Утконо́сівка (тат. үрдәк борыны/тур. ördek burnu, рум. Erdec-Burnu) — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 4316 осіб. Утконосівка розташована на березі придунайського озера Катлабуг.
| село Утконосівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Одеська область |
| Район | Ізмаїльський район |
| Рада | Саф'янівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080090190011844 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1752 |
| Колишня назва | Ердек-Бурну (рум. Erdec-Burnu), Іон Георге Дука рум. Ion Gheorghe Duca |
| Населення | 4318 (перепис 2001 року) |
| Площа | 3,64 км² |
| Густота населення | 1185,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68645 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°29′47″ пн. ш. 28°57′15″ сх. д. / 45.49639° пн. ш. 28.95417° сх. д.Координати: 45°29′47″ пн. ш. 28°57′15″ сх. д. / 45.49639° пн. ш. 28.95417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 20 м |
| Водойми | річка Ташбунар, озеро Катлабуг |
| Найближча залізнична станція | Ташбунар |
| Відстань до залізничної станції | 2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф'яни, вул. Михайла Грушевського, 85 |
| Карта | |
Утконосівка | |
Утконосівка | |
| Мапа | |
| Утконосівка у Вікісховищі |
Історія ред.
Поблизу села були знайдені залишки поселень мідної доби (гумельницької культури, IV тисячоліття до н. е.), пізньої бронзової доби (II тисячоліття до н. е.), перших століть н. е., салтівської культури (VIII—X століть) і періоду Київської Русі (IX—X століть). Село засноване у 1811 році молдовськими селянами.
За 2 км від села у 1941 році прокладена залізнична лінія Арциз — Ізмаїл, на якій відкрита станція Ташбунар.
До 1947 року село мало назву Ердек-Бурну (тур. ördek burnu, дослівно — «ніс качки», за змістом — «дзьоб качки»). У 1830 тут оселилися болгарські колоністи. У січні 1918 року в селі була встановлена радянська влада. З 24 серпня 1991 року у складі Незалежної України.
Населення ред.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4254 особи, з яких 2032 чоловіки та 2222 жінки.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4300 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| румунська | 90,85 % |
| російська | 3,29 % |
| українська | 3,04 % |
| болгарська | 2,02 % |
| гагаузька | 0,25 % |
| циганська | 0,16 % |
| білоруська | 0,02 % |
Господарство ред.
Село Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області вважається томатною столицею краю. Прісна вода, а також клімат зі спекотним літом і м'якою зимою сприяли розвитку овочівництва. Із середини 1980-х років тут почали з'являтися перші плівкові теплиці на дерев'яних каркасах. Активно вирощуються томати, перці, ранню капусту, виноград. Щорічно Утконосівка вирощує близько 10 тисяч тон овочів.
Галерея ред.
Примітки ред.
- https://ukrainaincognita.com/mista/utkonosivka-erdek-burnu
- https://ukrainer.net/utkonosivka/
- https://ogorodniki.news/p/sinor-pomidor-utkonosovka----samyi-krupnyi-proizvoditel-tomatov-v-ukraine-7308
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- agrotimes.net «Томати з Утконосівки», Геннадій Гнип [ 2017-09-08 у Wayback Machine.] // Журнал «Плантатор», липень 2017 року
Джерела ред.
- Утконосівка на «Історія міст і сел»
- Lucian Predescu — Enciclopedia României (Ed. Cugetarea — Georgescu Delafras, București, 1940), p. 563
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |