www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тищенко Микола Федорович Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Тищенко Мико ла Фе дорович Ти щенко 1893

Тищенко Микола Федорович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тищенко.

Мико́ла Фе́дорович Ти́щенко (* 1893, село Вельбівка, нині Гадяцького району Полтавської області — † після 1963) — український історик, архівіст.

Тищенко Микола Федорович
Народився 1893
Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область
Країна  СРСР
Діяльність історик
Alma mater історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимираd (1913)
Роботи у Вікіджерелах

Біографія ред.

Становлення фахівця ред.

Із міщанської родини. Після закінчення гімназії (1908–1913), навчався на історико- філологічному факультеті (історичне відділення) Університету Св. Володимира у Києві. Залишився при університеті як професорський стипендіат (аспірант).

У 1920—1924 роках викладав географію в трудовій школі № 5 Києва. Від жовтня 1924 року до 1932 року — науковий співробітник і певний час виконувач обов'язків директора Київського архіву давніх актів.

Як людину талановиту, активну, самовіддану та працьовиту Тищенка залучали до участі в різних наукових організаціях і установах. Він був членом розборочної комісії та вченим секретарем при губернському архіві, дійсним членом Історичного товариства, науковим співробітником Комісії по виучуванню історії західноруського та українського права, дійсним членом Комітету по виучуванню соціально-економічної історії України і Археографічної комісії. Працював над матеріалами архівів і музеїв Чернігова, Житомира, Києва. Був незмінним секретарем ВУАН у академіка Гіляровського. В серпні 1930 року успішно пройшов чистку в апараті ВУАН.

Із тавром націоналіста ред.

Коли 1932 року директором Архіву давніх актів призначили професора Оглобліна, Тищенко досить часто сперечався з ним, оскільки був не згоден з тими порядками, які той намагався запровадити. У квітні 1932 року було створено комісію під керівництвом Оглобліна для перевірки роботи архіву. Висловивши закиди до складеної Тищенком картотеки за архівними матеріалами та іншої його роботи в архіві, комісія постановила звільнити Тищенка з роботи як українського буржуазного націоналіста.

У березні 1933 року Тищенка було заарештовано в Києві органами ОДПУ, які упродовж двох тижнів у в'язниці «уточняли», чи не є він сином поміщика, дворянина чи генерала. Не добившись потрібного результату, Тищенка відпустили на волю. Але через тавро буржуазного націоналіста його на роботу нікуди не брали. Тищенко перебивався на тимчасових посадах наукового працівника Всеукраїнського науково-дослідного інституту зерна та продуктів його переробки, бухгалтера будівельної організації. Тільки 1936 року він отримав посаду вчителя географії та економгеографа Клавдіївської середньої школи № 15.

Під час війни ред.

Оскільки Тищенко мав слабке здоров'я, то на початку війни його не взяли до армії, а по мобілізації Сталінського райміськвійськкомату Києва направили в робітничий батальйон у Смоленську область копати окопи та будувати оборонні укріплення.

Перебуваючи на фронті у складі робітничого батальйону на Смоленщині в місті Семлєв біля В'язьми, в жовтні 1941 року Тищенко разом з іншими бійцями потрапив в оточення і був полонений німцями. Разом з іншими полоненими Миколу Федоровича утримувався два тижні в концтаборі в місті Дорогобужа.

Під час конвою до Смоленська Тищенко разом із двома військовополоненими втік з-під варти. Але через 20 днів по дорозі додому поблизу Ярославля його впіймав німецький патруль і звідти залізницею направив до концтаборів спочатку в Мінськ, а потім у Слуцьк.

У Слуцькому таборі німці запропонували особам, які мають середньо-спеціальну та вищу освіту, працювати за своїм фахом за місцем проживання, але з повною підготовкою у німецьких установах. Тому через тиждень Тищенка разом з іншими військовополоненими перевезли до німецького концтабору біля Нюрнберга. Від листопада 1941 року до липня 1942 року він перебував у таборі військовополонених у місті Фольнегау біля Карлсбада, а потім у спеціальному таборі «Східного міністерства» Німеччини поблизу Берліна в місті Устрау. Німці там готували управлінських спеціалістів із вищою і середньою освітою для подальшої пропагандистської та іншої роботи на окупованих українських територіях. Оскільки Тищенко мав вищу освіту, то його відібрали для такої підготовки.

У таборі всіх військовополонених розділили на три групи: поліцейських (шуцманів), пропагандистів і спеціалістів. Микола Федорович не входив до жодної з них, оскільки мав погане здоров'я. Його готували як перекладача для зв'язків окупаційної влади з місцевим населенням. Жодних умов, завдань та обов'язків йому не нав'язували, жодних зобов'язань та угод із нацистами він не підписував і не укладав.

У цьому таборі Тищенко перебував півроку. Табір розташовувався в лісі і ділився на два огороджені відділення, в яких перебувало приблизно по 500 чоловік військовополонених різних національностей — українці, росіяни, білоруси. В другому відділенні були представники східних національностей. Полонені виконували тільки внутрітабірні роботи, працювали на сільськогосподарських роботах у місцевих бауерів.

У січні 1943 року Тищенка перевели в інший табір, де він виконував різні господарські роботи, працював на будівництві бараків тощо. Тут один зрадник читав для військовополонених різні антирадянські книги, а інший — професор Московського університету (так він себе називав) викладав німецьку мову. Якось останній приніс кілька сторінок із книги німецькою мові. Як виявилося, то були уривки з книги Адольфа Гітлера «Майн кампф», з яких він зачитував полоненим окремі речення, також примушував їх самих читати і перекладати. Причому ні паперу, ні олівців у в'язнів не було. Тому під час повоєнного слідства Миколі Федоровичу переклад сторінок гітлерівської книги інкримінувався як злочин. Він звинувачувався у перекладі праці Гітлера з метою її друку та розповсюдження на окупованих радянських територіях.

У березні 1943 року табірна медична комісія визнала Тищенка непридатним для фізичної праці з діагнозом «дистрофія». Йому видали довідку, що він звільняється з полону. Через два дні після комісії його у складі групи понад 80 поліцейських і інших фахівців відправили до Києва.

У Києві Тищенко через біржу праці та за допомогою своїх знайомих влаштувався на роботу в історичний архів, де до серпня 1943 року працював завідувачем економічного відділу 19 століття.

Під час втечі німців із Києва Тищенка під загрозою розстрілу зобов'язали супроводжувати архівні та музейні цінності, що вивозилися в тил. Будь-які відмови, аргументи і посилання на те, що дружина важко хвора на туберкульоз та інше, не допомагали.

24 вересня 1943 року ешелон прибув до Кам'янця-Подільського. Під час руху ешелону на станції Дунаївці з вагона, в якому їхав Тищенко, випало кілька коробок з архівними документами. Тищенко вистрибнув на ходу з поїзда, підняв ті коробки, догнав вагон і поклав їх на місце.

Серед привезених до Кам'янця-Подільського документів були матеріали давніх актів, що мали велику історичну цінність, а також цінні книги з Української академії наук, 1200 художніх полотен. Оскільки під час руху поїзда один вагон був розкритий і документи дуже перемішались, то Тищенку та іншим працівникам доручили впорядкувати їх. Працюючи з архівними фондами, Микола Федорович вирішив ряд актових книг і декілька ящиків найцінніших архівних матеріалів заховати і зберегти від відправки до Німеччини. Заховані ним документи залишились у Кам'янець-Подільському архіві.

У січні 1944 року частину архівних документів і картин німці вивезли з Кам'янця-Подільського до рейху. Разом з німцями евакуювалися співробітники архіву Гененрі, Дар'ян. На пропозицію німців виїхати разом з ними Тищенко, а також Кульченко, Остроградські, Коленко відмовилися, хоча для них було заготовлено необхідні евакуаційні документи. Незабаром Вінтер надіслав розпорядження про призначення директором архіву Катерини Миколаївни Остроградської, а Тищенка — науковим працівником.

1943 року, після тривалої хвороби, в Кам'янці-Подільському померла дружина Тищенка. У травні 1944 року він одружився з Любов'ю Миколаївною Остроградською — молодшою сестрою Катерини Остроградської.

Після війни ред.

Із приходом радянських військ Тищенко ще чотири місяці працював завідувачем Кам'янецького архіву.

У 1944—1948 роках Тищенко викладав географію в Кам'янець-Подільському педагогічному училищі. Згідно з характеристикою директора педучилища, Тищенко був одним із найкращих методистів-викладачів, брав активну участь у громадському житті колективу.

1948 року Тищенка заарештували. При обшуку в нього вилучили його особисті речі. Для того, щоб визначити, які з вилучених у нього книг є націоналістичними і забороненими для зберігання та користування приватними особами, а також перевірити, чи не є націоналістичними за своїм змістом наукові праці, написані і надруковані Миколою Федоровичем, УМДБ по Кам'янець-Подільській області створило експертну комісію.

Комісія визначила, що вся подана на розгляд література є буржуазно-націоналістичною, що в наукових працях Тищенко поділяє погляди буржуазно-націоналістичних істориків і економістів Грушевського, Яворського, Слабченка.

Під час слідства Тищенку доводилося переконувати слідчих, суд у тому, що книги йому дісталися від Академії наук УРСР, в яких він був аспірантом і готував наукові публікації з історії і географії України 18 століття. Частину книг він отримав під розписку з бібліотеки Кам'янецького архіву на цілком законних підставах як співробітник цієї установи.

Недостатність звинувачувальних матеріалів слідства призвела до того, що його двічі судив військовий трибунал і не міг винести звинувачувального вироку. Обласне управління МДБ не бажало змиритися з цим і направило його справу до Москви. Рішенням Особливої наради при МДБ СРСР від 1 грудня 1948 року Тищенка засудили до позбавлення волі у виправно-трудовому таборі терміном на 10 років. Від покарання був звільнений постановою Карагандинського обласного суду від 11 лютого 1955 року через хворобу.

Повернувшись до Кам'янця-Подільського, Микола Федорович працював швейцаром в індустріальному технікумі, наймав куточок на приватній квартирі. Неодноразово звертався у різні інстанції щодо своєї реабілітації як жертви політичних репресій, але безрезультатно. Тільки 18 травня 1962 року кримінальну справу щодо звинувачування Тищенка у зраді Батьківщині переглянув військовий трибунал Прикарпатського військового округу. Справу припинили, оскільки не було виявлено складу злочину, а Тищенка реабілітували.

Наукова діяльність ред.

Дослідник економічної історії України 18 століття (зокрема, зовнішньої торгівлі).

Головні праці:

1963 року, після вимушеної тривалої перерви, опублікував в «Українському історичному журналі» статтю «Про участь Лівобережної України в зовнішній торгівлі Росії у 18 столітті».

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tishenko Miko la Fe dorovich Ti shenko 1893 selo Velbivka nini Gadyackogo rajonu Poltavskoyi oblasti pislya 1963 ukrayinskij istorik arhivist Tishenko Mikola FedorovichNarodivsya 1893 Velbivka Gadyackij rajon Poltavska oblastKrayina SRSRDiyalnist istorikAlma mater istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Sv Volodimirad 1913 Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 1 1 Stanovlennya fahivcya 1 2 Iz tavrom nacionalista 1 3 Pid chas vijni 1 4 Pislya vijni 2 Naukova diyalnist 3 LiteraturaBiografiya red Stanovlennya fahivcya red Iz mishanskoyi rodini Pislya zakinchennya gimnaziyi 1908 1913 navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti istorichne viddilennya Universitetu Sv Volodimira u Kiyevi Zalishivsya pri universiteti yak profesorskij stipendiat aspirant U 1920 1924 rokah vikladav geografiyu v trudovij shkoli 5 Kiyeva Vid zhovtnya 1924 roku do 1932 roku naukovij spivrobitnik i pevnij chas vikonuvach obov yazkiv direktora Kiyivskogo arhivu davnih aktiv Yak lyudinu talanovitu aktivnu samoviddanu ta pracovitu Tishenka zaluchali do uchasti v riznih naukovih organizaciyah i ustanovah Vin buv chlenom rozborochnoyi komisiyi ta vchenim sekretarem pri gubernskomu arhivi dijsnim chlenom Istorichnogo tovaristva naukovim spivrobitnikom Komisiyi po viuchuvannyu istoriyi zahidnoruskogo ta ukrayinskogo prava dijsnim chlenom Komitetu po viuchuvannyu socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini i Arheografichnoyi komisiyi Pracyuvav nad materialami arhiviv i muzeyiv Chernigova Zhitomira Kiyeva Buv nezminnim sekretarem VUAN u akademika Gilyarovskogo V serpni 1930 roku uspishno projshov chistku v aparati VUAN Iz tavrom nacionalista red Koli 1932 roku direktorom Arhivu davnih aktiv priznachili profesora Ogloblina Tishenko dosit chasto sperechavsya z nim oskilki buv ne zgoden z timi poryadkami yaki toj namagavsya zaprovaditi U kvitni 1932 roku bulo stvoreno komisiyu pid kerivnictvom Ogloblina dlya perevirki roboti arhivu Vislovivshi zakidi do skladenoyi Tishenkom kartoteki za arhivnimi materialami ta inshoyi jogo roboti v arhivi komisiya postanovila zvilniti Tishenka z roboti yak ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalista U berezni 1933 roku Tishenka bulo zaareshtovano v Kiyevi organami ODPU yaki uprodovzh dvoh tizhniv u v yaznici utochnyali chi ne ye vin sinom pomishika dvoryanina chi generala Ne dobivshis potribnogo rezultatu Tishenka vidpustili na volyu Ale cherez tavro burzhuaznogo nacionalista jogo na robotu nikudi ne brali Tishenko perebivavsya na timchasovih posadah naukovogo pracivnika Vseukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu zerna ta produktiv jogo pererobki buhgaltera budivelnoyi organizaciyi Tilki 1936 roku vin otrimav posadu vchitelya geografiyi ta ekonomgeografa Klavdiyivskoyi serednoyi shkoli 15 Pid chas vijni red Oskilki Tishenko mav slabke zdorov ya to na pochatku vijni jogo ne vzyali do armiyi a po mobilizaciyi Stalinskogo rajmiskvijskkomatu Kiyeva napravili v robitnichij bataljon u Smolensku oblast kopati okopi ta buduvati oboronni ukriplennya Perebuvayuchi na fronti u skladi robitnichogo bataljonu na Smolenshini v misti Semlyev bilya V yazmi v zhovtni 1941 roku Tishenko razom z inshimi bijcyami potrapiv v otochennya i buv polonenij nimcyami Razom z inshimi polonenimi Mikolu Fedorovicha utrimuvavsya dva tizhni v konctabori v misti Dorogobuzha Pid chas konvoyu do Smolenska Tishenko razom iz dvoma vijskovopolonenimi vtik z pid varti Ale cherez 20 dniv po dorozi dodomu poblizu Yaroslavlya jogo vpijmav nimeckij patrul i zvidti zalizniceyu napraviv do konctaboriv spochatku v Minsk a potim u Sluck U Sluckomu tabori nimci zaproponuvali osobam yaki mayut seredno specialnu ta vishu osvitu pracyuvati za svoyim fahom za miscem prozhivannya ale z povnoyu pidgotovkoyu u nimeckih ustanovah Tomu cherez tizhden Tishenka razom z inshimi vijskovopolonenimi perevezli do nimeckogo konctaboru bilya Nyurnberga Vid listopada 1941 roku do lipnya 1942 roku vin perebuvav u tabori vijskovopolonenih u misti Folnegau bilya Karlsbada a potim u specialnomu tabori Shidnogo ministerstva Nimechchini poblizu Berlina v misti Ustrau Nimci tam gotuvali upravlinskih specialistiv iz vishoyu i serednoyu osvitoyu dlya podalshoyi propagandistskoyi ta inshoyi roboti na okupovanih ukrayinskih teritoriyah Oskilki Tishenko mav vishu osvitu to jogo vidibrali dlya takoyi pidgotovki U tabori vsih vijskovopolonenih rozdilili na tri grupi policejskih shucmaniv propagandistiv i specialistiv Mikola Fedorovich ne vhodiv do zhodnoyi z nih oskilki mav pogane zdorov ya Jogo gotuvali yak perekladacha dlya zv yazkiv okupacijnoyi vladi z miscevim naselennyam Zhodnih umov zavdan ta obov yazkiv jomu ne nav yazuvali zhodnih zobov yazan ta ugod iz nacistami vin ne pidpisuvav i ne ukladav U comu tabori Tishenko perebuvav pivroku Tabir roztashovuvavsya v lisi i dilivsya na dva ogorodzheni viddilennya v yakih perebuvalo priblizno po 500 cholovik vijskovopolonenih riznih nacionalnostej ukrayinci rosiyani bilorusi V drugomu viddilenni buli predstavniki shidnih nacionalnostej Poloneni vikonuvali tilki vnutritabirni roboti pracyuvali na silskogospodarskih robotah u miscevih baueriv U sichni 1943 roku Tishenka pereveli v inshij tabir de vin vikonuvav rizni gospodarski roboti pracyuvav na budivnictvi barakiv tosho Tut odin zradnik chitav dlya vijskovopolonenih rizni antiradyanski knigi a inshij profesor Moskovskogo universitetu tak vin sebe nazivav vikladav nimecku movu Yakos ostannij prinis kilka storinok iz knigi nimeckoyu movi Yak viyavilosya to buli urivki z knigi Adolfa Gitlera Majn kampf z yakih vin zachituvav polonenim okremi rechennya takozh primushuvav yih samih chitati i perekladati Prichomu ni paperu ni olivciv u v yazniv ne bulo Tomu pid chas povoyennogo slidstva Mikoli Fedorovichu pereklad storinok gitlerivskoyi knigi inkriminuvavsya yak zlochin Vin zvinuvachuvavsya u perekladi praci Gitlera z metoyu yiyi druku ta rozpovsyudzhennya na okupovanih radyanskih teritoriyah U berezni 1943 roku tabirna medichna komisiya viznala Tishenka nepridatnim dlya fizichnoyi praci z diagnozom distrofiya Jomu vidali dovidku sho vin zvilnyayetsya z polonu Cherez dva dni pislya komisiyi jogo u skladi grupi ponad 80 policejskih i inshih fahivciv vidpravili do Kiyeva U Kiyevi Tishenko cherez birzhu praci ta za dopomogoyu svoyih znajomih vlashtuvavsya na robotu v istorichnij arhiv de do serpnya 1943 roku pracyuvav zaviduvachem ekonomichnogo viddilu 19 stolittya Pid chas vtechi nimciv iz Kiyeva Tishenka pid zagrozoyu rozstrilu zobov yazali suprovodzhuvati arhivni ta muzejni cinnosti sho vivozilisya v til Bud yaki vidmovi argumenti i posilannya na te sho druzhina vazhko hvora na tuberkuloz ta inshe ne dopomagali 24 veresnya 1943 roku eshelon pribuv do Kam yancya Podilskogo Pid chas ruhu eshelonu na stanciyi Dunayivci z vagona v yakomu yihav Tishenko vipalo kilka korobok z arhivnimi dokumentami Tishenko vistribnuv na hodu z poyizda pidnyav ti korobki dognav vagon i poklav yih na misce Sered privezenih do Kam yancya Podilskogo dokumentiv buli materiali davnih aktiv sho mali veliku istorichnu cinnist a takozh cinni knigi z Ukrayinskoyi akademiyi nauk 1200 hudozhnih poloten Oskilki pid chas ruhu poyizda odin vagon buv rozkritij i dokumenti duzhe peremishalis to Tishenku ta inshim pracivnikam doruchili vporyadkuvati yih Pracyuyuchi z arhivnimi fondami Mikola Fedorovich virishiv ryad aktovih knig i dekilka yashikiv najcinnishih arhivnih materialiv zahovati i zberegti vid vidpravki do Nimechchini Zahovani nim dokumenti zalishilis u Kam yanec Podilskomu arhivi U sichni 1944 roku chastinu arhivnih dokumentiv i kartin nimci vivezli z Kam yancya Podilskogo do rejhu Razom z nimcyami evakuyuvalisya spivrobitniki arhivu Genenri Dar yan Na propoziciyu nimciv viyihati razom z nimi Tishenko a takozh Kulchenko Ostrogradski Kolenko vidmovilisya hocha dlya nih bulo zagotovleno neobhidni evakuacijni dokumenti Nezabarom Vinter nadislav rozporyadzhennya pro priznachennya direktorom arhivu Katerini Mikolayivni Ostrogradskoyi a Tishenka naukovim pracivnikom 1943 roku pislya trivaloyi hvorobi v Kam yanci Podilskomu pomerla druzhina Tishenka U travni 1944 roku vin odruzhivsya z Lyubov yu Mikolayivnoyu Ostrogradskoyu molodshoyu sestroyu Katerini Ostrogradskoyi Pislya vijni red Iz prihodom radyanskih vijsk Tishenko she chotiri misyaci pracyuvav zaviduvachem Kam yaneckogo arhivu U 1944 1948 rokah Tishenko vikladav geografiyu v Kam yanec Podilskomu pedagogichnomu uchilishi Zgidno z harakteristikoyu direktora peduchilisha Tishenko buv odnim iz najkrashih metodistiv vikladachiv brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti kolektivu 1948 roku Tishenka zaareshtuvali Pri obshuku v nogo viluchili jogo osobisti rechi Dlya togo shob viznachiti yaki z viluchenih u nogo knig ye nacionalistichnimi i zaboronenimi dlya zberigannya ta koristuvannya privatnimi osobami a takozh pereviriti chi ne ye nacionalistichnimi za svoyim zmistom naukovi praci napisani i nadrukovani Mikoloyu Fedorovichem UMDB po Kam yanec Podilskij oblasti stvorilo ekspertnu komisiyu Komisiya viznachila sho vsya podana na rozglyad literatura ye burzhuazno nacionalistichnoyu sho v naukovih pracyah Tishenko podilyaye poglyadi burzhuazno nacionalistichnih istorikiv i ekonomistiv Grushevskogo Yavorskogo Slabchenka Pid chas slidstva Tishenku dovodilosya perekonuvati slidchih sud u tomu sho knigi jomu distalisya vid Akademiyi nauk URSR v yakih vin buv aspirantom i gotuvav naukovi publikaciyi z istoriyi i geografiyi Ukrayini 18 stolittya Chastinu knig vin otrimav pid rozpisku z biblioteki Kam yaneckogo arhivu na cilkom zakonnih pidstavah yak spivrobitnik ciyeyi ustanovi Nedostatnist zvinuvachuvalnih materialiv slidstva prizvela do togo sho jogo dvichi sudiv vijskovij tribunal i ne mig vinesti zvinuvachuvalnogo viroku Oblasne upravlinnya MDB ne bazhalo zmiritisya z cim i napravilo jogo spravu do Moskvi Rishennyam Osoblivoyi naradi pri MDB SRSR vid 1 grudnya 1948 roku Tishenka zasudili do pozbavlennya voli u vipravno trudovomu tabori terminom na 10 rokiv Vid pokarannya buv zvilnenij postanovoyu Karagandinskogo oblasnogo sudu vid 11 lyutogo 1955 roku cherez hvorobu Povernuvshis do Kam yancya Podilskogo Mikola Fedorovich pracyuvav shvejcarom v industrialnomu tehnikumi najmav kutochok na privatnij kvartiri Neodnorazovo zvertavsya u rizni instanciyi shodo svoyeyi reabilitaciyi yak zhertvi politichnih represij ale bezrezultatno Tilki 18 travnya 1962 roku kriminalnu spravu shodo zvinuvachuvannya Tishenka u zradi Batkivshini pereglyanuv vijskovij tribunal Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Spravu pripinili oskilki ne bulo viyavleno skladu zlochinu a Tishenka reabilituvali Naukova diyalnist red Doslidnik ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini 18 stolittya zokrema zovnishnoyi torgivli Golovni praci Narisi istoriyi torgovli Livoberezhnoyi Ukrayini z Krimom u XVIII st Istoriko geografichnij zbirnik K 1928 T II Narisi istoriyi zovnishnoyi torgivli Starodubshini v 18 stolitti ZIFV VUAN t 26 1931 Shovkivnictvo v Kiyivi ta v Kiyivskij gub v XVIII ta pershij polovini XIX st Istoriko geografichnij zbirnik K 1928 T II Guralne pravo ta pravo shinkuvati gorilkoyu na Livoberezhnij Ukrayini do kincya 18 stolittya Praci Komisiyi istoriyi ukrayinskogo prava III 1927 Sukonna fabrika Kiyivskogo Prikaza Obshestvennago Prizrѣniya Istoriko geografichnij zbirnik K 1927 T I statti z istoriyi arhivnoyi spravi v Ukrayini tosho 1963 roku pislya vimushenoyi trivaloyi perervi opublikuvav v Ukrayinskomu istorichnomu zhurnali stattyu Pro uchast Livoberezhnoyi Ukrayini v zovnishnij torgivli Rosiyi u 18 stolitti Literatura red Yas O V Tishenko Mikola Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 92 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Slobodyanyuk Petro Tragichna dolya arhivista M F Tishenka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tishenko Mikola Fedorovich amp oldid 37670034