Анато́лій Дми́трович Конько́в (нар. 19 вересня 1949, Красний Луч, Ворошиловградська область, УРСР) — український радянський футболіст, тренер, український тренер, голова Федерації футболу України з 2 вересня 2012 року по 23 січня 2015 року. В минулому захисник і півзахисник. Майстер спорту (з 1969), майстер спорту міжнародного класу (з 1975), заслужений майстер спорту СРСР (з 1982).
Анатолій Коньков | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Анатолій Дмитрович Коньков | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 19 вересня 1949 (74 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Красний Луч, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | | ||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Анатолій Коньков у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Футболом почав займатися в Краматорську Донецької області. Перший тренер — Ю. І. Нестеренко. В 1968–1974 роках виступав за донецький «Шахтар».
У 1972 році виступав на чемпіонаті Європи, будучи гравцем першої ліги.
Наприкінці 1974 року разом з Євгеном Кананою потрапив у побутовий скандал (бійка в ресторані Донецька), обоє були дискваліфіковані довічно, але Лобановський зумів домогтись скасування покарання і переведення в «Динамо». В 1975–1981 роках грав у київському «Динамо». В складі збірної України призер Спартакіади 1979.
В європейських кубкових турнірах зіграв 39 матчів, забив 1 гол:
- Кубок чемпіонів — 22 матчі, 1 гол
- Кубок кубків — 5 матчів
- Кубок УЄФА — 10 матчів
- Суперкубок УЄФА — 2 матчі
З кінця 2006 року президент дитячого ФК «Старт» імені Анатолія Конькова.
З 2008 — спортивний директор «Сталь» Алчевськ.
2 вересня 2012 року обраний Президентом Федерації футболу України.
18 грудня 2014 подав у відставку, яка була прийнята виконкомом ФФУ 23 січня 2015.
Досягнення Редагувати
- Віце-чемпіон Європи: 1972
- Бронзовий олімпійський призер: 1976
- Чотириразовий Чемпіон СРСР: 1975, 1977, 1980, 1981.
- Володар Кубка СРСР: 1978.
- Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1975.
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975.
- Нагороджений орденом «За заслуги» III (2004), ІІ (2015) та І (2020) ступенів.
Примітки Редагувати
- Olympedia — 2006.
- Коньков ушел в отставку с поста президента ФФУ [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- Павелко стал и.о. президента ФФУ [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 жовтня 2009.
- Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
- Указ Президента України від 14 жовтня 2020 року № 446/2020 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства „Футбольний клуб «Динамо» Київ“»»
Посилання Редагувати
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (копія[недоступне посилання з липня 2019]) (рос.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |