www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меридіанний круг є інструментом для вимірювання часу проходження зірок через місцевий меридіан події відомої як кульміна

Меридіанний круг

Меридіанний круг є інструментом для вимірювання часу проходження зірок через місцевий меридіан, події, відомої як кульмінація, і водночас для вимірювання їхньої кутової відстані від надира. Це телескопи спеціального призначення, встановлені таким чином, щоб їх можна було спрямовувати лише на меридіан, велике коло через північну точку горизонту, північний полюс небес, зеніт, південну точку горизонту, південний полюс небес і надир. Меридіанні телескопи використовують обертання Землі, для потрапляння об’єктів спостереження в поле їхнього зору, і встановлюються на фіксованій горизонтальній осі схід-захід.

Транзитний круг Грумбриджа 1806 року

Подібний транзитний інструмент, транзитний круг або транзитний телескоп також встановлюють на горизонтальній осі, але вісь не обов’язково фіксувати в напрямку схід-захід. Наприклад, геодезичний теодоліт може функціонувати як транзитний інструмент, якщо його телескоп здатний зробити повний оберт навколо горизонтальної осі. Меридіанні кола часто називають такими ж назвами, хоча вони менш точні.

Протягом багатьох років визначення часу проходження було найточнішим методом вимірювання положення небесних тіл, і для виконання цієї копіткої роботи покладалися на меридіанні прилади. До появи спектроскопії, фотографії та вдосконалення рефлекторних телескопів вимірювання координат (і визначення орбіт і астрономічних констант) було основною роботою обсерваторій.

Важливі особливості приладу Редагувати

Меридіанний круг в обсерваторії Куффнера, Відень, Австрія, побудоване Repsold & Sons, Гамбург, 1886 рік. Зверніть увагу на противаги, короткі зелені циліндричні предмети у верхній частині механізму та чотири довгі тонкі мікроскопи для зчитування з кіл.

Переміщення телескопа лише по меридіану має переваги у високій точності роботи, для якої використовуються ці інструменти:

  • Дуже просте монтування легше виготовляти та підтримувати з високою точністю.
  • У більшості місць на Землі меридіан є єдиною площиною, у якій небесні координати можна прямо зчитувати за допомогою такого простого монтування; екваторіальна система координат по суті завжди вирівняна з меридіаном. Обертання телескопа навколо своєї осі переміщує його прямо по схиленню, а об'єкти переміщуються в його полі зору по прямому сходженню .
  • Усі об’єкти в небі піддаються спотворенню атмосферної рефракції, що призводить до того, що об’єкти виглядають трохи вище в небі, ніж вони є насправді. На меридіані це спотворення відбувається лише в схиленні, і його легко врахувати; в інших частинах неба рефракція викликає складне спотворення координат, яке важче зменшити. Такий складний аналіз не сприяє високій точності.

Влаштування Редагувати

Меридіанний транзитний телескоп Космічного та наукового центру Шабот в Окленді, штат Каліфорнія, побудований Фаутсом, 1885 рік. Зверніть увагу на крісло спостерігача між опорами та вузький отвір у стіні та даху для доступу до неба. Оскільки телескоп веде спостереження лише в меридіані, обертовий купол не потрібен.

Телескоп зазвичай розміщували в центрі осі з латуні або гарматного металу з точеними сталевими стержнями на кінцях. Стержні спиралися на V-подібні підшипники, на масивних кам'яних чи цегляних опорах. Температура приладу та місцева атмосфера контролювалися термометрами. Біля кінця кожної осі було прикріплене коло для вимірювання кута підзорної труби до зеніту або горизонту. Зазвичай від 1 до 3 і більше футів в діаметрі коло мало позначки через 2 або 5 кутових хвилин. Ці позначки зчитувалися за допомогою мікроскопів, як правило по чотири на кожне коло (для підвищення точності зчитування через усереднення чотирьох вимірювань) з інтервалом 90°.

Телескоп складався з двох труб, прикручених до центрального куба осі. Труби зазвичай були конічними та максимально жорсткими, щоб запобігти вигину. Вигин труби визначали за допомогою двох коліматорів, розташованих на окремих опорах горизонтально на південь і північ від основного приладу.

Спостережна будівля, в якій розміщувалося меридіанний круг, не мала обертального куполу, був лише вертикальний проріз у північній і південній стінах та на даху між ними.

Виконання вимірювань Редагувати

У фокальній площині окулярний кінець телескопа мав перехрестя. Під час спостереження за зірками телескоп спочатку спрямовували вниз на ртутний басейн , який утворював ідеально горизонтальне дзеркало та відбивав зображення перехрестя прицілу вгору труби телескопа. Перехрестя прицілу налаштовували до тих пір, поки воно не співпадало з дзеркальним відображенням, і лінія візування була ідеально вертикальною; у цьому положенні кола зчитувалося значення точки надира.

Потім телескоп доводився до приблизного відхилення цільової зірки, і фіксувався затискним пристроєм. Потім дуже повільно за допомогою тонкого гвинта телескоп регулювався до тих пір, щоб зірка рухалася вздовж горизонтальної лінії перехрестя зі східного боку поля зору на захід. Після цього з кола мікроскопом зчитувалося значення для вимірювання видимої висоти зірки. Різниця між цим вимірюванням і точкою надира була надирною відстанню зірки.

Вертикальний круг Ваншаффа (D=19 см, F=25см) у Головній астрономічній обсерваторії НАН України виробництва J.H. Dallmeyer, Лондон. Першими спостерігачами на ньому були О.К. Король і В.В. Конін, згодом - А.С. Харін і К.М. Ненахова. Отримані на вертикальному крузі каталоги схилень зір були визнані одними з найточніших каталогів.

Інший метод спостереження за видимою висотою зірки полягав у взятті половини кутової відстані між зіркою, що спостерігалася безпосередньо, та її відображенням, спостережуваним у басейні ртуті. Середнє з цих двох показань було показанням, коли лінія зору була горизонтальною, горизонтальною точкою кола. Була врахована невелика різниця в широті між телескопом і басейном ртуті.

Дивись також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Chauvenet, William (1868). A Manual of Spherical and Practical Astronomy, II. Trubner & Co., London. с. 131, 282. 
  2. Newcomb, Simon (1906). A Compendium of Spherical Astronomy. MacMillan Co., New York. с. 317ff, 331ff. 
  3. Norton, William A. (1867). A Treatise on Astronomy, Spherical and Physical. John Wiley & Son, New York. с. 24ff. 
  4. Dreyer, 1911, с. 182–183.
  5. Dreyer, 1911, с. 182.
  6. https://www.mao.kiev.ua/index.php/ua/museum/gaomuzej

Атрибуція:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Meridiannij krug ye instrumentom dlya vimiryuvannya chasu prohodzhennya zirok cherez miscevij meridian podiyi vidomoyi yak kulminaciya i vodnochas dlya vimiryuvannya yihnoyi kutovoyi vidstani vid nadira Ce teleskopi specialnogo priznachennya vstanovleni takim chinom shob yih mozhna bulo spryamovuvati lishe na meridian velike kolo cherez pivnichnu tochku gorizontu pivnichnij polyus nebes zenit pivdennu tochku gorizontu pivdennij polyus nebes i nadir Meridianni teleskopi vikoristovuyut obertannya Zemli dlya potraplyannya ob yektiv sposterezhennya v pole yihnogo zoru i vstanovlyuyutsya na fiksovanij gorizontalnij osi shid zahid Tranzitnij krug Grumbridzha 1806 rokuPodibnij tranzitnij instrument tranzitnij krug abo tranzitnij teleskop takozh vstanovlyuyut na gorizontalnij osi ale vis ne obov yazkovo fiksuvati v napryamku shid zahid Napriklad geodezichnij teodolit mozhe funkcionuvati yak tranzitnij instrument yaksho jogo teleskop zdatnij zrobiti povnij obert navkolo gorizontalnoyi osi Meridianni kola chasto nazivayut takimi zh nazvami hocha voni mensh tochni Protyagom bagatoh rokiv viznachennya chasu prohodzhennya bulo najtochnishim metodom vimiryuvannya polozhennya nebesnih til i dlya vikonannya ciyeyi kopitkoyi roboti pokladalisya na meridianni priladi Do poyavi spektroskopiyi fotografiyi ta vdoskonalennya reflektornih teleskopiv vimiryuvannya koordinat i viznachennya orbit i astronomichnih konstant bulo osnovnoyu robotoyu observatorij 1 2 3 Zmist 1 Vazhlivi osoblivosti priladu 2 Vlashtuvannya 3 Vikonannya vimiryuvan 4 Divis takozh 5 Posilannya Vazhlivi osoblivosti priladu Redaguvati Meridiannij krug v observatoriyi Kuffnera Viden Avstriya pobudovane Repsold amp Sons Gamburg 1886 rik Zvernit uvagu na protivagi korotki zeleni cilindrichni predmeti u verhnij chastini mehanizmu ta chotiri dovgi tonki mikroskopi dlya zchituvannya z kil Peremishennya teleskopa lishe po meridianu maye perevagi u visokij tochnosti roboti dlya yakoyi vikoristovuyutsya ci instrumenti Duzhe proste montuvannya legshe vigotovlyati ta pidtrimuvati z visokoyu tochnistyu U bilshosti misc na Zemli meridian ye yedinoyu ploshinoyu u yakij nebesni koordinati mozhna pryamo zchituvati za dopomogoyu takogo prostogo montuvannya ekvatorialna sistema koordinat po suti zavzhdi virivnyana z meridianom Obertannya teleskopa navkolo svoyeyi osi peremishuye jogo pryamo po shilennyu a ob yekti peremishuyutsya v jogo poli zoru po pryamomu shodzhennyu Usi ob yekti v nebi piddayutsya spotvorennyu atmosfernoyi refrakciyi sho prizvodit do togo sho ob yekti viglyadayut trohi vishe v nebi nizh voni ye naspravdi Na meridiani ce spotvorennya vidbuvayetsya lishe v shilenni i jogo legko vrahuvati v inshih chastinah neba refrakciya viklikaye skladne spotvorennya koordinat yake vazhche zmenshiti Takij skladnij analiz ne spriyaye visokij tochnosti Vlashtuvannya Redaguvati Meridiannij tranzitnij teleskop Kosmichnogo ta naukovogo centru Shabot v Oklendi shtat Kaliforniya pobudovanij Fautsom 1885 rik Zvernit uvagu na krislo sposterigacha mizh oporami ta vuzkij otvir u stini ta dahu dlya dostupu do neba Oskilki teleskop vede sposterezhennya lishe v meridiani obertovij kupol ne potriben Teleskop zazvichaj rozmishuvali v centri osi z latuni abo garmatnogo metalu z tochenimi stalevimi sterzhnyami na kincyah Sterzhni spiralisya na V podibni pidshipniki na masivnih kam yanih chi ceglyanih oporah Temperatura priladu ta misceva atmosfera kontrolyuvalisya termometrami Bilya kincya kozhnoyi osi bulo prikriplene kolo dlya vimiryuvannya kuta pidzornoyi trubi do zenitu abo gorizontu Zazvichaj vid 1 do 3 i bilshe futiv v diametri kolo malo poznachki cherez 2 abo 5 kutovih hvilin Ci poznachki zchituvalisya za dopomogoyu mikroskopiv yak pravilo po chotiri na kozhne kolo dlya pidvishennya tochnosti zchituvannya cherez userednennya chotiroh vimiryuvan z intervalom 90 Teleskop skladavsya z dvoh trub prikruchenih do centralnogo kuba osi Trubi zazvichaj buli konichnimi ta maksimalno zhorstkimi shob zapobigti viginu Vigin trubi viznachali za dopomogoyu dvoh kolimatoriv roztashovanih na okremih oporah gorizontalno na pivden i pivnich vid osnovnogo priladu Sposterezhna budivlya v yakij rozmishuvalosya meridiannij krug ne mala obertalnogo kupolu buv lishe vertikalnij proriz u pivnichnij i pivdennij stinah ta na dahu mizh nimi Vikonannya vimiryuvan Redaguvati U fokalnij ploshini okulyarnij kinec teleskopa mav perehrestya Pid chas sposterezhennya za zirkami teleskop spochatku spryamovuvali vniz na rtutnij basejn 4 yakij utvoryuvav idealno gorizontalne dzerkalo ta vidbivav zobrazhennya perehrestya pricilu vgoru trubi teleskopa Perehrestya pricilu nalashtovuvali do tih pir poki vono ne spivpadalo z dzerkalnim vidobrazhennyam i liniya vizuvannya bula idealno vertikalnoyu u comu polozhenni kola zchituvalosya znachennya tochki nadira Potim teleskop dovodivsya do pribliznogo vidhilennya cilovoyi zirki i fiksuvavsya zatisknim pristroyem Potim duzhe povilno za dopomogoyu tonkogo gvinta teleskop regulyuvavsya do tih pir shob zirka ruhalasya vzdovzh gorizontalnoyi liniyi perehrestya zi shidnogo boku polya zoru na zahid Pislya cogo z kola mikroskopom zchituvalosya znachennya dlya vimiryuvannya vidimoyi visoti zirki Riznicya mizh cim vimiryuvannyam i tochkoyu nadira bula nadirnoyu vidstannyu zirki 5 Vertikalnij krug Vanshaffa D 19 sm F 25sm u Golovnij astronomichnij observatoriyi NAN Ukrayini virobnictva J H Dallmeyer London Pershimi sposterigachami na nomu buli O K Korol i V V Konin zgodom A S Harin i K M Nenahova Otrimani na vertikalnomu kruzi katalogi shilen zir buli viznani odnimi z najtochnishih katalogiv 6 Inshij metod sposterezhennya za vidimoyu visotoyu zirki polyagav u vzyatti polovini kutovoyi vidstani mizh zirkoyu sho sposterigalasya bezposeredno ta yiyi vidobrazhennyam sposterezhuvanim u basejni rtuti Serednye z cih dvoh pokazan bulo pokazannyam koli liniya zoru bula gorizontalnoyu gorizontalnoyu tochkoyu kola Bula vrahovana nevelika riznicya v shiroti mizh teleskopom i basejnom rtuti Divis takozh RedaguvatiSpisok tipiv teleskopivPosilannya Redaguvati Chauvenet William 1868 A Manual of Spherical and Practical Astronomy II Trubner amp Co London s 131 282 Newcomb Simon 1906 A Compendium of Spherical Astronomy MacMillan Co New York s 317ff 331ff Norton William A 1867 A Treatise on Astronomy Spherical and Physical John Wiley amp Son New York s 24ff Dreyer 1911 s 182 183 Dreyer 1911 s 182 https www mao kiev ua index php ua museum gaomuzej Atribuciya nbsp Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Dreyer John Louis Emil 1911 Transit Circle u Hugh Chisholm Encyclopaedia Britannica 11th ed V 27 Cambridge University Press pp 181 183 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Meridiannij krug amp oldid 39651522