Франц Ксавер фон Цах, барон (нім. Franz Xaver von Zach, угор. Zách János Ferenc, 1754—1832) — німецький астроном угорського походження, особливо відомий своїм внеском у відкриття перших астероїдів. Засновник астрономічної обсерваторії на горі Зеєберґ (Гота, Німеччина), співвідкривач карликової планети Церери.
| Франц Ксавер фон Цах | |
|---|---|
| Народився | 4 червня 1754[…] Братислава, Габсбурзька монархія |
| Помер | 2 вересня 1832[…] (78 років) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Країна | Австрійська імперія |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Seeberg Observatoryd |
| Відомі учні | Johann Gottlieb Friedrich von Bohnenbergerd |
| Членство | Прусська академія наук Academy of Science for Public Utilityd Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Французька академія наук Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Національна академія наук Італіїd Баварська академія наук Туринська академія наук |
| Нагороди | Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1798) |
Роботи у Вікіджерелах Франц Ксавер фон Цах у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в Пешті (тепер частина Будапешта), виховувався в єзуїтській школі, якийсь час служив в австрійській армії як фахівець з геодезії та військово-інженерної справи. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії. З 1783 по 1786 роки жив у Лондоні як домашній учитель посла Саксонії в Англії. За цей час він отримав ступінь доктора філософії та юриспруденції в Оксфордському університеті і розпочав наукову діяльність, опублікувавши в 1785 році в англійському журналі Philosophical Transactions результати кількох астрономічних спостережень.
У 1786 році прийняв пропозицію герцога Ернеста II очолити нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, відкриту восени 1791 року. Цах очолював обсерваторію до 1806 року і провів у ній велику кількість спостережень.
У 1800 році заснував Об'єднане астрономічне суспільство (нім. Vereinigte Astronomische Gesellschaft), до якого увійшло 25 осіб — серед них Невіл Маскелайн, Шарль Месьє, Вільям Гершель і Генріх Ольберс.
З наукових праць Цаха з астрономії найважливішими були складання нового зоряного каталогу разом із необхідними для нього спостереженнями, значне число точних нових визначень положень Сонця, з'єднаних у його «Таблицях рухів Сонця». Також він зробив великий внесок у дослідження астероїдів. Наприкінці XVIII століття він створив групу з 24 астрономів для системних пошуків «відсутньої планети» між орбітами Марса та Юпітера, яка мала там знаходитися згідно з правилом Тіціуса-Боде. Незабаром після відкриття Джузеппе П'яцці першої малої планети — Церери — її було втрачено і знайдено знову завдяки зусиллям Цаха та його однодумців.
Окрім астрономії, велику увагу Цах приділяв роботам в галузі геодезії. За допомогою секстанта він визначив координати багатьох міст.
В 1798 році він заснував і редагував науковий журнал Allgemeine Geographische Ephemeriden (у 1798—1799 вийшло 4 томи), який в 1800 році був перейменований в Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde. Цей журнал був найважливішим астрономічним виданням протягом ХІХ століття.
Після смерті герцога Ернста II в 1806 передав своєму колишньому учневі Бернгарду Лінденау посаду директора Зеєберзької обсерваторії та редагування журналу Monatliche Correspondenz, а сам працював в Італії та Франції. З 1818 по 1826 роки видавав у Генуї астрономічний журнал Correspondance astronomique, geographique et hydraulique (вийшло 14 томів, після чого видання було припинено під тиском єзуїтів).
У 1794 обраний іноземним почесним членом Петербурзької академії наук, того ж року — членом Шведської королівської академії наук.
Ксавер фон Цах у Львові Редагувати
Франц Ксавер фон Цах приїхав до Львова у віці 22-х років і працював там деякий час. Вже тоді до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет. Під керівництвом Лісґаніґа вони провели геодезичні дослідження та визначали координати міста. У Львівській обсерваторії проводилися тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Ксавер фон Цах також допомагав вести астрономічний календар у місті.
Пам'ять Редагувати
На його честь названий кратер на Місяці та астероїд 999 Цахія, відкритий у 1923 році. Крім того, астероїд 64 Ангеліна був названий на честь обсерваторії під Марселем, організованої Цахом.
Публікації Редагувати
- «Novae et correctae tabulae motuum solis» (Гота, 1792; нім. переклад, ib., 1799);
- «Explicatio et usus tabellarum solis, explicatio et usus catalogi stellarum fixarum» (ib., 1792);
- «De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae» (Ерфорд, 1794);
- «Vor übergang d. Mercurs vor d. Sonne d. 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg, Bremen usw.» (ib., 1799):
- «Fixarum praecip. catalogus novus etc.» (ib., 1804);
- «Tabulae motuum solis novae та iterum correctae ex theoriae gravitatis claris. de la Place etc.» (ib., 1804);
- «Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo» (ib., 1806—1807);
- «Nachricht von d. preuss. trigonometr. u. astron. Aufnahme von Thüringen usw.» (ib., 1806);
- «Tables abrégées et portatives du soleil» (Флоренція, 1809);
- «Nouvelles tables d'aberration et de nutation pour 1404 etoiles» (Марсель, 1812)
- «Supplément» (ib., 1813);
- «L'attraction des montagnes et ses effets sur le fil à plomb» (Авіньйон, 1814).
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119151456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- Cunningham C. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 188. — ISBN 978-2-914611-48-0
- ↑ Стюарт, 2018, с. 130.
Література Редагувати
- за ред. Б. С. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 240 с. — ISBN 978-966-613-896-8.
- С. Апуневич, М. Ваврух, Н. Вірун, Є. Вовчик, М. Ковальчук, Б. Мелех, Б. Новосядлий, О. Петрук, М. Стоділка. Астрономія у Львівському університеті (1661-2021). — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. — 367 с. — ISBN 978-617-10-0654-6.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
- Peter Brosche: Der Astronom der Herzogin — Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754—1832. Verlag H. Deutsch, Frankfurt 2001. ISBN 3-8171-1656-X (2. erweiterte Aufl. Frankfurt/M. 2009, ISBN 978-3-8171-1832-8)
- Иэн Стюарт. Математика космоса. Как современная наука расшифровывает Вселенную = Stewart Ian. Calculating the Cosmos: How Mathematics Unveils the Universe. — Альпина Паблишер, 2018. — 542 p. — ISBN 978-5-91671-814-0.
Посилання Редагувати
- Цах contra Лісґаніґ: як у Львові розвивали астрономію і геодезію. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Zaxid.net (11 липня 2013). Обсерваторії Львова: зустріч із Богданом Новосядлим. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Софія, Легін (20 грудня 2015). 5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- Цах, Франц-Ксавер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Персональна сторінка барона Франца Ксавера фон Цаха на офіційному сайті РАН (рос.)