www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фемінізм в Італії виник у період італійського ренесансу починаючи з кінця 13 століття 1 Італійські письменниці такі як Х

Фемінізм в Італії

Фемінізм в Італії виник у період італійського ренесансу, починаючи з кінця 13 століття. Італійські письменниці, такі як Христина Пізанська, Модерата Фонте, Лукреція Марінелла, розробляли теоретичні ідеї гендерної рівності. На відміну від феміністичних рухів у Франції та Великобританії, ранні захисниці прав жінок в Італії наголошували на освіті жінок та покращенні соціальних умов.

Італійський фемінізм зазнав невдачі під час фашистського уряду Беніто Муссоліні в першій половині ХХ століття, коли фашистська ідеологія диктувала продовження роду як обов’язок жінки. У повоєнний період феміністичні рухи посилилися. У 1970-х виникла громадська активність щодо таких проблем, як розлучення та аборти. Італійський фемінізм останнім часом став помітнішим, особливо за колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі, з акцентом на протидії сексуальній об’єктивації жінок у національних телешоу та політиці.

Історія ред.

Феміністки епохи Відродження та раннього Нового часу ред.

Мислительниці епохи Відродження регулярно кидали виклик загальноприйнятій думці середньовіччя і ранішого періоду. Гуманізм, новий погляд на політику, науку, мистецтво, освіту та інші галузі, відкинув середньовічну християнську концепцію ієрархічного соціального порядку, який ставив звичайних громадян у підпорядковане становище по відношенню до представників духовенства.Людина Відродження була ідеалом для наслідування.

У той час як гуманістки епохи Відродження були здебільшого «антифеміністками», невелика кількість освічених жінок мали сміливість оскаржувати забобони, що жінки повинні залишатися покірними чоловікам.

Одна з перших феміністичних письменниць у світі, протофеміністка Христина Пізанська написала Книгу про Град Жіночий) у 1404 році, де описала жіночу стать як таку, що не має вродженої меншовартості перед чоловічою: «Ані піднесеність, ані низькість людини не лежать у тілі відповідно до статі, а в досконалості поведінки та чеснот». Утопічна трилогія про місто, населене і кероване лише жінками, є одним з перших зразків феміністичної фантастики.

В Італії епохи Відродження розвивалася вища освіта, зокрема, було створено кілька університетів, до яких жінок не докускали. Деякі привілейовані жінки, які могли собі це дозволити, здобували освіту самостійно або через репетиторство, якщо дозволяв батько. Поодинокі чоловіки Відродження, що підтримував освіту для жінок, бачили в ній спосіб покращити чесноти жінок і зробити їх більш покірними чоловікам. Освіта, призначена для створення лідерства, вважалася марною тратою на жінок.

Хоча деякі італійки відзначилися у Відродження як визначні особистості у своїх сферах, у сукупності можна простежити саме «піднесення освіченої жінки у Відродження». Виходячи за межі монастиря, де вони були ув’язнені в середні віки, освічені жінки включаються у світську інтелектуальну арену. З Відродження і до раннього Нового часу вони влаштовують салони, де освічені чоловіки та жінки разом та обговорювали літературу, політику та інші впливові теми. Наприкінці 16-го і початку 17-го ст. письменниці «представляли себе та були прийняті сучасною культурою як вчені дружини, матері та рівноправні партнерки у своїх домашніх салонах». До пізнього Відродження освічені італійки писали «в усіх можливих жанрах, від домашнього листування до поезії, діалогів і навіть теології».

ХІХ століття ред.

Працюючі італійки, 1900 рік

Більшість жінок належали до селянства, отже, були неписьменними. Освічені жінки, які вміли читати і писати про різні аспекти фемінізму, знаходились в ізольованому становищі. Щоб завоювати аудиторію фемінізму, потрібне було звернення до жінок на всіх рівнях суспільства. Починаючи з середини ХІХ ст., підприємливі жінки почали звертатися до жінок середнього класу через нові друковані засоби медіа: книги та періодичні видання.

Італійський закон Казаті 1859 року заклав основу для системи підготовки молодих жінок як вчительок у державних школах. Жінки повинні були стати основою системи освіти Італії, вони належали до асоціацій вчительок, що давало їм досвід організації для захисту своїх інтересів, таких як заробітна плата та умови праці.

Анна Марія Моццоні

Анна Марія Моццоні[en] поклала початок широкому жіночому руху в Італії, опублікувавши книгу «Жінка та її соціальні стосунки» з нагоди перегляду італійського цивільного кодексу (La donna ei suoi rapporti sociali in reasone della revisione del codice italiano) у 1864 році. Учасниці боротьби за об’єднання, були незадоволені нерівністю, що містилась в новому Цивільному кодексі Італійської Республіки. Книга Моццоні привернула увагу до несправедливості сімейного законодавства Італії, яка дискримінувала жінок. Моццоні проводила кампанію проти державного регулювання проституції та переклала італійською «Упокорення жінок» Джона Мілля. У 1881 році для підтримки виборчого права жінок вона заснувала Лігу заохочення інтересів жінок (Lega promotrice degli interessi femminili) у Мілані.

У 1865 році жінки в Італії отримали законну можливість розлучатись, право на рівну спадщину, а одруженим жінкам дозволялося стати законними опікунками своїх дітей та майна, якщо їх покинуть чоловіки.

26-річна Алаїда Гуальберта Беккарі з 1868 року почала видавати журнал «Жінки у Венеції». Більшу частину 1870-х і 1880-х Беккарі провела, поширюючи інформацію про фемінізм. Журнал висвітлював міжнародні феміністичні новини, такі як політичні та соціальні досягнення жінок у Франції, США та Великобританії. Чоловіки-законодавці та вчительки були серед її зростаючої аудиторії, і в 1877 році серія статей на теми реформ надихнула 3000 жінок підписати петицію про виборче для право жінок.

Жінки були допущені до італійських університетів у 1876 році.

У 1877 році італійки отримали можливість бути суб'єктами юридичних актів.

Перший національний феміністичний конгрес Італії організувала Пер ла Донна в 1911 році; спікерки закликали до права на розлучення для жінок і більше нерелігійних шкіл.

У 1919 році одруженим італійкам було надано окрему економіку, також державні посади на нижчих рівнях стали доступними для жінок.

Жінки у фашистській Італії (1922-1945) ред.

Жінки працюють на капелюшній фабриці, біля 1920 роу

Феміністичний рух зазнав величезного удару в 1922 році, коли до влади прийшов Беніто Муссоліні і в країні почалася фашистська епоха. Цей період був загалом антифеміністським. Наприклад, фашистська ідеологія диктувала продовження роду обов’язком жінки. Проте в 1925 році жінки в Італії здобули право голосу, хоча воно обмежувалося місцевими виборами. У 1945 році жінки в Італії отримали повне виборче право.

Післявоєнний італійський фемінізм ред.

Франка Віола вважається першою італійкою, яка публічно відмовилася виходити заміж за ґвалтівника та подала на нього до суду. Вона та її родина успішно переслідували ґвалтівника за законом. Суд відбувся в 1966 році і мав широкий резонанс в Італії, оскільки поведінка Віоли суперечила традиційним суспільним нормам Південної Італії, згідно з якими жінка втратила б свою честь, якщо б не вступила в шлюб з чоловіком, з яким втратила цноту. Франка Віола стала символом культурного прогресу та емансипації жінок у післявоєнній Італії (див. нижче події 1981 року).

Як і в інших країнах, феміністичні групи почали виникати в Італії в 1970-х як частина другої хвилі фемінізму. У 1970 році в Римі та Мілані Карла Лонзі створила Rivolta Femminile («Жіночий бунт») і опублікувала маніфест.

У 1974 році в Італії почалася кампанія «Заробітна плата за роботу по дому». У різних італійських містах утворилася низка груп, які називають себе Salario al Lavoro Domestico (Заробітна плата за хатню роботу). Одна із засновниць, Маріароса Далла Коста, виголосила промову під назвою «Загальний страйк» у Местре, Італія, наголосивши, що жоден страйк раніше ніколи не був загальним, а натомість страйком тільки робітників-чоловіків. У Падуї, Італія, група під назвою Lotta Feminista, створена Маріарозою Далла Коста та Сільвією Федерічі, прийняла заробітну плату за хатню роботу як свою організаційну стратегію. Кампанія підвищувала обізнаність про те, що хатня робота та догляд за дітьми є фундаментом всієї промислової роботи, і заявляла, що ці невідворотні задачі мають оплачуватися як оплачувана праця. Кампанія закликала до економічної компенсації за хатню роботу, привертала увагу до праці жінок, опори капіталістичної економіки на практику експлуатації жінок і нерівності у дозвіллі.

У 1975 році сімейне законодавство в Італії було реформоване, подружня зрада більше не кваліфікувалася як злочин, а також урівняти чоловіка і жінку в шлюбі за законом. Зокрема, Закон № 151/1975 передбачає гендерну рівність у шлюбі, скасовуючи юридичне домінування чоловіка. Італійські правові реформи 1975 року також усунули дискримінацію дітей, народжених поза шлюбом.

У 1976 році в Сентенці №12857 від 1976, Верховний суд Італії постановив, що «член(киня) подружжя, що змушує іншого(-у) з подружжя насильством або погрозами до плотського пізнання, вчиняє злочин плотського насильства» [мається на увазі зґвалтування у шлюбі] (commette il delitto di violenza carnale il coniuge che costringa violenza o minaccia l'altro coniuge a congiunzione carnale).

Серед інших великих досягнень фемінізму в Італії цього десятиліття стало введення закону про розлучення (1970) і закону, що регулює аборти (1978).

Італія підписала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок у 1980 році, а ратифікувала її в 1985 році.

У 1981 році скасовано італійський закон, який передбачав пом'якшення покарання у разі вбивства честі; до 1981 року в законі було зазначено: ст. 587: Той, хто спричинить смерть подружжя, дочки чи сестри, виявивши її в незаконних тілесних стосунках і в розпалі пристрасті, спричиненої злочином на його честь або честь його сім'ї, буде засуджений на строк від трьох до семи років. Такий же вирок застосовується до тих, хто за вищевказаних обставин спричинив смерть особи, яка перебуває у незаконних тілесних стосунках з її дружиною, дочкою чи сестрою.

Також у 1981 році Італія скасувала статтю 544, згідно з якою чоловік, який зґвалтував жінку, одружившись зі своєю жертвою, навіть неповнолітньою, будь-які його сексуальні злочини втрачали чинність. Ні закон, ні суспільство не розрізняли таке дошлюбне зґвалтування та втечу за згодою (на Сицилії це зазвичай називають fuitina). У соціальному плані на жінку, зґвалтована чоловіком, сильно тиснув соціум, щоб вона погодилася одружитися з ґвалтівником; альтернативою було до кінця життя носити стигму una donna svergognata («жінка без честі», букв.: безсоромна жінка). Якщо вона погодилася на шлюб з нападником, це вважалося «шлюбом відшкодування» (matrimonio riparatore), який відновлював честь її родини.

У Римі в 1992 році 45-річний інструктор з водіння забрав 18-річну дівчину на її перший урок водіння, ґвалтував її протягом години, а потім пригрозив убити, що якщо вона комусь розповість. Тієї ночі постраждала розповіла батькам, які погодилися допомогти їй висунути звинувачення. У той час як ґвалтівник був засуджений і ув'язнений, Верховний суд Італії скасував вирок у 1998 році, оскільки постраждала була у вузьких джинсах. Стверджувалося, що вона обов’язково мусила допомогти своєму нападнику зняти джинси, таким чином зробивши вчинок згоди («оскільки жертва носила дуже, дуже вузькі джинси, вона мусила допомогти йому зняти їх... і, знявши джинси... це було вже не зґвалтування, а секс за згодою»). Верховний суд Італії у своєму рішенні заявив, що «з загального досвіду майже неможливо зняти вузькі джинси навіть частково без активної співпраці людини, яка їх носить». Це рішення викликало масовий протест феміністок. Наступного дня після нього жінки в італійському парламенті протестували, одягнувши джинси та тримаючи плакати з написом «Джинси: алібі для зґвалтування». На знак підтримки Сенат і Асамблея Каліфорнії наслідували їх приклад. Незабаром Патрісія Гігганс, виконавча директорка Лос-Анджелесської комісії з нападів на жінок (тепер «Мир над насильством»), зробила День джинсової тканини щорічною подією. Станом на 2011 рік щонайменше 20 штатів США офіційно відзначають День джинсової тканини у квітні. Носіння джинсів у цей день стало міжнародним символом протесту проти помилкового та деструктивного ставлення до сексуального насильства. Станом на 2008 рік Верховний суд Італії скасував їхні висновки, і більше не існує «джинсового» захисту за звинуваченням у зґвалтуванні.

У 1996 році Італія внесла зміни до законодавства про зґвалтування, посиливши покарання за сексуальне насильство та перекваліфікувавши його з морального злочину на кримінальний.

Сучасний стан ред.

Італійський фемінізм останнім часом став більш помітним, особливо під час адміністрації колишнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі, з акцентом на протидії об’єктивації жінок у національних телевізійних шоу та політиці.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Feminism in Italy(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ross, Sarah Gwyneth (2009). . Harvard University Press. ISBN 9780674034549. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 12 грудня 2015. 
  2. Ballarín, Pilar. . Women in the History of Europe. Xantippa. Архів оригіналу за 5 November 2012. Процитовано 22 липня 2012. 
  3. ↑ Malagreca, Miguel (May 2006). . Journal of International Women's Studies 7 (4). Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 22 липня 2012. 
  4. Johnson, Madelaine. . Women Make News. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2012. 
  5. ↑ Pucacco, Eloisa Morra (16 листопада 2010). . The WIP. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 23 липня 2012. 
  6. ↑ Chase, Myrna, and James R. Jacob, Margaret C. Jacob, Theodore H. Von Laue (2012). Western Civilization: Ideas, Politics, and Society. Cengage Learning. с. 303. ISBN 9781111831684. 
  7. Chase, Myrna, and James R. Jacob, Margaret C. Jacob, Theodore H. Von Laue (2012). Western Civilization: Ideas, Politics, and Society. Cengage Learning. с. 303, 305. ISBN 9781111831684. 
  8. ↑ Ross, Sarah Gwyneth (2010). The Birth of Feminism: woman as intellect in Renaissance Italy and England. Harvard University Press. с. 2. ISBN 9780674054530. 
  9. Ross, Sarah Gwyneth (2010). The Birth of Feminism: woman as intellect in Renaissance Italy and England. Harvard University Press. с. 3. ISBN 9780674054530. 
  10. ↑ Morgan, Robin (1996). Sisterhood is Global: The International Women's Movement Anthology. Feminist Press at CUNY. с. 369. ISBN 9781558611603. 
  11. ↑ Judith Jeffrey Howard, "The Civil Code of 1865 and the Origins of the Feminist Movement in Italy", in The Italian Immigrant Woman in North America, eds. Betty Boyd Caroli, Robert F. Harney and Lydio F. Thomasi (Toronto: The Multicultural History Society of Ontario, 1977)
  12. Rappaport, Helen (2001). Encyclopedia of Women Social Reformers, Volume 1. ABC-CLIO. с. 60–1. ISBN 9781576071014. 
  13. Lange, Helene (2010). Higher Education of Women in Europe. ISBN 978-3-86741-434-0. Процитовано 10 квітня 2016. 
  14. . Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 27 березня 2009. 
  15. John Foot (17 травня 2018). The Archipelago: Italy Since 1945. Bloomsbury Publishing. с. 183–. ISBN 978-1-4088-4351-2. 
  16. Rifiuto il matrimonio dopo lo stupro(in Italian) [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
  17. Marta Boneschi, Di testa loro. Essay on ten women that changed the Italian culture in the 20th century (, in Italian) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2010. Процитовано 10 грудня 2021. 
  18. Craniz, Guido (2005). Storia del miracolo italiano: culture, identità, trasformazioni fra anni cinquanta e sessanta. Donzelli Editore. с. 252. ISBN 9788879899451. Процитовано 13 травня 2018. 
  19. Bondanella, Peter; Julia Conway Bondanella; Jody Robin Shiffman (1 січня 2001). . A&C Black. с. 207. ISBN 978-0-304-70464-4. Архів оригіналу за 7 January 2016. Процитовано 12 грудня 2015. 
  20. ↑ "More Smiles, More Money", N+1 Magazine, August 2013.
  21. Tronti, Mario (1962). Factory and Society. Operaismo in English. Процитовано 6 травня 2017. 
  22. www.generation-online.org, Mariarosa Dalla Costa + EE + AB. . www.generation-online.org. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 6 грудня 2016. 
  23. . 25 липня 2013. Архів оригіналу за 7 April 2014. Процитовано 24 жовтня 2019. 
  24. James, Selma (2008). Is Transformation Possible? They Say We Can't. We Must.. Off Our Backs (Off Our Backs. Inc) 38 (1): 42. JSTOR 20838923. 
  25. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 квітня 2016. 
  26. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2016. 
  27. Ginsborg, Paul (1 січня 2003). . Palgrave Macmillan. с. 369–370. ISBN 978-1-4039-6153-2. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 12 грудня 2015. 
  28. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015. 
  29. . Quing.eu. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  30. . WOMAN's JOURNAL. 8 грудня 2011. Архів оригіналу за 8 January 2016. Процитовано 22 серпня 2015. 
  31. . Treaties.un.org. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 9 лютого 2018. 
  32. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 квітня 2016. 
  33. . Diritto24. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 10 квітня 2016. 
  34. Van Cleave, Rachel A. "Rape and the Querela in Italy: False Protection of Victim Agency." Michigan Journal of Gender & Law, vol. 13, 2007, pp. 273–310.
  35. Pirro, Deirdre (2009). Italian Sketches: The Faces of Modern Italy. Prato: The Florentine Press. с. 94. ISBN 9788890243448. Процитовано 14 травня 2018. 
  36. Faedi, Benedetta (2009). . Columbia Journal of European Law. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2011. 
  37. . The New York Times. 16 лютого 1999. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 16 лютого 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Feminizm v Italiyi vinik u period italijskogo renesansu pochinayuchi z kincya 13 stolittya 1 Italijski pismennici taki yak Hristina Pizanska Moderata Fonte Lukreciya Marinella rozroblyali teoretichni ideyi gendernoyi rivnosti Na vidminu vid feministichnih ruhiv u Franciyi ta Velikobritaniyi ranni zahisnici prav zhinok v Italiyi nagoloshuvali na osviti zhinok ta pokrashenni socialnih umov 2 Italijskij feminizm zaznav nevdachi pid chas fashistskogo uryadu Benito Mussolini v pershij polovini HH stolittya koli fashistska ideologiya diktuvala prodovzhennya rodu yak obov yazok zhinki 3 U povoyennij period feministichni ruhi posililisya U 1970 h vinikla gromadska aktivnist shodo takih problem yak rozluchennya ta aborti 4 Italijskij feminizm ostannim chasom stav pomitnishim osoblivo za kolishnogo prem yer ministra Silvio Berluskoni z akcentom na protidiyi seksualnij ob yektivaciyi zhinok u nacionalnih teleshou ta politici 5 Zmist 1 Istoriya 1 1 Feministki epohi Vidrodzhennya ta rannogo Novogo chasu 1 2 HIH stolittya 1 3 Zhinki u fashistskij Italiyi 1922 1945 1 4 Pislyavoyennij italijskij feminizm 2 Suchasnij stan 3 Div takozh 4 PrimitkiIstoriya red Feministki epohi Vidrodzhennya ta rannogo Novogo chasu red Mislitelnici epohi Vidrodzhennya regulyarno kidali viklik zagalnoprijnyatij dumci serednovichchya i ranishogo periodu Gumanizm novij poglyad na politiku nauku mistectvo osvitu ta inshi galuzi vidkinuv serednovichnu hristiyansku koncepciyu iyerarhichnogo socialnogo poryadku yakij staviv zvichajnih gromadyan u pidporyadkovane stanovishe po vidnoshennyu do predstavnikiv duhovenstva Lyudina Vidrodzhennya bula idealom dlya nasliduvannya U toj chas yak gumanistki epohi Vidrodzhennya buli zdebilshogo antifeministkami 6 nevelika kilkist osvichenih zhinok mali smilivist oskarzhuvati zaboboni sho zhinki povinni zalishatisya pokirnimi cholovikam Odna z pershih feministichnih pismennic u sviti protofeministka Hristina Pizanska napisala Knigu pro Grad Zhinochij u 1404 roci de opisala zhinochu stat yak taku sho ne maye vrodzhenoyi menshovartosti pered cholovichoyu Ani pidnesenist ani nizkist lyudini ne lezhat u tili vidpovidno do stati a v doskonalosti povedinki ta chesnot 6 Utopichna trilogiya pro misto naselene i kerovane lishe zhinkami ye odnim z pershih zrazkiv feministichnoyi fantastiki V Italiyi epohi Vidrodzhennya rozvivalasya visha osvita zokrema bulo stvoreno kilka universitetiv do yakih zhinok ne dokuskali Deyaki privilejovani zhinki yaki mogli sobi ce dozvoliti zdobuvali osvitu samostijno abo cherez repetitorstvo yaksho dozvolyav batko Poodinoki choloviki Vidrodzhennya sho pidtrimuvav osvitu dlya zhinok bachili v nij sposib pokrashiti chesnoti zhinok i zrobiti yih bilsh pokirnimi cholovikam Osvita priznachena dlya stvorennya liderstva vvazhalasya marnoyu tratoyu na zhinok 7 Hocha deyaki italijki vidznachilisya u Vidrodzhennya yak viznachni osobistosti u svoyih sferah u sukupnosti mozhna prostezhiti same pidnesennya osvichenoyi zhinki u Vidrodzhennya 8 Vihodyachi za mezhi monastirya de voni buli uv yazneni v seredni viki osvicheni zhinki vklyuchayutsya u svitsku intelektualnu arenu Z Vidrodzhennya i do rannogo Novogo chasu voni vlashtovuyut saloni de osvicheni choloviki ta zhinki razom ta obgovoryuvali literaturu politiku ta inshi vplivovi temi Naprikinci 16 go i pochatku 17 go st pismennici predstavlyali sebe ta buli prijnyati suchasnoyu kulturoyu yak vcheni druzhini materi ta rivnopravni partnerki u svoyih domashnih salonah 8 Do piznogo Vidrodzhennya osvicheni italijki pisali v usih mozhlivih zhanrah vid domashnogo listuvannya do poeziyi dialogiv i navit teologiyi 9 nbsp Pismennicya Laura Sereta nbsp Chitannya Bogorodici 1505 1510 Vittore Karpachcho Gramotnist poshirilasya sered zhinok vishogo klasu nbsp Hristina Pizanska ta Izabela Bavarska koroleva Franciyi nbsp Katerina Medichi koroleva Franciyi mati koroliv i velika figura yevropejskoyi politiki nbsp Avtoportret yak alegoriya zhivopisu 1638 1639 Artemiziyi Dzhentileski nbsp Italijska pismennicya Dzhuzeppa BarbapikkolaHIH stolittya red nbsp Pracyuyuchi italijki 1900 rikBilshist zhinok nalezhali do selyanstva otzhe buli nepismennimi Osvicheni zhinki yaki vmili chitati i pisati pro rizni aspekti feminizmu znahodilis v izolovanomu stanovishi Shob zavoyuvati auditoriyu feminizmu potribne bulo zvernennya do zhinok na vsih rivnyah suspilstva Pochinayuchi z seredini HIH st pidpriyemlivi zhinki pochali zvertatisya do zhinok serednogo klasu cherez novi drukovani zasobi media knigi ta periodichni vidannya Italijskij zakon Kazati 1859 roku zaklav osnovu dlya sistemi pidgotovki molodih zhinok yak vchitelok u derzhavnih shkolah Zhinki povinni buli stati osnovoyu sistemi osviti Italiyi voni nalezhali do asociacij vchitelok sho davalo yim dosvid organizaciyi dlya zahistu svoyih interesiv takih yak zarobitna plata ta umovi praci 10 nbsp Anna Mariya MocconiAnna Mariya Mocconi en poklala pochatok shirokomu zhinochomu ruhu v Italiyi opublikuvavshi knigu Zhinka ta yiyi socialni stosunki z nagodi pereglyadu italijskogo civilnogo kodeksu La donna ei suoi rapporti sociali in reasone della revisione del codice italiano u 1864 roci Uchasnici borotbi za ob yednannya buli nezadovoleni nerivnistyu sho mistilas v novomu Civilnomu kodeksi Italijskoyi Respubliki 10 Kniga Mocconi privernula uvagu do nespravedlivosti simejnogo zakonodavstva Italiyi yaka diskriminuvala zhinok Mocconi provodila kampaniyu proti derzhavnogo regulyuvannya prostituciyi ta pereklala italijskoyu Upokorennya zhinok Dzhona Millya U 1881 roci dlya pidtrimki viborchogo prava zhinok vona zasnuvala Ligu zaohochennya interesiv zhinok Lega promotrice degli interessi femminili u Milani U 1865 roci zhinki v Italiyi otrimali zakonnu mozhlivist rozluchatis pravo na rivnu spadshinu a odruzhenim zhinkam dozvolyalosya stati zakonnimi opikunkami svoyih ditej ta majna yaksho yih pokinut choloviki 11 26 richna Alayida Gualberta Bekkari z 1868 roku pochala vidavati zhurnal Zhinki u Veneciyi Bilshu chastinu 1870 h i 1880 h Bekkari provela poshiryuyuchi informaciyu pro feminizm Zhurnal visvitlyuvav mizhnarodni feministichni novini taki yak politichni ta socialni dosyagnennya zhinok u Franciyi SShA ta Velikobritaniyi Choloviki zakonodavci ta vchitelki buli sered yiyi zrostayuchoyi auditoriyi i v 1877 roci seriya statej na temi reform nadihnula 3000 zhinok pidpisati peticiyu pro viborche dlya pravo zhinok 12 Zhinki buli dopusheni do italijskih universitetiv u 1876 roci 13 U 1877 roci italijki otrimali mozhlivist buti sub yektami yuridichnih aktiv 11 Pershij nacionalnij feministichnij kongres Italiyi organizuvala Per la Donna v 1911 roci spikerki zaklikali do prava na rozluchennya dlya zhinok i bilshe nereligijnih shkil U 1919 roci odruzhenim italijkam bulo nadano okremu ekonomiku takozh derzhavni posadi na nizhchih rivnyah stali dostupnimi dlya zhinok 11 Zhinki u fashistskij Italiyi 1922 1945 red nbsp Zhinki pracyuyut na kapelyushnij fabrici bilya 1920 rouFeministichnij ruh zaznav velicheznogo udaru v 1922 roci koli do vladi prijshov Benito Mussolini i v krayini pochalasya fashistska epoha Cej period buv zagalom antifeministskim Napriklad fashistska ideologiya diktuvala prodovzhennya rodu obov yazkom zhinki 3 Prote v 1925 roci zhinki v Italiyi zdobuli pravo golosu hocha vono obmezhuvalosya miscevimi viborami U 1945 roci zhinki v Italiyi otrimali povne viborche pravo 14 Pislyavoyennij italijskij feminizm red Franka Viola vvazhayetsya pershoyu italijkoyu yaka publichno vidmovilasya vihoditi zamizh za gvaltivnika ta podala na nogo do sudu Vona ta yiyi rodina uspishno peresliduvali gvaltivnika za zakonom Sud vidbuvsya v 1966 roci 15 i mav shirokij rezonans v Italiyi oskilki povedinka Violi superechila tradicijnim suspilnim normam Pivdennoyi Italiyi zgidno z yakimi zhinka vtratila b svoyu chest yaksho b ne vstupila v shlyub z cholovikom z yakim vtratila cnotu Franka Viola stala simvolom kulturnogo progresu ta emansipaciyi zhinok u pislyavoyennij Italiyi 16 17 18 div nizhche podiyi 1981 roku Yak i v inshih krayinah feministichni grupi pochali vinikati v Italiyi v 1970 h yak chastina drugoyi hvili feminizmu U 1970 roci v Rimi ta Milani Karla Lonzi stvorila Rivolta Femminile Zhinochij bunt i opublikuvala manifest 19 U 1974 roci v Italiyi pochalasya kampaniya Zarobitna plata za robotu po domu U riznih italijskih mistah utvorilasya nizka grup yaki nazivayut sebe Salario al Lavoro Domestico Zarobitna plata za hatnyu robotu Odna iz zasnovnic Mariarosa Dalla Kosta vigolosila promovu pid nazvoyu Zagalnij strajk u Mestre Italiya nagolosivshi sho zhoden strajk ranishe nikoli ne buv zagalnim a natomist strajkom tilki robitnikiv cholovikiv U Paduyi Italiya grupa pid nazvoyu Lotta Feminista stvorena Mariarozoyu Dalla Kosta ta Silviyeyu Federichi prijnyala zarobitnu platu za hatnyu robotu yak svoyu organizacijnu strategiyu 20 21 Kampaniya pidvishuvala obiznanist pro te sho hatnya robota ta doglyad za ditmi ye fundamentom vsiyeyi promislovoyi roboti i zayavlyala sho ci nevidvorotni zadachi mayut oplachuvatisya yak oplachuvana pracya 22 23 24 Kampaniya zaklikala do ekonomichnoyi kompensaciyi za hatnyu robotu privertala uvagu do praci zhinok opori kapitalistichnoyi ekonomiki na praktiku ekspluataciyi zhinok i nerivnosti u dozvilli 20 U 1975 roci simejne zakonodavstvo v Italiyi bulo reformovane podruzhnya zrada bilshe ne kvalifikuvalasya yak zlochin a takozh urivnyati cholovika i zhinku v shlyubi za zakonom Zokrema Zakon 151 1975 peredbachaye gendernu rivnist u shlyubi skasovuyuchi yuridichne dominuvannya cholovika 25 26 Italijski pravovi reformi 1975 roku takozh usunuli diskriminaciyu ditej narodzhenih poza shlyubom 27 U 1976 roci v Sentenci 12857 vid 1976 Verhovnij sud Italiyi postanoviv sho chlen kinya podruzhzhya sho zmushuye inshogo u z podruzhzhya nasilstvom abo pogrozami do plotskogo piznannya vchinyaye zlochin plotskogo nasilstva mayetsya na uvazi zgvaltuvannya u shlyubi commette il delitto di violenza carnale il coniuge che costringa violenza o minaccia l altro coniuge a congiunzione carnale 28 29 30 Sered inshih velikih dosyagnen feminizmu v Italiyi cogo desyatilittya stalo vvedennya zakonu pro rozluchennya 1970 i zakonu sho regulyuye aborti 1978 Italiya pidpisala Konvenciyu pro likvidaciyu vsih form diskriminaciyi zhinok u 1980 roci a ratifikuvala yiyi v 1985 roci 31 U 1981 roci skasovano italijskij zakon yakij peredbachav pom yakshennya pokarannya u razi vbivstva chesti do 1981 roku v zakoni bulo zaznacheno st 587 Toj hto sprichinit smert podruzhzhya dochki chi sestri viyavivshi yiyi v nezakonnih tilesnih stosunkah i v rozpali pristrasti sprichinenoyi zlochinom na jogo chest abo chest jogo sim yi bude zasudzhenij na strok vid troh do semi rokiv Takij zhe virok zastosovuyetsya do tih hto za vishevkazanih obstavin sprichiniv smert osobi yaka perebuvaye u nezakonnih tilesnih stosunkah z yiyi druzhinoyu dochkoyu chi sestroyu 32 33 Takozh u 1981 roci Italiya skasuvala stattyu 544 34 zgidno z yakoyu cholovik yakij zgvaltuvav zhinku odruzhivshis zi svoyeyu zhertvoyu navit nepovnolitnoyu bud yaki jogo seksualni zlochini vtrachali chinnist Ni zakon ni suspilstvo ne rozriznyali take doshlyubne zgvaltuvannya ta vtechu za zgodoyu na Siciliyi ce zazvichaj nazivayut fuitina U socialnomu plani na zhinku zgvaltovana cholovikom silno tisnuv socium shob vona pogodilasya odruzhitisya z gvaltivnikom alternativoyu bulo do kincya zhittya nositi stigmu una donna svergognata zhinka bez chesti bukv bezsoromna zhinka Yaksho vona pogodilasya na shlyub z napadnikom ce vvazhalosya shlyubom vidshkoduvannya matrimonio riparatore yakij vidnovlyuvav chest yiyi rodini 35 U Rimi v 1992 roci 45 richnij instruktor z vodinnya zabrav 18 richnu divchinu na yiyi pershij urok vodinnya gvaltuvav yiyi protyagom godini a potim prigroziv ubiti sho yaksho vona komus rozpovist Tiyeyi nochi postrazhdala rozpovila batkam yaki pogodilisya dopomogti yij visunuti zvinuvachennya U toj chas yak gvaltivnik buv zasudzhenij i uv yaznenij Verhovnij sud Italiyi skasuvav virok u 1998 roci oskilki postrazhdala bula u vuzkih dzhinsah Stverdzhuvalosya sho vona obov yazkovo musila dopomogti svoyemu napadniku znyati dzhinsi takim chinom zrobivshi vchinok zgodi oskilki zhertva nosila duzhe duzhe vuzki dzhinsi vona musila dopomogti jomu znyati yih i znyavshi dzhinsi ce bulo vzhe ne zgvaltuvannya a seks za zgodoyu Verhovnij sud Italiyi u svoyemu rishenni zayaviv sho z zagalnogo dosvidu majzhe nemozhlivo znyati vuzki dzhinsi navit chastkovo bez aktivnoyi spivpraci lyudini yaka yih nosit 36 Ce rishennya viklikalo masovij protest feministok Nastupnogo dnya pislya nogo zhinki v italijskomu parlamenti protestuvali odyagnuvshi dzhinsi ta trimayuchi plakati z napisom Dzhinsi alibi dlya zgvaltuvannya Na znak pidtrimki Senat i Asambleya Kaliforniyi nasliduvali yih priklad Nezabarom Patrisiya Giggans vikonavcha direktorka Los Andzhelesskoyi komisiyi z napadiv na zhinok teper Mir nad nasilstvom zrobila Den dzhinsovoyi tkanini shorichnoyu podiyeyu Stanom na 2011 rik shonajmenshe 20 shtativ SShA oficijno vidznachayut Den dzhinsovoyi tkanini u kvitni Nosinnya dzhinsiv u cej den stalo mizhnarodnim simvolom protestu proti pomilkovogo ta destruktivnogo stavlennya do seksualnogo nasilstva Stanom na 2008 rik Verhovnij sud Italiyi skasuvav yihni visnovki i bilshe ne isnuye dzhinsovogo zahistu za zvinuvachennyam u zgvaltuvanni U 1996 roci Italiya vnesla zmini do zakonodavstva pro zgvaltuvannya posilivshi pokarannya za seksualne nasilstvo ta perekvalifikuvavshi jogo z moralnogo zlochinu na kriminalnij 37 Suchasnij stan red Italijskij feminizm ostannim chasom stav bilsh pomitnim osoblivo pid chas administraciyi kolishnogo prem yer ministra Silvio Berluskoni z akcentom na protidiyi ob yektivaciyi zhinok u nacionalnih televizijnih shou ta politici 5 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Feminism in Italy angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Div takozh red Feminizm u Nimechchini Feminizm u Franciyi Feminizm u Velikij Britaniyi Feminizm u Polshi Feminizm v UkrayiniPrimitki red Ross Sarah Gwyneth 2009 The Birth of Feminism Woman As Intellect in Renaissance Italy and England Harvard University Press ISBN 9780674034549 Arhiv originalu za 11 travnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2015 Ballarin Pilar Women s Politics The Feminist Movement Women in the History of Europe Xantippa Arhiv originalu za 5 November 2012 Procitovano 22 lipnya 2012 a b Malagreca Miguel May 2006 Lottiamo Ancora 1 Reviewing One Hundred and Fifty Years of Italian Feminism Journal of International Women s Studies 7 4 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 22 lipnya 2012 Johnson Madelaine Italy Where did All the Feminism Go Women Make News Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2012 a b Pucacco Eloisa Morra 16 listopada 2010 Combating Berlusconi s Vision of Women Italian Feminism 2 0 The WIP Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 23 lipnya 2012 a b Chase Myrna and James R Jacob Margaret C Jacob Theodore H Von Laue 2012 Western Civilization Ideas Politics and Society Cengage Learning s 303 ISBN 9781111831684 Chase Myrna and James R Jacob Margaret C Jacob Theodore H Von Laue 2012 Western Civilization Ideas Politics and Society Cengage Learning s 303 305 ISBN 9781111831684 a b Ross Sarah Gwyneth 2010 The Birth of Feminism woman as intellect in Renaissance Italy and England Harvard University Press s 2 ISBN 9780674054530 Ross Sarah Gwyneth 2010 The Birth of Feminism woman as intellect in Renaissance Italy and England Harvard University Press s 3 ISBN 9780674054530 a b Morgan Robin 1996 Sisterhood is Global The International Women s Movement Anthology Feminist Press at CUNY s 369 ISBN 9781558611603 a b v Judith Jeffrey Howard The Civil Code of 1865 and the Origins of the Feminist Movement in Italy in The Italian Immigrant Woman in North America eds Betty Boyd Caroli Robert F Harney and Lydio F Thomasi Toronto The Multicultural History Society of Ontario 1977 Rappaport Helen 2001 Encyclopedia of Women Social Reformers Volume 1 ABC CLIO s 60 1 ISBN 9781576071014 Lange Helene 2010 Higher Education of Women in Europe ISBN 978 3 86741 434 0 Procitovano 10 kvitnya 2016 Archived copy Arhiv originalu za 26 travnya 2008 Procitovano 27 bereznya 2009 John Foot 17 travnya 2018 The Archipelago Italy Since 1945 Bloomsbury Publishing s 183 ISBN 978 1 4088 4351 2 Rifiuto il matrimonio dopo lo stupro in Italian Arhivovano 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Marta Boneschi Di testa loro Essay on ten women that changed the Italian culture in the 20th century in Italian Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2010 Procitovano 10 grudnya 2021 Craniz Guido 2005 Storia del miracolo italiano culture identita trasformazioni fra anni cinquanta e sessanta Donzelli Editore s 252 ISBN 9788879899451 Procitovano 13 travnya 2018 Bondanella Peter Julia Conway Bondanella Jody Robin Shiffman 1 sichnya 2001 Cassell Dictionary of Italian Literature A amp C Black s 207 ISBN 978 0 304 70464 4 Arhiv originalu za 7 January 2016 Procitovano 12 grudnya 2015 a b More Smiles More Money N 1 Magazine August 2013 Tronti Mario 1962 Factory and Society Operaismo in English Procitovano 6 travnya 2017 www generation online org Mariarosa Dalla Costa EE AB The door to the garden www generation online org Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2016 More Smiles More Money 25 lipnya 2013 Arhiv originalu za 7 April 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2019 James Selma 2008 Is Transformation Possible They Say We Can t We Must Off Our Backs Off Our Backs Inc 38 1 42 JSTOR 20838923 Archived copy Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2016 Archived copy Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2016 Ginsborg Paul 1 sichnya 2003 A History of Contemporary Italy Society and Politics 1943 1988 Palgrave Macmillan s 369 370 ISBN 978 1 4039 6153 2 Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2015 An overview of the legal and cultural issues for migrant Muslim women of the European union A focus on domestic violence and Italy Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 11 bereznya 2015 Quality in Gender Equality Policies European Commission Sixth Framework Programme Integrated Project Quing eu Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 16 lipnya 2016 Sesso matrimonio e legge WOMAN s JOURNAL 8 grudnya 2011 Arhiv originalu za 8 January 2016 Procitovano 22 serpnya 2015 UNTC Treaties un org Arhiv originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 9 lyutogo 2018 Archived copy Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 13 kvitnya 2016 Omicidio e lesione personale a causa di onore Diritto24 Arhiv originalu za 4 March 2016 Procitovano 10 kvitnya 2016 Van Cleave Rachel A Rape and the Querela in Italy False Protection of Victim Agency Michigan Journal of Gender amp Law vol 13 2007 pp 273 310 Pirro Deirdre 2009 Italian Sketches The Faces of Modern Italy Prato The Florentine Press s 94 ISBN 9788890243448 Procitovano 14 travnya 2018 Faedi Benedetta 2009 Rape Blue Jeans and Judicial Developments in Italy Columbia Journal of European Law Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2011 Ruling on Tight Jeans and Rape Sets Off Anger in Italy The New York Times 16 lyutogo 1999 Arhiv originalu za 29 sichnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Feminizm v Italiyi amp oldid 38300960