Оле́г Петро́вич Базиле́вич (нар. 6 липня 1938, м. Київ, Україна — 16 жовтня 2018, м. Київ) — радянський та український футболіст і тренер. Прославився як нападник київського «Динамо» 1960-х рр. У ранзі тренера утворив славетний тандем з Валерієм Васильовичем Лобановським у 1974—1976 роках. Ініціатор застосування новітніх наукових методик під час тренувального процесу. Очолював науково-дослідний центр клубу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР. Заслужений тренер України. Кандидат педагогічних наук.
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 липня 1938 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Київ, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 16 жовтня 2018 (80 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| м. Київ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 174 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР → Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | правий крайній нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дані оновлено 2008. |
Ігрова кар'єра Редагувати
Починав грати у 1952 р. у київській дитячій команді «Будівельник». Вихованець київської ФШМ (Футбольної школи молоді), де грав з 1954 року. Дебютував у складі «Динамо» (Київ) у 1957 році. Відзначався високою швидкістю, технікою володіння м'ячем, чудовою грою у повітрі і м'якою пластикою рухів. Запамятався тим, що часто замикав на дальній штанзі подачі, які виконував Валерій Лобановський. Ці футболісти відзначалися спільним розумінням футболу, після «Динамо» грали разом у «Чорноморці» і «Шахтарі» (Донецьк).
Тренерська робота Редагувати
Після закінчення ігрової кар'єри Олег Петрович спочатку пропрацював нетривалий час на кафедрі футболу Київського інституту фізичної культури. Починав тренерську діяльність у «Десні». Прийнявши її у розпалі сезону-69, зумів вивести із зони «вильоту» в клас «Б», а до наступного чемпіонату підготував цілком конкурентоспроможну для другої групи класу «А» команду. У кінці сезону-70 уже підбирав футболістів під нове завдання — поборотися за путівку в створювану тоді першу всесоюзну лігу. Але громом серед ясного неба стала звістка про рішення нового керівника області розформувати «Десну». Потім тренував команду другої ліги «Шахтар» (Кадіївка). У 1973 був запрошений тренувати «Шахтар» (Донецьк). Новий тренер вивів гірників до вищої ліги і в сезоні 1973 р. досяг чудового результату — 6 місце у вищій лізі СРСР.
Після завершення сезону 1973 Валерій Лобановський, зайнявши пост головного тренера «Динамо» (Київ), запросив до Києва колишнього товариша по команді. Офіційно Базилевич був начальником команди, а Лобановський — головним тренером, але усі питання вони вирішували спільно і ділили відповідальність за результат. Саме Олег Базилевич став ініціатором запрошення до клубу науковців з фізичної підготовки. Розробляв програму фізичної підготовки гравців Анатолій Зеленцов — науковець, який співпрацював із Базилевичем ще коли той очолював «Шахтар». Добре спланована робота і хороший підбір гравців швидко дали результат — титули чемпіона СРСР 1974, 1975 та Кубок володарів кубків 1975.
Керівництво радянського футболу призначило дует Лобановський-Базилевич наставниками національної збірної Радянського Союзу, але після вильоту в 1/4 Кубка Європи та лише третього місця на Олімпіаді-1976 їх відсторонили від роботи зі збірною. Почалися конфлікти і у клубі — деякі футболісти нарікали на надмірні фізичні навантаження. Базилевич у кінці 1976 р. залишив «Динамо» (Київ).
У 1977-78 рр. був наставником «Динамо» (Мінськ), в 1979 р. — «Пахтакора» (Ташкент). Того року весь основний склад узбецької команди розбився у авіакатастрофі, але Базилевичу дуже пощастило — його не було на борту, бо у той день наставник відлучився, щоб відвідати дружину і сина, які відпочивали у Сочі.
Після «Пахтакора» тренував ЦСКА (Москва), «Зорю» (Ворошиловград), працював у «Славії» (Софія, Болгарія), олімпійській збірній Болгарії та кувейтських командах.
У 1993—1994 рр. очолював національну збірну України з футболу.
В останні роки життя Олег Базилевич мужньо боровся з хворобою Паркінсона. 16 жовтня 2018 року, вдень, помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 42а).
Титули та досягнення Редагувати
Ігрові Редагувати
- Чемпіон СРСР: 1961
- Віце-чемпіон СРСР,1960.*
- Володар Кубок СРСР: 1964
- у списку «33 найкращих» — 6 разів°• 1962-64,
- кандидат до олімпійської збірної СРСР(провів близько 10 контрольних матчів)
- приз за найкрасивіший гол (1964).
Тренерські Редагувати
- Чемпіон СРСР: 1974, 1975
- Кубок СРСР: 1974
- Кубок володарів кубків: 1975
- Суперкубок УЄФА: 1975
Примітки Редагувати
- Деснянське півстоліття: віхи й імена / У цьому році чернігівська «Десна» святкує 50-річний ювілей / Футбол / www.sport.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 1 квітня 2015.
- . ukranews_com (ua). Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
Посилання Редагувати
- Статистики кар'єри на klisf.info
Література Редагувати
- Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клуби. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва : Физкультура и спорт, 1972. (рос.)
- Футбол. — 2008. — № 48 (620) (26—29 червня). (рос.)