www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фарисеї Фарисе ї івр פ רו ש ים перушім прушім відокремлені спочатку релігійно національна а пізніше суспільно політична

Фарисеї

Фарисе́ї (івр. פְּרוּשִׁים‎, перушім, прушім — «відокремлені») — спочатку релігійно-національна, а пізніше суспільно-політична течія у Юдеї в епоху Другого Храму (530 до н. е — 70 р.). Фарисеї були однією з трьох давньоєврейських філософських шкіл, поряд із садукеями та єсеями, що вийшли на перший план політичного життя в епоху Маккавеїв (з 167 р. до н. е.), хоча виникнення фарисейського вчення може бути датовано часом Ездри (бл. VI ст. до н. е.). Вчення фарисеїв лежить в основі Галахи і сучасного ортодоксального юдаїзму.

Фарисеї визнавали не тільки писаний закон Мойсея, але й «Закон усний», що об'єднував незліченні приписи й перекази, які нагромадились від законовчителів і часто ставили його вище за писаний на противагу садукеям, які визнавали тільки закон Мойсея.

У Новому Завіті фарисеї часто критикуються як лицеміри (Мт. 23:25,26), що в багатьох мовах стало узагальненим позначенням людей, які критикують за найменші дрібниці, втрачаючи при цьому зв'язок зі змістом загалом.

Історичне тло Редагувати

Повстання Маккавеїв проти проеллінської політики правителів Юдеї — Селевкідів мало успіх головним чином завдяки юдейському рухові асидеїв (івр. חסידים‎), що виник у часи Антіоха IV Епіфана (175 до н. е. — 164 до н. е.). З цього руху й утворилися різноманітні єврейські угруповання. Йосип Флавій поряд із фарисеями називає садукеїв, єсеїв та різні групи опору — зелоти, сікарії. Проте жодна з цих груп не представляла в ті часи більшість єврейського народу.

Коли до правління Юдеєю прийшла династія Хасмонеїв, яка походила з Маккавеїв, фарисеї та садукеї виходять на перший план суспільно-релігійного життя. Однак еллінізм швидко проникав у юдейську державу, і Хасмонеї не могли уникнути політичних зв'язків з ним та стримати вплив поганської цивілізації на юдейську землю. Ці зв'язки здавалися асидеям політичною поразкою та релігійним відступництвом, тож вони помалу не тільки відступили від Хасмонеїв, а й стали їхніми ворогами. Ставши в опозицію, асидеї назвалися «відокремлені», арамейською — перішайя (фарисеї). Їхні противники, що представляли переважно верхні аристократично-священницькі верстви і походили здебільшого зі священників, назвались садукеями — від імені Садок, — далекого предка однієї зі священницьких родин. Конфлікти між ними виникали на підставах їхнього походження та сприймання еллінської культури, як і багатьох питань віри. Позиція та віровчення фарисеїв історично змінювалися й розвивалися. Однак перші писемні передання фарисеїв відомі з 1 ст. н. е. в записах фарисейських рабинів того часу — Гіллеля і Шаммая.

Вчення фарисеїв Редагувати

Фарисеї стояли осторонь від того всього, що не було юдейське і з тої причини не релігійне і нечисте, бо юдаїзм, релігія і законна чистота, були ідеями, що практично не могли бути відділеними одна від одної. Для фарисеїв Тора не була основною частиною юдаїзму, тобто національно-релігійного статуту. З нею поряд існував ширший, важливіший «Закон усний», що обіймав незліченні приписи та передання. Цей закон складався із величезного матеріалу, він охоплював усі сторони життя — від приватного до релігійного, від миття посуду та таких питань «чи можна їсти овоч що сам упав з дерева?» до приписів про приношення жертв. Тобто у ньому був розділ розповідального характеру (гаґґада) та система практичних приписів (галака).

З часом учителі закону, книжники, упорядкували цей матеріал і він набрав ваги більшої ніж сама Тора. Згідно з фарисейською доктриною, Тора, яку Бог дав Мойсею, включала як Письмовий, так і Усний Закони: Божественні одкровення, зафіксовані в П'ятикнижжі, доповнені та роз'яснені пророками і усною традицією, їх слід тлумачити відповідно до екзегетичних норм законовчителів кожного покоління. Таким чином, за фарисеями, закони Тори слід розуміти відповідно до тлумачень законовчителів, яких Бог наділив розумом для того, щоб вони інтерпретували ці закони. Маючи таке правило, фарисеям вже не можна було нічого закинути, і вони могли видавати закони такі які вони хотіли, засновуючи кожен свій припис на усному законі.

У Талмуді, що в основному є переписом цієї традиції, знаходимо вислови: «Більшу силу мають слова книжників від слів Тори», отож — «гіршим є іти проти слів книжників, ніж проти слів Тори» (Санедрін, ХІ,3).

Йосип Флавій у своєму творі Юдейська війна передає нам про фарисеїв наступне:

«Фарисеї славляться старанно-точним виясненням законів і є головною сектою; приписують усе Долі (грец. έίμαρμενη) і Богові, (кажучи що) праведне життя чи ні, залежить це у більшій частині від людини, але Доля має свій вплив на кожну дію. Кожна душа є незнищима, але тільки душі лихих є покарані вічною карою.»

Три головних питання вивчали фарисеї у Законі — суботній відпочинок, виплата десятин та обрядова чистота. Крім тих досліджувалось багато інших практичних справ. Ті питання вивчалися та вони дискутували про них. Метода науки була така: спочатку вивчались сентенції вже написані й утвердженні у традиції, а потім говорилося про їх застосування, розповсюдження та розвиток. В такій методі явно була небезпека формалізму і дріб'язковості питань, багато тонкостей, умовностей, розрізнень, а мало духу.

В історії не залишилося жодних письмових документів фарисеїв часів Другого Храму. У часи після Йосипа Флавія питання юдейського закону (Шлюб, Шаббат, Приписи чистоти) стали важливішими ніж питання описані Флавієм. Дискусії цього роду тривають і до сьогодні. Юдейські писання (Талмуд, Мішна) майже не дотикаються питань богословського характеру, а охоплюють лише інтерпретацію законів.

Найбільшим впливом фарисеїв на юдейське суспільство того часу було його переорієнтування від життя Храму до буденного життя із його освяченням та практикуванням у ньому юдейських приписів. Відхід від служби у храмі як центральної ідеї та священництва означало одночасно і наголос на деталях. Соціальна справедливість, єдність людей а також очікування на вивільнення єврейського народу, ставали ядром вчення рабинів. Основою для такого життя яке було направлене на досягнення цієї мети складала галака (шлях), тобто зібрання законів які виведені із священного письма. За часів другого храму, фарисеї не наполягали щоб усі юдеї слідували їх вченню. Однак, як і кожний суспільно-релігійний рух, вони вважали що лише вони представляють правду і не допускали домішок інших вчень. У суспільстві проте відбувалась постійна дискусія між різноманітними рухами про коректний виклад законів. Після зруйнування храму завершується і існування цих рухів. Рабини починають уникати також і назви фарисеї. Дискусія про виклад законів однак досягає свого розквіту у 4 та 5 століттях, коли у Палестині та Вавилоні виникли дві основні версії Талмуду. Сам Талмуд є фактично плодом дискусії двох фарисейських шкіл — Гілеля та Шаммаля. Думки цих рабінів визначили напрям дискусії на наступні століття.

Фарисеї і християнство Редагувати

Христос у будинку фарисея, Тінторетто

Новий Заповіт є найціннішим джерелом інформації про фарисеїв першої половини І століття. У ньому показані фарисеї як противники Ісуса з Назарету, так і його важливі партнери у дискусії. Ісус був у дружніх відносинах з фарисеями такими як Симон, Никодим, Йосип з Ариматеї, а апостол Павло хоч і проголошує скасування єврейського закону, каже, що він — «єврей з євреїв, фарисей за законом» (Филип., 3,5). Проте найсуворіші догани Ісус все-таки звертає на фарисеїв, а не на садукеїв. Між фарисеями знайшлись найзапекліші противники його післанництва. Розділ 23 у Євангелії від Матвія — це формальне Ісусове обвинувачення фарисеїв із наведенням точних й докладних фактів.

У свою чергу знаходимо у Євангеліях також численні звинувачення фарисеїв до Ісуса Христа, які відкривають нам світ їхнього вчення та уявлень:

  • Вони обурюються тим, що Ісус зцілює в усі дні, навіть у суботу.
  • Звинувачують Ісуса в богохульстві після того, як він сказав розслабленому хворому: «Прощаються тобі гріхи твої».
  • Коли Ісус став виганяти злих духів, деякі з фарисеїв стверджують, що він виганяє демонів силою Вельзевула.
  • Питають учнів Ісуса, чому їх учитель їсть із митниками та грішниками.
  • Разом з учнями Івана Хрестителя запитують Ісуса, чому його учні не постять в той час, як вони постять багато.
  • Коли учні Ісуса зривали колосся в суботній день, питали Ісуса, чому вони не дотримуються суботи.
  • Питають Ісуса, чому його учні не дотримуються передання старших і їдять хліб немитими руками.
  • Намагаються каменувати Ісуса, коли Ісус назвався Іменем Бога — «Я є» («I am»(engl.), JHVH(євр.))."Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є..(Ів. 8:58)"

Ще на початку проповіді Івана Хрестителя та Ісуса Христа фарисеї зображені в Євангеліях як одні з основних їхніх критиків. Вони навіть відправляють делегацію до Івана Хрестителя з питанням, на якій підставі той хрестить, не будучи ні Месією, ні Ілією, ні пророком. На всі ці, зведені у рамки неживого формалізму питання, знаходимо гідну відповідь з уст Ісуса.

Унаслідок частого викриття Ісусом показного і демонстративного благочестя фарисеїв, поняття «фарисейство» в християнстві та й у сучасному суспільстві часто вживається як синонім лицемірства. Критикуючи демонстративне благочестя, Ісус закликав фарисеїв до внутрішнього очищення: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!» (Мт. 23:25,26).

Коли його таємно відвідав впливовий фарисей Никодим, один начальник юдейський, Ісус адресував саме йому ці слова: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.»(Ів. 3:3). Згодом багато хто і з начальників увірували в Ісуса — «Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.» (Ів. 12:42). А сам Никодим пізніше на зборах фарисеїв висловлювався на захист Ісуса: "Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить? "(Ів. 7:51) і пожертвував на похорон Ісуса склад з смирни і алое (Ів. 19:39). Іншим розбіжністю Ісуса з деякими з фарисеїв було ставлення до багатства. Серед фарисеїв, як і серед інших юдеїв, було поширене уявлення, що багатство є свідченням прихильності Бога до людини, в той час як Ісус навчав: «Жоден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити! Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього. Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.»(Лк. 16:13-15).

У своїй подальшій притчі Ісус зобразив найбагатшого в пеклі, а жебрака Лазаря, який «..бажав годуватися крихтами, що зо столу багатого падали» — на лоні Авраама Лк. 16:19-31). Матеріальне багатство у вченні Ісуса не має великої цінності, а бажання до множення багатства являє собою небезпеку для людини — «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.» Лк. 12:15). Багатство може бути перешкодою в служінні ближнім (історія з багатим юнаків у (Мт. 19:16-24). За словами Ісуса — « Верблюдові легше пройти через вушко голки, ніж багатому в Боже Царство ввійти!» (Мт. 19:24). Тому він закликав не до накопичення багатства, а до благодійності: продавайте достатки свої й дайте милостиню (Лк. 12:33). При цьому він говорив — коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди (Мт. 6:2). Його слова про лицемірів в синагогах могли розглядатися також як прямий натяк на фарисеїв, оскільки книжники-фарисеї користувалися значним впливом у синагогах.

Примітки Редагувати

  1. Йосип Флавій, Юд. Війна, ІІ, 162—166

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Farise yi ivr פ רו ש ים perushim prushim vidokremleni spochatku religijno nacionalna a piznishe suspilno politichna techiya u Yudeyi v epohu Drugogo Hramu 530 do n e 70 r Fariseyi buli odniyeyu z troh davnoyevrejskih filosofskih shkil poryad iz sadukeyami ta yeseyami sho vijshli na pershij plan politichnogo zhittya v epohu Makkaveyiv z 167 r do n e hocha viniknennya farisejskogo vchennya mozhe buti datovano chasom Ezdri bl VI st do n e Vchennya fariseyiv lezhit v osnovi Galahi i suchasnogo ortodoksalnogo yudayizmu Fariseyi viznavali ne tilki pisanij zakon Mojseya ale j Zakon usnij sho ob yednuvav nezlichenni pripisi j perekazi yaki nagromadilis vid zakonovchiteliv i chasto stavili jogo vishe za pisanij na protivagu sadukeyam yaki viznavali tilki zakon Mojseya U Novomu Zaviti fariseyi chasto kritikuyutsya yak licemiri Mt 23 25 26 sho v bagatoh movah stalo uzagalnenim poznachennyam lyudej yaki kritikuyut za najmenshi dribnici vtrachayuchi pri comu zv yazok zi zmistom zagalom Zmist 1 Istorichne tlo 2 Vchennya fariseyiv 3 Fariseyi i hristiyanstvo 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstorichne tlo RedaguvatiPovstannya Makkaveyiv proti proellinskoyi politiki praviteliv Yudeyi Selevkidiv malo uspih golovnim chinom zavdyaki yudejskomu ruhovi asideyiv ivr חסידים sho vinik u chasi Antioha IV Epifana 175 do n e 164 do n e Z cogo ruhu j utvorilisya riznomanitni yevrejski ugrupovannya Josip Flavij poryad iz fariseyami nazivaye sadukeyiv yeseyiv ta rizni grupi oporu zeloti sikariyi Prote zhodna z cih grup ne predstavlyala v ti chasi bilshist yevrejskogo narodu Koli do pravlinnya Yudeyeyu prijshla dinastiya Hasmoneyiv yaka pohodila z Makkaveyiv fariseyi ta sadukeyi vihodyat na pershij plan suspilno religijnogo zhittya Odnak ellinizm shvidko pronikav u yudejsku derzhavu i Hasmoneyi ne mogli uniknuti politichnih zv yazkiv z nim ta strimati vpliv poganskoyi civilizaciyi na yudejsku zemlyu Ci zv yazki zdavalisya asideyam politichnoyu porazkoyu ta religijnim vidstupnictvom tozh voni pomalu ne tilki vidstupili vid Hasmoneyiv a j stali yihnimi vorogami Stavshi v opoziciyu asideyi nazvalisya vidokremleni aramejskoyu perishajya fariseyi Yihni protivniki sho predstavlyali perevazhno verhni aristokratichno svyashennicki verstvi i pohodili zdebilshogo zi svyashennikiv nazvalis sadukeyami vid imeni Sadok dalekogo predka odniyeyi zi svyashennickih rodin Konflikti mizh nimi vinikali na pidstavah yihnogo pohodzhennya ta sprijmannya ellinskoyi kulturi yak i bagatoh pitan viri Poziciya ta virovchennya fariseyiv istorichno zminyuvalisya j rozvivalisya Odnak pershi pisemni peredannya fariseyiv vidomi z 1 st n e v zapisah farisejskih rabiniv togo chasu Gillelya i Shammaya Vchennya fariseyiv RedaguvatiFariseyi stoyali ostoron vid togo vsogo sho ne bulo yudejske i z toyi prichini ne religijne i nechiste bo yudayizm religiya i zakonna chistota buli ideyami sho praktichno ne mogli buti viddilenimi odna vid odnoyi Dlya fariseyiv Tora ne bula osnovnoyu chastinoyu yudayizmu tobto nacionalno religijnogo statutu Z neyu poryad isnuvav shirshij vazhlivishij Zakon usnij sho obijmav nezlichenni pripisi ta peredannya Cej zakon skladavsya iz velicheznogo materialu vin ohoplyuvav usi storoni zhittya vid privatnogo do religijnogo vid mittya posudu ta takih pitan chi mozhna yisti ovoch sho sam upav z dereva do pripisiv pro prinoshennya zhertv Tobto u nomu buv rozdil rozpovidalnogo harakteru gaggada ta sistema praktichnih pripisiv galaka Z chasom uchiteli zakonu knizhniki uporyadkuvali cej material i vin nabrav vagi bilshoyi nizh sama Tora Zgidno z farisejskoyu doktrinoyu Tora yaku Bog dav Mojseyu vklyuchala yak Pismovij tak i Usnij Zakoni Bozhestvenni odkrovennya zafiksovani v P yatiknizhzhi dopovneni ta roz yasneni prorokami i usnoyu tradiciyeyu yih slid tlumachiti vidpovidno do ekzegetichnih norm zakonovchiteliv kozhnogo pokolinnya Takim chinom za fariseyami zakoni Tori slid rozumiti vidpovidno do tlumachen zakonovchiteliv yakih Bog nadiliv rozumom dlya togo shob voni interpretuvali ci zakoni Mayuchi take pravilo fariseyam vzhe ne mozhna bulo nichogo zakinuti i voni mogli vidavati zakoni taki yaki voni hotili zasnovuyuchi kozhen svij pripis na usnomu zakoni U Talmudi sho v osnovnomu ye perepisom ciyeyi tradiciyi znahodimo vislovi Bilshu silu mayut slova knizhnikiv vid sliv Tori otozh girshim ye iti proti sliv knizhnikiv nizh proti sliv Tori Sanedrin HI 3 Josip Flavij u svoyemu tvori Yudejska vijna peredaye nam pro fariseyiv nastupne Fariseyi slavlyatsya staranno tochnim viyasnennyam zakoniv i ye golovnoyu sektoyu pripisuyut use Doli grec eimarmenh i Bogovi kazhuchi sho pravedne zhittya chi ni zalezhit ce u bilshij chastini vid lyudini ale Dolya maye svij vpliv na kozhnu diyu Kozhna dusha ye neznishima ale tilki dushi lihih ye pokarani vichnoyu karoyu 1 Tri golovnih pitannya vivchali fariseyi u Zakoni subotnij vidpochinok viplata desyatin ta obryadova chistota Krim tih doslidzhuvalos bagato inshih praktichnih sprav Ti pitannya vivchalisya ta voni diskutuvali pro nih Metoda nauki bula taka spochatku vivchalis sentenciyi vzhe napisani j utverdzhenni u tradiciyi a potim govorilosya pro yih zastosuvannya rozpovsyudzhennya ta rozvitok V takij metodi yavno bula nebezpeka formalizmu i drib yazkovosti pitan bagato tonkostej umovnostej rozriznen a malo duhu V istoriyi ne zalishilosya zhodnih pismovih dokumentiv fariseyiv chasiv Drugogo Hramu U chasi pislya Josipa Flaviya pitannya yudejskogo zakonu Shlyub Shabbat Pripisi chistoti stali vazhlivishimi nizh pitannya opisani Flaviyem Diskusiyi cogo rodu trivayut i do sogodni Yudejski pisannya Talmud Mishna majzhe ne dotikayutsya pitan bogoslovskogo harakteru a ohoplyuyut lishe interpretaciyu zakoniv Najbilshim vplivom fariseyiv na yudejske suspilstvo togo chasu bulo jogo pereoriyentuvannya vid zhittya Hramu do budennogo zhittya iz jogo osvyachennyam ta praktikuvannyam u nomu yudejskih pripisiv Vidhid vid sluzhbi u hrami yak centralnoyi ideyi ta svyashennictva oznachalo odnochasno i nagolos na detalyah Socialna spravedlivist yednist lyudej a takozh ochikuvannya na vivilnennya yevrejskogo narodu stavali yadrom vchennya rabiniv Osnovoyu dlya takogo zhittya yake bulo napravlene na dosyagnennya ciyeyi meti skladala galaka shlyah tobto zibrannya zakoniv yaki vivedeni iz svyashennogo pisma Za chasiv drugogo hramu fariseyi ne napolyagali shob usi yudeyi sliduvali yih vchennyu Odnak yak i kozhnij suspilno religijnij ruh voni vvazhali sho lishe voni predstavlyayut pravdu i ne dopuskali domishok inshih vchen U suspilstvi prote vidbuvalas postijna diskusiya mizh riznomanitnimi ruhami pro korektnij viklad zakoniv Pislya zrujnuvannya hramu zavershuyetsya i isnuvannya cih ruhiv Rabini pochinayut unikati takozh i nazvi fariseyi Diskusiya pro viklad zakoniv odnak dosyagaye svogo rozkvitu u 4 ta 5 stolittyah koli u Palestini ta Vaviloni vinikli dvi osnovni versiyi Talmudu Sam Talmud ye faktichno plodom diskusiyi dvoh farisejskih shkil Gilelya ta Shammalya Dumki cih rabiniv viznachili napryam diskusiyi na nastupni stolittya Fariseyi i hristiyanstvo Redaguvati nbsp Hristos u budinku fariseya TintorettoNovij Zapovit ye najcinnishim dzherelom informaciyi pro fariseyiv pershoyi polovini I stolittya U nomu pokazani fariseyi yak protivniki Isusa z Nazaretu tak i jogo vazhlivi partneri u diskusiyi Isus buv u druzhnih vidnosinah z fariseyami takimi yak Simon Nikodim Josip z Arimateyi a apostol Pavlo hoch i progoloshuye skasuvannya yevrejskogo zakonu kazhe sho vin yevrej z yevreyiv farisej za zakonom Filip 3 5 Prote najsuvorishi dogani Isus vse taki zvertaye na fariseyiv a ne na sadukeyiv Mizh fariseyami znajshlis najzapeklishi protivniki jogo pislannictva Rozdil 23 u Yevangeliyi vid Matviya ce formalne Isusove obvinuvachennya fariseyiv iz navedennyam tochnih j dokladnih faktiv U svoyu chergu znahodimo u Yevangeliyah takozh chislenni zvinuvachennya fariseyiv do Isusa Hrista yaki vidkrivayut nam svit yihnogo vchennya ta uyavlen Voni oburyuyutsya tim sho Isus zcilyuye v usi dni navit u subotu Zvinuvachuyut Isusa v bogohulstvi pislya togo yak vin skazav rozslablenomu hvoromu Proshayutsya tobi grihi tvoyi Koli Isus stav viganyati zlih duhiv deyaki z fariseyiv stverdzhuyut sho vin viganyaye demoniv siloyu Velzevula Pitayut uchniv Isusa chomu yih uchitel yist iz mitnikami ta grishnikami Razom z uchnyami Ivana Hrestitelya zapituyut Isusa chomu jogo uchni ne postyat v toj chas yak voni postyat bagato Koli uchni Isusa zrivali kolossya v subotnij den pitali Isusa chomu voni ne dotrimuyutsya suboti Pitayut Isusa chomu jogo uchni ne dotrimuyutsya peredannya starshih i yidyat hlib nemitimi rukami Namagayutsya kamenuvati Isusa koli Isus nazvavsya Imenem Boga Ya ye I am engl JHVH yevr Isus yim vidkazav Popravdi popravdi kazhu vam Persh nizh buv Avraam Ya ye Iv 8 58 She na pochatku propovidi Ivana Hrestitelya ta Isusa Hrista fariseyi zobrazheni v Yevangeliyah yak odni z osnovnih yihnih kritikiv Voni navit vidpravlyayut delegaciyu do Ivana Hrestitelya z pitannyam na yakij pidstavi toj hrestit ne buduchi ni Mesiyeyu ni Iliyeyu ni prorokom Na vsi ci zvedeni u ramki nezhivogo formalizmu pitannya znahodimo gidnu vidpovid z ust Isusa Unaslidok chastogo vikrittya Isusom pokaznogo i demonstrativnogo blagochestya fariseyiv ponyattya farisejstvo v hristiyanstvi ta j u suchasnomu suspilstvi chasto vzhivayetsya yak sinonim licemirstva Kritikuyuchi demonstrativne blagochestya Isus zaklikav fariseyiv do vnutrishnogo ochishennya Gore vam knizhniki ta fariseyi licemiri sho chistite zovnishnist kuhlya ta miski a vseredini povni voni zdirstva j krivdi Fariseyu slipij ochisti pershe seredinu kuhlya shob chistij vin buv i nazovni Mt 23 25 26 Koli jogo tayemno vidvidav vplivovij farisej Nikodim odin nachalnik yudejskij Isus adresuvav same jomu ci slova Popravdi popravdi kazhu Ya tobi Koli hto ne naroditsya zgori to ne mozhe pobachiti Bozhogo Carstva Iv 3 3 Zgodom bagato hto i z nachalnikiv uviruvali v Isusa Prote bagato hto navit iz starshih u Nogo vviruvali ta ne priznavalis cherez fariseyiv shob ne vignano yih iz sinagogi Iv 12 42 A sam Nikodim piznishe na zborah fariseyiv vislovlyuvavsya na zahist Isusa Hiba sudit Zakon nash lyudinu yak pershe yiyi ne visluhaye i ne diznayetsya sho vona robit Iv 7 51 i pozhertvuvav na pohoron Isusa sklad z smirni i aloe Iv 19 39 Inshim rozbizhnistyu Isusa z deyakimi z fariseyiv bulo stavlennya do bagatstva Sered fariseyiv yak i sered inshih yudeyiv bulo poshirene uyavlennya sho bagatstvo ye svidchennyam prihilnosti Boga do lyudini v toj chas yak Isus navchav Zhoden rab ne mozhe sluzhit dvom panam bo abo odnogo znenavidit a drugogo bude lyubiti abo bude trimatis odnogo a drugogo znehtuye Ne mozhete Bogovi j mamoni sluzhiti Chuli vse ce j fariseyi sho buli sriblolyubci ta j stali smiyatisya z Nogo Vin zhe promoviv do nih Vi sebe vidayete za pravednih pered lyudmi ale vashi sercya znaye Bog Sho bo visoke v lyudej te pered Bogom gidota Lk 16 13 15 U svoyij podalshij pritchi Isus zobraziv najbagatshogo v pekli a zhebraka Lazarya yakij bazhav goduvatisya krihtami sho zo stolu bagatogo padali na loni Avraama Lk 16 19 31 Materialne bagatstvo u vchenni Isusa ne maye velikoyi cinnosti a bazhannya do mnozhennya bagatstva yavlyaye soboyu nebezpeku dlya lyudini Glyadit osterigajtesya vsyakoyi zazherlivosti bo zhittya cholovika ne zalezhit vid dostatku mayetku jogo Lk 12 15 Bagatstvo mozhe buti pereshkodoyu v sluzhinni blizhnim istoriya z bagatim yunakiv u Mt 19 16 24 Za slovami Isusa Verblyudovi legshe projti cherez vushko golki nizh bagatomu v Bozhe Carstvo vvijti Mt 19 24 Tomu vin zaklikav ne do nakopichennya bagatstva a do blagodijnosti prodavajte dostatki svoyi j dajte milostinyu Lk 12 33 Pri comu vin govoriv koli tvorish milostinyu ne surmi pered soboyu yak ce roblyat licemiri po sinagogah ta vulicyah shob hvalili yih lyudi Mt 6 2 Jogo slova pro licemiriv v sinagogah mogli rozglyadatisya takozh yak pryamij natyak na fariseyiv oskilki knizhniki fariseyi koristuvalisya znachnim vplivom u sinagogah Primitki Redaguvati Josip Flavij Yud Vijna II 162 166Dzherela RedaguvatiDzhuzeppe Ricciotti Zhittya Isusa Hrista Vidannya Ukrayinskogo katolickogo universitetu im sv Klimenta Papi Tom XLIX L Rim 1979 S 41 54 Posilannya RedaguvatiFariseyi Arhivovano 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Fariseyi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1976 1000 ekz Fariseyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Farisejstvo st 362 Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s ISBN 978 966 485 156 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fariseyi amp oldid 39208287