Футболіст року — нагорода найкращому футболістові України. Друга офіційна назва відзнаки — «Кришталевий м'яч». З 2018 року присуджується сайтом газети «Український футбол». До цього відповідні опитування проводили газети «Радянський спорт» (з 1965 року — «Спортивна газета»), «Комсомольске знамено», «Молодь України» та «Український футбол», а ще раніше — Федерація футболу України, яка в різні роки мала різні назви. В опитуванні беруть участь журналісти, вболівальники й футбольні фахівці, кожен із яких називає свою трійку лауреатів. За перше місце нараховуються три очки, за друге — два, за третє — одне. Номінантами можуть бути футболісти з українським громадянством незалежно від чемпіонату, в якому вони виступають. Проте, до 1993 року включно визначався провідний футболіст, який виступав саме за українські клуби, чим, зокрема, пояснюється те, що за підсумком сезону-1970 серед лауреатів немає воротаря Віктора Баннікова, котрий тоді грав за московське «Торпедо», а в реєстрі 1992 у топ-десятку ввійшов литовець Вальдемарас Мартінкенас, який захищав кольори київського «Динамо».
Повноцінні опитування почалися з 1968 року. Втім, спочатку редакція «Українського футболу» ухвалила рішення взяти до уваги референдуми «Спортивної газети» 1960—1967 років, де визначалися найкращі спортсмени УРСР, — вичленивши із загальних списків представників футболу, отримали найкращих за відповідний період. Згодом були віднайдені реєстри провідних гравців республіканських клубів за 1922—1931 роки, сформовані Українським науково-дослідним інститутом фізкультури та Центральним будинком фізкультури України, а по тому списки за періоди 1932—1940 та 1944—1959 років, коли за анкетування відповідали організації-попередники Федерації футболу України (у 1941—1943 роках опитування не проводилися через Другу світову війну).
Загалом із 1922 року лауреатами опитування були 53 гравці з 15 клубів. Рекордсмен за кількістю титулів — Олег Блохін, який вигравав опитування 9 разів, він же є лідером за кількістю перемог поспіль (7, із 1972 по 1978). Серед клубів за обома показниками лідирує київське «Динамо» — 68 перемог, 25 із яких — поспіль (із 1954 по 1978). Блохін також є рекордсменом за кількістю потраплянь у призову трійку (13: 9 перших місць, 1 — друге й 3 — третіх), зовсім трохи від нього відстав Андрій Шевченко (12: по 6 перших і других місць). Найстарший переможець — Антон Ідзковський (38 років у 1945), який також має найбільшу відстань між дебютною та останньою перемогами (11 років: 1934 і 1945). Наймолодший лауреат — Олег Блохін (20 років у 1972). У літописі плебісциту мали місце два випадки, коли переможцями оголошували двох виконавців: 1968 року однакову кількість балів набрали Василь Турянчик і Володимир Мунтян, а 2013 — Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка.
Переможці й призери Редагувати
Умовні позначення:
- д/в — дані відсутні
- — володар Золотого м'яча найкращому футболісту Європи
Статистика Редагувати
За гравцями Редагувати
Футболісти, що вигравали більше одного титулу
За клубами Редагувати
Клуб | Перемоги |
---|---|
Динамо (Київ) | 69 |
Дніпро | 7 |
Шахтар | 6 |
Мілан | 5 |
Штурм | 3 |
Рабіс (Харків) | 2 |
Динамо (Харків) | 2 |
Металіст | 2 |
Локомотив (Харків) | 2 |
Зеніт | 1 |
Динамо (Москва) | 1 |
Боруссія (Дортмунд) | 1 |
Манчестер Сіті | 1 |
Десна | 1 |
Зоря | 1 |