www.wikidata.uk-ua.nina.az

Угочанська жупа УгочаГерб комітату УгочаАдміністративний центр 1910 СевлюшНаселення 1910 91 800Площа 1910 1 213 км Щільн

Угочанська жупа

Угоча

Герб комітату Угоча

Адміністративний центр (1910): Севлюш
Населення (1910): 91 800
Площа (1910): 1 213 км²
Щільність (1910): 75,7 / км 2
Історія існування
1876—1920
Засновано: 1876
Тріанонський договір: 4 червня 1920

Карта комітату

́Угоча, Угоч́анський коміт́ат (угор. Ugocsa vármegye) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з комітатом Мармарош на сході, комітатом Береґ на півночі та північному заході, а також Сатмарським комітатом на півдні. Найменший комітат Угорського королівства. Адміністративний центр — місто Севлюш (угор. Nagyszōllös, нині — м.Виноградів). Комітат Уґоча існував до 4 червня 1920 року. Сьогодні 2/3 території комітату розташовані в межах Закарпатської області України, 1/3 — в межах Румунії.

Географія Редагувати

Комітат Угоча охоплював 1213 км². Більша частина території комітату розташовувалась на рівнинній місцевості в долині річки Тиса, тільки зі сходу та північного-сходу комітат прилягав до гірського масиву Тупий. Згідно з сучасними адміністративними кордонами колишній Уґочанський комітат включав Виноградівський, невеликі частини заходу Хустського та півдня Іршавського районів Закарпатської області України, а також частину сучасного повіту Сату-Маре в Румунії.

Історія Редагувати

Наприкінці 80-х років XII століття Угорське королівство просуває свої кордони до передгір'їв Карпат настільки, що тут поширюється її комітатський державнотериторіальний устрій у вигляді Ужанської, Боржавської та Уґочанської жуп.

Комітат Уґоча в письмових джерелах вперше згадується в другій половині XII столітті як королівський мисливський маєток (угор. Ugocsai erdőispánság). У 1299 році королівський комітат набув статусу дворянського — місцевій шляхті надавались певні привілеї та право на загальних зборах вирішувати важливі питання, зокрема обирати свого лідера — ішпана. Натомість знать повинна була нести королівську службу з охорони кордонів королівства та формувати загони дворянського ополчення.

Назва комітату походить від назви села Уґоча, що вперше згадується в документі за 1313 рік, в якому йшлося про затвердження пароха о. Петра з Севлюша на посаді митрополита. Вдруге Уґоча згадується в 1332–1337 роках у папській десятинній відомості як місцевість із власним священиком.

З другої половини XIII століття резиденцією ішпанів Уґочі стає містечко Кіральгаза (угор. Királyháza, нині — смт. Королево). Спадковими ішпанами Уґочанського комітату протягом століть були представники роду Перені.

В XIV столітті до Уґочі приєднано територію замкового маєтку Шашвар (угор. Savári várispánság), розташованого на околицях села Тросник (угор. Tiszasásvár).

У XIX столітті адміністративним центром комітату стає місто Севлюш.

В 1910 році площа Уґочанського комітату становила 1213 км².

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

У 1920 році згідно з Тріанонським договором більша частина Уґочі ввійшла до складу Чехословацької республіки, решта, 404 км² — до складу Королівства Румунія. У 1923 р. незначна частина комітату Уґоча, яка залишалась у складі Угорщини, увійшла до новоствореної адміністративної одиниці — об'єднаного комітату Сатмар-Угоча-Берег (hu:Szatmár, Ugocsa és Bereg k.e.e. vármegye).

Після Першого Віденського арбітражу Уґочанський комітат опинився у складі Королівства Угорщина, а його кордони відновлено у попередніх межах. Того ж року шляхом злиття утворено об'єднаний комітат Береґ-Уґоча. У 1940 році, після Другого Віденського арбітражу, об'єднаний комітат було знову розформовано на дві окремі адміністративні одиниці. В 1941 році площа комітату Уґоча становила 894 км².

У 1945 році більша частина комітату ввійшла у складі Закарпатської України до СРСР, а з 1991 року ввійшла до складу України. Інша частина у складі повіту Сату-Маре ввійшла до Королівства Румунія, а також у складі медьє Саболч-Сатмар (з 1990 року Саболч-Сатмар-Береґ) — до Угорщини.

Населення Редагувати

Переважна частина Уґочі була заселена русинами — українцями, жили також угорці, євреї, нечисельна община німців та на півдні невелика група румунів. Після переведення в 1791—1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську в результаті шаленої мадяризації угорці в 1910 році обігнали русинів-українців за своєю чисельністю.

1891 Редагувати

Кількість жителів Уґочанського комітату в 1891 році нараховувала 75,461 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот, серед них:

Населення:

  • Русини: 32,076 (42,51 %)
  • Угорці: 28,852 (38,23 %) — за мінусом (12,7 %) євреїв, яких рахували тільки за віросповіданням.
  • Румуни:8,830 (11,70 %)
  • Німці: 5,447 (7,22 %)
  • Словаки: 40 (0.0 %)
  • Інші або невідомо: 216 (0.3 %)


1900 Редагувати

Кількість жителів Уґочанського комітату в 1900 році нараховувала 83,316 тис. осіб і складалася з наступних мовних спільнот:

Населення:

За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:

Релігійні громади:

1910 Редагувати

Кількість жителів Угочанського комітату в 1910 році нараховувала 91,755 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот:

Населення:

За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:

Релігійні громади:

Адміністративний поділ Редагувати

Округи
Округ Адм. центр
Тисаниннен (угор. Tiszáninneni járás — Передтисянський) Виноградів, Україна
Тисантул (угор. Tiszántúli járás — Затисянський) Халмеу, Румунія

Символіка Редагувати

Гербова печатка 1837 року

В 1715 році король Угорщини Карл III подарував Уґочі гербову печатку з круговим написом на латині «SIGILLVM COMITATVS DE VGOCHA». У 1837 році цісар Фердинанд V підтверджує печатку.

Герб на печатці являв собою іспанський щит, розсічений та перетнутий на чотири поля, з центральним щитом та обрамленням золотого кольору. В першому срібному полі зображено зелене гроно винограду на стеблі з листям. У другому синьому полі — поперек поля повернута ліворуч риба. В третьому синьому полі — золотий жолудь із зеленими стеблом та листям. В четвертому полі — поперек поля ліворуч повернутий рак. В центральному щиті червоного кольору — повернутий ліворуч лев золотого кольору, що стоїть на задніх лапах. На обрамленні герба розміщено 23 жолуді. Над щитом розташована срібна лілія, праворуч та ліворуч від неї — дві червоні троянди.

Лев на гербі Уґочанського комітату походив з родинного герба Перені.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угочанська жупа


Примітки Редагувати

  1. Kristó Gyula (főszerk.), Engel Pál, Makk Ferenc, ред. (1994). Korai magyar történeti lexikon (9-14- század). Akadémiai Kiadó, Budapest. с. 662. ISBN 963-05-6722-9. 
  2. http://mek.niif.hu/00000/00060/html/103/pc010329.html
  3. ↑ http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  4. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012. 
  5. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012. 

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
UgochaGerb komitatu UgochaAdministrativnij centr 1910 SevlyushNaselennya 1910 91 800Plosha 1910 1 213 km Shilnist 1910 75 7 km 2Istoriya isnuvannya1876 1920Zasnovano 1876Trianonskij dogovir 4 chervnya 1920Karta komitatu Ugocha Ugoch anskij komit at ugor Ugocsa varmegye istorichnij komitat v pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva yakij mezhuvav z komitatom Marmarosh na shodi komitatom Bereg na pivnochi ta pivnichnomu zahodi a takozh Satmarskim komitatom na pivdni Najmenshij komitat Ugorskogo korolivstva Administrativnij centr misto Sevlyush ugor Nagyszōllos nini m Vinogradiv Komitat Ugocha isnuvav do 4 chervnya 1920 roku Sogodni 2 3 teritoriyi komitatu roztashovani v mezhah Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini 1 3 v mezhah Rumuniyi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 1891 3 2 1900 3 3 1910 4 Administrativnij podil 5 Simvolika 6 Primitki 7 Dzherela ta literaturaGeografiya RedaguvatiKomitat Ugocha ohoplyuvav 1213 km Bilsha chastina teritoriyi komitatu roztashovuvalas na rivninnij miscevosti v dolini richki Tisa tilki zi shodu ta pivnichnogo shodu komitat prilyagav do girskogo masivu Tupij Zgidno z suchasnimi administrativnimi kordonami kolishnij Ugochanskij komitat vklyuchav Vinogradivskij neveliki chastini zahodu Hustskogo ta pivdnya Irshavskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini a takozh chastinu suchasnogo povitu Satu Mare v Rumuniyi Istoriya RedaguvatiNaprikinci 80 h rokiv XII stolittya Ugorske korolivstvo prosuvaye svoyi kordoni do peredgir yiv Karpat nastilki sho tut poshiryuyetsya yiyi komitatskij derzhavnoteritorialnij ustrij u viglyadi Uzhanskoyi Borzhavskoyi ta Ugochanskoyi zhup Komitat Ugocha v pismovih dzherelah vpershe zgaduyetsya v drugij polovini XII stolitti yak korolivskij mislivskij mayetok ugor Ugocsai erdoispansag U 1299 roci korolivskij komitat nabuv statusu dvoryanskogo miscevij shlyahti nadavalis pevni privileyi ta pravo na zagalnih zborah virishuvati vazhlivi pitannya zokrema obirati svogo lidera ishpana Natomist znat povinna bula nesti korolivsku sluzhbu z ohoroni kordoniv korolivstva ta formuvati zagoni dvoryanskogo opolchennya Nazva komitatu pohodit vid nazvi sela Ugocha sho vpershe zgaduyetsya v dokumenti za 1313 rik v yakomu jshlosya pro zatverdzhennya paroha o Petra z Sevlyusha na posadi mitropolita Vdruge Ugocha zgaduyetsya v 1332 1337 rokah u papskij desyatinnij vidomosti yak miscevist iz vlasnim svyashenikom Z drugoyi polovini XIII stolittya rezidenciyeyu ishpaniv Ugochi staye mistechko Kiralgaza ugor Kiralyhaza nini smt Korolevo Spadkovimi ishpanami Ugochanskogo komitatu protyagom stolit buli predstavniki rodu Pereni V XIV stolitti do Ugochi priyednano teritoriyu zamkovogo mayetku Shashvar ugor Savari varispansag roztashovanogo na okolicyah sela Trosnik ugor Tiszasasvar 1 U XIX stolitti administrativnim centrom komitatu staye misto Sevlyush V 1910 roci plosha Ugochanskogo komitatu stanovila 1213 km Pislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku U 1920 roci zgidno z Trianonskim dogovorom bilsha chastina Ugochi vvijshla do skladu Chehoslovackoyi respubliki reshta 404 km do skladu Korolivstva Rumuniya U 1923 r neznachna chastina komitatu Ugocha yaka zalishalas u skladi Ugorshini uvijshla do novostvorenoyi administrativnoyi odinici ob yednanogo komitatu Satmar Ugocha Bereg hu Szatmar Ugocsa es Bereg k e e varmegye Pislya Pershogo Videnskogo arbitrazhu Ugochanskij komitat opinivsya u skladi Korolivstva Ugorshina a jogo kordoni vidnovleno u poperednih mezhah Togo zh roku shlyahom zlittya utvoreno ob yednanij komitat Bereg Ugocha U 1940 roci pislya Drugogo Videnskogo arbitrazhu ob yednanij komitat bulo znovu rozformovano na dvi okremi administrativni odinici V 1941 roci plosha komitatu Ugocha stanovila 894 km U 1945 roci bilsha chastina komitatu vvijshla u skladi Zakarpatskoyi Ukrayini do SRSR a z 1991 roku vvijshla do skladu Ukrayini Insha chastina u skladi povitu Satu Mare vvijshla do Korolivstva Rumuniya a takozh u skladi medye Sabolch Satmar z 1990 roku Sabolch Satmar Bereg do Ugorshini Naselennya RedaguvatiPerevazhna chastina Ugochi bula zaselena rusinami ukrayincyami zhili takozh ugorci yevreyi nechiselna obshina nimciv ta na pivdni nevelika grupa rumuniv Pislya perevedennya v 1791 1792 rr pochatkovih shkil z ukrayinskoyi movi na ugorsku v rezultati shalenoyi madyarizaciyi ugorci v 1910 roci obignali rusiniv ukrayinciv za svoyeyu chiselnistyu 1891 Redaguvati Kilkist zhiteliv Ugochanskogo komitatu v 1891 roci narahovuvala 75 461 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot 2 sered nih Naselennya Rusini 32 076 42 51 Ugorci 28 852 38 23 za minusom 12 7 yevreyiv yakih rahuvali tilki za virospovidannyam Rumuni 8 830 11 70 Nimci 5 447 7 22 Slovaki 40 0 0 Inshi abo nevidomo 216 0 3 1900 Redaguvati Kilkist zhiteliv Ugochanskogo komitatu v 1900 roci narahovuvala 83 316 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot 3 Naselennya Ugorci 35 702 42 9 za minusom 12 7 yevreyiv yakih rahuvali tilki za virospovidannyam Rusini 32 721 39 3 Rumuni 9 270 11 1 Nimci 5505 6 6 Slovaki 16 0 0 Horvati 3 0 0 Serbi 1 0 0 Inshi abo nevidomo 98 0 1 Za danimi perepisu 1900 roku komitat skladavsya z nastupnih religijnih gromad 4 Religijni gromadi Greko katoliki 52 417 62 9 Kalvinisti 12 928 15 5 Yevreyi 10556 12 7 yudeyi za virospovidannyam zachislyalisya v perepisu do ugorciv Katoliki 7 264 8 7 Lyuterani 108 0 2 Pravoslavni 14 0 0 Unitariyi 10 0 0 Inshi abo nevidomo 9 0 0 1910 Redaguvati Kilkist zhiteliv Ugochanskogo komitatu v 1910 roci narahovuvala 91 755 tis osib i skladalasya z nastupnih movnih spilnot 3 Naselennya Ugorci 42 677 46 5 za minusom 12 9 yevreyiv yakih rahuvali tilki za virospovidannyam Rusini 34 415 37 5 Rumuni 9 750 10 6 Nimci 4 632 5 1 Slovaki 37 0 0 Horvati 4 0 0 Serbi 1 0 0 Inshi abo nevidomo 239 0 1 Za danimi perepisu 1910 roku okrug skladavsya z nastupnih religijnih gromad 5 Religijni gromadi Greko katoliki 57 550 62 7 Kalvinisti 14 002 15 3 Yevreyi 11 850 12 9 yudeyi za virospovidannyam zachislyalisya v perepisu do ugorciv Katoliki 8 173 8 9 Lyuterani 120 0 1 Pravoslavni 48 0 1 Unitariyi 8 0 0 Inshi abo nevidomo 4 0 0 Administrativnij podil RedaguvatiOkrugiOkrug Adm centrTisaninnen ugor Tiszaninneni jaras Peredtisyanskij Vinogradiv UkrayinaTisantul ugor Tiszantuli jaras Zatisyanskij Halmeu RumuniyaSimvolika Redaguvati nbsp Gerbova pechatka 1837 rokuV 1715 roci korol Ugorshini Karl III podaruvav Ugochi gerbovu pechatku z krugovim napisom na latini SIGILLVM COMITATVS DE VGOCHA U 1837 roci cisar Ferdinand V pidtverdzhuye pechatku Gerb na pechatci yavlyav soboyu ispanskij shit rozsichenij ta peretnutij na chotiri polya z centralnim shitom ta obramlennyam zolotogo koloru V pershomu sribnomu poli zobrazheno zelene grono vinogradu na stebli z listyam U drugomu sinomu poli poperek polya povernuta livoruch riba V tretomu sinomu poli zolotij zholud iz zelenimi steblom ta listyam V chetvertomu poli poperek polya livoruch povernutij rak V centralnomu shiti chervonogo koloru povernutij livoruch lev zolotogo koloru sho stoyit na zadnih lapah Na obramlenni gerba rozmisheno 23 zholudi Nad shitom roztashovana sribna liliya pravoruch ta livoruch vid neyi dvi chervoni troyandi Lev na gerbi Ugochanskogo komitatu pohodiv z rodinnogo gerba Pereni Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ugochanska zhupaPrimitki Redaguvati Kristo Gyula foszerk Engel Pal Makk Ferenc red 1994 Korai magyar torteneti lexikon 9 14 szazad Akademiai Kiado Budapest s 662 ISBN 963 05 6722 9 http mek niif hu 00000 00060 html 103 pc010329 html a b http kt lib pte hu cgi bin kt cgi konyvtar kt06042201 0 0 3 pg 22 html KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 Dzherela ta literatura RedaguvatiGyorffy Gyorgy red 1890 Magyarorszag tortenelmi foldrajza a Hunyadiak koraban Budapest Csanki Dezso red 1963 Az Arpad kori Magyarorszag torteneti foldrajza I Budapest Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ugochanska zhupa amp oldid 31276340