50°42′02″ пн. ш.26°33′56″ сх. д. / 50.70056° пн. ш. 26.56556° сх. д. / 50.70056; 26.56556Координати: 50°42′02″ пн. ш.26°33′56″ сх. д. / 50.70056° пн. ш. 26.56556° сх. д. / 50.70056; 26.56556
До Другої світової війни Тучин заселяли українці, багато євреїв, поляки. Римо-католицька парафія була заснована в Тучині 1590 року, вона включала навколишні села. У 1938 до католицької парафії входило 2660 осіб, що були вихідцями майже виключно з поляків.
Також в Тучині проживала значна частка німецького населення, які почали прибувати у великій кількості в 1860-х. Переважна більшість були німецькі лютерани, з далекого Житомирського лютеранського приходу. Лютеранський прихід Тучина був створений 1888 року. На піку приходу в нього входило понад 25 000 міст і 80 сіл. Чисельність німців різко знизилася під час Першої світової війни, і багато хто з них поїхав в Північну Америку. Лише близько 6000 залишилось до Другої світової війни.
Походження назвиРедагувати
Про походження назви цього міста майже відсутні пояснення вчених, також немає писемних джерел, де б містилися такі тлумачення. Побутують лише народні варіанти. Один з них такий — ніби-то багата аристократка, до маєтностей якоі входило це давнє поселення, зустрічала поважних гостей від короля. Коли вони вручили їй високий титул, княгиня на радощах вигукнула: ,, Тут і чин". Такий епізод, звичайно, міг мати місце у добу феодалізму чи й дещо пізніше. Проте, зважаючи, що ні в літописних згадках, ні в переказах про Тучин немає відомостей про його попередню назву, правдоподобнішою версією може бути та, що назва походить від прозвища чи імені його першого засновника — Тучи (Туча) (у прадавні літа були ж Гомін, Дрізд, Корінь, Зорик і подібні). У розмовній мові й народилося: «чий курінь?», «чий лук?», «чий впольований вепр?» — Тучин. Мабуть, той Туча з'явився на світ при якихось несприятливих природних умовах чи змалечку був аж надто похмурим, і незграбним. Так веселунів не називали… Дехто з місцевих жителів схильний вважати, що назва Тучин походить від того, що на наш край колись насувалося чорними тучами багато ворогів. Але ж це поселення виникло, мабуть, ще в добу первісно-общинного ладу, коли більшість племен жила у злагоді.
ІсторіяРедагувати
Початки, Литовський періодРедагувати
Існує дві давні згадки про Тучин — у книзі «З бору і степу» Т. Стецького, виданій у Кракові 1888 року, яка датується 1542 роком, та в документах опису Луцького замку за 1545 рік, виявлених Тимчасовою комісією для з'ясування давніх актів, що працювала впродовж 40-50-х років XIX століття. Першими зафіксованими власниками поселення є бояри Путяти.
У XVI столітті містом та довколишніми землями біля нього володів Богдан Семашко — феодал Великого князівства Литовського. Тоді тут на березі Горині побудовано грізний замок, опоясаний земляними валами, обкопаний ровами та облаштований лабіринтом підземних ходів, котрі частково збереглися до наших днів.
1569 року після Люблінської унії Тучин, як і вся Волинь, увійшов до складу Речі Посполитої. Незважаючи на це, рід Семашків продовжував володарювати на цих землях ще більше сотні років. Є відомості, що 1596 року місто належало Олександру Семашку, сину Богдана та Анни з Путят — останньої власниці Тучина з роду, яка привнесла його як віно чоловіку. Дещо спокійніше жилося сину Олександра Миколі Семашку. При ньому Тучин було розмежовано на Новий і Старий. Це сталося з причини поділу майна між спадкоємцями — магнатами Данилевичами і Тишкевичами.
З другої половини XVI століття Тучин за адміністративно-територіальним поділом належав до Луцького повіту Волинського воєводства. На долю його мешканців випало немало потрясінь: розпочалися масові заворушення серед козаків та селян проти польського гноблення. Одним з найпотужніших виступів у ту пору стало повстання, очолені Криштофом Косинським та Северином Наливайком. Загони останнього 1596 року не тільки були в Тучині, але неподалік міста дали відчайдушний бій переважаючим силам противника. Багато місцевих жителів влилися до козацько-селянського війська і продовжували визвольний похід у глиб України.
Ще запеклішою була боротьба за національне визволення в роки Хмельниччини. 1649 року в Тучині побувало 2000-не козацько-селянське військо під проводом Максима Кривоноса. Воно зруйнувало садибу магнатів, спалило храм УГКЦ, збудований Семашками 1614 року. До речі, цей костел за своє існування палав у вогні кілька разів. Неодноразово відбудовувався і достояв до наших днів. Шляхта, що спершу розбіглася зі своєю охороною, невдовзі, зібравши сили, знову повернулася до Тучина. Бої тривали як в місті, так і в навколишніх селах. Все ж таки перемогли повстанці.
Колишні володарі повернулися до своїх маєтків після того, як Волинь за Андрусівським перемир'ям (1667 р.) відійшла до Речі Посполитої. Довго відбудовувалися палаци, підприємства та виробництва. На кінець XVII — початок XVIII століть припадає спорудження шлюзів на Горині, внаслідок чого на річці продовжувалося судноплавство. Маючи достатні запаси лісоматеріалів та родючих земель, в Тучині започаткувалася деревообробна промисловість, розширилися посіви зернових культур, стали провідними городництво, садівництво, відновилося бортництво. Населення стало жити заможніше. Це сприяло тому, що 1711 року на давньому церквищі зведено храм Святої Великомучениці Параскеви (П'ятниці).
Багатства князівських та графських родин помітно зросли. У Тучині поновлено річкову пристань, від якої товари та вироби відправлялися у великі міста Західної Європи. Вже на початку XIX століття звідси щорічно відходило водою більше 120 плотів з деревиною.
Тучин і прилеглі території переходили з рук у руки: Тишкевичі перепродали містечко Цетнерам, останні — у свою чергу Потоцьким, ті — Любомирським, потім — Валевським. Сєрадзький воєвода Міхал Валевський у 1786—1786 роках на місці згорілого костелу звів новий. Православним у 1780 році допоміг оновити церкву Святої Великомучениці Параскеви. А в 1790—1798 роках заклав розкішний парк, на краю якого спорудив палац дивної краси. Після смерті Міхала Валевського в 1806 році, згорів і палац. Рештки його розібрали місцеві жителі.
В складі Російської імперіїРедагувати
Після остаточного третього поділу Польщі, коли царська Росія загарбала правобережну Україну, Тучин опинився у складі Ровенського повіту Волинської губернії. Тут з 1803 року діяло парафіяльне однокласне училище. Ставши у 1866 році волосним центром, у місті стрімко розвивалися мануфактури. Одна за одною збудовано ще дві ткацькі та дві фарбувальні фабрики, пивоварний завод. Хоча традиційно їх власниками були багаті польські родини, проте на той час їм не дозволялося купувати земельних ділянок. Отже — й розширювати виробництво. Це змусило власників у 1890 році Тучин виставити на аукціон. Тоді його придбали російські капіталісти. Одним з яких був князь Трубецькой. На той час у місті стояло 246 жител з населенням 2345 душ. Новий власник для себе звів палац, котрий простояв до 1911 року. Крім того почалося розширення промислового будівница внаслідок чого станом на 1913 рік тут уже працювало 6 ткацьких фабрик, 4 шкіряних заводи, пивоварня, цегельня, столярна майстерня, 2 млини, кілька кузень. Тоді ж громада розпочала з цегли зводити школу, яка згодом стала називатися «червоною».
Не обминули давнього містечка й революційні та військові події. Робітники та селяни, підігріті марксистськими прокламаціями, усними виступами агітаторів, чинили супротив своїм роботодавцям, вимагали підвищення заробітків, поліпшення умов життя й праці. Масово такі вимоги висловлювалися у 1905—1907 ро Проте після цього із зацікавленням зустрінута столипінська земельна реформа, під дією якої селяни викуповували землі у тих власників, створювали хутірські садиби. Так у 1912 році виникли хутори Полівці та в 1914 році — Чернишне. На той час населення Тучина виросло майже до 7 тисяч осіб.
З початком Першої світової війни життя для населення погіршилося тим, що багатьох дужих чоловіків забрано на фронти, туди ж відправлялося немало харчів, фуражу для коней. Через голодне та холодне взимку, існування, в сім'ях збіднілого населення спалахнули епідемії інфекційних хвороб. Зокрема, в липні 1915 року тут вирувала холера, від якої померли десятки жителів. Політична ситуація також загострювалася. Люди бажали перемін. Тому більшість поселенців з надією сприйняли переворот в Петрограді та відречення царя від престолу.
Період Визвольних змаганьРедагувати
Населення містечка не опиралось у січні 1918 року встановленню радянської влади, не противилося й австро-німецьким військам, що заполонили Тучин в лютому того ж року. Радо вітало й українське регулярне військо Симона Петлюри. З ним непогано велося аж до приходу більшовицьких загарбників — Червоної армії. Останні підступно роззброїли великий підрозділ петлюрівців, майже повністю фізично знищивши керівний склад і багатьох вояків. Це сталося 22 травня1919 року.
Більшовики зразу ж заходилися створювати різноманітні комітети — волосний, бідноти, відділи — земельний, шкільний, матері й дитини, заготівлі хліба для Червоної армії та інші. Тут же облаштували кооператив для допомоги безкінним селянам в обробітку землі, назвавши його «Труд». Таким чином вміло, використовуючи звичні підступи, й наполегливо навертали до себе збідніле населення.
Польський періодРедагувати
Укріпитися нова влада не змогла через наступ польських військ, які в серпні 1919 року оволоділи Тучином. Це нове нашестя сприйнялося насторожено і навіть вороже. Немало молодих людей покидали місто і шукали зв'язків з більшовиками. А коли в липні наступного року сюди підійшли загони кавалеристів Першої кінної армії Семена Будьонного, багато хто з хлопців влилися у це військо. І разом з іншими воювали проти поляків. Особливо запеклі бої відбулися на північній околиці Тучина та в ближніх селах від нього. У місті розташувався штаб четвертої кавалерійської дивізії, де побували Семен Будьонний та Клим Ворошилов.
Після цих боїв ще двічі Тучин переходив з рук в руки ворогуючих сторін. Зрештою поляки взяли верх. Практично з 18 вересня1920 року на наших теренах запанувала нова європейська окупація. У ході воєнних дій та різноманітних акцій, надто постраждало місцеве населення та економіка краю. Наприклад, у Тучині на період 1920 року проживало лише 1386 українців та 65 поляків. Однак офіційною мовою стала польська. Усі ті, хто не хотів її визнавати, піддавалися всілякому тиску, аж до грубого насилля. Це сприяло зародженню нового руху опору. Борців за свої права і свободи виловлювали, судили й катували. Так тривало до вересня 1939 року.
У 1929 р. на Тучин поширені правила міської забудови.
Другий більшовицький періодРедагувати
Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.(квітень 2015)
Цей розділ потребуєдоповнення. (квітень 2015)
Тоді ж започаткувалися основи радянської влади. 1940 року Тучин став районним центром новоутвореної Ровенської області. Представником — депутатом на Народних зборах Західної України, що пройшли у Львові 27-28 жовтня 1939 року, був робітник Кирило Прокопчук, він і голосував за новий адміністративно-територіальний поділ краю. У Тучині він всіляко сприяв конфіскації та розподілу панських і церковних земель, підприємств та рухомого майна поміщиків. Таким чином невдовзі на базі ткацьких та шкіряних заводів було створено промислову артіль. Інші дрібніші виробництва об'єднано у промкомбінат, організовано торфопідприємство, вапнярку. Тоді ж відкрито лікарню, амбулаторію, школу з семирічним терміном навчання. Селянам надавала допомогу у обробітку землі новостворена Антоніївська машино-тракторна станція.
Гітлерівська окупаціяРедагувати
Дальшому розвитку[джерело?] зашкодила Друга світова війна, яка постукала у двері до громадян Тучина окупаційним чоботом німців на початку липня 1941 року. Війська Гітлера тут себе проявили справжніми загарбниками і тиранами. За час їх перебування пограбовано і зруйновано ткацьку й шкіряну артілі, водяний млин на Горині, олійницю, аптеку, бібліотеку, спалили 36 будинків, поруйнували центр міста. Крім того на території Тучина окупанти створили концтабір для військовополонених та підозрілих в опорі і гетто для утримання євреїв, де розстріляли близько 3 тисяч осіб.
На супротив окупантам діяли підпільні загони з початку 1942 року розгалужений відділ УПА Степана Трохимчука на псевдо «Недоля», та з травня 1943 року організація військовополонених Володимира Захар'єва, котра налагодила згодом зв'язок з більшовицьким партизанським рухом. Багато корисного зробила у боротьбі з окупантами і українська підпільна молодіжна організація «Юнацтво», яка допомагала своїм старшим побратимам УПА-ОУН. Щоправда, у післявоєнний період з українськими патріотами сталінська влада вчинила надто жорстоко: майже всіх учасників антигітлерівського опору якщо не вбито, то ув'язнено в тюрми на довгі роки, а організатора Недолю привселюдно страчено на майдані у Рівному в 1945 році.
Третій більшовицький періодРедагувати
Повністю німецьких окупантів у Тучині замінили радянські 16 січня 1944 року силами 6 гвардійської стрілецької дивізії генерала Д. Онупрієнка. Невдовзі після цього відновили свою роботу радянські та партійні органи влади й управління. Відбудова міст розпочалася знесенням руїн, запуском у дію зупинених підприємств та виробництв. Серед інших важливих об'єктів був і міст через Горинь, якого при окупації, незважаючи на посилену охорону, зруйнували бійці уже згаданого Степана Трохимчука-Недолі. У цей важкий період, коли на вагу золота цінувалися кожні трудові руки, в Тучині була створена каральна група з 50 осіб для виловлювання українських партизанів-січовиків. Це в очах населення підривало авторитет органів внутрішніх справ, викликало недовір'я до радянської влади. Протидія особливо чітко проявилася під час масового примусового залучення селян до колгоспів. Практично цей процес посувався на суцільних погрозах, насиллі, репресіях. З великими потугами лишень у 1949 році в Тучині було створено колгоспи імені Сталіна та імені Ворошилова. На той час нє було відновлено роботу машино-тракторної станції. Справи з налагодженням сільськогосподарського виробництва посувалися повільно. Для оплати праці хліборобів запроваджено трудові дні, на які раз у кінці року видавали по 250—300 грамів зерна і 15-20 копійок грішми. У середньому на кожний трудодень треба було працювати в полі з рання і майже до заходу сонця. Трохи вищими були нормативні розцінки для механізаторів, шоферів, тваринників. Крім такої рабської праці на користь держави «робітників і селян», кожний працівник не мав права з дозволу бригадира чи ланкової покинути поле чи не вийти на нього. За подібне порушення трудової дисципліни були запроваджені суворі покарання аж до заведення кримінальної справи… У Тучині, який здавна ділився на Новий і Старий, діяло дві сільські ради. Першими керівниками тут були Михайло Рисв'янець, Одарка Мосійчук, Василь Сай, Гнат Панчук та інші. Виходила районна газета «Червоний шлях». Переважна більшість коштів, що надходила до бюджету, використовувалася на розвиток інфраструктури: будувалися державні приміщення виробничого та соціально-культурного призначення, житла, медицини, побуту, поліпшення доріг тощо. Колгоспи також працювали на розвиток власної матеріальної бази, недостатньо дбаючи про їх трудівників, невдовзі обидва господарства та таке ж, що діяло у селі Полівці під назвою імені Ленінського комсомолу, об'єдналися під спільною назвою імені Сталіна. А в 1959 році — нове об'єднання, прилучивши до себе і артіль імені Чапаєва, до якого входили села Дроздів, Горбів та Микулин. Тоді ж запроваджено грошову оплату праці тваринників, потім — механізаторів, рільників. Цього ж року було ліквідовано і Тучинський район. Зразу ж механічно місто Тучин перетворилося у село. Загалом непогано розбудований колгосп, що володів більше 3600 гектарами сільськогосподарських угідь, в 1961 році було реорганізовано у радгосп під назвою «Тучинський». Першим його директором став Аркадій Саботницький. Через порівняно недовгий період його змінив Іван Кир'янчук. Село продовжувало розвиватися: здано в експлуатацію навчально-житлово-побутовий комплекс школи інтернату, 1964 року відкрито філіал дитячої Гощанської музичної школи, 1968 року здано в експлуатацію просторе приміщення будинку культури, облаштовано бібліотеки, розширено медичні, побутові та торговельні заклади.
Ще разючіші позитивні зміни у селі та житті його мешканців сталися після 1971 року, коли радгосп очолив невтомний трудівник та ділова людина Микола Зінчук. За його ініціативою радгосп перепрофільовано у елітно-насінницький з назвою імені XXV з'їзду КПРС, потім — державне дослідницьке господарство «Тучинське». Спираючись на новітні технології та високоврожайні сорти сільськогосподарських культур, це господарство стало зразковим не тільки на Рівненщині, а й далеко за її межами. Зокрема, врожайність зернових культур зросла з 18 до 55, картоплі з 65 до 350, цукрових буряків з 166 до 500 центнерів з кожного гектара зайнятих площ.
Починаючи з 1972 року в радгоспі запровадили звання лауреата щорічної премії на честь до дня народження Леніна. Діяли і інші методи заохочення до наполегливої праці. Зі зростанням економіки господарства, розширювалося й будівництво жител, приміщень виробничого та соціально-культурного призначення. За два десятки літ матеріальна база радгоспу не тільки виросла у 5-6 разів, а й індустріалізувалася. За такі успіхи керівнику господарства Миколі Зінчуку присвоєно звання Героя соціалістичної праці, заслуженого працівника сільського господарства України, лауреата Державної премії України.
Період відновлення Незалежності УкраїниРедагувати
Тучин увійшов у ХХІ століття, незважаючи на економічні потрясіння в Україні, облаштованим та впорядкованим. Тут працюють загальноосвітня середня та школа-інтернат, дитячий садок, філіал районної дитячої школи мистецтв, філіал районної лікарні, інтернат для людей похилого віку, філія центру народної творчості та дозвілля, бібліотека, дві церкви, два молитовні будинки, заклади торгівлі різних форм власності. З виробничих підприємств — 2 приватні пекарні, млин, столярний цех, приватне підприємство «Універсал», ковбасний цех.. Тучин має свою сільську раду, тут розміщена центральна садиба елітно-насінницького господарства «Тучинське».
Пам'яткиРедагувати
Преображенська церква (дер.), с. Тучин,.jpgПреображенська церква (дер.), с. Тучин, 2.jpgДзвіниця Преображенської церкви (дер.), с. Тучин .2.jpgПам'ятний знак воїнам УПА, с. Тучин, громадське кладовище.jpg Фото = Костел (руїни) Святої Трійці й Святого архангела Михаїла (Михаша), с. Тучин.JPGхрам Святої Великомучениці Параскеви (П'ятниці, 1711 року). Згоріла наприкінці ХIХ століття. На тому ж місці в 1900 році відбудовано деревяний храм.
Справжньою перлиною Тучина, та й, напевне, у волинського народу є Преображенська церква, побудована 1730 року. Цей храм капітально споруджено в 1864—1879 роках. Щоб дістатися до неї, необхідно спуститися до дороги біля західної частини парку, перейти через невеличкий міст і, залишивши по ліву руку вищезгаданий костел, пройти трішки вправо по вузенькому провулочку, який піднімається вгору.
В основі плану церкви лежить звичайне трійчасте розділення на зруби, які створюють «корабель» з віссю схід-захід. На відміну від інших волинських дерев'яних церков — Преображенська має більш развинуту зовнішню об'ємну пластику. Кожен зруб ніби самостійно развивається по вертикалі, закінчуючись власною восьмигранною банею, яка своїм виглядом нагадує більше лемоподібну. Чітко виражена вертикальна ритмічність чотирьох ярусів: масштабні співвідношення двох нижніх, ніби повторюються в інших розмірах на двох верхніх. Легкі, але чітко відчутні відхілення від початкових геометричних форм, помітне схождення стін до верху, нерівності в обшивці зрубів надають споруді надзвичайну природність та скульптурність, дозволяє віднести до числа чудових витворів будівельного мистецтва, в якійсь мірі схожої по архітектурному стилю з дерев'яним культовим зодчеством Поділля та лівобережної Украйни XVII—XVIII століть.
До Другої світової війни в Тучині жило близько 3000 євреїв. Після звістки про знищення єврейського гетто в м. Рівне єврейські лідери вирішили, що вони будуть протистояти нацистам. Ввечері у вівторок 23 вересня 1942 року, вони забарикадували під'їзди у гетто. Керівники повстання оголосили повну бойову готовність і бойові групи зайняли позиції. На світанку 24 вересня німецькі війська і поліцаї атакували гетто. Будівлі гетто і німецькі склади на його краю були підпалені. Під прикриттям диму і вогню близько двох третин населення гетто жінки, діти і люди похилого віку втекли до лісу.
Повстання завершилося в суботу, 26 вересня коли німці перебили всіх хто залишився у гетто. Половина з тих, що втекли до лісу були схоплені і вбиті протягом трьох днів. Близько 300 жінок з немовлятами, не витримавши важких умов у лісі, повернулася в Тучин і були розстріляні. Деякі молоді люди приєдналися до партизанів і були вбиті в ході бойових дій. Із 3000 євреїв Тучина, тільки 20 були ще живі 16 січня1944 року, коли Тучин було звільнено.
Відомі людиРедагувати
Зінчук Микола Пилипович — український громадський та політичний діяч, директор ДП ДГ «Тучинське» (1971—2011 рр.)
Tu chin angl Tuchyn pol Tuczyn selo v Ukrayini v Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 2570 osib Z 1940 po 1959 rik buv centrom Tuchinskogo rajonu selo TuchinVid na Tuchin z vezhi mobilnogo zv yazku Vid na Tuchin z vezhi mobilnogo zv yazku Krayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Goshanska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1545Naselennya 2540Plosha 6 616 km Gustota naselennya 383 92 osib km Poshtovij indeks 35415Telefonnij kod 380 3650Geografichni daniGeografichni koordinati 50 42 02 pn sh 26 33 56 sh d 50 70056 pn sh 26 56556 sh d 50 70056 26 56556 Koordinati 50 42 02 pn sh 26 33 56 sh d 50 70056 pn sh 26 56556 sh d 50 70056 26 56556Serednya visotanad rivnem morya 178 mMisceva vladaAdresa radi 35415 Rivnenska obl Goshanskij r n s Tuchin vul Staromiska 2KartaTuchinTuchinMapa Tuchin u Vikishovishi Zmist 1 Naselennya 2 Pohodzhennya nazvi 3 Istoriya 3 1 Pochatki Litovskij period 3 2 V skladi Rosijskoyi imperiyi 3 3 Period Vizvolnih zmagan 3 4 Polskij period 3 5 Drugij bilshovickij period 3 6 Gitlerivska okupaciya 3 7 Tretij bilshovickij period 3 8 Period vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini 4 Pam yatki 5 Yevrejska gromada 6 Vidomi lyudi 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaNaselennya RedaguvatiDo Drugoyi svitovoyi vijni Tuchin zaselyali ukrayinci bagato yevreyiv polyaki Rimo katolicka parafiya bula zasnovana v Tuchini 1590 roku vona vklyuchala navkolishni sela U 1938 do katolickoyi parafiyi vhodilo 2660 osib sho buli vihidcyami majzhe viklyuchno z polyakiv Takozh v Tuchini prozhivala znachna chastka nimeckogo naselennya yaki pochali pribuvati u velikij kilkosti v 1860 h Perevazhna bilshist buli nimecki lyuterani z dalekogo Zhitomirskogo lyuteranskogo prihodu Lyuteranskij prihid Tuchina buv stvorenij 1888 roku Na piku prihodu v nogo vhodilo ponad 25 000 mist i 80 sil Chiselnist nimciv rizko znizilasya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i bagato hto z nih poyihav v Pivnichnu Ameriku Lishe blizko 6000 zalishilos do Drugoyi svitovoyi vijni Pohodzhennya nazvi RedaguvatiPro pohodzhennya nazvi cogo mista majzhe vidsutni poyasnennya vchenih takozh nemaye pisemnih dzherel de b mistilisya taki tlumachennya Pobutuyut lishe narodni varianti Odin z nih takij nibi to bagata aristokratka do mayetnostej yakoi vhodilo ce davnye poselennya zustrichala povazhnih gostej vid korolya Koli voni vruchili yij visokij titul knyaginya na radoshah viguknula Tut i chin Takij epizod zvichajno mig mati misce u dobu feodalizmu chi j desho piznishe Prote zvazhayuchi sho ni v litopisnih zgadkah ni v perekazah pro Tuchin nemaye vidomostej pro jogo poperednyu nazvu pravdopodobnishoyu versiyeyu mozhe buti ta sho nazva pohodit vid prozvisha chi imeni jogo pershogo zasnovnika Tuchi Tucha u pradavni lita buli zh Gomin Drizd Korin Zorik i podibni U rozmovnij movi j narodilosya chij kurin chij luk chij vpolovanij vepr Tuchin Mabut toj Tucha z yavivsya na svit pri yakihos nespriyatlivih prirodnih umovah chi zmalechku buv azh nadto pohmurim i nezgrabnim Tak veseluniv ne nazivali Dehto z miscevih zhiteliv shilnij vvazhati sho nazva Tuchin pohodit vid togo sho na nash kraj kolis nasuvalosya chornimi tuchami bagato vorogiv Ale zh ce poselennya viniklo mabut she v dobu pervisno obshinnogo ladu koli bilshist plemen zhila u zlagodi Istoriya RedaguvatiPochatki Litovskij period Redaguvati Isnuye dvi davni zgadki pro Tuchin u knizi Z boru i stepu T Steckogo vidanij u Krakovi 1888 roku yaka datuyetsya 1542 rokom ta v dokumentah opisu Luckogo zamku za 1545 rik viyavlenih Timchasovoyu komisiyeyu dlya z yasuvannya davnih aktiv sho pracyuvala vprodovzh 40 50 h rokiv XIX stolittya Pershimi zafiksovanimi vlasnikami poselennya ye boyari Putyati 1 U XVI stolitti mistom ta dovkolishnimi zemlyami bilya nogo volodiv Bogdan Semashko feodal Velikogo knyazivstva Litovskogo Todi tut na berezi Gorini pobudovano griznij zamok opoyasanij zemlyanimi valami obkopanij rovami ta oblashtovanij labirintom pidzemnih hodiv kotri chastkovo zbereglisya do nashih dniv 1569 roku pislya Lyublinskoyi uniyi Tuchin yak i vsya Volin uvijshov do skladu Rechi Pospolitoyi Nezvazhayuchi na ce rid Semashkiv prodovzhuvav volodaryuvati na cih zemlyah she bilshe sotni rokiv Ye vidomosti sho 1596 roku misto nalezhalo Oleksandru Semashku sinu Bogdana ta Anni z Putyat ostannoyi vlasnici Tuchina z rodu yaka privnesla jogo yak vino choloviku 1 Desho spokijnishe zhilosya sinu Oleksandra Mikoli Semashku Pri nomu Tuchin bulo rozmezhovano na Novij i Starij Ce stalosya z prichini podilu majna mizh spadkoyemcyami magnatami Danilevichami i Tishkevichami Z drugoyi polovini XVI stolittya Tuchin za administrativno teritorialnim podilom nalezhav do Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva Na dolyu jogo meshkanciv vipalo nemalo potryasin rozpochalisya masovi zavorushennya sered kozakiv ta selyan proti polskogo gnoblennya Odnim z najpotuzhnishih vistupiv u tu poru stalo povstannya ocholeni Krishtofom Kosinskim ta Severinom Nalivajkom Zagoni ostannogo 1596 roku ne tilki buli v Tuchini ale nepodalik mista dali vidchajdushnij bij perevazhayuchim silam protivnika Bagato miscevih zhiteliv vlilisya do kozacko selyanskogo vijska i prodovzhuvali vizvolnij pohid u glib Ukrayini She zapeklishoyu bula borotba za nacionalne vizvolennya v roki Hmelnichchini 1649 roku v Tuchini pobuvalo 2000 ne kozacko selyanske vijsko pid provodom Maksima Krivonosa Vono zrujnuvalo sadibu magnativ spalilo hram UGKC zbudovanij Semashkami 1614 roku Do rechi cej kostel za svoye isnuvannya palav u vogni kilka raziv Neodnorazovo vidbudovuvavsya i dostoyav do nashih dniv Shlyahta sho spershu rozbiglasya zi svoyeyu ohoronoyu nevdovzi zibravshi sili znovu povernulasya do Tuchina Boyi trivali yak v misti tak i v navkolishnih selah Vse zh taki peremogli povstanci Kolishni volodari povernulisya do svoyih mayetkiv pislya togo yak Volin za Andrusivskim peremir yam 1667 r vidijshla do Rechi Pospolitoyi Dovgo vidbudovuvalisya palaci pidpriyemstva ta virobnictva Na kinec XVII pochatok XVIII stolit pripadaye sporudzhennya shlyuziv na Gorini vnaslidok chogo na richci prodovzhuvalosya sudnoplavstvo Mayuchi dostatni zapasi lisomaterialiv ta rodyuchih zemel v Tuchini zapochatkuvalasya derevoobrobna promislovist rozshirilisya posivi zernovih kultur stali providnimi gorodnictvo sadivnictvo vidnovilosya bortnictvo Naselennya stalo zhiti zamozhnishe Ce spriyalo tomu sho 1711 roku na davnomu cerkvishi zvedeno hram Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici Bagatstva knyazivskih ta grafskih rodin pomitno zrosli U Tuchini ponovleno richkovu pristan vid yakoyi tovari ta virobi vidpravlyalisya u veliki mista Zahidnoyi Yevropi Vzhe na pochatku XIX stolittya zvidsi shorichno vidhodilo vodoyu bilshe 120 plotiv z derevinoyu Tuchin i prilegli teritoriyi perehodili z ruk u ruki Tishkevichi pereprodali mistechko Cetneram ostanni u svoyu chergu Potockim ti Lyubomirskim potim Valevskim Syeradzkij voyevoda Mihal Valevskij u 1786 1786 rokah na misci zgorilogo kostelu zviv novij Pravoslavnim u 1780 roci dopomig onoviti cerkvu Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi A v 1790 1798 rokah zaklav rozkishnij park na krayu yakogo sporudiv palac divnoyi krasi Pislya smerti Mihala Valevskogo v 1806 roci zgoriv i palac Reshtki jogo rozibrali miscevi zhiteli V skladi Rosijskoyi imperiyi Redaguvati Pislya ostatochnogo tretogo podilu Polshi koli carska Rosiya zagarbala pravoberezhnu Ukrayinu Tuchin opinivsya u skladi Rovenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Tut z 1803 roku diyalo parafiyalne odnoklasne uchilishe Stavshi u 1866 roci volosnim centrom u misti strimko rozvivalisya manufakturi Odna za odnoyu zbudovano she dvi tkacki ta dvi farbuvalni fabriki pivovarnij zavod Hocha tradicijno yih vlasnikami buli bagati polski rodini prote na toj chas yim ne dozvolyalosya kupuvati zemelnih dilyanok Otzhe j rozshiryuvati virobnictvo Ce zmusilo vlasnikiv u 1890 roci Tuchin vistaviti na aukcion Todi jogo pridbali rosijski kapitalisti Odnim z yakih buv knyaz Trubeckoj Na toj chas u misti stoyalo 246 zhitel z naselennyam 2345 dush Novij vlasnik dlya sebe zviv palac kotrij prostoyav do 1911 roku Krim togo pochalosya rozshirennya promislovogo budivnica vnaslidok chogo stanom na 1913 rik tut uzhe pracyuvalo 6 tkackih fabrik 4 shkiryanih zavodi pivovarnya cegelnya stolyarna majsternya 2 mlini kilka kuzen Todi zh gromada rozpochala z cegli zvoditi shkolu yaka zgodom stala nazivatisya chervonoyu Ne obminuli davnogo mistechka j revolyucijni ta vijskovi podiyi Robitniki ta selyani pidigriti marksistskimi proklamaciyami usnimi vistupami agitatoriv chinili suprotiv svoyim robotodavcyam vimagali pidvishennya zarobitkiv polipshennya umov zhittya j praci Masovo taki vimogi vislovlyuvalisya u 1905 1907 ro Prote pislya cogo iz zacikavlennyam zustrinuta stolipinska zemelna reforma pid diyeyu yakoyi selyani vikupovuvali zemli u tih vlasnikiv stvoryuvali hutirski sadibi Tak u 1912 roci vinikli hutori Polivci ta v 1914 roci Chernishne Na toj chas naselennya Tuchina viroslo majzhe do 7 tisyach osib Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zhittya dlya naselennya pogirshilosya tim sho bagatoh duzhih cholovikiv zabrano na fronti tudi zh vidpravlyalosya nemalo harchiv furazhu dlya konej Cherez golodne ta holodne vzimku isnuvannya v sim yah zbidnilogo naselennya spalahnuli epidemiyi infekcijnih hvorob Zokrema v lipni 1915 roku tut viruvala holera vid yakoyi pomerli desyatki zhiteliv Politichna situaciya takozh zagostryuvalasya Lyudi bazhali peremin Tomu bilshist poselenciv z nadiyeyu sprijnyali perevorot v Petrogradi ta vidrechennya carya vid prestolu Period Vizvolnih zmagan Redaguvati Naselennya mistechka ne opiralos u sichni 1918 roku vstanovlennyu radyanskoyi vladi ne protivilosya j avstro nimeckim vijskam sho zapolonili Tuchin v lyutomu togo zh roku Rado vitalo j ukrayinske regulyarne vijsko Simona Petlyuri Z nim nepogano velosya azh do prihodu bilshovickih zagarbnikiv Chervonoyi armiyi Ostanni pidstupno rozzbroyili velikij pidrozdil petlyurivciv majzhe povnistyu fizichno znishivshi kerivnij sklad i bagatoh voyakiv Ce stalosya 22 travnya 1919 roku Bilshoviki zrazu zh zahodilisya stvoryuvati riznomanitni komiteti volosnij bidnoti viddili zemelnij shkilnij materi j ditini zagotivli hliba dlya Chervonoyi armiyi ta inshi Tut zhe oblashtuvali kooperativ dlya dopomogi bezkinnim selyanam v obrobitku zemli nazvavshi jogo Trud Takim chinom vmilo vikoristovuyuchi zvichni pidstupi j napoleglivo navertali do sebe zbidnile naselennya Polskij period Redaguvati Ukripitisya nova vlada ne zmogla cherez nastup polskih vijsk yaki v serpni 1919 roku ovolodili Tuchinom Ce nove nashestya sprijnyalosya nastorozheno i navit vorozhe Nemalo molodih lyudej pokidali misto i shukali zv yazkiv z bilshovikami A koli v lipni nastupnogo roku syudi pidijshli zagoni kavaleristiv Pershoyi kinnoyi armiyi Semena Budonnogo bagato hto z hlopciv vlilisya u ce vijsko I razom z inshimi voyuvali proti polyakiv Osoblivo zapekli boyi vidbulisya na pivnichnij okolici Tuchina ta v blizhnih selah vid nogo U misti roztashuvavsya shtab chetvertoyi kavalerijskoyi diviziyi de pobuvali Semen Budonnij ta Klim Voroshilov Pislya cih boyiv she dvichi Tuchin perehodiv z ruk v ruki voroguyuchih storin Zreshtoyu polyaki vzyali verh Praktichno z 18 veresnya 1920 roku na nashih terenah zapanuvala nova yevropejska okupaciya U hodi voyennih dij ta riznomanitnih akcij nadto postrazhdalo misceve naselennya ta ekonomika krayu Napriklad u Tuchini na period 1920 roku prozhivalo lishe 1386 ukrayinciv ta 65 polyakiv Odnak oficijnoyu movoyu stala polska Usi ti hto ne hotiv yiyi viznavati piddavalisya vsilyakomu tisku azh do grubogo nasillya Ce spriyalo zarodzhennyu novogo ruhu oporu Borciv za svoyi prava i svobodi vilovlyuvali sudili j katuvali Tak trivalo do veresnya 1939 roku U 1929 r na Tuchin poshireni pravila miskoyi zabudovi 2 Drugij bilshovickij period Redaguvati Nejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki kviten 2015 Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2015 Todi zh zapochatkuvalisya osnovi radyanskoyi vladi 1940 roku Tuchin stav rajonnim centrom novoutvorenoyi Rovenskoyi oblasti Predstavnikom deputatom na Narodnih zborah Zahidnoyi Ukrayini sho projshli u Lvovi 27 28 zhovtnya 1939 roku buv robitnik Kirilo Prokopchuk vin i golosuvav za novij administrativno teritorialnij podil krayu U Tuchini vin vsilyako spriyav konfiskaciyi ta rozpodilu panskih i cerkovnih zemel pidpriyemstv ta ruhomogo majna pomishikiv Takim chinom nevdovzi na bazi tkackih ta shkiryanih zavodiv bulo stvoreno promislovu artil Inshi dribnishi virobnictva ob yednano u promkombinat organizovano torfopidpriyemstvo vapnyarku Todi zh vidkrito likarnyu ambulatoriyu shkolu z semirichnim terminom navchannya Selyanam nadavala dopomogu u obrobitku zemli novostvorena Antoniyivska mashino traktorna stanciya Gitlerivska okupaciya Redaguvati Dalshomu rozvitku dzherelo zashkodila Druga svitova vijna yaka postukala u dveri do gromadyan Tuchina okupacijnim chobotom nimciv na pochatku lipnya 1941 roku Vijska Gitlera tut sebe proyavili spravzhnimi zagarbnikami i tiranami Za chas yih perebuvannya pograbovano i zrujnovano tkacku j shkiryanu artili vodyanij mlin na Gorini olijnicyu apteku biblioteku spalili 36 budinkiv porujnuvali centr mista Krim togo na teritoriyi Tuchina okupanti stvorili konctabir dlya vijskovopolonenih ta pidozrilih v opori i getto dlya utrimannya yevreyiv de rozstrilyali blizko 3 tisyach osib nbsp Memorial prisvyachenij mistyanam zhertvam Golokostu Holon Izrayil Na suprotiv okupantam diyali pidpilni zagoni z pochatku 1942 roku rozgaluzhenij viddil UPA Stepana Trohimchuka na psevdo Nedolya ta z travnya 1943 roku organizaciya vijskovopolonenih Volodimira Zahar yeva kotra nalagodila zgodom zv yazok z bilshovickim partizanskim ruhom Bagato korisnogo zrobila u borotbi z okupantami i ukrayinska pidpilna molodizhna organizaciya Yunactvo yaka dopomagala svoyim starshim pobratimam UPA OUN Shopravda u pislyavoyennij period z ukrayinskimi patriotami stalinska vlada vchinila nadto zhorstoko majzhe vsih uchasnikiv antigitlerivskogo oporu yaksho ne vbito to uv yazneno v tyurmi na dovgi roki a organizatora Nedolyu privselyudno stracheno na majdani u Rivnomu v 1945 roci Tretij bilshovickij period Redaguvati Povnistyu nimeckih okupantiv u Tuchini zaminili radyanski 16 sichnya 1944 roku silami 6 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi generala D Onupriyenka Nevdovzi pislya cogo vidnovili svoyu robotu radyanski ta partijni organi vladi j upravlinnya Vidbudova mist rozpochalasya znesennyam ruyin zapuskom u diyu zupinenih pidpriyemstv ta virobnictv Sered inshih vazhlivih ob yektiv buv i mist cherez Gorin yakogo pri okupaciyi nezvazhayuchi na posilenu ohoronu zrujnuvali bijci uzhe zgadanogo Stepana Trohimchuka Nedoli U cej vazhkij period koli na vagu zolota cinuvalisya kozhni trudovi ruki v Tuchini bula stvorena karalna grupa z 50 osib dlya vilovlyuvannya ukrayinskih partizaniv sichovikiv Ce v ochah naselennya pidrivalo avtoritet organiv vnutrishnih sprav viklikalo nedovir ya do radyanskoyi vladi Protidiya osoblivo chitko proyavilasya pid chas masovogo primusovogo zaluchennya selyan do kolgospiv Praktichno cej proces posuvavsya na sucilnih pogrozah nasilli represiyah Z velikimi potugami lishen u 1949 roci v Tuchini bulo stvoreno kolgospi imeni Stalina ta imeni Voroshilova Na toj chas nye bulo vidnovleno robotu mashino traktornoyi stanciyi Spravi z nalagodzhennyam silskogospodarskogo virobnictva posuvalisya povilno Dlya oplati praci hliborobiv zaprovadzheno trudovi dni na yaki raz u kinci roku vidavali po 250 300 gramiv zerna i 15 20 kopijok grishmi U serednomu na kozhnij trudoden treba bulo pracyuvati v poli z rannya i majzhe do zahodu soncya Trohi vishimi buli normativni rozcinki dlya mehanizatoriv shoferiv tvarinnikiv Krim takoyi rabskoyi praci na korist derzhavi robitnikiv i selyan kozhnij pracivnik ne mav prava z dozvolu brigadira chi lankovoyi pokinuti pole chi ne vijti na nogo Za podibne porushennya trudovoyi disciplini buli zaprovadzheni suvori pokarannya azh do zavedennya kriminalnoyi spravi U Tuchini yakij zdavna dilivsya na Novij i Starij diyalo dvi silski radi Pershimi kerivnikami tut buli Mihajlo Risv yanec Odarka Mosijchuk Vasil Saj Gnat Panchuk ta inshi Vihodila rajonna gazeta Chervonij shlyah Perevazhna bilshist koshtiv sho nadhodila do byudzhetu vikoristovuvalasya na rozvitok infrastrukturi buduvalisya derzhavni primishennya virobnichogo ta socialno kulturnogo priznachennya zhitla medicini pobutu polipshennya dorig tosho Kolgospi takozh pracyuvali na rozvitok vlasnoyi materialnoyi bazi nedostatno dbayuchi pro yih trudivnikiv nevdovzi obidva gospodarstva ta take zh sho diyalo u seli Polivci pid nazvoyu imeni Leninskogo komsomolu ob yednalisya pid spilnoyu nazvoyu imeni Stalina A v 1959 roci nove ob yednannya priluchivshi do sebe i artil imeni Chapayeva do yakogo vhodili sela Drozdiv Gorbiv ta Mikulin Todi zh zaprovadzheno groshovu oplatu praci tvarinnikiv potim mehanizatoriv rilnikiv Cogo zh roku bulo likvidovano i Tuchinskij rajon Zrazu zh mehanichno misto Tuchin peretvorilosya u selo Zagalom nepogano rozbudovanij kolgosp sho volodiv bilshe 3600 gektarami silskogospodarskih ugid v 1961 roci bulo reorganizovano u radgosp pid nazvoyu Tuchinskij Pershim jogo direktorom stav Arkadij Sabotnickij Cherez porivnyano nedovgij period jogo zminiv Ivan Kir yanchuk Selo prodovzhuvalo rozvivatisya zdano v ekspluataciyu navchalno zhitlovo pobutovij kompleks shkoli internatu 1964 roku vidkrito filial dityachoyi Goshanskoyi muzichnoyi shkoli 1968 roku zdano v ekspluataciyu prostore primishennya budinku kulturi oblashtovano biblioteki rozshireno medichni pobutovi ta torgovelni zakladi She razyuchishi pozitivni zmini u seli ta zhitti jogo meshkanciv stalisya pislya 1971 roku koli radgosp ocholiv nevtomnij trudivnik ta dilova lyudina Mikola Zinchuk Za jogo iniciativoyu radgosp pereprofilovano u elitno nasinnickij z nazvoyu imeni XXV z yizdu KPRS potim derzhavne doslidnicke gospodarstvo Tuchinske Spirayuchis na novitni tehnologiyi ta visokovrozhajni sorti silskogospodarskih kultur ce gospodarstvo stalo zrazkovim ne tilki na Rivnenshini a j daleko za yiyi mezhami Zokrema vrozhajnist zernovih kultur zrosla z 18 do 55 kartopli z 65 do 350 cukrovih buryakiv z 166 do 500 centneriv z kozhnogo gektara zajnyatih plosh Pochinayuchi z 1972 roku v radgospi zaprovadili zvannya laureata shorichnoyi premiyi na chest do dnya narodzhennya Lenina Diyali i inshi metodi zaohochennya do napoleglivoyi praci Zi zrostannyam ekonomiki gospodarstva rozshiryuvalosya j budivnictvo zhitel primishen virobnichogo ta socialno kulturnogo priznachennya Za dva desyatki lit materialna baza radgospu ne tilki virosla u 5 6 raziv a j industrializuvalasya Za taki uspihi kerivniku gospodarstva Mikoli Zinchuku prisvoyeno zvannya Geroya socialistichnoyi praci zasluzhenogo pracivnika silskogo gospodarstva Ukrayini laureata Derzhavnoyi premiyi Ukrayini Period vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini Redaguvati Tuchin uvijshov u HHI stolittya nezvazhayuchi na ekonomichni potryasinnya v Ukrayini oblashtovanim ta vporyadkovanim Tut pracyuyut zagalnoosvitnya serednya ta shkola internat dityachij sadok filial rajonnoyi dityachoyi shkoli mistectv filial rajonnoyi likarni internat dlya lyudej pohilogo viku filiya centru narodnoyi tvorchosti ta dozvillya biblioteka dvi cerkvi dva molitovni budinki zakladi torgivli riznih form vlasnosti Z virobnichih pidpriyemstv 2 privatni pekarni mlin stolyarnij ceh privatne pidpriyemstvo Universal kovbasnij ceh Tuchin maye svoyu silsku radu tut rozmishena centralna sadiba elitno nasinnickogo gospodarstva Tuchinske Pam yatki Redaguvati nbsp Preobrazhenska cerkva der s Tuchin jpg nbsp Preobrazhenska cerkva der s Tuchin 2 jpg nbsp Dzvinicya Preobrazhenskoyi cerkvi der s Tuchin 2 jpg nbsp Pam yatnij znak voyinam UPA s Tuchin gromadske kladovishe jpg nbsp Foto Kostel ruyini Svyatoyi Trijci j Svyatogo arhangela Mihayila Mihasha s Tuchin JPGhram Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici 1711 roku Zgorila naprikinci HIH stolittya Na tomu zh misci v 1900 roci vidbudovano derevyanij hram Spravzhnoyu perlinoyu Tuchina ta j napevne u volinskogo narodu ye Preobrazhenska cerkva pobudovana 1730 roku Cej hram kapitalno sporudzheno v 1864 1879 rokah Shob distatisya do neyi neobhidno spustitisya do dorogi bilya zahidnoyi chastini parku perejti cherez nevelichkij mist i zalishivshi po livu ruku vishezgadanij kostel projti trishki vpravo po vuzenkomu provulochku yakij pidnimayetsya vgoru V osnovi planu cerkvi lezhit zvichajne trijchaste rozdilennya na zrubi yaki stvoryuyut korabel z vissyu shid zahid Na vidminu vid inshih volinskih derev yanih cerkov Preobrazhenska maye bilsh razvinutu zovnishnyu ob yemnu plastiku Kozhen zrub nibi samostijno razvivayetsya po vertikali zakinchuyuchis vlasnoyu vosmigrannoyu baneyu yaka svoyim viglyadom nagaduye bilshe lemopodibnu Chitko virazhena vertikalna ritmichnist chotiroh yarusiv masshtabni spivvidnoshennya dvoh nizhnih nibi povtoryuyutsya v inshih rozmirah na dvoh verhnih Legki ale chitko vidchutni vidhilennya vid pochatkovih geometrichnih form pomitne shozhdennya stin do verhu nerivnosti v obshivci zrubiv nadayut sporudi nadzvichajnu prirodnist ta skulpturnist dozvolyaye vidnesti do chisla chudovih vitvoriv budivelnogo mistectva v yakijs miri shozhoyi po arhitekturnomu stilyu z derev yanim kultovim zodchestvom Podillya ta livoberezhnoyi Ukrajni XVII XVIII stolit Tuchinskij park Yevrejska gromada RedaguvatiDo Drugoyi svitovoyi vijni v Tuchini zhilo blizko 3000 yevreyiv Pislya zvistki pro znishennya yevrejskogo getto v m Rivne yevrejski lideri virishili sho voni budut protistoyati nacistam Vvecheri u vivtorok 23 veresnya 1942 roku voni zabarikaduvali pid yizdi u getto Kerivniki povstannya ogolosili povnu bojovu gotovnist i bojovi grupi zajnyali poziciyi Na svitanku 24 veresnya nimecki vijska i policayi atakuvali getto Budivli getto i nimecki skladi na jogo krayu buli pidpaleni Pid prikrittyam dimu i vognyu blizko dvoh tretin naselennya getto zhinki diti i lyudi pohilogo viku vtekli do lisu Povstannya zavershilosya v subotu 26 veresnya koli nimci perebili vsih hto zalishivsya u getto Polovina z tih sho vtekli do lisu buli shopleni i vbiti protyagom troh dniv Blizko 300 zhinok z nemovlyatami ne vitrimavshi vazhkih umov u lisi povernulasya v Tuchin i buli rozstrilyani Deyaki molodi lyudi priyednalisya do partizaniv i buli vbiti v hodi bojovih dij Iz 3000 yevreyiv Tuchina tilki 20 buli she zhivi 16 sichnya 1944 roku koli Tuchin bulo zvilneno Vidomi lyudi RedaguvatiZinchuk Mikola Pilipovich ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach direktor DP DG Tuchinske 1971 2011 rr Korolyuk Valentin Anatolijovich ukrayinskij politik Narodnij deputat Ukrayini Chlen partiyi Narodnij ruh Ukrayini z 1999 po 2013 roki chlen Centralnogo provodu NRU golova Rivnenskoyi oblasnoyi organizaciyi NRU z chervnya 2002 po cherven 2013 rr Z chervnya 2013 roku chlen partiyi Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Levishin Marko ukrayinskij spidvejnij gonshik bagatorazovij prizer chempionativ Ukrayini Negrebeckij Mikola ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach chlen OUN voyak Armiyi UNR Strutinskij Mikola Volodimirovich ukrayinskij radyanskij pismennik partizan spivrobitnik KDB Trohimchuk Stepan Klementijovich Nedolya ukrayinskij vijskovik sotennij ta kurinnij UPA Primitki Redaguvati a b Tuczyn mko nad Horyniem SgKP S 606 Rozporzadzenie Ministra Robot Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnetrznych z dnia 10 maja 1929 r rozciagajace przepisy dla gmin miejskich na niektore osiedla gmin wiejskich na obszarze wojewodztwa wolynskiego Dz U 1929 nr 41 poz 347 nedostupne posilannya pol Dzherela RedaguvatiTuczyn mko nad Horyniem pow rowienski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 606 pol S 606 pol Posilannya RedaguvatiTipovij Tuchin Pogoda v seli Tuchin 1923 Tuczyn Business directory angl Cmentarz i Kosciol w Tuczynie pol Starij Tuchin na YouTube Dvohsotlitnya osvityanska istoriya davnogo mistechka na YouTube Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tuchin amp oldid 39484434
