www.wikidata.uk-ua.nina.az

Столаць босн і хорв Stolac серб Столац місто на південному сході Боснії і Герцеговини центр однойменної громади Місто St

Столаць

Столаць (босн. і хорв. Stolac, серб. Столац) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади.

Місто
Столаць
Stolac/Столац
Прапор Герб

Координати 43°04′57″ пн. ш. 17°57′21″ сх. д.H G O

Країна  Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Герцеговинсько-Неретванський
Громада Столаць
Мер Степан Бошкович (ХДС БіГ)
Площа 280 км²
Висота центру 252 м
Офіційна мова боснійська мова, хорватська мова, сербська мова (Герцеговинсько-Неретванський кантон)
Населення ▼ 3 957  (2013)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387) 36
Поштовий індекс 88 360
Статистичний номер
населеного пункту 		170976
GeoNames 3189823
OSM ↑2528149 ·R (Герцеговинсько-Неретванський кантон)
Офіційний сайт stolac.gov.ba
Столаць
Столаць (Боснія і Герцеговина)
 Столаць у Вікісховищі

Географія ред.

Лежить на адміністративній межі з Республікою Сербською, на крайньому сході Герцеговинсько-Неретванського кантону Федерації Боснії і Герцеговини.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5.6 °С (42 °F).

Клімат Столаця
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17 23 26 31 35 40 43 42 42 33 27 18 43
Середній максимум, °C 8 10 15 19 23 29 33 32 27 21 15 9 20
Середня температура, °C 5 6 10 13 17 22 25 25 21 16 11 6 15
Середній мінімум, °C 2 2 6 8 12 16 18 18 16 12 8 3 10
Абсолютний мінімум, °C −8 −11 −5 −1 0 7 7 7 3 0 −5 −7 −11
Норма опадів, мм 120 110 130 130 70 80 40 40 100 160 180 180 1390
Вологість повітря, % 63 63 60 61 61 59 53 53 60 68 64 67 61
Джерело: Weatherbase

Історія ред.

Стіни давнього Даорсона, що існував на місці села Ошанічі біля Столаця.

Завдяки сприятливому природному середовищу міста — геологічному складу, рельєфу, клімату, гідрографії та рослинності — Столаць і його околиці були заселені ще з прадавніх часів. Його багаті мисливські угіддя, поряд з іншими природними благами, приваблювали доісторичну людину, а пізніше іллірійців, римлян і слов'ян, про що всі вони залишили по собі чимало антропологічних свідчень. Таким чином, безперервність людської присутності у цій місцевості налічує 16000 років.

За 3 км на захід від Столаця знаходиться вражаючий некрополь, що складається зі стечаків, датованих XV—XVI століттями, під назвою «Радимля».

Назва населеного пункту протягом історії зазнавала змін. Найдавніша — Даорсой, або Даорсон, яка належала іллірійському мегалітичному городищу на місці нинішнього села Ошанічі поблизу Столаця (IV-III ст. до н. е.). Далі йде римський муніціпій Diluntum. Під нинішньою назвою місто вперше згадується у писемних джерелах 7 травня 1420 р. Далі були османські назви «Ілце» та «Ілстолце» (Ilce, IIstolce), потім «Відоска» (Vidoska) і, нарешті, знову «Столаць».

У добу середньовіччя місто входило до боснійської держави. З падінням Захум'я під ударами османських військ Столаць потрапив під владу Османської імперії. Місто згадується у подорожніх записках мандрівника Евлії Челебія від 1664 року (османська назва — Істолче). З 1663 по 1795 р. венеційці вісім разів безуспішно брали його в облогу.

Після Берлінського конгресу 1878 р. місто перейшло під управління Австро-Угорщини, найзатятіший опір якій чинився саме в районі Столаця. У 1880 р. австро-угорська влада побудувала у місті амбулаторію, а в 1882 р. — і аптеку. У 1880—1884 рр. за сприяння Австро-Угорщини тривало спорудження школи. 1902 р. під наглядом архітектора Йосипа Ванцаша зведено католицьку церкву св. пророка Іллі. 1908 р. у місті з'явився водогін.

Після Першої світової війни Столаць, опинившись у Державі Словенців, Хорватів і Сербів, увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців, де належав до Столацького району. До 1922 р. адміністративні межі залишалися такими, як і за Австро-Угорщини. З 1922 р. місто входило до Мостарської області, з 1929 до 1931 р. — до Зетської бановини, опісля — до Приморської бановини, а з 1939 по 1941 р. — до бановини Хорватії. У добу існування Незалежної Держави Хорватії Столаць у 1941—1944 рр. належав до великої жупи Дубрава, а потім — до великої жупи Хум.

Наприкінці 1945 року лікарня в Столаці стала місцем жорстокого злочину. З неї виводили національно, релігійно чи іншим чином небажаних поранених і хворих та вбивали просто у садку. Близько двадцятьох людей поховано там. Винуватці мусили зберігати мовчанку, а страх свідків був надто великим. У спорудженому ще за Австрії будинку суду був великий підвал, який правив за в'язницю усташам у 1941 р., четникам у 1942 р. та партизанам у 1944 р. Попри закінчення війни в цьому підвалі було брутально вбито кілька десятків цивільних осіб, незручних для влади через свою релігію чи національність. Ці та інші пункти були місцем численних ліквідацій «внутрішніх ворогів».

Столаць — місце масового післявоєнного злочину югославських комуністів, відомого як «хорватський герцеговинський Бляйбург». Тих, що пережили Бляйбурзьку трагедію, повели по Хресній дорозі, привівши таким чином тисячі хорватів, а також багатьох інших невинних людей на судилище у Столаць, де в інсценованих процесах із неправдивими свідками їх неодмінно засуджували, а потім замордовували. Деяких навіть без суду. Комуністи в кінці Другої світової війни схопили багатьох хорватських мирних жителів, які не втекли після закінчення війни, після чого звозили у Столаць, де без суду виносили вироки та страчували в околицях. Дотеперішні розслідування виявили 10000 вбитих у травні 1945 р. До 1990 р. різанина ретельно замовчувалася.

Загалом упродовж війни, Хресної дороги та післявоєнного часу загинуло близько 20% тамтешнього хорватського населення на підставі планів і наказів керівних структур Комуністичної партії та нового югославського уряду, які усували будь-яку можливу опозицію чи можливі проблеми у створенні нової тоталітарної комуністичної влади, що мала на меті знищити незручний хорватський народ на користь «державотворчого» народу — сербів та других у цій ієрархії — мусульман. Брехня і пропаганда були однією з причин ненависті сербів і мусульман до хорватів та жорстокого поводження з хорватами, особливо з боку сербів і мусульман зі структур КПЮ та влади, які могли звинуватити, переслідувати чи навіть знищити будь-якого хорвата практично без наслідків. Тому за часів комуністичної Югославії кількість хорватів у східній Герцеговині неухильно зменшувалася.

В атмосфері лібералізації Хорватської весни у Столаці на деякий час було відкрито відділення Матиці хорватської. Відновити його роботу вдалося тільки 1999 р.

До 1992 р. Столаць був містом-побратимом словенській Постойні. Завдяки побратимству учні початкової школи в Столаці могли вивчати словенську мову як факультативну.

Місто зі своєю історичною спадщиною перебувало під охороною ЮНЕСКО з 1980 р. Та під час останньої війни втратило багато своїх пам'яток: було знищено мечеть Ісмаїл Капітана Шарича, мечеть хаджі Алії Хаджісаліховича, православну церкву з 1870 р. Одну з найстаріших мечетей Боснії та Герцеговини — мечеть султана Селіма з 1519 р було підпалено і зруйновано, як і деякі інші пам'ятки.

Населення ред.

Національність 1991 1981 1971
Мусульмани 3.426 (61,95%) 3.113 (59,75%) 2.437 (63,98%)
Серби 1.111 (20,09%) 982 (18,84%) 846 (22,21%)
Хорвати 653 (11,80%) 586 (11,24%) 421 (11,05%)
Югослави 239 (4,32%) 486 (9,32%) 43 (1,12%)
інші та невідомі 101 (1,82%) 43 (0,82%) 62 (1,62%)
Усього 5.530 5.210 3.809

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Naselje Stolac. nasbih.com. Процитовано 31. 8. 2015. 
  2. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Stolac. izbori.ba. Процитовано 27. 11. 2016. 
  3. . fzs.ba. Архів оригіналу за 9 травень 2016. Процитовано 21. 10. 2015. 
  4. Клімат Столаця
  5. The natural and architectural ensemble of Stolac, unesco.org; accessed 4 November 2016.
  6. ↑ Zračna luka Mostar [ 2019-03-27 у Wayback Machine.] (ur. Željko Raguž) Stolac - kulturno-povijesni vodič, Udruga građana Partnerska grupa, Stolac, svibnja 2012., str. 58 (хор.)
  7. MaxPortal Gordan Raguž: Stolac za početnike: “Ovdje smo ih sve pobili… baaanda… sve pobili… metak u potiljak “ (хор.)
  8. Hrsvijet.net M.M. Hercegovački Bleiburg kod Stoca: Spomen na 10.000 žrtava pobijenih poslije bleiburške tragedije 13. svibnja 2014. (хор.)
  9. Stolac.co Zupa-stolac.com Foto: Održana komemoracija na Radimlji 21. lipnja 2017. (хор.)
  10. Fondacija Ruđer Bošković Donja Hercegovina [ 2017-12-04 у Wayback Machine.] Istina o žrtvi na Radimlji. Dr. Zdravko Dizdar "Svoje žrtve komunizma ne smijemo zaboraviti". Izvor: Stolačko kulturno proljeće, Godišnjak za povijest i kulturu, godište V, godina 2007., stranica 15 do 18. (хор.)
  11. ↑ Zračna luka Mostar [ 2019-03-27 у Wayback Machine.] (ur. Željko Raguž) Stolac - kulturno-povijesni vodič, Udruga građana Partnerska grupa, Stolac, svibnja 2012., str. 67 (pristupljeno 27. ožujka 2019.)
  12. (boš.) Stolac - muzej pod vedrim nebom Jeste li znali (хор.)
  13. Općina Čapljina. nasbih.com. Процитовано 21. 10. 2015. 
  14. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015. 
  15. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015. 


Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stolac bosn i horv Stolac serb Stolac misto na pivdennomu shodi Bosniyi i Gercegovini centr odnojmennoyi gromadi Misto Stolac Stolac Stolac Prapor GerbKoordinati 43 04 57 pn sh 17 57 21 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniya i GercegovinaKanton Gercegovinsko NeretvanskijGromada StolacMer Stepan Boshkovich HDS BiG 2 Plosha 280 km Visota centru 252 mOficijna mova bosnijska mova horvatska mova serbska mova Gercegovinsko Neretvanskij kanton Naselennya 3 957 1 2013 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 36Poshtovij indeks 88 360Statistichnij nomernaselenogo punktu 170976 3 GeoNames 3189823OSM 2528149 R Gercegovinsko Neretvanskij kanton Oficijnij sajt stolac gov baStolacStolac Bosniya i Gercegovina Stolac u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Vidomi urodzhenci 5 PrimitkiGeografiya red Lezhit na administrativnij mezhi z Respublikoyu Serbskoyu na krajnomu shodi Gercegovinsko Neretvanskogo kantonu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Klimat red Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim kontinentalnim klimatom z teplim litom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 26 1 C 79 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 5 6 S 42 F 4 Klimat StolacyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 17 23 26 31 35 40 43 42 42 33 27 18 43Serednij maksimum C 8 10 15 19 23 29 33 32 27 21 15 9 20Serednya temperatura C 5 6 10 13 17 22 25 25 21 16 11 6 15Serednij minimum C 2 2 6 8 12 16 18 18 16 12 8 3 10Absolyutnij minimum C 8 11 5 1 0 7 7 7 3 0 5 7 11Norma opadiv mm 120 110 130 130 70 80 40 40 100 160 180 180 1390Vologist povitrya 63 63 60 61 61 59 53 53 60 68 64 67 61Dzherelo WeatherbaseIstoriya red nbsp Stini davnogo Daorsona sho isnuvav na misci sela Oshanichi bilya Stolacya Zavdyaki spriyatlivomu prirodnomu seredovishu mista geologichnomu skladu relyefu klimatu gidrografiyi ta roslinnosti Stolac i jogo okolici buli zaseleni she z pradavnih chasiv Jogo bagati mislivski ugiddya poryad z inshimi prirodnimi blagami privablyuvali doistorichnu lyudinu a piznishe illirijciv rimlyan i slov yan pro sho vsi voni zalishili po sobi chimalo antropologichnih svidchen 5 Takim chinom bezperervnist lyudskoyi prisutnosti u cij miscevosti nalichuye 16000 rokiv Za 3 km na zahid vid Stolacya znahoditsya vrazhayuchij nekropol sho skladayetsya zi stechakiv datovanih XV XVI stolittyami pid nazvoyu Radimlya Nazva naselenogo punktu protyagom istoriyi zaznavala zmin Najdavnisha Daorsoj abo Daorson yaka nalezhala illirijskomu megalitichnomu gorodishu na misci ninishnogo sela Oshanichi poblizu Stolacya IV III st do n e Dali jde rimskij municipij Diluntum Pid ninishnoyu nazvoyu misto vpershe zgaduyetsya u pisemnih dzherelah 7 travnya 1420 r Dali buli osmanski nazvi Ilce ta Ilstolce Ilce IIstolce potim Vidoska Vidoska i nareshti znovu Stolac U dobu serednovichchya misto vhodilo do bosnijskoyi derzhavi Z padinnyam Zahum ya pid udarami osmanskih vijsk Stolac potrapiv pid vladu Osmanskoyi imperiyi Misto zgaduyetsya u podorozhnih zapiskah mandrivnika Evliyi Chelebiya vid 1664 roku osmanska nazva Istolche Z 1663 po 1795 r venecijci visim raziv bezuspishno brali jogo v oblogu Pislya Berlinskogo kongresu 1878 r misto perejshlo pid upravlinnya Avstro Ugorshini najzatyatishij opir yakij chinivsya same v rajoni Stolacya 6 U 1880 r avstro ugorska vlada pobuduvala u misti ambulatoriyu a v 1882 r i apteku U 1880 1884 rr za spriyannya Avstro Ugorshini trivalo sporudzhennya shkoli 1902 r pid naglyadom arhitektora Josipa Vancasha zvedeno katolicku cerkvu sv proroka Illi 1908 r u misti z yavivsya vodogin 6 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Stolac opinivshis u Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv uvijshov do Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv de nalezhav do Stolackogo rajonu Do 1922 r administrativni mezhi zalishalisya takimi yak i za Avstro Ugorshini Z 1922 r misto vhodilo do Mostarskoyi oblasti z 1929 do 1931 r do Zetskoyi banovini opislya do Primorskoyi banovini a z 1939 po 1941 r do banovini Horvatiyi U dobu isnuvannya Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi Stolac u 1941 1944 rr nalezhav do velikoyi zhupi Dubrava a potim do velikoyi zhupi Hum Naprikinci 1945 roku likarnya v Stolaci stala miscem zhorstokogo zlochinu Z neyi vivodili nacionalno religijno chi inshim chinom nebazhanih poranenih i hvorih ta vbivali prosto u sadku Blizko dvadcyatoh lyudej pohovano tam Vinuvatci musili zberigati movchanku a strah svidkiv buv nadto velikim U sporudzhenomu she za Avstriyi budinku sudu buv velikij pidval yakij praviv za v yaznicyu ustasham u 1941 r chetnikam u 1942 r ta partizanam u 1944 r Popri zakinchennya vijni v comu pidvali bulo brutalno vbito kilka desyatkiv civilnih osib nezruchnih dlya vladi cherez svoyu religiyu chi nacionalnist Ci ta inshi punkti buli miscem chislennih likvidacij vnutrishnih vorogiv 7 Stolac misce masovogo pislyavoyennogo zlochinu yugoslavskih komunistiv vidomogo yak horvatskij gercegovinskij Blyajburg Tih sho perezhili Blyajburzku tragediyu poveli po Hresnij dorozi privivshi takim chinom tisyachi horvativ a takozh bagatoh inshih nevinnih lyudej na sudilishe u Stolac de v inscenovanih procesah iz nepravdivimi svidkami yih neodminno zasudzhuvali a potim zamordovuvali Deyakih navit bez sudu Komunisti v kinci Drugoyi svitovoyi vijni shopili bagatoh horvatskih mirnih zhiteliv yaki ne vtekli pislya zakinchennya vijni pislya chogo zvozili u Stolac de bez sudu vinosili viroki ta strachuvali v okolicyah Doteperishni rozsliduvannya viyavili 10000 vbitih u travni 1945 r Do 1990 r rizanina retelno zamovchuvalasya 8 9 Zagalom uprodovzh vijni Hresnoyi dorogi ta pislyavoyennogo chasu zaginulo blizko 20 tamteshnogo horvatskogo naselennya na pidstavi planiv i nakaziv kerivnih struktur Komunistichnoyi partiyi ta novogo yugoslavskogo uryadu yaki usuvali bud yaku mozhlivu opoziciyu chi mozhlivi problemi u stvorenni novoyi totalitarnoyi komunistichnoyi vladi sho mala na meti znishiti nezruchnij horvatskij narod na korist derzhavotvorchogo narodu serbiv ta drugih u cij iyerarhiyi musulman Brehnya i propaganda buli odniyeyu z prichin nenavisti serbiv i musulman do horvativ ta zhorstokogo povodzhennya z horvatami osoblivo z boku serbiv i musulman zi struktur KPYu ta vladi yaki mogli zvinuvatiti peresliduvati chi navit znishiti bud yakogo horvata praktichno bez naslidkiv Tomu za chasiv komunistichnoyi Yugoslaviyi kilkist horvativ u shidnij Gercegovini neuhilno zmenshuvalasya 10 V atmosferi liberalizaciyi Horvatskoyi vesni u Stolaci na deyakij chas bulo vidkrito viddilennya Matici horvatskoyi 11 Vidnoviti jogo robotu vdalosya tilki 1999 r 11 Do 1992 r Stolac buv mistom pobratimom slovenskij Postojni Zavdyaki pobratimstvu uchni pochatkovoyi shkoli v Stolaci mogli vivchati slovensku movu yak fakultativnu 12 Misto zi svoyeyu istorichnoyu spadshinoyu perebuvalo pid ohoronoyu YuNESKO z 1980 r Ta pid chas ostannoyi vijni vtratilo bagato svoyih pam yatok bulo znisheno mechet Ismayil Kapitana Sharicha mechet hadzhi Aliyi Hadzhisalihovicha pravoslavnu cerkvu z 1870 r Odnu z najstarishih mechetej Bosniyi ta Gercegovini mechet sultana Selima z 1519 r bulo pidpaleno i zrujnovano yak i deyaki inshi pam yatki Naselennya red Nacionalnist 1991 13 1981 14 1971 15 Musulmani 3 426 61 95 3 113 59 75 2 437 63 98 Serbi 1 111 20 09 982 18 84 846 22 21 Horvati 653 11 80 586 11 24 421 11 05 Yugoslavi 239 4 32 486 9 32 43 1 12 inshi ta nevidomi 101 1 82 43 0 82 62 1 62 Usogo 5 530 5 210 3 809Vidomi urodzhenci red Mak Dizdar horvatskij i bosnijskij poetPrimitki red Naselje Stolac nasbih com Procitovano 31 8 2015 Rezultati lokalnih izbora 2016 za nacelnika za opcinu Stolac izbori ba Procitovano 27 11 2016 Sistematski spisak opcina i naselja fzs ba Arhiv originalu za 9 traven 2016 Procitovano 21 10 2015 Klimat Stolacya The natural and architectural ensemble of Stolac unesco org accessed 4 November 2016 a b Zracna luka Mostar Arhivovano 2019 03 27 u Wayback Machine ur Zeljko Raguz Stolac kulturno povijesni vodic Udruga građana Partnerska grupa Stolac svibnja 2012 str 58 hor MaxPortal Gordan Raguz Stolac za pocetnike Ovdje smo ih sve pobili baaanda sve pobili metak u potiljak hor Hrsvijet net M M Hercegovacki Bleiburg kod Stoca Spomen na 10 000 zrtava pobijenih poslije bleiburske tragedije 13 svibnja 2014 hor Stolac co Zupa stolac com Foto Odrzana komemoracija na Radimlji 21 lipnja 2017 hor Fondacija Ruđer Boskovic Donja Hercegovina Arhivovano 2017 12 04 u Wayback Machine Istina o zrtvi na Radimlji Dr Zdravko Dizdar Svoje zrtve komunizma ne smijemo zaboraviti Izvor Stolacko kulturno proljece Godisnjak za povijest i kulturu godiste V godina 2007 stranica 15 do 18 hor a b Zracna luka Mostar Arhivovano 2019 03 27 u Wayback Machine ur Zeljko Raguz Stolac kulturno povijesni vodic Udruga građana Partnerska grupa Stolac svibnja 2012 str 67 pristupljeno 27 ozujka 2019 bos Stolac muzej pod vedrim nebom Jeste li znali hor Opcina Capljina nasbih com Procitovano 21 10 2015 Nacionalni sastav stanovnistva SFR Jugoslavije 1981 stat gov rs Procitovano 21 10 2015 Nacionalni sastav stanovnistva SFR Jugoslavije 1971 stat gov rs Procitovano 21 10 2015 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Bosniyi i Gercegovini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stolac amp oldid 37745535