Столяр Абрам Давидович Абрам Давидович Столяр 10 травня 1921 року Мелітополь Українська РСР 20 квітня 2014 року Санкт Пе

Абрам Давидович Столяр (10 травня 1921 року, Мелітополь, Українська РСР — 20 квітня 2014 року, Санкт-Петербург) — радянський російський історик, археолог, мистецтвознавець. Доктор історичних наук (1972), професор історичного факультету Санкт-Петербурзького університету, почесний професор СПбДУ, член міжнародних товариств з історії первісної культури. Заслужений працівник вищої школи Російської Федерації, почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації.

Столяр Абрам Давидович
рос. Абрам Давыдович Столяр

Народився	10 травня 1921(1921-05-10) Мелітополь, Запорізька губернія, Українська СРР
Помер	20 квітня 2014(2014-04-20) (92 роки) Санкт-Петербург, Росія
Країна	Українська Радянська Соціалістична Республіка СРСР Росія
Національність	єврей
Діяльність	історик, археолог, мистецтвознавець, викладач університету
Alma mater	історичний факультет Ленінградського державного університету^d (1948)
Галузь	історія, археологія і мистецтвознавство
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання	професор^[d]
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1972)
Вчителі	Артамонов Михайло Іларіонович
Аспіранти, докторанти	Aleksandr Saksa^d
Нагороди
Особ. сторінка	spbu.ru/faces/professors/history/stolyar/

Біографія ред.

Народився в єврейській родині майстра годинникової справи і домогосподарки в Мелітополі. У 1932 році родина переїхала до Ленінграда. Столяр навчався в школах № 7, № 17 («Гімназія Травня»), № 1. У 16 років брав участь в експедиції відомого археолога Владислава Равдонікаса на острів Оленячий.

У 1938 році вступив на історичний факультет ЛДУ. В університеті студіював у Бориса Грекова, Сигізмунд Валка, Борис Романова та інших видатних істориків. Брав участь в гурткахЕрмітажа. Наставником і, за словами Столяра, його «духовним батьком», став відомий археолог, мистецтвознавець і майбутній директор Ермітажу Михайло Артамонов.

У серпні 1941 року Столяр воював на Волховському і Ленінградському фронтах. Був політруком, комісаром частини. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За оборону Ленінграда».

У 1946 році повернувся на історичний факультет. На IV курсі опублікував твір «Маріупольський могильник», що внесла нововведення в вивчення первісної історії України, отримував іменну стипендію. У 1948-1951 роках — аспірант Михайла Артамонова. В аспірантурі Столяр слухав лекції Артамонова, Равдонікаса, Валка, Володимира Мавродіна, Петра Єфименко, Михайла Грязнова, Сергія Замятіна і Бориса Піотровського. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію «Маріупольський могильник як історичне джерело».

Помер в Санкт-Петербурзі 20 квітня 2014 року.

Наукова діяльність ред.

З 1952 року Столяр завідував Науковим відділом Ленінградського Палацу піонерів, з 1954 року — старший науковий співробітник Кримського філіалу Академії наук Української РСР, а з 1956 року — старший науковий співробітник Державного Ермітажу.

У 1964 році став доцентом кафедри археології історичного факультету ЛДУ.

У 1972 році Михайло Артамонов наполіг на захисті Столяром докторської дисертації на тему «Походження образотворчого мистецтва Євразії». З 1972 по 1995 рік — завідувач кафедри археології та керівник секції археології Головної ради з історії СРСР. У 1974 році був обраний професором. Читав курси «Історія первісного суспільства», «Основи археології», «Первісна культура» і ряд спеціальних курсів. Працював з аспірантами, в тому числі іноземними. Читав курси з археології в різних вузах СРСР, Болгарії, Фінляндії, Норвегії та Угорщини. У 1997—2007 роках — професор кафедри філософії культури і культурології філософського факультету СПбГУ.

Столяр брав участь в 34 археологічних експедиціях у Наддніпрящині, Криму, Забайкаллі, Сибіру, Біломор'ї, тундрі. Був начальником експедиції на Дону і багатьох інших. Виявив і вивчив Василівський могильник на лівобережжі Дніпра у Надпоріжжі (1959), енеолітичне поселення Мешоко в Адигеї (1958—1965). Серед наукових інтересів Столяра була первісна культура 250 тисяч років тому. Столяр займався також палеографією Півночі Європейської Росії, зокрема Карелії.

У 1985 році вийшла монографія «Походження образотворчого мистецтва», відзначена дипломом лауреата Університетській премії. У 1994 році Столяр організував семінар до сторіччя Владислава Равдонікаса, а в 1998 році — Михайла Артамонова.

Столяр брав участь в написанні сценаріїв наукових фільмів, зняв діафільм «Як народилося мистецтво», вів авторські телепередачі. Був учасником міжнародних наукових конгресів в Росії, Фінляндії, Швеції, Естонії, виступав з доповідями на конференціях, співпрацював з ЮНЕСКО .

У 1996 році отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи Російської Федерації», отримав нагороду «Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації», в 2004 році став почесним професором СПбГУ. Був почесним членом Міжнародного товариства вивчення історії первісного мистецтва.

Основні роботи ред.

Автор понад 230 публікацій, серед яких 28 на іноземних мовах. Найвідоміші серед них:

«Мариупольский могильник как исторический источник» // Советская археология, 1955
«Первый Васильевский мезолитический могильник» // Археологический сборник Эрмитажа, вып.1; Л., 1959
«Мешоко — поселение майкопской культуры» // Сборник материалов по истории Адыгеи, Т.2; Майкоп, 1961
«Натуральное творчество неандертальцев как основа генезиса искусства» // Первобытное искусство; Новосибирск, 1971.
«Об археологическом аспекте генезиса анималистического искусства в палеолите Евразии» // Советская Этнография. 1978. № 3 (перевод в США — Soviet Anthropology and Archaeology. 1977/1978. № 17).
«Происхождение изобразительного искусства»; М., 1985.
«Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia» // Folklore. Vol. 18/19. Tartu, 2001.
«Проблема исторической гуманизации первобытной археологии эпохи камня; Архив археологических свидетельств генезиса первобытного сознания» // Структурно-семиотические исследования в археологии. Т. 3. Донецк, 2006.
«Уроки гражданского мужества историков: научное содружество В. В. Мавродина и М. И. Артамонова» (1936—1974 гг.) // Мавродинские чтения. СПб., 2009.

«Маріупольський могильник як історичне джерело» // Радянська археологія, 1955
«Перший Василівський мезолітичний могильник» // Археологічний збірник Ермітажу, вип.1; Л., 1959
«Мішок — поселення майкопською культури» // Збірник матеріалів з історії Адигеї, Т.2; Майкоп, 1961
«Натуральне творчість неандертальців як основа генезису мистецтва» // Первісне мистецтво; Новосибірськ, 1971.
«Про археологічному аспекті генезису анімалістичного мистецтва в палеоліті Євразії» // Радянська Етнографія. 1978. № 3 (переклад в США — Soviet Anthropology and Archaeology. 1977/1978. № 17).
«Походження образотворчого мистецтва»; М., 1985.
«Milestones of spiritual evolution of prehistoric Karelia» // Folklore. Vol. 18/19. Tartu, 2001..
"Проблема історичної гуманізації первісної археології епохи каменю; Архів археологічних свідоцтв генезису первісної свідомості "// Структурно-семіотичні дослідження в археології. Т. 3. Донецьк, 2006.
«Уроки громадянської мужності істориків: наукове співтовариство В. В. Мавродін та М. І. Артамонова» (1936—1974 рр.) // Мавродінскіе читання. СПб. 2009.

Книги про Столяр ред.

Статті про Абрама Столяр увійшли до деяких наукових російських і міжнародних збірників, також Столяру присвячені окремі книги:

«Археология в пути или путь археолога» СПб., 2001
«In situ» СПб., 2006
Malina J. «Archeologia vectra a dnes» T. I—II. Brno, Czech Republic, 1980—1981.

- «Археология в пути или путь археолога» СПб., 2001
- «In situ» СПб., 2006
- Malina J. «Archeologia vectra a dnes» T. I—II. Brno, Czech Republic, 1980—1981.

Посилання ред.

Стаття на сайті «біографіка СПбГУ»