www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страсбурзька астрономічна обсерваторія розташована в історичному кампусі Страсбурзького університету Він був заснований

Страсбурзька астрономічна обсерваторія

Страсбурзька астрономічна обсерваторія розташована в історичному кампусі Страсбурзького університету . Він був заснований в 1881 році . Це дослідницька та навчальна установа, яка також містить Страсбурзький центр астрономічних даних . Планетарій входив до складу обсерваторії до 2008 року.

Страсбурзька астрономічна обсерваторія
фр. Observatoire astronomique de Strasbourg
48°35′00″ пн. ш. 7°46′05″ сх. д. / 48.58333333336077686226417427° пн. ш. 7.768055555583377902° сх. д. / 48.58333333336077686226417427; 7.768055555583377902Координати: 48°35′00″ пн. ш. 7°46′05″ сх. д. / 48.58333333336077686226417427° пн. ш. 7.768055555583377902° сх. д. / 48.58333333336077686226417427; 7.768055555583377902
Країна  Франція
Розташування Страсбург
Код 522
Висота 142 м
Відкрито 1881
Сайт: astro.u-strasbg.fr
Страсбурзька астрономічна обсерваторія
Страсбурзька астрономічна обсерваторія (Франція)
 Страсбурзька астрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Історія ред.

Вид на Страсбурзьку обсерваторію з хімічної вежі
Діаграма, розріз і план на пластині з Meyers Konversations-Lexikon (1885-1890)

Ця обсерваторія фактично є третьою обсерваторією в Страсбурзі: перша була побудований в 1673 році на одній з міських стінних веж (астроном Юліус Рейхельт зіграв особливу роль у його створенні), а друга в 1828 році на даху будівель Академії.

Існування Страсбурзької обсерваторії в її нинішньому місці, 1 км на схід від собору, є результатом політичного рішення: коли Ельзас - Мозель був переданий Німеччині після франко-прусської війни 1870 року, імператор Німеччини Вільгельм Ι вирішив зробити Страсбург вітриною: потроївши площу міста, він встановив там університет, включаючи ботанічний сад і астрономічну обсерваторію .

Будівля в стилі неоренесансу, побудована між 1876 і 1880 роками за планами німецького астронома Августа Віннеке , обсерваторія була урочисто відкрита 22 вересня 1881 року. Складається з трьох корпусів: Великий купол, будівля меридіанних кімнат з двома куполами та будівля, яка використовується як офіс і резиденція. Вони з’єднані між собою коридором у формі "Y" дозволяючи пересуватися між будівлями вночі без генерації розсіяного світла.

Будівля має чотири фронтони, на яких зображені Аврора, Сонце, Місяць і Аврора Бореаліс .

Астрономічний телескоп під Великим куполом

Великий залізний купол діаметром 9,2 метра і вагою 34 тонни містить Великий Рефрактор, телескоп з апертурою 48,7 см і фокусною відстанню 7 метрів , побудований у 1877 році, найбільший у Європі на момент його встановлення і сьогодні (2008) є третім у Франції за розміром після Медона та Ніцци. Рейка дозволяє обійти великий купол до меншого телескопа, що дозволяє відкривати комети. Після оснащення 13,6 см телескопом, виготовленим у 1879 році, а потім 60 см телескопом до січня 2012, північний купол будівлі Кімнати Меридіан оснащений двома 35 сантиметровими телескопами, оснащеними камерою CCD і спектрографом. Що стосується південного купола, то він містить 21 сантиметровий люнет після 16,2 см люнету, побудованого у 1876 році.

Обсерваторія, як і весь регіон, зазнала перипетій історії, кілька разів змінюючи національність. Під час Другої світової війни у нього навіть були директори з кожної національності, один у Страсбурзі, інший у Клермон-Феррані, куди був засланий Страсбурзький університет. Директори ( Еслангон, Данжон, Чапля) також згодом були директорами Паризької обсерваторії.

У 1981 обсерваторія була обладнана планетарієм, який розташувався в колишній меридіанній кімнаті.

Наукова еволюція ред.

Початкові дослідження стосувалися позиційної астрономії та спостереження за кометами, метеоритами та змінними зірками . Потім з'явилася фотометрія туманностей, спостереження подвійних зірок .

Під час повернення зі Страсбурга до Франції Есклангон підтримував високий рівень обсерваторії. Провівши електрику, телефон і TSF, верстати, він захопився хронометрією (згодом він стане ініціатором розмовного годинника). Його наступник Данжон удосконалив прилади (фотометр, меридіанний телескоп, астролябію).

Тим не менш, П’єр Лакрут зазначає, що наземні астрометричні спостереження досягли своїх інструментальних меж. З 1965 року він думав про супутникове спостереження і запропонував концепцію супутника Hipparcos у 1973 році Європейському космічному агентству (на той час Європейська організація космічних досліджень ). У той же час він розробив комп’ютерне архівування, яке допомогло створити зоряний центр обробки даних, який згодом стане Страсбурзьким астрономічним центром даних .

Діяльності ред.

Обсерваторія є обсерваторією наук про всесвіт (OSU) Національного інституту наук про всесвіт (INSU) і змішаним дослідницьким підрозділом (UMR 7550) Національного центру наукових досліджень (CNRS) та Університету Страсбурга . Як і в будь-якій всесвітній науковій обсерваторії, необхідно виконати кілька місій: дослідження, навчання, спостереження та поширення знань.

Директори обсерваторії
Ім'я дати Примітки
Август Віннеке 1872-1886 роки
Вільгельм Шур 1882-1886 роки проміжний
Герман Кобольд 1886-1887 роки проміжний
Ернст Беккер 1887-1909 роки
Юліус Баушінгер 1909-1919 роки
Альберт Балдіт 1919 рік проміжний
Ернест Есклангон 1919-1929 роки
Андре Данжон 1929-1945 роки 1939-1945: Клермон-Ферран
Йоганнес Геллеріх 1941-1944 роки у Страсбурзі
П'єр Лакрут 1946-1976 роки
Альфонс Флорш 1976-1987 роки
Даніель Грет 1987-1988 роки тимчасовий адміністратор
Андре Хек 1988-1990 роки
Мішель Крезе 1990-1995 роки
Даніель Грет 1995-2000 роки
Жан-Марі Аморі 2000-2006 роки
Олів'є Бінайме 2007-2008 роки тимчасовий адміністратор
Ерве Возняк 2009-2016 роки
П'єр-Ален Дюк 2017-

Дослідження ред.

Наукова діяльність організована навколо трьох наукових груп:

Освіта ред.

Обсерваторія надає астрофізичну спеціальність магістра фізики. Він також бере участь у викладанні ліцензій та магістерських наук, підготовці до агрегації та CAPES, нагляді за стажуванням, безперервній освіті тощо.

Послуги обсерваторії ред.

Обсерваторія є членом консорціуму Survey Science Center місії XMM-Newton, але, ймовірно, найбільший внесок у репутацію закладу має Страсбурзький центр астрономічних даних (CDS). CDS пропонує як послугу: Simbad (ідентифікація, бібліографія 9 мільйонів об’єктів за межами Сонячної системи ), VizieR (служба каталогів), Aladin (атлас неба, який дає доступ до понад 5 терабайт зображень і служить порталом до віртуальної обсерваторії, а також бібліографічна служба довідкові астрономічні журнали.

Поширення знань ред.

Це, по суті, планетарій, метою якого є популяризація та поширення знань. З 2008 року належить університету. Проте Обсерваторія підтримує активну діяльність у поширенні наукової та технічної культури під час різноманітних заходів, таких як дні спадщини чи науковий фестиваль.

Персонал ред.

У 2015 році штат включав 7 викладачів і професорів університетів, 11 асистентів астрономів і астрономів, 10 наукових співробітників і керівників досліджень CNRS, 2 почесних, 26 інженерів, техніків або адміністративного персоналу (включаючи 16 CNRS), 14 докторантів. З тимчасовим персоналом на ділянці працює в середньому 80 осіб.

Примітки ред.

  1. L'Observatoire astronomique de l'Académie de Strasbourg (XIXe siècle)
  2. ↑ « Un peu plus près des étoiles », in Bernard Vogler et Elizabeth Loeb-Darcagne, Strasbourg secret, Les Beaux Jours, Paris, 2008, p. 129 ISBN 978-2-35179-012-0

Дивіться також ред.

  Catégorie:Catégorie Commons avec lien local identique sur Wikidata

Бібліографія ред.

  • (англ.) André Heck (dir.), The Multinational History of Strasbourg Astronomical Observatory, Springer, Dordrecht, 2005, 310 p. ISBN 1-4020-3643-4
  • Agnès Acker, « 450 ans d’astronomie en Alsace », Les sciences en Alsace : 1538-1988, Éd. Oberlin, 1989, p. 49-75
  • Alphonse Florsch, « Très brève histoire de l’observatoire de Strasbourg », L’Astronomie, 1983, p. 55-63.
  • André Heck, « L’observatoire astronomique de Strasbourg et son histoire multinationale », Orion, no 319, 6-2003, p. 16-19 ; no 320, 1-2004, p. 11-15 ; no 321, 2-2004, p. 4-9, ; no 322, 3-2004, p. 21-26
  • « L'Observatoire astronomique de Strasbourg », Parcours du patrimoine, Éditions Lieux Dits, ISBN 978-2-91452-873-3

Схожі статті ред.

Зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Strasburzka astronomichna observatoriya roztashovana v istorichnomu kampusi Strasburzkogo universitetu Vin buv zasnovanij v 1881 roci Ce doslidnicka ta navchalna ustanova yaka takozh mistit Strasburzkij centr astronomichnih danih Planetarij vhodiv do skladu observatoriyi do 2008 roku Strasburzka astronomichna observatoriyafr Observatoire astronomique de Strasbourg48 35 00 pn sh 7 46 05 sh d 48 58333333336077686226417427 pn sh 7 768055555583377902 sh d 48 58333333336077686226417427 7 768055555583377902 Koordinati 48 35 00 pn sh 7 46 05 sh d 48 58333333336077686226417427 pn sh 7 768055555583377902 sh d 48 58333333336077686226417427 7 768055555583377902Krayina FranciyaRoztashuvannya StrasburgKod 522Visota 142 mVidkrito 1881Sajt astro u strasbg frStrasburzka astronomichna observatoriyaStrasburzka astronomichna observatoriya Franciya Strasburzka astronomichna observatoriya u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Naukova evolyuciya 2 Diyalnosti 2 1 Doslidzhennya 2 2 Osvita 2 3 Poslugi observatoriyi 2 4 Poshirennya znan 2 5 Personal 3 Primitki 4 Divitsya takozh 4 1 Bibliografiya 4 2 Shozhi statti 4 3 Zovnishni posilannyaIstoriya red nbsp Vid na Strasburzku observatoriyu z himichnoyi vezhi nbsp Diagrama rozriz i plan na plastini z Meyers Konversations Lexikon 1885 1890 Cya observatoriya faktichno ye tretoyu observatoriyeyu v Strasburzi persha bula pobudovanij v 1673 roci na odnij z miskih stinnih vezh astronom Yulius Rejhelt zigrav osoblivu rol u jogo stvorenni a druga v 1828 roci na dahu budivel Akademiyi 1 Isnuvannya Strasburzkoyi observatoriyi v yiyi ninishnomu misci 1 km na shid vid soboru ye rezultatom politichnogo rishennya koli Elzas Mozel buv peredanij Nimechchini pislya franko prusskoyi vijni 1870 roku imperator Nimechchini Vilgelm I virishiv zrobiti Strasburg vitrinoyu potroyivshi ploshu mista vin vstanoviv tam universitet vklyuchayuchi botanichnij sad i astronomichnu observatoriyu Budivlya v stili neorenesansu pobudovana mizh 1876 i 1880 rokami za planami nimeckogo astronoma Avgusta Vinneke 2 observatoriya bula urochisto vidkrita 22 veresnya 1881 roku Skladayetsya z troh korpusiv Velikij kupol budivlya meridiannih kimnat z dvoma kupolami ta budivlya yaka vikoristovuyetsya yak ofis i rezidenciya Voni z yednani mizh soboyu koridorom u formi Y dozvolyayuchi peresuvatisya mizh budivlyami vnochi bez generaciyi rozsiyanogo svitla Budivlya maye chotiri frontoni na yakih zobrazheni Avrora Sonce Misyac i Avrora Borealis nbsp Astronomichnij teleskop pid Velikim kupolomVelikij zaliznij kupol diametrom 9 2 metra i vagoyu 34 tonni 2 mistit Velikij Refraktor teleskop z aperturoyu 48 7 sm i fokusnoyu vidstannyu 7 metriv pobudovanij u 1877 roci najbilshij u Yevropi 2 na moment jogo vstanovlennya i sogodni 2008 ye tretim u Franciyi za rozmirom pislya Medona ta Nicci Rejka dozvolyaye obijti velikij kupol do menshogo teleskopa sho dozvolyaye vidkrivati kometi Pislya osnashennya 13 6 sm teleskopom vigotovlenim u 1879 roci a potim 60 sm teleskopom do sichnya 2012 pivnichnij kupol budivli Kimnati Meridian osnashenij dvoma 35 santimetrovimi teleskopami osnashenimi kameroyu CCD i spektrografom Sho stosuyetsya pivdennogo kupola to vin mistit 21 santimetrovij lyunet pislya 16 2 sm lyunetu pobudovanogo u 1876 roci Observatoriya yak i ves region zaznala peripetij istoriyi kilka raziv zminyuyuchi nacionalnist Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u nogo navit buli direktori z kozhnoyi nacionalnosti odin u Strasburzi inshij u Klermon Ferrani kudi buv zaslanij Strasburzkij universitet Direktori Eslangon Danzhon Chaplya takozh zgodom buli direktorami Parizkoyi observatoriyi U 1981 2 observatoriya bula obladnana planetariyem yakij roztashuvavsya v kolishnij meridiannij kimnati Naukova evolyuciya red Pochatkovi doslidzhennya stosuvalisya pozicijnoyi astronomiyi ta sposterezhennya za kometami meteoritami ta zminnimi zirkami Potim z yavilasya fotometriya tumannostej sposterezhennya podvijnih zirok Pid chas povernennya zi Strasburga do Franciyi Esklangon pidtrimuvav visokij riven observatoriyi Provivshi elektriku telefon i TSF verstati vin zahopivsya hronometriyeyu zgodom vin stane iniciatorom rozmovnogo godinnika Jogo nastupnik Danzhon udoskonaliv priladi fotometr meridiannij teleskop astrolyabiyu Tim ne mensh P yer Lakrut zaznachaye sho nazemni astrometrichni sposterezhennya dosyagli svoyih instrumentalnih mezh Z 1965 roku vin dumav pro suputnikove sposterezhennya i zaproponuvav koncepciyu suputnika Hipparcos u 1973 roci Yevropejskomu kosmichnomu agentstvu na toj chas Yevropejska organizaciya kosmichnih doslidzhen U toj zhe chas vin rozrobiv komp yuterne arhivuvannya yake dopomoglo stvoriti zoryanij centr obrobki danih yakij zgodom stane Strasburzkim astronomichnim centrom danih Diyalnosti red Observatoriya ye observatoriyeyu nauk pro vsesvit OSU Nacionalnogo institutu nauk pro vsesvit INSU i zmishanim doslidnickim pidrozdilom UMR 7550 Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen CNRS ta Universitetu Strasburga Yak i v bud yakij vsesvitnij naukovij observatoriyi neobhidno vikonati kilka misij doslidzhennya navchannya sposterezhennya ta poshirennya znan Direktori observatoriyi Im ya dati PrimitkiAvgust Vinneke 1872 1886 rokiVilgelm Shur 1882 1886 roki promizhnijGerman Kobold 1886 1887 roki promizhnijErnst Bekker 1887 1909 rokiYulius Baushinger 1909 1919 rokiAlbert Baldit 1919 rik promizhnijErnest Esklangon 1919 1929 rokiAndre Danzhon 1929 1945 roki 1939 1945 Klermon FerranJogannes Gellerih 1941 1944 roki u StrasburziP yer Lakrut 1946 1976 rokiAlfons Florsh 1976 1987 rokiDaniel Gret 1987 1988 roki timchasovij administratorAndre Hek 1988 1990 rokiMishel Kreze 1990 1995 rokiDaniel Gret 1995 2000 rokiZhan Mari Amori 2000 2006 rokiOliv ye Binajme 2007 2008 roki timchasovij administratorErve Voznyak 2009 2016 rokiP yer Alen Dyuk 2017 Doslidzhennya red Naukova diyalnist organizovana navkolo troh naukovih grup Astrofizika visokih energij fizika kompaktnih zirok naprikinci yih evolyuciyi akreciya vikid ta magnitogidrodinamichni yavisha Galaktiki zoryane naselennya himichni ta dinamichni vlastivosti Galaktiki ta najblizhchih galaktik mizhgalaktichne seredovishe veliki strukturi ta gravitacijna dinamika Metodi upravlinnya informaciyeyu ta naukove vikoristannya osnovnih doslidzhen u zv yazku zi Strasburzkim astronomichnim centrom danih Osvita red Observatoriya nadaye astrofizichnu specialnist magistra fiziki Vin takozh bere uchast u vikladanni licenzij ta magisterskih nauk pidgotovci do agregaciyi ta CAPES naglyadi za stazhuvannyam bezperervnij osviti tosho Poslugi observatoriyi red Observatoriya ye chlenom konsorciumu Survey Science Center misiyi XMM Newton ale jmovirno najbilshij vnesok u reputaciyu zakladu maye Strasburzkij centr astronomichnih danih CDS CDS proponuye yak poslugu Simbad identifikaciya bibliografiya 9 miljoniv ob yektiv za mezhami Sonyachnoyi sistemi VizieR sluzhba katalogiv Aladin atlas neba yakij daye dostup do ponad 5 terabajt zobrazhen i sluzhit portalom do virtualnoyi observatoriyi a takozh bibliografichna sluzhba dovidkovi astronomichni zhurnali Poshirennya znan red Ce po suti planetarij metoyu yakogo ye populyarizaciya ta poshirennya znan Z 2008 roku nalezhit universitetu Prote Observatoriya pidtrimuye aktivnu diyalnist u poshirenni naukovoyi ta tehnichnoyi kulturi pid chas riznomanitnih zahodiv takih yak dni spadshini chi naukovij festival Personal red U 2015 roci shtat vklyuchav 7 vikladachiv i profesoriv universitetiv 11 asistentiv astronomiv i astronomiv 10 naukovih spivrobitnikiv i kerivnikiv doslidzhen CNRS 2 pochesnih 26 inzheneriv tehnikiv abo administrativnogo personalu vklyuchayuchi 16 CNRS 14 doktorantiv Z timchasovim personalom na dilyanci pracyuye v serednomu 80 osib Primitki red L Observatoire astronomique de l Academie de Strasbourg XIXe siecle a b v g Un peu plus pres des etoiles in Bernard Vogler et Elizabeth Loeb Darcagne Strasbourg secret Les Beaux Jours Paris 2008 p 129 ISBN 978 2 35179 012 0Divitsya takozh red Categorie Categorie Commons avec lien local identique sur Wikidata Bibliografiya red angl Andre Heck dir The Multinational History of Strasbourg Astronomical Observatory Springer Dordrecht 2005 310 p ISBN 1 4020 3643 4 Agnes Acker 450 ans d astronomie en Alsace Les sciences en Alsace 1538 1988 Ed Oberlin 1989 p 49 75 Alphonse Florsch Tres breve histoire de l observatoire de Strasbourg L Astronomie 1983 p 55 63 Andre Heck L observatoire astronomique de Strasbourg et son histoire multinationale Orion no 319 6 2003 p 16 19 no 320 1 2004 p 11 15 no 321 2 2004 p 4 9 no 322 3 2004 p 21 26 L Observatoire astronomique de Strasbourg Parcours du patrimoine Editions Lieux Dits ISBN 978 2 91452 873 3Shozhi statti red Strasburzkij centr astronomichnih danih Francuzka asociaciya sposterigachiv zminnih zirok Spisok astronomichnih observatorij Spisok najbilshih astronomichnih teleskopiv Botanichnij sad Strasburzkogo universitetu Strasburzkij planetarijZovnishni posilannya red Oficijnij sajt Strasburzkij planetarij Inventarizaciya spadshini observatoriyi Stattya z vnutrishnogo zhurnalu Strasburzkogo universitetu astronomichnoyi observatoriyi malenkij ale pomitnij Publikaciyi Strasburzkoyi observatoriyi ocifrovani v cifrovij biblioteci Parizkoyi observatoriyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strasburzka astronomichna observatoriya amp oldid 40641570