Олекса́ндр Володи́мирович Шовко́вський (2 січня 1975, Київ) — український футбольний тренер, колишній футболіст, воротар. Майже всю ігрову кар'єру провів у клубі «Динамо» (Київ). Займає 7-ме місце серед футболістів, що провели найбільше матчів за національну збірну України. Один із чотирьох воротарів за всю історію футболу, які зіграли 100 та більше матчів у Лізі чемпіонів УЄФА. Один із шести футболістів, що зіграв у Лізі Європи у віці понад 40 років. Загалом у єврокубках зіграв 144 матчів, у 44-ох з яких відстояв «на нуль». Перший (до 6 грудня 2022 — єдиний) воротар, який на чемпіонатах світу з футболу не пропустив жодного м'яча в серії післяматчевих пенальті (ЧС-2006). Нині — помічник головного тренера збірної України.
| Особисті дані | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Володимирович Шовковський | ||||||||||||||
| Народження | 2 січня 1975 (48 років) | ||||||||||||||
| Київ, УРСР | |||||||||||||||
| Зріст | 191 см | ||||||||||||||
| Вага | 87 кг | ||||||||||||||
| Прізвисько | СаШо | ||||||||||||||
| Громадянство | Україна | ||||||||||||||
| Позиція | воротар | ||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||
| 1986–1993 | «Динамо-3» | ||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||
Олександр Шовковський у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
- 1981 — пішов до першого класу 170-ї школи Мінського району Києва.
- 1982 — почав займатися футболом при ЖЕКу в команді «Чайка», тренер Григорій Сергійович Матвієнко.
- 1983 — перейшов із «Чайки» в ДЮСШ Динамо, тренер Олександр Чубаров.
- 1985 — з приходом тренера Анатолія Миколайовича Крощенка став воротарем і капітаном дитячої команди «Динамо».
- 1992 — з грудня починає грати в професіональній команді «Динамо-2».
- 1993 — з грудня почав грати в професіональній команді «Динамо».
У вищій лізі дебютував 6 березня 1994 року у матчі з «Кременем» («Динамо» — «Кремінь» 1:1). У Лізі Чемпіонів дебютував 10 серпня 1994 року («Сількеборг» — «Динамо» 0:0). Дебют у національній збірній — 13 листопада 1994 року (Україна — Естонія 3:0). Шовковський став наймолодшим українським воротарем, який зіграв в груповому етапі Ліги Чемпіонів (19 років, 8 місяців та 13 днів).
Шовковський вважається найкращим воротарем в історії незалежної України.
В домашньому матчі зі збірною Болгарїї воротар зіграв 91 матч із 173 ігор збірної України (пропустив 76 м'ячів), що є абсолютним рекордом серед українських воротарів.
23 листопада 2014, зігравши 581 матч за київське «Динамо», повторив найкращий показник Олега Блохіна в історії команди серед усіх футболістів.
Шовковський є воротарем з найбільшою кількістю участю у розіграшах Кубка Європейських чемпіонів/Ліги чемпіонів УЄФА (15 сезонів).
Один з найкращих воротарів в історії футболу по кількості матчів «на нуль» за всю футбольну кар'єру — 362.
Молодість Редагувати
Шовковський, хоч і був вихованцем ДЮФШ «Динамо», свій перший матч зіграв у складі київського «ЦСКА». Відігравши за «армійців» лише півроку та два матчі, талановитий воротар, тим не менш, підписав контракт із київським «Динамо». Того ж року молодий Олександр виграв свій перший титул чемпіона України.
Вже через півроку Шовковський зіграв свій перший матч у груповому етапі Ліги чемпіонів, у якому кияни виграли у принципового суперника, московського «Спартака», з рахунком 3:2. Згодом, яскраво зігравши в наступних матчах Ліги, Олександр у віці 19 років отримав звання найкращого воротаря року в Україні та другого футболіста року в країні. Того ж року хлопець відіграв свій перший матч за національну збірну, відстоявши «на нуль» у матчі з естонцями (3:0).
Прихід Лобановського Редагувати
1997 року до Києва повернувся знаменитий тренер Валерій Лобановський. Цю подію Шовковський вважає найголовнішою в своїй кар'єрі. «Валерій Васильович мені завжди говорив: воротар на полі, щоб виручати. Не стояти і просто ловити м'ячі, а виручати.» Через 7 місяців кияни гриміли на всю Європу, а блискуча гра Шовковського в матчах з ПСВ та «Барселоною» його підвищила до рангу найперспективніших голкіперів Старого Світу. Того року Олександр був вдруге визнаний найкращим воротарем країни.
У відбірковому раунді Ліги чемпіонів 1998/1999 кияни грали з празькою «Спартою». Програвши вдома 0:1 та вигравши в основний час в Празі з тим самим рахунком, дійшло до серії пенальті. Пропустивши перший 11-метровий удар, Олександр відбив наступні три, а «Динамо» виграло 3:1, пройшовши до групового етапу.
У груповому етапі воротар грав досить надійно, не допускаючи грубих помилок, а кияни виграли групу, випередивши «Ланс», «Арсенал» та «Панатінаїкос». Шовковський став незамінним воротарем збірної України, ставши співучасником перемоги українців над політичним супротивником, збірною Росії, в Києві з рахунком 3:2.
Наступний 1999 рік став чи не найкращим в кар'єрі гравця: кияни дійшли до півфіналу найпрестижнішого турніру в світі, де програли «Баварії» із загальним рахунком 4:3, виграли вдруге підряд «золотий дубль», а блискуча гра воротаря в «Динамо» та збірній України дозволили Олександру вперше (та востаннє) з'явитися в номінації на «Золотий м'яч». Однак, того ж року Шовковський допустив одну з найтяжчих помилок в футболі, в футболці збірної України. «Жовто-сині» грали плей-оф, перший матч грався в Любляні. На 75-й хвилині, задалеко вийшовши, Олександр вибив м'яч прямо на гравця суперників зі Словенії, котрий забив гол до порожніх воріт, який встановив рахунок 2:1 на користь словенців. Ця помилка була одною з причин непотрапляння національної збірної на Чемпіонат Європи з футболу 2000.
Надалі гра воротаря поблідла, нестабільність все частіше проявлялась, футболіст потрапив під шквал критики. Пропущений гол в домашньому матчі зі збірною Уельсу в 2001 році (в рамках кваліфікації на ЧС—2002) міг повністю знищити його кар'єру, тоді до воротаря «причепили» статус «підводить команду в найважливішу хвилину», і звинувачували мало не у всіх смертних гріхах. Через рік серйозна травма спини на півтора року вибила його з основи київського клубу. Олександр відійшов у тінь.
Новий підйом (2003 — 2016) Редагувати
Остаточно вилікувавши травму спини, Олександр серйозно взявся повернути собі місце в основі киян. Тренери поступово випускали його на матчі Чемпіонату України та, пізніше, Ліги чемпіонів. Гра Олександра піднялась на новий рівень, з'явилася стабільність. Разом з тим, СаШо розвинув славну «котячу реакцію», «відшліфував» пенальті. Шовковському почали довіряти капітанську пов'язку.
Олександр впродовж 2003—2006 років визнавався найкращим воротарем України, був навіть визнаний найкращим футболістом України за підсумками сезону 2004/2005. Став одним з найкращих та найпопулярніших футболістів України. У 2004 році забив свій єдиний гол у кар'єрі — у матчі за Суперкубок України проти «Шахтаря» його гол приніс перемогу в серії пенальті.
Завдяки впевненій грі Шовковський знову став основним воротарем збірної України. Саме він був одним з героїв, який вивів збірну на Мундіаль-2006. Незважаючи на травму, яку СаШо отримав у травні, він встиг набрати потрібну форму та став основним воротарем команди на чемпіонаті світу. Збірна України тоді досягла свого найвищого успіху, дійшовши до чвертьфіналу, а Олександр навіть зумів увійти в історії чемпіонатів світу — СаШо став першим воротарем в історії мундіалів, який в серії пенальті не пропустив жодного м'яча.
Мав бути основним воротарем збірної України: після другого серйозного спаду в грі в 2006—2008 роках СаШо на переломі десятиліть зумів знову повернутися на пік форми, навіть ставши повноправним капітаном київського «Динамо». З капітанською пов'язкою вийшов і на матч чемпіонату України 2011—12 проти луцької «Волині». В одному з епізодів, у відчайдушному стрибку парирував небезпечний удар головою нападника «Волині» Майкона, однак невдало приземлився на плече, і в перерві був змушений залишити поле. Травма спини виявилася настільки важкою, що воротар пропустив не тільки Євро-2012, а й всі літні матчі київського «Динамо» в чемпіонаті України та Лізі чемпіонів.
Влітку 2011 року, Шовковський зіграв свій 100-ий матч в Лізі чемпіонів (в Казані проти місцевого «Рубіна»).
У вересні 2012 року Шовковський офіційно заявив, що закінчує ігрову кар'єру в збірній України.
Фінальний матч Кубка України сезону 2014/15 проти донецького «Шахтаря» став 600-м для Олександра Шовковського у складі київського «Динамо».
У сезоні 2015/16 матч 19 туру Прем'єр-ліги проти «Зорі» став для Шовковського 413-м у найвищому футбольному дивізіоні України і це зробило його абсолютним рекордсменом за кількістю зіграних матчів. У 2016 році у зв'язку із численними травмами завершив ігрову кар'єру. Загалом за 24 сезони у футболці київського гранда провів 665 матчів на найвищому рівні в 317-ти із них залишав свої ворота недоторканими.
Після завершення кар'єри Редагувати
21 квітня 2017 року на телеканалі «2+2» відбулась прем'єра фільму про Олександра Шовковського — «Завжди перший». Зараз працює в тренерському штабі національної збірної. Разом з Андрієм Шевченком вивели команду в фінальну стадію Євро-2020 з першого місця в групі з такими складними суперниками, як Сербія та Португалія.
У вересні 2020 року отримав PRO-диплом УЄФА.
Однак, Олександр Шовковський не обмежився тільки спортивною кар'єрою. Як повідомляє українська преса, в жовтні 2020 року відомий голкіпер балотувався в депутати міської ради Києва від політичної партії УДАР, яку очолює не менш відомий спортсмен України та світу, Віталій Кличко. Також, з 2020 року Олександр Шовковський є спортивним експертом компанії "Parimatch".
Також, в 2017 році Олександр презентував українцям та світу свій ювелірний бренд під назвою SaSHo&M.
Тренерська кар'єра Редагувати
4 вересня 2018 року Шовковський став помічником головного тренера збірної України Андрія Шевченка.
Через те, що троє основних воротарів збірної (Андрій Пятов, Андрій Лунін і Юрій Паньків) здали позитивний тест на COVID-19, 7 жовтня 2020 року в 45-річному віці потрапив у заявку на товариський матч проти збірної Франції, хоча кар'єру закінчив у 2016 році. Тим не менш на поле Олександр не вийшов, залишаючись дублером дебютанта Георгія Бущана.
У серпні 2021 року, коли Олександр Петраков став в.о. головного тренера національної збірної, Шовковський став єдиним тренером зі штабу Шевченка, який залишився працювати у збірній.
22 квітня 2023 року на прес-конференції головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу офіційно повідомив, що він лягає на операцію, під час проведення якої обов'язки головного тренера київського клубу буде виконувати Олександр Шовковський.
Особливості гри Редагувати
Психологічно стійкий, не дозволяє собі «скиснути» посеред матчу. Головним козирем воротаря є «котяча» реакція, завдяки якій СаШо витягнув багато «мертвих» м'ячів. Вдало грає на виходах, особливо в ситуаціях «1 на 1», однак не зовсім впевнено грає при верхових передачах. Досконало відчуває рамку воріт, тому ніколи не помиляється при виборі позиції. Завдяки унікальній техніці взяття пенальті, яку воротар виробив сам, має більш ніж 50-відсоткову успішність під час 11-метрових ударів. У молодому віці відзначався деякою нестабільністю, з віком та з досвідом подібні «метелики» зустрічались у нього дедалі рідше.
Освіта Редагувати
Закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Досягнення Редагувати
Україна та СНД Редагувати
- Заслужений майстер спорту України
- Нагороджений урядовим орденом «За заслуги» ІІ (2006 рік) та ІІІ ступеня (1999 рік)
- Найкращий голкіпер України 1994, 1997–1999, 2003–2006, 2011 та 2015 років (опитування газети «Український футбол»)
- Найкращий голкіпер СНД 1994, 1997, 1998, 2003–2006 та 2011 років (опитування радіостанцій «Промінь», Першого каналу Українського радіо і «Радіо Динамо»)
- У номінації найкращий гравець України 2 місце (1994), 3 (1999) та 4 (1997, 1998, 2004, 2005)
- Найкращий гравець України в сезоні 2004/2005 (версія газети «Команда»)
- Найкращий воротар Української Прем'єр-Ліги: 2010/11, 2011/12
- У списках 33-х найкращих футболістів України (версія газети «Команда»): № 1 — 1999, 2003—2006, 2011 № 2 — 2000, 2007, 2009
- Найкращий воротар турніру «Кубок Співдружності» (1997 рік)
- Найкращий гравець турніру «Кубок Співдружності» (1998 рік)
- Найкращий воротар турніру «Меморіал Макарова» (2001 рік)
- Лауреат призу (разом з Андрієм Шевченком та Анатолієм Тимощуком) «Найкращий футболіст незалежної України»
- Рекордсмен Клубу Євгена Рудакова: 313 матчів на «0».
- Найкращий воротар з країн колишнього СРСР (2000—2010) (версія soccer.ru)
- Лідер рейтингу гвардійців українського футболу: 636 матчів
Європа та світ Редагувати
- У 1999 році був номінований на приз «Золотий м'яч»
- Сейв Шовковського в матчі «Рубін» — «Динамо» (Київ) визнаний найкращим моментом 5 туру группового етапу Ліги чемпіонів УЄФА 2009/2010
- Найефективніший воротар Ліги Європи 2010/2011
- Третій найбільш віковий футболіст в історії Ліги чемпіонів: 40 років 306 днів
- Третій у світі за кількістю виграних чемпіонатів країни: 14
- Має найбільшу кількість титулів на клубному рівні в Європі: 35
Статистика виступів Редагувати
Клубна Редагувати
Станом на 10 грудня 2022 року
В дужках наведено кількість матчів без пропущених м'ячів.
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Суперкубок | Єврокубки | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | ГП | Ігри | ГП | Ігри | ГП | Ігри | ГП | Ігри | ГП | ||
| Динамо-3 | 1992/93 | 16 (8) | 10 | 2 (1) | 1 | — | — | — | — | 18 (9) | 11 |
| Всього | 16 (8) | 10 | 2 (1) | 1 | — | — | — | — | 18 (9) | 11 | |
| ЦСК ЗСУ | 1992-93 | 2 (0) | 4 | — | — | — | — | — | — | 2 (0) | 4 |
| Всього | 2 (0) | 4 | — | — | — | — | — | — | 2 (0) | 4 | |
| Динамо-2 | 1992-93 | 2 (2) | 0 | — | — | — | — | — | — | 2 (2) | 0 |
| 1993-94 | 14 (5) | 11 | — | — | — | — | — | — | 14 (5) | 11 | |
| 1999-00 | 1 (1) | 0 | — | — | — | — | — | — | 1 (1) | 0 | |
| 2000-01 | 3 (1) | 2 | — | — | — | — | — | — | 3 (1) | 2 | |
| 2001-02 | 5 (4) | 1 | — | — | — | — | — | — | 5 (4) | 1 | |
| 2002-03 | 5 (3) | 4 | — | — | — | — | — | — | 5 (3) | 4 | |
| 2005-06 | 1 (0) | 1 | — | — | — | — | — | — | 1 (0) | 1 | |
| Всього | 31 (16) | 19 | — | — | — | — | — | — | 31 (16) | 19 | |
| Динамо | 1993-94 | 9 (4) | 6 | 0 | 0 | — | — | 0 | 0 | 9 (4) | 6 |
| 1994-95 | 25 (14) | 15 | 2 (1) | 1 | — | — | 8 (1) | 12 | 35 (16) | 17 | |
| 1995-96 | 25 (15) | 13 | 4 (4) | 0 | — | — | 3 (2) | 1 | 32 (21) | 14 | |
| 1996-97 | 24 (12) | 14 | 2 (1) | 1 | — | — | 3 (1) | 6 | 29 (14) | 21 | |
| 1997-98 | 26 (15) | 13 | 7 (4) | 4 | — | — | 12 (4) | 14 | 45 (23) | 31 | |
| 1998-99 | 24 (15) | 14 | 6 (3) | 4 | — | — | 13 (3) | 13 | 43 (21) | 31 | |
| 1999-00 | 15 (6) | 10 | 1 (0) | 1 | — | — | 16 (3) | 19 | 32 (9) | 30 | |
| 2000-01 | 19 (12) | 9 | 0 | 0 | — | — | 6 (2) | 8 | 25 (14) | 17 | |
| 2001-02 | 6 (5) | 2 | 2 (1) | 3 | — | — | 0 | 0 | 8 (6) | 5 | |
| 2002-03 | 15 (7) | 13 | 5 (5) | 0 | — | — | 2 (1) | 2 | 22 (13) | 15 | |
| 2003-04 | 19 (9) | 15 | 3 (3) | 0 | — | — | 8 (2) | 9 | 30 (14) | 24 | |
| 2004-05 | 23 (17) | 9 | 4 (2) | 2 | — | — | 10 (4) | 12 | 37 (23) | 23 | |
| 2005-06 | 24 (11) | 17 | 3 (3) | 0 | 1 (0) | 1 | 2 (0) | 3 | 30 (14) | 21 | |
| 2006-07 | 24 (10) | 19 | 5 (1) | 5 | 1 (1) | 0 | 8 (0) | 16 | 38 (12) | 40 | |
| 2007-08 | 22 (8) | 21 | 4 (2) | 3 | 0 | 0 | 6 (2) | 12 | 32 (12) | 36 | |
| 2008-09 | 10 (4) | 9 | 2 (2) | 0 | 1 (0) | 1 | 2 (0) | 2 | 15 (6) | 12 | |
| 2009-10 | 24 (12) | 13 | 1 (1) | 0 | 1 (1) | 0 | 4 (1) | 5 | 30 (15) | 18 | |
| 2010-11 | 10 (6) | 7 | 2 (1) | 2 | — | — | 8 (4) | 4 | 20 (11) | 13 | |
| 2011-12 | 24 (16) | 11 | 1 (0) | 3 | 1 (0) | 1 | 9 (2) | 9 | 35 (18) | 24 | |
| 2012-13 | 6 (3) | 5 | 1 (0) | 4 | — | — | 2 (1) | 3 | 9 (4) | 12 | |
| 2013-14 | 8 (4) | 5 | 2 (1) | 1 | — | — | 5 (3) | 3 | 15 (8) | 9 | |
| 2014-15 | 18 (12) | 9 | 1 (1) | 0 | 1 (0) | 2 | 9 (3) | 8 | 29 (16) | 19 | |
| 2015-16 | 18 (15) | 7 | 0 | 0 | 1 (0) | 1 | 7 (5) | 5 | 26 (20) | 13 | |
| 2016-17 | 8 (3) | 7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 (0) | 2 | 9 (3) | 9 | |
| Всього | 426 (235) | 263 | 58 (36) | 34 | 7 (2) | 6 | 144 (44) | 166 | 665 (317) | 460 | |
| Всього за кар'єру | 475 (249) | 296 | 60 (37) | 35 | 7 (2) | 6 | 144 (44) | 166 | 716 (342) | 494 |
Національна збірна Редагувати
Зведена статистика Редагувати
Протягом кар'єри у національній збірній України, що тривала 19 років, Олександр Шовковський провів у її складі 92 матчі, в яких пропустив 76 голів.
| Збірна | Рік | Матчі | Матчі на «0» | ГП |
|---|---|---|---|---|
| Україна | 1994 | 1 | 1 | 0 |
| 1995 | — | — | — | |
| 1996 | 1 | 1 | 0 | |
| 1997 | 9 | 4 | 7 | |
| 1998 | 5 | 3 | 4 | |
| 1999 | 9 | 5 | 5 | |
| 2000 | 3 | 2 | 2 | |
| 2001 | 6 | 4 | 2 | |
| 2002 | 4 | 2 | 3 | |
| 2003 | 8 | 4 | 7 | |
| 2004 | 10 | 2 | 10 | |
| 2005 | 8 | 5 | 4 | |
| 2006 | 12 | 8 | 11 | |
| 2007 | 7 | 2 | 9 | |
| 2008 | 1 | 0 | 1 | |
| 2009 | 2 | 0 | 5 | |
| 2010 | — | — | — | |
| 2011 | 5 | 2 | 6 | |
| 2012 | 1 | 1 | 0 | |
| Всього | 92 | 46 | 76 |
Усі матчі за збірну Редагувати
Цікаві факти Редагувати
Народився того самого дня, що й Владислав Ващук — 2 січня 1975 року. Завжди робить перший крок на футбольне поле правою ногою.
В рамках програми «ДНК-портрет нації» (канал «Україна») Олександра Шовковського було протестовано на Y-гаплогрупу та виявлено його належність до R1a
Примітки Редагувати
- Клуб Евгения Рудакова: До Шовковского, ой как далеко! [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
- . uaf.ua. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
- football24.ua. . Футбол 24. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- . Na chasi (укр.). 21 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- football24.ua. . Футбол 24. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- . UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- . Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- . Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- Динамо офіційно тренуватиме Шовковський – Луческу підтвердив, що лягає під ніж
- . Архів оригіналу за 26 червня 2018.
- . Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- Символическая сборная лучших игроков 2000—2010, с территории бывшего СССР
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 18 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 27 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
- Шовковський — один з найтитулованіших футболістів Європи [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Шовковський увійшов до списку найуспішніших футболістів Європи [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] - ↑ В Чемпіонаті України серед аматорів, тому в загальний реєстр не входить.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 18 липня 2011.
- [. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 16 квітня 2012. Статистика виступів за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)]
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шовковський Олександр Володимирович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шовковський Олександр Володимирович |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Шовковський Олександр Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Дані Шовковського на сайті «Динамо» (Київ) [ 22 червня 2013 у Wayback Machine.].
- 23-й: ювілеї, рекорди, антирекорди… [ 26 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Шовковський — сучасний символ «Динамо». ФОТО [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Олександр ШОВКОВСЬКИЙ повторив рекорд Олега Блохіна! [ 25 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Олександр Шовковський провів 600-й офіційний матч за «Динамо»!!! [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- 600 МАТЧІВ ОЛЕКСАНДРА ШОВКОВСЬКОГО ЗА КИЇВСЬКЕ «ДИНАМО» [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]