www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гота У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ґота нім Gotha місто в Німеччині районний центр одной

Гота

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гота (значення).


Гота, Ґота (нім. Gotha) — місто в Німеччині, районний центр однойменного району, розташований в землі Тюринґія.

Ґота
Gotha
—  місто  —
Вид Ґота

Герб
Координати: 50°56′56″ пн. ш. 10°43′06″ сх. д. / 50.94889° пн. ш. 10.71833° сх. д. / 50.94889; 10.71833
Країна  Німеччина
Земля Тюрингія
Район Ґота
Площа
 - Повна 69,52 км²
Висота над р.м. 300 м 
Населення (31 грудня 2021)
 - Усього 45 099
 - Густота 648,7/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 99867
Телефонний код(и) 03621
Ідентифікаційний код 16 0 67 029
Вебсайт: www.gotha.de
Гота на карті району
Гота на карті району
Ґота
Розташування на карті Німеччини

Площа — 69,52 км2. Населення становить 45 099 ос. (станом на 31 грудня 2021). Місто поділяється на 7 міських районів. Офіційний код — 16 0 67 029.

Гота — одне з найстаріших міст у Німеччині, є культурним та історичним центром Тюринґії. Символом міста є старовинний замок Фріденштайн, побудований 1567 року в стилі бароко.

Історія Редагувати

Перша письмова згадка про це місто, розташоване неподалік від знаменитого Тюринзького лісу, датована жовтнем 775 року. Саме тоді імператор Карл Великий подарував монастирю Герсфельд лісові угіддя й поля біля вілли Gothaha («хороша вода»). Місто засноване на перетині двох шляхів, завдяки чому довгий час було важливим торговим центром. Головним товаром, що приносив місцевим купцям солідні прибутки, було вино.

Однією з історичних пам'яток міста є прокладений 1369 року 12-кілометровий канал Лейна[de]. Він був побудований за розпорядженням графа Бальтазара для забезпечення Ґоти водою та використовується з цією метою й досі.

У XVII столітті місто стало резиденцією протестантського герцогства Саксен-Кобурґ-Готського. Цей статус у нього залишався до 1918 року. Як відзначають історики, герцоги перетворили Ґоту у зразкове місто, як в адміністративному, так і фінансово-економічному плані.

Не меншу увагу освічені правителі приділяли розвитку науки та культури. Саме тому місто стало центром картографічної та видавничої справи. 1826 року в Ґоті Йозеф Маєр організував видавництво Бібліографічний інститут. Крім того, саме тут вперше в Німеччині було запроваджено обов'язкове шкільне навчання для хлопчиків та дівчаток. У міському замку був влаштований придворний театр з першою постійною трупою. Сьогодні перший німецький театр носить ім'я Конрада Екгофа — на честь одного зі своїх засновників.

Герцог Ернст Другий розпорядився знести міські укріплення та закласти на їхньому місці англійський сад. Тут же за його велінням було споруджено обсерваторію, охороняти яку як пам'ятник він розпорядився в своєму заповіті.

Ґота вважається батьківщиною сучасного страхового бізнесу в Німеччині. 1820 року Ернст-Вільгельм Арнольді створив у цьому місті заснований на принципі взаємності страховий банк Gothaer Feuerversicherungsbank, нині — Gothaer[de] зі штаб-квартирою в Кельні.

1875 року у місті відбувся з'їзд ейзенахців (представників Соціал-демократичної робітничої партії Німеччини) та лассальянців (представників Всезагального німецького робітничого союзу), які об'єдналися в єдину Соціалістичну робітничу партію Німеччини (згодом стане Соціал-демократичною партією Німеччини) і схвалили політичну програму, яка й отримала назву від міста — Готська програма.

Наприкінці Другої світової війни місто фактично не постраждало, оскільки німецький комендант своєчасно здав його американським військам. Пізніше місто стало частиною радянської окупаційної зони і, відповідно, опинилося на території НДР.

Визначні місця Редагувати

  • Готський музей історії страхової справи (Gothaer Haus der Versicherungsgeschichte)
  • Герцогський музей (Herzogliches Museum)
  • Музей природи в Готі (Museum der Natur Gotha)
  • Музей історії релігії та етнографії в Західній вежі замку Фріденштайн
  • Замковий музей фундації Замок Фріденштайн (Schlossmuseum der Stiftung Schloss Friedenstein)
  • Замок Фріденштайн (1567) з англійський парком.
  • Оранжерея в Замковому парку, де зараз розміщена міська бібліотека.
  • Ратуша.
  • Церква святої Маргарити (Margarethenkirche, 1064).
  • Монастир і церква августинців (бароко, 1216).
  • Міський театр в стилі класицизму (Gothaer Stadttheater)
  • Народний дім Цум Морен (1553, тут зупинялися Гете, Наполеон)

Відомі уродженці та жителі Редагувати

  • Крістіан Вермут (1661—1739) — знаменитий німецький медальєр та різьбяр монетних штемпелів епохи бароко.
  • Бонштедт Людвіг Людвігович (1822—1885) — архітектор, помер у Готі 3 січня 1885

Міста-побратими Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bevölkerung der Gemeinden vom Thüringer Landesamt für Statistik (нім.)

Література Редагувати

  • Johann Georg August Galletti: Geschichte und Beschreibung der Stadt Gotha. Gotha 1779 (Онлайн)
  • Udo Hopf: Burg Grimmenstein zu Gotha. Stadtverwaltung Gotha, Referat für Presse, Öffentlichkeitsarbeit, Städtepartnerschaft und Kultur, Gotha 2012, ISBN 978-3-939182-48-1
  • Kamen Pawlow: Das sehenswerte Gotha. Verlag Pawlow, Gotha 2006, ISBN 3-00-019345-6
  • Heiko Stasjulevics: Gotha, die Fliegerstadt. Verlag Rockstuhl, Bad Langensalza 2001, ISBN 3-934748-69-4
  • Manfred Strumpf: Gothas astronomische Epoche. Horb am Neckar 1998, ISBN 3-89570-381-8
  • Hans Walther: Straßenchronik der Stadt Gotha — einschließlich der Vororte Siebleben, Sundhausen, Beilstedt, Uelleben. Verlag Rockstuhl, Bad Langensalza 2005, 2. Auflage, ISBN 3-934748-26-0

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гота

Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gota znachennya Gota Gota nim Gotha misto v Nimechchini rajonnij centr odnojmennogo rajonu roztashovanij v zemli Tyuringiya Gota Gotha misto Vid GotaGerbKoordinati 50 56 56 pn sh 10 43 06 sh d 50 94889 pn sh 10 71833 sh d 50 94889 10 71833Krayina NimechchinaZemlyaTyuringiyaRajonGotaPlosha Povna 69 52 km Visota nad r m 300 m Naselennya 31 grudnya 2021 1 Usogo 45 099 Gustota 648 7 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij kod 99867Telefonnij kod i 03621Identifikacijnij kod 16 0 67 029Vebsajt www gotha deGota na karti rajonuGota na karti rajonuGotaRoztashuvannya na karti NimechchiniPlosha 69 52 km2 Naselennya stanovit 45 099 os stanom na 31 grudnya 2021 Misto podilyayetsya na 7 miskih rajoniv Oficijnij kod 16 0 67 029 Gota odne z najstarishih mist u Nimechchini ye kulturnim ta istorichnim centrom Tyuringiyi Simvolom mista ye starovinnij zamok Fridenshtajn pobudovanij 1567 roku v stili baroko Zmist 1 Istoriya 2 Viznachni miscya 3 Vidomi urodzhenci ta zhiteli 4 Mista pobratimi 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPersha pismova zgadka pro ce misto roztashovane nepodalik vid znamenitogo Tyurinzkogo lisu datovana zhovtnem 775 roku Same todi imperator Karl Velikij podaruvav monastiryu Gersfeld lisovi ugiddya j polya bilya villi Gothaha horosha voda Misto zasnovane na peretini dvoh shlyahiv zavdyaki chomu dovgij chas bulo vazhlivim torgovim centrom Golovnim tovarom sho prinosiv miscevim kupcyam solidni pributki bulo vino Odniyeyu z istorichnih pam yatok mista ye prokladenij 1369 roku 12 kilometrovij kanal Lejna de Vin buv pobudovanij za rozporyadzhennyam grafa Baltazara dlya zabezpechennya Goti vodoyu ta vikoristovuyetsya z ciyeyu metoyu j dosi U XVII stolitti misto stalo rezidenciyeyu protestantskogo gercogstva Saksen Koburg Gotskogo Cej status u nogo zalishavsya do 1918 roku Yak vidznachayut istoriki gercogi peretvorili Gotu u zrazkove misto yak v administrativnomu tak i finansovo ekonomichnomu plani Ne menshu uvagu osvicheni praviteli pridilyali rozvitku nauki ta kulturi Same tomu misto stalo centrom kartografichnoyi ta vidavnichoyi spravi 1826 roku v Goti Jozef Mayer organizuvav vidavnictvo Bibliografichnij institut Krim togo same tut vpershe v Nimechchini bulo zaprovadzheno obov yazkove shkilne navchannya dlya hlopchikiv ta divchatok U miskomu zamku buv vlashtovanij pridvornij teatr z pershoyu postijnoyu trupoyu Sogodni pershij nimeckij teatr nosit im ya Konrada Ekgofa na chest odnogo zi svoyih zasnovnikiv Gercog Ernst Drugij rozporyadivsya znesti miski ukriplennya ta zaklasti na yihnomu misci anglijskij sad Tut zhe za jogo velinnyam bulo sporudzheno observatoriyu ohoronyati yaku yak pam yatnik vin rozporyadivsya v svoyemu zapoviti Gota vvazhayetsya batkivshinoyu suchasnogo strahovogo biznesu v Nimechchini 1820 roku Ernst Vilgelm Arnoldi stvoriv u comu misti zasnovanij na principi vzayemnosti strahovij bank Gothaer Feuerversicherungsbank nini Gothaer de zi shtab kvartiroyu v Kelni 1875 roku u misti vidbuvsya z yizd ejzenahciv predstavnikiv Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Nimechchini ta lassalyanciv predstavnikiv Vsezagalnogo nimeckogo robitnichogo soyuzu yaki ob yednalisya v yedinu Socialistichnu robitnichu partiyu Nimechchini zgodom stane Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini i shvalili politichnu programu yaka j otrimala nazvu vid mista Gotska programa Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni misto faktichno ne postrazhdalo oskilki nimeckij komendant svoyechasno zdav jogo amerikanskim vijskam Piznishe misto stalo chastinoyu radyanskoyi okupacijnoyi zoni i vidpovidno opinilosya na teritoriyi NDR Viznachni miscya RedaguvatiMuzeyiGotskij muzej istoriyi strahovoyi spravi Gothaer Haus der Versicherungsgeschichte Gercogskij muzej Herzogliches Museum Muzej prirodi v Goti Museum der Natur Gotha Muzej istoriyi religiyi ta etnografiyi v Zahidnij vezhi zamku Fridenshtajn Zamkovij muzej fundaciyi Zamok Fridenshtajn Schlossmuseum der Stiftung Schloss Friedenstein Pam yatki arhitekturiZamok Fridenshtajn 1567 z anglijskij parkom Oranzhereya v Zamkovomu parku de zaraz rozmishena miska biblioteka Ratusha Cerkva svyatoyi Margariti Margarethenkirche 1064 Monastir i cerkva avgustinciv baroko 1216 Miskij teatr v stili klasicizmu Gothaer Stadttheater Narodnij dim Cum Moren 1553 tut zupinyalisya Gete Napoleon Vidomi urodzhenci ta zhiteli RedaguvatiKristian Vermut 1661 1739 znamenitij nimeckij medalyer ta rizbyar monetnih shtempeliv epohi baroko Bonshtedt Lyudvig Lyudvigovich 1822 1885 arhitektor pomer u Goti 3 sichnya 1885Mista pobratimi RedaguvatiRomiyi syur Sen nbsp Franciya z 1960 Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiGotskij almanahPrimitki Redaguvati Bevolkerung der Gemeinden vom Thuringer Landesamt fur Statistik nim Literatura RedaguvatiJohann Georg August Galletti Geschichte und Beschreibung der Stadt Gotha Gotha 1779 Onlajn Udo Hopf Burg Grimmenstein zu Gotha Stadtverwaltung Gotha Referat fur Presse Offentlichkeitsarbeit Stadtepartnerschaft und Kultur Gotha 2012 ISBN 978 3 939182 48 1 Kamen Pawlow Das sehenswerte Gotha Verlag Pawlow Gotha 2006 ISBN 3 00 019345 6 Heiko Stasjulevics Gotha die Fliegerstadt Verlag Rockstuhl Bad Langensalza 2001 ISBN 3 934748 69 4 Manfred Strumpf Gothas astronomische Epoche Horb am Neckar 1998 ISBN 3 89570 381 8 Hans Walther Strassenchronik der Stadt Gotha einschliesslich der Vororte Siebleben Sundhausen Beilstedt Uelleben Verlag Rockstuhl Bad Langensalza 2005 2 Auflage ISBN 3 934748 26 0Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gota Oficijna storinka Arhivovano 24 kvitnya 2006 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gota amp oldid 36918233