www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комі зирянська мова Ко мі зиря нська мо ва також часто або ко мі мо ва або мо ва ко мі комі коми кыв заст 𐍚 𐍞 𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮 мо

Комі-зирянська мова

Ко́мі-зиря́нська мо́ва, також часто або ко́мі мо́ва або мо́ва ко́мі (комі коми кыв, заст. 𐍚‎𐍞‎𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮‎‎) — мова пермської групи (підгрупи) фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї, якою розмовляють комі. Перебуває під загрозою зникнення.

Комі-зирянська мова
коми кыв
𐍚‎𐍞‎𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮‎‎
Поширення
Поширена в  Росія
Регіон Республіка Комі,
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська область, Архангельська область, Мурманська область
Носії 156,1 тис. осіб (2010)
Писемність кирилиця, Анбур і Molodtsov alphabetd
Класифікація

Уральська сім'я

Офіційний статус
Державна Республіка Комі
Коди мови
ISO 639-1 kv
ISO 639-2 kom
ISO 639-3 kom (макромова)
kpv (індивідуальний код)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комі.

У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки Комі, і регулюється відповідним законом, в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова», а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант.

Поширення і функціонування Редагувати

Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.

Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб.

Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською[яка?], ненецькою, хантийською або мансійською мовами.

Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.

На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй.

Сучасний стан функціонування мови Редагувати

Один з активістів за відродження та поширення мови у Республіці Комі Олексій Соколов у червні 2010 року звернувся до органів прокуратури з вимогою — зобов'язати сайти муніципальних установ республіки створити мовні версії на мові комі. Офіційна влада Республіки Комі взяла на себе зобов'язання — створити такі мовні версії муніципальних сайтів.

Абетка Редагувати

Сучасна кирилична абетка мови виглядає так:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и І і Й й К к Л л М м Н н
О о Ö ö П п Р р С с Т т У у Ф ф
Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь
Э э Ю ю Я я

Приклад Редагувати

«Заповіт» Т. Г. Шевченка комі мовою (переклав Серафим Попов).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Atlas of the World's Languages in Danger [ 11 Листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Paris: UNESCO, 2010.
  2. Федюнева Г. В. Коми-зырянский язык. — В кн.: Государственные языки в Российской Федерации. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1995. — С. 109(рос.)
  3. Закон Республики Коми от 28.05.1992 года «О государственных языках Республики Коми»
  4. Фінно-угорські мови [ 1 Лютого 2022 у Wayback Machine.] // Вступ до мовознавства: підручник / Кочерган М. П. — К.: Вид. центр «Академія», 2001. — С. 85
  5. Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Карпенко Ю. О. — К.: Вид. центр «Академія», 2006. — С. 95
  6. Фінно-угорські мови // Загальне мовознавство: навчальний посібник / Дорошенко С. І. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 248
  7. Фінно-угорські мови // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. — К.: Вища школа, 1985. — С. 320
  8. Коми-зырянский язык (коми) // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 195(рос.)
  9. Баталова Р. М. Коми (-зырянский) язык [ 28 Липня 2020 у Wayback Machine.] // Языки мира: Уральские языки. — М., 1993. — С. 214—229(рос.)
  10. ↑ Коми-зырянский язык [ 10 Лютого 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия
  11. Миннац РК пообещал обеспечить доступ информации на коми языке на официальные сайты [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу, К.: «Наукова думка», 1989.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
комі мовою
Медшӧр лист бок

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комі-зирянська мова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ko mi zirya nska mo va takozh chasto abo ko mi mo va abo mo va ko mi komi komi kyv zast 𐍚 𐍞 𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮 mova permskoyi grupi pidgrupi fino ugorskih mov uralskoyi movnoyi sim yi yakoyu rozmovlyayut komi Perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya 1 Komi ziryanska movakomi kyv𐍚 𐍞 𐍩𐍜𐍙 𐍚𐍨𐍮 PoshirennyaPoshirena v RosiyaRegion Respublika Komi Hanti Mansijskij avtonomnij okrug Yugra Yamalo Neneckij avtonomnij okrug Tyumenska oblast Arhangelska oblast Murmanska oblastNosiyi 156 1 tis osib 2010 Pisemnist kirilicya Anbur i Molodtsov alphabetdKlasifikaciya Uralska sim ya Fino ugorski moviPermska grupa dd Oficijnij statusDerzhavna Respublika KomiKodi moviISO 639 1 kvISO 639 2 komISO 639 3 kom makromova kpv individualnij kod U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komi U suspilno politichnij sferi na poznachennya movi prijnyato vzhivati termin komi mova zokrema cya mova ye odniyeyu z derzhavnih mov Respubliki Komi 2 i regulyuyetsya vidpovidnim zakonom 3 v toj chas yak u naukovij movoznavchij sferi zokrema za tipologichnoyu i genealogichnoyu klasifikaciyeyu mov na poznachennya odniyeyi z dvoh mov permskoyi pidgrupi vzhivayetsya termin komi ziryanska mova 4 5 6 7 a samonazva komi mova inkoli rozglyadayetsya yak yiyi variant 8 9 10 Zmist 1 Poshirennya i funkcionuvannya 2 Suchasnij stan funkcionuvannya movi 3 Abetka 4 Priklad 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaPoshirennya i funkcionuvannya RedaguvatiMova poshirena v Respublici Komi Rosiya de prozhivaye osnovna masa komi ziryan 291 5 tis cholovik z 336 3 tis u Rosijskij Federaciyi Za perepisom 1989 roku zagalna chiselnist komi ziryan u kolishnomu SRSR stanovila 344 519 cholovik a za rosijskim perepisom 2002 roku kilkist movciv movi komi sklala 311 6 tis osib Stanom na 2010 rik kilkist movciv stanovit trohi bilshe 156 tisyach osib 10 Komi ziryani zhivut takozh na Kolskomu pivostrovi u Hanti Mansijskomu ta Yamalo Neneckomu avtonomnih okrugah Tyumenskoyi oblasti i nevelikimi grupami v Ukrayini 4 tis ta Kazahstani 1 5 tis cholovik 70 4 uvazhayut movu komi ridnoyu 68 3 komi dvomovni i trohmovni voni volodiyut u riznih rajonah takozh rosijskoyu saamskoyu yaka neneckoyu hantijskoyu abo mansijskoyu movami Komi ye movoyu vnutrishnonacionalnogo spilkuvannya poryad z rosijskoyu movoyu Ye 10 dialektiv sho rozriznyayutsya v osnovnomu vzhivannyam zvukiv l i v Literaturna mova zasnovana na prisiktivkarskomu dialekti Na vidminu vid komi perm yackoyi movi harakterni zberezhennya zvuku l u vsih 10 dialektah tendenciya staviti nagolos na 1 mu skladi vidsutnist komitativu u vidminkovij sistemi bilshosti dialektiv nayavnist osobistisno prisvijnih sufiksiv u infinitivnih formah diyeslova klichnoyi formi imennikiv na oj 10 Suchasnij stan funkcionuvannya movi RedaguvatiOdin z aktivistiv za vidrodzhennya ta poshirennya movi u Respublici Komi Oleksij Sokolov u chervni 2010 roku zvernuvsya do organiv prokuraturi z vimogoyu zobov yazati sajti municipalnih ustanov respubliki stvoriti movni versiyi na movi komi Oficijna vlada Respubliki Komi vzyala na sebe zobov yazannya stvoriti taki movni versiyi municipalnih sajtiv 11 Abetka RedaguvatiSuchasna kirilichna abetka movi viglyadaye tak A a B b V v G g D d E e Yo yo Zh zhZ z I i I i J j K k L l M m N nO o O o P p R r S s T t U u F fH h C c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya yaPriklad Redaguvati Zapovit T G Shevchenka komi movoyu pereklav Serafim Popov 12 BUR SIӦM Kor me kula menӧ dzebӧj krut mylkvyvsa guӧ musa Ukraina erdӧ aslam chuzhan muӧ medym addzi paskyd erdsӧ byd mylyk Dneprӧs yuӧs da pyr kyli kydzi buzgӧ sijӧ aslas gyӧn Saridzӧ kor virsӧ sijӧ vӧrӧglys tshӧtsh nuas stavsӧ enovta me seki gӧrayas i muyas uskӧdcha lӧz enezhzhlanys yurbityshtny enly Syӧdz tatshӧm shuda zdukӧdz me og kaztyv enmӧs Menӧ gualӧj da suvtӧj zhuglӧj chuplys vezyas vӧrӧgnymlӧn pezh lyok virӧn mezdlunnytӧ rezӧj Seki zev ydzhyd semyayn mezdӧmayn vylyn ti en vunӧdӧj i menӧ kaztyshtny bur kyvjӧn Div takozh RedaguvatiAnbur Komi narod Spisok Svodesha dlya permskih fino ugorskih mov Komi perm yacka movaPrimitki Redaguvati Atlas of the World s Languages in Danger Arhivovano 11 Listopada 2020 u Wayback Machine Paris UNESCO 2010 Fedyuneva G V Komi zyryanskij yazyk V kn Gosudarstvennye yazyki v Rossijskoj Federacii Enciklopedicheskij slovar spravochnik M 1995 S 109 ros Zakon Respubliki Komi ot 28 05 1992 goda O gosudarstvennyh yazykah Respubliki Komi Finno ugorski movi Arhivovano 1 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Vstup do movoznavstva pidruchnik Kochergan M P K Vid centr Akademiya 2001 S 85 Finno ugorski movi Vstup do movoznavstva pidruchnik Karpenko Yu O K Vid centr Akademiya 2006 S 95 Finno ugorski movi Zagalne movoznavstvo navchalnij posibnik Doroshenko S I Kiyiv Centr navchalnoyi literaturi 2006 S 248 Finno ugorski movi Slovnik lingvistichnih terminiv Ganich D I Olijnik I S K Visha shkola 1985 S 320 Komi zyryanskij yazyk komi Yazykoznanie Bolshoj enciklopedicheskij slovar M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 S 195 ros Batalova R M Komi zyryanskij yazyk Arhivovano 28 Lipnya 2020 u Wayback Machine Yazyki mira Uralskie yazyki M 1993 S 214 229 ros a b v Komi zyryanskij yazyk Arhivovano 10 Lyutogo 2021 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya Minnac RK poobeshal obespechit dostup informacii na komi yazyke na oficialnye sajty Arhivovano 15 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Shevchenko T G Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Dzherela RedaguvatiMovi svitu Arhivovano 2 Grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Komi rosijskij slovnik Arhivovano 14 Serpnya 2015 u Wayback Machine V I Lytkin i D A Timushev Kratkij ocherk grammatiki komi yazyka Arhivovano 23 Zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros Komi mova na sajti Literaturnoyi Enciklopediyi Arhivovano 25 Chervnya 2007 u Wayback Machine ros Posilannya Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilkomi movoyuMedshӧr list bok Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komi ziryanska movaMova komi na sajti Ethnologue Komi Zyrian A language of Russian Federation angl Mova komi na sajti Glottolog 3 0 Language Komi Zyrian Arhivovano 5 Listopada 2017 u Wayback Machine angl Mova komi na sajti WALS Online Language Komi Zyrian Arhivovano 30 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komi ziryanska mova amp oldid 40194132