www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мордовські мови входять до складу фіно волзької групи фіно угорської гілки уральської мовної сім ї Мордовська група скла

Мордовські мови

Мордовські мови — входять до складу фіно-волзької групи фіно-угорської гілки уральської мовної сім'ї. Мордовська група складається з двох мов — мокшанської та ерзянської. Мордовські мови поширені в Росії на території Мордовії, Чувашії, Татарстану та Башкортостану, а також у Нижегородській, Оренбурзькій, Пензенській, Рязанській, Самарській, Саратовській, Тамбовській та Ульяновській областях. Мокшанська та ерзянська є офіційними мовами Республіки Мордовія, нарівні з російською. Судячи з повідомлення князя Курбського про те, що у мещери «мордовська» мова, і з топонімів, мещерська мова також відносилася до мордовських мов.

Мордовські мови
Поширені: Південно-західна та південно-східна Росія
Класифікація: Уральські
 Мордовські мови
Групи:
Мещера
Кількість носіїв: 431 692 (2010 рік)

Історія Редагувати

Поділ фіно-волзької спільноти на мордовську та марійську гілки, на думку угорського мовознавця-ураліста Петера Гайду[hu], відбулося у I тис. до н. е. Таким чином виділилася етнічна спільнота, носіями якої стали предки мокші та ерзі, а також інших мордовських племен. Утворилась загальномордовська чи прамордовська мова.

Приблизно у VIII — IX століттях загальномордовська мовна єдність почала розпадатися, утворилися діалектні підрозділи, які з часом виробили специфічні особливості на рівнях фонетики, морфології та лексики і стали самостійними мовами.

Першим лексикографічним джерелом мордовського народу є робота голландського вченого Ніколаса Вітсена «Північна та Східна Тартарія» 1692 року, де спеціальний розділ присвячений опису життя мордви та особливостям мордовських мов. У розділу подається перелік мордовських назв з 325 голландсько-мордовських відповідностей.

Мордовський словник, виданий Вітсеном наприкінці XVII ст., відкриває першу сторінку мордовської філології та, особливо, лексикографії.

Єдина мордовська мова Редагувати

Ідея об'єднання ерзянської та мокшанської мов в єдину, так звану "мордовську мову", виникла невдовзі після Жовтневого перевороту в Росії. Ця ідея з'явилась в середовищі редакторів та публіцистів більшовицької періодичної преси ерзянською та мокшанською мовами. Такими виданнями були "Чинь стямо" (ерз. "Світанок") — Ульяновськ, 1920 р.; "Якстере теште" (ерз. "Червона зірка") — Москва, 1921 р.; "Якстере сокиця" (ерз. "Червоний рільник") — Саратов, 1921 р.; "Од веле" (ерз. "Нове село") — Пенза, 1924 р. Однак, ця ідея не знайшла підтримки ані серед ерзянської, ані серед мокшанської інтелігенції. Ідею було реанімовано у 1930-х роках під час активного обговорення конкретних особливостей орфографії, морфології, витворення новітньої термінології та використання основ алфавіту (на латинській або кирилічній графіці) як ерзянської так і мокшанської мов. Однак, і на цей раз мовознавці не сприйняли ідею створення єдиної мордовської мови серйозно.

У 1955 р. філолог М. Коляденков виступив із доповіддю у якій обґрунтував існування у далекому минулому єдиної спільної основи для ерзянської та мокшанської мов і запропонував вивчати цю основу як окрему мову — мордовську, якою, щоправда, вже ніхто не говорив. Проте, і ця ідея виявилась маргінальною. Ерзя та мокша не виявили жодного інтересу до переходу на мордовську мову, адже не існувало ні граматики, ні літературного корпусу цієї мови. До ідеї повернулись лише в середині 1990-х років, однак, так і не змогли втілити у життя. Над проектом створення єдиної мордовської мови тривалий час працюють мордовський чиновник Олександр Лузгін та мовознавець Михайло Мосін.

Професор Мордовського державного університету ім. М. Огарьова Володимир Абрамов вважає, що єдина мордовська мова існувала до середини І тисячоліття.

Робота зі створення єдиної мордовської мови зазнає гострої критики від ерзянської інтелігенції, яка стверджує, що об'єднання двох окремих націй (ерзі та мокші) в єдину націю, як і об'єднання двох окремих мов в єдину мордовську — це інструмент русифікації обох народів. У 2009 р. ерзянські активісти заявили про насадження ідеї утворення єдиної мордовської мови директивними методами в Мордовському державному університеті ім. М. Огарьова.

Порівняння лексики мокшанської і ерзянської мов Редагувати

Мокшанська мова, як і ерзянська, значно більш споріднена з марійською мовою та балтсько-фінськими мовами, ніж з іншими фіно-угорськими мовами.

українська ерзянська мокшанська
мати авай тядяй
батько тетяй аляй
горох кснав снав
просо суро сура
коноплі кансть каньф
льон лияназ иляназ
полба виш виш
борона инзамо инзама
вила сянго сянга
тік тинге тинголанга
ціп пивсэме тяляма
лопата койме кайме
решето сувтеме сифтема
корова скал тракс
кінь лишме алаша
вівця реве уча
свиня туво тува

Писемність Редагувати

Писемність у мокшанської та ерзянської мов виникла в другій половині XVIII століття на основі кирилиці. Сучасні алфавіти цих мов повністю збігаються з російським алфавітом.

Поширення мордовських мов (ерзянської та мокшанської) на території Російської імперії за даними переписів 1897.

Кількість носіїв Редагувати

Народи, що розмовляють на мордовських мовах — ерзя, мокша, шокша, терюхани та каратаї, часто об'єднуються під однією загальною назвою — мордва. Звідси походить помилкова думка, що мордва говорить на єдиній мордовській мові. Через це буває складно оцінити кількість людей, що володіють ерзянською та мокшанською мовами, так як при опитуваннях обидві мови враховуються просто як мордовська.

Згідно результатів перепису населення 2002 року в Росії 614 260 осіб вказали, що володіють «мордовською, мокша-мордовською, ерзя-мордовською» мовами. 843 350 осіб вказали національну приналежність — мордва, в тому числі 49 624 людини вказали національність мокша, 84 407 — ерзя.

Згідно результатів перепису населення 2010 року в Росії 392 941 осіб вказали, що володіють «мордовською» мовою, 36 726 осіб вказали, що володіють «ерзя-мордовською» мовою, 2025 осіб вказали, що володіють «мокша-мордовською» мовою. 744 237 осіб вказали національну приналежність — мордва, в тому числі 4767 осіб вказали національність мокша, 57 008 — ерзя.

За даними Ethnologue, число носіїв мокшанської мови — 296 904 особи, ерзянської — 517 575 осіб в світі, в тому числі 440 000 в Росії. За даними Joshuaproject, число носіїв мокшанської мови в світі — 294 000 чоловік, ерзянської — 416 000 в Росії (в світі ерзян — 469 000).

Література Редагувати

  • Орнатов П. Мордовская грамматика, составленная на наречии мордвы-мокши. — М., 1838;
  • Шахматов А. А. Мордовский этнографический сборник. — СПб., 1910;
  • Евсевьев М. Е. Основы мордовской грамматики. — М., 1928; Очерки мордовских диалектов: в 5 т. — Саранск, 1961—1968;
  • Русско-эрзянский словарь [ок. 25000 слов] / Сост.: М. Н. Коляденков, Ф. В. Сульпин, Л. П. Тарасов, Н. Ф. Цыганов; Под общ. ред. М. Н. Коляденкова и Н. Ф. Цыганова. — М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1948. — 418 с. — 5000 экз.
  • Эрзянско-русский словарь [ок. 15000 слов с прил. краткого грамматич. очерка] / Сост.: М. Н. Коляденков и Н. Ф. Цыганов; Под ред. Д. В. Бубриха. — М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1949.
  • Цыганов Н. Ф. Вопросы лексики и лексикографии мордовских языков : Автореф. дис. … канд. филол. наук. — М., 1952. — 24 с.
  • Грамматика мордовских (мокшанского и эрзянского) языков. Фонетика и морфология. — Саранск, 1962. — Ч. 1;
  • Вопросы мордов. филологии: [Сб. статей / Отв. ред. Н. Ф. Цыганов]. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1968. — 198 с. — (Кафедра мордовского языка и литературы Мордовского гос. ун-та. Ученые записки ; № 64).
  • Феоктистов А. П. Очерки по истории формирования мордовских письменно-литературных языков (ранний период). — М., 1976;
  • Грамматика мордовских языков: Фонетика, графика, орфография, морфология. — Саранск, 1980;
  • Лексикология современных мордовских языков. — Саранск, 1983;
  • Современные мордовские языки. Фонетика. — Саранск, 1993;
  • Мокшень кяль. Морфология. — Саранск, 2000;
  • Эрзянь кель. Морфология. — Саранск, 2000;
  • Budenz J. Moksa- és erza-mordvin nyelvtan // Nyelvtudományi közlemények. — Budapest, 1876. — Bd. 13;
  • Paasonen H. Mordwinische Lautlehre. — Helsingfors, 1903;
  • Keresztes L. Geschichte des mordwinischen Konsonantismus. — Szeged, 1986—1987. — Bd. 1—2.

Примітки Редагувати

  1. Феоктистов А. П. Очерки по истории формирования мордовских письменно-литературных языков / А.П. Феоктистов. – М.: Наука, 1976. – 260 с(рос.)
  2. . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. 
  3. . MariUver (ru-RU). 6 лютого 2009. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2020. 
  4. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 11 квітня 2020. 
  5. . www.suri.ee. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 11 квітня 2020. 
  6. . erzan.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2020. 
  7. . uralistica.com (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2020. 
  8. Мокшанська й ерзянська абетки ідентичні російській
  9. Дані для таблиці взяті з [1] [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.] і [2] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. Перепись-2002: Распространённость владения языками (кроме русского) [ 14 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Перепись-2002: Национальный состав населения [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Перепись-2010: Население Российской Федерации по владению языками [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Перепись-2010: Национальный состав населения Российской Федерации [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Ethnologue and bibliography information on Moksha [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  15. Ethnologue and bibliography information on Erzya [ 25 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  16. Joshuaproject. Mordvin-Moksha [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
  17. Joshuaproject. Mordvin-Erzya [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мокшанською мовою
Пря лопа

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
ерзянською мовою
Прякслопа

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mordovski movi vhodyat do skladu fino volzkoyi grupi fino ugorskoyi gilki uralskoyi movnoyi sim yi Mordovska grupa skladayetsya z dvoh mov mokshanskoyi ta erzyanskoyi Mordovski movi poshireni v Rosiyi na teritoriyi Mordoviyi Chuvashiyi Tatarstanu ta Bashkortostanu a takozh u Nizhegorodskij Orenburzkij Penzenskij Ryazanskij Samarskij Saratovskij Tambovskij ta Ulyanovskij oblastyah Mokshanska ta erzyanska ye oficijnimi movami Respubliki Mordoviya narivni z rosijskoyu Sudyachi z povidomlennya knyazya Kurbskogo pro te sho u mesheri mordovska mova i z toponimiv mesherska mova takozh vidnosilasya do mordovskih mov Mordovski moviPoshireni Pivdenno zahidna ta pivdenno shidna RosiyaKlasifikaciya Uralski Mordovski moviGrupi Erzya Moksha MesheraKilkist nosiyiv 431 692 2010 rik Zmist 1 Istoriya 2 Yedina mordovska mova 3 Porivnyannya leksiki mokshanskoyi i erzyanskoyi mov 8 9 4 Pisemnist 5 Kilkist nosiyiv 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPodil fino volzkoyi spilnoti na mordovsku ta marijsku gilki na dumku ugorskogo movoznavcya uralista Petera Gajdu hu vidbulosya u I tis do n e Takim chinom vidililasya etnichna spilnota nosiyami yakoyi stali predki mokshi ta erzi a takozh inshih mordovskih plemen Utvorilas zagalnomordovska chi pramordovska mova Priblizno u VIII IX stolittyah zagalnomordovska movna yednist pochala rozpadatisya utvorilisya dialektni pidrozdili yaki z chasom virobili specifichni osoblivosti na rivnyah fonetiki morfologiyi ta leksiki i stali samostijnimi movami 1 Pershim leksikografichnim dzherelom mordovskogo narodu ye robota gollandskogo vchenogo Nikolasa Vitsena Pivnichna ta Shidna Tartariya 1692 roku de specialnij rozdil prisvyachenij opisu zhittya mordvi ta osoblivostyam mordovskih mov U rozdilu podayetsya perelik mordovskih nazv z 325 gollandsko mordovskih vidpovidnostej Mordovskij slovnik vidanij Vitsenom naprikinci XVII st vidkrivaye pershu storinku mordovskoyi filologiyi ta osoblivo leksikografiyi Yedina mordovska mova RedaguvatiIdeya ob yednannya erzyanskoyi ta mokshanskoyi mov v yedinu tak zvanu mordovsku movu vinikla nevdovzi pislya Zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi Cya ideya z yavilas v seredovishi redaktoriv ta publicistiv bilshovickoyi periodichnoyi presi erzyanskoyu ta mokshanskoyu movami Takimi vidannyami buli Chin styamo erz Svitanok Ulyanovsk 1920 r Yakstere teshte erz Chervona zirka Moskva 1921 r Yakstere sokicya erz Chervonij rilnik Saratov 1921 r Od vele erz Nove selo Penza 1924 r Odnak cya ideya ne znajshla pidtrimki ani sered erzyanskoyi ani sered mokshanskoyi inteligenciyi Ideyu bulo reanimovano u 1930 h rokah pid chas aktivnogo obgovorennya konkretnih osoblivostej orfografiyi morfologiyi vitvorennya novitnoyi terminologiyi ta vikoristannya osnov alfavitu na latinskij abo kirilichnij grafici yak erzyanskoyi tak i mokshanskoyi mov Odnak i na cej raz movoznavci ne sprijnyali ideyu stvorennya yedinoyi mordovskoyi movi serjozno 2 U 1955 r filolog M Kolyadenkov vistupiv iz dopoviddyu u yakij obgruntuvav isnuvannya u dalekomu minulomu yedinoyi spilnoyi osnovi dlya erzyanskoyi ta mokshanskoyi mov i zaproponuvav vivchati cyu osnovu yak okremu movu mordovsku yakoyu shopravda vzhe nihto ne govoriv Prote i cya ideya viyavilas marginalnoyu Erzya ta moksha ne viyavili zhodnogo interesu do perehodu na mordovsku movu adzhe ne isnuvalo ni gramatiki ni literaturnogo korpusu ciyeyi movi Do ideyi povernulis lishe v seredini 1990 h rokiv odnak tak i ne zmogli vtiliti u zhittya Nad proektom stvorennya yedinoyi mordovskoyi movi trivalij chas pracyuyut mordovskij chinovnik Oleksandr Luzgin ta movoznavec Mihajlo Mosin 3 Profesor Mordovskogo derzhavnogo universitetu im M Ogarova Volodimir Abramov vvazhaye sho yedina mordovska mova isnuvala do seredini I tisyacholittya 4 Robota zi stvorennya yedinoyi mordovskoyi movi zaznaye gostroyi kritiki vid erzyanskoyi inteligenciyi yaka stverdzhuye sho ob yednannya dvoh okremih nacij erzi ta mokshi v yedinu naciyu yak i ob yednannya dvoh okremih mov v yedinu mordovsku ce instrument rusifikaciyi oboh narodiv 5 6 U 2009 r erzyanski aktivisti zayavili pro nasadzhennya ideyi utvorennya yedinoyi mordovskoyi movi direktivnimi metodami v Mordovskomu derzhavnomu universiteti im M Ogarova 7 Porivnyannya leksiki mokshanskoyi i erzyanskoyi mov 8 9 RedaguvatiMokshanska mova yak i erzyanska znachno bilsh sporidnena z marijskoyu movoyu ta baltsko finskimi movami nizh z inshimi fino ugorskimi movami ukrayinska erzyanska mokshanskamati avaj tyadyajbatko tetyaj alyajgoroh ksnav snavproso suro surakonopli kanst kanflon liyanaz ilyanazpolba vish vishborona inzamo inzamavila syango syangatik tinge tingolangacip pivseme tyalyamalopata kojme kajmeresheto suvteme siftemakorova skal trakskin lishme alashavivcya reve uchasvinya tuvo tuvaPisemnist RedaguvatiDokladnishe Mordovska pisemnistPisemnist u mokshanskoyi ta erzyanskoyi mov vinikla v drugij polovini XVIII stolittya na osnovi kirilici Suchasni alfaviti cih mov povnistyu zbigayutsya z rosijskim alfavitom nbsp Poshirennya mordovskih mov erzyanskoyi ta mokshanskoyi na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi za danimi perepisiv 1897 Kilkist nosiyiv RedaguvatiNarodi sho rozmovlyayut na mordovskih movah erzya moksha shoksha teryuhani ta karatayi chasto ob yednuyutsya pid odniyeyu zagalnoyu nazvoyu mordva Zvidsi pohodit pomilkova dumka sho mordva govorit na yedinij mordovskij movi Cherez ce buvaye skladno ociniti kilkist lyudej sho volodiyut erzyanskoyu ta mokshanskoyu movami tak yak pri opituvannyah obidvi movi vrahovuyutsya prosto yak mordovska Zgidno rezultativ perepisu naselennya 2002 roku v Rosiyi 614 260 osib vkazali sho volodiyut mordovskoyu moksha mordovskoyu erzya mordovskoyu movami 10 843 350 osib vkazali nacionalnu prinalezhnist mordva v tomu chisli 49 624 lyudini vkazali nacionalnist moksha 84 407 erzya 11 Zgidno rezultativ perepisu naselennya 2010 roku v Rosiyi 392 941 osib vkazali sho volodiyut mordovskoyu movoyu 36 726 osib vkazali sho volodiyut erzya mordovskoyu movoyu 2025 osib vkazali sho volodiyut moksha mordovskoyu movoyu 12 744 237 osib vkazali nacionalnu prinalezhnist mordva v tomu chisli 4767 osib vkazali nacionalnist moksha 57 008 erzya 13 Za danimi Ethnologue chislo nosiyiv mokshanskoyi movi 296 904 osobi 14 erzyanskoyi 517 575 osib v sviti v tomu chisli 440 000 v Rosiyi 15 Za danimi Joshuaproject chislo nosiyiv mokshanskoyi movi v sviti 294 000 cholovik 16 erzyanskoyi 416 000 v Rosiyi v sviti erzyan 469 000 17 Literatura RedaguvatiOrnatov P Mordovskaya grammatika sostavlennaya na narechii mordvy mokshi M 1838 Shahmatov A A Mordovskij etnograficheskij sbornik SPb 1910 Evsevev M E Osnovy mordovskoj grammatiki M 1928 Ocherki mordovskih dialektov v 5 t Saransk 1961 1968 Russko erzyanskij slovar ok 25000 slov Sost M N Kolyadenkov F V Sulpin L P Tarasov N F Cyganov Pod obsh red M N Kolyadenkova i N F Cyganova M Gos izd vo inostr i nac slovarej 1948 418 s 5000 ekz Erzyansko russkij slovar ok 15000 slov s pril kratkogo grammatich ocherka Sost M N Kolyadenkov i N F Cyganov Pod red D V Bubriha M Gos izd vo inostr i nac slovarej 1949 Cyganov N F Voprosy leksiki i leksikografii mordovskih yazykov Avtoref dis kand filol nauk M 1952 24 s Grammatika mordovskih mokshanskogo i erzyanskogo yazykov Fonetika i morfologiya Saransk 1962 Ch 1 Voprosy mordov filologii Sb statej Otv red N F Cyganov Saransk Mord kn izd vo 1968 198 s Kafedra mordovskogo yazyka i literatury Mordovskogo gos un ta Uchenye zapiski 64 Feoktistov A P Ocherki po istorii formirovaniya mordovskih pismenno literaturnyh yazykov rannij period M 1976 Grammatika mordovskih yazykov Fonetika grafika orfografiya morfologiya Saransk 1980 Leksikologiya sovremennyh mordovskih yazykov Saransk 1983 Sovremennye mordovskie yazyki Fonetika Saransk 1993 Mokshen kyal Morfologiya Saransk 2000 Erzyan kel Morfologiya Saransk 2000 Budenz J Moksa es erza mordvin nyelvtan Nyelvtudomanyi kozlemenyek Budapest 1876 Bd 13 Paasonen H Mordwinische Lautlehre Helsingfors 1903 Keresztes L Geschichte des mordwinischen Konsonantismus Szeged 1986 1987 Bd 1 2 Primitki Redaguvati Feoktistov A P Ocherki po istorii formirovaniya mordovskih pismenno literaturnyh yazykov A P Feoktistov M Nauka 1976 260 s ros Edinyj mordovskij literaturnyj yazyk za i protiv cyberleninka ru Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 11 kvitnya 2020 Mordovskij yazyk yazyk budushego MariUver ru RU 6 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 11 kvitnya 2020 Mordovskij plavilnyj kotel Sezd mordovskogo naroda v Saranske RFE RL ros Arhiv originalu za 6 lipnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2020 My erzjane www suri ee Arhiv originalu za 12 travnya 2008 Procitovano 11 kvitnya 2020 PRAVO NAZYVATSYa IMENEM ERZYa Erzyan ki Kulturno obrazovatelnyj portal erzan ru Arhiv originalu za 8 kvitnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2020 The Unified Mordvinian language Edinyj mordovskij yazyk uralistica com ros Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 11 kvitnya 2020 Mokshanska j erzyanska abetki identichni rosijskij Dani dlya tablici vzyati z 1 Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine i 2 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Perepis 2002 Rasprostranyonnost vladeniya yazykami krome russkogo Arhivovano 14 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Perepis 2002 Nacionalnyj sostav naseleniya Arhivovano 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Perepis 2010 Naselenie Rossijskoj Federacii po vladeniyu yazykami Arhivovano 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Perepis 2010 Nacionalnyj sostav naseleniya Rossijskoj Federacii Arhivovano 23 grudnya 2021 u Wayback Machine ros Ethnologue and bibliography information on Moksha Arhivovano 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Ethnologue and bibliography information on Erzya Arhivovano 25 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Joshuaproject Mordvin Moksha Arhivovano 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Joshuaproject Mordvin Erzya Arhivovano 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Posilannya Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilmokshanskoyu movoyuPrya lopa nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilerzyanskoyu movoyuPryakslopa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mordovski movi amp oldid 39012393