK Oxford University Press pp 1 4 https www academia edu 40193033 Finno Ugric languages Encyclopaedia Britannica Online 2013 http www britannica com EBchecked topic 207644 Finno Ugric languages See The Finnic languages by Johanna Laakso in The Circum Baltic languages typology and contact p 180 Napolskih V V Do pohodzhennya nazv soli u finno permskih movah Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finno permski movi amp oldid 39459757